Застосування Ноофену при лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом в ранньому періоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, Одеський національний медичний університет

Застосування ноофену при лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом в ранньому періоді

Тещук В.Й., Тещук Н.В., Руських О.О.

Анотація

В роботі наведено результати оцінювання комплексного впливу препарату Ноофен на функціональний стан головного мозку (ГМ) у пацієнтів, котрі перенесли гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за ішемічним типом (ІТ), та знаходились на стаціонарному лікуванні в умовах ангіоневрологічного відділення клініки нейрохірургії і неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (ВМКЦ ПР) з 2017 р. по 2019 р.; у порівнянні з гуртом пацієнтів, які отримували лише базисну терапію. Застосування ноофену у пацієнтів після інсультними когні- тивними та психологічними розладами показало позитивний вплив, як на когнітив- ну сферу так і на емоційно-вольові якості. Результати дослідження дозволяють рекомендувати ноофен як ад'ювантну терапію, для лікування пацієнтів після перенесених ГПМК.

Ключові слова: гостре порушення мозкового кровообігу, комплексний вплив, ішемічний інсульт, ноофен.

Abstract

APPLICATION OF NOOPHEN IN THE TREATMENT OF ACUTE CIRCULAR CIRCULATOR DISORDERS BY ISCHEMIC TYPE IN THE EARLY PERIOD

Teschuk V.Y., Teschuk N.V., Ruskikh O.O.

Military Medical Clinical Center of the Southern Region, Odessa National Medical

University

Резюме/Summary

The study presents the results of evaluating the complex effect of the drug Noofen on the functional state of the brain in patients who suffered from acute cerebral circulatory disorders (ACCD) of the ischemic type (IT) and were on a hospital treatment in the angioneurolohical department of the clinic of neurosurgery and neurology of the Military- medical clinical center of the southern region (MMCC SR) from 2017 to 2019, in comparison to a group of patients who received only basic therapy.

The usage of Noofen has also shown a positive effect on both the cognitive sphere and emotional quality in patients with post-stroke cognitive and psychological disorders. The results of the study allow us to recommend Noofen as an adjuvant therapy for the treatment of patients who suffered from ACCD.

Key words: acute cerebral circulation disorders, complex effects, ischemic stroke, noophen.

Аннотация

ПРИМЕНЕНИЕ НООФЕНА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ОСТРЫХ НАРУШЕНИЙ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ ПО ИШЕМИЧЕСКОМУ ТИПУ В РАННЕМ ПЕРИОДЕ

Тещук В. И., Тещук Н.В., Русских А. А.

Военно-медицинский клинический центр Южного региона, Одесский национальный медицинский университет

В работе приведены результаты оценки комплексного воздействия препарата Ноофен на функциональное состояние головного мозга (ГМ) у пациентов, перенесших острые нарушения мозгового кровообращения (ОНМК) по ишемическому типу (ИТ), и находились на стационарном лечении в условиях ангионеврологичес- кого отделения клиники нейрохирургии и неврологии Военно -медицинского клинического центра Южного региона (ВМКЦ ПР) с 2017 г.. по 2019 г по сравнению с группой пациентов, получавших только базисную терапию. Применение Ноофена у пациентов после инсультных когнитивных и психологических расстройств показало положительное влияние, как на когнитивную сферу так и на эмоциональноволевые качества. Результаты исследования позволяют рекомендовать Ноофен как адъювантную терапию, для лечения пациентов после перенесенных ОНМК.

Ключевые слова: острое нарушение мозгового кровообращения, комплексное воздействие, ишемический инсульт, Ноофен.

