Особливості ведення гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії та гелікобактерної інфекції у чоловіків і жінок
Серцево-судинні захворювання як найчастіша причина смерті як в Україні, так і у світі. Розгляд головних особливостей ведення гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії у чоловіків і жінок.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2021 |
| Размер файла | 25,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Особливості ведення гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії та гелікобактерної інфекції у чоловіків і жінок
Швед Маріанна Іванівна, аспірант кафедри факультетської терапії медичного факультету, Ужгородський національний університет,м. Ужгород, Україна
Ганич Тарас Михайлович, завідувач кафедри факультетської терапії медичного факультету, Ужгородський національний університет,м. Ужгород, Україна
Summary
The acute coronary syndrome without st segment elevation with essential arterial hypertension and helicobacter pylori infection management features in men and women
Objective. The acute coronary syndrome without ST segment elevation with essential hypertension and Hel icobacter pylori infection management improvement in men and women.
Object and methods. 197 acute coronary syndrome patients (age 45-83 years) with primary arterial hyper tension and dyspeptic complaints were investigated and treated according to the current clinical protocols. The patients were divided by the groups of men and women, infected and uninfected with Helicobacter pylori. The groups of infected with Helicobacter pylori patients were divided by the subgroups of those who received eradi cation therapy according to the Maastricht Consensus V and didn't receive it. The control group included 30 healthy persons of the same age and gender.
Results. In case of Helicobacter pylori infection the significantly higher severity and duration of the chest and abdominal pain syndromes as well as longer inpatient treatment term were observed in comparison to unin fected patients and in men versus women. The significant progression of heart failure, dyslipidemia and systemic inflammation were revealed in men infected with Helicobacter pylori versus uninfected and in men versus women regardless of Helicobacter pylori infection factor. The eradication therapy helped to shorten terms of hospitaliza tion and achieve significant improvement of clinical presentation, complete blood count and lipid profile.
Conclusions. In acute coronary syndrome without ST segment elevation and essential hypertension the ob tained data might indicate the significant complication of the clinical course, progression systemic inflammation and dyslipidemia especially in men. The eradication therapy helped to improve the clinical presentation and lipid profile as well as reduce the systemic inflammation intensity and shorten the term of hospitalization.
Keywords: acute coronary syndrome without ST segment elevation, essential hypertension, Helicobacter Pylori, men, women, eradication therapy.
Резюме
Мета дослідження. Оптимізація ведення гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії та гелікобактерної інфекції у чоловіків та жінок.
Матеріали і методи. Обстежено 197 хворих віком 45-83 роки із гострим коронарним синдромом і диспепсичними скаргами на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії. Пацієнти були поділені на групи чоловіків та жінок, інфікованих та неінфікованих Helicobacter pylori. Всі хворі отримували лікування у відповідності до діючих клінічних протоколів. У випадку інфікування Helicobacter pylori частині хворих додатково проводилася ерадикаційна терапія згідно Маастрихтського консенсусу V. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб відповідного віку і статі.
Результати. У випадку інфікування Helicobacter pylori виявлено достовірно вищі показники інтенсивності та тривалості болю в грудній клітці та епігастрії, а також тривалість перебування у стаціонарі порі вняно з неінфікованими пацієнтами, а також серед чоловіків порівняно з жінками. Крім того, серед чоло віків, інфікованих Helicobacter pylori, виявлено достовірно вираженіші ознаки прогресування серцевої не достатності, дисліпідемії та системного запалення, порівняно з неінфікованими, а також порівняно з жінками незалежно від фактору інфікування Helicobacter pylori. Включення ерадикаційної терапії до ком плексу лікування сприяло покращенню клінічної динаміки, скороченню терміну перебування в стаціонарі, а також нормалізації показників загального аналізу крові та ліпідограми.
Висновки. Отримані дані можуть вказувати на обтяження клінічного перебігу, поглиблення системного запалення та дисліпідемії серед хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії у випадку інфікування Helicobacter pylori, особливо серед чоловіків. Ерадикаційна терапія сприяла покращенню клінічної динаміки та показників ліпідограми, зниженню інтенсивності системного запалення і скороченню терміну перебування в стаціонарі.
