Главная Коллекция "Revolution" Медицина Фізична реабілітація жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації

Фізична реабілітація жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації

Безпосереднє подразнення баро і хеморецепторів слизової оболонки шлунка грубою їжею, екстрактивними речовинами та алкоголем - елемент патогенезу первинного гастриту. Нормалізація нейрогуморальної регуляції травлення як мета лікувальної фізкультури.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.02.2022
Размер файла 16,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Фізична реабілітація жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації

Харченко Є.В.

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

У статті зазначено, що фізична реабілітація жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації спрямована на запобігання розвитку передракових змін слизистої оболонки шлунку - кишкової метаплазії та дисплазії, ліквідація симптомів диспепсії та/або хронічного запалення слизової оболонки. З цією метою використовується комплекс лікувально-відновлювальних заходів,що включає застосування лікувальної фізкультури масажу, фізіотерапії, дієтотерапії.

Ключові слова: фізична реабілітація жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації

Харченко Е.В. Физическая реабилитация женщин 45-55 лет с хроническим гастритом в больничной период реабилитации.

В статье указано, что физическая реабилитация женщин 45-55 лет с хроническим гастритом в больничном периоде реабилитации направлена на предотвращение развития предраковых изменений слизистой оболочки желудка - кишечной метаплазии и дисплазии, ликвидация симптомов диспепсии и / или хронического воспаления слизистой оболочки. С этой целью используется комплекс лечебно-восстановительных мероприятий, включающий применение лечебной физкультуры массажа, физиотерапии, диетотерапии.

Ключевые слова: физическая реабилитация женщин 45-55 лет с хроническим гастритом в больничном периоде реабилитации.

Kharchenko E.V. Physical rehabilitation of women 45-55 years old withc hronic gastritisin the periodofh ospital rehabilitation.

The article states that physical rehabilitation of women 45-55 years old with chronic gastritis in the period of hospital rehabilitation is aimed at preventing the development of precancerous changes in the mucous membrane of the stomach - intestinal metaplasia and dysplasia, the elimination of symptoms of dyspepsia and / or chronic inflammation of the mucous membrane. For this purpos eareused a complex of the rapeutically regener ative measures, which includes application of physical ther apymassage, physio therapy, dietther apy.

Keywords: physical rehabilitation of women 45-55 years old with chronic gastritis intheperiod of hospital rehabilitation.

Постановка проблеми

Хронічний гастрит група хронічних захворювань, які морфологічно характеризуються наявністю запальних і дистрофічних процесів в слизовій оболонці шлунка, її прогресуючою атрофією, функціональною і структурною перебудовою. Гастрити можуть мати різноманітні клінічні прояви або протікати безсимптомно, як зазначає Л.Б. Лазебник. За данними R.M. Genta Проблема профілактики, сучасної діагностики і лікування раку шлунка пов'язана із вивченням ролі передпухлинної патології в його генезі. На підставі рекомендацій ВООЗ до передракових станів зараховують хвороби, що зумовлюють підвищення ризику виникнення раку, а до передпухлинних змін -- морфологічні зміни тканин, в яких ймовірність виникнення раку більша, ніж у нормальних тканинах. Центральне місце у проблемі передракових станів шлунка займає хронічний гастрит найпоширеніша хвороба шлунка. Вважається, що від 40 до 50 % дорослого населення потерпають від хронічного гастриту.

Формулювання мети дослідження

Визначені аспекти окреслюють мету статті, яка полягає у характеристиці програми фізичної реабілітації жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації.

Результати дослідження. На думку R.M Genta, хронічний гастрит (ХГ) - група хронічних захворювань, які характеризуються запальними та дистрофічними процесами в слизовій оболонці шлунка (СОШ), прогресуванням її атрофії, функціональною і структурною перебудовою. С. І. Рапорт вважає при ХГ виникають порушення секреторної (кислото-і пепсинотвірної), моторної та інкреторної (синтез гастроінтестинальних гормонів) функцій шлунка. ХГ належить до найпоширеніших захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Більше половини осіб працездатного віку страждають від цієї недуги.

За Э.Р. Мутигулиною, в залежності від причини розвитку, виділяють наступні типи хвороби:

Тип А (аутоімунний). При цьому типі хронічного гастриту, у пацієнта в організмі починають вироблятися антитіла проти клітин слизової оболонки шлунка. Тобто організм починає знищувати свої власні тканини. При високому ступені аутоімунного процесу, відбувається дифузне ураження шлунка.

Тип В (бактеріальний). Це найпоширеніший тип хвороби. Його причиною є хелікобактерна інфекція, куріння, порушення харчування, стреси.

