Транскутанні мініінвазивні втручання в лікуванні гнійно-септичних ускладнень гострого некротичного панкреатиту
Мета дослідження – оцінити ефективність транскутанних мініінвазивних втручань в лікуванні гнійно-септичних ускладнень гострого некротичного панкреатиту. Органна недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.02.2022 |
Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Транскутанні мініінвазивні втручання в лікуванні гнійно-септичних ускладнень гострого некротичного панкреатиту
І.В. Хомяк,
О.В. Ротар*,
І.С. Терешкевич,
В.І. Ротар*,
А.І. Хомяк,
О.В. Грама*
ДУ "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова", м. Київ; *ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет", м. Чернівці
Резюме
Мета дослідження - оцінити ефективність транскутанних мініінвазивних втручань в лікуванні гнійно-септичних ускладнень гострого некротичного панкреатиту. Матеріал і методи. Проведений аналіз результатів лікування 85 хворих на гнійно-септичні ускладнення гострого некротичного панкреатиту, в яких протягом 2014-2019 років використовували мініінвазивні транскутанні втручання. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати і обговорення. Транскутанні пункції та дренування були остаточним хірургічним методом лікування в 74,1 % хворих з інфікованими патологічними вогнищами, у 25,9 % пацієнтів - як етап підготовки до відкритої некрсеквестректомії, що сприяло зниженню післяопераційної летальності до 4,5 %. Висновки. Транскутанні мініінвазивні втручання є дієвим засобом в покроковому лікуванні гнійно-септичних ускладнень гострого некротичного панкреатиту, зменшують потребу в широких лапаротомних некрсеквестреткоміях та сприяють зниженню рівня післяопераційної летальності.
Ключові слова: гострий некротичний панкреатит, інфекційні ускладнення, транскутанні втручання.
ТРАНСКУТАННЫЕ МИНИИНВАЗИВНЫЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА В ЛЕЧЕНИИ ГНОЙНО-СЕПТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ ОСТРОГО НЕКРОТИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА
Резюме
Цель работы - оценить эффективность транскутанных миниинвазивных вмешательств в лечении гнойно-септических осложнений острого некротического панкреатита. Материал и методы. Проведенный анализ результатов лечения 85 больных с гнойно-септическими осложнениями острого некротического панкреатита, у которых в течение 2013-2019 годов миниинвазивные транскутанные вмешательства. Для оценки эффективности лечения изучали впервые обнаруженную органную недостаточность после операции, продолжительность интенсивной терапии, послеоперационные осложнения и летальность. Результаты и обсуждение. Транскутанные пункции и дренирования были окончательным хирургическим методом лечения в 74,1 % больных с инфицированными патологическими очагами, в 25,9 % пациентов - как этап подготовки к открытой некрсеквестрэктомии, что способствовало снижению послеоперационной летальности до 4,5 %. Выводы. Транскутанные миниинвазивные вмешательства являются действенным средством в пошаговом лечении гнойно-септических осложнений острого некротического панкреатита, уменьшают потребность в широких лапаротомных некрсеквестрэткомиях и способствуют снижению уровня послеоперационной летальности. панкреатит гнійний септичний
Ключевые слова: острый некротический панкреатит, инфекционные осложнения, транскутанные вмешательства.
TRANSCUTANEOUS MINI INVASIVE INTERVENTIONS IN TREATMENT OF PURULENT SEPTIC COMPLICATIONS OF ACUTE NECROTIZING PANCREATITIS
Aim. To estimate efficacy of mini invasive transcutaneous interventions in treatment of purulent septic complications of acute necrotizing pancreatitis. Material and methods. We analyzed results of treatment of 85 patients with purulent septic complications of acute necrotizing pancreatitis in whom mini invasive transcutaneous interventions were applied during 2014-2019. New onset of organ failure after operation, duration of intensive care treatment, postoperative complications and mortality rates have been studied. Results and discussion. Transcutaneous punctions and drainages were definitive methods of treatment at 74.1 % of patients with infectioned pathological lesions, at 25.9 % of patients - as a stage for preparation for open ne- crosequestrectomy that promoted to reduce postoperative mortality to 4.5 %. Conclusion. Transcutaneous mini invasive interventions are effective methods of step-up treatment of purulent septic complications of acute necrotizing pancreatitis, reduce necessary for wide laparotomic necrosectomies and reduce level of postoperative mortality.
