Методологічні аспекти побудови програм фізичної терапії для хворих із хронічним бронхітом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні аспекти побудови програм фізичної терапії для хворих із хронічним бронхітом

Жарова І.О.

доктор наук із фізичного виховання та спорту

доцент, професор кафедри фізичної терапії

Національного університету

фізичного виховання і спорту, м. Київ

Анотація

фізичний терапія хронічний бронхіт

На основі аналізу та синтезу спеціальної науково-методичної літератури у роботі представлено сучасний погляд на проблему фізичної терапії при хронічному бронхіті. У зв'язку з ростом захворюваності, особливо серед осіб працездатного віку, актуальним стає питання в розробці програм і методик відновного лікування для хворих із бронхолегеневими захворюваннями. Головною метою фізичної терапії хворих із хронічним бронхітом на поліклінічному етапі є досягнення стійкої ремісії захворювання, пригнічення активності запального процесу у бронхах, поліпшення імунної реактивності організму, нормалізацію загальної активності хворих. Поліклінічний етап передбачає проведення низки заходів з використанням методів кінезіотерапії, фізіотерапії, психотерапії, активної і пасивної працетерапії. З форм кінезіотерапії призначають лікувальну гімнастику, ранкову гігієнічну гімнастику, дозовані прогулянки, елементи спортивних ігор. Важливою формою кінезіотерапії є дозована ходьба, в процесі якої тренується і пристосовується до підвищеного навантаження серцево-судинна та дихальна системи, підвищується тонус нервової системи. Методи фізіотерапії широко використовуються та грають провідну роль в комплексі лікувальних і реабілітаційних заходів. Таким чином, при проведенні аналізу науково-методичної літератури та визначення сучасного стану фізичної терапії при хронічному бронхіті на поліклінічному етапі можна констатувати, що розробка програм фізичної терапії для застосування на поліклінічному етапі є невід'ємною частиною ведення хворих із хронічним бронхітом, значно поліпшуючи результати лікування та якості життя хворих.

Жарова И.А.

Методологические аспекты построения программ физической терапии для больных с хроническим бронхитом

Аннотация

На основе анализа и синтеза специальной научно-методической литературы в работе представлен современный взгляд на проблему физической терапии при хроническом бронхите. В связи с ростом заболеваемости, особенно среди лиц трудоспособного возраста, актуальным становится вопрос о разработке программ и методик восстановительного лечения для больных с бронхолегочными заболеваниями. Главной целью физической терапии на поликлиническом этапе является достижение стойкой ремиссии заболевания, снижение активности воспалительного процесса в бронхах, улучшение иммунной реактивности организма, нормализация общей активности больных. Поликлинический этап предусматривает проведение ряда мероприятий с использованием методов кинезиотерапии, физиотерапии, психотерапии, активной и пассивной трудотерапии. Из форм кинезиотерапии назначают лечебную гимнастику, утреннюю гигиеническую гимнастику, дозированные прогулки, элементы спортивных игр. Важной формой кинезиотерапии является дозированная ходьба, в процессе которой тренируется и приспосабливается к повышенной нагрузке сердечно-сосудистая и дыхательная системы, повышается тонус нервной системы. Методы физиотерапии широко используются и играют ведущую роль в комплексе лечебных и реабилитационных мероприятий. Таким образом, при проведении анализа научно -методической литературы и определения современного состояния проблемы можно констатировать, что разработка программ физической терапии при хроническом бронхите на поликлиническом этапе является неотъемлемой частью ведения больных с хроническим бронхитом, значительно улучшая результаты лечения и качества жизни больных.

Zharova I.

Methodological aspects of construction of the programs of physical therapy for patients with a chronic bronchitis

Annotation

On the basis of analysis and synthesis of the special scientifically-methodical literature a modern look is in-process presented to the problem of physical therapy at a chronic bronchitis. In connection with the height of morbidity, especially among the persons of capable of working age, a question becomes actual about program and meth odologies of restoration treatment development for patients with diseases of bronchial tubes and lungs. The feature of flow of chronic bronchitis is a steadily making progress obstruction of respiratory tracts, unfortunately, in a country attention not enough is spared to restoration treatment on the policlinic stage, while this stage is basic in the correction of the state of patients a chronic bronchitis. By the primary o bjective of physical therapy of patients with a chronic bronchitis on the policlinic stage there is an achievement of proof remission of disease, which assumes maximal liquidation of clinical symptoms of illness, decline of activity of inflammatory process in bronchial t ubes, improvement of immune reactivity of organism, normalization of general activity of patients. The policlinic stage of physical therapy envisages realization of row of events with the use of methods of kinesiotherapy, physiotherapy, psychotherapy, active and passive work therapy. From forms kinesiotherapy appoint: curative gymnastics, morning hygienically gymnastics, dosed walks, elements of sport games. The important form of kinesiotherapy is the dosed walking in the process of that practices and adapts to the enh ance able loading cardiovascular system, breathing deepens, tone of the nervous system rises. The methods of physiotherapy are widely used and play a leading role the complex of curative and rehabilitation events, in a prophylaxis and treatment of initial forms of disease. Thus, it is possible to establish during realization of analysis of scientifically-methodical literature and determination of the modern state of problem, that program of physical therapy development at a chronic bronchitis on the policlinic stage occupie s an important place in the holier of patients. Application of physical therapy on the policlinic stage is inalienable part of conduct of patients with a chronic bronchitis, considerably improving the results of treatment and quality of life of patients.

