Ефективність застосування плавання для відновлення функціонального стану кардіореспіраторної системи після перенесених запалень легень

Размещено на http://allbest.ru

Ефективність застосування плавання для відновлення функціонального стану кардіореспіраторної системи після перенесених запалень легень

Роман Сарапук

Анотація

Мета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіорес- піраторної системи після перенесених запальних захворювань легень.

Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру.

За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження - 400-800 м при ЧСС 120-140 уд/хв.

Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп'ютерний спірометр Місгозріго НІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням).

Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об'єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05).

Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об'єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об'єму дихання, форсованого об 'єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.

Ключові слова: плавання, запальні захворювання легень, функціональний стан.

Abstract

Aim. To establish the influence of swimming on the restoration of functional reserves of the cardiorespiratory system after inflammatory lung diseases. Methods. The study involved 50 people (12 women and 38 men, mean age 42.01 ± 1.29 years) after inpatient treatment for inflammatory lung disease in the pulmonology department of the Ivano-Frankivsk Regional Phthisiopulmonology Center. In agreement with the attending physicians, they were sent to the sanatoriums “Diamond” and “Crystal” (Truskavets) where the main groups of 25 males and 6 females were created conditions for daily swimming for 18 days. The duration of each session was 45 minutes, and the amount of physical activity - 400-800 m at a heart rate of120-140 b/m. A computer spirometer was used to assess the main indicators of external respiration function Microspiro HI-501. Determination of total physical performance was performed using a James test. The survey was performed twice (before and after the cycle of swimming). Results. A comparative analysis of changes in the mean values of tidal volume and vital capacity of the lungs of the control and main group of men shows that in the main group, these indicators of external respiration exceed the control group by 10.9% and 4.0%, respectively (р<0,05). The analysis shows that for women, the values of tidal volume and vital capacity of the lungs of the main group at the end of classes increased compared to the control group by 5.0% and 12.4%, respectively. Probable changes were also found in both minute tidal volume, forced tidal volume, and peak expiratory rate in both men and women. Conclusion. The use of swimming in the recovery period of persons who have suffered from inflammatory diseases of the respiratory system provides normalization of the functioning of both respiratory and cardiovascular systems, which indirectly indicates the normalization of the mechanisms of neurohumoral regulation of body functions.

Keywords: swimming, inflammatory lung diseases, functional state.

Вступ

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. В Україні хвороби органів дихання вже стали одними з найпоширеніших захворювань і становлять 26,5% серед усіх вперше зареєстрованих недуг. В абсолютних цифрах це біля 7,8 млн осіб. Щодо Прикарпаття, то на даний час 0,4 млн людей страждають на запальні захворювання легень (ЗЗЛ), і ця патологія є четвертою за значимістю причиною смерті, а в структурі загальної інвалідності займає 21,5% [1, 3, 8]. Серед основних причин, що сприяють розвитку цих патологічних станів виділяють такі: малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування, хронічне стомлення, інтоксикація організму, алкоголізм, наявність осередків хронічної інфекції [6,7], а відтак зниження імуно-біологічних властивостей організму. Хвороби органів дихання характеризуються різноманіттям клініко-морфологічних проявів, що обумовлено великою кількістю етіологічних чинників, що призводять до розвитку недуг цих органів, віковими особливостями, структурно-функціональним станом легень [2, 10]. Не зважаючи на величезну кількість фармакологічних та нефармакологічних засобів лікування ЗЗЛ, не вдається істотно покращити та призупинити зниження функції зовнішнього дихання, уникнути персистенції системного запалення, загальмувати розвиток численних серйозних несприятливих генералізованих ефектів [4]. Відомо, що для удосконалення структурно-функціонального потенціалу органів дихання успішно використовуються найрізноманітніші засоби фізичної культури серед яких є і плавання, яке визнано одним з найефективніших чинників щодо формування функціональних резервів апарату зовнішнього дихання [4, 5, 8, 9]. Мета дослідження - встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень.

