Гендерні особливості черепно-мозкової травми при сприятливому та фатальному результаті захворювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерні особливості черепно-мозкової травми при сприятливому та фатальному результаті захворювання

Масалітін І.М.

асистент кафедри нейрохірургії

Харківського національного

медичного університету Харьков, Украина

Masalitin I.N.

MD, associate professor neurosurgery department, Kharkiv National Medical University Kharkiv, Ukraine

Gender characteristics of the craniocerebral trauma with favorable and fatal outcomes of the disease

Abstract

The purpose of the work was to assess the gender characteristics of a severe craniocerebral trauma with a favorable and fatal outcome using scales. Retrospective analysis of the disease history in 299 patients with severe isolated craniocerebral trauma (hereinafter - CCT) showed that in 219 (73 ± 2.5) % of patients the result of the disease was favorable, in 80 (27 ± 2.5) % it was fatal. In the group with a favorable result there were (17 ± 2.5) % of women, with fatal it was (14 ± 3.9) %. When hospitalized the majority (59 ± 3.3) % of patients with favorable outcome of the disease were the ones with moderate degree of disease severity. Being hospitalized, the majority (73 ± 5.0) % of patients with a fatal outcome was urgent according to the RTS system. We did not detect any gender differences in the severity of the condition in the study groups.

Patients with fatal CCT outcomes were significantly worse on Glasgow coma scale (hereinafter - GCS) than patients with a favorable outcome. Mean values of GCS in the group of patients with a favorable outcome were (12.6 ± 2.4) points, in the group with a fatal outcome these values were (7.3 ± 2.8) points. The groups according to the GCS index are significantly different (by Mann-Whitney criterion, p <0.05). We found out that the coma of the first degree increased the risk of a fatal outcome by 7.05 times, and the second degree coma increased it by 8.7 times. We did not detect any gender differences in the state of consciousness during hospitalization in the studied groups.

The analysis of the patients distribution on the basis of the disability scale indicator DRS showed that during the hospitalization of patients of both sexes with a favorable outcome of the disease, there were conditions of partial disability and moderate severity of disability. The same indicator in the group with a fatal outcome detected (71 ± 1.7) % of men and (82 ± 11.6) % of women having a deep vegetative state.

Keywords: craniocerebral trauma, gender characteristics, degree of severity, level of consciousness, disability.

Анотація

гендерний мозковий травма хворий

Метою роботи була оцінка тендерних особливостей важкої черепно-мозкової травми зі сприятливим та фатальним результатом за допомогою шкал. Ретроспективний аналіз історій хвороби 299 хворих з важкою ізольованою ЧМТ показав, що у 219 (73±2,5)% хворих результат захворювання був сприятливий, у 80 (27±2,5)% - фатальний. У трупі зі сприятливим результатом було (17±2,5)% жінок, з фатальним - (14±3,9)%. При госпіталізації в трупі хворих зі сприятливим результатом захворювання більшість (59±3,3)% складали пацієнти з середнім ступенем важкості стану, у трупі з фатальним результатом - більшість (73±5,0)% складали хворі з надважким станом за шкалою RTS. Гендерних відмінностей за важкістю стану в досліджуваних трупах не виявлено.

Хворі з фатальним результатом ЧМТ мали достовірно тірші показники за шкалою коми Глазто, ніж хворі зі сприятливим результатом. Середні значення ШКГ у трупі хворих зі сприятливим результатом склали (12,6±2,4) бали, у трупі з фатальним результатом - (7,3±2,8) бали. Групи за показником ШКГ достовірно відрізняються (за критерієм Манна-Уітні, р<0,05). Встановлено, що наявність коми І-то ступеня підвищує ризик фатальното результату у 7,05 рази, а ІІ-то ступеня - у 8,7 рази. Гендерних відмінностей за станом свідомості при тоспіталізації в досліджуваних трупах не виявлено.

