Особливості зміни мікробіоти ротової порожнини у хворих на цукровий діабет

Огляд діагностики мікрофлори порожнини рота у хворих на цукровий діабет. Чинники масивної контамінації та колонізації порожнини рота патогенними мікроорганізмами. Фактори виникнення нового таксономічного складу мікробіоти порожнини рота у хворих на ЦД.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2021
Размер файла 21,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості зміни мікробіоти ротової порожнини у хворих на цукровий діабет

Кленовська С.В.,

Одеський національний медичний університет

Шнайдер С.А., доктор медичних наук, професор Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»

Summary

Peculiarities of oral cavity microbiota changes in diabetes mellitus patients

Klenovs'ka Svitlana Volodymyrivna,

OdessanationalmedicalUniversity

Schnaider Stanislav Arkadijovych,

DoctorofmedicalSciences, Professor

StateEstablishment “TheInstituteofStomatologyand Maxillo-Facial SurgeryNationalAcademyofMedicalScienceofUkraine”

The results of the diagnosis of microflora of the oral cavity in patients with diabetes mellitus (DM) are presented in the article. It was established that in the oral cavity in this contingent of patients bacteria that are diagnosed in practically healthy individuals are not detected, significantly reduced is the level of autochthonous obligatory and optional taxon microbiota isolates, which leads to massive contamination and colonization of the oral cavity by pathogenic and opportunistic microorganisms. The indicated changes contribute to the violation of taxonomic composition and microecological parameters and the emergence of a new taxonomic composition of microbiota in the oral cavity in patients with DM.

Reducing the level of physiologically useful microorganisms leads to massive contamination and colonization of the oral cavity by pathogenic and opportunistic microorganisms: streptococci (S. anginosus, S. pyogenes, S. pneumonia), coagulase-positive staphylococci (S. aureus), pseudomonas (P. aeruginosa), conditionally pathogenic Enterobacteriaceae (E. coli, P. mirrabilis) and yeast-like fungi of the genus Candida (C. albicans). The main microbiota of patients with diabetes mellitus is represented by S. salivarius, additional by streptococcus (S. anginosus) and staphylococcus (S. aureus, S. epidermidis), and random - by other taxons: opportunistic streptococci (S. pyogenes, S. pneumonie ), pseudomonads (P. acruginasa), enterobacteria (E. coli, P. mirrabilis), as well as yeastlike fungi of the genus Candida (C. albicans, C. kruseri).

Key words: Candida yeasts, candidiasis, oral cavity microbiota, diabetes mellitus.

Резюме

мікрофлора порожнина рота цукровий діабет

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН МІКРОБІОТИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

У статті наведені результати діагностики мікрофлори порожнини рота у хворих на цукровий діабет (ЦД). Встановлено, що у порожнині рота у даного контингенту хворих не виявляються бактерії, які діагностуються у практично здорових осіб, значно зменшується рівень ізолятів автохтонихоблігатних і факультативних таксонів мікробіоти, що призводить до масивної контамінації та колонізації порожнини рота патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами. Вказані зміни сприяють порушенням таксономічного складу і мікроекологічних показників і виникненню нового таксономічного складу мікробіоти порожнини рота у хворих на ЦД.

Ключові слова: гриби роду Candida,кандидоз, мікробіота ротової порожнини, цукровий діабет.

Вступ

Серед провокуючих чинників, які сприяють появі грибкових стоматитів у пацієнтів, особливе місце займає цукровий діабет (ЦД). Метаболічні та імунологічні порушення при ЦД призводять до гальмування фагоцитозу грибів, а гіперглікемія у тканинах і секретах створює сприятливий фон для їх активного росту [1, с. 130-134; с. 42-44; 6, с. 203-208]. За даними низки авторів [3, с. 42-44; 4, с. 34-36; 7, с. 2017-2029], у хворих на ЦД відмічається підвищення процесу перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), який є одним з основних метаболічних процесів в організмі людини і викликає деструкцію та порушення структури клітинних мембран, збільшує загальну протеолітичну активність та знижує резистентність СОПР до різних етіологічних, в т. ч. і мікробних факторів.