Ключові слова: гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST, есенціальна артеріальна гіпертензія, чоловіки, жінки, ерадикаційна терапія.
Вступ
Постановка проблеми. Серцево-судинні захворювання є найчастішою причиною смерті як в Україні, так і у світі. Одним із найпоширеніших се рцево-судинних подій є ішемічна хвороба серця (ІХС), яка, не зважаючи на значні успіхи в діагностиці та лікуванні, залишається провідною причиною інвалідизації та смерті пацієнтів, здебільшого - внаслідок гострого коронарного синдрому (ГКС) і його віддалених наслідків.
Виявлення пацієнтів із ГКС є складним завданням діагностики, особливо за відсутності характер них симптомів і типових змін на електрокардіо грамі (ЕКГ), тому частота повторних госпіталізацій, у тому числі через інфаркт міокарда (ІМ) і смертність серед хворих ГКС залишаються висо кими, незважаючи на сучасне лікування [1].
Основними факторами ризику розвитку сер цево-судинних подій є артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тютюнопаління, вживання алкоголю та токсичних засобів, цукровий діабет, гіпе- рхолестеринемія, сімейний анамнез серцево-судинних захворювань тощо [1-3].
Відомо, що перебіг хвороб, зокрема ССЗ, від різняється у чоловіків і жінок різного віку. Гендерні відмінності спостерігаються також у хворих ІХС та ГКС і охоплюють як усвідомлення пацієнтами свого стану і факторів ризику, так і клінічні прояви, структуру супутніх хвороб, вибір тактики ведення та наслідки [3].
Інфекція Helicobacter pylori визнана етіопато-генетичним фактором ряду позашлункових захво рювань, зокрема ССЗ, неврологічних, гематологічних порушень, аутоімунних і шкірних хвороб, серед яких звертають на себе увагу ІХС і атеросклероз [4, 5]. Разом із тим, роль гелікобактерної інфекції в розвитку ГКС наразі вивчена недостатньо, зокрема серед пацієнтів різної статі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно літературних даних, ГКС без елевації сегмента ST спостерігається частіше, ніж із елевацією сегмента ST. Спостереження у віддаленому періоді ви явило вдвічі вищі показники смертності у пацієнтів з ГКС без елевації сегмента ST порівняно з хворими після ГКС із елевацією ST [1, 3], що свідчить про особливу актуальність проблеми ГКС без елевації ST і потребу в оптимізації лікування таких пацієн тів для корекції факторів ризику віддалених ускладнень, особливо при наявності есенціальної артері альної гіпертензії (ЕАГ).
Helicobacter pylori (НР) є однією з найрозпо- всюдженіших інфекцій планети, що спостерігається у близько 60% загальної популяції, і частота інфікування зростає з кожним роком. Цей мікроор ганізм визначається у 95 % хворих із пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, у 70-80 % - з пептичною виразкою шлунка та у 50 % хворих із невиразковою диспепсією. Поєднання ІХС із виразкою шлунку або дванадцятипалої кишки хвороби від значали у 49-85 % хворих і в 65 % випадків воно збігалося із погіршенням перебігу ІХС, зокрема пі двищенням рівнів маркерів системного запалення і поглибленням дисліпідемії [3-6].
Ряд авторів показали позитивний вплив ерадикації НР на перебіг і якість життя хворих з ІХС у поєднанні з хворобами гастродуоденальної зони, а також зниження смертності від ІХС і частоти кровотеч після стентування з призначенням подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів із ГКС за умови проведення ранньої ерадикації НР [5, 6].
Разом із тим, інші дослідження показали відсутність статистично достовірної різниці в інфікуванні НР серед хворих ІХС порівняно з контрольною групою. Не спостерігалося і значної кореляції частоти інфікування НР із такими факторами ри зику ІХС, як паління, гіпертензія, підвищення загального рівня холестеролу, індекс маси тіла і цукровий діабет, а окремі автори показали наявність достовірної кореляції інфікування НР у хворих на ІХС тільки з показниками віку і чоловічою статтю [6, 7].
ГКС частіше розвивається серед чоловіків усіх вікових груп, порівняно з жінками. Разом із тим, згідно деяких досліджень, частота ГКС без підйому сегмента ST є вищою серед жінок, причому це стосується як ІМ, так і нестабільної стенокардії (НС) [1].