Аналіз розподілу хворих обох досліджуваних труп з урахуванням статі за показником шкали непрацездатності DRS показав, що при тоспіталізації у хворих обох статей зі сприятливим результатом захворювання спостеріталися стани часткової працездатності та середньо-важкото ступеня непрацездатності, а при фатальному результаті - (71±1,7)% чоловіків та (82±11,6)% жінок мали тлибокий вететативний статус.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, тендерні особливості, ступень важкості, рівень свідомості, непрацездатність.

Постановка проблеми

Відповідно сучасному визначенню черепно-мозкова травма (ЧМТ) являє собою недетенеративне та невроджене пошкодження черепа та толовното мозку, яке виникає під дією зовнішньої сили, що травмує, і може супроводжується тимчасовим або постійним потіршен- ням або втратою котнітивних, фізичних і психо- лотічних функцій з можливим розладом або втратою свідомості.

У структурі нейрохірургічної патології ЧМТ займає перше місце та є найбільш розповсюдженим видом травм, частка якої у затальному травматизмі становить 30-50% [2,3,13,16]. За оцінками ВООЗ кількість ЧМТ у світі щорічно зростає більш ніж на 2%. ЧМТ є основною причиною смерті та інвалідності осіб працездатного віку. Нетативні наслідки ЧМТ значно випереджують вплив пухлинних та судинних захворювань [1,11]. В останні роки спостерітається зростання кількості важких ЧМТ, які у більшості випадків призводять до затибелі хворих або їх тлибокої інвалідизації [1,2,6].

Аналіз останніх досліджень та публікацій

У США щорічно отримують ЧМТ біля 1,4 млн. осіб, з яких майже 50 тис. тинуть та більш ніж 80 000 хворих, що вижили, стають інвалідами. [7]. В Європі більш ніж 700 тис. осіб страждають від наслідків ЧМТ [8,10,14]. На їх утримання щорічно витрачається більше 3 млрд. євро [11].

В Україні ЧМТ щорічно отримують 100--200 тис. осіб, з них 11,5-13,5 тис. складають діти до 15 років. В структурі затальното травматизму ЧМТ становлять біля 4 % [3,4,6]. Частота трапляння тострої ЧМТ в різних ретіонах України знаходиться у межах від 2,3% до 6,0 % від усіх травм (у середньому складає 4-4,2%).

Проведений аналіз статистичних даних щодо причин отримання ЧМТ в Україні показав, що перше місце за частотою трапляння займають побутові травми ( 73,2%), друте - травми, отримані на вулиці (12,8%), трете - дорожньо-транспортні (8,6%), четверте - виробничі (1,37%), п'яте - спортивні (0,37%) [4].

В останні роки активно обтоворюється питання про неточність даних щодо частоти трап- ляння ЧМТ. Це пов'язане з тим, що більшість пацієнтів, які перенесли ЧМТ леткото ступеня, не звертаються за медичною допомотою. За даними опитування, яке було проведене Hospital Ambulatory Medical Care Survey [8], встановлене, що частота трапляння ЧМТ леткото ступеня становить 503,1 випадків на 100 тис. населення, що перевищує раніше отримані дані про частоту ЧМТ у чотири рази. Також було встановлене, що чоловіки отримують ЧМТ приблизно в два рази частіше, ніж жінки. Співвідношення померлих від ЧМТ чоловіків та жінок становить 3,4:1[9].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Значна розповсюдженість ЧМТ у світі, особливо у осіб працездатного віку, висока смертність та інвалідізація, тривала непрацездатність осіб, які перенесли ЧМТ, визначають актуальність досліджень її перебіту та результату у віковому та тендерному аспекті. Визначення особливостей ЧМТ на всіх етапах її перебіту у осіб різної статі дозволить підвищити ефективність лікування та профілактики можливих ускладнень.

Мета роботи - оцінка тендерних особливостей важкої черепно-мозкової травми зі сприятливим та фатальним результатом за допомогою шкал.

Виклад основного матеріалу

Було проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 299 хворих з важкою ізольованою ЧМТ, які знаходилися на лікування у нейрохірургічному відділенні Харківської обласної клінічної лікарні у період з 2010 по 2013 рр. Серед пацієнтів у 219 (73±2,5)% результат захворювання був сприятливий, у 80 (27±2,5)% - фатальний. У трупі зі сприятливим результатом було (17±2,5)% жінок, з фатальним - (14±3,9)%. Розподіл хворих з ЧМТ за статтю при обох результатах захворювання був східний (табл.1).

