Клінічна характеристика патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Клінічна характеристика патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом

Чеботарь Олег Анатолійович

Chebotar' O.A. State institution "Dnipropetrovsk medical Academy of the Ministry of health of Ukraine»

CLINICAL CHARACTERISTIC PATHOLOGY OF THE SALIVARY GLANDS IN PATIENTS WITH NONTOXIC GOITER

Purpose of work. To study the clinical course and characteristics of salivary gland pathology in patients with nontoxic goiter.

Material and methods of research. Examination of patients with non-toxic goiter consisted of a thorough analysis of complaints, anamnesis and objective examination of the patient. In our research, we have established trusting contact with patients. The research was conducted according to all the rules of deontology.

Research results and their discussion. Based on the results of a comprehensive examination of all 203 patients with non toxic goiter in 22 people found the initial stage of cialosis, clinically expressed stage 156 people and late stage-25 patients.

Key words: nontoxic goiter, sialosis, salivary glands

Чеботарь Олег Анатолійович. Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України»

Мета роботи. Вивчення особливостей клінічного перебігу та характеристика патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом.

Матеріал і методи дослідження. Обстеження пацієнтів з нетоксичним зобом складалося з ретельного аналізу скарг, збору анамнезу і об'єктивного обстеження хворого. У своїх дослідженнях ми встановлювали довірчий контакт з хворими. Дослідження проводили за всіма правилами деонтології.

Результати дослідження та їх обговорення. На підставі результатів комплексного обстеження всіх 203 пацієнтів із нетоксичним зобом у 22 осіб виявили початкову стадію сіалозу, клінічно виражену стадію у 156 осіб та пізню стадію у 25 хворих.

Ключові слова: нетоксичний зоб, сіалоз, слинні залози.

Вступ

сіаладеноз слинний нетоксичний зоб

Відомо, що сіаладенози виникають на тлі захворювань інших органів і систем організму [1, 2]. Слинні залози мають тісний філогенетичний та онтогенетичний зв'язок з іншими залозами ендокринної системи і тому зміни в системі ендокринних залоз органічного або функціонального характеру відображаються на функціональному стані слинних залоз в силу того, що останні є залозами первинної ферментативної обробки їжі [3-5]. Проблема дисфункції щитовидної залози і пов'язані з цим різні захворювання слинних залоз мають як загальний, так і регіональний характер (кліматично, екологічний, етнічний, віковий, та ін.)

Наукові роботи останніх років доводять, що супутня патологія створює преморбідний фон для розвитку сіаладенозу [6-8]. Слинні залози дуже добре реагують на різні зміни в організмі і відображають патологічні процеси, які в ньому протікають. Так, при цукровому діабеті 2-го типу уражаються привушні залози, а дистрофічний процес може ускладнитися розвитком інтерстіціального сіаладеніту [9, 11, 12]. Вчені довели можливість синтезу інсуліноподібної речовини слинними залозами, що, ймовірно, грало роль в реактивній відповіді залози у деяких хворих на цукровий діабет [13]. Клінічно це проявляється у вигляді розвитку реактивно-дистрофічного процесу слинних залоз на тлі соматичної патології [14].

Вивчення особливостей перебігу та клінічна характеристика патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом знайшло своє відображення в поодиноких даних літератури останніх років і тому залишається актуальним на теперішній час [10].

Метою нашої роботи стало вивчення особливостей клінічного перебігу та характеристика патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом.

Матеріал і методи дослідження

Обстеження пацієнтів з нетоксичним зобом складалося з ретельного аналізу скарг, збору анамнезу і об'єктивного обстеження хворого. У своїх дослідженнях ми встановлювали довірчий контакт з хворими, навідними питаннями допомагали пацієнтам послідовно викласти історію захворювання, під час бесіди аналізували послідовність розвитку симптомів захворювання. Дослідження проводили за всіма правилами деонтології, враховуючи особливості особистості.

З метою оцінки патологічного стану слинних залоз нами було обстежено 203 пацієнти, які мали ендокринну патологію, а саме, нетоксичний зоб і були госпіталізовані до відділення ендокринології Комунального закладу “Криворізька міська клінічна лікарня №2 "Дніпропетровської обласної ради” в період з 2014 по 2016 рр. Нами було застосовано загально прийняті клінічні методи дослідження та дані ультразвукової діагностики.