Клінічний профіль жінок із ГКС без підйому сегмента ST був гіршим, проте чоловіки значно частіше показували позитивний результат стрес-тесту з фізичним навантаженням. Крім того, хоча діагноз ГКС без ST та НС швидше підтверджувався у чоло віків порівняно зі жінками, серед жінок частіше діагноз ГКС виключався на ранніх етапах перебування у стаціонарі. Разом із тим, більшість досліджень показали, що дошпитальна і шпитальна летальність, а також загрозливі для життя ускладнення частіше виникають серед чоловіків, особливо старшого віку [1-2].
Відомо, що як частота ГКС, так і поширеність інфікування НР значно вищі серед чоловіків порівняно з жінками. Крім того, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, що підвищують ризик кровотеч, особливо у хворих ГКС, що отримують подвійну антитромбоцитарну терапію, також частіше діагно стуються серед чоловіків [1, 6].
Хоча роль гелікобактерної інфекції як незалежного фактора ризику несприятливого прогнозу ГКС наразі не доведена, звертає на себе увагу описана в літературі кореляція рівня інфікування з ранніми ускладненнями ГКС з одного боку, та вища частота ранніх ускладнень і, відповідно, шпитальної летальності внаслідок ГКС серед чоловіків, котрі частіше інфіковані НР порівняно з жінками, з іншого [2, 5, 6].
Виділення невирішених частин загальної проблеми. ГКС залишається однією з провідних причин смертності в Україні та світі, причому ГКС без підйому сегмента ST спостерігається частіше і характеризується вищими показниками смертності у віддаленому періоді, ніж із підйомом сегмента ST, особливо за наявності фонової артеріальної гіпертензії. Відомо, що ГКС частіше розвивається серед чоловіків, проте дані щодо його перебігу і усклад нень у хворих різної статі є суперечливими. Іншим поширеним чинником, що може як сприяти виникненню, так і обтяжувати перебіг або бути фактором розвитку небезпечних ускладнень, є інфікування Helicobacter pylori, дані про роль якого є суперечливими і потребують подальшого вивчення, особливо у чоловіків старшого віку.
Мета дослідження. Вивчення особливостей клінічного перебігу і оптимізація ведення гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії та гелікобактерної інфекції у чоловіків та жінок.
Виклад основного матеріалу
Дослідження проводилося на базі Закарпатсь кого обласного клінічного кардіологічного диспансеру та кардіореанімаційного відділення Центральної міської клінічної лікарні м. Ужгород. Обстежено 197 хворих (99 чоловіків і 98 жінок), госпіталізованих із діагнозом ГКС без підйому сегмента ST та диспептичними скаргами, медична до кументація котрих містила інформацію про фонову есенціальну артеріальну гіпертензію (ЕАГ). Се редній вік хворих складав (68,1±4,0) роки (серед чо ловіків - (65,8±4,2) років, серед жінок - (66,5±5,7) років).
Методи дослідження: загальноклінічні (скарги із оцінкою больового синдрому за 10-бальною шкалою, де 0 - біль відсутній, 10 - найгірший, анамнез захворювання і життя, фізикальне обстеження), за гальні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові, функціональні (ЕКГ, ХМ ЕКГ), інвазивні (ко- ронарографія), імуноферментний аналіз для визна чення рівня сумарних антитіл до НР, езофагогаст-родуоденоскопія з біопсією, консультація гастроентеролога. Лабораторні та біохімічні дослідження проводили на основі стандартних методик. Пацієнтам проводилося лікування згідно діючих клінічних протоколів ведення ГКС без підйому сегмента ST, диспепсії і ЕАГ із врахуванням сучасних міжнародних рекомендацій [1, 2, 8, 9].
Пацієнти були поділенні за статтю на 2 групи (чоловіки та жінки), а залежно від титру сумарних антитіл до НР групи в свою чергу ділилися на підгрупи хелікобактер-позитивних (НЗ+) і негативних (НР-). У НР+ підгрупах частина хворих отримувала ерадикаційну терапію (ЕТ) згідно Маастрихтського консенсусу V додатково до стандартної терапії згідно кардіологічних протоколів, іншим (у тому чи слі НР-) призначалися інгібітори протонної помпи (ІПП). Групи достовірно не відрізнялися за віком.