Вступ

Щорічно у світі реєструється біля 16 млн людей, які перенесли гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), з яких третина помирає, а ще в третини залишається стійкий неврологічний дефіцит. Згідно з даними ВООЗ, саме мозковий інсульт є найчастішою причиною інвалідності [1-3]. ГПМК можуть проявлятися когнітивним дефіцитом, але водночас результати досліджень не завжди однозначні [4-6]. Зокрема, відомо, що після ГПМК парези та інші фізичні порушення поступово покращуються, тоді як когнітивний дефіцит прогресивно поглиблюється. [1; 6]. Згідно з даними S. Pendlebury, кожен десятий пацієнт має ознаки деменції ще до розвитку мозкового інсульту (МІ), в кожного десятого деменція розвивається після ГПМК, а після повторного МІ деменція розви- вається в більш ніж у третини пацієнтів [7; 8].Навіть малий ішемічний інсульт (ІІ) впливає на щоденну активність, виконавчі функції, когніцію та емоційний стан, відповідно погіршуючи соціалізацію пацієнта, його професійну діяльність та якість життя [1; 6; 7]. Відновлення попередньої працездатності після ГПМК є значною проблемою. Лише 10-20 % пацієнтів повертаються до праці, від 20 до 40 % потребують постійного стороннього догляду, з них у 30-70 % відмічаються когнітивні та емоційні порушення різного ступеня [1; 6; 7; 9; 10].Врахову- ючи високі показники смертності, інва- лідизацїї та значної соціальної дезадаптації, проблема покращення терапії та реабілітації пацієнтів, що перенесли ГПМК, є однією з найважливіших проблем клінічної медицини [1; 6]. Більшість досліджень та методів реабілітації фокусуються на фізичних наслідках МІ [11], тоді як когнітивна неспроможність та емоційний стан часто недооцінюються [6]. В даний час відсутні переконливі докази того, що який-небудь медикаментозний засіб вірогідно покращує стан когнітивних функцій після ГПМК чи попереджає його подальше зниження. Саме тому надзвичайно важливим та актуальним є виявлення нових методів лікування, зокрема лікарських засобів, які здатні вплинути на патологічний каскад при ІІ, покращуючи функціональний стан ГМ, та, відповідно, пришвидшити відновлення пацієнтів [1; 6; 12].В роботі ми оцінювали ефективність та безпеку застосування препарату Ноофен виробництво AT «Олайнфарм», одна пігулка якого містить 250 мг фенібуту. Ноофен використовується при багатьох неврологічних захворюваннях, що супроводжуються погіршенням когнітивних функцій та порушенням нервово-м'язової передачі, зокрема при церебральному атеросклерозі, вікових інволютивних процесах мозку та хронічних порушеннях мозкового кровообігу, наслідках закритих черепно-мозкових травм (ЗЧМТ), тощо[1; 6; 12; 13; 14].

Мета дослідження -- оцінювання ефективності, безпеки та комплексного впливу препарату Ноофен на функціональний стан мозку в пацієнтів, що перенесли ІІ, порівняно з гуртом хворих, які отримували лише базисну терапію.

Матеріали та методи

В роботі ми оцінювали 100 історій хвороб пацієнтів обох статей, що перенесли ІІ (атеротромботичний тип інсульту, період -- ранній) у каротидному басейні, та знаходились на стаціонарному лікуванні в ангіоневроло- гічному відділенні клініки нейрохірургії і неврології ВМКЦ ПР з 2017 р. по 2019 р. Усі пацієнти були розділені на два гурти (основний та контрольний у співвідношенні 1: 1) та були співставні за віком, статтю (табл. 1), основними соматичними, психоневрологічними ознаками та чинниками ризику. інсульт психологічний розлад емоційний

Таблиця 1 Розподіл пацієнтів за віком та статтю

Програма обстеження включала:

- Клініко-неврологічний огляд;

Комп'ютерну томографію ГМ у ВМКЦ ПРУ (для ідентифікації, верифікації й локалізації осередку, його розміру та характеру) на 16-зрізо- вому комп'ютерному томографі Neusoft NeuViz 16 (2010 р.в.; КНР) та магнітно-резонансу томографію ГМ у медичному центрі «Магні-тайм» (для верифікації та локалізації осередку, його розміру та характеру) проводилась на МР- томографі 1,5 Тл MAGNETOM Espree, Siemens, Німеччина, 2011 р.в.;

ультразвокову + транскраніальну доплерографію (аналіз церебральної гемодинаміки (ЦГД) із використанням ультразвукового діагностичного апарату типу Logiq 500 МВ, GE Medical Systems, Індія; 1998 р.в.). Визначалась лінійна систолічна швидкість кровотоку (ЛСШК) та лінійна діастолічна швидкість кровотоку; індекс резистентності судинної стінки (RI) та пульсаторний індекс (PI);

електроенцефалограму (ЕЕГ) (аналіз біоелектричної активності головного мозку (БАГМ) здійснювався за допомогою ЕЕГ комп'ютерного комплексу BRAINTEST, Україна, 2014 р.в.);

оцінку рівня повсякденної активності за шкалою Бартел;

загальноклінічні методи обстеження;

для аналітичної оцінки отриманих результатів використані програми Microsoft Exel 97, Statistica for Windows 6.0.

