Експериментальний ішемічно-реперфузійний синдром кінцівки як чинник гіпоксії серцевого м’яза - особисті спостереження і світовий досвід

Вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у серці після ішемії-реперфузії кінцівки, механічної травми. Опис змін кардіоміоцитів, визначення вмісту ТБК-активних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.10.2021
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальний ішемічно-реперфузійний синдром кінцівки як чинник гіпоксії серцевого м'яза - особисті спостереження і світовий досвід

Волотовська Н.В.

Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського

EXPERIMENTAL ISCHEMIC-REPERFUSION SYNDROME OF LIMBS AS A FACTOR OF HEART MUSCLE HYPOXIA - PERSONAL AND WORLDWIDE OBSERVATIONS

Volotovska N. V.

Ya. Gorbachevsky Ternopil National Medical University

Summary/Резюме

This experimental study is dedicated to identify the effect of ischemic-reperfusion syndrome of the limb on the indicators of peroxidation in the heart tissue and to detect early changes in myocardial structure on the background of the studied pathology.

It has been found that even with the isolated use of a tourniquet, as well as with isolated blood loss or injury, peroxidation processes in the heart muscle are intensified. However, the combination of ischemic-reperfusion syndrome statistically significantly complicated the course of injuries, that indicated the occurrence of a side effect from the use of the tourniquet. Knowledge of the periodization of traumatic disease on the background of the studied pathology is important for the development of sanogenic effects in order to minimize this pathogenic factor.

Key words: tourniquet, lipid peroxidation, heart, experiment, ischemic-reperfusion syndrome.

ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ ИШЕМИЧЕСКИЙ РЕПЕРФУЗИОННЫЙ СИНДРОМ КОНЕЧНОСТИ КАК ФАКТОР ГИПОКСИИ СЕРДЕЧНОЙ МЫШЦЫ-ЛИЧНЫЕ НАБЛЮДЕНИЯ И МИРОВОЙ ОПЫТ

Волотовская Н. В.

Тернопольский национальный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского

Данное экспериментальное исследование проводится с целью выявления влияния ишемически-реперфузионного синдрома конечности на показатели пере- кисного окисления в ткани сердца и выявления ранних изменения структуры миокарда на фоне изучаемой патологии.

Установлено, что даже при изолированном применения кровоостанавливающего жгута, так же, как и на фоне изолированной кровопотери или травмы, процессы пероксидации в сердечной мышце усиливаются. Сочетание ишемически- реперфузионного синдрома статистически достоверно усложняло протекание посттравматического периода, что свидетельствует о возникновении побочного эффекта от использования жгута. Знание периодизации травматической болезни на фоне исследуемой патологии имеет важное значение для разработки саногенных воздействий с целью минимизирования данного патогенного фактора. Ключевые слова: жгут, перекисное окисление липидов, сердце, эксперимент, ишемический реперфузионный синдром.

Дане експериментальне дослідження проводиться з метою виявлення впливу ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки на показники перекисного оксинення в тканині серця та виявлення ранніх зміни структури міокарда на тлі досліджуваної патології.

Встановлено, що навіть за умов ізольованого застосування кровоспинного джгута, так само, як і на тлі ізольованої крововтрати чи травми, процеси перокси- дації в серцевому м'язі посилюються. Проте, поєднання ішемічно-реперфузійного синдрому статистично достовірно ускладнювало перебіг травм, що свідчить про виникнення побічного ефекту від використання джгута. Знання періодизації травматичної хвороби на тлі патології, що досліджується має важливе значення для розроблення саногенних впливів з метою мінімізувати даний патогенний чинник.

Ключові слова: джгут, перекисне окиснення ліпідів, серце, експеримент, ішеміч- но-реперфузійний синдром.

Актуальність

Відомо, що ведучими органами, що зазнають першочергового удару і запускають активацію ланцюга поліор- ганної недостатності є печінка та нирки. Про це, як наслідок синдрому довготривалого стискання повідомлено багатьма вченими [1]. У замкненому патологічному колі, яке формується на тлі декомпресії, важливу роль відіграють активація процесів ліпідної пероксидації (ЛПО) на тлі виснаження системи анти- оксидного захисту, синдром системної запальної відповіді та порушення імунної відповіді [2-5]. У основі ж патогенезу лежать такі патологічні процеси, як ре- перфузія, мембранний набряк, цитоліз і викид у системний кровотік токсинів [6,. Проте навіть обмежений локальний вплив внаслідок інсталіцяї кровоспинного джгута може стати причиною суттєвих порушень цих органів [8-11]. Також на тлі постішемічної реперфузії кінцівки виявлено, що в залежності від локалізації ступінь ураження дещо відрізняється -- якщо зміни тимуса зафіксовано здебільшого в ранньому періоді, то в пахвинних і клубових лімфовузлах вони утримуються до завершення дослідного періоду -- до 14 доби. Ці зміни спрямовані на посилення їх дренажної функції та збільшення кількості плазмо- цитиів і макрофагів [12]; очевидно, що беруть участь тою чи іншою мірою вся лімфатична система організму, оскільки також є дані про зміни в лімфовузлах печінки й тонкої кишки [13, 14].

