Роль нестабільності сухожилка довгої головки біцепса в розвитку ротаторної артропатії плечового суглоба
Роль нестабільності сухожилка довгої головки біцепса у пошкодженні хряща та розвитку ротаторної артропатії плечового суглоба. Голоінф відділи сухожилків надостного та підостного м’язів. Розподіл ділянок ушкоджень хряща на суглобовій западині лопатки.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2021 |
| Размер файла | 1,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Роль нестабільності сухожилка довгої головки біцепса в розвитку ротаторної артропатії плечового суглоба
Страфун С.С.1, Сергієнко Р.О.2, Негря Н.М.3
1дУ «Інститут травматології та ортопедіїНАМН України», Mt. ІК^иї'^, Україна
2МЦ «Клініка сучасної ортопедії», м. Київ, Україна
3ДЦ МРТ-діагностики М24, м. Київ, Україна
Резюме
Актуальність. Комплексне дослідження для вивчення ролі нестабільності сухожилка довгої головки біцепса (СДГБ) у пошкодженні хряща та розвитку ротаторної артропатії плечового суглоба було проведене у взаємодії Діагностичного центру МРТ-діагностики та клінічних закладів ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» і МЦ «Клініка сучасної ортопедії».
Матеріали та методи. Для даного дослідження було проведено ретроспективний порівняльний аналіз результатів обстеження 49 пацієнтів, які страждали від больового синдрому в ділянці плечового суглоба. Результати отримані під час виконання магнітно-резонансної томографії та подальшого артроскопічного обстеження. Результати. На основі зіставлення отриманих даних виявлено, що ізольована нестабільність сухожилка довгої головки біцепса є фактором, що сприяє розвитку синдрому субакроміального конфлікту Нестабільність СДГБ відіграє самостійну роль в провокуванні розривів передньої порції надостного м'яза. Нестабільність сухожилка довгої головки біцепса у поєднанні з пошкодженням навіть одного з сухожилків ротаційної манжети плеча супроводжується ураженням хрящової тканини суглоба і є несприятливим прогностичним фактором в розвитку ротаторної артропатії.
Висновки. Нестабільність сухожилка довгої головки біцепса у поєднанні з комбінацією пошкоджень надостного і підлопаткового м'язів призводить до виникнення значних за площею та ступенем ураження ділянок хряща, деконфігурації суглобової щілини та прогресуючого розвитку артропатії.
Ключові слова: нестабільність сухожилка довгої головки біцепса; pulley lesion; сухожилок надостного м'яза; сухожилок підлопаткового м'яза; плечовий суглоб; МРТ
Резюме
Актуальность. Комплексное исследование для изучения роли нестабильности сухожилия длинной головки бицепса (СДГБ) в повреждении хрящаиразвитииротатор- ной артропатии плечевого сустава было проведено во взаимодействии Диагностического центра МРТ-диагностики и клинических учреждений ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины» и МЦ «Клиника современной ортопедии».
Материалы и методы. Для данного исследования был проведен ретроспективный анализ результатов обследования 49 пациентов с жалобами на болевой синдром в зоне плечевого сустава. Результаты получены во время магнитно-резонансной томографии и дальнейшего артроскопического обследования.
Результаты. На основе сопоставления полученных данных выявлено, что изолированная нестабильность СДГБ является фактором, способствующим развитию синдрома субакромиального конфликта. Нестабильность СДГБ играет самостоятельную роль в провоцировании разрывов передней порции надостной мышцы. Нестабильность СДГБ в сочетании с повреждением хотя бы одного из сухожилий ротационной манжеты плеча сопровождается повреждением суставного хряща и является плохим прогностическим фактором в развитии ротаторной артропатии.
Выводы. Нестабильность сухожилия длинной головки бицепса в сочетании с комбинацией повреждений надостной и подлопаточной мышцы приводит к возникновению значительных по площади и степени поражения участков хряща, деконфигураций суставной щели и прогрессирующему развитию артропатии.
