Клінічні результативні ризики при торакокраніальній травмі. Епідеміологічні та нозологічні аспекти
Основні клініко-нозологічні характеристики закритої поєднаної торакокраніальної травми. Дослідження епідеміологічних та нозологічних аспектів клінічних результативних ризиків випадків в практиці пошкоджень різних видів закритої торакокраніальної травми.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.05.2021 |
| Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Клінічні результативні ризики при торакокраніальній травмі. Епідеміологічні та нозологічні аспекти
Гур'єв С.О.1, Хмель В.В.2
1ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги тамедициникатастроф
МОЗ України», м. Київ, Україна
2ДУ «Національний Інститут фтизіатрії І пульмонологїїІменІФ.Г. ЯновськогоНАМН України»,
м. Київ, Україна
Резюме
Викладено дані дослідження епідеміологічних та нозологічних аспектів клінічних результативних ризиків 254 випадків пошкоджень, із них 178--із закритою торакокраніальною травмою, 76 -- з ізольованою закритою травмою грудної клітки.
Ключові слова: закрита торакокраніальна травма; закрита травма грудної клітки; клінічні результативні ризики
Резюме
торакокраніальна травма клінічний ризик
Гурьев С.Е., Хмель В.В.
1ГУ «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф
МЗ Украины», г. Киев, Украина
2ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г Яновского НАМН Украины»,
г. Киев, Украина
Клинические результативные риски при торакокраниальной травме. Эпидемиологические и нозологические аспекты
Изложены данные исследования эпидемиологических и нозологических аспектов клинических результативных рисков 254 случаев повреждений, из них 178 -- с закрытой торакокраниальной травмой, 76 -- с изолированной закрытой травмой грудной клетки.
Ключевые слова: закрытая торакокраниальная травма; закрытая травма грудной клетки; клинические результативные риски
Вступ
Сучасні вимоги до медичних досліджень взагалі і до досліджень клініко-епідеміологічного характеру особливо потребують ретельного дотримання критеріїв доказової медицини. Одним із найпотужніших інструментів доказової медицини є визначення, характеристика, аналіз та оцінка виникнення, перебігу та результату патологічних процесів. У нашому дослідженні ми вважали за доцільне використати оцінку такого виду ризиків як результативну, що оцінює в даному випадку результат перебігу травматичного процесу в постражда- лих із торакокраніальною травмою з урахуванням вимог концепції клінічного управління ризиками (Clinical risk management), що характеризує ризик летального кінця травматичного процесу в постраждалих із торакокра- ніальною травмою. Із метою верифікації впливу факту поєднання торакального пошкодження було проведено оцінку зазначеного впливу на перебіг травматичного процесу методом порівняння оцінки ризиків у постраж- далих із закритою торакокраніальною травмою та закритою травмою грудної клітки.
Мета дослідження: встановлення основних клініко-нозологічних характеристик закритої поєднаної торакокраніальної травми та їхню статистично обгрунтовану взаємодію для формулювання клінічних ризиків.
Матеріали та методи
Для обчислення клінічних результативних ризиків шляхом поліхоричного аналізу досліджені 254 випадки пошкоджень, із них 178 -- із закритою поєднаною торакокраніальною травмою, 76 -- з ізольованою закритою травмою грудної клітки. Із масиву статистичної вибірки виключені випадки, у яких СМЕ як причина смерті встановлене захворювання, а не травма. Також із масиву статистичної вибірки виключені випадки, коли були зафіксовані інші, крім закритої травми грудної клітки та закритої черепно- мозкової травми, пошкодження.
Результати та обговорення
Одним із найважливіших клініко-епідеміологіч- них факторів є вік постраждалого. Дані щодо оцінки клініко-результативних ризиків (КРР) летального кінція травматичного процесу в постраждалих чоловічої статі із поєднаною торакокраніальною травмою наведені в табл. 1.
