Програма фізичної реабілітації дітей з ДЦП з використанням Бобат-технології

Зміни рівнів за шкалою GMFCS дітей з ДЦП в динаміці курсу ФР

У табл. 3 представлено результати оцінки за шкалою GMFCS,необхідно зупинитись на основних ефектах, які засвідчили збільшення більш ніж вдвічі у дітей ОГ, з 22,9% до 48,6% кількості дітей спроможних самостійно сідати на підлогу і лягати з сидячого положення, а також ходити без додаткових засобів пересування. При цьому, дітей з тотальним обмеженням моторної функції та неможливістю самостійно пересуватися, наприкінці програми ФР не відзначалось. Позитивна динаміка відзначалась й за проміжними рівнями.

В той же час у КГ дітей розподіл за рівнем порушення моторної функції суттєво відрізнявся та характеризувався на початку дослідження переважанням дітей з 3 рівнем GMFCS (41,2%), у кожної дев'ятої дитини реєструвався 5 рівень, головною відмінністю була відсутність дітей з 1 рівнем порушень моторної функції. Не дивлячись на вихідні відмінності на початку програми ФР основним завданням було оцінити вплив застосованих методів. З урахуванням цього можна стверджувати, що суттєвим ефектом традиційного підходу до ФР було збільшення варіантів 3 та 4 рівня за шкалою GMFCS, кількість дітей з якими наприкінці експерименту склала 79,5%. Окремо слід зазначити, що на тлі зменшення дітей з 5 рівнем порушень моторної функції у жодної дитини не спостерігалось підвищення оцінки за шкалою GMFCS до 1 рівня.

Удосконалена нами система оцінки рухових можливостей дітей за КТРМД дозволила оцінити сформованість рухових навичок дітей з ДЦП у динаміці.

Рис. 1 Пересічні дані розвитку рухових можливостей дітей ОГ (а, б) та КГ (в, г) на початку (а, в) та наприкінці (б, г) курсу ФР

Аналізуючи пересічні оцінки рухових можливостей дітей ОГ (рис. 1) з ДЦП до та наприкінці програми ФР слід зазначити, що за всіма показниками відмічалось вагоме покращення у положеннях: лежачи на спині з 3,9±1,2 до 4,8±0,5 балів (р<0,01), лежачи на животі з 3,8±1,2 до 4,8±0,5 балів (р<0,01), сидячи з 3,7±1,1 до 4,6±0,7 балів (р<0,05), стоячи на карачках з 3,8±1,0 до 4,4±0,8 балів (р<0,05), сидячи на кортках з 3,5±1,0 до 4,1 ±0,8 балів (р<0,05), стоячи на колінах з 3,4±1,3 до 4,3±0,8 балів (р<0,05), у ходьбі з 3,3±1,2 до 4,1±0,8 балів (р<0,05), стоячи на одній нозі з 3,0±1,3 до 3,9±1,0 балів (р<0,05).

У дітей КГ (рис. 1) також відбувалось незначне покращення рухових можливостей: лежачи на спині з 3,8±0,8 до 4,1±0,7 балів (р<0,05), лежачи на животі з 3,7±0,8 до 4,0±0,7 балів (р<0,05), сидячи з 3,4±0,8 до 3,6±0,6 балів (р>0,05), стоячи на карачках з 3,3±0,8 до 3,6±0,9 балів (р>0,05), сидячи на кортках з 3,0±0,8 до 3,4±0,8 балів (р>0,05), стоячи на колінах з 2,9±0,8 до 3,1 ±0,8 балів (р>0,05), у ходьбі з 2,5±1,0 до 2,9±0,8 балів (р<0,05), стоячи на одній нозі з 2,2±1,0 до 2,4±0,8 балів (р>0,05).

Для оцінки психофізичного стану дітей з ДЦП проводилась МФД, яка передбачала встановлення відповідності між віком дитини (у місяцях) та розвитком окремої психофізичної здібності.

