Можливості спекл-трекінг ехокардіографії для виявлення ішемічної хвороби серця у пацієнтів із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Можливості спекл-трекінг ехокардіографії для виявлення ішемічної хвороби серця у пацієнтів із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка

м.Київ, Україна Лутай Михайло Іларіонович доктор медичних наук, професор відділу атеросклерозу та ішемічної хвороби серця Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» НАМН України», м.Київ, Україна

OPPORTUNITIES SPECKLE-TRACKING ECHOCARDIOGRAPHY FOR THE DETECTION OF CORONARY HEART DISEASE IN PATIENTS WITH PRESERVED SYSTOLIC FUNCTION OF THE LEFT VENTRICLE.

Shvydka Maryna Petrivna Research Assistant at the Department of Atherosclerosis and Ischemic Heart disease on the base of state institution National Scientific Center,M.D. Strazhesko institute of cardiology of the NAMS of Ukraine

Kyiv, Ukraine Lutay Mikhail Ilarionovich DMS, professor at the Department of Atherosclerosis and Ischemic Heart disease on the base of state institution National Scientific Center, M.D. Strazhesko institute of cardiology of the NAMS of Ukraine

Kyiv, Ukraine

Анотація

Мета. Вивчення показника поздовжнього глобального стрейну у пацієнтів з ішемічною хворобою серця із збереженою глобальною скоротливістю міокарда та визначення його можливих змін в залежності від кількості уражених коронарних судин, фракції викиду та реґіонарної скоротливості міокарду. міокард ішемічна хвороба серце

Матеріали і методи дослідження. В дослідження включено 76 пацієнтів Діагноз ішемічної хвороби серця був підтвердженим даними інвазивної коронаровентрикулографії. Пацієнти були розподілені на 2 групи: 1-а - пацієнти з діагнозом ішемічна хвороба серця (n=64, середній вік 56,2±9); 2-а контрольна група - хворі з неушкодженими коронарними артеріями (n=12, середній вік 51±9). Сегментарна скоротливість та оцінка функціонального стану міокарду лівого шлуночка проводилася з використанням ультразвукової системи Phillips IE33 з програмним забезпеченням QLab 9.1., за допомогою якої кількісно оцінювалася деформація міокарду з визначенням поздовжнього глобального стрейна. Результати дослідження.

За допомогою простого лінійного регресійного аналізу, було визначено кореляційні зв'язки між поздовжнім глобальним стрейном та фракцією викиду лівого шлуночка, та між поздовжнім глобальним стрейном та індексом скоротливості, який оцінювався суб'єктивно,

Пацієнти з ураженням однієї коронарної артерії мали значення поздовжнього глобального стрейну - 16,3%±2, двох коронарних артерій -14,2%±3.4, трьох коронарних артерій -13,8%±3.

Наведений клінічний випадок, в якому спекл-трекінг ехокардіографія надає додаткові можливості в діагностиці ішемічної хвороби серця.

Було визначено значення показника середнього поздовжнього стрейну для сегментів басейну відповідної коронарної артерії.

Висновки. Метод спекл-трекінг ехокардіогрфії у поєднанні з візуальним індексом скоротливості підвищує інформативність 2Б-ехокардіографії, що сприяє ранній діагностиці ішемічної хвороби серця. Спекл-трекінг ехокардіографія дозволяє локалізувати атеросклеротичне ураження коронарних артерій. Поздовжній глобальний стрейн може бути маркером кількості уражених судин, який суттєво знижений при тяжкому трьох судинному ураженні коронарних артерій.

Ключові слова: спекл-трекінг-ехокардіографія, поздовжній глобальний стрейн, деформація міокарду, сегментарна скоротливість, ішемічна хвороба серця.

Summary

he purpose of the article. Studying of global longitudinal strain index in patients with ischemic heart disease and preserved global myocardial contractility and determination of possible changes depending on affected coronary vessels number, ejection fraction and regional myocardium contractility.

Materials and research methods. The study included 76 patients. The diagnosis of coronary heart disease was confirmed by data from an invasive coronary anthracycline. Patients were divided into 2 groups: 1-a - patients diagnosed with ischemic heart disease (n = 64, mean age 56.2 ± 9); The 2nd control group - patients with intact coronary arteries (n = 12, mean age 51 ± 9). Segmental contractility and evaluation of the functional state of the left ventricular myocardium were performed using Phillips IE33 ultrasound system with software QLab 9.1, by means of which the myocardial deformity was quantified with the definition of global longitudinal strain.