Ключевые слова: нестабильность сухожилия длинной головки бицепса; pulley lesion; сухожилие надостной мышцы; сухожилие подлопаточной мышцы; плечевой сустав; МРТ
S.S. Strafun1, R.A. Serhienko2, N.M. Nehria3
1SI “Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
2MC “Clinic of Modern Orthopedics”, Kyiv, Ukraine
3MRI DC M24, Kyiv, Ukraine
The role of the biceps tendon instability in the development of rotator cuff arthropathy of the shoulder joint
Abstract. Background. The long head of the biceps tendon (LHB) plays an important role in the development of lesions of the rotator cuff tendons as its instability leads to the damage to the rotator cuff of the shoulder, in particular the supraspinatus and subscapularis muscles. This condition is distinguished into a separate type of impingement syndrome -- anterior-upper type. However, the role of instability of LHB tendon in the development I of rotator arthropathy has not been described in the literature. The study aimed to investigate the role of instability of the ТЛІВ tendon in the development of rotator arthropathy of the shoulder joint.
Materials and methods. We conducted a retrospective comparative analysis of the results of a survey of 49 patients suffering from pain in the shoulder area. The results obtained during MRI were subsequently verified during arthroscopy.
Results. The condition of the tendons of the rotator cuff, the LHB tendon and its stabilizing system, articular cartilage was investigated. The areas of the shoulder articular cartilage damage were divided according to the areas damaged. The extent of cartilage damage was distributed according to the Outerbridge classification. During the examination, four groups of patients were identified, with different lesions of the tendon ofthe supraspinatus. subscapularis muscles and instability of the LHB tendon. Patients of the hirst group had the damage to the LHB tendon only and its stabilizing system; the second group had a combination of the damage to the tendon of the supraspinatus muscle and instability of the long head of the biceps. The third group had damage to the tendon of the subscapularis muscle and instability of the long biceps head; the fourth group patients had a combination of damage to the te n- dons of supraspinatus, subscapularis muscles with the instability of the LHB tendon. Conclusions. Comparative analysis of these four groups showed that instability of the LHB tendon with damage to even one of the tendons of rotator cuff is an unfavorable prognostic factor for the development of rotatory arthropathy, and is accompanied by the damage to the cartilage of the joint tissues. The LHB tendon instability is proved to be a contributing factor in the development of cartilage lesions (chondromalacia).
Keywords: long head ofbiceps tendon; pulley lesion; supraspinatus tendon; subscapular muscle tendon; shoulder joint; MRI
Вступ
Вагому медико-соціальну проблему становлять захворювання великих суглобів, зокрема плечового, що обумовлено рівнем витрат на їх лікування. Люди різного віку (45--64 роки -- 21--55 %, 12--18 років -- 12--57 %) страждають від болю в плечовому суглобі (Pribicevic М., 2012; Meislin R.J., Sperling J.W., Stitik T.P., 2005). Такі високі показники захворюваності обумовлені значною руховою активністю, складною анатомією плечового суглоба, а також складною стабілізуючою його системою.
Пошкодження плечового суглоба, за даними різних авторів, становлять від 16 до 55 % серед захворювань решти великих суглобів (Алі Бен Салем Шаях, 2004; Архипов С.В., 2009; Кавалерский Г.М., 2009, Тіхі- лов Р.М., 2007; Burkhard S.S., 2006), а пошкодження ротаторної манжети плеча (РМП) займають третє місце після захворювання хребта та колінного суглоба: 16, 23, 19 % відповідно (Архипов С.В., 2009; Urwin M., Symmons D., Allison T., 1998).