Статистична обробка даних проводилася за допомогою програм Microsoft Office Excell 2010 та Statistica v 10.0 із визначенням середнього значення (M), його стандартної похибки (m) і оцінкою достовірності виявлених змін із використанням парного критерію Стьюдента. Різниця вважалася вірогідною при p<0,05.
Під час аналізу динаміки больового синдрому і тривалості перебування в стаціонарі в досліджуваних групах виявлено наступне (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика больового синдрому і тривалість перебування в стаціонарі хворих із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST із есенціальною артеріальною гіпертензією і гелікобактерною інфекцією, (M±m)
|
Група і підгрупа |
НР+, ЕТ |
НР+, ІНН |
НР- |
||||
|
Чоловіки |
Жінки |
Чоловіки |
Жінки |
Чоловіки |
Жінки |
||
|
Інтенсивність болю в грудній клітці |
9,02±0,61+# |
7,63±0,42+ |
9,08±0,56+# |
7,57±0,58+ |
7,26±0,35# |
5,31±0,28 |
|
|
Тривалість болю в груд ній клітці, днів |
5,02±0,32* |
4,92±0,46 |
6,67±0,42+# |
5,52±0,48 |
5,26±0,48 |
4,93±0,37 |
|
|
Інтенсивність болю в епі- гастрії |
7,28±0,54 |
6,85±0,72 |
7,32±0,65 |
6,92±0,45 |
7,13±0,54 |
6,96±0,83 |
|
|
Тривалість болю в епіга- стрії, днів |
4,32±0,34* |
4,58±0,41+ |
5,64±0,63 |
5,03±0,25 |
4,67±0,32 |
4,25±0,53 |
|
|
Тривалість перебування в стаціонарі, днів |
6,82±0,93*# |
5,56±0,52* |
8,77±0,87+# |
6,13±0,75+ |
6,59±0,71# |
5,41±0,67 |
Примітки: *p<0,05 порівняно з групою, що приймала тільки ІНН;
+р<0,05 порівняно з неінфікованими Helicobacter pylori;
#p<0,05 порівняно з жінками;
ЗХ - загальний холестерин;
КА - коефіцієнт атерогенності.
У групах пацієнтів обох статей, інфікованих НР, порівняно з неінфікованими, як інтенсивність, так і тривалість больового синдрому, а також тривалість перебування в стаціонарі були достовірно вищими. Відмічалася краща динаміка больового синдрому в групах хворих, що отримували ЕТ, порівняно із пацієнтами, що отримували тільки ІНН.
Під час аналізу окремих показників гемограми та ліпідограми обстежених пацієнтів виявлено наступне (табл. 2-3).
Таблиця 2. Динаміка окремих показників гемограми та ліпідограми в процесі лікування у чоловіків із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії, інфікованих та не інфікованих Helicobacter pylori (M±m)
|
Група і підгрупа |
НР+, ЕТ (n=36) |
НР+, ІНН (n=31) |
НР- (n=32) |
||||
|
До лікування |
Нісля лікування |
До лікування |
Нісля лікування |
До лікування |
Нісля лікування |
||
|
ШОЕ |
19,4±4,3# |
12,03±3,16*+# |
18,74±3,83# |
16,02±2,98# |
11,3±2,3 |
8,25±2,1* |
|
|
Н/Л |
2,07±0,21 |
2,05±0,31 |
2,16±0,35 |
2,11±0,45 |
2,16±0,71 |
2,09±0,53 |
|
|
Т/Л |
144,89±37,8# |
112,72±33,11* |
139,76±35,4# |
129,56±32,3# |
94,63±35,05 |
87,22±32,07 |
|
|
ЗХ |
6,44±4,41# |
4,52±3,25*+ |
6,72±3,95# |
6,15±3,12 |
4,31±0,34 |
4,22±0,25 |
|
|
КА |
3,23±0,12# |
2,63±0,14*+ |
3,08±0,19# |
2,97±0,15# |
2,62±0,18 |
2,52±0,16 |
Примітки: *p<0,05 порівняно з початком лікування; +p<0,05 порівняно з групою, що приймала тільки ІНН; #р<0,05 порівняно з неінфікованими Helicobacter pylori; ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів, мм / год;
Н / Л - відношення нейтрофілів до лімфоцитів;
Т /Л - відношення тромбоцитів до лімфоцитів.
