Оцінка ролі первинної фіксації переломів кісток гомілки у розвитку асептичних незрощень великогомілкової кістки
Загальна характеристика видів первинного остеосинтезу. Знайомство з головними причинами незрощення кісток гомілки після переломів, аналіз наслідків. Розгляд особливостей розподілу постраждалих з асептичними незрощеннями великогомілкової кістки за віком.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.06.2021 |
| Размер файла | 719,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка ролі первинної фіксації переломів кісток гомілки у розвитку асептичних незрощень великогомілкової кістки
Рушай А.К., Данькевич В.П., Мартинчук О.О., Байда М.В.
Резюме
Розглянуті види первинного остеосинтезу й оцінена їх значимість як причини розвитку незрощення у 76 хворих з асептичними незрощеннями кісток гомілки. Сформульовані засади застосування різних видів фіксації у різних клінічних ситуаціях, принципи профілактики незрощень кісток гомілки. Первинний остеосинтез переломів кісток гомілки є дуже важливим, але не єдиним чинником, що детермінує розвиток незрощення.
Аналіз результатів проведеного комплексного лікування при переломах кісток гомілки свідчив про існуючі можливості покращення результатів і зменшення відсотка незрощень. При високоенергетичних, а тим більше відкритих ураженнях методом вибору (первинним і заключним) могло бути застосування кільцевих фіксаторів спицестрижневого типу.
Ключові слова: переломи гомілки; первинний остеосинтез; незрощення.
Резюме
Оценка роли первичной фиксации переломов костей голени в развитии асептических несращений большеберцовой кости
Рушай А.К., Данькевич В.П., Мартынчук А.А., Байда М.В.
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Рассмотрены виды первичного остеосинтеза и о ценена их значимость как причины развития нссраіі кеіия у 7<5 больных с асептическими несращениями костей голени. Сформулированы основы применения различных видов фиксации в различных клинических ситуациях, принципы профилактики несращений костей голени. Первичный остеосинтез переломов костей гоз^^^и является очень важным, но не единственным фактором, который детерминирует развитие несращения. Анализ резу.льчзггов проведенного комплексного лечения при переломах костей ГОЛЄШІ свидетельствовал о существующих возможностях улучшения результатов и уменьшения процента несращений. При высокоэнергетических, а тем более открытых поражениях методом выбора (первичным и заключительным) могло быть пртімснснис кольцевых фиксаторов спинестержневого типа.
Ключевые слова: переломы голени; первичный остеосинтез; несращение.
Abstract
Evaluation of the role of primary fixation of tibial fractures in the development of aseptic tibial nonunion
A.K. Rushai, V.P. Dankevich, O.O. Martinchuk, M.V. Baida
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
The article deals with the types ol'primaiy osteosjyithesis and their importance for the development of nonunion in 76 pattsnie tWh aseptic nonunion of thin bones. The principles of application of diSl'ferni types of fixation in various clinical siteнtiorni, the principlee ofpaeeention of tibial nonunion are formulated. The primary osteostynhesis of I tibid fractures it a very important but not tt-e tony taalor I iea і.ієЄєгпєппє t ііє development of nonunion. The analysis of the гєєііііє of compryhesniae treatment for tibial fractures showed several opportunities to tmprove t ііє retuitt and reduce the percentage of пони тот. In Ihgh-ennrgy. and ae- pecialiy open lesions, the method of choiic coiue^. be the НаПои by rinn ciampt of a needle-rod typeasaprimnyand&na теШогі.
Keywords: tibial fractures; primary osteosynthesis; nonunion.
Вступ
Незрощення кісток гомілки після переломів зустрічається досить часто [1--3] і є проблемою, яка вирішується досить складно. Існує багато різних способів фіксації уламків. Різноманітність застосування обумовлена багатьма клінічними особливостями. Немає універсального варіанта фіксації; кожен з них має як позитивні, так і негативні властивості. Крім того, існуючи клінічні ситуації, що детермінують вибір, можуть змінюватися. На різних етапах лікування переломів з'являються умови, які потребують застосування іншого, відмінного від первинного вибраного, способу фіксації [4--6]. З огляду на це оптимальним є проведення так званого змінного остеосинтезу, який відповідає новим вимогам. Але чітких вказівок до застосування кожного з видів фіксації в усіх умовах не існує.