Постановка проблеми

Хронічний бронхіт серед популяції населення України є однією з найважливішої соціально - економічної проблеми охорони здоров'я, що вносить свій істотний внесок у зростання тимчасової непрацездатності, збільшенням випадків інвалідності та передчасної смертності. Статистичні дані сьогодення вказують на те, що розповсюдженість захворювань дихальної системи, серед захворювань внутрішніх органів, займає 2 місце після захворювань серцево-судинної системи. У структурі поширеності хвороб органів дихання хронічний бронхіт займає лідируюче місце, складаючи більше 55% патології респіраторної системи. Захворювання органів дихання характеризуються тривалістю і поганим відновленням функціональних можливостей дихальної системи, при цьому порушується пристосувальний механізм, який забезпечує адекватне включення всіх ланок функціонування системи дихання [2,7,10,12,15].

Активізація роботи основних і допоміжних дихальних м'язів призводить до відновлення нейрогуморального зв'язку м'язової роботи та дихання. Особливістю перебігу хронічного бронхіту є неухильно прогресуюча обструкція дихальних шляхів, яка пов'язана з патологічною запальною відповіддю дихальних шляхів на частки або гази [11].

На жаль, усі накопичені наукові дані не сприяють зниженню захворюваності дихальної системи. Особлива актуальність проблеми пов'язана з погіршенням екологічної обстановки не лише в Україні, але і у всьому світі, широкою поширеністю тютюнокуріння, пізньою діагностикою обструктивного синдрому, особливо серед осіб працездатного віку [6-8].

Незважаючи на достатню кількість наукових робіт, присвячених вивченню методів лікування, діагностики, профілактики і реабілітації хворих бронхітом ця проблема залишається актуальною, не існує загальноприйнятих критеріїв, які дозволяють проводити фізичну терапію цих хворих. Недостатньо уваги приділяється програмам реабілітації на поліклінічному етапі, тоді як цей етап основний в корекції стану хворих хронічним бронхітом, особливо для осіб молодого віку. Отже, існуюча ситуація обумовила необхідність проведення детального аналізу та дозволила сформувати мету дослідження.

Формування мети дослідження

Проведення аналізу науково-методичної літератури та визначення сучасного стану фізичної терапії при хронічному бронхиті на поліклінічному етапі.

Методи дослідження

У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу сучасних джерел інформації.

Виклад основного матеріалу та результати досліджень

У останнє десятиліття хронічний бронхіт виділений в окрему нозологічну форму, що має відповідну стадійність, а також сформовані нові підходи до трактування хвороби, методів її діагностики і профілактики. Захворювання зазвичай обумовлене тривалим роздратуванням бронхів різними шкідливими чинниками: екзогенними (нікотином, пилом, димом, окислом вуглецю, сірчистим ангідридом, оксидами азоту і іншими хімічними з'єднанням) і ендогенними (природжений дефіцит альфа-1-антитрипсина, гіперреактивність бронхів, недоношеність плоду при народженні), має значення дія сирого і холодного повітря. Сучасною тенденцією як медицини, так і фізичної терапії є зниження часу перебування хворого на стаціонарному етапі, це обумовлено як економічними міркуваннями, так і раннім початком реабілітаційних заходів, максимально швидким поверненням хворого в звичну обстановку. Головною метою фізичної терапії хворих з хронічним бронхітом на поліклінічному етапі є досягнення стійкої ремісії захворювання, яка припускає максимальну ліквідацію клінічних симптомів хвороби, пригнічення активності запального процесу у бронхах, поліпшення імунної реактивності організму, нормалізацію загальної активності хворих. На поліклінічному етапі фізичної терапії хворих з хронічним бронхітом, метою відновного лікування являється попередження прогресу захворювання, подальша нормалізація функціонального стану, адаптація організму до фізичних навантажень, відновлення порушених здібностей (у тому числі здібності до трудової діяльності) [5, 8, 9].