Важливою складовою, що супроводжує початок системних порушень у посткомпресійному періоді, є розлади мікроциркуляції, зокрема при дослідженні некорегованих змін у фіброзній капсулі нирок та твердій оболонці головного мозку. Зокрема, встановлено, що відбувається перекалібровка діаметрів судин мікроциркуляції із зменшенням їх в резистивній, обмінній ланках, і збільшенням ємнісного відділу, що в подальшому супроводжується прогресуванням патологічних змін архітектоніки судин [15, 16].

Є дані і про те, що бронхолегенева тканина внаслідок катаболічних процесів характеризувалася характеризувалася порушеннями в системі мікрогемоциркуляції та альтераційними змінами в кінцевих бронхіолах [17]. Проте, інформація потребує систематизації, а отже і всебічного аналізу. Продовжуючи серію наших експериментів, дана публікація присвячена біохімічним та структурним змінам у серці. Так, групою вчених [18] виявлено, що внаслідок реперфузійно- го впливу у селезінці експериментальних щурів на 14 добу після декомпресії з'являються найбільш значимі зміни в мікроанатомії та цитоархітектоніці структурно-функціональних зон селезінки, що свідчить про найбільш виражений вплив на орган циркулюючих антигенів та токсинів. Одним з перших і найбільш грізних наслідків як синдрому довготривалого стискання, так і локального застосування джгута, є і гепаторенальний синдром [19, 20].

Фактично, на сьогоднішній день, досить регулярно з'являються нові дані про втягнення в патологічний процес чи не кожного органа на тлі ішемічно-ре- перфузійного синдрому. Вчені приходять до висновку, що очевидно кожен орган тою чи іншою мірою реагує на декомпресію. Це зокрема, стосується і серцевого м'яза. Так, групою вчених встановлено, що і на 7 день реперфузії він не відновлює повноцінно свою вихідну структуру [21].

Матеріали та методи дослідження

Експеримент виконано на 260 самцях білих нелінійних щурів віком 5-5,5 міс, які перебували на стандарному режимі утриманні віварію. Тварин розділилина 5 груп: ЕГ -1 -- застосування джгута на стегно протягом 2 год (ізольована ішемія-реперфузія); ЕГ-2 -- моделювання крововтрати 40 % від ОЦК; ЕГ-3 -- поєднання ішемії-реперфузії з крововтратою; ЕГ-4 -- механічна травма стегнової кістки -- моделювання перелому з допомогою апарата ЩП-1; ЕГ-5 -- поєднання ішемії-реперфузії з механічною травмою.

Втручання виконували в умовах тіо- пентало-натрієвого знечулення (40 мг/ кг) з дотриманням загальних правил і положень Європейської Конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідницьких та інших наукових цілей. Так, ішемічно-реперфузій- ний синдром моделювали, наклавши на верхнюю 1/3 стегна смужку гумового джгута шириною1 см, розраховуючи силу натиску під контролем маркування, нанесенного на джгут. Залишали на 2 год, після чого тварину звільняли. Для моделювання крововтрати здійснювали забір крові зі стегнової вени в об'ємі 40 % від об'єму циркулюючої крові. Тварин виводили з експерименту через 1 год, на 1,3, 7 і 14 добу після травми шляхом тотальної кровотечі з серця.

Вміст ТБК-активних продуктів пе- рекисного окиснення ліпідів визначали у 10 % гомогенаті міокарда здійснювали за методом, який базується на здатності вторинних продуктів ПОЛ, зокрема малонового діальдегіду, при взаємодії з тіобарбітуровою кислотою при високій температурі в кислому середовищі, утворювати забарвлений комплекс, оптична щільність якого реєструється при довжині хвилі 532 нм [22]. Кількість малонового діальдегіду розраховували виходячи з коефіцієнта молярної екстинкції забарвленого комплексу, який дорівнює 1,56ґ105см-1м-1 і виражали в мкмоль/л сироватки крові або мкмоль/кг тканини. Також здійснено морфологічне дослідження тканинних зрізів серцевого м'яза за загальноприйнятою методикою із пофарбуванням ге- матоксилін-еозином. Усі етапи дослідження були виконані згідно рекомендацій Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), резолюції Першого Національного Конгресу з біоетики (Київ, 2001) та Закону Міністерства здоров'я України № 690 від 23.09. 2009 р.

«Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики». Статистичну обробку одержаного цифрового матеріалу проводили з використанням комп'ютерних програм “Excel-7”. Вірогідність різниці показників визначали з використанням t-критерію Стьюдента. Відмінності вважали достовірними при вірогідності нульової гіпотези не більше 5 % (рсІ”0,05).

Результати дослідження та їх обговорення

Про зміни активності ПОЛ частково показано й іншими дослідниками. Так, встановлено прояви початкової печінкової недостатності, що зокрема проявлялося збільшенням вмісту в плазмі вільних жирних кислот та малонового диальдегіду [23] ішемія реперфузія кардіоміоцит ліпід

Такі зміни, які виникли на ультраструктурному рівні, безперечно, мають багато складових у своєму підгрунті. Серед них гіпоксія, зсув кислотно-основної рівноваги в сторону ацидозу, мікро- циркуляторні порушення та цитопато- генна дія цитотоксичного фаторка, зокрема на серце [21], а також і вплив зростаючої активності ПОЛ, що і доведено нашим експериментальним дослідженням -- у вигляді вмісту продуктів перк- сидації в серцевому м'язі.

Як видно з даних рис. 1 (на тлі ізольованої ішемії-реперфузії) вже через 1 год після 2-годинної декомпресії вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у серці суттєво підвищився -- на 21 % більше порівняно з контролем. Концентрація продовжувала зростати і в наступні періоди, перевищуючи КГ на 1,3 і 7 доби на %, 45,9 % і в 1,53 рази відповідно (р<0,05). І лише на 14 добу зафіксовано зменшення активності, порівняно з КГ -- на 53 % (р<0,05).

На тлі ізольованої крововтрати в ЕГ-2 у всі досліджувані часові терміни реперфузійного періоду вміст ТБК-ак- тивних продуктів ПОЛ був виражено підвищений -- через 1 год -- перевищив КГ на 55,8 %, і в наступні періоди залишався вищим щодо КГ в 2,13 рази, в 2,75 рази, в 2,83 рази -- на 1,3 і 7 доби після травми, і в 2,4 рази на 14 добу (р<0,05). У ЕГ3, на тлі ІРС, поєднаного з крововтратою, вміст продуктів ПОЛ був найвищим і перевищив дані КГ через 1 год -- в 2 рази, в подальшому залишався вищим за дані КГ в 2,82 рази, в 3,76 рази, в 2,76 рази на 1,3 і 7 доби відповідно (р<0,05). На 14 добу відзначено підвищення активності ПОЛ знову, коли рівень перевищував КГ в 3,2 рази (р<0,05).

Що стосується вмісту ТБК-актив- них продуктів на тлі ізольованої травми у ЕГ-4, то, як видно з малюнка 2, через 1 год, він зріс незначно і перевищив дані КГ на 11,7 % (р<0,05). Процеси ПОЛ не стихали до 3 доби, перевищуючи вихідний рівень на 67,9 %, на 97,86 % на 1 і 3 доби відповідно (р<0,05). А на 7 і 14 доби показник, хоч і знижувався, та все ж залишався вищим за дані КГ на 62,68 %, на 28,38 % відповідно (р<0,05).

У ЕГ-5 (на тлі ІРС, поєднаного з травмою) активність ПОЛ зростала до 3 доби включно, перевищуючи КГ на 22,16 % (р<0,05) через 1 год згідно після зняття джгута. На 1 і 3 доби, показник перевищив рівень КГ в 1,75 раз, в 2,68 разів (р<0,05) відповідно, після чого активність ПОЛ до 14 доби знижувалася, при цьому будучи вищою за рівень КГ в 2,19 разів і на 18,66 % відповідно (р<0,05).

Таблиця 1

Вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у серці (мкмоль-кґ1) після ішемії-реперфузії кінцівки, крововтрати та механічної травми

Дослідна група

Термін реперфузійного періоду

1 год

1 доба

3 доба

7 доба

14 доба

Контроль = 1,913

(n = 10)

Група 1

2,320*

2,535*

2,791*

2,935*

1,022*

Ішем ія-реперфузія

(n = 10)

(n = 10)

(n = 10)

(n = 10)

(n = 10)

Група 2

2,980*

4,087*

5,273

5,420

4,587*

Крововтрата

(n = 7)

(n = 7)

(n = 6)

(n = 7)

(n = 7)

Група 3

Ішем ія-реперфузія+ крововтрата

3,807*

(n = 6)

5,397*

(n = 6)

7,197*

(n = 6)

5,273*

(n = 6)

6,125*

(n = 5)

Група 4

2,137

3,212*

3,785*

3,112*

2,456*

Травма

(n = 10)

(n = 10)

(n = 10)

(n = 10)

(n = 10)

Група 5

Ішем ія-реперфузія+ травма

2,337*

(n = 9)