Мета роботи: розглянути види первинного остеосинтезу й оцінити їх значимість як причини розвитку незрощення; виявити оптимальні варіанти.
Завдання:
-- Згрупувати асептичні незрощення кісток гомілки за видом первинної попередньої фіксації, проаналізувати їх частоту.
— Сформулювати засади застосування різних видів фіксації у різних клінічних ситуаціях.
— Сформулювати принципи профілактики незрощень кісток гомілки.
Матеріали та методи
Під нашим спостереженням знаходилося 76 хворих з асептичними незрощеннями кісток гомілки. Розподіл постраждалих за віком наведений у табл. 1.
Таблиця 1. Розподіл постраждалих з асептичними незрощеннями великогомілкової кістки за віком
|
Вік постраж- далих, роки |
Кількість |
||
|
Абс. |
% |
||
|
18-24 |
26 |
34,2 |
|
|
25-45 |
24 |
31,6 |
|
|
45-65 |
18 |
23,7 |
|
|
> 65 |
8 |
10,5 |
|
|
Усього |
76 |
100 |
асептичний кістка остеосинтез
Види первинної фіксації переломів наведені у табл. 2.
Частіше за інших у вигляді первинної фіксації при переломах використовувався позавогнищевий остеосинтез -- у 26 постраждалих (34,2 %); накістковий блокуючою пластиною був застосований у 6 випадках (7,9 %); блокуючий інтрамедулярний остеосинтез -- у 8 (10,5 %) хворих. Позавогнищевий з наступним застосуванням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу -- у 14 хворих, що становило 18,5 %; позавогнищевий з наступним застосуванням накісткового остеосинтезу блокуючою пластиною -- у 22 випадках (28,9 %).
Розглядаючи структуру видів попереднього остеосинтезу у випадках розвитку асептичного незрощення, ми дійшли таких висновків.
Найчастіше у вигляді первинної фіксації зустрічався позавогнищевий остеосинтез стрижневими апаратами (26--34,2 %). Обумовлено це було тим, що він застосовувався у випадках високоенергетичних ушкоджень. Планово цей вид остеосинтезу розглядався як тимчасовий, з плановим здійсненням вторинної фіксації заглиблюваними конструкціями. При порушенні принципу використання його лише як етапного первинного властивості цього виду остеосинтезу (замала жорсткість фіксації при малій травматичності) без переходу на вторинні способи фіксації уламків не забезпечували опти - мальні умови для зрощення, що й обумовлювало такий високий відсоток первинного остеосинтезу серед причин незрощень великогомілкової кістки. Таким чином, застосування позавогнищевої фіксації стрижневими апаратами у вигляді єдиного (первинного і фінального) методу не є оптимальним варіантом і спричинює велику кількість випадків незрощення великогомілкової кістки.
Другим за частотою спостереження є проведення позавогнищевого остеосинтезу стрижневими апаратами з наступним застосуванням накісткового остеосинтезу блокуючою пластиною (22--28,9 %). Здійснення такого планово змінного остеосинтезу проводилося в умовах попереднього значного травмування всіх тканин гомілки при переломі (чим і обумовлене попереднє застосування фіксації стрижневим апаратом). При гарних фіксуючих характеристиках накісткового остеосинтезу блокуючими пластинами здійснення його вимагає виділення уламків на досить великому протязі, в тому числі і в зоні перелому. Це потенційно небезпечно, тому що втручання проводилося у вже скомпрометованій зоні і могло призвести до погіршення кровопостачання зони ураження, що погано впливало на регенеративні процеси, результатом чого і є розвиток незрощення. Такий варіант планово змінного остеосинтезу (первинний -- стрижневі апарати і змінний -- блокуючі пластини) досить у великій кількості випадків призводив до розвитку незрощення.