Research results.

Correlation between global longitudinal strain and the left ventricular ejection fraction, and between the longitudinal global strain and the convergence index, which was evaluated subjectively, was determined using a simple linear regression analysis.

Patients with a single coronary artery had a longitudinal global stretch -16.3%± 2, two coronary arteries - 14.2%±3.4, and three coronary arteries -13.8%± 3.

In the clinical case, speckle-tracking echocardiography provides additional possibilities in the diagnosis of coronary heart disease.

The value of the mean longitudinal strain index for the segments of the basin of the corresponding coronary artery was determined.

Conclusions.

The speckle-tracking method of echocardiography, combined with the visual index of transcendence, increases the informativeness of 2D-echocardiography, which contributes to the early diagnosis of coronary heart disease. Spectral-tracking echocardiography allows finding of atherosclerotic lesions localization of the coronary arteries. The global longitudinal strain may be a marker for the number of affected vessels, which is significantly reduced in severe 3-vessel CAD.

Key words: speckle-tracking echocardiography, global longitudinal strain, deformation of the myocardium, segmental contractility, ischemic heart disease.

Постановка проблеми

Розглядаючи рівень захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС) в структурі серцево-судинних захворювань виявлено, що на 1 млн. населення припадає 30-40 тисяч хворих на ішемічну хворобу серця. По даним приведеними Всесвітньою організацією здоров'я, не спостерігається тенденції до зниження смертності від серцево-судинних захворювань/ІХС, і все більше молодшає дана патологія. Зазначено, що в 2011 році ішемічна хвороба серця була основною причиною смерті населення. У світі в 2012 році було зареєстровано 4,7 млн. смертей від ішемічної хвороби серця [1]. Вважається, що до 2020 року ішемічна хвороба серця стане причиною смерті більше ніж 11 млн. осіб щорічно. В країнах Європи показник смертності від серцево - судинних захворювань складає до 200-300 на 100 тис населення, в США - 116 на 100 тис населення, тоді як в Україні цей показник складає 732 на 100 тис населення [2,3].

Згідно даних Фремінгемського дослідження, стенокардія напруження є першим проявом ІХС у чоловіків у 40,7% випадків і у 56,5% жінок [4]. Поширеність стенокардії суттєво зростає з віком незалежно від статі. У жінок показник складає 5-7% у віці від 45-64 років і 10-12% у віці-65-84 років. У чоловіків - 4-7% у віці 45-64 роки та 12-14% у 6584 роки. За офіційною статистикою поширеність ІХС серед дорослого населення України становить близько 20% [5]. Тому питання діагностики даної категорії пацієнтів завжди приковує увагу кардіологічної спільноти та визначає важливість розробки та впровадження в клінічну практику нових підходів до діагностики та раннього виявлення захворюваннь серцево-судинної системи, зокрема ішемічної хвороби серця. Відповідно, в стратегії ранньої діагностики ішемічної хвороби серця відслідковується зміщення акцентів в бік іноваційних підходів діагностики, що забезпечують не тільки якісну оцінку функціонального стану міокарду, але і переконливу кількісну оцінку. Одним із цих методів і є спекл-трекінг-ехокардіографія.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ішемічна хвороба серця - це патологічний стан, що проявляється абсолютним або відносним порушенням кровопостачання міокарда внаслідок атеросклеротичного ураження КА та асоціюється з наявністю атеросклеротичних бляшок [6,7,8].

Особливістю ІХС є сегментарний характер порушень міокардіальної перфузії, метаболізму та скоротливої функції міокарда, що обумовлюється стенозуючим атеросклерозом коронарних артерій, які забезпечують кровообіг відповідного сегмента міокарда [ 9,10].

З метою оцінки регіонального ураження міокарду ЛШ використовують 17-ти сегментну модель згідно стандартної номенклатури Американської асоціації серця (2002) [11].