Отримані дані вказують на наявність позитивного, слабкого та малоймовірного зв'язку між механізмом отримання пошкодження та результатом перебігу травматичного процесу в постраждалих із поєднаною закритою торакокраніальною травмою. Вищевказане не дозволяє вірогідно верифікувати вплив механізму отримання пошкодження на результат перебігу травматичного процесу в постраждалих цієї статевої групи.
Аналіз даних табл. 1, вказує на те, що визначити КРР, що пов'язаний із ризик-створюючим фактором «вік», вдалося лише у двох вікових категоріях, але можна стверджувати, що в осіб похилого віку він сягає критичного якісного значення. Певною мірою інша картина складається з урахуванням гендерного фактора в жінок (табл. 2).
Таким чином, у жінок КРР по вікових групах, пов'язані з ризик-створюючим фактором «вік», виникають лише в групах 41 -- 50 та 51--60 років, у яких показник ризику знаходиться в межах якісної категорії «несуттєвий». Отже, ми не можемо вважати вирішальним вплив ризик-створюючого фактора «вік» на ризик летального кінця травматичного процесу в постраждалих із торакокрані- альною травмою незалежно від гендерної ознаки. Таким чином, можна стверджувати, що ризик, пов'язаний із ризик-створюючим фактором «вік», є мінімальним.
Отримані дані дозволили встановити, що клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюю- чим фактором «вік» в групі постраждалих з ізольованою закритою травмою грудної клітки, не визначені для всіх гендерних та вікових груп.
Також обчислено клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження». Визначено, що в групі чоловіків із закритою торакокраніальною травмою досягають рівня «мінімальний» для прямого удару та падіння, є не визначеними для компресії/дистракції (табл. 3).
Дані, що наведені в табл. 4, показують, що клінічні результативні ризики, пов'язані з ризикстворюючим фактором «механізм пошкодження», у групі жінок із закритою торакокраніальною травмою досягають рівня «несуттєвий» для прямого удару, не визначені для падіння та компресії/дистракції.
Проведений поліхоричний аналіз даних також не дозволив встановити наявність будь-якого зв'язку між механізмом пошкодження та результатом перебігу травматичного процесу у постраждалих з ізольованою торакальною травмою. Дані, що наведені в табл. 5, показують, що клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження» в групі постраждалих з ізольованою закритою травмою грудної клітки, не визначені для всіх гендерних та віковихгруп.
Таблиця 1. Оцінка клініко-результативних ризиків летального кінця травматичного процесу в постраждалих чоловічої статі з поєднаною торакокраніальною травмою
|
Вік |
Ri |
Якісна характеристика ризику |
Ранг |
|
|
20-30 |
- |
Невизначений |
3 |
|
|
31-40 |
- |
Невизначений |
3 |
|
|
41-50 |
0,29 |
Суттєвий |
2 |
|
|
51-60 |
- |
Невизначений |
3 |
|
|
60+ |
0,5 |
Критичний |
1 |
Таблиця 2. Оцінка клініко-результативних ризиків летального кінця травматичного процесу в постраждалихжіночої статі з поєднаною торакокраніальною травмою
|
Вік |
Ri |
Якісна характеристика ризику |
Ранг |
|
|
20-30 |
- |
Невизначений |
3 |
|
|
31-40 |
- |
Невизначений |
3 |
|
|
41-50 |
0,25 |
Несуттєвий |
1 |
|
|
51-60 |
0,16 |
Несуттєвий |
2 |
|
|
60+ |
- |
Невизначений |
3 |
Таблиця 3. Клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження», у групі чоловіків із поєднаною торакокраніальною травмою
|
Характер пошкодження |
Ri |
Якісна характеристика ризику |
Ранг |
|
|
Прямий удар |
0,083 |
Мінімальний |
2 |
|
|
Падіння |
0,091 |
Мінімальний |
1 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
3 |
|
|
Всього |
0,085 |
Мінімальний |
Отже, дані аналізу інтегрального розподілу в клі- ніко-нозологічних групах не дозволяють верифіку- вати наявність зв'язку між механізмом виникнення пошкоджень, перебігом травматичного процесу та клініко-нозологічною групою пошкодження.
