Дослідження фенольних сполук у зразках трави Achillea Millefolium
Встановлення вмісту фенольних сполук різних груп в зразках трави деревію звичайного (Achillea Millefolium). Рослина як джерело отримання лікарських препаратів, що містять біологічно активні речовини (БАР), такі як алкалоїди, флавоноїди, ефірні олії.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.09.2021 |
| Размер файла | 83,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Дослідження фенольних сполук у зразках трави Achillea Millefolium
Investigation of phenolic compounds in samples of Achillea Millefolium grass
Берчук М.І., Кобернік А.О., Еберле Л.В.
Berchuk M. I., KobernikA,.О., Eberle L.V.
Phenolic compounds are the most numerous and the most studied group of plant biology activity compounds. Phenolic compounds participate in various metabolic processes, which cause their biological activity. All natural phenolic compounds are low toxicity and show a wide range of effects on the human body. The most promising area of applied research is the study of the antioxidant, antibacterial, cytotoxic properties of phenolic compounds in order to obtain safe drugs of natural origin for the pharmaceutical industry. The search for new sources of plant phenolic compounds can be an effective, environmentally and economically advantageous alternative to their synthetic analogues.
As a result of the studies, the quantitative content of a number of biologically active substances (sum of polyphenolic compounds, flavonoids, hydroxycinnamic acids, tannins) was determined in extracts of Achillea Millefolium. It was found that the obtained alcohol-water extracts do not irritate the skin. Therefore, they can be used for further studies in order to develop medical and cosmetic products.
Key words: phytochemical analysis, biologically active substances, polyphenolic compounds, Achillea Millefolium.
Фенольные соединения -- самая многочисленная и наиболее изученная группа растительных биологически активных веществ. Фенольные соединения участвуют в различных метаболических процессах, что обусловливает их биологическую активность. Природные фенольные соединения малотоксичны, они проявляют широкий спектр действия на организм человека. Наиболее перспективным направлением прикладных исследований является изучение антиоксидантных, антибактериальных, цитотоксических свойств полифенольных соединений с целью получения безопасных препаратов природного происхождения для фармацевтической промышленности. Поиск новых источников полифенольных соединений растительного происхождения может быть эффективной, экологически и экономически выгодной альтернативой их синтетическим аналогам.
В результате проведенных исследований было определено количественное содержание ряда биологически активных веществ (суммы полифенольных соединений, флавоноидов, гидроксикоричных кислот, дубильных веществ) в экстрактах Achillea millefolium. Было показано, что полученные спиртово-водные экстракты не оказывают раздражающего действия на кожу. Поэтому могут быть использованы для дальнейших исследований с целью разработки лечебно-косметических средств.
Ключевые слова: фитохимический анализ, биологически активные вещества, полифенольные соединения, Achillea Millefolium.
Фенольні сполуки -- найчисельніша і найбільш вивчена група рослинних біологічно активних речовин. Вони беруть участь у різноманітних метаболічних процесах, що зумовлює їхню біологічну активність. Природні поліфенольні сполуки малотоксичні, вони виявляють широкий спектр дії на організм людини. Сьогодні найперспективнішим напрямом прикладних досліджень є вивчення антиоксидантних, антибактеріальних, цитотоксичних властивостей поліфенольних сполук з метою отримання безпечних препаратів природного походження для фармацевтичної промисловості. Пошук нових джерел поліфенольних сполук рослинного походження може бути ефективною, екологічно та економічно вигідною альтернативою їхнім синтетичним аналогам.
В результаті проведених досліджень визначено кількісний вміст ряду біологічно активних речовин (суму поліфенольних сполук, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин) в екстрактах Achillea Millefolium. Було показано, що отримані спиртово-водні екстракти не мають подразнюючої дії на шкіру, тому можуть бути використані для подальших досліджень з метою розробки лікувально-косметичних засобів.
Ключові слова: фітохімічний аналіз, біологічно активні речовини, поліфенольні сполуки, Achillea Millefolium.