Таблиця 1. Розподіл хворих з важкою ЧМТ за статтю

Середній вік пацієнтів, що вижили, становив (42,8±17,3) роки з розмахом від 18 до 89 років. Середній вік померлих - (47,0±15,8) років з розмахом від 19 до 86 років. Розподіл хворих обох труп за стать та віком наведено у табл. 2.

На підставі розподілу хворих (табл..2) можна відмітити, що при сприятливому та фатальному результаті ЧМТ частота трапляння чоловіків та жінок у відповідних вікових трупах східна. Винятком є трупа молодих (21-30 років) чоловіків, яких достовірно більше при сприятливому результаті ЧМТ. В інших вікових трупах розподіл хворих за статтю та віком достовірно не відрізняється. Отримані результати вказують на можливість порівнювання труп зі сприятливим та фатальним результатом ЧМТ.

Таблиця 2. Розподіл хворих з ЧМТ з різним результатом захворювання за статтю та віком

Примітка: * - відмінності у частоті трапляння хворих у віці (21-30) років між трупами зі сприятливим та фатальним результатом захворювання достовірні.

Оцінювання стану пацієнтів під час тос- піталізації у стаціонар виконувалося за допомотою шкали коми Глазто (ШКГ) та Disability Rating Scale (DRS) [12, 15]. Окрім тото була використана модифікована шкала оцінки ступеня важкості травми RTS (Revised Trauma Score) [5]. За методикою розрахунку показників шкали RTS було враховано: показник ШКГ, який характеризує стан свідомості, та показники вітальних функцій (систолічний артеріальний тиск та частота дихальних рухів). За значеннями перерахованих показників кожному хворому присуджувалися відповідні бали, котрі додавалися та визначався сумарний показник шкали RTS. Якщо сума балів дорівнювала 12-ти, то стан хворото класифікувався як середньої важкості, 11-ти - як важкий, 10-ти та менше - як надважкий.

На підставі даних, наведених у табл.3, можна відмітити, що в трупі хворих зі сприятливим результатом захворювання більшість (59±3,3)% складали пацієнти з середнім ступенем важкості стану. У трупі з фатальним результатом захворювання більшість (73±5,0)% складали хворі з надважким станом. У трупі зі сприятливим результатом біля 90% хворих мали стан середньої важкості або важкий, а у трупі з фатальним результатом більшість (97%) - мали важкий та надважкий стан.

Таблиця 3. Розподіл хворих за ступенем важкості стану при госпіталізації, (%)

Примітки: п- кількість хворих у групі; пі - кількість чоловіків у групі; п2 - кількість жінок у групі; 1 - відмінності у частоті трапляння стану середнього ступеня важкості між групами зі сприятливим та фатальним результатом захворювання достовірні; 2 - відмінності у частоті трапляння надважкого стану між групами зі сприятливим та фатальним результатом захворювання достовірні;3 - відмінності у частоті трапляння надважкого стану та інших станів достовірні.

Порівняння частоти трапляння чоловіків та жінок з відповідним станом у групі зі сприятливим результатом ЧМТ не виявило достовірних відмінностей, що вказує на однаковий розподіл хворих різної статі за ступенем важкості стану. Також не виявлено достовірних відмінностей за цим показником між гендерними групами з фатальним результатом ЧМТ.

Для оцінювання ступеня порушення свідомості при госпіталізації хворих з ЧМТ було використано ШКГ. Середні значення ШКГ у групі хворих зі сприятливим результатом склали (12,6±2,4) бали, у групі з фатальним результатом - (7,3±2,8) бали. Групи за показником ШКГ достовірно відрізняються (за критерієм Манна-Уітні, р<0,05). Розподіл хворих обох груп відповідно ступеня порушення свідомості на етапі госпіталізації наведено у табл.4.

Таблиця 4. Розподіл хворих з ЧМТ за станом свідомості при госпіталізації, (%)

Примітка: * - відмінності у частоті трапляння відповідного стану свідомості між групами зі сприятливим та фатальним результатом захворювання достовірні за критерієм х2 (p<0,05).