в г

Рис. 2 Пересічні дані відповідності розвитку окремих психофізичних здібностей хронологічному віку дитини (%) в ОГ (а, б) та КГ (в, г) на початку (а, в) та наприкінці (б, г) курсу ФР

З огляду на пересічні показники відсотків розвитку психофізичних здібностей дітей залежно від належних з урахуванням середнього віку дітей, який складав 51,4±11,8 місяців на початку курсу, за різними здібностями відзначалось суттєве відставання розвитку, що в середньому характеризувалось більш, ніж 12-ти місячним терміном, або від 18,8% (для розуміння мовлення) до 30% (для самостійності) від хронологічно зумовленого. Як видно з рис. 2. за більшістю здібностей за впливу програми ФР з використанням Бобат-терапії відзначалась незначна тенденція до покращення, проте за параметрами «розуміння мовлення» та «психологічного віку» невідповідність віковим нормативам незначуще збільшувалась, що вказувало на певне продовження затримки психічного розвитку даної групи дітей.

На рис. Зпредставлені групові діаграми (профілі), які засвідчують розподіл пересічних значень відсотків відхилень від нормативних значень (прийняті за «0») інтенсивності кровотоку в окремих артеріях ГМ. При цьому позитивні значення характеризують пересічні значення (т) відсотку збільшення кровотоку, а від'ємні - відсоток зниження кровотоку. При цьому SD(стандартне відхилення) - характеризує дисперсію відхилень у групі.

Як видно з рис. 3.на початку курсу ФР у дітей ОГ та КГ відзначаються певні відхилення кровотоку від нормативних значень. В ОГ найбільше спрямоване зниження кровотоку відзначалось в системі ВСА (-3,7±18,3%), інтракраніальному сегменті ХА (-5,0±18,8%) та збільшення кровотоку в екстракраніальному сегменті ХА (3,5±18,6%), ПМА (3,1 ±20,2%), ЗМА (2,8±14,3%) та СМА (2,8±19,0%) ліворуч, а також спрямоване збільшення кровотоку в ЗМА (4,9±12,1%), ЗСА (4,5±11,1%), екстракраніальному сегменті ХА (4,1±22,4%), ПМА (3,2±12,9%) праворуч. В КГ найбільше зниження кровотоку спостерігалось в системі СМА (-8,9±19,1%), ЗМА (-6,6±11,9%) та збільшення в ЗСА (8,6±20,9%) ліворуч, яке супроводжувалось зменшенням кровотоку в ПМА (-6,1±19,1%) та збільшенням кровотоку в екстракраніальному сегменті ХА (3,5±22,0%) праворуч. З огляду на параметри кровообігу в інших артеріях головного мозку у дітей ОГ та КГ слід зазначити, що не дивлячись на наближеність пересічних значень до нормативних (0), SD є достатньо суттєвим. Як то для ЗСА ліворуч у ОГ, яке складає 22,4%, або для інтракраніального сегменту ХА праворуч у ОГ - 19,1%. Не менш суттєвими SD були в КГ, як то для ВСА - 17,2%, для екстракраніального відділу ХА - 18,9%, для СМА - 17,8%, для інтракраніального відділу ХА - 19,7% ліворуч, або для ЗСА - 17,2% праворуч.

Аналізуючи в цілому дані визначення вихідного стану мозкового кровообігу в ОГ та КГ, слід зазначити, що вони мають свої особливості, які характеризують ураження НС при рухових порушеннях, що маніфестують у дітей зазначених груп, та підтверджують виражений рівень судинного ушкодження мозкової тканини, що є одним з чинників розвитку ДЦП.

Рис. 3 Профілі мозкового кровообігу у дітей ОГ (а - ліворуч, б - праворуч) та КГ (в - ліворуч, г - праворуч) на початку програми ФР

На етапі вирішення завдань, поставлених у нашому дослідженні необхідно було визначити ефективність, розробленої нами програми ФР з використанням методу Бобат у порівнянні з традиційною.

Рис. 4 Профілі мозкового кровообігу у дітей ОГ (а - ліворуч, б - праворуч) та КГ (в - ліворуч, г - праворуч) наприкінці програми ФР

На рис.4.представлені профілі мозкового кровообігу дітей ОГ (а, б) та КГ (в, г) наприкінці програми ФР. Аналіз представлених даних показує, що в ОГ за впливу курсу Бобат-терапії відбулося суттєве покращення мозкового кровообігу. За більшістю досліджених артерій пересічні (m±SD) показники кровотоку варіюють в межах 1% від нормативних значень, за винятком екстракраніальної ділянки ХА ліворуч (1,7±7,9%) та праворуч (1,6±7,6%), а також СМА ліворуч (1,4±7,1%) та праворуч (1,3±9,9%). Найбільша дисперсія за показником SD відзначалась для показників ЗСА ліворуч та складала 11,4%. Тобто, застосування запропонованого підходу до фізичної реабілітації дітей з ДЦП дозволило суттєво наблизити параметри мозкового кровообігу до нормативних значень.