Поліклінічний етап фізичної терапії передбачає проведення низки заходів з використанням методів кінезіотерапії, фізіотерапії, психотерапії, активної і пасивної працетерапії. Важливе значення надається організації і проведенню зайняття в "Школах для хворих і їх родичів", що дозволяють освоювати знання з питань профілактики, лікування і відновлення після захворювання. Кінезіотерапія вивчає механізми терапевтичної дії руху на організм хворого з лікувальною, реабілітаційною та профілактичною метою. Кінезіотерапія використовує в лікуванні хворих одну з найважливіших еволюційне розвинених біологічних функцій організму - рух. З форм кінезіотерапії призначають: лікувальну гімнастику, ранкову гігієнічну гімнастику, дозовані прогулянки, елементи спортивних ігор та т. ін. [1, 10, 15]

Процедура лікувальної гімнастики будується за загальноприйнятою схемою (ввідна, основна, завершальна частина). У основну частину зайняття включають загальнорозвивальні вправи, залучаючи до процесу руху ті або інші м'язові групи, в той же час вони є дихальними вправами, оскільки стимулюють і поглиблюють функцію дихання [5, 8, 14].

Оскільки при хронічному бронхіті порушена рухливість грудної клітки, та найбільша увага приділяється спеціальним дихальним вправам - як статичним, з яких важливо виділити діафрагмальне дихання, так і динамічним: - вправи з повільним повноцінним і подовженим видихом, оскільки вони забезпечують повніше видалення повітря з емфизем атозно- розтягнутих альвеол через звужені бронхіоли і тренують діафрагму і черевний прес, бере участь в здійснення повний видих;

- вправи з вимовою гласних і приголосних звуків, розраховані на розвиток вольового свідомого управління видихом самим хворим. Вібрація верхніх дихальних шляхів сприяє зниженню спазму бронхів при видиху.

Важливою формою кінезіотерапії при бронхіті є дозована ходьба, в процесі якої тренується і пристосовується до підвищеного навантаження серцево-судинна система, що покращує живлення сердечного м'яза, обмін речовин в тканинах і органах, поглиблюється дихання, підвищується тонус нервової системи, нормалізуються сон і апетит. Швидкість ходьби збільшується поступово: 50-70 кроків в одну хвилини в перші дні лікування; 90-110 кроків в одну хвилину при хорошому загальному самопочутті хворого; 110-120 кроків в одну хвилину при відмінному самопочутті у кінці лікування. Дихання має бути спокійним і глибоким, через ніс з акцентом на довгий, повний видих, без напруги і посилення [13]. Хворим за дві години до сну для поліпшення легеневої вентиляції можна рекомендувати виконувати комплекс дренуючої гімнастики протягом 8-10 хвилин.

Численні спеціальні дослідження і клінічні спостереження свідчать про те, що фізичні чинники при правильному їх застосуванні сприяють швидшій ліквідації запального процесу у бронхолегеневій системі. При хронічному бронхіті методи фізіотерапії широко використовуються та часто грають провідну роль в комплексі лікувальних і реабілітаційних заходів, в профілактиці та лікуванні початкових форм захворювання. Фізіотерапевтичні процедури активізують внутрішньоклітинні та позаклітинні ферментні системи, стимулюють процеси фагоцитозу, сприяють нормалізації окислювально -відновних процесів і відновленню тонусу судин у вогнищі запалення [1, 3, 4, 9].

Прикладом формування комплексних програм фізичної терапії у хворих на хронічний бронхіт за останні роки може служитиробота Перцевої Т.О., Ботвінікової Л.А., Конопкіної Л.І. (2004). Авторами було доведено, що включення в комплексне лікування хворих із хронічним бронхітом індивідуальних програм тривалої фізичної реабілітації і психокорекції веде до достовірного поліпшення якості життя [10].

Вавілова Н.М. (2009) запропонувала на поліклінічному етапі реабілітації хворих із хронічним бронхітом в якості легеневої реабілітації призначати тренування на велоергометрі. Технологія застосування інтенсивних фізичних тренувань включала 10-12 процедур, 3-5 раз на тиждень по 10 хвилин [3].

І.М. Грігус (2012) вказує на те, що особливістю методики кінезіотерапії при хронічному бронхиті є широке застосування спеціальних дихальних вправ, а також сегментарно-рефлекторний масаж поперекових, верхньогрудних та середньошийних спинномозкових сегментів [5].