Key words: acute necrotizing pancreatitis, infectious complications, transcutaneous interventions.
Гострий некротичний панкреатит (ГНП) є однією з найбільш актуальних і складних проблем невідкладної абдомінальної хірургії, що зумовлено насамперед неухильним зростанням цієї патології. Захворюваність гострим панкреатитом досягає 67-69,5 випадків на 100 000 населення [1] і не має тенденції до принципового зниження, а за частотою госпіталізації у хірургічні стаціонари гострий панкреатит посідає друге місце серед усіх гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини [2]. Хоч загальна летальність при гострому панкреатиті у провідних панкреатологічних центрах не перевищує 5-6 %, але при розвитку некротичної форми та гнійно-септичних ускладнень становить 20-45,4 % і залишається незмінною протягом останніх 30 років [3], незважаючи на успіхи в удосконалені діагностики, інтенсивної терапії та розробки нових методів хірургічного лікування. Водночас погляди на місце, роль та методи хірургічних втручань при ГНП значно різняться, відсутня єдина точка зору щодо показань стосовно використання мініінвазивних методів лікування та лапаротомної некрсеквестректомії залежно від термінів захворювання, розповсюдженості, характеру і локалізації патологічних вогнищ захворювання [4].
Мета дослідження: розробити хірургічну тактику лікування різних морфологічних форм гострого некротичного панкреатиту та оцінити її ефективність.
Матеріал і методи. Проведений аналіз результатів лікування 317 хворих на ГНП, що лікувалися у ДУ "Національний інститут хірургії та трансплантологіїім. О.О. Шалімова" та ЛШМД м. Чернівці, у яких протягом 2013-2019 років застосовували покрокову хірургічну тактику з переважним використанням мініінвазивних технологій. Серед обстежених пацієнтів жінок було 145 (45,7 %), чоловіків - 172 (54,3 %), віком від 18 до 78 років (середній вік становив 48±1 рік). Діагноз ГНП встановлювали на основі анамнезу, клінічної картини, даних лабораторних (амілаза крові і діастаза сечі) та інструментальних (ультразвукового дослідження та контрастно підсиленої комп'ютерної томографії) методів дослідження. Ступінь тяжкості ГНП оцінювали згідно з рекомендаціями групи з перегляду класифікації гострого панкреатиту (Атланта, 1992) інтернаціональним консенсусом у 2012 році [5] за наявності транзиторної або постійної ОН та за шкалою APACHE II (Acute Physiology and Chronic Health Evaluation II). Для визначення ОН оцінювали функції дихальної, серцево-судинної систем і нирок за модифікованою шкалою Marshall, неврологічну недостатність - за шкалою ком Глазго. Діагностику інфікування вогнищ панкреонекрозу проводили за ознаками системної запальної відповіді, даними комп'ютерної томографії, бактеріологічного дослідження, позитивним прокальцітоніновим або пресепсиновим тестом [6]. Усім хворим проводили індивідуально підібрану консервативну терапію, основними принципами якої були: знеболювання, корекція порушень центральної гемодинаміки та периферійного кровообігу, раннє ентеральне харчування, адекватне білково-енергетичне забезпечення, профілактика гнійної інфекції, пригнічення секреторної активності підшлункової залози, дезинтоксикаційна терапія, корекція імунних розладів, профілактика утворення стресових виразок, гепатопротекція [7-8]. Мініінвазивні транскутанні методи втручання використовували в якості першого кроку хірургічного лікування у 85 пацієнтів із гнійно-септичними ускладненнями ГНП. До операції підготовка включала в себе визначення показань для виконання діапевтичних втручань, діагностику та корекцію порушень зсідальної системи крові, вибір оптимального доступу до патологічного вогнища. Пункції виконували в положенні хворого лежачи на спині або на боці, з використанням валика, дотриманням правил асептики, під місцевою анестезією (новокаїн, лідокаїн, ксилокаїн і та ін.). Діапевтичні пункції та дренування виконували з використанням ультразвукових діагностичних апаратів AU-530, AU-4 Idea, OTEBIOMEDICA (Італія), SSD-630, Aloka (Японія), оснащених конвексними датчиками з частотою 3,5-5,0 МГц. Для оцінки ефективності хірургічного лікування хворих на ГНП використовували: вперше виявлену післяопераційну органну недостатність, тривалість інтенсивної терапії після операції, інфекційні і післяопераційні ускладнення, післяопераційну летальність.