Пошкодження, а саме розриви РМП мають більшу частоту у людей, старших за 60 років (до ЗО %) , на відміну від молодших 60 років, у яких частота становить лише 6 % (Keyes Іі.!.., 1933; Lehman С. , Cuomo F., Kummer F.J., Zuckerman J.D., 1995). У літературі описана значна частота (16-4-0 %) розривів РМП внаслідок субакроміального конфлікту, при котрому пошкоджується сухожилок надост- ного м'яза (Бур'янов О.А., Самусенко І.В., 2009), У той же час пошкодженню сухожилка підлопаткового м'яза приділяють багато уваги, називаючи його hidden lesion, тобто прихованим пошкодженням (Julia Lee, 2018; Dave R. Shukla, 2018; Joaquin Sanchez Sotelo, 2018), що часто «пропускається» при МРТ-обстеженні. У 90 % пацієнтів віком 54-- 60 років пошкодження сухожилка підлопаткового м'яза поєднується із пошкодженням сухожилка надостного м'яза та у 73 % пацієнтів віком 44 60 років -- із ротаторною артропатією (Tae Kyun Kim, 2003; Peter B. Rauh, 2003; lidward G. McFarland , 2003).
За даними низки авторів, сухожилок довгої головки біцепса (СДГБ) також відіграє неабияку роль в розвитку пошкоджень сухожилків РМП, оскільки його нестабільність призводить до пошкоджень ротаторної манжети плеча, зокрема надостного та підлопаткового м'язів. Такий стан виділяють в окремий тип імпінджмент-синдрому -- передньоверхній тип (Habermeyer P., 2004; Gerber C., 2000; Struhl S, 2002). Проте в літературі не висвітлено роль нестабільності СДГБ в пошкодженні хряща та розвитку ротаторної артропатії.
Мета: вивчення ролі нестабільності СДГБ в пошкодженні хряща та розвитку ротаторної артропатії плечового суглоба.
Матеріали та методи
Для даного дослідження було проведено ретроспективний порівняльний аналіз результатів обстеження 49 пацієнтів, які страждали від больового синдрому в ділянці плечового суглоба. Результати отримані під час виконання МРТ та подальшого артроскопічного обстеження. МР-дослідження виконувалось на базі діагностичних центрів М24 за допомогою магнітно-резонансного томографа з напруженістю магнітного поля 1,5 T з використанням комбінації стандартних послідовностей (табл. 1) та спеціалізованої радіочастотної котушки в типовій укладці. При МРТ-дослідженні виконувалися зрізи у корональній, аксіальній та сагітальній площинах, що позиціонувалися взаємно перпендикулярно між собою.
Рисунок 1. Відділи сухожилків надостного та підостного м'язів (1 -- передній відділ, 2 -- центральний, 3 -- задній відділ сухожилка надостного м'яза; 4 -- верхні, 5 -- проміжні, 6 -- нижні відділи волокон сухожилка підлопаткового м'яза; стрілка -- сухожилок довгої головки біцепса)
Було взято до уваги локалізацію пошкодження волокон сухожилків надостного та підлопаткового м'язів. З цією метою в сухожилку надостного м'яза виділили передню, центральну та задню частини волокон; сухожилок підлопаткового м'яза розділили на верхню, проміжну та нижню частини (рис. 1).
Артроскопічне дослідження проводилось в умовах відділу мікрохірургії та реконструктивно'!' хірургії верхньо'!' кінцівки ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» та медичного центру МППФ «Реабілітація» перед виконанням планових реконструктивних оперативних втручань. Досліджувався стан сухожилків ротаційної манжети плеча, сухожилка довгої головки двоголового м'яза та його стабілізуючої системи, суглобового хряща. Ділянки пошкоджень суглобового хряща на западині лопатки та голівці плеча розподілялись на зони ушкоджень (рис. 2). Ступінь ушкодження хряща розподілялась відповідно до класифікації Outherbridge.