З метою верифікації впливу на результат перебігу травматичного процесу наявності краніального компонента пошкодження нами було проведено порівняльний аналіз за ознакою перебігу травматичного процесу у вікових групах за нозологічними масивами ізольованої торакальної травми та поєднаної торако- краніальної травми.
Вдалося встановити, що існує досить вірогідний зв'язок ознаки віку, статі та результату перебігу травматичного процесу в постраждалих із поєднаною торакокраніальною травмою. Однак найбільш виражений зв'язок наявний в осіб чоловічої статі, а в жінок такий зв'язок або не відчувається, або не реєструється, або є недостатньо вірогідним, що вказує на вплив інших факторів. Вищезазначене обумовлює доцільність визначення та верифікації ризиків, пов'язаних із клініко-епідеміологічними факторами, умовно зважаючи на те, що ці фактори є ризик-ство- рюючими.
Дані, що наведені в табл. 6, ілюструють клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження», для дослідної групи пацієнтів із закритою торакокраніальною травмою без врахування гендерного фактора. У групах 20--30 років і 31--40 років вони є не визначеними для всіх факторів ризику. У групі 41--50 років клінічні результативні ризики досягали рівня «суттєвий» для прямого удару, були не визначені для падіння та для компресії/дистракції. Загалом для групи клінічні результативні ризики було визначено на рівні «несуттєвий». У групі 51--60 років клінічні результативні ризики досягали рівня «мінімальний» для прямого удару, були не визначені для падіння та для компре- сії/дистракції. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «мінімальний». У групі 60+ років клінічні результативні ризики були на рівні «критичний» для прямого удару, досягали рівня «несуттєвий» для падіння та не є визначеними для компресії/дистракції. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «суттєвий».
Загалом же в дослідній групі пацієнтів клінічні результативні ризики досягали рівня «мінімальний» для прямого удару, «мінімальний» -- для падіння, «невизначений» -- для компресії/дистракції. У цілому для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «мінімальний».
Клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик- створюючим фактором «механізм пошкодження», для контрольної групи пацієнтів з ізольованою торакальною травмою мали значення «невизначений» для всіх груп.
У процесі дослідження також здійснено вивчення розподілу за віковими групами постраждалих як з поєднаною краніоторакальною травмою, так і з ізольованою закритою травмою грудної клітки за обставинами отримання травми -- вулична травма, кримінальна травма, побутова травма, виробнича травма, ДТП. Отримані дані дозволяють визначити, що наявність зв'язку між обставинами виникнення травми та результатом перебігу травматичного процесу існує лише у вікових групах 41--50 років та 60+ років, в обох вікових групах такий зв'язок є вірогідним, помірним, але рівень вірогідності визначає наявність впливу інших факторів. В осіб жіночої статі також вірогідним є позитивний, помірний зв'язок між обставинами отримання пошкодження та результатом перебігу травматичного процесу, але також рівень вірогідності не дозволяє верифікувати однозначно цей зв'язок, тому що вказує на суттєвий вплив інших факторів.