Результати дослідження та їх обговорення. Транскутанні пункції та дренування під контролем УЗД в ранній період ГНП (до 4 тижнів) використано у 37 пацієнтів. Кількість пункцій/дренувань, необхідних для нормалізації клінічного стану пацієнтів, коливалась від 1 до 9 і в середньому становила 3±0,67 втручання. Одноразове їх виконання було ефективним у 19 пацієнтів (51,4 %), у 18 спостереженнях (48,6 %) виникла потреба у повторних маніпуляціях. Ефективність застосування транскутанних діапевтичних втручань у пацієнтів із гострими некротичними скупченнями становила 81,1 %, відкриті некрсеквестректомії були виконані в 7 випадках. Факторами, що зумовлювали потребу виконання відкритих оперативних втручань, були: тяжкий перебіг захворювання (кількість балів більше 13,2 за шкалою APACHE II при госпіталізації та більше 12,1 - після виконання діапевтичних втручань), поширеність ділянки некрозу більше 30 % ПЗ та великий об'єм патологічного вогнища (більше 1000 мл). Транскутанні пункції та дренування під контролем УЗД в пізню фазу ГНП (після 4 тижнів) проведені у 48 пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. У більшості пацієнтів (72,3 %) відзначали поширення патологічного процесу на прилеглі органи і тканини. Одноразова транскутанна пункція/дренування були остаточними лише в 10 (20,8 %) спостереженнях, у 38 хворих втручання виконували повторно у кількості від 2 до 8. Єдиним статистично вірогідним (р<0,05) чинником, що сприяв потребі виконання повторних втручань, був септичний стан з ОН хворих при госпіталізації. Транскутанні втручання були остаточними у 33 (68,8 %) хворих з ознаками інфікування відмежованих вогнищ панкреатичного некрозу, у 15 (31,2 %) вони не забезпечили достатньої санації патологічних вогнищ, що зумовило необхідність виконання відкритих (лапаротомної) некрсеквестректомії. Чинниками, що сприяли їх виконанню, були: тяжкий перебіг захворювання (наявність постійної форми ОН, кількість балів за шкалою APACHE II більше 12,32 при надходженні та більше 11,1 після виконання діапевтичних втручань) та висока активність панкреатичних ферментів у патологічному вогнищі.