Позавогнищевий остеосинтез з наступним застосуванням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу спостерігався лише у 14 випадках незрощення, що становило 18,5 %. Обумовлено це, на нашу думку, було тим, що проведення блокуючого інтраме- дулярного остеосинтезу у постраждалих з високое - нергетичними переломами гомілки було найбільш оптимальним варіантом після попереднього застосу - вання стрижневих апаратів. Хоча цей спосіб фіксації малотравматичний, забезпечував жорстку фіксацію уламків, не передбачав скелетування уламків, але у випадках тяжких уражень все ж таки ускладнював - ся розвитком незрощення. Технічними помилки при його проведенні були виявлені у 4 випадках.
Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез і накістковий блокуючою пластиною як первинний і фінальний остеосинтези становили незначну частину спостережень із розвитком незрощень -- відповідно 8 (10,5 %) і 6 (7,9 %) спостережень.
Асептична неспроможність фіксації (втрата стабільності системи «уламок -- фіксатор -- кістка») була викликана такими причинами. У 24 випадках (31,6 %) мав місце дефект кісткової тканини. У 15,8 % (по 12 спостережень) спостерігалися: резорбція кісткової тканини в зоні контакту з імплантатом (системний або місцевий остеопороз, порушення технології первинного остеосинтезу) і втомне руйнування конструкції (дефект фіксатора, порушення технології остеосинтезу, порушення режиму навантажень). У багатьох випадках (28 спостережень -- 36,8 %) виявити чіткі причини відсутності кісткової мозолі в очікувані терміни було неможливо.
Таблиця 2. Види первинної фіксації переломів у хворих з асептичними незрощеннями великогомілкової кістки
|
Категорія -- вид попередньої первинної фіксації |
Кількість спостережень |
||
|
Абс. |
% |
||
|
Позавогнищевий остеосинтез стрижневими апаратами |
26 |
34,2 |
|
|
Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез |
8 |
10,5 |
|
|
Накістковий остеосинтез блокуючою пластиною |
6 |
7,9 |
|
|
Позавогнищевий з наступним застосуванням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу |
14 |
18,5 |
|
|
Позавогнищевий остеосинтез з наступним застосуванням накісткового блокуючою пластиною |
22 |
28,9 |
|
|
Усього |
76 |
100 |
Таблиця 3. Механічні причини незрощення кісток гомілки при проведенні ситуаційно-змінного остеосинтезу
|
Асептична неспроможність фіксації' -- втрата стабільності системи «уламок -- фіксатор -- кістка» |
||||||||
|
Резорбція кісткової тканини в зоні контакту з імплантатом (системний або місцевий остеопороз, порушення технології) |
Втомне руйнування конструкції (дефект фіксатора, порушення технології остеосинтезу, порушення режиму навантажень) |
Дефект кісткової тканини |
Незрощення -- відсутність кісткової мозолі в очікувані терміни |
|||||
|
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
|
|
12 |
15,8 |
12 |
15,8 |
24 |
31,6 |
28 |
36,8 |
|
|
Усього |
Абс. |
% |
||||||
|
76 |
100 |
За видами первинної фіксації (рис. 1) при переломах позавогнищевий остеосинтез при асептичних незрощен- нях займав провідну позицію -- він був виконаний у 2(5 постраждалих (34,2 %); накістковий остеосинтез блокуючою пластиною або блокуючий інтрамедулярний остеосинтез після первинного позавогнищевого -- у 42 (50 %), накістковий блокуючою пластиною -- у 14 (18,5 %) і блокуючий інтрамедулярний остеосинтез -- у 8 (10,5 %).