Таблиця 4. Клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження», у групі жінок із поєднаною торакокраніальною травмою
|
Характер пошкодження |
Ri |
Якісна характеристика ризику |
Ранг |
|
|
Прямий удар |
0,133 |
Несуттєвий |
1 |
|
|
Падіння |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Всього |
0,087 |
Мінімальний |
Таблиця 5. Клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження», в групі чоловіків з ізольованою торакальною травмою
|
Характер пошкодження |
Ri |
Якісна характеристика ризику |
Ранг |
|
|
Прямий удар |
0 |
Невизначений |
-- |
|
|
Падіння |
0 |
Невизначений |
-- |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
-- |
|
|
Всього |
0 |
Невизначений |
Також обчислені клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «обставини травми», для дослідної групи чоловіків із закритою торакокраніальною травмою. У групах 20--30 років, 31--40 років не є визначеними для всіх факторів ризику. У групі 41--50 років клінічні результативні ризики були на рівні «невизначений» для вуличної травми, досягали рівня «катастрофічний» для кримінальної травми, «невизначений» -- для побутової травми та виробничої травми, сягали показника «критичний» для ДТП. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «суттєвий». У групі 51--60 років клінічні результативні ризики були невизначеними для всіх факторів ризику. У групі 60+ років ризики сягали «абсолютного» рівня для вуличної травми, були на показнику «невизначений» для кримінальної травми, сягали рівня «критичний» для побутової травми та виробничої травми, «критичний» -- для ДТП. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «критичний». Загалом же в дослідній групі пацієнтів-чоловіків клінічні результативні ризики сягали «суттєвого» рівня для вуличної травми, рівня «суттєвий» -- для кримінальної травми, були на показнику «мінімальний» -- для побутової травми, «невизначені» -- для виробничої травми, сягали показника «катастрофічний» -- для ДТП. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «критичний».
Таблиця 6. Клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «механізм пошкодження», для дослідної групи із закритою торакокраніальною травмою
|
Характер пошкодження |
Ri |
Якісна характеристика ризику |
Ранг |
|
|
20-30 років |
||||
|
Прямий удар |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
Падіння |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
Всього |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
31-40 років |
||||
|
Прямий удар |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
Падіння |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
Всього |
0 |
Невизначений |
0 |
|
|
41-50 років |
||||
|
Прямий удар |
0,25 |
Суттєвий |
1 |
|
|
Падіння |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Всього |
0,21 |
Несуттєвий |
- |
|
|
51-60 років |
||||
|
Прямий удар |
0,07 |
Мінімальний |
1 |
|
|
Падіння |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Всього |
0,06 |
Мінімальний |
- |
|
|
60+ |
||||
|
Прямий удар |
0,5 |
Критичний |
1 |
|
|
Падіння |
0,14 |
Суттєвий |
2 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
3 |
|
|
Усього |
0,27 |
Суттєвий |
- |
|
|
Усього |
||||
|
Прямий удар |
0,09 |
Мінімальний |
1 |
|
|
Падіння |
0,05 |
Мінімальний |
1 |
|
|
Компресія/дистракція |
0 |
Невизначений |
2 |
|
|
Всього |
0,08 |
Мінімальний |
- |
Отримані дані ілюструють клінічні результативні ризики, пов'язані з ризик-створюючим фактором «обставини травми», для дослідної групи пацієнтів жіночої статі із закритою торакокраніальною травмою. У групах 20--30 років, 31--40 років є невизна- ченими для всіх факторів ризику, що вказує на дисипацію впливу ризик-створюючих факторів.
У групі 41--50 років клінічні результативні ризики були на рівні «невизначений» для вуличної травми та для кримінальної травми, на рівні «критичний» -- для побутової травми, на рівні «невизначений» -- для виробничої травми та ДТП. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «суттєвий».
У групі 51--60 років клінічні результативні ризики були невизначеними для всіх факторів ризику.
У групі 60+ років ризики сягали «абсолютного» рівня для вуличної травми, були на показнику «не- визначений» для кримінальної травми, сягали рівня «критичний» для побутової травми, перебували на рівні «невизначений» для виробничої травми, для ДТП. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «катастрофічний».
Загалом же в дослідній групі пацієнтів жіночої статі клінічні результативні ризики сягали «абсолютного» рівня для вуличної травми, були «невизначені» для кримінальної травми, на показнику «несуттєвий» -- для побутової травми, «невизначений» -- для виробничої травми, для ДТП. Загалом для групи клінічні результативні ризики були визначені на рівні «несуттєвий».