Вступ
На даний час лікарські рослини широко використовуються в медичній практиці для лікування різних хронічних захворювань. Пошук рослин з достатньою сировинною базою, раціональне використання сировини, а також створення на їх основі нових лікарських препаратів -- важливе завдання сучасної фармації. В останні роки значно зріс попит на препарати рослинного походження. Рослини є джерелами отримання лікарських препаратів, що містять біологічно активні речовини (БАР), такі як алкалоїди, флавоноїди, ефірні олії та інші [1, 2]. Препарати, виготовленні з рослин, в порівнянні з синтетичними, мають переваги: вони містять багато інгредієнтів, які надають їм цінні властивості і забезпечують багатосторонню дію на організм, сильнішу, ніж дія кожного з них окремо [1,3].
Для підвищення фармакологічної ефективності препаратів з рослинної сировини необхідно ретельне вивчення їх хімічного складу, а також раціональності використання і активності отриманих лікарських форм [4].
Тому впровадження лікарських засобів, що мають м'яку та безпечну дію на організм і одночасно надають лікувальний ефект при використанні препаратів в малих дозах, є актуальним завданням фармацевтичної науки. Про це свідчить також явна тенденція до зростання на сучасному міжнародному фармацевтичному ринку номенклатури лікарських препаратів рослинного походження, в тому числі і гомеопатичних.
Фенольні сполуки -- найбільш поширений клас біологічно активних речовин рослинного походження [5], вони здатні нейтралізувати вільні радикали, активні форми оксигену і продукти їх взаємодії з органічними молекулами. Рослинні поліфенольні сполуки мають біологічну активність надзвичайно широкого спектру дії, їм притаманна антиоксидантна, протипухлинна, антимутагенна, антиатеросклеротична, антибактеріальна, противірусна, седативна, противиразкова і протизапальна дія. Вони підвищують міцність капілярів, послаблюють дію щитоподібної залози при її гіперфункції, є природними синергістами аскорбінової кислоти [6].
Особливий інтерес завдяки унікальному вмісту цінних органічних сполук викликає деревій звичайний (Achillea Millefolium). Слід зауважити, що трава деревію звичайного використовується не лише в народній медицині. На фармацевтичному ринку України є лікарські форми, до складу яких входить ця лікарська рослинна сировина (ЛРС). Лікарські форми, що містять Achillea Millefolium представлені зборами, екстрактами та таблетками гепатопротекторної дії.
Препарати на основі деревію знаходять широке застосування: вони мають виражену кровоспинну, бактерицидну і протизапальну дію, покращують травлення, розширюють жовчні протоки і збільшують жовчовиділення, знижують біль, викликаний спазмами в кишечнику. Встановлено їх ранозагоювальну, протисудомну і протиалергічну дію [7].
Галуззю медицини застосування деревію не обмежується: він затребуваний в косметології для збереження здоров'я шкіри обличчя і волосся. У косметології рослину використовують не тільки зовнішньо, але і всередину. Пов'язано це з тим, що шкірний висип, свербіж, подразнення або алергія може бути викликана збоєм в роботі травної або видільної систем, а також зашлакованістю організму. Настій трави деревію нормалізує шлункову секрецію і обмін речовин, виводить шлаки і токсини. Відповідно, шкіра очищається та набуває більш здоровий колір. При зовнішньому застосуванні деревій позбавляє від підвищеної сальності і жирності, очищає і звужує пори, знімає запалення, надає бадьорить і тонізує в'ялу шкіру.
На сьогодні компонентний склад та кількісний вміст поліфенольних сполук у рослинній сировині деревію майже не досліджено. Стандартизація рослинної сировини потребує удосконалення. У Державній фармакопеї України 2 вид. у монографії «Деревій (Millefolii herba)» для трави деревію звичайного також не передбачено визначення якісного складу та кількісного вмісту поліфенольних сполук, що зумовлює актуальність досліджень у цьому напрямі [8].
Отже, поглиблене фітохімічне вивчення біологічно активних речовин надземних органів деревію звичайного та створення на їх основі нових лікарських засобів є актуальною задачею, а трава деревію звичайного є перспективним об'єктом досліджень.