ЗХ - загальний холестерин, ммоль / л; ;
КА - коефіцієнт атерогенності.
Ноказники ШОЕ, Т/Л, рівні ЗХ і КА на початку лікування у групах HP+ чоловіків були достовірно вищими, порівняно з групою НР-, що свідчить про вищу інтенсивність системного запалення і дисліпі-демію серед хворих ГКС за наявності гелікобактерної інфекції. Виявлено достовірне зниження ШОЕ, рівнів загального холестерину (ЗХ), коефіцієнта атерогенності плазми (КА) та відношення тромбоцитів до лімфоцитів (Т/Л) у групах чоловіків, інфікованих НР, ідостовірне зниження з нормалізацією ШОЕ, а також тенденцію решти показників - у групі НР-, що свідчить про ефективність проведеного лікування. Разом із тим, у групах чоловіків, інфікованих НР, показники ШОЕ, ЗХ і КА після лікування були вірогідно нижчими в підгрупі, що отри мувала ЕТ, порівняно з підгрупою, де призначався тільки ІНН, що свідчить про кращу динаміку запального процесу і показників ліпідограми за умови проведення ранньої ерадикації.
Таблиця 3. Динаміка окремих показників гемограми та ліпідограми в процесі лікування серед жінок із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії, інфікованих та не інфікованих Helicobacter pylori (M±m)
|
Група і підгруп а |
НР+, ЕТ (n=35) |
НР+, ІНН (n=31) |
НР- (n=32) |
||||
|
До лікування |
Нісля ліку вання |
До лікування |
Нісля ліку вання |
До ліку вання |
Нісля ліку вання |
||
|
ШОЕ |
16,22 ±2,73# |
12,27±1,6*+ |
16,53±3,11# |
15,31±1,8# |
13,71 ±1,1 |
11,84±1,2* |
|
|
Нейтр. |
5,56±1,31# |
3,92±1,28* |
5,32±1,86# |
4,96±1,47# |
3,66±1,92 |
2,35±1,07* |
|
|
Н/Л |
2,21±0,2# |
1,58±0,41*+ |
2,35±0,5# |
2,23±0,3# |
1,81±0,64 |
1,61±0,53 |
|
|
Т/Л |
123,94±23,76 # |
110,36±22,18* + |
129,21±25,11 # |
124,13±21,35 # |
108,53±20,1 5 |
102,13±21,3 3 |
|
|
ЗХ |
6,52±0,33# |
4,61±0,43*+ |
6,43±0,67# |
5,65±0,48*# |
4,4±0,25 |
4,2±0,21 |
|
|
КА |
3,48±0,19# |
2,46±0,26*+ |
3,22±0,31# |
3,13±0,26# |
2,47±0,16 |
2,39±0,18 |
Примітки: *p<0,05 порівняно з початком лікування; +p<0,05 порівняно з групою, що приймала тільки ІНН; #р<0,05 порівняно з неінфікованими Helicobacter pylori; ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів, мм / год; Нейтр. - рівень нейтрофілів, х109/л;
Н / Л - відношення нейтрофілів до лімфоцитів;
Т / Л - відношення тромбоцитів до лімфоцитів;
ЗХ - загальний холестерин, ммоль / л; ;
КА - коефіцієнт атерогенності.
На початку лікування серед обстежених жінок, інфікованих Helicobacter pylori, порівняно з неінфікованими, спостерігалися достовірно вищі ШОЕ, рівень нейтрофілів, відношення Т/Л і нейтрофілів до лейкоцитів (Н/Л), а також показники ЗХ і КА, що може вказувати на вищу інтенсивність запалього процесу і поглиблення дисліпідемії у жінок із ГКС із супутньою гелікобактерною інфекцією. Крім того, серед НР+ жінок порівняно з чоловіками, ви явлено вірогідно нижчі рівні лейкоцитів ((7,56±1,07)х109/л і (8,89±0,5)х109/л відповідно, p<0,05), нейтрофілів ((5,48±1,22)х109/л і
(4,91±1,08)х109/л відповідно, p<0,05) і Т/Л ((120,72±20,16) х109/л і (146,75±32,43)х109/л відповідно, p<0,05), що може вказувати на вищу інтенсивність запального процесу серед обстежених чоло віків із ГКС, інфікованих Helicobacter pylori, порівняно з жінками.