Таблиця 1. Протокол МРТ-дослідження плечового суглоба
|
Тип зваженості |
Протонна щільність (PD) |
За часом релаксації T1 (T1WI) |
|||
|
Площина |
Корональна |
Сагітальна |
Аксіальна |
Аксіальна |
|
|
Тип послідовності |
Турбо-спін- ехо (tse) |
Турбо-спін- ехо (tse) |
Турбо-спін- ехо (tse) |
Турбо-спін- ехо (tse) |
|
|
Пригнічення МР-сигналу від жирової тканини |
+ |
+ |
+ |
-- |
|
|
Товщина зрізу, мм |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
|
|
Час повторення (TR), мс |
2100 |
2100 |
2100 |
610 |
|
|
Час ехо (TE), мс |
33 |
33 |
33 |
11 |
|
|
Поле огляду (FOV), мм |
180 х 180 |
160 х 120 |
160 х 130 |
160 х 130 |
Таблиця 2. Характеристика груп пацієнтів
|
Номер групи |
Загальна кількість пацієнтів у групі, осіб |
Жінки, n (%) |
Чоловіки, n (%) |
ППС, n (%) |
ЛПС, n (%) |
Середній вік, роки |
|
|
1 |
13 |
5 (38,46) |
8 (61,53) |
7 (53,84) |
6 (46,15) |
49,8 |
|
|
2 |
6 |
3 (50) |
3 (50) |
5 (83,3) |
1 (16,7) |
41,6 |
|
|
3 |
5 |
1 (20) |
4 (80) |
4 (80) |
1 (20) |
55 |
|
|
4 |
25 |
9 (36) |
16 (64) |
19 (76) |
6 (24) |
49,4 |
Таблиця 3. Характеристика показників, що оцінювалися в групі пацієнтів
|
Група |
Пошкодження сухожилка надостного м'яза |
Пошкодження сухожилка підлопаткового м'яза |
Pulley lesion |
Теносино- віт довгої головки біцепса, n (%) |
Наявність хондромаляцл (зона та ступінь) |
Деконфі- гурація суглобової щілини |
Ознаки субакро- міального конфлікту |
|
|
1 |
-- |
-- |
+ |
9 (69,2) |
0 |
-- |
+ |
|
|
2 |
+ |
-- |
+ |
6 (100) |
2--3(S2) |
-- |
-- |
|
|
3 |
-- |
+ |
+ |
4 (80) |
2--3(S2, H1) |
-- |
-- |
|
|
4 |
+ |
+ |
+ |
24 (96) |
3--4 (S2, S4, H1) |
+ |
+ |
Уся когорта пацієнтів мала наступний гендерний розподіл: чоловіків -- 31 (63,3 %), жінок -- 18 (36,7 %); вікова категорія -- 20--73 роки (середній вік -- 48,9 року); розподіл між правим і лівим плечовими суглобами становив 35 (71,4 %) і 14 (28,6 %) відповідно. Усі пацієнти пов'язували початок больових відчуттів із фізичним перевантаженням та не мали в анамнезі травми.
Результати та обговорення
Під час проведення обстежень виявлені 4 групи пацієнтів, у яких спостерігались різні пошкодження сухожилка надостного, підлопаткового м'язів та нестабільність СДГБ. Загальна характеристика груп наведена в табл. 2.
У пацієнтів 1-ї групи виявлено лише пошкодження стабілізуючої системи СДГБ (риііеу lesion) [3], 2-ї -- комбінація пошкодження сухожилка надостного м'яза з нестабільністю СДГБ; 3-ї -- пошкодження сухожилка підлопаткового м'яза та нестабільність СДГБ; 4-ї -- комбінація пошкодження сухожилків надостного, підлопаткового м'язів з нестабільністю СДГБ. Характеристика груп за показниками наведена в табл. 3. сухожилка довгої головки біцепса
Анатомічно рукав-утримувач сухожилка довгої головки біцепса складається із верхньої плечесугло- бової та дзьобоплечової зв'язок, що переплітаються між собою. Крім того, окремі волокна сухожилків надостного та підлопаткового м'язів підсилюють вказані зв'язки, що особливо важливо на рівні кутової частини довгої головки біцепса (рис. 3).