Результати дослідження та їх обговорення

На підставі результатів комплексного обстеження всіх 203 пацієнтів із нетоксичним зобом у 22 осіб виявили початкову стадію сіалозу, клінічно виражену стадію у 156 осіб та пізню стадію у 25 хворих.

Невелика болісність в ділянках слинних залоз турбувала 35 пацієнтів, інші пацієнти неприємних відчуттів або болю в цій ділянці не відзначили.

Пацієнтів з нетоксичним зобом здебільшого турбувала постійна сухість порожнини рота (63 %). Ксеростомія носила періодичний характер у 35% хворих в період тривалої розмови або емоційного хвилювання, а також при прийомі їжі, необхідність запивати їжу водою відмітили 33 особи. Деякі пацієнти відзначали виникнення сухості слизової оболонки порожнини рота після збільшення слинних залоз, стресового стану або після перенесених простудних захворювань, що також супроводжувалося почуттям печіння в ділянці губ, щік та бокової поверхні язика (табл. 1).

Таблиця 1. Аналіз скарг щодо патології слинних залоз у пацієнтів з нетоксичним зобом

При цьому 17 осіб відзначили, що змушені були прокидатися вночі, щоб випити води, а вранці важко було розімкнути губи і відкрити рот. 24 % хворих не пов'язували ксеростомію з будь-якими факторами й причинами.

Разом з тим, 27 осіб скаржилися на зниження смакової чутливості до солодкого, солоного, кислого й гіркого, говорили про труднощі проковтування їжі і болях під час їжі. Незвичайні смакові відчуття відзначали 7 пацієнтів з обстеженого нами контингенту.

Періодичне збільшення привушних залоз серед обстежених пацієнтів з нетоксичним зобом відмітили 145 хворих в клінічно вираженій стадії сіалозу, що становило 92,9 %, і 23 пацієнта пізньої стадії. В початковій стадії сіалозу пацієнти з нетоксичним зобом збільшення привушних слинних залоз не відмічали.

Більше 10 % обстежених пацієнтів турбувало, що при відхиленні голови назад в піднижньощелепних ділянках ставали помітними два симетричних утворення, безболісних при пальпації.

Незначна болісність в ділянках слинних залоз турбувала 35 пацієнтів. Звичайно біль виникав без видимих причин, іноді з'являвся при переохолодженні.

Зниження гостроти слуху та дискомфорт у вухах відмітили 12 пацієнтів із сіалозом початкової стадії. Зі слів пацієнтів із клінічно вираженою та пізньою стадіями сіалозу знаження гостроти слуху спостерігали постійно і воно посилювалося у разі збільшення слинних залоз. З анамнезу з'ясували, що пацієнти раніше неодноразово зверталися з даними скаргами до лікаря-оториноларинголога, при цьому лікування не проводилося (табл. 1).

Найбільш часто загострення сіалозу у вигляді збільшення слинних залоз виявлялося після переохолодження (22,2 %). 32 пацієнта відмічали загострення захворювання слинних залоз після фізичного навантаження та 19 осіб спостерігали збільшення привушних слинних залоз після нервових стресів. Деякі пацієнти відмічали “набряклість” в ділянці привушних слинних залоз щоранку (5 осіб). 50 % хворих не пов'язували загострення сіалозу з будь-якими факторами (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл пацієнтів з нетоксичним зобом в залежності від причин загострення сіалозу

В ході клінічного обстеження всі пацієнти з нетоксичним зобом були розподілені щодо стадії сіалозу (рис.).

Так, найбільш часто виявляли стадію виснаження секретоутворення й дистрофічних змін епітелію стадію клінічних проявів сіалозу (137 пацієнтів). Початкова стадія сіалозу (стадія гіперсекреції) була встановлена у 26 пацієнтів з нетоксичним зобом. Пізню стадію (стадію ліпоматозу й фіброзу) спостерігали у 40 хворих нетоксичним зобом.

При зовнішньому огляді щелепно-лицевої ділянки пацієнтів з початковою стадією сіалозу на тлі нетоксичного зобу у 15 осіб відхилень не було виявлено. Шкірні покриви фізіологічного забарвлення, обличчя симетричне. При бімануальній пальпації привушні слинні залози мали гладку, рівну поверхню, були м'якої консистенції, безболісні, і розташовувалися в ділянках анатомічних меж. З навколишніми тканинами залози не спаяні, нормальних розмірів; лімфатичні вузли не визначалися. Змін червоної облямівки губ не було. Рот пацієнти відкривали в повному обсязі.