Метою роботи було встановлення вмісту фенольних сполук різних груп в зразках трави деревію звичайного.
Об'єктом дослідження обрано лікарську рослинну сировину -траву деревію звичайного, що вирощується в Одеській області.
Матеріали та методи дослідження
Для аналізу використовували спиртово-водні екстракти трави деревію звичайного, одержані шляхом настоювання протягом 7 днів.
Вміст флавоноїдів визначали спектрофотометрично в перерахунку на рутин, екстракцію здійснювали 70 % етанолом протягом 7 днів [7]. Визначення флавоноїдів без попереднього відокремлення інших компонентів засновано на адитивності значень оптичної густини для всіх компонентів суміші при одній довжині хвилі. Використання такого методу дозволяє визначити суму флавоноїдів в присутності інших поліфенольних сполук, що не утворюють комплексу з хлоридом алюмінію в середовищі 30 -- 96 % спирту.
Визначення вмісту гідроксикоричних кислот проводили спектрофотометрично за стандартною методикою в спиртовому екстракті [9]. Вміст суми гідроксикоричних кислот у відсотках (Х, %) в перерахунку на хлорогенову кислоту і абсолютно суху масу сировини обчислювали за формулою:
де: Ео -- оптична щільність розчину Б; m -- маса сировини в грамах;
25 і 100 -- об'єми мірних колб, використанні для розведення, мл;
W -- вологість сировини, %;
507 -- питомий показник поглинання хлорогенової кислоти при 327 ± 1нм.
Дослідження сумарного вмісту поліфенольних сполук проводили методом Фоліна-Чокальтеу в 50 % спиртововодному екстракті після 7-ми денного настоювання, розрахунки здійснювали за калібрувальним графіком, побудованим за галловою кислотою.
Для визначення дубильних речовин зразки трави (точні наважки) заливали кип'ячою водою (250 мл), екстракцію здійснювали шляхом кип'ятіння зі зворотнім холодильником протягом 30 хв при перемішуванні. Після охолодження до аліквоти екстракту (25мл) додавали воду (500 мл) та розчин індігосульфо- кислоти (25 мл). Для контрольних проб об'єм екстракту замінювали водою. Концентрацію дубильних речовин визначали методом титрометрії [10] та розраховували за формулою в перерахунку на танін:
фенольний деревій звичайний
де V та V1 -- об'єм титранту, витраченого на титрування в дослідних та контрольних пробах, мл;
K -- кількість дубильних речовин, що відповідає 1 мл (0,02 моль /л) розчину калію перманганату, г: для дубильних речовин, які гідролізуються (в перерахунку на танін) = 0,004157, для конденсованих = 0,00582;
m -- маса сировини, г;
W -- втрата в масі при висушуванні сировини, %;
250 -- загальний обсяг вилучення, мл; 25 -- обсяг вилучення, взятого для титрування, мл.
Всі визначення проводили в трьох паралелях. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали з розрахунком середніх арифметичних значень, стандартного відхилення, дисперсії, довірчого інтервалу та відносної похибки від середнього результату.
Надалі для одержаних екстрактів було вивчено місцевоподразнювальну дію на шкіру, оцінка якої є обов'язковим етапом дослідження для лікувальних та лікувально-косметичних засобів, призначених для нанесення на шкіру [11].
Дослідження проведено на білих безпородних щурах-самцях та самках масою 190-220 г. Для досліду використовували клінічно здорових тварин, яких утримували при звичайному світловому режимі «день-ніч», на стандартному раціоні з необмеженим доступом до води. Дослідження проведені відповідно до Етичного Кодексу Всесвітньої Медичної асоціації (Хельсинська декларація) щодо досліджень, до яких долучають людей, або відповідно до Директиви Європейського Союзу 2010/10/63 EU щодо експериментів на тваринах.