Програма обстеження також передбачала визначення важкості інсульту за шкалою NIH SS, нейропсихологіч- не тестування (MMSE, МоСа, таблицями Шульте), визначення емоційного стану за шкалою HADS.

Усі пацієнти як базисну терапію отримували антигіпертензивну терапію, антиагреганти чи антикоагулянти, ліпідознижувальні та інші препарати згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги при ішемічному інсульті, затвердженим наказом МОЗ України від 03.08.2012 № 602. Пацієнти основного гурту додатково отримували препарат Ноофен® по 1 пігулці 2 рази на добу протягом 30 днів. З метою отримання вірогідних результатів, приймання інших ноотропних чи нейромета- болічних медикаментозних засобів виключалося. Дослідження включало скринінг, період терапії та контроль через 30 днів після лікування.

Результати та їх обговорення

Когнітивний дефіцит досліджуваних ви значався короткою шкалою психічно го статусу (MMSE) та Монреальською шкалою оцінювання когнітивних функцій (МоСА).Стійкість уваги та розумової працездатності визначалася за допомогою таблиць Шульте. Також визначався емоційний статус за Госпітальною шкалою тривоги і депресії. На початку дослідження групи незначно відрізнялися за показниками когнітивного статусу та емоційного стану (табл. 2).

При первинному обстеженні у пацієнтів обох гуртів були виявлені рівномірно виражені когнітивні порушення за MMSE (середнє значення 24,2 бала) та МоСА (22,5). Вивчення показників уваги та розумової працездатності до початку дослідження показало вірогідне зниження точності та швидкості виконання тесту Шульте (всі пацієнти > 90 с). Також у понад 80 % пацієнтів відмічалися виражені тривожно-депресивні ознаки.

Оцінювання інсульту за Шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров'я (NIHSS) в основному та контрольному гурті становило 15,9 ± 4,6 та ± 3,9 відповідно.

За показниками когнітивного статусу в динаміці аналіз гуртів не показав статистично значущої зміни результатів за Монреальською шкалою (середнє значення -- 22,5 ±1, 7) та шкалою MMSE (середнє значення -- 24,6 ± 1,8). Динаміка стану когнітивної сфери під час дослідження була Таблиця 2 подібною в обох гуртах, однак в умовах повторюваного функціонального навантаження виявилися відмінності в здатності до утримання вольової концентрації та, ймовірно, покращенні результатів діяльності і розумової працездатності. Зокрема, оцінювання ре зультатів показників уваги й опосередковано когнітивної продуктивності за шкалами Шульте виявило позитивні зміни як в основному, так і в контрольному гуртах. Середні значення швидкості виконання завдань покращилися до ± 11,4 в основному гурті та до 70,8 ± 8,9 -- у контрольному. Враховуючи вихідні показники, можна зауважити більш значне та вірогідне покращення в основному гурті порівняно з пацієнтами контрольного гурту.

Таблиця Показники когнітивних функцій та емоційного стану на початку дослідження

Оцінювання емоційного статусу за Госпітальною шкалою тривоги та депресії виявило вірогідні відмінності між основним та контрольним гуртами. Показники депресивного стану (HADS-D) виявили лише незначні покращення за середнім балом (12,1 та 12,3).

Однак відмічалося значне зниження частоти виражених рівнів депресивного стану: на початку дослідження у 8090 % пацієнтів виявлялися клінічно значущі показники (неврологічний дефіцит, артеріальний тиск, дані шкал когнітивної дисфункції), тоді як після лікування ця когорта становила меньше 60 %.