Високий рівень первинного позавогнищевого остеосинтезу у групі хворих з септичними незрощеннями свідчив про тяжкість уражень, при яких означена первинна фіксація є пріоритетною. Але навіть вона акбс-о/потпо не гарантувала профілактику гнійних уражень та порушення регенерації кісткової тканини за типом незрощення, що в подальшому вимагало комплексного лікування незавершеної регенерації перелому кісток -- незрощень -- великогомілкової кістки. По суті цей вид остеосинтезу мав на увазі плановий перехід до більш стабільного виду фіксації. Відмова від цієї стратегії і використання стрижневих апаратів призводять до розвитку незрощення.
Висока питома вага спостережень, коли первинний позавогнищевий остеосинтез змінювався на накістковий або блокуючий інтрамедулярний (42 -- 50 %), свідчить про існуючий високий ризик розвитку незрощень. Це було обумовлено низкою причин. З одного боку, це були високоенергетичні переломи з вираженими порушеннями м'яких тканин. З іншого -- локалізація перелому в нигжгій третині гомілки (24 випадки) робила проблемним проведення стабільного остеосинтезу (мале «плече»). Наявність значного дефекту кісткової тканини (24 спостереження -- 31,6 %) потребувала проведення кісгковоїшіасгиіаі дефекту. Вичікувальна тактика була мало перспективною.
Аналіз результатів проведеного комплексного лікування при переломах кісток гомілки свідчив про існуючі можливості покращення результатів і зменшення відсотка незрощень.
При високоенергетичних, а тим більше відкритих ураженнях методом вибору (первинним і заключним) могло бути застосування кільцевих фіксаторів (КФ) спицестрижневого типу. У випадках локалізації перелому в нижній третині, наявності остеопорозу застосування КФ було б більш прийнятним.
Рисунок 1. Структура первинної фіксації переломів кісток гомілки у хворих з незрощеннями
Профілактика порушень кровопостачання повинна забезпечуватися застосуванням мультимодального періопераційного знеболювання (спинномозкова або перидуральна анестезія в комбінації з декске- топрофеном (дексалгіном)) з метою зняття спазму судин; покращення реологічних властивостей крові та профілактики мікротромбозів (цибор у профілак - тичних дозах 2500 ОД) упродовж 2 тижнів; корекції порушень обміну розчинами амінокислот та глюкози з вітамінами С та групи В, препаратів кальцію з вітаміном D3.
Таким чином, первинний остеосинтез переломів кісток гомілки є дуже важливим, але не єдиним чинником, який детермінує розвиток незрощення.
Позавогнищевий остеосинтез стрижневими апаратами (первинний і заключний) у 34,2 % випадків в структурі незрощень кісток гомілки свідчить як про тяжкість ураження, так і про неспроможність створити достатньо жорстку фіксацію уламків. Використання його на первинному етапі було раціональним, але в подальшому повинен здійснюватися перехід на більш жорсткі методи фіксації. Перехід на блокуючий інтра- медулярний остеосинтез (18,5 %) був більш доцільний, ніж перехід до накісткового блокуючою пластиною, -- 28,9 % випадків серед незрощень.
Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез ускладнювався незрощеннями в 10,5 % випадків, накістковий блокуючою пластиною -- в 7,9 %. Слід зазначити, що ці види фіксації здійснювалися у випадках доброго стану м'яких тканин гомілки.
Але при подальшому прискіпливому аналізі причин незрощення велике значення мали такі чинники, як ступінь ураження всіх тканин, механізм травми, локалізація, порушення кровообігу, дотримання технології проведення остеосинтезу. У кожному конкретному випадку потрібно їх усіх систематизувати і враховувати при проведенні комплексного лікування перелому.
Методом вибору первинної фіксації переломів гомілки слід вважати застосування кільцевих фіксаторів спицестрижневого типу.
Висновки
1. Основними критеріями вибору виду первинної фіксації при переломах гомілки є механізм ураження (високо- та низькоенергетичні переломи), характеристика перелому (локалізація і ступінь руйнування м'яких тканин та важливих структур), індивідуальні особливості.