Виявлено нормалізацію ШОЕ і показників ЗХ та КА, а також достовірне зниження співвідношень Н/Л і Т/Л наприкінці лікування у групі НР+ жінок, що отримували ЕТ додатково до стандартного лікування ГКС, в той час як у групі ІНН ці показники хоч і знижувалися під впливом лікування, проте не всі відповідали нормі наприкінці лікування. При цьому вищезгадані показники достовірно не відрізнялися у групі НР+ жінок, що отримували ЕТ, порівняно з неінфікованими НР, і були достовірно нижчими порівняно із групою НР+ жінок, що приймали тільки ІНН, вказуючи на позитивний ефект ерадикаційної терапії для зниження інтенсивності процесів системного запалення і дисліпідемії у жінок із ГКС.
Висновки і пропозиції
1. Серед хворих із гострим коронарним синдромом на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії, інфікованих Helicobacter pylori, спостерігалися підвищення інтенсивності системного запалення і поглиблення дисліпідемії, порівняно з неінфікованими, більше виражені серед пацієнтів чоловічої статі.
2. Включення ерадикаційної терапії до комплексу лікування гострого коронарного синдромому із есенціальною артеріальною гіпертензією на гелікобактерної інфекції сприяло зниженню інтенсивності запального процесу і покращенню ліпідного профілю серед хворих обох статей із нормалі зацією гемограми та ліпідограми у жінок.
3. Отримані дані вказують на доцільність включення скринінгу гелікобактерної інфекції та раннього призначення ерадикаційної терапії до комплексу обстеження та лікування хворих старшого віку (після 45 років) із гострим коронарним синдромом на фоні есенціальної артеріальної гіпертензії.
артеріальний гіпертензія смерть
Список літератури
1. Уніфікований клінічний протокол надання первинної, екстреної та вторинної (спеціалізова ної), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST. - Київ, 2016. - 79с.
2. Артеріальна гіпертензія. Уніфікований клі нічний протокол надання первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. - Київ, 2012. - 72с.
3. Mansour H, Reda A, Mena M, Ghaleb R, Elk- ersh A. Pattern of risk factors and management strate gies in patients with acute coronary syndrome, in dif ferent age groups and sex categories. Atherosclerosis Supp. 2017;25:e1-e11.
4. Peter Libby, Ira Tabas, Gabrielle Fredman, and Edward Fisher. Inflammation and its resolution as determinants of acute coronary syndromes. Circ Res. 2014 June 6; 114(12): 1867-1879.
5. Budzynski J, Kozinski M, Klopocka M, Ku bica JM, Kubica J. (2014) Clinical significance of Hel icobacter pylori infection in patients with acute coro nary syndromes: an overview of current evidence. Clin Res Cardiol, 103(11): 855.
6. Катеренчук І.П., Свінціцький А.С. Гастро- дуоденальна патологія як ініціююча ланка розвитку і прогресування ішемічної хвороби серця. Вісник проблем біології і медицини - 2013 - Вип. 3, Том 1 (102). - С. 95-99.
7. Andreolla H.F., Bona L.R., Sander G.B., et al. Lack of association between Helicobacter Pylori's vir ulence and increased serum C-reactive protein levels in
57 functional dyspeptic patients. Arq Gastroenterol 2016;53:49-54.
8. Наказ Міністерства охорони здоров'я 03.08.2012 №600. Уніфікований клінічний прото кол первинної медичної допомоги «Диспепсія». К: 2012. 26с.
9. Malfertheiner P., Megraud F., O'Morain C.A., et al.: Management of Helicobacter pylori infection-the Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 2017; 66(1): 6-30.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оцінка антигіпертензивної ефективності традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі. Функціональний стан нейро-гормональних систем (симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової).