Тип С (ерозивний, медикаментозний). Викликається тривалим прийомом нестероїдних протизапальних препаратів.

За С. І. Пімановим кислотність шлункового соку впливає на стан слизової оболонки. Вона буває:

- зниженій;

- підвищеної;

- нормальною.

В залежності від рН шлункового вмісту, підбирається відповідне лікування і дієта.

За С. В. Силуяновим етіологічні фактори можна поділити на екзо та ендогенні, а хронічні гастрити відповідно - на первинні та вторинні. До екзогенних причин належать: тривале порушення якості та режиму харчування; погане пережовування їжі через брак часу й дефекти жувального апарату; застосовування деяких ліків; вживання алкоголю, паління.

За Т. А. Соломенцевим, на частку ХГ припадає 50% випадків захворювань органів травлення та 85 % захворювань шлунка.

За данними Д. С. Бордіна, більше ніж у 80 % осіб віком понад 60 років у біоптаті СОШ виявляють атрофічний гастрит різного ступеня вираженості.

О. Г. Курик вважає, що провідною ланкою в патогенезі первинного гастриту є безпосереднє подразнення баро і хеморецепторів слизової оболонки шлунка грубою їжею, екстрактивними речовинами, алкоголем, лікарськими препаратами, нікотином та інші, в результаті чого відбувається надлишкове виділення ацетилхоліну, гістаміну, гастрину і підвищення секреторної і моторної активності шлунка, а при ендогенному гастриті - її пошкодження токсичними речовинами. Має значення нервово-рефлекторний вплив при патології інших органів травлення, гіпоксія, нейрогуморальні порушення регуляції діяльності шлунка, аутоімунні процеси та ін [ c. 78]. Надалі відбувається перенапруження основних функцій шлунка, розвивається запальна реакція. Для ендогенного гастриту характерно раннє пригнічення кислотоутворюючої, а потім і пепсиноутворюючої функції шлунка. Велике значення має стан тонусу шлункових сфінктерів (спазм воротаря викликає затримку евакуації та подовження пептичного дії шлункового соку на слизову оболонку шлунка, атонія його призводить до закиду дуоденального вмісту в шлунок).

Також за М.В. Князівим є хронічний гастрит з нормальною кислотністю. При цьому виді захворювання, рН шлунка в нормі, і шлунковий сік виробляється в нормальних кількостях. Це найбільш рідкісний різновид хвороби. В патогенезі її розвитку головну роль грає хэлкобактерна інфекція.

Ф. І. Комаров підкреслює, що наявність та вираженість запального інфільтрату не означає наявність у хворого клінічних симптомів диспепсії. Інакше кажучи, ХГ не має клінічного еквівалента. Симптоми диспепсії виникають насамперед унаслідок порушень шлункової секреції, гастродуоденальної моторики та вісцеральної гіперчутливості. Не випадково жодна з трьох сучасних класифікацій ХГ (Сіднейська (1990), Х'юстонська (1994), OLGA (2008)) не містить розділу щодо оцінки клінічних виявів. Сіднейська класифікація ХГ ураховує морфологічні зміни СОШ (ступінь активності запалення, вираженість атрофії та метаплазії епітеліальних клітин, наявність обсіменіння слизової оболонки Helicobacter pylori), топографію (розповсюдженість) ураження (антральний гастрит, гастрит тіла шлунка, пангастрит), етіологію захворювання (гастрит, пов'язаний з H. pylori, авто імунний гастрит, медикаментозний гастрит, ідіопатичний гастрит) [ с. 75]. Крім того, виділяють особливі форми ХГ (гранульоматозний, еозинофільний, лімфоцитарний та реактивний).

В. Є Нейко зазначив що при хронічних гастритах ЛФК є частиною комплексної терапії. Призначаючи ЛФК хворим на хронічний гастрит, необхідно враховувати секреторну і моторну функцію шлунка, функціональний стан інших органів травної системи, ступінь компенсації патологічного процесу.

Завдання ЛФК:

- зменшення і ліквідація наявних запальних змін, створення сприятливих умов для репаративних процесів;

- стимуляція крово та лімфообігу в органах черевної порожнини, поліпшення трофіки шлунково-кишкового тракту;

- поліпшення і нормалізація секреторної та моторної функції шлунка;

- нормалізація нейрогуморальної регуляції травлення;

- поліпшення психоемоційного стану хворого;

- підвищення неспецифічної опірності, нормалізація реактивності організму;

- адаптація до фізичних навантажень, відновлення рухової сфери.