Дослідження показали, що клінічні особливості кандидозів і характер перебігу стоматологічної патології у хворих з порушенням функції підшлункової залози прямо залежать від компенсації ЦД: нераціональне харчування, ожиріння, низька фізична активність, стреси, паління, підвищення артеріального тиску - чинники, які супроводжують сучасне життя більшості пацієнтів і створюють сприятливий фон для розвитку ЦД [2, с. 952; с. 34-36; 5, с. 45-47; 6, с. 203-208].

Мета. Визначити особливості змін мікробіоти порожнини рота у пацієнтів, хворих на цукровий діабет з метою профілактики кандидозу слизової оболонки.

Матеріали і методи

Для порівняння окремих показників мікрофлори СОПР у пацієнтів із порушеннями вуглеводного обміну нами обстежено 50 хворих на цукровий діабет (ЦД). Контрольну групу склали 30 практично дорових осіб віком від 23 до 40 років. Рівень глюкози крові визначали за стандартною методикою, динамічний контроль останньої здійснювали експрес-методом з використанням медичного тестеру «Глюкофорт ІІ» ПВП «Норма» (Україна) з індикаторними смужками «Гемоплан». Загальноклінічне лабораторне обстеження включало визначення глікозильованого гемоглобіну та фруктозаміну для характеристики стану вуглеводного обміну. Стан ротової порожнини визначали за допомогою стандартних методів клінічного дослідження. Мікробіоценоз СОПР визначали за індексами видового багатства Маргалефа і різноманіття Уітнера. Рівень домінування таксону біотопа визначали за Сімпсоном і Бергером- Паркером. Рівень кількісного домінування встановлювали за коефіцієнтом кількісного домінування. Статистичний аналіз проводили методом варіаційної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати дослідження таксономічного складу і мікроекологічних показників екосистеми порожнини рота у хворих на ЦД наведені в таблиці1.

За даними бактеріологічного дослідження у хворих на ЦД у порожнині рота не виявляються бактерії роду Bifidobacterium, S. episimilis, C. tropi- calis, які виявлені у практично здорових людей. Значно зменшується рівень ізолятів автохтонихоб-лігатних і факультативних таксонів мікробіоти. S. salivarius виявився на 38,0 % рідше, частота зустрічання знизилася на 61,1 %. Частота зустрічання бактерій роду Lactobacillus зменшилася у 3 раза, Bac- teroides - на 75 %, N. Lactamica - у 2 рази, S. hof- mami на 33,33 %.

Зниження рівня фізіологічно корисних мікроорганізмів призводило до масивної контамінації та колонізації порожнини рота патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами: стрептококами (S. anginosus, S. pyogenes, S. pneumonia), коа-гулазопозитивними стафілококами (S. aureus), псевдомонадами (P.aeruginosa), умовно патогенними для біотопу ентеробактеріями (E. coli, P. mirabilis) і дріжджоподібними грибами роду Candida (C. albicans). Вказані зміни призвели до порушень таксономічного складу і мікроекологічних показників і виникнення нового таксономічного складу мікробі-оти порожнини рота у хворих на ЦД, де створюються нові просторово-живильні умови для росту і проліферації мікроорганізмів.

У порожнині рота пацієнтів, хворих на ЦД, головна мікробіота у мінімальному значенні представлена S. salivarius, додаткова - представлена також стрептококами (S. anginosus) і стафілококами (S. aureus, S. epidermidis). До випадкової мікробіоти віднесені інші таксони (табл. 1), в т. ч. умовно патогенні стрептококи (S. pyogenes, S. pneumonie), псевдомонади (P. acruginasa), ентеробактерії (E. coli, P. mirabilis), а також дріжджоподібні гриби роду Candida (C. albicans, C. kruseri).