Таблица 1
Вміст БАР в зразках трави деревію звичайного
|
Група біологічно активних речовин |
Концентрація, % |
|
|
Гідроксикоричні кислоти |
0,463 |
|
|
Флавоноїди |
0,043 |
|
|
Поліфенольні сполуки |
2,920 |
|
|
Дубильні речовини, що гідролізуються |
0,667 |
|
|
Конденсовані дубильні речовини |
0,934 |
Для досліду було відібрано 9 особин щурів, по три в кожній групі. На S частини попередньо виголеної ділянки шкіри за допомогою піпетки наносили досліджувані екстракти: Ігрупа -- водний екстракт, 2 група -- 50 % водно- спиртовий екстракт, 3 група -- 70 % водно-спиртовий екстракт у дозі 1,0 мл/ см2 (наносили поступово, утримували на шкірі за допомогою марлевого тампону), друга половина ділянки шкіри слугувала контролем, таким чином кожна тварина виступає як власний контроль. Досліджуваний засіб наносили відкритим способом за температури навколишнього середовища 18-20°С.
Гостру реакцію шкіри піддослідних тварин оцінювали через певні проміжки часу -- 1,4, 8 та 24 год після однократної аплікації. Функціональний стан шкіри на ділянці аплікації досліджуваних зразків екстрактів оцінювали за наявністю та інтенсивністю прояву еритеми та набряку; інтенсивність ознак оцінювали у балах:
0.0 -- відсутня подразнювальна дія;
0.0 -- 0.5 подразнення, яким можна знехтувати (слабке почервоніння, рожеве забарвлення);
0.5 -- 2.0 помірне подразнення (видиме почервоніння, рожево- червоний відтінок);
2.0 -- 5.0 середнє подразнення (почервоніння від видимого до значного, червоний відтінок);
5.0-8.0 сильне подразнення (чітко виражена еритема, яскраво-червоний відтінок, з наступним утворенням кірочок).
Для визначення можливої подразнюючої дії при тривалому застосуванні, тваринам продовжували наносити досліджувані екстракти протягом 7 днів. Функціональний стан шкіри оцінювали у балах аналогічно до визначення гострої подразнювальної дії.
Обговорення результатів
Пробопідготовка досліджуваних зразків трави деревію звичайного полягала у встановлені їх вологості, для можливості представлення концентрації БАР у перерахунку на абсолютно суху сировину.
За стандартними методами було досліджено вміст гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин та суми поліфенольних сполук в зразках подрібненої трави деревію звичайного, що вирощується в Одеській області. Одержані результати наведено в табл.1.
В результаті проведеного фітохімі- чного аналізу зразків трави деревію було встановлено, що в перерахунку на суху рослинну сировину вміст суми ПФС, гідроксикоричних кислот та флавоноїдів складає 2,92 %, 0,463 % та 0,043 %, відповідно.
Встановлено, що вміст дубильних речовин, що гідролізуються складає 0,667 %, а концентрація конденсованих дубильних речовин -
Оцінка місцево- подразнювальної дії на шкіру здійснюється як обов'язковий етап доклінічного дослідження біологічно активних сполук, що в подальшому можуть бути компонентами лікарських та косметичних засобів, призначених для нанесення на шкіру [11].
Нанесення досліджуваних екстрактів проводили щоденно протягом 7 діб. Спостереження за функціональним станом шкіри тварин здійснювали через 1,4,8 а 24 год,- перший етап -- визначення гострої подразнюючої дії, та надалі щоденно 1 раз на добу перед та після нанесенням екстрактів. Оцінку подразнюючої дії проводили за шкалою, наведеною в методиці. Одержані результати представлено в таблиці 2.
Таблиця 2 Результати дослідження місцевої подразнюючої дії екстрактів трави деревію звичайного
|
№ групи тварин |
Гостра реакція шкіри, год |
Хронічна реакція шкіри, доба |
|||||||||
|
і |
4 |
8 |
24 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
|
1 група (водний екстракт) |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
2 група (50 % спиртовий екстракт) |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,1 |
0 |
0,1 |
0 |
0 |
0 |
|
|
3 група (70 % спиртовий екстракт) |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0 |
0,2 |
0,1 |
0 |
0,1 |
0 |
0 |
За результатами дослідження встановлено, що нанесення водного екстракту не призводить до будь-якого, навіть мінімального, подразнення шкіри протягом всього періоду досліду.