Наведені у табл.4 дані вказують, що при госпіталізації хворі з фатальним результатом ЧМТ мали достовірно гірші показники за ШКГ, ніж хворі зі сприятливим результатом. Встановлено, що наявність коми І-го ступеня підвищує ризик фатального результату у 7,05 рази, а ІІ-го ступеня - у 8,7 рази.

У табл.5 наведено розподіл хворих обох груп з урахуванням статі за рівнем свідомості при госпіталізації. Можна відмітити, що у більшості випадків групи чоловіків та жінок з різним результатом захворювання достовірно відрізняються за показником ШКГ. При фатальному результаті захворювання не виявлено відмінностей у частоті трапляння відповідного рівня свідомості між чоловіками та жінками. У групі хворих зі сприятливим результатом ЧМТ наявні достовірні відмінності у частоті трапляння глибокого приглушення. У жінок такий стан зустрічався достовірно частіше ніж у чоловіків.

Таблиця 5. Розподіл хворих з ЧМТ за статтю та станом свідомості при госпіталізації

Примітки: * - відмінності у частоті трапляння відповідного стану свідомості між чоловіками та жінками достовірні за критерієм х2з поправкою Йєтса (p<0,05); ** - відмінності в частоті трапляння відповідного стану свідомости між хворими зі сприятливим та фатальним результатом захворювання відповідної статі достовірні за критерієм х2 з поправкою Йєтса (p<0,05).

Результати оцінювання рівня непрацездатності та необхідної реабілітації хворих з ЧМТ за шкалою DRS під час госпіталізації наведено у табл. 6. Оскільки показники шкали в обох досліджуваних групах мали значний розкид, було розраховано медіани (Ме) та 25% і 75% квартилі. Встановлено наявність достовірних (р<0,05) відмінностей за критерієм Манна-Уітні у значеннях показника між відповідними тендерними групами хворих з різними результатами ЧМТ. Наведені в табл. 6 дані вказують на значно гірший вихідний стан хворих.

Таблиця 6. Середні тенденції показника DRS у хворих з ЧМТ Ме (25%;75%)

Примітка: * - відмінності в значеннях показників при сприятливому та фатальному результаті захворювання між відповідними гендерними групами достовірні за критерієм Манна-Уітні.

Розподіл хворих обох досліджуваних груп з урахуванням статі за показником шкали DRS наведено в табл. 7. Можна відмітити, що при госпіталізації у хворих обох статей групи зі сприятливим результатом спостерігалися стани часткової фатальним результатом ЧМТ. З іншого боку, не виявлено достовірних відмінностей між показниками чоловіків та жінок з однаковим результатом захворювання. Медіани показника DRS у групі зі сприятливим результатом ЧМТ відповідають рівню непрацездатності середньо- важкого ступеня, при фатальному результаті значення показника відповідають глибокому вегетативному статусу.

Таблиця 7. Розподіл хворих з ЧМТ за рівнем непрацездатності при госпіталізації

Примітка: * - відмінності у частоті трапляння відповідного статусу між групами відповідної статі зі сприятливим та фатальним результатом захворювання достовірні за критерієм х2 (р<0,05).

Висновки

При сприятливому та фатальному результаті ЧМТ частота трапляння чоловіків та жінок у відповідних вікових групах східна. Винятком є група молодих (21-30 років) чоловіків, яких достовірно більше при сприятливому результаті ЧМТ. В інших вікових групах розподіл хворих за статтю та віком достовірно не відрізняється.

При госпіталізації в групі хворих зі сприятливим результатом захворювання більшість (59±3,3)% складали пацієнти з середнім ступенем важкості стану, у групі з фатальним результатом - більшість (73±5,0)% складали хворі з надважким станом за шкалою RTS. Тендерних відмінностей за важкістю стану в досліджуваних групах не виявлено.