Вперше аналіз локальної скоротливості міокарда проводився за допомогою доплерівської технології, яка була запропонована в 60-х роках та залежала від кута сканування і відповідно мала певні обмеження [12]. J.B.Kostis із співавторами та E.N. Sonnenblick із співавторами стали ініціаторами застосування імпульсно-хвильової доплерографії в дослідженні сегментарної скоротливості, а принцип використання міокардіального стрейна (деформації) сформулювали I.Mirsky та W.W. Parmley [13,14,15]. Надалі в середині 90-х років були розроблені сучасні ультразвукові та доплерівські технології, що надали можливість кількісно оцінювати рух нормального і ушкодженого міокарда. Тобто з'явився метод, який отримав назву спекл-трекінг- ехокардіографії (СТЕ), для якого не є необхідним ткининний доплер, і який більше не залежить від кута сканування, що значно спростило і покращило методику.

На сьогодні є можливість оцінити деформацію міокарда у двовимірному режимі в трьох напрямках - поздовжній стрейн, радіальний стрейн, та циркулярний стрейн.

Радіальний стрейн характеризує потовщення міокарда. Циркулярний стрейн відображає скорочення міокарда у поперечному напрямку. Ці два показники стрейну вимірюються із парастернальних позицій по короткій вісі на рівні базальних, середніх та верхівкових сегментів ЛШ. [16]

В існуючих даних в літературі відображено зміну глобального поздовжнього стрейну на ранніх етапах пошкодження міокарду. Циркулярний стрейн залишається відносно збереженим [17,18]. В більшості дослідженнях визначення ролі стрейну при ішемічній хворобі серця було проведено при гострих порушеннях коронарного кровообігу, де були показані характерні зміни глобального та регіонального стрейну, визначено значення для подальшого відновлення функції міокарду, та показана прогностична роль для виживання пацієнтів з ІХС

[19] . Тому в нашій роботі ми використовували тільки показник поздовжнього стрейну. Оскільки поздовжній глобальний стрейн краще відтворюється за даними різних дослідників, дозволяє оцінити скоротливу функцію усіх 17 сегментів лівого шлуночка.

Поздовжній стрейн представляє собою ступінь деформації (зміну довжини) сегмента в систолу відносно вихідного стану в кінці діастоли [16]. На відміну від стандартної візуальної двовимірної ехо- кардіографії, яка не дозволяє ідентифікувати незначні порушення скоротливої функції міокарду, стрейн є об'єктивним показником скоротливості, що не залежить від суб'єктивно-візуальної оцінки оком дослідника. Зважаючи на те, що стрейн оцінюється в кожному окремому сегменті, на нього не впливають скоротливість сусідніх сегментів та рух серця в грудній порожнині, що можуть змінювати суб'єктивне сприйняття скоротливості міокарда

[20] . Аналіз існуючої на сьогодні інформації, що стосується використання методу спекл-трекінг ехо- кардіографії в діагностиці ішемічної хвороби серця, підтверджує ефективність застосування даного методу і перспективу розвитку даного напрямку сучасної діагностики. Водночас багатоцентрові клінічні випробування застосування спекл-трекінг ехо- кардіографії на сьогодні відсутні. Існуючі дослідження не мають системного характеру і рекомендації по практичному застосуванню даного методу в щоденній клінічній практиці.

Поздовжній глобальний стрейн (ПГС) - один із показників спекл-трекінг-єхокардіографії, визначається в процентах зі знаком “мінус” та кількісно відображає деформацію міокарда, вимірюється із апікальних позицій - двокамерної, трикамерної та чо- тирьохкамерної. Стрейн оцінюється для кожного сегмента окремо, потім обчислюється середній сумарний - глобальний поздовжній стрейн.

Мета. Вивчення показника глобального поздовжнього стрейну у пацієнтів з ІХС із збереженою глобальною скоротливістю міокарда (фракцією викиду більше 50 %), та визначення його можливих змін в залежності від кількості уражених вінцевих судин, фракції викиду та реґіонарної скоротливості міокарду.

Виклад основного матеріалу

У ході нашого дослідження обстежено 76 пацієнтів (середній вік 56,6± 10років). З них чоловіків - 51 та жінок - 25, які перебували на стаціонарному лікування у відділенні атеросклерозу та ішемічної хвороби серця ДУ “ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска”. Діагноз ішемічної хвороби серця був підтвердженим даними інвазивної коро- наровентрикулографії у відділенні інтервенційної кардіології та рентгенхірургії інституту. Пацієнти були розподілені на 2 групи: 1-а - пацієнти з діагнозом ІХС (n=64, середній вік 56,2±9); 2-а контрольна

група - хворі з неушкодженими коронарними артеріями (n=12, середній вік 51±9). Серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця та пацієнтів контрольної групи більше було чоловіків, аніж жінок (67 % проти 33%) та мали подібні показники щодо індексу маси тіла, поширеності паління, наявності арте ріальної гіпертензії та цукрового діабету. Клініко- функціональна характеристика пацієнтів представлена в таблиці 1.