Методика ЛФК при хронічних гастритах залежить від характеру секреторної діяльност.]. Заняття ЛФК можна починати при затуханні симптомів подразнення шлунка, після стихання болю, припинення блювання і нудоти. У перші дні використовують загально зміцнювальні вправи (переважно для кінцівок) у поєднанні з дихальними. Не слід виконувати вправи для м'язів передньої черевної стінки, щоб не спровокувати загострення. При хронічних гастритах зі зниженою секреторною функцією навантаження має бути помірним. Застосовують загальнорозвиваючі вправи з невеликою кількістю повторень згідно з руховим режимом, а також ігри малої та середньої рухливості. Призначають і спеціальні вправи: для м'язів черевного преса (кількість цих вправ підвищують із настанням ремісії), вправи статичні та динамічні дихальні, ускладнені види ходьби. Вихідні положення важливі не тільки для регулювання навантаження, яке має залишатися помірним, але і для впливу на внутрішньочеревний тиск. При виражених клінічних явищах гастриту лікувальну гімнастику виконують у положенні лежачи на спині, напівлежачи, сидячи; при стиханні болів і зменшенні диспептичних розладів - лежачи на спині та на боці, сидячи, стоячи, у ходьбі.

За О. О. Купріяновою після лікарняний період реабілітаціїпроводиться в поліклініці, санаторії-профілакторії, санаторії. Застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію[ с. 23]. Лікувальну фізичну культуру використовують за III періодом. Завдання ЛФК: нормалізація діяльності ЦНС і нейрогуморальної регуляції процесів травлення; підтримання досягнутого рівня функціонування шлунково-кишкового тракту; попередження загострення захворювання та максимальне подовження фази ремісії; зміцнення м'язів живота та промежини; загальне зміцнення організму; адаптація до фізичних навантажень виробничого і побутового характеру. Використовують лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, прогулянки, теренкур, спортивні і рухливі ігри, плавання, катання на велосипеді, ковзанах, прогулянки на лижах. В комплекси лікувальної гімнастики включають вправи для всіх м'язових груп, на координацію, вправи з м'ячами, гімнастичними палицями, гантелями вагою до 2 кг, різні види ходьби.

На думку Г. Й. Бойчука крім процедури лікувальної гімнастики, рекомендуються прогулянки, пішохідні екскурсії, плавання, лижі, ковзани та ін.

І. І. Зелена стверджує, що разом з фізичними вправами або як самостійну процедуру проводять масаж передньої черевної стінки за ходом годинникової стрілки, використовуючи прийоми погладжування, розтирання і розминання.

На думку О. О. Купріянової при хронічних гастритах з нормальною або підвищеною секреторною функцією вправи лікувальної гімнастики виконують у повільному темпі, ритмічно, обов'язково у поєднанні з дихальними вправами і вправами в розслабленні м'язів. Поступово включають вправи з більшим навантаженням: для середніх і великих м'язових груп із значною кількістю повторень, махові рухи, вправи з предметами. Протягом усього курсу лікування навантаження на м'язи черевного преса має бути обмеженим, щоб не стимулювати секрецію.

О. І. Головченко вважає процедуру лікувальної гімнастики при хронічних гастритах зі зниженою секреторною функцією здійснюють за 1,5-2 год до прийому їди і за 20-40 хвдо пиття мінеральної води. Через 1,5-2 год після їди рекомендується ходьба. При хронічних гастритах із нормальною або підвищеною секреторною функцією процедуру лікувальної гімнастики слід проводити між денними прийомами мінеральної води (її п'ють за 45 хв до їди) і за 15-20 хв до прийому їжі, тому що при такій послідовності мінеральна вода впливає насекрецію шлунка, або через 2 год після прийому їжі.

За О. Е. Саркісовою фармакотерапія при хронічному гастриті антральному в період загострення істотно не відрізняється від лікування хворих з виразковою хворобою пілородуоденальної локалізації. Хворим призначають антациди, найзручніше користуватися таблетованими мультикомпонентними препаратами (вікалін, вікаір) або гелями (Алмагель, фосфалугель, гастрогель). Препарати цієї групи зазвичай застосовують 3-4 рази на день через 1-2 години після їжі і на ніч. При больовому синдромі призначають холінолітичні засоби периферичної дії (0,1% розчин сульфату атропіну по 5-8 крапель, екстракт красавки 0,015г, платифілін 0,003-0,005г, метацин 0,002-0,005г на прийом за 30 хвилин до їжі 3 рази на день). З цією ж метою нині користуються гастроцепіном, селективними блокаторами M1 -холінорецепторі. Гастроцепін застосовують по 25-50 міліграм (1-2 пігулки) 2 рази на день. Для усунення диспепсичних явищ, пов'язаних з моторними порушеннями, використовують препарати метоклопраміда (церукал, реглан) по 0,01 г 3-4 рази на день. При виявленні в гастробіоптатах HPсануючих ефект дає де-нол (колоїдний вісмут), який призначають по 1-2 пігулки 3 рази на день за 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2-3 тижні. Можна застосовувати антибактеріальні препарати: оксациллін по 0,5 г 4 рази на день, таривід по 0,2 г 2 рази на день, фуразолідон по 0,1 г 3-4 рази на день впродовж 1-2 тижнів.