3,340*

(n = 9)

5,130*

(n = 8)

4,185*

(n = 9)

2,270*

(n = 9)

Примітки:

1.* -- відмінності стосовно контрольної групи статистично вірогідні (р<0,05

Як бачимо, на тлі варіацій ішемії саме в серці ПОЛ не стихала в своїй активності до 7 доби, що є відмінним від попередньо досліджених процесів у печінці, нирках та легенях, де пік активності на тлі цих експериментальних втручань припадав на 3 добу [24, 25]. Зокрема, така динаміка встановлена у ЕГ-1 і ЕГ-2. Так, на тлі ізольованої ІР активність зростала плавно, коли показник 1 доби перевищив рівень 1 год на 10 %, на 3 добу він був вищим за рівень 1 доби -- на 10,1 % (р<0,05), після чого почав плавно знижувався. При цьому рівень 14 доби був нижчим за показник 7 доби -- в 2,78 разів, 3 доби -- в 2,73 рази (р<0,05). На тлі ізольованої крововтрати у ЕГ-2 піковий період, що припав теж на 7 добу перевищив рівень 1,3 діб на 32,61 % і на 2,78 % відповідно і був вищим за рівень 14 доби на 15,37 % (р<0,05).

Що стосується динаміки ПОЛ у ЕГ- 3, то зростання у всі періоди було форсованим. Так, на 3 добу показник перевищив рівень 1 год на 41,77 %, на 3 добу показник перевищив показник 1 доби на 33,35 % (р<0,05). На 7 добу показник знизився на 26,73 % порівняно з 3 добою, проте далі зафіксовано підвищення на 14 добу, що перевищило рівень 7 доби на 16,16 % і також було нижчим за рівень «критичної» 3 доби -- на 14,9 % (р<0,05).

При порівнянні активності ПОЛ на тлі ізольованої травми у ЕГ-4; встановлено, що динаміка зростання була плавною. При цьому, рівень ПОЛ на 3 добу перевищив рівень 1 год і 1 доби на 77,12 % і на 17,83 % (р<0,05) після чого почав знижуватися. Таким чином, рівень активності на 7 добу був нижчим за рівень 3 доби на 17,78 %, а 14 доби, порівняно з 3 добою, на 35,11, порівняно з 7 добою на 21,1 % (р<0,05).

Що стосується активності ПОЛ на тлі травми, поєднаної з ІРС, то динаміка була схожою до ЕГ-4, хоча і більше виражена. Так, на 1 добу показник перевищив рівень 1 год на 42,92 %, а на 3 добу був вищим за показник 1 доби на 53,59 % (р<0,05). Після чого зафіксовано досить виражене зниження активності, коли ПОЛ на 7 добу було нижчим, по-рівняно з 3 добою, на 18,42 %, а на 14 добу нижчим, порівняно з 3 добою, на 55,75 % (р<0,05).

Якщо порівняти вираженість ПОЛ на тлі модифікацій ІРС та ізольованих травм, то вона буде найвищою на тлі ІРС, поєднаного з крововтратою. Так, як видно з даних, поданих в таблиці 1, вже через 1 год після втручання, вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у ЕГ-3 був вищим за цей показник у ЕГ-1 на 64,1 %, у ЕГ-2 на 27,75 %, у ЕГ- 5 на 62,9 % (р<0,05). При цьому, активність ПОЛ у ЕГ-5 була вищою за цей показник у ЕГ-4 на 9,36 % (р<0,05).

На 1 добу рівень активності ПОЛ у ЕГ-3 перевищив рівень ЕГ-1 в 2,13 разів і ЕГ-2 -- на 32,1 %.Рівень ПОЛ у ЕГ-5, хоч і незначно, та все ж статистично був достовірно вищим за показник ЕГ-4 на 4 %. На 3 добу показник ПОЛ був і далі найбільш високим у ЕГ-3, порівняно з ЕГ- 1 на 50,2 %, з ЕГ-2 -- на 36,49 % (р<0,05). Щодо ЕГ-5, то її показник перевищив рівень ЕГ-4 на 35,54 % (р<0,05).

На 7 добу показник ПОЛ в ЕГ-3, хоч і був вищим за дані ЕГ-1 (ізольований ІРС) на 79,66 %, проте виявився нижчим за показник ЕГ-2 (ізольована крововтрата) -- на 2,71 % (р<0,05), що з огляду на подальшу динаміку, очевидно, може свідчити про відновлення активності ПОЛ на тлі виснаження ресурсів антиок- сидації.

На 14 добу у ЕГ-3 зафіксовано зростання концентрації ТБК-активних продуктів ПОЛ, що перевищило рівень ЕГ-1 на 93,22 % і рівень ЕГ-2 на 33,53 % (р<0,05). У них, на відміну від ЕГ-3, саме 7 доба виявилася критичною.

