Проблеми організації профілактичної медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу (за даними соціологічного опитування)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми організації профілактичної медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу (за даними соціологічного опитування)

Проблемы организации профилактической медицинской помощи пациентам с болезнями системы кровообращения (по материалам социологического опроса)

Problems of organization of preventive medical care for patients with cardiovascular disease

Іванюк А. В.

Київська обласна клінічна лікарня

Иванюк А. В.

Киевская областная клиническая

Ivanyuk A. V.

Kiev Regional Clinical Hospital

Summary/Резюме

The aim: to study the state and problems of organizing preventive medical care for patients with cardiovascular disease based on the materials of a sociological survey. Material and methods Using a specially developed questionnaire, a sociological survey of 829 patients with cardio-vascular diseases (CVD), who applied to the outpatient clinics in the Kiev region was conducted in 2020. Results. The results of the sociological study revealed a number of problems in the organization of preventive medical care for patients with CVD, showed a low level of coverage of patients with dispensary observation, low preventive activity and awareness on the prevention of CVD, a high prevalence of bad habits, and also made it possible to determine the priority forms of implementation of health promotion for this population group. Conclusions. The results of the sociological study made it possible to establish that the organization of preventive medical care for patients with CVD requires optimization.

Key words: sociological research, preventive medical care, cardiovascular disease.

Мета роботи -- за матеріалами соціологічного опитування вивчити стан та проблеми організації профілактичної медичної допомоги пацієнтам із хворобами системи кровообігу. Матеріали і методи. У 2020 р. за спеціально розробленою анкетою проведене соціологічне опитування 829 пацієнтів, які звернулися до амбулаторно-поліклінічних закладів (АПЗ) Київської області з приводу хвороб системи кровообігу (ХСК). Матеріали дослідження опрацьовані із використанням статистичного методу. Результати. Результати соціологічного дослідження виявили ряд проблем в організації профілактичної медичної допомоги пацієнтам із ХСК, засвідчили низький рівень охоплення пацієнтів диспансерним спостереженням, превентивної активності та обізнаності пацієнтів із питань профілактики ХСК, високу поширеність шкідливих звичок, а також дозволи визначити пріоритетні, на думку респондентів, форми та питання для здійснення санітарної освіти даного контингенту населення. Висновки. Результати проведеного соціологічного дослідження дозволили встановити, що організація профілактичної медичної допомоги пацієнтам із ХСК вимагає оптимізації.

Ключові слова: соціологічне дослідження, профілактична медична допомога, хвороби системи кровообігу.

Цель работы -- по материалам социологического опроса изучить состояние и проблемы организации профилактической медицинской помощи пациентам с болезнями системы кровообращения. Материалы и методы. В 2020 г. по специально разработанной анкете проведен социологический опрос 829 пациентов, обратившихся в амбулаторно-поликлинические учреждения Киевской области по поводу болезней системы кровообращения (БСК). Материалы исследования обработаны с использованием статистического метода. Результаты. Результаты проведенного социологического исследования выявили ряд проблем в организации профилактической медицинской помощи пациентам с БСК, показали низкий уровень охвата пациентов диспансерным наблюдением, низкую превентивную активность и осведомленность по вопросам профилактики БСК, высокую распространенность вредных привычек, а также позволили определить приоритетные для данной группы населения формы осуществления санитарного просвещения. Выводы. Результаты проведенного социологического исследования позволили установить, что организация профилактической медицинской помощи пациентам с БСК требует оптимизации.

Ключевые слова: социологическое исследование, профилактическая медицинская помощь, болезни системы кровообращения.

Вступ

Актуальність проблеми профілактичної медицини полягає у тому, що серед принципів, які лежать в основі організації системи охорони здоров'я, головним є соціально-профілактична спрямованість, реалізація якого дозволяє зберігати здоров'я населення [1]. На сьогодні, коли зростає сама цінність здоров'я як категорії, а одночасно з цим швидкими темпами збільшуються витрати суспільства на соціальний захист, збереження, зміцнення, підтримку і відновлення здоров'я, значення профілактики як універсального, доступного і ефективного способу багатократно зростатиме [2]

Рівень здоров'я нації визначає її перспективи у різних сферах життєдіяльності та майбутній розвиток, що обумовлює необхідність постійного піклування про громадське здоров'я як необхідну умову успішного майбутнього [1,2].