В своїй роботі Арєшіна Ю.Б. (2013) для дітей із рецидивуючим бронхітом для застосування на лікарняному та післялікарняному етапі запропонувала програму фізичної реабілітації з використанням традиційних та нетрадиційних засобів відновлення здоров'я [1].

Н.М. Викулова зі співавт. (2017) запропонували комплексний вплив методик лікувальної та звукової гімнастики, вібраційного сегментарного масажу, аероталасотерапії з інгаляційною терапією, дозовану ходьбу, який виявився більш ефективним над базисною терапією хворих із хронічним бронхітом [4].

Н.О. Івасик (2018) вивчаючи дані з джерел доказової медицини наголошую на тому, що тільки за допомогою довготривалих досліджень можна буде визначити, застосування яких засобів у тренувальному процесі є більш ефективним для очищення дихальних шляхів під час фізичної реабілітації/терапії хворих з бронхолегеневими захворюваннями [7].

О.Д. Петрухнов, Л.А. Рубан (2019) в своїй роботі вказують на те, що застосування ходьби на оздоровчо-нормалізуючих режимах покращують функціональний стан організму студентів, позитивно впливають на якість життя хворих молодого віку із хронічним бронхітом [9].

Таким чином, аналіз спеціальної науково-методичної літератури за напрямком фізичної терапії хворих із хронічним бронхітом засвідчив, що існує проблема систематизації об'єму знань щодо розробки загальноприйнятих критеріїв, які б дозволили проводити фізичну терапію цих хворих. Все вищесказане має суттєве медико-соціальне значення для збереження, підтримки та зміцнення здоров'я пацієнтів, особливо працездатного віку.

Висновки

У процесі проведення аналізу науково-методичної літератури та визначення сучасного стану фізичної терапії при хронічному бронхіті на поліклінічному етапі можна констатувати, що фізична терапія посідає важливе місце у комплексному лікуванні хворих із хронічним бронхітом. Розробка програм фізичної терапії для застосування на поліклінічному етапі є невід'ємною частиною ведення хворих із хронічним бронхітом, значно поліпшуючи результати лікування та якості життя хворих.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з систематизацію та вдосконаленням існуючих методик та програм фізичної терапії хворих із хронічним бронхітом на стаціонарному етапі.

Література

1. Арєшина Ю.Б. Фізична реабілітація дітей середнього та старшого дошкільного віку, які страждають на рецидивний бронхіт: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.03 "фізична реабілітація" / Арєшина Ю.Б. - Київ, 2013. - 23 с.

2. Биличенко Т.Н. Смертность от болезней органов дыхания в 2014-2015 гг. и пути ее снижения. / Т.Н. Биличенко, Е.В. Быстрицкая, А.Г. Чучалин та ін. // Пульмонология,. - 2016. - № 26. - С. 389-397.

3. Вавилова Н.Н. Восстановление физической работоспособности больных хроническим бронхитом на поликлиническом этапе реабилитации / Н.Н. Вавилова. // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. - 2009. - №. 31.

4. Викулова Н.Н. Комплексная физическая реабилитация больных хроническим обструктивным бронхитом / Н.Н. Викулова, Е.Ю. Шишко, А.О. Волочан. // Физическая культура. Спорт. Туризм. Двигательная рекреация. - 2017. - С. 70-72.

5. Григус И. Методологические аспекты проведения физической реабилитации у больных хроническим бронхитом / І. Грігус. // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві . - 2012. - № 3. С. 282-287.

6. Журавская Н.С. Хронический бронхит как актуальная проблема отечественной пульмонологии /Н.С. Журавская //Бюллетень физиологии и патологии дыхания. - 2003. - № 13.

7. Івасик Н. Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації/терапії дітей шкільного віку з бронхолегеневими патологіями: монографія / Н. Івасик. - Львів: ЛДУФК, 2018. - С. 20-35.

8. Малявин А.Г. Организация реабилитации пульмонологических больных / А.Г. Малявин, А.Г. Чучалин. // Здравоохранение. - 2004. - С. 54-62.

9. Петрухнов О.Д. Вплив кінезіотерапії на якість життя студентів із хронічним бронхітом / О.Д. Петрухнов, Л.А. Рубан // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2019. - № 3 (71). - С. 67-71.

10. Перцева Т.А. Роль индивидуальных реабилитационных программ в комплексном лечении больных хроническим обструктивным бронхитом / Т.А. Перцева, Л.А. Ботвиникова, Л.И. Конопкина. //Укр. пульмонол. журн. - 2004. - № 2. - С. 32-34.

11. Чучалин А.Г. Клинические рекомендации. Пульмонология. - 2007. - С. 47-52.