Рисунок 2. Розподіл ділянок ушкоджень хряща на суглобовій западині лопатки (S1-S4) та головки плечової кістки (H1-H3)
Рисунок 3. 1 -- кутова частина довгої головки біцепса; 2 -- сухожилок підлопаткового м'яза; 3 -- сухожилок надостного м'яза
Варто зазначити, що пошкодження сухожилка надостного та підлопаткового м'язів у більшості пацієнтів (69,2--100 %) супроводжувалося теноси- новітом довгої головки біцепса, що клінічно проявлялося відчуттям болю по передній поверхні плеча.. В групах 2 та 4, де у пацієнтів відмічалася медіальна дислокація довгої головки біцепса, кількість пошкоджених волокон сухожилка надостного м'яза
Рисунок 4. На сагітальному зображенні протонної зваженості з пригніченням МР-сигналу від жирової тканини визначається зменшення суб- акроміального простору до 5,3 мм, а також нечіткість контуру (стрілка) сухожилка по сумковій поверхні безпосередньо в зоні прилягання до акроміального відростка лопатки була більшою, ніж в групі 1, де медіальна дислокація довгої головки біцепса не спостерігалася і пацієнти відмічали не тільки відчуття болю, але і клацання в суглобі по його передній поверхні при певних рухах. У 1-й групі пацієнтів чітко визначалися МР-ознаки субакроміального імпінджменту (гачкоподібна або пласка форма акроміального відростка, потовщення дзьобоакроміальної зв'язки), в деяких випадках -- зменшення субакроміального простору до 5 мм, що було свідченням зміщення головки плечової кістки вгору, проте не було виявлено хондромаляції. Також у 1-й групі відмічалося порушення цілісності центральних відділів волокон сухожилка (рис. 4), що було первинно спричинено субакроміальним конфліктом, на відміну від 2-ї групи, де спостерігалося переважно порушення цілісності передньої порції волокон, та 4-ї групи, де візуалізувалося порушення цілісності і передніх, і центральних відділів сухожилка надостного м'яза.
У 4-й групі зменшення субакроміального простору досягало 4,5 мм у 62 % пацієнтів, а також у 23 % пацієнтів відмічалося звуження суглобової щілини між головкою та западиною лопатки, що збільшувало ступінь артропатії до 4-го згідно з класифікацією Хамади. Також у 4-й групі виявлено значну площу та вищий ступінь ураження хряща, деконфігурацію суглобової щілини на відміну від попередніх груп пацієнтів (рис. 5).
У 2-й групі частковий розрив сухожилка надостного м'яза спостерігався на рівні передніх волокон (рис. 5), а також були відсутні ознаки субакроміального імпінджменту, відповідно, причиною пошкодження виступав сухожилок довгої головки біцепса.
Рисунок 5. На корональному зображенні (ліворуч), зваженому за протонною щільністю, з пригніченням сигналу від жирової тканини визначається зменшення субакроміального простору до 5,5 мм, деконфігурація суглобової щілини за рахунок її звуження в нижніх відділах (порівняно із верхніми відділами), а також хондромаляція (стрілка) нижніх відділів западини 2-ї ст. згідно з Outerbrige. На сагітальному зображенні (праворуч) візуалізується порушення цілісності більшості волокон сухожилка надостного м'яза по суглобовій поверхні (стрілки)
У 3-й групі, де спостерігалися порушення цілісності лише сухожилка підлопаткового м'яза та нестабільність довгої головки біцепса, у всіх пацієнтів виявлена хондромаляція, що є дорентгенологічним проявом остеоартрозу (рис. 5).
Наявність пошкодження двох сухожилків РМП в поєднанні із нестабільністю сухожилка довгої головки біцепса супроводжувалася значним ураженням хряща, що є початком розвитку остеоартрозу плечового суглоба.
Висновки
1. Наявність ізольованої нестабільності сухожилка довгої головки біцепса є фактором, що сприяє розвитку синдрому субакроміального конфлікту.