На сьогодні у системах охорони здоров'я в усьому світі надається пріоритет профілактичному напрямку, розробляються і реалізуються програми з формування здорового способу життя (ЗСЖ). Саме профілактична спрямованість зможе забезпечити успіх у боротьбі із хворобами [3].

На Національної конференції з не- інфекційних захворювань яка проходила в травні 2019 року в Києві, пролунав такий заклик: «Нам слід вжити заході до того, щоб лікарі та медичні сестри були озброєні усіма знаннями і навичками, необхідними для діагностики та лікування серцево-судинних та інших неінфек- ційних захворювань. Крім того, вони повинні бути в змозі забезпечити людей заснованої на фактах інформацією про таки ключових факторах ризику, як куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування і недостатня фізична активність, мотивуючи їх до вибору здорового способу життя» [4].

Медична профілактика включає своєчасне відвідування лікаря з лікувальною та профілактичною метою, виконання рекомендацій медичного персоналу, усунення шкідливих звичок, підвищення рівня санітарної грамотності населення [5].

На думку Решетнікова А.В. (2014), за допомогою соціологічного опитування може «здійснюватись соціологічне осмислення стану системи охорони здоров'я, як найважливішої сфери суспільства та її соціальних інститутів, ролі і місця медицини, охорони здоров'я, лікаря і пацієнта» [6].

Мета роботи -- за матеріалами соціологічного опитування вивчити стан та проблеми організації профілактичної медичної допомоги пацієнтам із хворобами системи кровообігу.

Матеріали і методи

У 2020 р. за спеціально розробленою анкетою проведене соціологічне опитування 829 пацієнтів, які звернулися до амбулаторно-поліклінічних закладів (АПЗ) Київської області з приводу хвороб системи кровообігу (ХСК). У соціологічному опитуванні взяли участь 53,9 % жінок і 46,1 % чоловіків. Вік опитаних пацієнтів коливався від 18 до 85 років і становив у середньому 55,1 року. Анкети заповнювалися респондентами анонімно після завершення прийому лікаря. Показник повернення анкет склав 97,0 %. Статистична обробка результатів соціологічного дослідження передбачала використання методів статистичного групування, табличного зведення, аналізу абсолютних і відносних рядів розподілу, оцінки статистичної достовірності результатів соціологічного опитування та виконана за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel.

Рис.1. Розподіл респондентів за ставленням до рекомендацій лікувально-оздоровчого характеру, одержаних на прийомі у лікаря (у %)

Результати дослідження

З метою вивчення якості організації профілактичної допомоги хворим з

ХСК проведене соціологічне дослідження, яке охопило репрезентативну вибірку 829 пацієнтів з ХСК, які у 2020 р. звернулися до АПЗ Київської області. Анкета соціологічного опитування містила блок питань, які стосувалися проблеми профілактики. Матеріали соціологічного опитування відобразили об'єктивний стан організації профілактичної допомоги хворим кардіологічного профілю в області.

Аналіз частоти одержання пацієнтами з ХСК рекомендацій профілактичного характеру на прийомі у лікаря засвідчив, що у 38,5 ± 1,7 % випадків профілактичні рекомендації давалися лікарем на кожному прийомі, 24,2 ± 1,5 % -- іноді, у 15,1 % ± 1,9 % рекомендації давалися лише на прохання пацієнтів і в 22,2 ± 2,2 % не давалися взагалі.

На запитання: «Як Ви ставитеся до рекомендацій лікувально-оздоровчого характеру, одержаних на прийомі у лікаря?» більшість респондентів (63,1 ± 1,7 %) повідомила про позитивне, 29,7 ±

% -- байдуже і 7,2 ± 0,9 % негативне ставлення (Рис. 1.).

Позитивно сприймати надані рекомендації ще не означає їх виконувати. Так, серед опитаних, які позитивно ставилися до профілактичних рекомендацій лікаря, були названі такі причини, що заважали виконувати рекомендації: зайнятість у побуті (29,4 %), на роботі (19 %) і недолік коштів (25,8 %). Решта причин (наявність шкідливих звичок, не повна довіра лікарю, відсутність віри в одужання) відзначалися в поодиноких випадках (Рис. 2).

Рівень своїх знань щодо профілактики хвороб системи кровообігу вважали достатнім 35,7 ± 1,7 % респондентів, відсутнім -- 33,4 ± 1,6 %, решта вагалися при відповіді на це запитання -- 30,9 ± 1,6 %.

Рис. 2. Розподіл респондентів з ХСК за причинами, які заважають виконувати профілактичні рекомендації лікаря (у %)

Більшість респондентів потребували інформації щодо правил прийому лікарських засобів (65,7 ± 1,6 %), факторів ризику хвороб системи кровообігу (61,5 ± 1,7 %), методів профілактики хвороб системи кровообігу (в 57,4 ± 1,7 %), принципів раціонального харчування (в 40,8 ± 1,7 %), психогігієни (в 25,7 ± 1,5 %).

Більшість пацієнтів потребувала порад лікаря стосовно прийому лікарських засобів (65,7 %), факторів ризику ХСК (61,5 %), профілактики ХСК (57,4 %).

Серед бажаних джерел одержання знань щодо профілактики ХСК більше половини пацієнтів називали засоби мас о в о ї інформації (53,9 ± 1,7 %), третина (32,8 ± %) -- бесіди з лікарем, значно рідше -- науково- популярну літературу (10,8 ±1,1 %) і лекції для населення (2,5 ± 0,5 %).

Таблиця 1

Розподіл респондентів за видами превентивної активності (у%)

На запитання: «Що Ви робите для збереження свого здоров'я та профілактики захворювань?» 23,7 ±1,5 % респондентів відповіли, що нічого не роблять. Разом з тим, згідно відповідей опитаних, регулярно займалися фізкультурою 19,9 ± 1,4 % осіб, відмовилися від шкідливих звичок -- 22,3 ± 1,4 %, мали щоденні прогулянки на свіжому повітрі -- 20,4 ± 1,4 %, дотримувалися принципів здорового харчування -- 12,6 ± 1,2 % респондентів. Тільки 1,1 ± 0,4 % пацієнтів повідомили про відпочинок у санаторії (Табл. 1.).

Вагомою виявилася частка пацієнтів з ХСК, які мали шкідливі звички. 67,5 ± 1,6 % респондентів курили, а

± 1,6 % часто вживали алкогольні напої.

Більше половини (53,9 ± 1,7 %) опитаних вказали, що зазнають стресів:

% систематично, 30,6 % періодично. Серед причин стресових ситуацій називалися проблеми у сім'ї, у колективі, з навчанням, зі здоров'ям, фінансові труднощі, самотність та ін.

Слід зазначити, що регулярні профілактичні огляди проходило тільки

±1,7 % респондентів, які взяли участь у соціологічному опитуванні.

На диспансерному обліку з приводу хвороби системи кровообігу перебувало 30,2 ± 1,6 % респондентів.

Висновки

Результати проведеного соціологічного опитування дозволили отримати характеристику організації профілактичної роботи з пацієнтами з ХСК у амбулаторно-поліклінічних закладах Київської області.

З'ясовано, що регулярні профілактичні огляди проходили тільки 38,5 ± 1,7 % респондентів. Отримували рекомендації лікувально-оздоровчого характеру на прийомі у лікаря в 38,5 ± 1,7 % завжди, в 24,2 ± 1,5 % -- іноді, в 15,1 % ± 1,9 % тільки на прохання пацієнтів і в 22,2 ± 2,2 % ніколи.

До одержуваних профілактичних рекомендацій більшість (63,1 ± 1,7 %) респондентів ставилася позитивно, 29,7 % ± 1,6 байдуже, а 7,2 % ± 0,9 негативно.

Серед причин, які заважають виконувати профілактичні рекомендації найчастіше респонденти називали зайнятість у побуті (29,4 %), зайнятість на роботі (19,0 %) і брак коштів -- 25,8 %.

Рівень своїх знань щодо профілактики ХСК достатнім вважала лише третина (35,7 ± 1,7 %) респондентів.

Більшість пацієнтів потребувала порад лікаря стосовно прийому лікарських засобів (65,7 ± 1,6 %), факторів ризику ХСК (61,5 ± 1,7 %), профілактики ХСК (57,4 ± 1,7 %).