12. Barnett M.L., Linder J.A. Antibiotic prescribing for adults with acute bronchitis in the United States, 1996-2010 //Jama. - 2014. - Т. 311. - № 19. - С. 2020-2022.

13. Hassanein S.E., Narsavage G.L. The dose effect of pulmonary rehabilitation on physical activity, perceived exertion, and quality of life //Journal of cardiopulmonary rehabilitation and prevention. - 2009. - Т. 29. - № 4. - С. 255-260.

14. Miyamoto N. et al. Pulmonary rehabilitation improves exercise capacity and dyspnea in air pollution-related respiratory disease //The Tohoku journal of experimental medicine. - 2014. - Т. 232. - № 1. - С. 1-8.

15. Sabadosh M. Assessment of influence of the program of physical rehabilitation on results of the six-minute test of walking at children with recurrent bronchitis //Slobozhanskyi herald of science and sport. - 2016. - № 5 (55). - С. 63-67.

References

1. Areshina Yu.B. (2013). FIzichna reabIlltatslya dItey serednogo ta starshogo doshkIlnogo vIku, yakI strazhdayut na retsidivniy bronhIt: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. nauk z fIz. vih. i sportu: spets. 24.00.03 "fIzichna reabilitatsiya" Kiyiv. 23 s.

2. Bilichenko T.N. (2016). "Smertnost ot bolezney organov dyihaniya v 2014-2015 gg. i puti ee snizheniya". E.V. Byistritskaya, A.G. Chuchalin ta in. Pulmonologiya,. № 26. S. 389-397.

3. Vavilova N.N. (2009). "Vosstanovlenie fizicheskoy rabotosposobnosti bolnyih hronicheskim bronhitom na poliklinicheskom etape reabilitatsii". Byulleten fiziologii i patologii dyihaniya. № 31.

4. N.N. Vikulova, E.Yu. Shishko, A.O. Volochan (2017). "Kompleksnaya fizicheskaya reabilitatsiya bolnyih hronicheskim obstruktivnyim bronhitom". Fizicheskaya kultura. Sport. Turizm. Dvigatelnaya rekreatsiya. р.р. 70-72.

5. Grigus I. (2012). "Metodologicheskie aspektyi provedeniya fizicheskoy reabilitatsii u bolnyih hronicheskim bronhitom". FIzichne vihovannya, sport i kultura zdorov'ya u suchasnomu suspIlstvi. № 3. р.р. 282-287.

6. Zhuravskaya N.S. (2003). "Hronicheskiy bronhit kak aktualnaya problema otechestvennoy pulmonologii". Byulleten fiziologii i patologii dyihaniya. № 13.

7. Ivasik N. (2018). "Teoretiko-metodichnI osnovi fizichnoyi reabilitatsiyi/terapiyi ditey shkilnogo viku z bronholegenevimi patologiyami": monografIya. - S. 20-35.

8. Malyavin A.G., Chuchalin A.G. (2004). "Organizatsiya reabilitatsii pulmonologicheskih bolnyih". Zdravoohranenie. р.р. 54-62.

9. Petruhnov O.D., Ruban L.A. (2019). "Vpliv kinezioterapiyi na yakist zhittya studentiv iz hronichnim bronhitom". Slobozhanskiy naukovo-sportivniy vIsnik, № 3 (71). р.р. 67-71.

10. Pertseva T.A., Botvinikova L.A., Konopkina L.I. (2004). "Rol individualnyih reabilitatsionnyih programm v kompleksnom lechenii bolnyih hronicheskim obstruktivnyim bronhitom". Ukr. pulmonol. zhurn. № 2. р.р. 32-34.

11. Chuchalin A.G. (2007). Klinicheskie rekomendatsii. Pulmonologiya. S. 47-52.

12. Barnett M.L., Linder J.A. (2014). "Antibiotic prescribing for adults with acute bronchitis in the United States, 1996-2010".-Jama. Т. 311. № 19. р.р. 2020-2022.

13. Hassanein S.E., Narsavage G.L. (2009). "The dose effect of pulmonary rehabilitation on physical activity, perceived exertion, and quality of life".-Journal of cardiopulmonary rehabilitation and prevention. Т. 29. № 4. р.р. 255-260.

14. Miyamoto N. et al. (2014). "Pulmonary rehabilitation improves exercise capacity and dyspnea in air pollution- related respiratory disease". - The Tohoku journal of experimental medicine. Т. 232. № 1. р.р. 1-8.

15. Sabadosh M. (2016). "Assessment of influence of the program of physical rehabilitation on results of the six- minute test of walking at children with recurrent bronchitis". Slobozhanskyi herald of science and sport. №. 5 (55). р.р. 63-67.

Размещено на Allbest.ru