2. Нестабільність СДГБ має самостійне значення в провокуванні розривів передньої порції надостного м'яза.
3. Нестабільність сухожилка довгої головки біцепса у поєднанні з пошкодженням навіть одного з сухожилків РМП супроводжується ураженням хрящової тканини суглоба і є несприятливим прогностичним фактором в розвитку ротаторної артропатії.
4. Нестабільність сухожилка довгої головки біцепса у поєднанні з комбінацією пошкоджень надостного і підлопаткового м'язів призводить до виникнення значних за площею та ступенем ураження ділянок хряща, деконфігурації суглобової щілини та прогресуючого розвитку артропатії.
Список літератури
1. Lehman C., Cuomo F., Kummer F.J., Zuckerman J.D. The incidence of full-thickness rotator cuff tears in a large cadaveric population. Bull. Hosp. Jt Dis. 1995. 54. 30-31.
2. Grueninger P., Nikolic N., Schneider J., Lattmann T, Platz A., Chmiel C. et al. Arthroscopic repair of traumatic isolated subscapularis tendon lesions (Lafosse Type III or IV): a prospective magnetic resonance imaging-controlled case series with 1 year of follow-up. Arthrosc. J. Arthrosc Relat. Surg. Off Publ. Arthrosc Assoc. N. Am. Int. Arthrosc. Assoc. 2014. 30(6). 665-672
3. Habermeyer P, Magosch P, Pritsch M, Schei- bel M.T., Lichtenberg S. Anterosuperior impingement of the shoulder as a result of [tulley lesions: a prospective arthroscopic study. J. Shoulder Elbow Surg: 2004 Ian-Feb: 13(1). 5-12.
4. Gerber C., Sebesta A. Impingement of the deep surface of the subscapularis tendon and the reflection pulley on the anterosuperior glenoid rim: a preliminary report. J. Shoulder Elbow Surg. 2000. 9. 483-90.
5. Struhl S. Anterior internal impingement: an arthroscopic observation. Arthroscopy. 2002. 18. 2-7.
6. Walch G., Nove -Josserand L., Boileau P, Levigne C: Subluxations and dislocations of the tendon of the king head of the biceps: J: Shoulder Elbow Surg: 1998: 7(2): 000-008.
7. Bennett W.F. Subscapularis, medial, and lateral head coracohumeral ligament insertion anatomy: arthroscopic appearance and incidence of “hidden” rotator interval lesions. Arthroscopy. 2001. 17(2). 173-180.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Частота ушкоджень колінного суглоба як складної та важливої системи опорно-рухового апарату. Ушкодження тканин суглоба, що виникають внаслідок взаємодії суглоба з травмуючим агентом. Реактивний запальний процес - травматичний артрит ушкодженої кінцівки.
автореферат [66,6 K], добавлен 09.03.2009Етіологія, клініка, патогенез пошкоджень суглобів. Лікування переломів кісток плечового суглоба, травм та ушкоджень колінного та гомілковостопного суглобів. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування кінезотерапії як методу фізичної реабілітації.
дипломная работа [688,2 K], добавлен 24.09.2014Біомеханічні порушення в плечовому суглобі. Вибір подальшого методу лікування при первинному травматичному вивиху плеча. Результати хірургічного лікування хворих із пошкодженням Hill-Sachs за впровадженою системою. Відновлення функції плечового суглоба.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Тенденції розвитку реконструктивно-відновних методів лікування хворих з пошкодженнями кистьового суглоба. Методика компресійного остеосинтезу і заміщення дефектів човноподібної кістки геометрично подібним ендопротезом. Комплексне відновне лікування.
автореферат [40,6 K], добавлен 29.03.2009Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Різноманітні рухи пальцями, ізометричні напруження м'язів плеча і передпліччя, ідеометричні рухи у плечовому суглобі. Рекомендований комплекс вправ при закритому переломі діафізу правої плечової кістки, остеохондрозі, забої правого ліктьового суглоба.