Таблиця 1Таксономічний склад та мікроекологічні показники мікробіоти рота хворих на цукровий діабет

Таксони

Хворі на кандидозні ураження (n=25)

Практично здорові особи (n=30)

виділено штамів

індекс постійності (%)

частота зустрічання

індекс видового

індекс видового домінування

виділено штамів

індекс постійності (%)

частота зустрічання

індекс видового

індекс видового домінування

багатства Маргалефа

розмаїття Уітеккера

Сімпсона

Бергера- Паркера

багатства Маргалефа

розмаїття Уітеккера

Сімпсона

Бергера- Паркера

1. Облігатні анаеробні бактерії

LactobacillussPP.

9

18,0

0,07

0.06

2,00

0,004

0,662

19

63,3

0,21

0,20

4,75

0,041

0,207

Bifidobacteriu m spp

0

-

-

-

-

-

-

2

6,67

0,02

0,01

0,50

-

0,027

Bacteroidesspp.

5

10,0

0,04

0,03

1,11

0,001

0,037

6

20,0

0,07

0,05

1,80

0,004

0,015

Prevotellaspp.

3

6,00

0,02

0,01

0,67

-

0,022

1

3,33

0,01

-

0,25

-

0,011

2. Факультативні анаеробні та аеробні бактерії

Streptococcussalivarius

26

52,0 0

0,1 9

0,18

5,79

0,035

0,191

27

90,0 0

0,29

0,28

6,75

0,084

S. mutans

2

4,00

0,01

-

0,45

-

0,015

2

6.67

0,02

0,01

0,50

-

S. mitis

3

6,00

0,02

0,01

0,67

-

0,022

2

6,67

0,02

0,01

0,50

-

S. pneumoniae

3

6,00

0,02

0,01

0,67

-

0,022

0

-

-

-

-

-

S. pyogenes

6

12,0 0

0,04

0,04

1,34

0,002

0,044

0

-

-

-

-

-

S. equisimilis

0

-

-

-

-

-

-

1

3,33

0,01

-

0,25

-

S. anginosusspp.

14

28,0 0

0,1 0

0,10

3,12

0,010

0,10

3

0

-

-

-

-

-

С. krusei

С. tropi- calis

Candidaalbicans

P. mira- bilis

E. coli

Coryne- bacte- rium hof- mannii

Pseudomonasaeruginosa

Neisserialactamica

S. hae- molyti- cus

S. epider- midis

Staphylococcusaureus

S. sanguis

| 2. Факультативні анаеробні та аеробні бактерії |

Таксони

2

0

3

1

3

4

2

5

3

21

19

2

виділено штамів

1 Хворі на кандидозні ураження (п=25

4,00

-

6,00

2,00

6,00

8,00

4,00

10,00

6,00

42,00

38,00

4.00

індекс постійності (%)

0,01

-

0,02

0,01

0,02

0,03

0,01

0,04

0,02

0,15

0,14

0,01

частота зустрічання

0,01

-

0,01

-

0,01

0,02

0,01

0,03

0,01

0,15

0,13

0,01

її н 3

Є- » Ј 3 н »

В 1'Її е> 7 1

Індекс видового

0,45

-

0,67

0,22

0,67

0,89

0,45

1,11

0,67

4,68

4,23

0,45

розмаїття Уітек-кера

-

-

-

-

-

0,001

-

0,001

-

0,023

0,019

-

Сімп-сона

Індекс видового домінування

0,015

-

0,022

0,007

0,022

0,029

0,015

0,037

0,022

0,154

0,140

0,015

« Д n W

Co

3

2

0

2

0

4

0

7

1

12

0

1

Виділено штамів

1 Практично здорові особи (п=30) |

10,00

6,67

-

6,67

-

13,33

-

23,33

3,33

40,00

-

3,33

Індекс постійності (%)

3

0,03

0,02

-

0,02

-

0,04

-

0,08

0,01

0,13

-

0,01

Частота зустрічання

0,02

0,01

-

0,01

-

0,03

-

0,07

-

0,012

-

-

?

