Стан серцево-судинної системи у пацієнтів, які хворіли на Covid-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Стан серцево-судинної системи у пацієнтів, які хворіли на Covid-19

Ткачишина Н.Ю., ПАТ «УЗ» філії «ЦОЗ» Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2., м. Київ.

CONDITION OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM IN PATIENTS WITH COVID-19

TkachyshynaN.Yu.

PJC “UZ" of the branch “HC" Kiev Clinical Hospital on Railway Transport, Kiev.

Summary/Резюме

The state of the cardiovascular system in COVID-19 recovered was studied. 183 people were examined using the following methods: electrocardiography, Holter ECG monitoring, echocardiography. Features obtained as a result of examinations, which were not observed in these patients before the disease, were determined. Clinical examples are given. It was determined that the state of the cardiovascular system in convalescents COVID-19 requires better study, adequate assessment and study in the dynamics.

Keywords: COVID-19, study of the functional state of the cardiovascular system.

У роботі досліджено стан серцево-судинної системи у реконвалесцентів COVID-19. Обстежено 183 особи за допомогою методик: електрокардіографії, холтерівського моніторування ЕКГ, ехокардіографії. Визначені особливості, отримані в результаті проведених обстежень, які до захворювання не спостерігались у даних пацієнтів. Наведені клінічні приклади. Визначено, що стан серцево-судинної системи у реконвалесцентів COVID-19 потребує більш досконалого вивчення, адекватної оцінки та дослідження в динаміці.

Ключові слова: COVID-19, дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.

СОСТОЯНИЕ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ У ПАЦИЕНТОВ, КОТОРЫЕ БОЛЕЛИ COVID-19

Ткачишина Н.Ю., ПАО «УЗ» филиала «ЦЗО» Киевская клиническая больница на железнодорожном транспорте №2, г. Киев.

В работе исследовано состояние сердечно-сосудистой системы у реконва-лесцентовCOVID-19. Обследовано 183 человека с помощью методик: электрокардиографии, холтеровскогомониторирования ЭКГ, эхокардиографии. Определены особенности, полученные в результате проведенных обследований, которые до заболевания у данных пациентов не наблюдались. Приведены клинические примеры. Определено, что состояние сердечно-сосудистой системы у реконвалесцен- товCOVID-19 требует более совершенного изучения, адекватной оценки и исследования в динамике.

Ключевые слова: COVID-19, исследование функционального состояния сердеч- но-соудистой системы.

Актуальність

На сучасному етапі проблемою, що турбує весь світ, стала пандемія COVID-19, яка вплинула на всі сфери життя різних країн.

Як відомо, гострі вірусні інфекції дихальних шляхів можуть викликати або збільшити можливість прогресування вже існуючої патології серцево-судинної системи (ССС). Отже, завчасне виявлення ускладнень, що викликає хворобу 2019 (Coronavirusdisease 2019, або COVID-19), вивчення ефектів COVID-19 з метою надання медичної допомоги. Оскільки коронавірус, який спричинив масштабну економічну проблему в суспільстві, а також наслідки впливу коронавірусної інфекції на організм взагалі та на ССС зокрема ще мало вивчені, було проаналізовано результати, отримані при дослідженні функціонального стану ССС.

Метою проведених досліджень є визначення впливу COVID-19 на стан ССС на ранніх етапах після одужання (негативний тест ПЦР від 2-х тижнів до 2-х місяців).

Таблица 1 - Розподіл реконвалесцентів COVID-19 (n= 183)

Матеріали і методи

Протягом 4-х місяців (вересень-грудень 2020 р.) було проведено дослідження функціонального стану ССС у реконвалесцентівCOVID-19.

Всього було обстежено 183 особи, що працюють на залізниці. Всім обстеженим -- чоловікам (n= 105) та жінкам (n= 78) віком від 25 до 61 року, середній вік яких становив 44,53 роки (табл. 1), діагноз COVID-19 був виставлений за даними ПЦР-тесту згідно протоколам діагностики COVID-19 [6]. На момент проведених обстежень всі пацієнти мали негативний тест ПЦР.

Дослідження включали: електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ЕхоКГ) на ультразвуковому апараті«Vivid-7 Pro» виробництва компанії «GeneralElectric» -- у 100 % обстежених. 38-ми пацієнтам було проведено холтерівське моніторування ЕКГ (ХМЕКГ) за допомогою комплексу діагностичного автоматизованого «Кардіо+» МНДИ 944150.001 виробництва НПП «МЕТЕ- КОЛ» м.Ніжин.