Вираженішими виявилися результати показників тривожності -- HADS-A

В основній групі середнє значення знизилося до субклінічного помірного рівня -- 9,1, та лише 10 % пацієнтів не показали покращення. У контрольному гурті показники залишилися значними (середнє значення -- 11,4), та в 42 % пацієнтів виявлялася клінічно значуще виражена тривожність. Враховуючи потенційну активуючу дію препарату Ноо- фен® на когнітивні дії та увагу, виконувався також аналіз біоелектричних показників активності головного мозку (електроенцефалографія). Згідно з отриманими нами результатами, препарат збільшував потужність у діапазоні альфа-ритму в усіх ділянках кори в пацієнтів із правопівкульним ГПМК, однак лише в лобовій та центральній час тках після правопівкульного ІІ, при ліво- півкульному МІ активація альфа-ритму в лобовій частці не відмічалася. Поглиблений аналіз швидких ритмів виявив вірогідне збільшення потужності альфа- ритму в лобових ділянках при право- півкульному ГПМК та незначні зміни при лівопівкульному. Таким чином, вплив ноофену на біоелектричну активність головного мозку (БАГМ) виявився більш вираженим у хворих із правопівкульним ІІ. Можна припустити, що зменшення спектральної потужності повільних ритмів та збільшення швидких є показником відновлення когнітивних функцій та розумової працездатності в пацієнтів після перенесеного ГПМК.

Висновки

Порівняльний аналіз даних дослідження пацієнтів основного та контрольного гуртів показав, що показники комплексного оцінювання ефективності терапії певною мірою відрізнялися. В основному гурті із застосуванням препарату Ноофен® виявлялися більш виражені показники відновлення когнітив- них функцій, а саме доменів, що пов'язані з увагою, розумовою працездатністю та стійкістю вольових функцій, вірогідно покращувався психічний стан, зокрема виражене зменшення тривожності. Також у пацієнтів із правопівкульним ГПМК збільшувалася потужність альфа- ритму, що вказує на активізацію біоелектричних показників та, відповідно, відновних функцій.

Таким чином, застосування препарату Ноофен® у пацієнтів із післяінсуль- тними когнітивними та психологічними розладами показало позитивний вплив як на когнітивну сферу, так і на емоційно-вольові якості. Результати дослідження дозволяють рекомендувати Ноофен® як ад'ювантну терапію для лікування пацієнтів після перенесеного ГПМК, що дає можливість. Не лише зменшити прогресування когнітивного дефіциту, але й відновити значну частину функціональних розладів, покращити розумову працездатність, емоційний стан, а від так, і якість життя пацієнтів.

Література

1. Тещук В. Й., Тещук В.В. Гострі порушення мозкового кровообігу // моног. -- О.: Наука і техніка, 2011. -- 200 с.

2. Lloyd-Jones D. Heart disease and stroke statistics. 2010 update: report from the American Heart Association / D. Lloyd- Jones, R.J. Adams, T.M. Brown 11 Circulation. -- 2oio. -- Vol. 121. -- P 46215.

3. Strong K., Mathers C., Bonita R. Preventing stroke: saving lives around the world // Lancet Neurol. -- 2007. -- 6. -- P 182187.

4. Lees R., Fearon P, Harrison J.K., Broomfield N.M., Quinn TJ. Cognitive and mood assessment in stroke research: focused review of contemporary studies / / Stroke. -- 2012. -- 43. -- P 1678-1680.

5. McKevitt C., Fudge N., Redfern J. et al. Self-reported long term needs after stroke // Stroke. -- 2011. -- 42. -- 1398-1403.

6. Досвід застосування ноофену у відновному лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу в умовах ВМКЦ ПР / В. Й. Тещук, В. В. Тещук // Актуальні проблеми транспортної медицини. -- 2014. №1 (35). -- С. 111-115.

7. Pendlebury S.T. Dementia in patients hospitalized with stroke: rates, time course, and clinico-pathologic factors // Int. J. Stroke. -- 2012 Oct. -- 7 (7). -- P 570-581.

8. Pollock A, St. George B., Fenton M., Firkins L. Top ten research priorities relating to life after stroke // Lancet Neurol. 2012. -- 11. -- P 209.

9. Mijajlovic M.D., Pavlovic A, Brainin M., Heiss W.-D., Quinn TJ., Ihle-Hansen H.B., Hermann D.M. et al. Post-stroke dementia a comprehensive review // BMC Med. 2017. -- 15. -- P 11.

10. Stroke epidemiology: a review of population-based studies of incidence, prevalence, and case-fatality in the late 20th century / V.L. Feigin, C.M. Lawes, D.A Bennett, C.S. Anderson // Lancet Neurol. 2003. -- Vol. 2. -- P 43-53.