S н ?

Індекс видового

0,75

0,50

-

0,50

-

1,00

-

1,75

0,25

3,00

-

0,25

розмаїття Уітек-кера

0,001

-

-

-

-

0,001

-

0,005

-

0,016

-

-

Сімп-сона

Індекс видового домінування

0,033

0,027

-

0,027

-

0,043

-

0,076

0,011

0,130

-

0,011

1 ^-8 о

Результати дослідження популяційного рівня і встановлення мікроекологічних показників мікроекосистеми «макроорганізм-мікробіон» порожнини рота у хворих на ЦД наведені в табл. 2. За популяційним рівнем дефіцит бактерій роду Lactobacillus у порожнині рота хворих на ЦД досягає 28,89 %, S. salivarius - 25,69 %, S. mutans - 10,54%, підвищується на 10,44 % популяційний рівень у S. mitis. У всіх інших випадках достовірних змін кількісного складу таксонів бактерій не встановлено. Виявлена тенденція до зниження популяційного рівня автохтоних випадкових мікроорганізмів (N. lactamica - на 1,86 %) і зростання популяційного рівня бактерій роду Prevotella, S. sanguinis, S. epi- dermidis - на 1,90 %, S. haemoliticus, P. mirabilis, C. kruseri.

Кількісне домінування бактерій роду Lactobacillus знижувалося у 5,02 раза, S. salivarius - у 2,44 раза, S. mutans - у 2,07 раза, S. mitis - на 12,95 %, S. sanguinis - у 3,12 раза, S. epidermidis - на 4,50 %, N. lactamica - у 2,67 рази, C. hofmanii - на 99,16 %, C. kruseri - на 98,78 %, P. mirabilis - у 3,35 рази. У результаті вказаних змін домінуюче положення займали бактерії, що контамінують і колонізують порожнину рота хворих на ЦД: S. anginosus, S. aureus, бактероїди, S. pyogenes тощо.

Порушення мікробіоценозу також зумовлює регулюючу роль кожного таксону у саморегуляції асоціативного мікробіоценозу порожнини рота у хворих на ЦД. При тому регулююча роль лактобак-терій знижена у 3,6 раза, S. salivarius - у 2,15 раза,

S.mutans - у 3 рази, S. mitis - на 50%, N. lactamica - у 2,25 рази, C. hofmanii - на 33,33 %.

Таблиця 2 Популяційний рівень та мікроекологічні показники мікробіоти порожнини рота хворих на цукровий діабет

Таксони мікробіоти

Хворі на кандидозний стоматит (n=25)

Практично здорові особи (n=30)

популяційний рівень (lg КУО/мл, M±m)

Коефіцієнт

популяційний рівень (lg КУО/мл, M±m)

коефіцієнт

кількісного домінування

значущості

кількісного домінування

значущості

1. Облігатні анаеробні бактерії

LactobacillussPP.

5,33±0,18

21,37

0,10

6,78±0,37

107,34

0,36

BifidobacteriumsPP

0

-

-

5,00±0,05

8,34

0,03

Bacteroidesspp.

5,21±0,31

46,77

0,05

5,33±0,27

26,65

0,09

Prevotellaspp.