Після верифікації структури масивів та впливу гендерної ознаки на таку структуру було проведено дослідження розподілу основного масиву та обчислення клінічних результативних ризиків у гендерних групах.
Зі струсом головного мозку були 94 пацієнти-чо- ловіки, із них 100 % вижило, померлих не зареєстровано. Із забоєм головного мозку -- 27 пацієнтів, із них 62,96 % вижили, зареєстровано 37,04 % померлих, ризик -- 0,59. Із внутрішньомозковою гематомою 2 пацієнти, із них 100 % померли, тих, хто вижив, не зареєстровано, ризик -- максимальний. З епідуральною гематомою -- 4 пацієнти, із них 50 % вижили, зареєстровано 50 % померлих, ризик -- 1. Із субарахноїдальною кровотечею -- 4 пацієнти, із них 50 % вижили, зареєстровані 50 % померлих, ризик --
1. Із переломом кісток черепа пацієнтів не зареєстровано. Із саднами обличчя зареєстровані 32 пацієнти, з них 100 % вижили, померлих не зареєстровано. Із забійними ранами голови зареєстровані 30 пацієнтів, з них 100 % вижили, померлих не зареєстровано. Із забоєм грудної клітки зареєстровані 79 пацієнтів, із них 94,94 % вижили, померлих зареєстровано 5,06 %, ризик -- 0,05. З розривом легені -- 2 пацієнти, 100 % вижили, померлих не зареєстровано. Із пневмотораксом -- 6 пацієнтів, 66,65 % вижило, зареєстровано 33,35 % померлих, ризик -- 0,53. Із гемотораксом зареєстровані 13 пацієнтів, 53,85 % вижили, зареєстровано 46,15 % померлих, ризик -- 0,86. З одиничним переломом ребра зареєстровані 17 пацієнтів, 100 % вижили, померлих не зареєстровано. З множинними однобічними переломами ребер зареєстровані 30 пацієнтів, із них 86,67 % вижили, померлих зареєстровано 13,33%, ризик -- 0,15. Із двобічними множинними переломами ребер зареєстровані 4 пацієнти, 100 % померли, ризик -- максимальний. Із забоєм серця -- 4 пацієнти, померлих зареєстровано 100 %, ризик -- максимальний. Із забоєм легені зареєстровано 6 пацієнтів, вижили 33,35 %, померлих -- 66,65 %, ризик -- 1,9985. З переломом грудини пацієнтів не зареєстровано. З плевритом зареєстровані 2 пацієнти, вижили 100 %, померлих не було, ризик -- 0. З підшкірною емфіземою зареєстровані 2 пацієнти, вижили 100 %, померлих не зареєстровано. Постраждалих з аспірацією кров'ю не зареєстровано. З пневмонією зареєстровані 11 пацієнтів, 77,78 % вижили, померлих 22,22 %, ризик -- 0,29. Із травматичним шоком -- 12 пацієнтів, вижили 33,33 %, померли 66,67 %, ризик -- 2,0. З алкогольним сп'янінням зареєстрований 51 пацієнт, 94,12 % вижили, 5,88 % померли, ризик -- 0,06. Загальний для групи показник -- 0,15.