Рис. 1. Розподіл пацієнтів з нетоксичним зобом в залежності від стадії сіалозу

Слизова оболонка порожнини рота блідо-рожевого кольору, волога, блискуча. Огляд гирлів вивідних протоків був без особливостей. При касуванні слинних залоз отримували прозорий секрет в достатній кількості. У 5 пацієнтів на спинці язика був виявлений білий наліт, який легко знімався, після чого оголювалася гладка, злегка набрякла поверхня.

У решти пацієнтів з початковою стадією сіалозу (11 осіб) спостерігали незначне збільшення привушних слинних залоз щільно-еластичної консистенції, що виявлялося лише пальпаторно. Болісність при пальпації слинних залоз відмічали 4 пацієнти та у 3 осіб вона викликала дискомфорт. Слизова оболонка була слабо зволожена. Вільна слина була в меншій кількості у 2 пацієнтів, при масуванні привушних слинних залоз слина виділялася вільно по краплях у 20 осіб, помірно у 6 пацієнтів. По консистенції на вигляд вона була рідкою та прозорою. На спинці язика 7 осіб спостерігали біло-сірий наліт, щільно спаяний з підлеглою слизовою. Секреція слини піднижньощелепних залоз була збережена в достатній кількості (табл.3).

Таблиця 3. Дані клінічного зовнішнього огляду щелепно-лицевої ділянки пацієнтів з різними стадіями сіалозу на тлі нетоксичного зобу

Візуальне обстеження групи пацієнтів зі стадією клінічних проявів сіалозу на тлі нетоксичного зобу дало наступну картину: помітні симетричні припухлості в околоушно-жувальних ділянках у всіх 137 хворих. Шкірні покриви над ними в кольорі не змінені, в складку збиралися. При бімануальній пальпації збільшені в обсязі слинні залози гладкі, безболісні, не спаяні з навколишніми тканинами, щільно-еластичної консистенції були у 75 пацієнтів, тістуватої у 42 та м'яко-еластичної у 20 осіб. При цьому неприємні відчуття відмічали 27 пацієнтів, біль 12 осіб. Незначне збільшення регіонарних лімфатичних вузлів виявили у 21 пацієнта (табл. 3).

Червона облямівка губ майже у всієї групи пацієнтів суха, у 23 осіб були тріщини губ, у 16 заїди в кутах рота, покриті сірими лусочками. У 43 пацієнтів спинка язика була покрита сірим нальотом, що важко знімався. У 5 осіб, крім нальоту, на язиці були присутні дрібні ділянки ерозій (табл. 4).

У 17 пацієнтів при бімануальній пальпації дна порожнини рота в піднижньощелепних ділянках було виявлено незначне, безболісне збільшення слинних залоз в анатомічних межах. Піднижньощелепні залози мали гладку, рівну поверхню, м'яку консистенцію, рухливі, не спаяні з навколишніми тканинами.

Слизова оболонка порожнини рота слабо зволожена, атрофічна. Вустя протоків слинних залоз були слабо виражені. При масуванні слинних залоз слина виділялася струйно у 45 пацієнтів, по краплях у 92 хворих. У 53 осіб зустрічалися ділянки пінистої слини, що свідчить на користь об'єктивної ксеростомії. По консистенції секрет був рідким у 76 пацієнтів, в'язкий у 61 пацієнта (табл. 4).

Таблиця 4. Дані клінічного огляду порожнини рота пацієнтів з різними стадіями сіалозу на тлі нетоксичного зобу

При зовнішньому огляді 40 хворих пізньою стадією сіалозу на тлі нетоксичного зобу звертали увагу на сухість губ, тріщини, покриті червоними кров'яними корочками у деяких пацієнтів. У кутах рота був встановлений ангулярний хейлит (заїди). Шкірні покриви обличчя були фізіологічного забарвлення. У всіх обстежуваних цієї групи в привушних ділянках виявлені дві симетричні «припухлості». При бімануальній пальпації це були збільшені в розмірах, безболісні, гладкі слинні залози щільно еластичної консистенції, не спаяні з навколишніми тканинами. Таку ж картину спостерігали з піднижньощелепними залозами у 21 пацієнта. Незначне збільшення регіонарних лімфатичних вузлів виявили у 15 осіб.