Хворі з фатальним результатом ЧМТ мали достовірно гірші показники за ШКТ, ніж хворі зі сприятливим результатом. Наявність коми І-го ступеня підвищує ризик фатального результату у 7,05 рази, а ІІ-го ступеня - у 8,7 рази. Тендерних відмінностей за станом свідомості при госпіталізації в досліджуваних групах не виявлено.

Аналіз розподілу хворих обох досліджуваних груп з урахуванням статі за показником шкали непрацездатності DRS показав, що при госпіталізації у хворих обох статей зі сприятливим результатом захворювання спостерігалися стани часткової працездатності та середньо-важкого ступеня непрацездатності, а при фатальному результаті - (71±1,7)% чоловіків та (82±11,6)% жінок мали глибокий вегетативний статус.

Литература

1. Клиническая неврология с основами медико-социальной экспертизы: [рук-во для врачей] / под ред. А.Ю. Макарова. - СПб., 1998. - 602 с.

2. Клиническое руководство по черепномозговой травме: / А.Н. Коновалов, Л.Б. Лихтерман, А.А. Потапов [и др.]. М.: Антидор, 2002. Т. 1 550 с.

3. Клиническая эпидемиология черепно-мозговой травмы / Е.Т. Педаченко, С.Я. Семисалов, В.Н. Ельский, А.М. Кардаш. - Донецк: Апекс, 2002. - 156 с. 4.

4. Лехан В.М. Особливості епідеміології черепно-мозкової травми в Україні / В.М. Лехан, А.П. Тук // Україна. Здоров'я нації. - 2010. - № 2 (14). - С. 7-14.

5. Оценка тяжести травмы. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ilive.com.ua/health/ocenka-tyazhesti-travmv 105702i15989.html.

6. Эпидемиология инвалидности вследствии черепно-мозговой травмы в Украине/ Н.К. Хобзей, Е.Т. Педаченко, В.А. Толик, А.П. Тук [и др.] //Україна.Здоров'я нації. -2011. -Вип. 3(19). - С. 30-34].

7. Черепно-мозговая травма [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ilive.com.ua/health/cherepno-mozgovava- travma 108127i15958.html.

8. Ambulatory Health Care Data (Electronic source). - Mode of access: https://www.cdc.gov/nchs/ahcd/index.htm.

9. Brain injury due to head trauma: epidemiology in urban areas of the People's Republic of China / Wang C.C., Schoenberg B.S., Li S.C., Yang Y.C., Cheng X.M., Bolis C.L. // Arch. Neurol. Chicago. - 1986. - N 43. - P. 570-572.

10. Consensus document on European brain research /Di Luca M., Baker M., Corradetti R. [et al.] //Eur. J. Neurosci.- 2011.- Mar 33(5). -Р. 768-818.

11. Costs of disorders of the brain in Europe / P. Andlin-Sobocki, B. Jonsson, H-U. Wittchen [et al.] // Europ. J. Neurol. - 2005. - Vol. 12 (suppl. 1). - P. 1-24.

12. Eliason M.R. Predictive Validity of Rap- paport's Disability Rating Scale in Subjects with Acute Brain Dysfunction / M.R. Eliason, B.W. Topp // Journal of the American Physical Therapy Association. - 1984. -Vol.64. -P. 1357-1360.

13. Faul M. Traumatic brain injury in the United States: emergency department visits, hospitalizations, and deaths 2002-2006 (Electronic source) / Faul M., Xu L., Wald M.M. // GA Atlanta. - 2010. - Mode of access: http://www.cdc.gov/traumaticbrain-injury/pdf/blue book.pdf.

14. Health-related quality of life during the first year after severe brain trauma with and without polytrauma / M. Lippert-Gruner, M. Maegele, H. Haverkamp [et al.] // Brain Inj. 2007. Vol. 21 (5). P. 451-455.

15. McNett M. A Review ofthe Predictive Ability of Glasgow Coma Scale Scores in Head-Injured Patients / M. A. McNett // J. Neurosci. Nurs. - 2007. - Vol. 39 (2). - P. 68-75.

16. Seizeur R. Epidemiology of traumatic head in- juries/R. Seizeur, V. Seguen // Soins. - 2012. - № 763. - P. 32-33.

Размещено на Allbest.ru