2. При високоенергетичних переломах оптимальним є планово змінний остеосинтез (первинна фіксація стрижневими апаратами з переходом на фіксацію блокуючими стрижнями чи пластинами). Використання стрижневих апаратів як первинного і заключного остеосинтезу призводить до розвитку незрощення у 34,2 % випадків в структурі незрощень кісток гомілки.
3. При низькоенергетичних ураженнях і доброму стані покривних тканин гарним варіантом є проведення блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу; менш доцільно проводити синтез блокуючими пластинами.
4. Слід розглядати як метод вибору застосування кільцевих фіксаторів спицестрижневого типу при первинній фіксації переломів гомілки.
Список літератури
1. Oz.kan S., Nolte P.A., van den Bekerom M.P., Bloemers F.W. Diagnosis and management of long-bone nonunions: a nationwide survey. Eur. J. Trauma Emerg. Surg. 2018. № 15. Р 9-12. DOI: 10.1007/s00068-018-0905-z.
2. Weber C.D., HildebrandF., Kobbe Ph., LeferingR., Sel- lei R.M., Pape H.-Ch. Epidemiology of open tibia fractures in a population-based database: update on current risk factors and clinical implications. Eur. J. Trauma Emerg. Surg. 2018. P. 1-9. doi.org/10.1007/s00068-018-0916-9.
3. Swanson E.A., Garrard E.C., O'Connor D.P., Brinker M.R. Results of a systematic approach to exchange nailing for the treatment of aseptic tibial non-unions. J. Orthop. Trauma. 2015. № 29(7). Р. 407-411.
4. Balasuberamaniam P., Milner K., Milner K, Kunz M. Lithium for Fracture Treatment (LiFT): a doubleblind randomised control trial protocol. BMJ Open. 2020. № 10. Р. 031545-12. doi: 10.1136/bmjopen-2019-031545.
5. Rodriguez-Collazo E. Practical Management of the Orthofix Truelok External Circular Fixator in Deformity Correction and Lower Limb Salvage. International Journal of Orthoplaslic Surgery. 2019. 2(2). Р. 55-61. DOI https://doi.org/10.29337/ijops.38.
6. Zi-Chen Hao, Yan Xia, De-MengXia, Yun-Tong Zhang and Shuo-Gui Xu. Treatment of open tibial diaphyseal fractures by external fixation combined with limited internal fixation versus simple external fixation: a retrospective cohort study. BMC Musculoskelet Disord. 2019. № 20. Р. 311-320. https://doi. org/10.1186/s12891-019-2679-9.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Етіологія, клініка, патогенез пошкоджень суглобів. Лікування переломів кісток плечового суглоба, травм та ушкоджень колінного та гомілковостопного суглобів. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування кінезотерапії як методу фізичної реабілітації.
дипломная работа [688,2 K], добавлен 24.09.2014Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Лікування патологічних переломів довгих кісток та заміщення кісткових післярезекційних дефектів у хворих з пухлинними ураженнями скелета. Хірургічне видалення патологічного осередку при первинному пухлинному ураженні довгих кісток. Оперативне лікування.
автореферат [56,1 K], добавлен 12.03.2009Патоморфологія остеоми, остеохондроми, хондроми, солітарної кісткової кісти, хрящової екзостози, остеобластокластоми - доброякісних пухлин кісток. Причини виникнення захворювань, їх клінічна картина, протікання, діагностика, методи лікування і прогноз.
реферат [13,9 K], добавлен 08.04.2011Анатомічний склад кістково-м’язової системи плечового поясу, види переломів плечової кістки. Призначення кінезотерапії при різних захворюваннях, вправи для фізичної реабілітації пацієнта. Фізіотерапевтичні методи лікування, проведення масажу при переломі.
дипломная работа [877,3 K], добавлен 06.07.2011Анатомо-фізіологічні особливості хребетного стовпа. Види та причини переломів хребта. Методи лікування і фізичної реабілітації хворих після неускладнених компресійних переломів поперекового відділу хребта. Лікувальна гімнастика, масаж, гідрокінезотерапія.