Проведене обчислення клінічних результативних ризиків та дослідження клініко-нозологічного розподілу пацієнтів жіночої статі основної групи. Зі струсом головного мозку були 39 пацієнтів, 94,87 % вижили, померлих 5,13 %, ризик -- 0,05. З забоєм головного мозку -- 6 пацієнтів, 33,33 % вижили, зареєстровані 66,67 % померлих, ризик -- 2,00. З вну- трішньомозковою гематомою пацієнтів не зареєстровано. З епідуральною гематомою -- 2 пацієнти, тих, хто вижив, не зареєстровано, 100 % померлих, ризик -- максимальний. Із субарахноїдальною кровотечею зареєстровані 2 пацієнти, тих, хто не вижив, не зареєстровано, зареєстровані 100 % померлих, ризик -- максимальний. З переломом кісток черепа було 6 пацієнтів, 33,33 % вижили, 66,67 % -- померли, ризик -- 2,00. Із саднами обличчя зареєстровані 16 пацієнтів, 100 % вижили, померлих не зареєстро- вано. Із забійними ранами голови зареєстровані 14 пацієнтів, 100 % вижили, померлих не зареєстровано. Із забоєм грудної клітки зареєстровані 35 пацієнтів, 100 % вижили, померлих не зареєстровано. Із розривом легені пацієнтів не зареєстровано. З пневмотораксом -- 2 пацієнти, тих, хто вижив, не зареєстровано, зареєстровані 100 % померлих, ризик -- максимальний. З гемотораксом зареєстровані 2 пацієнти, тих, хто вижив, не зареєстровано, 100 % померлих, ризик -- максимальний. З одиничним переломом ребра зареєстровані 2 пацієнти, 100 % вижили, померлих не зареєстровано. З множинними однобічними переломами ребер зареєстровані 6 пацієнтів, із них 66,67 % вижили, померлих зареєстровано 33,33 %, ризик -- 0,50. З двобічними множинними переломами ребер зареєстровані 6 пацієнтів, із них 66,67 % вижили, померлих -- 33,33 %, ризик -- 0,50. Із забоєм серця пацієнтів не зареєстровано, Із забоєм легені пацієнтів не зареєстровано. З переломом грудини зареєстровані 6 пацієнтів, 66,67 % вижили, померлих зареєстровано 33,33 %, ризик -- 0,50. З плевритом зареєстровані 2 пацієнти, вижили 100 %, померлих не зареєстровано. З підшкірною емфіземою пацієнтів не зареєстровано. Постражда- лих з аспірацією кров'ю не зареєстровано. З пневмонією пацієнтів не зареєстровано. З травматичним шоком зареєстровані 4 пацієнти, тих, хто вижив, не було, померлих 100 %. З алкогольним сп'янінням зареєстрований 51 пацієнт, 94,12 % вижили, 5,88 % померли, ризик -- 0,06. Загальний для групи показник -- 0,39.
Аналіз даних розподілу контрольного (з ізольованою торакальною травмою) масиву дозволяє встановити, що в контрольній групі непараме- тричний дисперсійний аналіз отриманих даних не проводився через відсутність такої залежності. Це обумовлено тим, що ризик мінімальний або теоретично неможливий у зв'язку з відсутністю летальних випадків.
Висновки
1. Виникнення конкретних клініко-нозологічних форм поєднаної торакокраніальної травми має сильний, позитивний та вірогідний зв'язок із клініко-епі- деміологічними характеристиками. Так, найбільш поширені форми поєднаної закритої торакокрані- альної травми (струс головного мозку, забій грудної клітки, одиничний перелом ребра) виникають у по- страждалих віком від 30 до 40 років, чоловічої статі, унаслідок прямого удару та побутового виду травматизму. Найбільш тяжкі клініко-нозологічні форми (перелом кісток черепа, забій головного мозку, субдуральна гематома, субарахноїдальна кровотеча, множинний перелом ребер, пневмогемоторакс, забій серця виникають у постраждалих віком 41--50 років, чоловічої статі, унаслідок ДТП.
2. Клініко-епідеміологічні ознаки поєднаної то- ракокраніальної травми вказують на те, що, з одного боку, це пошкодження має досить типові ознаки всіх полісистемних пошкоджень, а саме страждають насамперед чоловіки працездатного віку, виникають внаслідок прямого удару при ДТП та в побуті, з іншого боку, не встановлено вірогідного однозначного зв'язку між механізмом виникнення травми та обставинами виникнення травми, що є нетиповим для полісистемних пошкоджень та є клініко-епідеміологічною особливістю саме цієї клініко-нозологічної форми полісистемного пошкодження. Це обумовлює також ту обставину, що в цілому клініко-результативні ризики летального кінця травматичного процесу є або невизначеними, або несуттєвими, окрім деяких ризиків, пов'язаних із механізмом прямого удару у вікових трупах 41 50 років та 60+, де ризик може коливатися від суттєвого до критичного.