Що стосується ПОЛ у ЕГ-5 і ЕГ-4, то рівень активності у першій на 7 добу перевищив дані ізольованої травми на 34,48 %, проте на 14 добу був незначно нижчим від рівня ЕГ-4 на 7,57 % (р<0,05).

Також було здійснено морфологічне дослідження міокарда в нормі та в першу добу на тлі ізольованого ІРС та ІРС, поєднаного з крововтратою та переломом стегнової кістки. Міокард у інтактних тварин представлений карді- оміоцитами. Цитоплазма клітин еозинофільна, рівномірно сприймає барвники. Ядра розміщені типово, звичайної структури, добре візуалізуються. Строма практично не візуалізується, крово- наповнення органа звичайне (рис.3).

Досліджуючи структурні зміни кар- діоміоцитів було встановлено, через 1 добу експерименту суттєвих змін не відбулося. Проте візуалізувалось помірне збільшення кровонаповнення судин, помірне повнокров'я та помірний периваскулярний набряк (рис. 4.), який поширювався на строму та частково призводив до міжцелюлярного набряку. Поряд із цим візуалізувалась помірна вогнищева макрофагальна інфільтрація.

Ядра клітин практично не змінювались, цитоплазма залишалась однорідною (рис.5.). Фрагментація та хвилеподібний хід волокон був відсутнім. В перимізїї мала місце незначна лімфо- тагістіоцитарна інфільтрація.

Рис. 3. Структура міокарда інтактної тварини. Забарвлення гематоксиліном та еозином. X 200.

Рис. 4. Структура міокарда експериментальної тварини через 1 добу. Повнокрів'я судин, пе- риваскулярний набряк. Забарвлення гематоксиліном та еозином. X200.

Рис. 5. Структура міокарда експериментальної тварини через 1 добу. Помірний перицелюляр- ний набряк, вогнищева макрофагальна інфільтрація. Забарвлення гематоксиліном та еозином. X 200.

Рис. 6. Структура міокарда експериментальної тварини через 1 добу. Забарвлення гематоксиліном та еозином. X 200.

Досліджуючи структурні зміни кар- діоміоцитів через 1 добу складної травми було виявлено нерівномірне крово- наповнення судин, яке проявлялось переважно вираженими спазмами дрібних судин та частковим розширенням і повнокров'ям великих судин, помірно-незначним периваскулярним набряком, який поширювався на перицелюлярну строму (рис.6). Частина ядер клітин частково змінили свою полюсність та структуру. В окремих кардіоміоцитах мали нерівномірне сприйняття барвників. Їх саркоплазма була дещо наси- ченішою, ядра візуалізувались добре. Фрагментація та хвилеподібний хід волокон був відсутнім. В перимізїї мала місце незначна лімфо- та гістіоцитарна інфільтрація.

Висновки

1. Порівняння між собою груп залежно від ступеня тяжкості засвідчило, що приєднання ІРС як до крововтрати, так і до механічної травми статистично достовірно ускладнює їхній перебіг. При цьому динаміка активності ПОЛ характеризувалася наростанням до 3 доби з поступовим її зниженням до 14 доби, що також залишалося вищим від вихідного рівня норми.

2. Через 1 добу після моделювання ішемії-реперфузії в паренхіматозних органах тварини виникали незначні зміни, які носили швидше адаптаційний характер -- в міокарді спостерігались слабкі застійні зміни.

3. Через 1 добу після ІРС, поєднаної із кровотечею та переломом стегнової кістки, нами встановлено структурні зміни в досліджуваних органах, які проявлялись у міокарді нерівномірним кровонаповненням судин, помірним перицелюлярним набряком та ознаками дистрофічних змін окремих кардіоміоцитів.

Література

1. Зарубина И.В. Метаболическая коррекция полиорганной недостаточности в раннем периоде травматического токсикоза / И. В. Зарубина // Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии. -- 2012. -- Т 10, №4. -- C. 3-15. doi: 10.17816/RCF1043-15

2. Гаріян С. В. Стан системи антиоксидантного захисту в піддослідних тварин внаслідок модельованої поєднаної аб- доміно-скелетної травми та ішемії-ре- перфузії нижніх кінцівок / С. В. Гаріян // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. -- 2019. -- № 4. -- С. 4249.

3. Johnson V. L. The epidemiology of

osteoarthritis. Johnson / V. L. Johnson, D. J. Hunter // The epidemiology of osteoarthritis Best Practice & Research: Clinical Rheumatology. -- 2014. -- V. 28 (1). -- P. 5-15. doi: 10.1016/

j.berh.2014.01.004

4. КовальчукЛ. Я. Комплексне експериментальне дослідження іммобілізаційної моделі остеопорозу / Л. Я. Ковальчук, М. С. Гнатюк, С.І. Сміян, І. В. Журкевич, О. М. Масик, А. А. Гудима, Н. Є. Лісничук / / Вісник наукових досліджень. -- 2000. № 1. -- С. 81-84.