Таблиця 1
Фактори, що впливали на потребу виконання лапартомної (широкої) некрсеквестректомії
Тільки транску- |
Лапаротомна некр- |
||
Показники |
таннівтручання |
секвестректомія |
|
(n=63) |
(n=22) |
||
Тяжкість за шкалою APACHE II, бали |
11,0±1,38 |
14,4± 1,6* |
|
Органна недостатність при надходженні, n (%): |
|||
- немає |
35 (56,6) |
10 (45,5) |
|
- транзиторна (<48 год) |
10(15,9) |
2 (9,0) |
|
- постійна (>48 год) |
18 (27,5) |
10 (45,5)* |
|
ICST |
8,4±0,91 |
9,2±0,81 |
|
Поширеність панкреонекрозу, n (%) |
|||
- до 30 % |
32 (50,8) |
2 (9,0)* |
|
- 30-50 % |
25 (47,6) |
10 (45,5) |
|
- більше 50 % |
6 (1,6) |
10 (45,5)* |
|
Локалізація |
|||
- лівобічна |
24(38,1) |
10 (42,9) |
|
- правобічна |
6 (9,6) |
1 (4,5) |
|
- центральна |
12 (19,0) |
1 (4,5) |
|
- дифузне ураження |
21 (33,3) |
10(45,5) |
|
Об'єм патологічного вогнища, мл |
672±78 |
1786±185* |
|
Амілаза, Од/л |
237±21 |
275±19 |
|
Ліпаза, Од/л |
227±16 |
254±20 |
|
Трипсин, Од/л |
40±3,1 |
41±2,4 |
|
С-реактивний протеїн, мкг/мл |
236±19,3 |
254±21,2 |
Примітка. * р<0,05 - відмінності достовірні між показниками груп
Хоч застосування транскутанних мініінвазивних втручань не забезпечило повного видужання в 22 (25,9 %) спостереженнях, виконання лапаротомних оперативних втручань вдалося відтермінувати в цих пацієнтів до 25-30-ї доби від початку захворювання. За цей період загальний стан хворих стабілізувався, проведено передопераційну корекцію органної недостатності, відбулося відмежування патологічного процесу. У 17 пацієнтів необхідним було однократне хірургічне втручання, у 8 осіб некрсеквестректомію виконували 2-3 рази. У післяопераційному періоді ускладнення виникли в 27,3 %, спостерігався 1 летальний випадок (післяопераційна летальність - 4,5 %).
Висновки
1. Транскутанні мініінвазивні втручання є дієвим засобом у покроковому лікуванні гострого некротичного панкреатиту: в 74,1 % пацієнтів з інфікованими патологічними вогнищами вони були остаточним хірургічним методом лікування, у 25,9 % пацієнтів - як етап підготовки до відкритої некрсеквестректомії, що сприяло зниженню післяопераційної летальності до 4,5 %. 2. Бактеріологічні дослідження ексудату, отриманого під час мініінвазивних втручань, дають змогу ефективно впливати на мікрофлору патологічних вогнищ, корегувати перебіг захворювання та визначати тактику хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту.
Перспектива подальших досліджень. Перспективним вважаємо розробку нових методів мініінвазивних оперативних втручань при гострому некротичному панкреатиті.
References
1. Krishna S, Kamboj A, Hart P, Hinton A, Conwell D. The changing epidemiology of acute pancreatitis hospitalizations: a decade of trends and the impact of chronic pancreatitis. Pancreas. 2017 Aug;46(4):482-8.
2. Usenko OY, Kopchak VM, Khomiak IV, Khomiak AI, Malik AV. Results of surgical treatment ofparaduodenal (groove) pancreatitis. Klinicheskaia Khirurgiia. 2019 Nov;85(11):5-8. doi:10.26779/2522-
3. 1396.2018.11.05.
4. Dronov О 1, Nastashenko IL, Susak YM, Tsymbalyuk RS, Tyulyukin 1О. Surgical treatment of patients, suffering an acute biliary pancreatitis and biliary hypertension. Klinicheskaia Khirurgiia. 2018 Apr;85(4):5-8. doi: 10.26779/2522-1396.2018.04.05.
5. Alsfasser G, Schwandner F, Pertschy A, Hauenstein K, Foitzik T, Klar E. Treatment of necrotizing pancreatitis: redefining the role of surgery. World JSurg. 2012;36(5):1142-7.
6. Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, et al. Classification of acute pancreatitis 2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 2013;62(1):102-111.
7. Rotar O, Khomiak I, Nazarchuck M, Rotar V, Khomiak A, Taneja K, Railianu S. Utility of Presepsin for Diagnosis of Infected Acute Necrotizing Pancreatitis. JOP. J Pancreas. (Online). 2019;20(2):67-70.
8. Shevchuk IM, Pylypchuk VI, Khrunik AD, Gedzik SM. Surgical treatment of chronic pancreatitis with biliary hypertension. Klinicheskaia Khirurgiia. 2017;84(8):27-30.
9. Savoliuk SI, Svyrydiuk BV, Ivanko OV. Estimation of quality of life in elderly and senile patients after miniinvasive operative interventions for an acute calculous cholecystitis and choledocholithiasis. Klinicheskaia Khirurgiia. 2018;85(9): 15-8.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характер, частота і причини розвитку основних ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки, способи та методи профілактики.