3. Аналіз клініко-нозологічної характеристики поєднаної торакокраніальної травми дозволяє дійти висновку, що поєднана закрита торакокраніальна травма є багатокомпонентною патологією, якій притаманне різноманіття нозологічних форм поєднаних пошкоджень.
4. Установлено, що поєднана закрита торакокра- ніальна травма має суттєві відмінності структури порівняно з ізольованою торакальною травмою.
Список літератури
торакокраніальна травма клінічний ризик
1. Battle C.E., Hutchings H., James K., Evans P.A. The risk factors for the development of complications during the recovery phase following blunt chest wall trauma: a retrospective study. Injury. 2013. 44(9). Р 1171-6.
2. Demirhan R., Onan B., Oz K., Halezeroglu S. Comprehensive analysis of 4205patients with chest trauma: a 10-year experience. Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. 2009. 9(3). Р. 450-3.
3. Emircan S., Ozguc H., Akkose Aydin S., Ozdemir F., Koksal O., Bulut M. Factors affecting mortality in patients with thorax trauma. Ulus Travma Acil. Cerrahi Derg. 2011. 17(4). Р. 329-33.
4. Huber-WagnerS., KanzK.G., Hanschen M., van Griens- ven M., Biberthaler P, Lefering R. Whole-body computed tomography in severely injured patients. Curr. Opin. Crit. Care. 2018. 24(1). Р. 55-61.
5. Kessel B., Dagan J., Swaid F., Ashkenazi I., Olsha O., Peleg K., Givon A., Alfici R. Rib fractures: comparison of associated injuries between pediatric and adult population. Am. J. Surg. 2014. 208(5). Р. 831-4.
6. Stephan Jansen. Das stumpfe Thoraxtrauma: Eine allge- meine Ubersichtzur radiologischen Diagnostik und eine spezielle retrospektive Studie zur Analyse des Zusammenhangs zwischen medialen Schlusselbeinverletzungen und dem Auftreten wertiger Verletzungen an anderer Stelle: Dissertation zum Erwerb des Doktorgrades der Medizin, Ludwig-Maximilians-Universitat, Munchen, 2020.
7. Wirth S. Polytraumabefundung: Wenn jede Sekunde zahlt. In: Reiser M., Internationales Symposium Mehrschicht-CTund Aktualisierungskurs Fachkunde Strahlenschutz nach RoV und StrlSchV (inkl. CT-Grundkurs: Protokolle und Anwendungen fur Arzte und MTRAs): Garmisch-Partenkirchen, 22--25 Jan- uar 2014; [wissenschaftliches Programm]. 2014, Eurokongress. Р. 52 and following.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття травми як ураження поверхні тіла, внутрішніх органів. Класифікація травм за походженням. Причини травм, результати їх проявів та методи усунення. Рівень травматизму в Україні. Види нещасних випадків. Дитячий травматизм та його профілактика.
презентация [16,2 M], добавлен 18.05.2013Основні причини травми голови, патоморфологічні зміни. Види та симптоми травм голови, методи досліджень. Струс мозку та забій головного мозку. Надання першої медичної допомоги. Основні види пов’язок. Деформації лицьового черепа та аномалії прикусу.
презентация [272,3 K], добавлен 27.11.2014Дослідження клініко-неврологічних особливостей перебігу ішемічного інсульту,який клінічно розвинувся вперше, та їх прогностичної оцінки. Прогностичні аспекти клініко-лабораторних показників периферичної крові, біохімічних показників, рівня СРП у крові.
автореферат [29,2 K], добавлен 10.04.2009Сутність поняття "сумісна травма". Механізми ушкоджень при автомобільних травмах. Травми від згинання і розгинання хребта. Характерні ушкодження при падінні з висоти. Фактори, на підставі яких встановлюється діагноз. Патофізіологія сумісних травм.