Основна частина

Результати та обговорення

Розподіл реконвалесцентів COVID- 19 за віком представлений в табл. 1.

За результатами ЕКГ найчастіше зустрічалися такі патологічні прояви: синусова тахікардія, екстрасистолічна аритмія, атріовентрикулярна блокада І ст., синоатріальна блокада ІІ ст. тип ІІ, локальне внутрішньошлуночкове порушення провідності, регресзубців Rв V2-V3, зменшення амплітуди зубців Rі Т, збільшення систолічного показника. Розподіл виявлених ознак у відсотках представлений в табл. 2.

Таблица 2 - Патологічні ознаки на ЕКГ у реконвалесцентівCOVID-19 (n= 183)

Таблица 3 - Патологічні ознаки за результатами холтерівського моніторування ЕКГ у реконвалесцентівCOVID-19 (n= 38)

Таблица 4 - Патологічні ознаки на ЕхоКГ у реконвалесцентівCOVID-19 (n= 183)

covid міжшлуночковий перетинка електрокардіографія

За результатами холтерівського моніторування ЕКГ найчастіше зустрічалися такі патологічні прояви: синусова тахікардія протягом доби (без нічного зниження ЧСС), екстрасистолічна аритмія (без чіткої переваги в залежності від часу доби) з кількістю екстрасистол на 100-200 % більше допустимих меж з урахуванням віку, інтермітуюча синоатріальна блокада І ст. або ІІ ст. тип ІІ, інтермітуючі порушення внутрішньошлуночкової провідності, процесів реполяризації переважно при фізичному навантаженні. Розподіл виявлених ознак у відсотках представлений в таблиці 3.

За результатами ЕхоКГ зустрічалися: екссудативний перикардит, гіпокінез міжшлуночкової перетинки (МШП) або задньої стінки лівого шлуночка(ЗСЛШ), дрібні ділянки кардіофіброза в МШП, збільшення ступеню пролабуваннямітрального клапану (МК) у пацієнтів з пролапсом МК в анамнезі. Розподіл виявлених ознак у відсотках представлений в таблиці 4.

Визначені особливості, які отримані в результаті проведених обстежень та вказані в таблицях 2-4, до захворювання не спостерігались у даних пацієнтів. Про це свідчать дані амбулаторних карток відповідних осіб за останні 1-2 роки, оскільки вони є працівниками Укрзалізниці та проходять регулярні медичні огляди.

Клінічні приклади

Пацієнтка М. 1988 р.н. звернулась зі скаргами на загальну слабкість, тахікардію, задишку при фізичному навантаженні, головокружіння, коливання артеріального тиску. В анамнезі COVID- 19, ПЦР «+», лікарняний виданий на термін 02.12-16.12.20 р. Зі слів М. захворювання мало легкий перебіг, tтіла максимально піднімалася до 38,3. Знаходилась вдома, переважно лежала або займалась легкою домашньою працею. При виписці з лікарняного ПЦР «-», почувала себе задовільно. Протягом останніх 2-х тижнів з'явились перераховані вище ознаки, прояви яких збільшувались.

При огляді: шкірні покриви бліді, вологі. ЧСС 105 уд/хв, АТ 145/90, tтіла 36,9, стан пригнічений.

Результати ЕКГ: ЧСС 95-110 уд/хв, PQ0,19 мсек, QRS0,10 мсек, QT0,37 мсек, ЕВС в нормі. Синусоватахіарит- мія. Відносне сповільнення АВ-провідності. Регрес зубців Rв V2-V3 (в V3 Rрозщеплений). Збільшення систолічного показника.

ЕКГ цієї ж пацієнтки від 21.10.20 р.: ЧСС 70-75 уд/хв, PQ0,15 мсек, QRS0,09 мсек, QT0,36 мсек, ЕВС в нормі. Ритм синусовий, регулярний. Варіант норми.

Результати ЕхоКГ: діаметр аорти см, ЛП 3,3 см, ПШ 2,8 см, МШП 1,1см, ЗСЛШ 1,1 см, КДР 4,2 см, КСР см, КДО 98 мл, КСО 42 мл, ФВ 56 %. Гіпокінез базальної ділянки МШП. Дрібні ділянки кардіофіброзу в МШП.

Пацієнтку госпіталізовано з попереднім діагнозом: міокардит.