5. Саидов М. З. Изменения адаптивного иммунитета как звено патогенеза длительного сдавления / М. З. Саидов, А. А. Далгатова, Г. Р Израилова, С. М. Са- дуева // Иммунология. -- 2016 -- Т 37, № 5. -- С. 262-267.

6. Кипиани В. А. Регионарное кровообращение и микрогемоциркуляция в патогенезе синдрома длительного сдавления / В. А. Кипиани, Н. С. Павлиашвили, О. Ш. Кевлишвили // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. -- 2003. -- Т.3. -- С. 65-70.

7. Заугольников В. С. Рабдомиолиз и син дром позиционной ишемии / В. С. Заугольников, Н. Н. Теплова // Вятский медицинский вестник. -- 2007. -- № 2

2. URL: https: //cyberleninkaru/artide/n/ rabdomioliz-i-sindrom-pozitsionnoy- ishemii(дата обращения: 16.07.2020).

8. Volotovska N. V. Features of hepatorenal reaction on the background of experimental ischemic-reperfusion syndrome / N. V. Volotovska, A A Hudyma // Bulletin of problems in biology and medicine. -- 2020. -- Issue 2 (156). -- P. 86-91.

9. Barr L. Tourniquet failure during total knee replacement due to arterial calcification: case report and review of literature / L. Barr, U. S. Iyer, A Sardesai, J. Chitnavis // Journal of Perioperative Practice. -- 2010. -- V. 2 (20). -- P 55-58. https: //doi.org/ 10.1177/175045891002000202.

10. Jescke M. The Hepatic Responce to Thermal Injury: Is the Liver Important for Postburn Outcomes? / M. Jescle // Molecular Medicine. -- 2009. -- V. 15. -- P 337-351.

11. Kam P S. The arterial tourniquet:

pathophysiological consequences and anaesthetic implications / P S. Kam, R. Kavanagh, F. F. Yoong, R. Kavanaugh // Anaesthesia. -- 2001, July. -- V. 56 (6). -- P 534-45. DOI: 10.1046/j. 1365-

2044.2001.01982.x.

12. Анцырева Ю. А. Лимфоидные ораны и лимфа при облучении гелий-неоновым лазером в нормальных условиях жизнедеятельности и при постишемической реперфузии конечности / Ю. А. Анцырева // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. -- 2004, Новосибирск. -- С. 14-15.

13. Казакова Е. С. Лимфатические узлы и лимфа при нормальной гемодинамике, в реперфузионном периоде абдоминальной ишемии и в условиях коррекции / Е. С. Казакова // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. -- 2004, Новосибирск. -- С. 15.

14. Басараб Д. А. Реперфузионные нарушения при критической ишемии тонкой кишки и их коррекция перфтораном (экспериментальное исследование)/Д. А. Басараб // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. -- 2004, Москва. --

С. 22.

15. Османова А. А. Динамика микроциркуля-

торного русла при компрессионной травме мягких тканиней конечностей и коррекции инфузией перфторана (экспериментальное исследование) / А. А. Османова // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. -- 2010, Москва. -- С. 13.

16. Шулепов А. В. Состояние микроциркуляции при экспериментальной компрессионной травме после имплантации в поврежденные ткани препарата на основе мезенхимы стромальных клеток чеове- ка / А. В. Шулепов, Ю. В, Юркевич, Н. В. Шперлинг, А. А. Айзенштадт // Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины. -- 2016. -- Т 6 (4). -- С. 64-74.

17. Азнаурян А. В. Ранняя стадия экспериментального краш-синдрома в свете ультраструктурной патологии / А. В. Азнаурян, М. Ю. Артищева, Т А. Белоусова, Н. Р Петросян // Кутаиси Самедици- но журнали. -- 1998. -- № 1. -- С. 1213.

18. Шевцов А.Р. Морфология селезенки в норме, при моделировании синдрома длительного сдавления и в условиях применения поифенолов манжентки обыкновенной / А. Р. Шевцов, В. А. Головнев, И. А. Голубева // Вестник НГУ. Серия: Биология, клиническая медицина. 2006. Том 4, выпуск 3, С. 62-65.

19. Скопинцев Д. А. Успешный случай лечения тяжелой формы синдрома длительного сдавления у пациента с политравмой / Д. А. Скопинцева, С. А. Кравцов, А. В. Шаталин, Я. Х. Гилев, Ж. А. Тлеуба- ев // Политравма. -- 2009. -- № 4 (декабрь). С. 63-71 №4. URL: https: // cyberleninka. ru/article/n/uspeshnyy- sluchay-lecheniya-tyazheloy-formy- sindroma-dlitelnogo-sdavleniya-u- patsienta-s-politravmoy(дата обращения: 10.07.2020).