Таблиця 1 Клініко-функціональна характеристика пацієнтів, що були включені в дослідження

Серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця у 20 пацієнтів (31%) в анамнезі виявлено інфаркт міокарда із зубцем Q та у 5 (8%) - non-Q ІМ. Стенокардія напруження І та ІІ ФК діагностована у 24 (38%), ІІІ ФК - у 40 (62%) хворих. Пацієнтів із гострими формами ішемічної хвороби серця, до 12 місяців після перенесеного Q - інфаркту міокарда, гострими порушеннями мозкового кровообігу, серцевою недостатністю (СН) ІІа-б та ІІІ, фракцією викиду лівого шлуночка нижче 40% в дослідження не включали.

Усі хворі отримували базисну терапію, яка включала ІАПФ у дозі 5-10 мг/добу, Я - блокатори, здебільшого бісопролол в середній дозі 5 мг/добу, аспірин-кардіо у дозі 100 мг/добу, за неефективності антигіпертензивного ефекту - амлодипін в середній дозі 5 мг/добу та при недостатньому антиангнальному ефекті - нітрати, а також статини у відповідних дозах. На момент проведення дослідження вони мали контрольовані показники по артеріальному тиску та частоті серцевих скорочень (<70 за хвилину).

Сегментарна скоротливість та оцінка функціонування міокарду лівого шлуночка проводилася з використанням ультразвукової системи Phillips IE33 з програмним забезпеченням QLab 9.1., за допомогою якої кількісно оцінювалася деформація міокарду з визначенням глобального поздовжнього стрейна для 17 сегментної моделі лівого шлуночка, (рис 1). Аналіз показників лівого шлуночка за допомогою методики спекл-трекінг ехокардіогрфії проводили в апікальній 2-, 3- та 4- камерній позиції та аналізували глобальний поздовжній стрейн, фракцію викиду та об'єми лівого шлуночка.

Рис.1.

Під час аналізу ехокардіографії в B-режимі оцінювали глобальну систолічну функцію лівого шлуночка (ЛШ) в вигляді сумарного індексу скоротливості (ІС) та фракцію викиду ЛШ (ФВ ЛШ), індекс кінцево-діастолічного об'єму ЛШ (іКДО ЛШ), індекс кінцево-систолічного об'єму ЛШ (іКСО ЛШ), кінцево-діастолічний розмір ЛШ (КДР ЛШ), індекс об'єму лівого шлуночка (ІО ЛШ). Індекс скоротливості розраховували як суму балів, отриманих під час оцінки скоротливості кожного сегмента лівого шлуночка, поділену на кількість сегментів. Скоротливість кожного сегмента оцінювали по 4-х бальній шкалі: 1 - нормокінез, 2 - гіпокінез, 3 - акінез, 4 - дискінез. Критерієм розвитку порушення локальної скоротливості вважали зниження амплітуди руху та зменшення їх систолічного потовщення.

В сучасний стандартний протокол ультразвукового дослідження серця включено підрахунок фракції викиду лівого шлуночка та візуальна оцінка сегментарної скоротливості лівого шлуночка, яка є суб'єктивною характеристикою реґіонарних порушень, тоді як спекл-трекінг ехокардіогрфія надає можливість їх кількісної оцінки.

Стандартні показники ехокардіографії, та показники глобального поздовжнього стрейну у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та контрольної групи представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Показники двовимірної ехокардіографії та глобального поздовжнього стрейну

КДР ЛШ- кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка (см), іКДО ЛШ - індекс кінцево-діастолічного об'єму ЛШ (мл/м²), іКСО ЛШ - індекс кінцево-систолічного об'єму ЛШ (мл/м²), ФВ ЛШ - фракція викиду лівого шлуночка (%), ІС - індекс скоротливості, ІХС - ішемічна хвороба серця, ІО ЛШ - індекс об'єму лівого шлуночка (мл/м²)

Із таблиці 2 видно, що під час аналізу стандартної ехокардіографії пацієнти з ішемічною хворобою серця мали більший індекс кінцево-діастоліч- ний об'єму лівого шлуночка (69,4±20,9 мл/м² проти 59,5±12,1 мл/м²; р=0,021), збережену, але дещо нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (52%±11 проти 61%±%; р=0,02), більший індекс скоротливості (1,27±0,43 проти 1,02±0,08; р=0,007). За даними спекл-трекінг ехокардіографії пацієнти з ушкодженими коронарними артеріями мали менший глобальний поздовжній стрейн -15,4%±4,9 проти - 18,8%±3,5, р=0,001).