За Н. Д. Опанасюком при хронічному гастриті з секреторною недостатністю доцільно призначати препарати рослинного походження, що чинять в'яжучу і протизапальну дію: настій з листя подорожника, ромашки, м'яти, звіробою, валеріани та ін.. Настій трав призначають по півсклянки 2-4 рази на день до їжі впродовж 3-4 тижнів. Застосовують також плантаглюцид у вигляді гранул по 0,5-1 г всередину 2-3 разу на день перед їжею. З метою стимуляції секреторної функції шлунку призначають засоби, що впливають на тканинний обмін: рібоксин по 0,2 г 3 рази на день за 40 хвилин до їжі; препарати нікотинової кислоти (нікотинамід, никошпан, компламін) по 1 пігулці 3 рази на день; цитохром СО в дозі 10 міліграм (4 мл 0,25% розчину) внутрішньом'язово 1 раз на день впродовж 2-3 тижнів.

Висновки

У програмі фізичної реабілітації жінок 45-55 років з хронічним гастритом у лікарняному періоді реабілітації традиційно включають такі засобі лікування, як лікувальна фізкультура, лікувальний масаж, дієтотерапія тощо. Які ефективно та позитивно впливають на покращення трофічних процесів органів травлення - активізується кровопостачання органів черевної порожнини і зменшується кількість крові, що депонує, що сприяє загасанню запальних процесів і прискоренню процесів регенерації.

Література

1. Бордин Д. С., Машарова А. А., Хомерики С. Г. Хронический гастрит: современный вигляд на старую проблему // Сучасна гастроентерол. -- 2013. С. 72

2. Бойчук Г.Й. Порушення внутрішньо-шлункової кислотності при хронічних гастритах різного типу // Республіканська наук.-практ. конф. “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб”. - Харків. - 2001. С. 14 .

3. Головченко О.І. Нові підходи до інвазивної діагностики Helicobacter pylori// Матеріали VIII науково - практичної та навчально - методичної конференції співробітників кафедр загальної хірургії медичних вузів України. Вінниця, 2001. С.69.

4. Купріянова О. О. Хронический гастрит и рак желудка // Сучаснагастроентерологія.- 2009. С. 23.

5. О. О. Купріянової Лікувальна фізкультура та спортивна медицина. - Київ. - 1995. C 182

6. Курик О.Г. Морфологічна діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту: сучасні підходи // Науковий журнал МОЗ України. - 2013. C. 78.

7. Комаров Ф.И. Практическая гастроэнтерология. - ГОРОД, 2010. - С. 75.

8. М.В. Князівим Хронический гастрит: достижения и проблемы последнего десятилетия // Клиническая медицина. - 2005. - №1. - С. 74.

9. Лазебник Л.Б., Щербаков П.Л. Стандарты диагностики и лечения кислотозависимых и ассоциированных с Helicobacterpyloriзаболеваний (четвертое Московское соглашение) // Экспер. и клин.гастроэнтерол. - 2010. P. 113

10. Мутигулина Э.Р. Рациональный выбор эрадикационной терапии инфекции Helicobacterpylori//Российский журнал гастроэнтерологии, гепа-тологии и колопроктологии. - 2013. - C.42, № 5.

11. Нейко В.Є., До лікування у ролесаномгіпоацидності як супутньої патології хронічного невиразкового коліту // Материалы конференции “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. - Харьков. - 2002. - С.100.

12. Опанасюк Н. Д. Лікування хронічного гастриту. - 2001. С. 32.

13. Пімановим С. И. Хронічний гастрит // Фармотека. - 2009. С. 65.

14. Рапорт С. И. Гастриты. - М.: Медпрактика - М, 2010. С. 42.

15. Саркісова О.Е. Основи реабілітації осіб із захворюваннями органів травлення. - 2000. С. 53.

16. Силуяновим С. В. Клиническая гастроэнтерология. - 2010. С. 41.

17. Соломенцева Т. А. Хроническое воспаление в желудке - путь к канцерогенезу // Сучасна гастроентерол. - 2013. С.126.

18. Genta R.M. Screening for gastric cancer: does it make sense? // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2004.- Suppl. C. 42

19. Genta R.M., Dixon M.F. The Sydney system revised // Am. J. Gastroenterol C. 1039.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены