Діагностика та визначення основних рухових порушень патерну ходьби у осіб після перенесеного мозкового інсульту

мозковий інсульт фізичний реабілітація

Таблиця 2.Рухові розлади патерну ходьби, %

З табл. 2 видно, що найчастіші порушення патерну ходьби, які виникають у осіб після перенесеного мозкового інсульту є наступними: інверсія стопи присутня в 93,3% пацієнтів основної групи та в 90% групи порівняння; у 96,6% основної та у 93,3% порівняльної груп зустрічалося надмірне плантарне згинання стопи; надмірне розгинання колінного суглобу виявлено у 86,6% основної та у 83,3% порівняльної груп; приведення стегна під час ходьби спостерігалося у 66,6% пацієнтів основної та у 70% порівняльної груп, а обмежене згинання в кульшовому суглобі зустрічалося у 53,3% та 60% пацієнтів основної та порівняльної груп; в 63,3% основної та в 56,6% порівняльної груп виявлено іпсилатеральне опадання тазу, а контрлатеральний нахил тулоба вбік спостерігався у 50% основної та в 46,6% порівняльної груп.

Наведені вище рухові розлади найбільш спотворюють та порушують патерн на наступних фазах ходьби: плантарне згинання стопи, інверсія стопи фаза - Pre-swing; надмірне розгинання колінного суглобу виникало на фазі Mid stance; приведення стегна у фазах - Inicial contact, Loading response, Terminal swing; а іпсилатеральне опадання тазу у фазах - Inicial swing, Mid stance; нахили тулоба вправо-вліво у фазі - Inicial swing.

У ході дослідження ми посилалися на дані Медичного центру Ранчо Лос Амігос, що займається діагностикою патерну ходьби. Вчені лабораторії виділяють 8 фаз ходьби: початковий контакт; етап завантаження стопи; середина опорної фази; завершальний етап опорної фази; підготовчий етап махової фази; початковий етап махової фази; середній етап махової фази; завершальний етап махової фази. Ранчо Лос Амігос та доктор Жаклін Перрі [15], розробили концепції критичних моментів патологічної ходьби у восьми її фазах. Критичним моментом автори вважають спільний рух або певне положення, що вносить значне порушення при здійсненні ходьби в одній з восьми фаз [2, 15, 16, 19].

Таким чином, фізіологічна ходьба містить 3 ключові моменти, які включать в себе вісім фаз.

Навантаження вагою, одноопорна фаза та переміщення вперед махової ноги є основними ключовими моментами ходьби. Ключовий момент навантаження вагою включає в себе дві фази ходьби: початковий контакт та завантаження стопи. У даних фазах ходьби виникають наступні порушення: контакт передньою частиною та всією підошвою стопи, тремтіння та перерозгинання гомілки в колінному суглобі.

Контакт передньою частиною стопи обумовлений надмірним плантарним згинанням (96,6% - ОГ, 93,3% - ГП), обмеженим згинанням в кульшовому та колінному суглобі підчас фази завантаження стопи. Виникає дане порушення за відсутності руху гомілки до переду.

Контакт передньою та всією підошвою стопи виникає за рахунок контрактури гомілково ступневого суглоба, спастики чи гіпертонусу плантарних м'язів згиначів, слабкості дорсальних згиначів та чотириголового м'язу стегна, пропріорецептивних розладів та болю в стопі.

Тремтіння в коліні (зустрічалося в 6,6% - ОГ та в 10,0% - ГП) виникає за невідповідності згинання та розгинання у колінному суглобі під час однієї з фаз ходьби. Результатом тремору є втрата стабільності та швидке перерозгинання коліна. Перероз - гинання в коліні (86,6% - ОГ та у 83,3% - ГП) в основному починається підчас завантаження стопи.

До основних причин тремору та перерозгинання коліна належать порушення моторного контролю, слабкості та спастичності чотириголового м'язу стега, спастичності плантарних м'язів згиначів стопи.

Одноопорна фаза включає в себе середину опорної фази та завершальний етап опорної фази. До основних порушень під час одноопорної фази ходьби належить: надмірне плантарне та дорсальне згинання стопи, стегна та колінного суглобу, контрла- теральне опадання тазу, нахил тулуба вперед та вбік [13, 14, 16, 17].

За умови повного контакту стопи з опорою виявлені наступні розлади ходьби: надмірне дорсальне згинання стопи, в кульшовому та колінному суглобах. Ці зміни викликають м'язову активність чотириголового м'язу, який в середині опорної фази немає активності.

До основних причин надмірного дорсального згинання та надмірного згинання в кульшовому і колінному суглобах належать слабкість плантарних м'язів-згиначів, контрактура колінного та кульшового суглобів, спастичність м'язів-згиначів коліна. Надмірне плантарне згинання може супроводжуватися швидким перерозгинанням та перешкоджатиме руху тіла вперед. Воно зумовлене контрактурою гомілково ступневого суглобу, спастичністю плантарних м'язів-згиначів, розладами пропріорецептивної чутливості та слабкості чотириголового м'язу стегна. Якщо надмірне плантарне згинання виникає в фазі опори, коли п'ята є піднята над поверхнею землі, воно спричине конрактуре гомілково ступневого та колінного суглобів, спастичність плантарних м'язів згиначів стопи, гомілки та різниці довжини фаз різних ніг [2, 15, 16, 18].

Контрлатеральне опадання тазу встановлено у 6,6% ОГ та в 10% ГП. Дане порушення виникає у фазі опори за рахунок слабкості м'язів, які забезпечують відведення стегна. Нестабільність в тазовому поясі збільшує енергетичні витрати пацієнта та може бути однією з причин бокового нахилу тулуба. Цей компенсаторний рух може вказувати також і на інші проблеми. Він залежить від фази ходьби у якій виникає та сторони на якій відбувається. Атипові, тривалі рухи в тулубі призводять до болю в попереку. При цьому виникає боковий нахил тулуба за рахунок іпсилатерального болю в кульшовому суглобі, компенсаторного руху для допомоги контрлатеральній кінцівці в маховій фазі та слабкості відвідніх м'язів стегна.

Нахил тулуба до переду (6,6% - ОГ та 3,3% - ГП) часто супроводжується у всіх фазах ходьби. Цей розлад ініціює порушення координації пацієта та збільшує енергетичні затрати і виникає за рахунок слабкості м'язів розгиначів стегна, контрактури в кульшовому суглобі, розлади пропріорецепції.

Переміщення вперед махової ноги є останнім ключовим моментом ходьби та включає в себе наступні фази: підготовчий та початковий, середній та завершальний етапи махової фази. Обмежене згинання коліна (6,6% - ОГ, 13,3% - ГП) у підготовчій фазі махової ноги викликано спастичністю чотириголового м'язу стегна, порушенням селективного контролю, слабкістю плантарних згиначів та болю в гомілково ступневому суглобі. Дане відхилення викликане зазвичай за відсутності достатнього плантарного згинання та передує надмірному дорсальному згинанню на завершальному етапі опорної фази.

Обмежене згинання коліна на початковому етапі махової фази, зазвичай починається у підготовчій фазі та є першочерговим механізмом забезпечення кліренсу стопи, тим не менше необхідно диференціювати причини надмірного плантарного згинання, оскільки воно також може бути викликане розладами функцій стопи. До найбільш імовірних причин обмеженого згинання коліна відносять всі причини, що виникають на підготовчому етапі махової фази, а саме, слабкість м'язів стабілізаторів кульшового та колінного суглобів й спастичність м'язів розгиначів стегна.

Недостатнє розгинання (3,3% - ОГ та 0,0% - ГП) в колінному суглобі на завершальному етапі махової фази є основним розладом, що здійснює вплив на довжину кроку. Під час діагностики ходьби важливим є виявлення основних причин даного порушення до яких входить: слабкість чотириголового м'язу стегна, розгинальна контрактура колінного суглобу, порушення моторного контролю, компенсаторні механізми. Вкрай рідко недостатнє розгинання в колінному суглобі викликане надмірною ротацією тазу у горизонтальній площині. Це викликано деформацією кісток тазу і терапія таких процесів потребує оперативного втручання [1, 2, 13, 14, 15, 16].

На другому етапі дослідження обстежено кінематичні параметри ходьби 60-ти осіб після перенесеного мозкового інсульту. Встановлено, що до найчастіших порушень ходьби належать: надмірне плантарне згинання (96,6% - ОГ, 93,3% - ГП) та інверсія стопи (93,3% ОГ та в 90% - ГП), перерозгинання колінного суглобу (86,6% - ОГ та у 83,3% - ГП), приведення стегна (66,6% - ОГ пацієнтів та у 70% - ГП), обмежене згинання коліна (6,6% - ОГ, 13,3% - ГП), іпсилатеральне опадання тазу (6,6% - ОГ та в 10% - ГП) та контрлатеральний нахил тулоба (50% - ОГ та в 46,6% - ГП). Піднімання п'яти та надмірного дорсального згинання стопи, ротації тулоба назад та вперед в ході дослідження не виявлено. Встановлено основні причини порушень патерну у трьох ключових моментах у осіб після перенесеного мозкового інсульту.

Висновок

Обстеження патерну ходьби та вміння правильно визначити порушення патерну ходьби є одним з ключових моментів формування об'єктивно правильного реабілітаційного втручання. Отже, правильне обстеження патерну, знання та розуміння причин можливих порушень дозволить в подальшому сформувати ефективний алгоритм реабі - літаційного втручання спрямованого на відновлення чи компенсацію ходьби у осіб після перенесеного мозкового інсульту.

1. Берштейн НА. Физиология движений и активность. М.: Медицина, 1990. 494 с.

2. Виленский БС, Яхно НН. Ишемический инсульт. СПб.: Фолиант, 2007. 288 с.

3. Витензон А. С. Закономерности нормальной и патологической ходьбы человека. М.: ЦНИИ П1. 1998. 271 с.

4. Діагностика, комплексне лікування, реабілітація, профілактика і організаційні заходи з питань церебрального інсульту: навч.-метод. посібник для слухачів системи до/та післядипл. підгот., лікарів всіх спец. / І. Зозуля та ін. К., 2005. 72 с.

5. Епифанов ВА. Восстановительная медицина. М.: ГЭОТАР - Медиа, 2007. 592 с.

6. Завалишин ИА, Бархатова ВП. Спастичность // Журн. Невропат. и психиатр. 1986. № 4. С. 532-536.

7. Зінченко ОМ, Міщенко ТС. Стан неврологічної служби в Україні в 2015 році. Харків; 2016. 23 с

8. Иващенко ЕН. Социально-гигиенические аспекты инвалидности вследствие травм различных локализаций и потребность инвалидов в медико-социальной помощи: автореф. дис. ... канд. мед. наук. М., 1994. 33 с.

9. Кадыков АС. Восстановление нарушенных функций и социальная реадаптация больных, перенесших инсульт (основные факторы реабилитации): автореф. дис. ... д-ра мед. наук (в форме начного доклада). М., 1991.

10. Мухін ВМ. Фізична реабілітація. К.: Олімпійська література, 2005.

11. Wolfe C. D. A. The impact of stroke // Brit. Med Bull. 2000. Vol. 56, № 2. P. 275-286.

12. Shultz SJ et al. Examination of musculoskeletal injuries. 2nd ed, North Carolina: Human Kinetics, 2005. Р. 55-60.

13. Loudon J, et al. The clinical orthopedic assessment guide. 2nd ed. Kansas: Human Kinetics, 2008. P. 395408.

14. Demos, Gait analysis, (http: //www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK27235/ (https: //www.ncbi.nlm. nih.gov /books/NBK27235/)), 2004.

15. Perry J, Giovan P. Harris Lj. et al. The determinants of muscle action in the hemiparetic lower extremity. Clin Orthop 131: 71-89. 1978.

16. Rancho Los Amigos National Rehabilitation Center, - LAREI, 2001.

17. Hacke W. Neurology / Hacke W., Brott T.,Caplan L.R. et al. 1999. Vol. 53. P. 3-14.

18. Malanga G and Delisa J.A. Section One: Clinical Observation. Office of rehabilitation Research and Development No Date. http://www.rehab.research.va.gov/mono/gait/malanga.pdf.

19. Standford School of medicine #2 Gait Abnormalities http://stanfordmedicine25.stanford. edu/ the25/gait.html (http://stanfordmedicine25.stanford.edu/the25/gait.html) (Accessed 5 February 2012.

References

мозковий інсульт фізичний реабілітація

1. Ivashchenko EN. Socio-hygienic aspects of disability due to traumas of different localizations and the need of persons with disabilities in medical and social care: Author's abstract. diss. ... Cand. honey. Sciences - M., 1994. 33 s

2. Kadykov AS Restoration of impaired functions and social readaptation of stroke patients (the main factors of rehabilitation): Author's abstract of the dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences (in the form of a night report). M., 1991.

3. Mukhin VM Physical rehabilitation. K.: Olympic Literature, 2005.

4. Shultz SJ et al. Examination of musculoskeletal injuries. 2nd ed, North Carolina: Human Kinetics, 2005. P. 55-60.

5. Epifanov VA. Restorative medicine. M.: GEOTAR - Media, 2007. 592 s.

6. Zavalishin IA, Barkhatova VP. Spasticity // Journal. Neuropath. and a psychiatrist. 1986. № 4. P. 532-536.

7. Zinchenko OM, Mishchenko TC. Neurological Service in Ukraine in 2015. Kharkiv, 2016. 23 p.

8. Wolfe C. D. A. The impact of stroke // Brit. Med Bull. 2000. Vol. 56 No. 2. P. 275-286.

9. Bershtein NA. Physiology of Movements and Activity / NA Bershtein, Moscow: Medicine, 1990. 494 p.

10. Vilensky BS, Yahno NN. Ischemic stroke. St. Petersburg: Tome, 2007. 288 p.

11. Wittenson AS. Patterns of normal and pathological walking of a person. M.: CNIIPP, 1998. 271 p.

12. Diagnosis, comprehensive treatment, rehabilitation, prevention and organizational measures for cerebral stroke: Educ.-method. System Guide for pre- and post-graduate students. prep., doctors of all specialties / Zozulya I. and others. K., 2005. 72 p.

13. Rancho Los Amigos National Rehabilitation Center, - LAREI, 2001.

14. Perry J Giovan P. Harris Lj. et al. The determinants of muscle action in the hemiparetic lower extremity. Clin Orthop 131:71 - 89. 1978.

15. Standford School of medicine #2 Gait Abnormalities http://stanfordmedicine25.stanford.edu/the25/gait.html

16. Loudon J, et al. The clinical orthopedic assessment guide. 2nd ed. Kansas: Human Kinetics, 2008. P. 395-408.

17. Demos, Gait analysis, (http: //www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK27235/ (https: //www.ncbi.nlm. nih.gov /books/NBK27235/)), 2004.

18. Hacke W., Brott T.,Caplan L.R. et al. Neurology. 1999. Vol. 53. P. 3-14.

19. Bershtein NA Physiology of Movements and Activity. M.: Medicine, 1990. 494 p.

20. Размещено на Allbest.ru