Також було визначено кореляційні зв'язки між глобальним поздовжнім стрейном та фракцією викиду лівого шлуночка та між глобальним поздовжнім стрейном і індексом скоротливості, який оцінювався суб'єктивно, за допомогою простого лінійного регресійного аналізу. Так, коефіцієнт кореляції між глобальним поздовжнім стрейном та фракцією викиду ЛШ становив r = 0.67 (p<0,001) (рис.2.), що показує суттєвий прямий зв'язок між даними показниками статистично значущий, тобто при збільшенні фракції викиду ЛШ глобальний поздовжній стрейн має вищий показник. Між поздовжнім глобальним стрейном та індексом скоротливості ЛШ встановлена висока негативна кореляція, статистично значуща, r=-0.74 (p<0,001) (рис.3.). Тобто при збільшенні індексу скоротливості поздовжній глобальний стрейн має менше значення, що означає зменшення показника поздовжнього глобального стрейну при порушенні сегментарної скоротливості.

Рис.. Кореляційний зв'язок між глобальним поздовжнім стрейном та індексом скоротливості (ІС) в загальній групі хворих з ішемічною хворобою серця.

Наступним кроком нашого дослідження було розподілення пацієнтів з ішемічною хворобою серця на групи в залежності від кількості ураження судин. Результати стандартних показників ехокардіографії та показників глобального поздовжнього стрейну пацієнтів з 1-судинним, 2-судинним та 3-судинним ураженням коронарних артерій представлені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Показники двовимірної ехокардіографії та глобального поздовжнього стрейну в залежності від кількості уражених судин

КДР - кінцево-діастолічний розмір (см), КДО - кінцево-діастолічний об'єм (мл), ФВ - фракція викиду ЛШ (%), ІС - індекс скоротливості, ІХС - ішемічна хвороба серця.

Так, пацієнти трьох груп не відрізнялись за кі- нцево-діастолічними розмірами лівого шлуночка та фракцією викиду лівого шлуночка, однак в групі з трьохсудинним ураженням виявився значно більший сумарний індекс скоротливості, ніж у пацієнтів з дво- та односудинним ураженням (1,45±0,5; 1,1±0,1; 1,01±0,1 відповідно, p<0,05). Як видно із таблиці, глобальний поздовжній стрейн значно нижчий був у пацієнтів з 3-х судинним ураженням, що означає залежність показника глобального поздовжнього стрейну від кількості уражених судин.

Рисунок Глобальний поздовжній та сегментарний стрейн ЛШ представлено із застосуванням циркулярної шкали “ bull eye” (зліва) на апараті Phillips IE33 з програмним забезпеченням QLab 9.1 та 4-хкамерна верхівкова позиція ЛШ з кривими, що відображають показник стрейна кожного сегмента ЛШ протягом серцевого циклу у пацієнта з ішемічною хворобою серця за даними коронароангіографії. На рисунку ліворуч схематично зображено піковий поздовжній стрейн 17 сегментів ЛШ, а також поздовжній глобальний стрейн, що дорівнює -15%. На рисунку праворуч криві відображають значне зменшення поздовжнього стрейну в базальному сегменті нижньосептальної стінки ЛШ.

Клінічний випадок

Пацієнт Ч., 57 років (історія хвороби №4663 від 11.07.2016р.), госпіталізований в клініку з метою обстеження та підбору медикаментозної терапії в зв'язку з дестабілізацією артеріального тиску та скаргами на появу пекучого болю за грудиною на фоні високих цифр артеріального тиску. Більш детальний збір анамнезу виявив наявність ангінозних болей при проходженні відстані більше 500м.