реферат [22,4 K], добавлен 15.05.2011Епідеміологічні особливості травми підшлункової залози і посттравматичного панкреатиту при політравмі. Роль антипанкреатичних антитіл в ідентифікації ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту. Порівняння ефективності запропонованих методів лікування.
автореферат [34,0 K], добавлен 09.03.2009Характеристика черепно-мозкової травми. Спостереження зміни психологічного та фізіологічного стану хворих зі струсом та забоєм мозку під впливом методів та засобів реабілітації: лікувальної фізичної культури, масажу, гідротерапії та бальнеотерапії.
курсовая работа [694,5 K], добавлен 14.01.2012Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Характеристика клінічних випадків вродженої вади серця, при якій не спостерігається закриття протоки між аортою та легеневою артерією. Аналіз епідеміологічних даних щодо відкритої артеріальної протоки. Можливі ускладнення хірургічної перев'язки судини.
презентация [1,3 M], добавлен 04.02.2015Спортивні травми, їх види, причини та механізми виникнення. Особливості пошкоджень опорно-рухового апарату у спортсменів. Орієнтовні терміни відновлення тренувальних занять після травм. Загальна характеристика гострих патологічних станів у спортсменів.
реферат [37,2 K], добавлен 18.11.2009Поняття травми, принципи класифікації та види пошкоджень. Дістрофія та атрофія. Поняття та чинники некрозу тканин. Хвороби системи крові, порушення обміну циркулюючої крові. Характеристика хвороб системи виділення, порушення функції та хвороби нирок.
реферат [19,3 K], добавлен 27.01.2009Розлади ходи є наслідком дисфункцій периферичної і центральної нервової системи, м’язово-скелетної системи, нормального старіння. Аналіз порушень ходи при хворобі Паркінсона та споріднених з паркінсонізмом нейродегенераціях. Підвищення якості діагнозу.
автореферат [55,0 K], добавлен 21.02.2009Аналіз критеріїв ефективності використання фізіотерапевтичних методів лікування у стоматологічній практиці, їх систематизація та оцінка можливості уніфікації підходу їх застосування у різних клінічних ситуаціях. Реабілітація стоматологічних пацієнтів.
статья [25,9 K], добавлен 22.02.2018Місце недостатності лютеїнової фази в структурі причин неплідності та не виношування, аналіз клінічних проявів у жінок різних вікових груп. Розробка комплексу лікування різних клініко-патогенетичних варіантів НЛФ, проведення клінічної апробації.
автореферат [237,3 K], добавлен 02.04.2009- Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.
автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009 Основні клінічні прояви ураження нирок. Дослідження впливу різних способів введення протипухлинної системи Реній-Платина та її компонентів на діагностичні маркери функціонального стану нирок щурів з моделі пухлинного росту. Лікування нефротоксичної дії.
дипломная работа [786,3 K], добавлен 07.01.2014Місцеві та загальні симптоми урологічних захворювань. Порушення акту сечовипускання. Гостра затримка сечовипускання. Кількісні та якісні зміни сечі. Лабораторні, інструментальні, рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження в урологічній практиці.
реферат [46,7 K], добавлен 06.12.2008Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.
контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009Суглоби як одні з найважливіших регуляторів і засобів рухової активності людини, їх структура. Оцінка значення колінного суглобу, причини його вразливості. Характеристика та загальні положення пошкодження коліна, його розповсюдження серед спортсменів.
реферат [18,8 K], добавлен 22.11.2010Значення та області застосування міді. Фізичні й хімічні властивості міді. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів, патолого-анатомічна картина. Діагностика, лікування, профілактика отруєнь. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 25.11.2014Головні показання до застосування і методика виконання різних видів місцевого знеболення. Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості. Інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці. Види ускладнення ін'єкційного знеболення.
презентация [1,1 M], добавлен 08.11.2014