Висновки

За результатами дослідження в цілому можна стверджувати, що застосування програми ФР з використаням Бобат-терапії в ФР дітей з ДЦП є більш ефективно, у порівнянні з традиційними підходами.

Так ефект використання Бобат-терапії, у порівнянні з традиційними підходами, є більш вагомим при тривалому застосуванні, що дозволяє стверджувати його суттєвий вплив на нормалізацію м'язового тонусу у уражених відділах нервово-м'язового апарату. У даному випадку можна припустити більш оптимальну аферентну пропріоцептивну імпульсацію, яка може сприяти відновленню рухової функції [8]. Не менш вагомим є вплив застосування Бобат-терапії на показник МТ, який не спостерігається при традиційних підходах. Звичайно, на гіпотетичному рівні певних ефектів обміну речовин, можна припустити, що використання активно-пасивних прийомів Бобат-терапії, сприяє активізації вісцеро-моторних та моторно-секреторних механізмів у внутрішніх органах та залозах внутрішньої секреції дітей з ураженнями НС, що, на нашу думку, може забезпечувати тенденцію до відновлення МТ до популяційного рівня [10]. Проте, дане припущення вимагає більш точної аргументації, адже є достатня кількість інших чинників, які можуть впливати на збільшення МТ. Як приклад, покращення апетиту, стимуляція центральних механізмів тощо. Аналогічно можна пояснити покращення таких показників фізичного розвитку, як ОГ та ОГК. Дещо неочікуваною на цьому фоні виглядає динаміка показника ЕГК, який за абсолютними та оціночними значеннями залишається, при застосуванні Бобат-терапії були незмінним.

За результатами GMFCS було визначено, що програма ФР із застосуванням Бобат-терапії значуще покращила моторний статус дітей.

В цілому, з огляду на отримані результати, слід зазначити, що позитивна тенденція стосувалась у більшому ступені моторних можливостей дитини, а саме прямоходіння та дрібної моторики. Останнє дещо збільшувало можливості самостійності дитини.

Тобто, вплив запропонованої нами програми ФР з використанням Бобат-терапії мав значуще кращий вплив на параметри мозкового кровообігу, які після курсу реабілітації мали більшу наближеність до нормативних значень, а їх варіативність у вираженості відхилень стала меншою, ніж в групі дітей, які займались за традиційною програмою ФР.

Перспективи подальших досліджень розробкою науково обґрунтованої технології ФР дітей з ДЦП з використанням Бобат-терапії.

Література

1. Буховець Б.О. Ефективність застосування методу Бобат в корекції психофізичного стану дітей дошкільного віку, хворих на дитячий церебральний параліч. / Б.О. Буховець // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016.- № 3(57).- С 73-81.

2. Буховець Б. Моторна функція та рухові можливості дітей з дитячим церебральним паралічем при фізичній реабілітації з використанням методу Бобат. / Б. Буховець // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура.-2017 - № 27-28.- С. 48-54.

3. Волошин П. В. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні / П. В. Волошин, Т. С. Міщенко, Є. В. Лекомцева // Міжнар. невролог. журн.-2006. № 3(7).- С. 9-13.

4. Єфименко М. М. Нові підходи до класифікації рухових порушень у дітей / М. М.Єфименко. // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально-педагогічна. 2012. № 19(2).С. 281-290.

5. Bukhovets B. O. Control psychophysical children's development under the correction movement disorder // Journal of Education, Health and SportJournal of Education, Health and Sport formerly Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz. Bydgoszcz, Poland, 2016. Vol. 6/2016 (2). P. 200-210.

6. Harries N. Changes over years in gross motor function of 3-8 year old children with cerebral palsy: using the Gross Motor Function Measure (GMFM-88Isr): Med Assoc J..-2004. Vol.6, N 7. Р. 408-409.

7. Kashuba V.A,. Dudko M.V Modern approaches, techniques and technologies to the formation of a healthy lifestyle of students in the process of physical education: Youth scientific bulletin of the Eastern European National University named after Lesya Ukrainka.-2015. №17. P. 52-57.

8. Kashuba V.A.,Bondar E.M., GoncharovaN.N., Nosov N.L.Formirovaniye motoriki cheloveka v protsesse ontogeneza -Lutsk: Vezha-Druk, 2016. 232 p.