Раніше на стаціонарному лікуванні не перебував. Під час госпіталізації: АТ -160/80 мм рт.ст., ЧСС 76 скорочень за хвилину.

Біохімічний аналіз крові: К-4,36 ммоль/л, Na-144 ммоль/л, аспартатамінотрансфераза (АСТ) -21 Од/л, глюкоза - 5,1 ммоль/л, креатинін - 92 мкмоль/л.

Ліпідограма: загальний холестерин - 3,3 ммоль/л, тригліцериди - 1,58 ммоль/л, ХС ЛПВЩ - 0,96 ммоль/л, ХСЛПНЩ - 1,61 ммоль/л, ХСЛПДНЩ - 0,73 ммоль/л, коефіцієнт атерогенності - 2,4.

Електрокардіограма: ритм синусовий, регулярний. Нормальне положення електричної вісі серця. ЧСС 71 за хвилину. PQ - 0,12с.

Ехокардіографія: клапанний апарат серця без структурних порушень. Кінцево-систолічний об'єм ЛШ (КСО ЛШ) 35мл, кінцево-діастолічний об'єм ЛШ (КДО ЛШ) 113мл. Кінцево-систолічний розмір ЛШ (КСР ЛШ) - 3,3см; кінцево діастолічний розмір ЛШ (КДР ЛШ) - 4,8см. Товщина міжшлуночкової перегородки (ТМШП) - 1,0см; товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗЛШ) - 1,1 см. Фракція викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) - 69%. Площа правого передсерддя (SПП) - 17смІ. Площа лівого передсерддя (SЛП) - 20,2 смІ. Е/А=1,7. DT= 170мс. Порушень сегментарної скоротливості не виявлено. Також під час проведення ехокардіографії виконано метод спекл-трекінг-ехокардіогрфії та було розраховано показник глобального поздовжнього стрейну, який склав -14% та показники середнього стрейну для сегментів басейну відповідної коронарної артерії: басейн правої коронарної артерії - -18,8%, басейн огинаючої гілки лівої коронарної артерії - -16,2%, басейн передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії - -15,5% (рис. 5).

Рисунок Поздовжній сегментарний стрейн ЛШ у пацієнта Ч. 57років.

Після стабілізації цифр артеріального тиску була проведена навантажувальна проба на велоергометрі з метою уточнення ймовірної наявності ішемічної хвороби серця та необхідності прове-

дення коронарографії. Результат тесту виявився неінформативним. Пацієнт виконав максимальне навантаження в 100 ВАТ. Досягнув максимальної ЧСС 102 за хвилину, що склала 63% від розрахункової. Проведення тесту було припинено в зв'язку з появою частої шлуночкової екстрасистолії (бігемі- нії) на навантаженні 100ВАТ. Больовий синдром був відсутній протягом усього періоду проведення навантажувальної проби.

Аналізуючи отримані дані під час проведення клініко-інструментальних досліджень: відсутність порушення сегментарної скоротливості під час проведення ехокардіогрфії, значення показника глобального поздовжнього стрейну -14%, що є нижче нормативного значення та неінформативність теста з фізичним навантаженням, було прийняте рішення щодо необхідності проведення коронарографії.

На коронарографії ідентифіковано стеноз 5060% на трифуркації устя передньої міжшлуночко- вої гілки лівої коронарної артерії, огинаючої гілки лівої коронарної артерії та а. intermedia. Ангіографі- чних ознак ураження ПКА не выявлено. Скорочувальна функція міокарду збережена.

Встановлено остаточний клінічний діагноз: ІХС: Стенокардія напруження ІІФК. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій - коронаровент- рикулографія - 26.07.2016р. Гіпертонічна хвороба ІІст., 2 ступеня, ризик 4 (дуже високий) СНІст.

Наведений приклад демонструє виявлення ішемічної хвороби серця, коли ще відсутні порушення сегментарної скоротливості під час проведення ехокардіографії та відсутні зміни на електрокардіограмі.

Висновки

Таким чином, оцінка сегментарної скоротливості методом спекл-трекінг ехокардіо- грфії у поєднанні з візуальним індексом скоротливості сприяють більш ранній діагностиці ішемічної хвороби серця та підвищують інформативність ехо- кардіографії. Поздовжній глобальний стрейн може бути маркером важкості перебігу ішемічної хвороби серця, який суттєво знижений при тяжкому трьох судинному ураженні коронарних артерій та дозволяє локалізувати атеросклеротичне ураження коронарних артерій.