Пацієнтка К. 1956 р.н. звернулась зі скаргами на дискомфорт за грудиною, загальну слабкість, тахікардію, задишку при будь-якому навантаженні, збільшення артеріального тиску. В анамнезі COVID-19, ПЦР «+», лікарняний виданий на термін 06.10-22.10.20 р. Перебіг хвороби середньої тяжкості, 10 днів перебувала в стаціонарі. Стан при виписці був задовільний, ПЦР «-». Через 2 тижні з'явилася означена симптоматика. При огляді: шкірні покриви бліді. ЧСС 92 уд/хв, АТ 145/90, tтіла 36,2.

Результати ЕКГ: ЧСС 88-95 уд/хв, PQ0,16 мсек, QRS0,09 мсек, QT0,36 мсек, ЕВС горизонтальна. Ритм синусовий, прискорений. У всіх відведеннях реєструється низькоамплітудна ЕКГ - крива. Інтермітуюче порушення внутрішньошлуночкової провідності.

Результати ЕхоКГ: діаметр аорти 3,9 см, ЛП 3,9 см, ПШ 3,4 см, МШП 1,25см, ЗСЛШ 1,25 см, КДР 5,2 см, КСР 3,6 см, КДО 158 мл, КСО 67 мл, ФВ 58 %. В перикарді -- екссудат до 0,95 см. Дрібні ділянки кардіофіброзу в МШП.

Пацієнтку госпіталізовано з попереднім діагнозом: ексудативний перикардит, гіпертонічна хвороба кризовий перебіг.

Висновки

Таким чином, вже на амбулаторному етапі слід максимально звертати увагу на стан ССС у реконвалесцентівCOVID-19, адже наявність ПЦР «-» ще не означає повного одужання. Для значного відсотка пацієнтів-реконвалесцентів проблеми з ССС виходять на перший план, отже це питання потребує більш досконалого вивчення, адекватної оцінки та дослідження в динаміці.

Література

1. Матеріали www.webcardio.org.

2. Inciardi RM, Lupi L, Zaccone G, etal. Cardiacinvolvement 1 withcoronavirus 2019 (COVID-19) infection. JAMA Cardiol. 2020. DOI: 10.1001/jamacardio.2020.1096.

3. Madjid M, Safavi-Naeini P, Solomon SD, Vardeny O. PotentialEffectsofCoronavirus- esontheCardiovascularSystem: A Review. JAMA Cardiol. PublishedonlineMarch 27, 2020. DOI: 10.1001/ jamacar-dio.2020.1286.

4. Shi S, Qin M, Shen B, etal. Cardiacinjuryinpatientswithcoronavirusdisease 2019. JAMA Cardiol. PublishedonlineMarch 25, 2020. DOI: 10.1001/jamacardio.2020.0950.

5. US Centersfor Disease Controland Prevention COVID-19 ResponseTeam. Severe Outcomes Among Patients with Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): United States, February 12-March 16, 2020. MMWR MorbMortalWklyRep. PublishedonlineMarch 18, 2020. DOI: 10.15585/mmwr.mm6912e2.

6. Протокол “Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)” розроблено відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 539-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)” (зі змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2020 року № 737-IX “Про внесення зміни до розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)” щодо продовження строку дії у зв'язку із загрозою зростання захворюваності населення на коронавірус- ну хворобу (COVID-19)”) та Порядку призначення та застосування лікарських засобів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), затвердженого наказом

7. Міністерства охорони здоров'я України від 30 червня 2020 року № 1482, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2020 року за № 641/34924. The Protocol “Provision of medical care for the treatment of coronavirus disease (COV- ID-19)” was developed in accordance with the Law of Ukraine of March 30, 2020 № 539-IX “On Amendments to Certain Laws of Ukraine on Treatment of Coronavirus Disease (COVID-19)” AmendmentsintroducedbytheLawofUkraineofJune 19, 2020 № 737-IX “OnAmendmentstoSection II” FinalProvisions “oftheLawofUkraine” OnAmendmentstoCertainLawsofUkraineConcerningtheTreatmentofCoronavirusDisease (COVID- 19) “onExtensioninconnectionwiththethreatofincreasingtheincidenceofcoro- navirusdisease (COVID-19) “) andtheProcedureforprescribingandusingdrugsforthetreatmentofcoronavirusdisease (COV- ID-19), approvedbytheorderoftheMinistryofHealthofUkrainedatedJune 30, 2020 № 1482, registeredwiththeMinistryofJusticeofUkraineonJuly 8, 2020 for № 641/34924.

Размещено на Allbest.ru