реферат [19,7 K], добавлен 26.08.2013Характерні особливості й клітинні елементи хрящової тканини. Основна роль, структура кісткової тканини, етапи розвитку (остеогенез). Ріст, гістогенез, фізіологічна регенерація та вікові зміни в тканинах. Будова трубчастих кісток. Способи росту хряща.
лекция [735,8 K], добавлен 08.02.2009Устранение дефектов лицевого скелета и мягких тканей лица в хирургической стоматологии. Техника взятия, применения трупного хряща. Гистологические исследования гомохряща в разные сроки после пересадки. Этапы свободной пересадки жирового аутотрансплантата.
презентация [972,4 K], добавлен 23.04.2019Обязательные элементы сустава - суставные хрящи, покрывающие суставные поверхности, суставная капсула и полость. Вспомогательные образования - связки, суставные диски, мениски, губы. Различие суставов по форме. Репаративная регенерация суставного хряща.
реферат [47,5 K], добавлен 02.06.2016Варианты головного предлежания плода. Описание четырех моментов механизма родов. Схематическое положение головки плода по отношению к плоскостям малого таза. Наружный акушерский осмотр Леопольда-Левицкого. Определение вставления головки плода в малый таз.
презентация [4,4 M], добавлен 15.11.2015Ревматоїдний артрит на сучасному етапі розвитку медицини в Україні. Хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини з прогресуючим ураженням суглобів за типом симетричного ерозивно-деструктивного артриту. Відновлення втраченої функції кінцівки.
автореферат [36,4 K], добавлен 12.03.2009Обработка бюгельных протезов твердосплавными фрезами или абразивными головками, технические проблемы, возникающие при данной обработке. Быстрое изнашивание и утрата формы абразивной головки. Насыщение лаборатории продуктами износа абразивной головки.
доклад [12,7 K], добавлен 09.04.2009Мінеральні речовини в раціоні харчування та стоматологічні захворюваня. Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів. Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту. Жувальне навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань.
реферат [28,6 K], добавлен 01.03.2008Понятие биомеханизма родов как закономерной совокупности всех движений, которые совершает плод, проходя по родовым путям матери. Основные фазы: сгибание головки, внутренний поворот, разгибание, внутренний поворот туловища и наружный поворот головки.
презентация [741,4 K], добавлен 04.04.2018Анатомічний склад кістково-м’язової системи плечового поясу, види переломів плечової кістки. Призначення кінезотерапії при різних захворюваннях, вправи для фізичної реабілітації пацієнта. Фізіотерапевтичні методи лікування, проведення масажу при переломі.
дипломная работа [877,3 K], добавлен 06.07.2011Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.
реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009Появление основных симптомов и признаков заболевания с нарушением целостности хряща, а также изменениям костей в околосуставном пространстве. Поражение нагрузочных суставов. Основные факторы риска остеоартроза. Наиболее частая локализация остеоартроза.
презентация [10,7 M], добавлен 07.10.2015Общая характеристика и функциональные особенности хряща, костей и мышц как органов, оценка их целей и значения в организме человека. Возрастные особенности строения данных исследуемых органов, их свойства и специфика, отличия и рост у детей и взрослых.
презентация [1,8 M], добавлен 14.09.2014Дегенеративное заболевание суставов костей, обусловленное поражением суставного хряща: патогенез, клиническое течение и диагностика; лечение диспластического гонартроза: двигательный режим и ЛФК, фармакотерапия, санаторно-курортное лечение, профилактика.
история болезни [29,4 K], добавлен 22.11.2010Ветеринарне обслуговування тварин. Патогенез та профілактика дісплазії кульошового суглоба на різних стадіях артозу у собак. Використання рентгенологічного методу дослідження. Розрахунок економічного ефекту від проведених загальних лікувальних заходів.
дипломная работа [576,1 K], добавлен 21.08.2011