автореферат [72,1 K], добавлен 04.04.2009Робота серця як головного органу серцево-cудинної системи. Система судин організму. Прояви порушень діяльності серця у кривій електроенцефалограми. Практичне дослідження електричної активності серця у юнаків, дівчат, жінок та чоловіків м. Сімферополь.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 24.01.2013Лікування артеріальної гіпертензії як одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, знайомство з причинами розповсюдженості. Загальна характеристика сучасного арсеналу лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
реферат [28,8 K], добавлен 25.05.2015Питання лікування пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету. Оцінка впливу підвищення артеріального тиску на розвиток гіпертрофічних типів ремоделювання серця. Особливості аритмій при цукровому діабеті 2 типу.
статья [25,9 K], добавлен 24.11.2017Морфологічні та функціональні зміни печінки, підшлункової залози та тонкої кишки за умов есенціальної гіпертензії й морфологічне обгрунтування можливої корекції патологічних змін дієтою, до складу якої входить біологічно активна добавка "Енергетин".
автореферат [40,8 K], добавлен 29.03.2009Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.
автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009Стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, гормональна насиченість пацієнток. Методи комплексного лікування дисменореї, розробка практичних рекомендацій щодо тактики ведення хворих жінок.
автореферат [38,0 K], добавлен 06.04.2009Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.
автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009Незалежні предиктори довгострокового прогнозу у пацієнтів другої та третьої стадії артеріальної гіпертензії на основі багатофакторного аналізу. Вплив антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень та цукрового діабету.
автореферат [109,9 K], добавлен 21.03.2009Клінічні прояви феохромоцитоми. Клінічні варіанти захворювання. Збільшення наднирника чи зміни його структури. Накопичення метайодобензилгуанедина, переважання секреції дофаміну. Медикаментозна терапія при неможливості провести хірургічне лікування.
презентация [1023,7 K], добавлен 03.04.2016Патогенез острого коронарного синдрома, его классификация. Виды бляшек. Патогенетические аспекты ОКС с подъемом сегмента ST, картина коронарного русла. Оценка наличия клинических признаков, свидетельствующих о "нестабильности" состояния больного.
презентация [2,2 M], добавлен 15.10.2015Питання раціонального ведення вагітності й пологів у жінок із передчасним розривом плодових оболонок з урахуванням основних етіологічних чинників, їхніх патогенетичних зв’язків із розвитком акушерських ускладнень. Лікувально-профілактичні заходи.
автореферат [59,8 K], добавлен 06.04.2009Симптоми захворювання гонореї у чоловіків та жінок. Симптоми генітального герпесу. Розвиток гострих кондилом. Основні симптоми та ознаки корости. Індивідуальна профілактика венеричних захворювань. Протизаплідні засоби. Збудники венеричних захворювань.
презентация [2,4 M], добавлен 10.09.2014Клінічне, мікробіологічне та імунологічне обстеження хворих. Кандидоз жінок, сукупна роль особливостей мікробіоценозу різних біотопів організму, порушення загального і місцевого імунітету. Стоматологічний статус жінок у розвитку рецидивів захворювання.
автореферат [40,3 K], добавлен 29.03.2009Артеріальна гіпертензія як причина високої смертності та стійкої втрати працездатності населення. Функціональний стан ендотелію та морфо-функціональний стан міокарда, моніторинг артеріального тиску, маркери функції ендотелію. Антигіпертензивна терапія.
автореферат [43,9 K], добавлен 24.03.2009Морфофункціональні зміни в органах черевної порожнини при портальній гіпертензії. Корекція портальної гіпертензії накладанням спленоренального анастомозу. Корекція венозного тиску у ворітній вені при ПГ. Порційність надходження крові у ліву ниркову вену.
автореферат [279,0 K], добавлен 24.03.2009Особливості кардіогемодинаміки і процесів структурного ремоделювання серця у хворих на артеріальну гіпертензію. Судинне ремоделювання, ендотеліальні функції артерій й стан кровотоку в екстракраніальних і інтракраніальних артеріях. Вплив блокаторів на них.
автореферат [55,8 K], добавлен 09.03.2009Особливості будови трубчастих кісток. Класифікація остеомієлітів етіологічно, за шляхами попадання інфекції, за клінічним перебігом та по локалізації. Патогенетичні зміни при захворюванні. Способи діагностики гострого гематогенного остеомієліту.
презентация [16,5 M], добавлен 07.03.2011Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009