курсовая работа [112,6 K], добавлен 08.06.2015Обгрунтування та аналіз ефективності застосування лікувальної фізичної культури, масажу, кінезіотейпування та фізіотерапії осіб після ампутації нижньої кінцівки на рівні гомілки. Дослідження та характеристика проблеми реабілітації осіб після ампутації.
статья [22,8 K], добавлен 24.04.2018Переломи та переломовивихи дистального метаепіфіза кісток передпліччя є частим видом ушкоджень опорно-рухової системи. Проблема лікування ушкоджень та їх наслідків. Використання під час реабілітації накісткового остеосинтез і черезкiсткового остеосинтезу.
автореферат [39,4 K], добавлен 08.02.2009Об’єктивне обстеження хворого при закритому уламковому черезвертлюжному переломі правої стегнової кістки зі зміщенням відламків і відривом малого вертлюга. Попередній і клінічний діагноз. Методи лікування перелому, реабілітаційні заходи після лікування.
история болезни [26,1 K], добавлен 30.11.2013Синтез і властивості гідроксилапатиту. Неорганічні фази у кістки дорослої людини. Кераміка на основі гідроксиапатиту. Армування кераміки дисперсними частинками, дискретними і безперервними волокнами. Аналіз дифракційних картин гідроксилапатиту кальцію.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 06.01.2013Показання до ампутації. Клінічна характеристика хворого після неї. Механізм лікувальної дії, гімнастика для хворих з ампутованими кінцівками, використання кінетотерапії. Комплекс лікувальної гімнастики після ампутації гомілки в післяопераційному періоді.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 05.06.2010Особливості будови трубчастих кісток. Класифікація остеомієлітів етіологічно, за шляхами попадання інфекції, за клінічним перебігом та по локалізації. Патогенетичні зміни при захворюванні. Способи діагностики гострого гематогенного остеомієліту.
презентация [16,5 M], добавлен 07.03.2011Тенденції розвитку реконструктивно-відновних методів лікування хворих з пошкодженнями кистьового суглоба. Методика компресійного остеосинтезу і заміщення дефектів човноподібної кістки геометрично подібним ендопротезом. Комплексне відновне лікування.
автореферат [40,6 K], добавлен 29.03.2009Об’єктивне обстеження хворого. Діагностика органів дихання, травлення, ендокринної, сечо-видільної і нервової систем. Попередній і клінічний діагноз. Методи лікування міжвиросткового перелому плечової кістки. Реабілітаційні заходи в пізні його періоди.
история болезни [912,4 K], добавлен 10.03.2011Закритий перелом кісток лівого передпліччя зі зміщенням відламків. Біль в ділянці лівого передпліччя, значна деформація та набряк останньої в результаті травми середньої тяжкості. Порушення функції лівої верхньої кінцівки. Накладання скелетного витяжіння.
история болезни [1,5 M], добавлен 05.12.2009Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм після компресійного перелому хребетного стовпа. Програма фізичної реабілітації хворих. Врахування ефективності застосування засобів фізичної реабілітації.
дипломная работа [156,3 K], добавлен 25.05.2012Різноманітні рухи пальцями, ізометричні напруження м'язів плеча і передпліччя, ідеометричні рухи у плечовому суглобі. Рекомендований комплекс вправ при закритому переломі діафізу правої плечової кістки, остеохондрозі, забої правого ліктьового суглоба.
реферат [19,7 K], добавлен 26.08.2013Прегніл як препарат людського хоріального гонадотропіну, отриманого із сечі вагітних жінок: аналіз умов зберігання, загальна характеристика фармакологічних властивостей. Розгляд головних особливостей взаємодії Прегнілу з іншими лікарськими засобами.
курсовая работа [26,9 K], добавлен 10.12.2015Характеристика передракових станів жіночих статевих органів, розгляд ознак. Знайомство з причинами прискореної тривалої проліферації: мітогенний вплив, підвищена функціональна загрузка. Аналіз причин появлення крауроза вульви, способи лікування.
презентация [1,2 M], добавлен 25.03.2013