11. Тещук В.В. Застосування магнітолазеро- терапії у комплексному відновлювально- му лікуванні хворих, які перенесли іше мічний інсульт: автореферат дис. ... канд. мед. наук: 14.01.33 / Одес. нац. мед.ун-т.- Одеса.- 2019. -- 22 с.

12. Патогенетическое обоснование применения ноофена в лечении церебральной ангиодистонии / А. Н. Стоянов, Р. С. Вастьянов, Д.А. Кубарева, И.К. Бакуменко, А. В. Кубарев // Актуальні проблеми транспортної медицини. -- 2012. -- №2 (28). -- С. 84-87.

13. Тещук В. Й., Тещук В. В. Динаміка когн- ітивних змін у хворих із наслідками гострих порушень мозкового кровообігу // Актуальні проблеми транспортної медицини. 2013. №3 (33). С. 82-87.

14. Тещук В. Й., Тещук Н. В. Підходи до лікування післятравматичних стресових розладів у військовослужбовців -- учасників антитерористичної операції // Український вісник психоневрології. -- 2016. -- Том24, випуск 4 (89). -- С. 122-128.

References

1. Teschuk VY Teschuk VV Acute disorders of cerebral circulation // monog. - O .: Science and Technology, 2011. - 200 p. (in ukr.)

2. Lloyd-Jones D. Heart disease and stroke statistics. 2010 update: report from the American Heart Association / D. Lloyd- Jones, R.J. Adams, T.M. Brown 11 Circulation. -- 2oio. -- Vol. 121. -- P 46215.

3. Strong K., Mathers C., Bonita R. Preventing stroke: saving lives around the world // Lancet Neurol. -- 2007. -- 6. -- P 182187.

4. Lees R., Fearon P, Harrison J.K., Broomfield N.M., Quinn TJ. Cognitive and mood assessment in stroke research: focused review of contemporary studies / / Stroke. -- 2012. -- 43. -- P 1678-1680.

5. McKevitt C., Fudge N., Redfern J. et al. Self-reported long term needs after stroke // Stroke. -- 2011. -- 42. -- 1398-1403.

6. Experience of noofen application in restorative treatment of acute cerebrovascular disorders in the conditions of VMKTS PR / VY Teschuk, VV Teschuk / / Actual problems of transport medicine. - 2014. - №1 (35). - P 111-115. (in ukr.)

7. Pendlebury S.T. Dementia in patients hospitalized with stroke: rates, time course, and clinico-pathologic factors // Int. J. Stroke. -- 2012 Oct. -- 7 (7). -- P 570-581.

8. Pollock A, St. George B., Fenton M., Firkins L. Top ten research priorities relating to life after stroke // Lancet Neurol. 2012. -- 11. -- P 209.

9. Mijajlovic M.D., Pavlovic A, Brainin M., Heiss W.-D., Quinn TJ., Ihle-Hansen H.B., Hermann D.M. et al. Post-stroke dementia a comprehensive review // BMC Med. 2017. -- 15. -- P. 11.

10. Stroke epidemiology: a review of population-based studies of incidence, prevalence, and case-fatality in the late 20th century / V.L. Feigin, C.M. Lawes, D.A Bennett, C.S. Anderson // Lancet Neurol. 2003. -- Vol. 2. -- P 43-53.

11. Teschuk V.V. The use of magnetic laser therapy in the complex rehabilitation treatment of patients who have suffered an ischemic stroke: dissertation abstract. ... Cand. medical Sciences: 14.01.33 / Odessa nat. med.un-t.- Odessa.- 2019. - 22 p. (in ukr.)

12. Pathogenetic substantiation of the use of noophene in the treatment of cerebral angiodystonia / A.N.Stoyanov, R.S.Vastyanov, D.AKubareva, I.K.Bakumenko, AV.Kubarev // Actual problems of transport medicine. - 2012. - №2 (28). - P 84-87. (in rus)

13. Teschuk V.Y, Teschuk V.V. Dynamics of cognitive changes in patients with acute cerebrovascular disorders // Actual problems of transport medicine. 2013. №3 (33). Pp. 82-87. (in ukr.)

14. Teschuk V.Y., Teschuk N.V. Approaches to the treatment of post-traumatic stress disorders in servicemen - participants in the anti-terrorist operation // Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. - 2016. - Volume 24, issue 4 (89). - P 122-128.(in ukr.)

Размещено на Allbest.ru