3,00±0,15

4,01

0,01

1,30

6,50

-

2. Аеробні бактерії

Streptococcussalivarius

6,19±0,41

71,69

0,26

7,78±0,32

175,05

0,56

S. mutans

5,88±0,27

5,24

0,01

6,50

10,84

0,03

S. mitis

4,97±0,17

6,64

0,02

4,50±0,07

7,50

0,03

S. pneumoniae

4.27±0,18

5,71

0,02

0

-

-

S. pyogenes

5,59±0,31

14,94

0,05

0

-

-

S. anginosusspp.

5,77±0,37

35,98

0,13

0

-

-

S. sanguis

3,78±0,19

3,37

0,01

1,30

1,08

-

Staphylococcusaureus

4,07±0,24

34,45

0,13

0

-

-

S. epidermidis

5,89±034

55,10

0,20

5,78±0,31

57±80

0,19

2. Аеробні бактерії

S. haemolyticus

3,84±0,18

5,13

0,02

1,60

1,33

-

Neisserialactamica

4,29±0,19

9,55

0,04

4,37±0,17

25,49

0,09

Pseudomonasaeruginosa

3,67±0,17

3,27

0,01

0

-

-

Corynebacteriumhofmannii

4,03±0,17

7,18

0,03

4,29±0,09

14,30

0,04

P. mirabilis

3,00

1,34

0,01

2,69±0,07

4,49

0,01

Candidaalbicans

3,66±0,07

4,89

0,02

0

-

-

C. tropicalis

0

-

-

2,86±0,11

4,79

0,01

C. krusei

3,67±0,10

3,27

0,01

2,60±0,10

6,50

0,01

Провідну роль у саморегуляції таксономічного складу, популяційного рівня і мікроекологічних показників мікробіоти порожнини рота у хворих на ЦД відіграють S. salivarius, S. anginosus, S. aureus, S. epidermidis - умовно патогенна для біотопу мікробіона, яка за послаблення факторів і механізмів неспецифічного протиінфекційного та специфічного імунного захисту здатна сформувати інфекційно-запальний процес.

Висновки

1. Наявність ЦД сприяє порушенню мікроекологічних показників мікробіоти порожнини рота, що необхідно враховувати у комплексному лікуванні ЦД для стабілізації мікрофлори. 2. Дисбактеріоз у порожнині рота за ЦД засвідчує зміни складу головної, додаткової і випадкової мікробіоти, елімінацію і зниження мікроекологічних показників в автохтонихоблігат- них і факультативних для біотопу бактерій і дріжджоподібні грибів роду Candida.

Список літератури

мікрофлора порожнина рота цукровий діабет

1. Генералізованийпародонтит, асоційований з цукровим діабетом при недостатній забезпечен-ності вітаміном Д3: оцінка імунологічних показників / М. Ю. Антоненко, Ю. І. Комісаренко, Д. Ю.Малий [та ін.] // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». - 2017, Т.17, Вип.4(60), - С.130-134..

2. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів / За редакцією В.П. Широбокова. - Вінниця: Нова книга, 2010. - 952с.

3. Медвєдєва М.Б. Порівняльний аналіз грибів роду Candida у складі біотопів порожнини рота у хворих на цукровий діабет І типу / М.Б. Медвєдєва // Современнаястоматология. Киев. - 2014. - №3 (72). - С 42-44.

4. Медвєдєва М.Б. Кандидоз порожнини рота, сучасні аспекти етіології та патогенезу / М.Б. Мед-вєдєва // Современнаястоматология. - 2014. - № 5. - С 34-36.

5. Медвєдєва М.Б. Оральне кандидоносійство у практично здорових осіб молодого віку / М. Б. Медвєдєва, Н.О. Матвийчук // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2012.- вип. 1(43). - С. 45-47.

6. Borges M.A. Microbiologicalcompositionassociatedwithvitamin D receptorgenepolymorphisminchronicperiodontitis. / M.A. Borges, L.C. deFigueiredo, R.B. deBrito [etal.] // Braz. OralRes. -- 2009. -- Vol. 23, № 2. -- P. 203-208.

7. Pittas A.G. Theroleofvitamin D andcalciumPittas A.G. intype 2 diabetes. A systematicreviewand meta-analysis / A.G. Pittas, J. Lau, F.B. Hu, B. Dawson-Hughes // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. - № 92. - P. 2017-2029.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.