Пріоритетними джерелами одержання медико-профілактичної інформації, на думку пацієнтів із ХСК, є засоби масової інформації (53,9 ± 1,7 %) та бесіда з лікарем (32,8 ± 1,5 %).

З метою збереження здоров'я 19,9 ± 1,4 % пацієнтів із ХСК займалися лікувальною фізкультурою, 22,3 ± 1,4 % відмовилися від шкідливих звичок, 20,4 ±1,4 % щоденно гуляли на свіжому повітрі, 12,6 ±1,2 % дотримувалися принципів здорового харчування.

Про збереження шкідливих звичок повідомила більшість пацієнтів (67,5 ±

% продовжують палити, а 32,5 ± 1,6 % часто вживають алкогольні напої). Більше половини (53,9 ± 1,7 %) респондентів зазнають стресів.

На диспансерному обліку з приводу хвороб системи кровообігу знаходиться лише третина (30,2 ± 1,6 %) пацієнтів.

Аналіз результатів соціологічного дослідження засвідчив незадовільний стан профілактичної роботи з пацієнтами з ХСК.

Перспективи подальших досліджень. Отримані дані будуть використані для обґрунтування шляхів удосконалення організації лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам із ХСК.

Література

Грузева Т.С. Концептуальные подходы к формированию стратегий достижения справедливости и равенства в охране здоровья // Сб. «Проблемы городского здравоохранения» СПб, 2009-Вып.14.- С.23-26.

Москаленко В.Ф. Принципы побудови оптимальної системи охорони здоров'я: український контекст. /В.Ф. Москаленко// -К.: Книга плюс, 2009. -- Т15,№3.- 516542.

Москаленко В.Ф. Профилактика как стратегическое направление в здравоохранении.// Сб. «Проблемы городского здравоохранения» СПб, 2009-Вып.14.-С.2009- 216..

Пресс-релиз с Национальной конференции по неинфекционным заболеваниям, (Киев, Украина, 28 мая 2019 г). Допуск: https: //www.euro.who.int/ru/health-topics/ noncommunicable-diseases/ pages/ news/ news/ 2019/06/ too-many-ukrainians-die- early-from-preventable-causes-action-is- needed-to-curb-noncommunicable- diseases.

Зелионко А. В. Обоснование организационно-профилактических мероприятий по совершенствованию системы формирования здоровье сберегающего поведения и улучшения качества жизни населения [диссертация]. СПб., 2007.

Решетников А.В. Проведение медико-социологического мониторинга/ А.В. Решетников -- М.: «Политехресурс», 2007.160 с.

References

Gruzeva T.S. Kontseptual'nyye podkhody k

formirovaniyu strategiy dostizheniya spravedlivosti i ravenstva v okhrane zdorov'ya // Sb. «Problemy gorodskogo zdravookhraneniya» SPb, 2009-Vyp.14.- S.23-26.

Moskalenko V.F. Printsipy pobudovi optimal'noн sistemi okhoroni zdorov'ya: ukraнns'kiy kontekst. /V.F. Moskalenko// -K.: Kniga plyus, 2009. -- T.15,№3.- 516-542.

Moskalenko V.F. Profilaktika kak strategicheskoye napravleniye v zdravookhranenii.// Sb. «Problemy gorodskogo zdravookhraneniya» SPb, 2009-Vyp.14.-S.2009-216..

Press-reliz s Natsional'noy konferentsii po neinfektsionnym zabolevaniyam, (Kiyev, Ukraina, 28 maya 2019 g.). Dopusk: https: //www.euro.who.int/ru/health-topics/ noncommunicable-diseases/ pages/ news/ news/ 2019/06/ too-many-ukrainians-die- early-from-preventable-causes-action-is- needed-to-curb-noncommunicable- diseases.

Zelionko A V. Obosnovaniye organizatsionno- profilakticheskikh meropriyatiy po sovershenstvovaniyu sistemy formirovaniya zdorov'ye sberegayushchego povedeniya i uluchsheniya kachestva zhizni naseleniya [dissertatsiya]. SPb., 2007.

Reshetnikov AV. Provedeniye mediko- sotsiologicheskogo monitoringa/ AV. Reshetnikov -- M.: «Politekhresurs», 2007.160 s.

Размещено на Allbest.ru