9. Kashuba V., Kolos M., Rudnytskyi O., Yaremenko V., Shandrygos V., Dudko M., Andrieieva O. Modern approaches to improving body constitution of female students within physical education classes // Journal of Physical Education and Sportformerly Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz. Bydgoszcz, Poland.- 2017.- Vol.4, N 227. Р.2472-2476.

10. Kashuba V.,Bukhovets B. The indicators of physical development of children with Cerebral Palsy as the basis of differential approach to implementation of the physical rehabilitation program of using Bobath-therapy method:Journal of Education, Health and Sportformerly // Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz. Bydgoszcz, Poland.- 2017.- Vol.7, N3. Р.835-849.

11. Kashuba V., Kolos M., Rudnytskyi O., Yaremenko V., Shandrygos V., DudkoM., Andrieieva O. Modern approaches to improving body constitution of female students within physical education classes // Journal of Physical Education and Sport.- 2017.Vol.4, N227. Р. 2472-2476.

12. Lennon S., Ashburn A. The Bobath concept in stroke rehabilitation: a focus group study of the experienced physiotherapists' perspective // Disabil Rehabil.-2000. Vol. 15,N22(15). Р. 665.

Reference

1. Bukhovets B.O. (2016), «Effectiveness of the Bobat method in correction of the psychophysical state of children of preschool age, patients with cerebral palsy», Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, Vol. 3, no. 57, рр.73- 81.

2. Bukhovets B. (2017), «Motor function and motor possibilities of children with cerebral palsy during physical rehabilitatio n using the Bobat method», Bulletin of the Precarpathian University. Physical Education, no. 27-28, pp. 48-54.

3. Voloshin P. V., Mishchenko T. S., Voloshin P. V., Lekomtseva E. V. (2006), «Analysis of the prevalence and incidence of nerve diseases in Ukraine», International. neurologist. Journal, Vol. 3, no. 7, рр.9-13.

4. Efimenko M. M.(2012), «New approaches to the classification of motor disorders in children», Collection of scientific works of the Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko. Series: Socio-pedagogical,Vol 19, no.2, рр.281- 290.

5. Bukhovets B. O. (2016), «Control psychophysical children's development under the correction movement disorder», Journal of Education, Health and SportJournal of Education, Health and Sport formerly Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz,. Vol. 6, no2,. рр. 200-210.

6. Harries N. (2004), «Changes over years in gross motor function of 3-8 year old children with cerebral palsy: using the Gross Motor Function Measure (GMFM-88Isr)», Med Assoc J., Vol.6, no 7, рр. 408-409.

7. Kashuba V. A,. Dudko M. V (2015), «Modern approaches, techniques and technologies to the formation of a healthy lifestyle of students in the process of physical education», Youth scientific bulletin of the Eastern European National University named after Lesya Ukrainka, Vol.17, рр. 52-57.

8. Kashuba V. A., Bondar E. M., Goncharova N. N., Nosov N. L. (2016), « Formirovaniye motoriki cheloveka v protsesse ontogeneza».

9. Kashuba V., Kolos M., Rudnytskyi O., Yaremenko V., Shandrygos V., Dudko M., Andrieieva O. (2017), «Modern approaches to improving body constitution of female students within physical education classe», Journal of Physical Education and Sport formerly Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz,Vol.4, no227^. 2472-2476.

10. Kashuba V., Bukhovets B. (2017), «The indicators of physical development of children with Cerebral Palsy as the basis of differential approach to implementation of the physical rehabilitation program of using Bobath-therapy method», Journal of Education, Health and Sportformerly Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Vol.7, no3, рр.835-849.

11. Lennon S., Ashburn A. (2000), «The Bobath concept in stroke rehabilitation: a focus group study of the experienced physiotherapists' perspective»,Disabil Rehabil.,Vol. 22, no 15, Р. 665.

12. Voita V. (1998), «Die zerebralen Bewegungsstorungen im Sauglingsalter», Fruhdiadnoseund Fruhtherepie.Ferdinand Enke Verlag. Struttgart.

13. Ward AB, Gutenbrunner C., Damjan H., Giustini A., Delarque A. (2010), «European Union of Medical Specialists (UEMS) section of Physical & Rehabilitation Medicine: a position paper on physical and rehabilitation medicine in acute settings», J Rehabil Med., Vol.42,no 5. - Р. 417.

Размещено на Allbest.ru