Методи

У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтізіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал” (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження - 400-800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували.

Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп'ютерний спірометр Місгозріго НІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням).

Результати дослідження

Дані функціонального обстеження наведені в табл. 1. Як видно з даної таблиці, за період перебування в санаторіях як в контрольній, так і в основній групах відбулося вірогідне зменшення ЧСС в стані спокою. При цьому в основній групі величина цих змін, завдяки занять плаванням, досягла вірогідно суттєвіших змін, порівняно з групою контролю. Аналогічні зміни відбулися і щодо частоти дихання. Сукупність цих функціональних змін привела до покращення фізичної працездатності за показниками проби Джеймса (див. табл. 1).

Таблиця 1

Результати функціонального обстеження пацієнтів із ЗЗЛ після впровадження реабілітаційної програми

Примітка. * -- р<0,05.

У табл. 2 представлені результати спірографічного дослідження чоловіків. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об'єму (ДО) і ЖЄЛ контрольної й основної групи свідчить про те, що в ОГ ці показники зовнішнього дихання перевищують дані КГ на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05).

Таблиця 2

Показники функції зовнішнього дихання у чоловіків основної і контрольної груп до і після завершення перебування в санаторії

Примітки: достовірність різниці показників у порівнянні з такими до початку занять плаванням * -- р<0,05; достовірність різниці показників у порівнянні з такими у КГ: * -- р<0,05.

Особливості змін середніх значень показників зовнішнього дихання у жінок наведені в табл. 3. Аналіз засвідчує, що величини дихального об'єму та ЖЄЛ у осіб жіночої статі ОГ наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об'єму дихання (див. табл. 3).

Таблиця 3

Показники функції зовнішнього дихання у хворих на ЗЗЛ жінок обох груп на початку і наприкінці дослідження

Примітка: достовірність різниці показників у порівнянні з такими до програми: * - р <0,05; достовірність різниці показників у порівнянні з такими у КГ: * - р <0,05

Дискусія

У сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація, пов'язана із значною кількістю запалень легень, які є наслідком багатьх чинників, але водночас й впливу на організм вірусу Covid-19.

Як бачимо, одне тільки медикаментозне лікування не приносить бажаного ефекту і тому є стійка потреба застосування немедикаментозного впливу, особливо засобів фізичної культури [6].

Як засвідчують результати нашого дослідження, використання плавання забезпечує швидке відновлення структурно-функціонального потенціалу легень після запальних процесів в дихальній системі. Як зазначає В.І. Ляшенко та співавт. [4] - вода при певній температурі сприяє розслабленню м'язів і відновленню взаємодії їх при згинанні та розгинанні кінцівок, створює умови розвантаження хребта і фізіологічні передумови для динамічних рухів грудної клітки під час дихання. У воді покращується координація рухів, збільшується сила м'язів спини, грудної клітки та черевного пресу, формується правильне дихання і покращується функція серцево-судинної системи. дихальний запальний плавання працездатність

Плавання створює умови для відновлення функціонального стану цілого організму [8]. В той же час засоби плавання, маючи надзвичайно широкий механізм дії та відновний ефект до останнього часу використовуються в основному тільки для відновлення уражень опорно-рухової системи з вираженими функціональними порушеннями та міофасціальним больовим синдромом [7].

Висновок

Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.

Бібліографія

1. Андрющенко ЛБ, Витько СЮ, Шутова ТН. Физкультурнооздоровительные технологии в укреплении состояния здоровья студентов и сотрудников вуза. Современные проблемы науки и образования. 2016; 5: 261-261.

2. Зайцев АА. Внебольничная пневмония: эпидемиология, диагностика и антимикробная терапія. Терапия. 2018; 1(19): 63-71.

3. Круглякова ЛВ, Нарышкина СВ. Тяжелая внебольничная пневмония: диагностика и лечение (обзор литературы). Бюл. физиологии и патологи дыхания. 2016; 59: 98-108.

4. Курко ЯВ. Плавання-засіб фізичної реабілітації у чутливих до зміни погоди людей. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми 216 фізичного виховання і спорту. 2011; 12: 54-57

5. Ляшенко АМ., Дєлова ІО. До питання про методику навчання плаванню.Теогіа ta Metodika Fizicnogo Vihovanna. 2014; 3: 33-35.

6. Михеенко ОИ. Комплексная методика оценки уровня здоровья организма человека. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2011; 6: 93-101.

7. Надеев АП, Козяев МА, Абышев АА, Чеканов МН, Благитко ЕМ, Пешкова ИВ, Овсянко ЕВ. Вне- больничная пневмония: эпидемиология, этиология и клинико-морфологические параллели. Journal of Siberian Medical Sciences. 2019; 4: 20-29.

8. Ньюсом П, Янг А. Эффективное плавание. Методика тренировки пловцов и триатлетов / пер. с анг. Дианы Айше ; под. ред. Сергея Ленивкина. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013; 400 с.

9. Філатова ЗІ. Особливості складання диференційованих програм з навчання плавання студентів спеціальної медичної групи. Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 15: Науково - педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2015; 3(1): 370-373.

10. Яців ЯМ., Лапковський ЕЙ. Оцінка фізичної підготовленості та функціонального стану осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2014; 22: 81-86.

References

1. Andriushchenko LB, Vytko SIu, Shutova TN. Fyzkulturnoozdorovytelnbie tekhnolohyy v ukreplenyy sostoianyia zdorovia studentov y sotrudnykov vuza. Sovremennbie problembi nauky y obrazovanyia. 2016; 5: 261-261.

2. Zaitsev AA. Vnebolnychnaia pnevmonyia: эpydemyolohyia, dyahnostyka y antymykrobnaia terapiia. Terapyia. 2018; 1(19): 63-71.

3. Kruhliakova LV, Narbishkyna SV. Tiazhelaia vnebolnychnaia pnevmonyia: dyahnostyka y lechenye (obzor lyteraturbi). Biul. fyzyolohyy y patolohy dbkhanyia. 2016; 59: 98-108.

4. Kurko YaV. Plavannia-zasib fizychnoi reabilitatsii u chutlyvykh do zminy pohody liudei. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy 216 fizychnoho vykhovannia i sportu. 2011; 12: 54-57

5. Liashenko AM., Dielova IO. Do pytannia pro metodyku navchannia plavanniu.Teoria ta Metodika Fizicnogo Vihovanna. 2014; 3: 33-35.

6. Mykheenko OY. Kompleksnaia metodyka otsenky urovnia zdorovia orhanyzma cheloveka. Pedaho- hyka, psykholohyia y medyko-byolohycheskye problembi fyzycheskoho vospytanyia y sporta. 2011; 6: 93-101.

7. Nadeev AP, Koziaev MA, Abbishev AA, Chekanov MN, Blahytko EM, Peshkova YV, Ovsianko EV. Vnebolnychnaia pnevmonyia: эpydemyolohyia, эtyolohyia y klynyko-morfolohycheskye parallely. Journal of Siberian Medical Sciences. 2019; 4: 20-29.

8. Niusom P, Yanh A. Эffektyvnoe plavanye. Metodyka trenyrovky plovtsov y tryatletov / per. s anh. Dyanb Aishe ; pod. red. Serheia Lenyvkyna. M.: Mann, Yvanov y Ferber, 2013; 400 s.

9. Filatova ZI. Osoblyvosti skladannia dyferentsiiovanykh prohram z navchannia plavannia studentiv spetsialnoi medychnoi hrupy. Naukovyi chasopys NPU imeni MP Drahomanova. Seriia 15: Naukovo- pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport). 2015; 3(1): 370-373.

10. Iatsiv YaM., Lapkovskyi EI. Otsinka fizychnoi pidhotovlenosti ta funktsionalnoho stanu osib, shcho vedut malorukhomyi sposib zhyttia. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Fizychna kultura. 2014; 22: 81-86.

Размещено на Allbest.ru