Після використання 50 % спиртово-водного екстракту спостерігалося незначне подразнення після його нанесення на 2 та 4 добу досліду. Досліджуючи аналогічним чином 70 % спиртово- водний екстракт було відмічене слабке почервоніння ділянки шкіри, що відповідає 0,1-0,2 балам, за оціночною шкалою таким рівнем показників можна знехтувати (діапазон 0-0,5).
Висновки
Таким чином, було встановлено високий вміст сполук поліфенольної природи, які є потужними природними антиоксидантами і, як наслідок, мають широкий спектр фармакологічних властивостей.
Показано, що досліджувані екстракти трави деревію звичайного не виявляють гострої та хронічної місцевоподразнюючої дії на шкіру.
Тому, враховуючи одержані результати зразки трави деревію є перспективним об'єктом для подальших досліджень з метою розробки лікарських та косметичних засобів.
Література
1. Фармакогнозія: підручник для студентів медичних (фармацевтичних) коледжів та училищ / І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова. -- 3-є вид., переробл. і допов. -- Київ: Медицина, 2018. -- 503 с.
2. Кэгса A Antioxidant capacity and total phenolic content of selected plants from Turkey // ^rca A Arslan E. / Food Sci Technol Int J. -- 2008. -- 43. -- Р 2038 2046.
3. Yesim Haliloglua Phytochemicals, antioxidant, and antityrosinase activities of Achillea sivasica 3elik and Akpulat // Yesim Haliloglua, Temel Ozeka, Mehmet Tekinb, Fatih Gogera, Kemal Husnu Can Baserc and Gulmira Ozek / International Journal of food properties. -- 2017. -- V. 20, № S1, Р 693-706.
4. Карпук В.В. Фармакогнозия: учебное пособие. -- Минск, 2011. -- С. 57-61.
5. Войцехівська О. В. Фенольні сполуки: різноманіття, біологічна активність, перспективи застосування / О. В. Войцехівська, О. В. Ситар, Н. Ю. Таран // Вісн. Харк. нац. аграр. ун-ту. Серія “Біологія”. -- 2015. -- Вип. 1 (34). -- С. 104-119.
6. Меньщикова Е. Б. Фенольные антиоксиданты в биологии и медицине.Строение, свойства, механизмы действия / Е. Б. Меньщикова, В. 3. Ланкин, Н. В. Канда- линцева. -- Saarbmcken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. -- 488 с.
7. Saeidnia S. A review on phytochemistry and
medicinal properties of the genus Achillea / / Saeidnia S., Gohari AR., Mokhber-Dezfuli N, Kiuchi F / Journal of Pharmaceutical Sciences. -- 2011- 19 (3): 173-86.
8. Державна фармакопея України: в 3 т. / ДП «Укр. наук. фармакопейний центр якості лікарських засобів». 2-ге вид. -- Харків: ДП «Укр. наук. фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. -Т 3. -- 416 с. ISBN 978-966-96478-9-4.
9. Тринеева О.В. Определение гидроксико- ричных кислот, каротиноидов и хлорофилла в листьях крапивы двудомной (Urtica dioica) / О. В. Тринеева, А. И. Сливкин, Е. Ф. Сафонова // Химия растительного сырья. -- 2015. -- № 3. С. 105-110.
10. Практикум з фармакогнозії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Ковальов, Н. В. Попова, В. С. Кисличенко та ін.; За заг ред. В. М. Ковальова.-- Х.: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2003.-- 512 с.
11. Коваленко В.М., Ципкун А.Г. Методичні рекомендації «Доклінічне вивчення місцево-подразнювальної дії лікарських засобів». -- Київ 2007. -- 60с.
References
1. Farmakohnoziia: pidruchnyk dlia studentiv medychnykh (farmatsevtychnykh) koledzhiv ta uchylyshch / I. A Bobkova, L. V. Varlakhova. -- 3-ye vyd., pererobl. i dopov. -- Kiev: Medytsyna, 2018. -- 503 s.
2. Кэгса A Antioxidant capacity and total phenolic content of selected plants from Turkey // torca A, Arslan E. / Food Sci Technol Int J. -- 2008. -- 43. -- Р 2038 2046.
3. Yesim Haliloglua Phytochemicals, antioxidant, and antityrosinase activities of Achillea siva- sica 3elik and Akpulat // Yesim Haliloglua, Temel Ozeka, Mehmet Tekinb, Fatih Gogera, Kemal Husnu Can Baserc and Gulmira Ozek / International Journal of food properties. -- 2017. -- V. 20, № S1, Р 693-706.
4. Karpuk V.V. Farmakohnozyia: uchebnoe posobye. -- Mynsk, 2011. -- S. 57-61.
5. Voitsekhivska O. V. Fenolni spoluky: riznomanittia, biolohichna aktyvnist, perspe- ktyvy zastosuvannia / O. V. Voitsekhivska, O. V. Sytar, N. Yu. Taran // Visn. Khark. nats. ahrar. un-tu. Seriia “Biolohiia”. -- 2015. -- Vyp. 1 (34). -- S. 104-119.
6. Menshchykova E. B. Fenolnbie antyoksy- dantbi v byolohyy y medytsyne. Stroenye, svoistva, mekhanyzmbi deistvyia / E. B. Menshchykova, V. Z. Lankyn, N. V. Kandalyntseva -- Saarbmcken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. -- 488 s.
7. Saeidnia S. A review on phytochemistry and medicinal properties of the genus Achillea. / / Saeidnia S., Gohari AR., Mokhber-Dezfuli
N, Kiuchi F / Journal of Pharmaceutical Sciences. -- 2011- 19 (3): 173-86.
8. Derzhavna farmakopeia Ukrainy: v 3 t. / DP «Ukr. nauk. farmakopeinyi tsentr yakosti likar- skykh zasobiv». 2-he vyd. -- Kharkiv: DP «Ukr. nauk. farmakopeinyi tsentr yakosti likar- skykh zasobiv», 2014. -- T. 3. -- 416 s. ISBN 978-966-96478-9-4.
9. Tryneeva O.V. Opredelenye hydroksykorych- nbkh kyslot, karotynoydov y khlorofylla v lystiakh krapyvb dvudomnoi (Urtica dioica) /
O. V. Tryneeva, A Y Slyvkyn, E. F Safonova / / Khymyia rastytelnoho sbiria. -- 2015. -- № 3. S. 105-110.
10. Praktykum z farmakohnozii: Navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. / V. M. Kov- alov, N. V. Popova, V. S. Kyslychenko ta in.; Za zah. red. V. M. Kovalova-- Kh.: Vyd-vo NFaU; Zoloti storinky, 2003.-- 512 s.
11. KovalenkoV.M., TsypkunAH. Metodychni re- komendatsii «Doklinichne vyvchennia mist- sevo-podrazniuvalnoi dii likarskykh zasobiv». -- Kiev 2007. -- 60s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Жири як клас природніх сполук: класифікація та хімічний склад, властивості, поширення, локалізація та біологічна функція у рослинах, напрямки дослідження та сфери використання. Характеристика лляної та соєвої олії, особливості їх впливу на організм.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 13.06.2013Значення й застосування препаратів фосфорорганічних сполук. Фізичні й хімічні властивості фосфорорганічних сполук. Клінічні симптоми отруєння тварин. Діагностика, лікування та профілактика отруєнь. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.
курсовая работа [325,7 K], добавлен 05.04.2014Біологічно активні добавки вітчизняного та іноземного виробництва, лікарські рослини, які входять до їх складу. Діючі речовини рослин, які зумовлюють їх основну фармакологічну дію. Значення для рослин і динаміка накопичення ефірних олій, методи одержання.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2012Поняття високомолекулярних сполук, їх характеристика та особливості,основні властивості та реакції. Класифікація високомолекулярних сполук, їх різновиди, відмінні риси та біофармацевтична оцінка ефективності. Технологія виготовлення розчинів ВМС.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 11.05.2009Біологічно активні речовини лікарських рослин, правила їх збору, заготівлі та зберігання. Кращі рецепти лікувальних настоянок, відварів, мазей. Види та асортимент бальзамів рослинного походження, історія їх застосування і технологія приготування.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 28.03.2016Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.
автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009Визначення впливу МІГУ-4, 5, 6 на спонтанну активність і поведінку тварин, загальної нейтронної спрямованості дії зазначених сполук. Харакрені риси проти судомних ефектів найбільш активної речовини в умовах її курсового введення піддослідним тваринам.
автореферат [53,9 K], добавлен 04.04.2009Дослідження антимікробної активності похідних амінопропанолів з N-алкіларильним радикалом проти сформованих біоплівках S. aureus. Дослідження впливу сполук та препаратів на плівкоутворення. Ознайомлення з антибіоплівковою активністю гентаміцину.
статья [788,7 K], добавлен 07.02.2018Визначення камеді, її склад, фізичні та хімічні властивості. Основні особливості лікарських рослин та рослинної сировини, що містять камеді. Загальна характеристика гетерополісахаридів, їх використання у науковій, народній медицині та гомеопатії.
курсовая работа [835,8 K], добавлен 16.05.2009При виготовленні і зберіганні лікарських препаратів нерідко спостерігаються зміни їх властивостей. Подібні зміни впливають на термін придатності (зберігання) препаратів. Методи стабілізації лікарських засобів. Консерванти і їх застосування у виробництві.
курсовая работа [22,3 K], добавлен 12.05.2011Теоретичні основи процесу екстракції лікарської рослинної сировини. Приготування водних витягів з використанням екстрактів-концентратів. Особливості технології настоїв з сировини, що містить серцеві глікозиди, ефірні олії, сапоніни та дубильні речовини.
курсовая работа [234,6 K], добавлен 30.11.2014Методи здобування, ідентифікації, кількісного визначення та титрування неорганічних лікарських засобів, що містять магній, кальцій, барій, цинк та меркурій. Вимоги до чистоти лікарських засобів в сучасній фармакопеї, методи та строки їх зберігання.
реферат [453,4 K], добавлен 09.02.2017Залози внутрішньої секреції, що виробляють біологічно активні речовини. Гормони: хімічний склад, рецептори, схема дії, вплив на діяльність органів. Анатомічна будова і функції гіпоталамуса, гіпофіза, наднирника, щитоподібної та підшлункової залоз.
презентация [4,1 M], добавлен 10.04.2015Ефірні олії, їх види та характеристика. Практичне визначення фітонцидних та гемаглютинуючих властивостей Picea abies та Pinus sibirica. Методика виявлення і виділення лектинів з рослинної сировини. Вплив ефірної олії на психоемоційний стан людини.
реферат [53,7 K], добавлен 30.09.2014Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.
автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009Збудники дифтерії, їх здатність продукувати різні фактори патогенності: екзотоксин та біологічно-активні речовини. Етіологія та патогенез захворювання. Симптоми дифтерії мигдаликів, переднього відділу носа. План обстеження хворого і методи лікування.
курсовая работа [583,7 K], добавлен 28.05.2014Біологічно-активні речовини пасифлори інкарнатної, спектр їх дії та особливості медичного застосування. Анатомо-морфологічні ознаки лікарської рослинної сировини пасифлори, її фізіологічна активність, хімічний склад, методи сушіння та заготівлі, якість.
курсовая работа [442,0 K], добавлен 25.06.2015Поняття та загальна характеристика, а також класифікація та механізми дії стимуляторів центральної нервової системи. Типи рослин, що впливають на неї: збуджуючі, загальнозміцнюючі та тонізуючі, ерогенні. Властивості лікарських препаратів на основі рослин.
курсовая работа [95,7 K], добавлен 28.03.2016Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015Шляхи проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани. Виведення (екскреція) ліків з організму. Фармакодинаміка лікарських препаратів, принципи їх дозування. Основні види лікарської терапії. Умови, які впливають на дію лікарських засобів.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 14.11.2009