Враховуючи широкий спектр можливостей діагностики, які надає застосування спекл-трекінг ехокардіографія, розвиток і подальше вивчення та вдосконалення даного методу, є важливим та необхідним в сучасній медицині як один із нових методів раннього виявлення ішемічної хвороби серця та оцінки скоротливості міокарду.

Література

1. The top 10 causes of death . - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :URL:

http://www.who. int/mediacentre/factsheets/fs310/en/.

- Назва з екрану.

2. The European health report 2012: charting the way to well-being / WHO Regional Office for Europe.

- Copenhagen. - 2012.

3. A. S. Go Heart disease and stroke statistics-2013 update: a report from the American Heart Association / A. S. Go, D. Mozaffarian, V. L. Roger // Circulation. - 2013. - №127. - P.6-245.

4. T. R. Dawber An approach to longitudinal studies in the community: the Framingham Study/ T. R. Dawber, W. B. Kannel, L. P. Lyell// Ann N Y Acad. Sci. - 1963.- №107. - P. 539-556.

5. Методичні рекомендації. - [Електронний

ресурс].-Режимдоступу

http://www.strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/1 re

komendacii- stabil na ihs.pdf. - Назва з екрану.

6. Ишемическая болезнь сердца. Стабильные формы: учеб. Пособие // А.Н. Кузнецов, Е.В. Карпухина, И.Б. Карпухин, О.В. Мельниченко. - Нижний Новгород: НижГМА, 2013. - 88 с.

7. Карпов Ю.А. Стабильная ишемическая болезнь сердца: стратегия и тактика лечения / Ю.А. Карпов, Е.В. Сорокин. - М. : МИА, 2012. - 272 с.

8. Руководство по кардиологии / под ред. В.Н. Коваленко. - К. : Морион, 2008. - 1424 с.

9. Рагино Ю.И. Стадии развития атеросклеротического очага и типы нестабильных бляшек - патофизиологическая и гистологическая характеристика / Ю.И. Рагино, А.М. Волков, А.М. Чернявский // Рос. кардиол. журн. - 2013. - Т. 103, No 5. - С. 88-95.

10. Струков А.И. Патологическая анатомия / А.И. Струков, В.В. Серов. - М. : Медицина, 1995. - С. 134-232.

11. Lang RM, Badano L, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2015, vol. 28(1):1-39.e14

12. Ткаченко С.Б., Берестень Н.Ф. Тканевое доплеровское исследование миокарда. М: «Реал Тайм», 2006; 176с.

13. Mirsky I., Parmley W.W. Assessment of passive elastic stiffness for isolated heart muscle and the inact heart/ Circ Res 1973; 33: 233-243.

14. Kostis J.B., Mavrogeorgis E., Slater A., et al. Use of range-gated, pulsed ultrasonic Doppler technique for continuous measurement of velocity of the posterior heart wall. Chest 1972; 62: 597-604.

15. Sonnenblick E.H., Parmley W.W., Urschel C.W., Brutsaert D.L. Ventricular function: evaluation of myocardial contractility in health and disease/ Prog Cardiovasc Dis 1970; 12: 449-466.

16. Brian D. Hoit Strain and strain Rate Echocardiography and Coronary Artery Disease// Circ. Cardiovasc. Imaging. - 2011;4: 179 - 190.

17. Мizuguchi Y., Oishi., Miyoshi H. et al. The functional role of longitudinal, circumferential, and radial myocardial deformation for regulating the early impairment of left ventricular contraction and relaxation in patients with cardiovascular risk factors: a study with two-dimensional strain imaging// J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2008. - Vol. 21. - P. 1138 -1144.

18. Wang J., Khoury D.S., Yue Y. et al. Preserved left ventricular twist and circumferential deformation, but depressed longitudinal and radial deformation in patients with diastolic heart failure// Eur. Heart J. - 2008. - Vol. 29. - P. 1283 - 1289.

19. Hoit BD. Strain and strain rate echocardiography and coronary artery disease. Circ Cardiovasc Imaging. 2011 Mar;4(2):179-90.

20. Функциональная диагностика в кардиологии: клиническая интерпретация. Под ред. Васюка Ю.А. М: Практическая медицина, 2009; 312с.

Размещено на Allbest.ru