У всіх пацієнтів язик був шорстким, потрісканим, покритим сірим нальотом. Слизова оболонка порожнини рота цієї групи хворих була атрофічна, клейка, блідо-рожевого кольору, лише в області дна порожнини рота була мала кількість вільної пінистої слини. Вустя протоків слинних залоз атрофічні. При масуванні привушних слинних залоз секрету з протоків не помічали (табл. 4).

Таким чином, проведені клінічні дослідження показали, що у пацієнтів із сіалозом, який протікає на тлі нетоксичного зобу, особливо в стадії клінічних проявів та на пізній стадії розвитку основного захворювання стоматологічний статус погіршувався. У осіб із початковою стадією сіалозу показники стану порожнини рота були дещо кращими, але вже спостерігались ксеростомія, порушення виділення та зміни консистенції слини, що може призвести до тяжких стоматологічних захворювань.

Список літератури

1. Иорданишвили А.К. Некоторые методические аспекты диагностики заболеваний слюнных желез / А.К. Иорданишвили, В.В. Лобейко, А.А. Поленс, М.В. Жмудь // Пародонтология. 2012. № 2 (63). С. 71-75.

2. Максюта Д. А. Хронические паротиты и их лечение. / Д. А. Максюта, В.В. Лобейко. Спб.: Нордмедиздат 2013. 112 с.

3. Сукманский О.И. Биологически активные вещества слюнных желез / Сукманский О.И. // Здоровье. 1991. -112 с.

4. Коротько Г.Ф. Постпрандиальные трансформации ферментных и гормональных свойств слюны и крови / Г.Ф. Коротько, Л.П. Готовцева, В. А. Булгакова // Российский физиологический журнал. 2002. -Т. 88, №3. С. 396-405.

5. Колесов B.C. Изменения слюнных желез при системных заболеваниях соединительной ткани / B.C. Колесов, Г.Н. Марченко. // 7-я научно-практическая конференция стоматологов Киевской области: тезисы докладов. Киев, 1985. С.З.

6. Колесов B.C. Хронические сиалоадениты, сиалозы, синдромы с поражением СЖ (патогенез, клиника, дифференциальная диагностика и лечение): автореф. дисс. д. м. н. / B.C. Колесов. Киев. 1987. 44 с.

7. Щипский A.B. Дифференциальная диагностика хронических заболеваний слюнных желез с помощью автоматизированной системы «Сиалодиагностика-2000» / A.B. Щипский // Российский стоматологический журнал. 2001. -№4. С. 47-48.

8. Коваленко А.Ф. Соотношение активностей альфа-амилазы и БАЭЭ-эстеразы в дифференциальной диагностике заболеваний слюнных желез / А.Ф. Коваленко // Стоматология: Республиканский межведомственный сборник. 2011. Вып.26. С. 69-70.

9. Pathogenesis of sialadenosis: possible role of functionally deficient myo-epithelial cells / S. Ihrler, C. Rath, P. Zengel [et al.]. // Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod. 2010. № 110(2). P. 218-223.

10. Kuntz E. Hepatology, Principles and practice: history, morphology, biochemistry, diagnostics, clinic, therapy / E. Kuntz, H.D. Kuntz // Berlin Heidelberg New York.-Springer Verlag. 2000. 825 P.

11. Malhotra P. Algorithm for cytological diagnosis of nonneoplastic lesions of the salivary glands / P. Malhotra, V.K. Arora, N. Singh, A. Bhatia //. Diagn Cytopathol. 2005 Aug; 33(2) P. 90-4.

12. Mandel L. Bilateral parotid swilling: a review / L. Mandel, F. Surattanont // Oral Surgery. 2002. Vol. 93. № 3. P. 221-237.

13. Mason D.K. Salivary glands in health and disease-London etc.: / D.K. Mason, D.M. Chisholm N.B. Saunders Company LTD., 2015. 320 p.

14. Mauz P.S. Valproic acid-associated sialadenosis of the parotid and submandibular glands: diagnostic and therapeutic aspects / P.S. Mauz, K. MTrike, E. Kaiserling //. Acta Otolaryngol. 2013. Apr; 125(4). P. 386-91.

Размещено на Allbest.ru