20. Лукьянова Е. С. Влияние различных методов коррекции на морфофункциональное состояние почек при экспериментальном синдроме длительного сдавления / Е. С. Лукьянова, Д. Б. Кузьменко, Е. А. Васькина // Вестник новых медицинских технологий. 2008. -- Т XV, № 4. -- С. 17-19.

21. Артищева М. Ю. Структурно-функцио нальная характеристика миокарда и органов иммунной системы при развивающемся краш-синдроме в эксперименте / М. Ю. Артищева // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. -- 2005, Москва. -- С. 14

22. Колесова О. Е. Перекисное окисление липидов и методы определения продуктов липопероксидации в биологических средах / О. Е. Колесова, А. А. Маркин, ТН. Федорова // Лабораторное дело. -- 1984. -- № 9. -- С. 540-546.

23. Лукьянова Е. С. Морфункциональное состояние печени под. влиянием различных методов коррекции при экспериментальном синдроме длительного сдавления / Е. С. Лукьянова, Ефремов А. В., Кузьменко Д. Б. // Бюллетень СО РАМН. -- 2009. -- № 6 (14). -- С. 24-29.

24. Волотовська Н. В. Особливості гепаторе-

нальної реакції на тлі експериментального ішемічно-реперфузійного синдрому / Н. В. Волотовська, А. А. Гудима // Вісник проблем біології і медицини. -- 2020. Вип 2 (156). С. 86-91.

25. Volotovska NV Why the lungs became a target organ due to ischemic-reperfusion syndrome of the limb, caused by the use of haemostatic tourniquet / N. V. Volotovska // Journal of Education, Health and Sport. 2020. -- 10 (6). -186-198.

References

1. Zarubina I.V. Metabolic correction of multiorgan failure in the early period of traumatic toxicosis / Zarubina I.V. // Reviews of clinical pharmacology and drug therapy. (Russian). -- 2012. -- Т 10. -- №4. -- C. 3-15. doi: 10.17816/RCF1043- 15

2 Hariian S. V. The state of the antioxidant defense system in experimental animals due to simulated combined abdominal and skeletal trauma and ischemia-reperfusion of the lower extremities / S. V. Hariian // Hospital Surgery. L. Ya. Kovalchuk Magasine.- 2019. -- № 4. -- С. 42-49. (Ukraine).

3. Johnson V. L. The epidemiology of osteoarthritis. Johnson / V. L. Johnson, D. J. Hunter // The epidemiology of osteoarthritis Best Practice & Research: Clinical Rheumatology. -- 2014. -- V. 28 (1). -- P. 5-15. doi: 10.1016/

j.berh.2014.01.004

3. Kovalchuk L. Ya. Complex experimental study of immobilization model of osteoporosis // Kovalchuk L. Ya., M. S. Hnatyiuk, S. I. Smiyan, I. V. Zhylkevych, O. M. Masyk, A AHudyma, N. Ye. Lisnychuk // Bulletin of scientific research. -- 2000.

— № 1. -- P 81-84. (Ukraine).

4. Саидов М. З. Изменения адаптивного иммунитета как звено патогенеза длительного сдавления / М. З. Саидов, А. А. Далгатова, Г. Р. Израилова, С. М. Са- дуева // Иммунология. -- 2016 -- Т 37

— № 5. -- С. 262-267.

5. Kipiani V. A. Regional blood circulation and microhemocirculation in the pathogenesis of long-term compression syndrome / V. A Kipiani, N. S. Pavliashvili, O. Sh. Kevlishvili // Regional blood circulation and microcirculation. -- 2003. -- V.3. -- P 6570.

6. ZaugolnikovV. S. Рабдомиолиз и синд

ром позиционной ишемии / В. С. Зау- гольников, Н. Н. Теплова // Vyatkamedicalbulletin. -- 2007. -- V.2 (3). URL: https: //cyberleninka. ru/article/n/

rabdomioliz-i-sindrom-pozitsionnoy- ishemii(дата обращения: 16.07.2020).

7. Volotovska N. V. Features of hepatorenal reaction on the background of experimental ischemic-reperfusion syndrome / N. V. Volotovska, A A Hudyma // Bulletin of problems in biology and medicine. -- 2020. -- Issue 2 (156). -- P 86-91.

8. Barr L, Iyer US, Sardesai A Chitnavis J.

Tourniquet failure during total knee replacement due to arterial calcification: case report and review of literature. J Perioper Pract. -- 2010. V. 2 (20). -- P 5558. https: //doi.org/10.1177/

175045891002000202.