автореферат [28,9 K], добавлен 05.02.2009Анатомія та фізіологія підшлункової залози, етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Додаткові методи діагностики гострого панкреатиту та консервативне лікування. Показання до виконання оперативного втручання, радикальні операції при панкреонекрозі.
курсовая работа [466,9 K], добавлен 17.11.2009Епідеміологічні особливості травми підшлункової залози і посттравматичного панкреатиту при політравмі. Роль антипанкреатичних антитіл в ідентифікації ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту. Порівняння ефективності запропонованих методів лікування.
автореферат [34,0 K], добавлен 09.03.2009Розроблення кількісних критеріїв ступеня тяжкості хворих на гострий деструктивний панкреатит. Визначеня комплексу лікувальних заходів, що сприяли зниженню летальності та поліпшенню результатів лікування деструктивного панкреатиту та виниклих ускладнень.
автореферат [49,1 K], добавлен 21.03.2009Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Етіологія та епідеміологія гнійно-запальних захворювань у новонароджених. Діагностичні критерії та лікування гнійно-запальних уражень шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пупка. Напрямки профілактики гнійно-запальних захворювань у новонароджених.
презентация [1,1 M], добавлен 25.01.2014Результати хірургічного лікування хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, на основі вдосконалення методів діагностики та вибору мініінвазивних хірургічних втручань. Переваги ендоскопічної ультрасонографії.
автореферат [1,5 M], добавлен 29.03.2009Прогресування патофізіологічних процесів при розповсюдженому перитоніті, прояв порушень моторики шлунково-кишкового тракту. Вдосконалення точності методу реєстрації скорочувальної здатності шлунково-кишкового тракту у хворих на перитоніт, види досліджень.
автореферат [51,9 K], добавлен 20.02.2009Ефективність терапії із застосуванням методу краніоцеребральної гіпотермії в лікуванні психічних розладів внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії. Поліпшення церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку.
автореферат [39,8 K], добавлен 12.03.2009Метод програмового розрахунку обсягу втягнених у запально-некротичний процес тканин. Залежність переходу асептичного запалення в гнійну стадію. Установлена порогова величина обсягу некротичних структур, перевищення якої неминуче приводить до абсцедування.
автореферат [49,7 K], добавлен 12.03.2009Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Лікування гострого одонтогенного остеомієліту. Консервативні методи лікування. Іммобілізація ураженої кінцівки. Показання до оперативного втручання. Хірургічне лікування при неефективності консервативної терапії, при ускладненні. Препарати для лікування.
презентация [166,0 K], добавлен 15.02.2013Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009Вивчення фармакодинамічних ефектів препаратів сорбілакт і реосорбилакт у пацієнтів із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем та дослідження ефективності й безпеки їхнього застосування у комплексному лікуванні хворих. Інфузійна терапія.
автореферат [192,5 K], добавлен 06.04.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Покращення результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок, шляхом вдосконалення діагностично-лікувальної тактики. Аналіз частоти та структури післяопераційних ускладнень. Алгоритм виконання антрумектомії з ваготомією.
автореферат [121,7 K], добавлен 28.08.2015Вплив різноманітних факторів на можливість виникнення післяопераційних ускладнень, стан імунореактивності до і після оперативного втручання, вплив генетичної гетерогенності, особливості раку щитовидної залози на фоні багатовузлового еутиреоїдного зобу.
автореферат [508,5 K], добавлен 21.03.2009Використання активної хірургічної тактики при лікуванні хворих похилого та старечого віку з виразковими гастродуоденальними кровотечами. Ефективність застосування малоінвазивних ендоскопічних методик гемостазу. Особливості клінічного перебігу виразок.
автореферат [70,4 K], добавлен 29.03.2009Вплив різних методик ушивання розрізу на матці на тривалість операції кесарева розтину, операційну крововтрату, частоту післяопераційних ускладнень і перебування пацієнток в стаціонарі. Перебіг післяопераційного періоду при абдомінальному розродженні.
автореферат [35,4 K], добавлен 09.03.2009