9. Jescke M. The Hepatic Responce to Thermal Injury: Is the Liver Important for Postburn Outcomes? / M. Jescke // Molecular Medicine. -- 2009. -- V. 15. -- P 337-351.

10. Kam PC, Kavanagh R, Yoong FF,

Kavanaugh R. The arterial tourniquet: pathophysiological consequences and anaesthetic implications / P S. Kam, R. Kavanagh, F. F. Yoong, R. Kavanaugh // Anaesthesia. -- 2001, July. -- V. 56 (6). -- P 534-45. DOI: 10.1046/j. 1365-

2044.2001.01982.x.

11. Antsyireva Yu. A Lymphoid organs and lymph under helium-neon laser irradiation under normal living conditions and postischemic limb reperfusion / Yu. A Antsyireva // Author's abstract of the dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences. -- 2004, Novosibirsk. -- С. 1415.

12. Kazakova E. S. Lymph nodes and lymph on the background of normal hemodynamics, during the reperfusion period of abdominal ischemia and under conditions of correction / E. S. Kazakova// Author's abstract of the dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences. -- 2004, Novosibirsk, -- P 15.

13. Basarab D. A. Reperfusion disorders in critical ischemia of the small intestine and their correction with perftoran (experimental study)/ D. A Basarab // Author's abstract of the dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences. -- 2004, Moscow. -- P. 22.

14. Osmanova A A Dynamics of the microvascular system in compression injury of soft tissues of the limbs and correction by perfluorane infusion (experimental study)/ A. A. Osmanova // Author's abstract of the dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences. -- 2010, Moscow. -- P. 1 3.

15. Shulepov A V. The state of microcirculation in experimental compression injury after implantation of a preparation based on the mesenchyme of human stromal cells into damaged tissues / A V. Shulepov, Yu. V, Yurkevich, N. V. Shperling, A A Ayzenshtadt // Crimean Journal of Experimental and Clinical Medicine. 2016 -- V. 6 (4). -- P 64-74.

16. Aznauryan A V. Early stage of experimental crash syndrome in the light of ultrastructural pathology / A V. Aznauryan, M. Yu. Artischeva, T A Belousova, N. R. Petrosyan // Kutaisi Samedicino magazine. -- 1998. № 1. -- P 12-13.

17. Shevtsov A R.Morphology of a spleen is normal, at modeling of a syndrome of a long compression and in the conditions of application of piphenols of a cuff ordinary / А. РШевцов, В. А. Головнев, И. А. Голубева // NSU Bulletin. Series: Biology, clinical medicine. 2006. V. 4 (3), P 62-65.

18. Skopintsev D. A Successful treatment of

severe long-term compression syndrome in a patient with polytrauma / D. A. Skopintseva S. A Kravtsov, A V. Shatalin, Ya H. Gilev, Zh. A Tleubaev // Polytrauma. -- 2009. -- № 4 (Desember). P 63-71 URL: https: //cyberleninka.ru/article/n/ uspeshnyy-sluchay-lecheniya-tyazheloy- formy-sindroma-dlitelnogo-sdavleniya-u- patsienta-s-politravmoy (датаобращения: 10.07.2020).

19. Lukyanova E. S. Influence of various methods of correction on the morphofunctional state of the kidneys in the experimental syndrome of prolonged compression / E. S. Lukyanova, D. B. Kuzmenko, E. A Vaskina // Bulletin of new medical technologies. 2008. -- Т XV, № 4. -- P. 17-19.

20. Artischeva M. Yu. Structural and functional characteristics of the myocardium and organs of the immune system in the developing crash syndrome in the experiment / M. Yu. Artischeva // Author's abstract of the dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences. -- 2005, Moscow. -- P 14.

21. Kolesova O. E. Lipid peroxidation and methods for determination of lipoperoxidation products in biological liquids / O. E. Kolesova, A A Markin, TN. Fedorova // Laboratory work. -- 1984. -- № 9. -- P. 540-546.

22. Lukyanova E. S. Mophrofunctional condition of the liver under the influence of various methods of correction in the experimental syndrome of prolonged compression / E. S. Lukyanova, A. V. Efremov, D. B. Kuzmenko // Bulletin of SO RAMS. -- 2009. -- № 6 (14). -- P 24-29.

23. Volotovska N. V. Features of hepatorenal reaction on the background of experimental ischemic-reperfusion syndrome / N. V. Volotovska A A Hudyma // Bulletin of problems in biology and medicine. -- 2020. Issue 2 (156). -- P. 8691.

24. Volotovska N. V. Why the lungs became a target organ due to ischemic-reperfusion syndrome of the limb, caused by the use of haemostatic tourniquet / N. V. Volotovska // Journal of Education, Health and Sport. -- 2020. -- 10 (6). -- P. 186198.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.