Профілактика тромбозів у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами, антикоагулянтна терапія літературний огляд
Вдосконалення методів неоперативного гемостазу та прогнозування ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі. Профілактика та лікування тромбоемболічних ускладнень. Мультидисциплінарний підхід до проведення антикоагулянтної терапії хворих з тромбозами.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.03.2022 |
Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Профілактика тромбозів у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами, антикоагулянтна терапія: літературний огляд
Рушай А.К., Плюта І.І.
м. Київ, Україна
Резюме
Актуальність. Аналіз причин несприятливих наслідків кишково-шлункових кровотеч показує, що напрямком покращення результатів лікування таких хворих є не лише вдосконалення методів неоперативного (ендоскопічного + медикаментозного) гемостазу, але й прогнозування ризику рецидиву кровотечі, профілактика й лікування тромбоемболічних ускладнень.
Мета дослідження: вивчення ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами й перспективи проведення антикоагулянтної терапії.
Матеріали та методи. В огляді проаналізовано результати клінічних досліджень, присвячених вивченню ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень, уточненню груп ризику, обсягів і способів профілактики; визначено найбільш перспективні ефективні й безпечні способи. Критичний аналіз проведено на підставі вивчення й систематизації наукових досліджень, поданих на спеціалізованих медичних сайтах.
Результати. В основі обґрунтованого визначення ризику виникнення тромботичних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами лежить об'єктивна оцінка балансу між механізмами кровотечі й тромбозу. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих із шлунково-кишковими кровотечами проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей.
Терапія повинна враховувати як фактори ризику розвитку повторної кровотечі, так і фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Метод тромбоеластографії є сучасним та адекватним методом контролю гомеостазу крові на всіх етапах лікування.
Висновки. Для прийняття рішення про призначення, обсяг і способи проведення терапії необхідний мультидисциплінарний підхід за участю хірургів та анестезіологів. Таке рішення має бути обґрунтованим з урахуванням багатьох чинників. Важливим є урахування механізмів дії гемостатичних і антикоагулянтних препаратів. Урахування й систематизація всіх цих даних не виключають, а, навпаки, передбачають індивідуальний підхід до кожного пацієнта, визначення індивідуальної стратегії з оптимальним співвідношенням ризиків розвитку як повторної кровотечі, так і тромбоемболічних ускладнень.
Ключові слова: огляд; шлунково-кишкові кровотечі; тромбопрофілактика
Вступ
Шлунково-кишкові кровотечі і сьогодні є актуальною проблемою. Летальність при шлунково-кишковій кровотечі становить близько 6 %. На сьогодні основну роль в успішному лікуванні хворих на кровотечу зі шлунково-кишкового тракту відіграє рання й точна діагностика причини кровотечі, адекватна консервативна терапія, а при неефективності -- оперативне лікування. Основним методом діагностики локальної причини кровотечі з верхніх відділів травного тракту і сучасним методом гемостазу є езофагогастродуоденоскопія.
Аналіз причин несприятливих результатів показує, що одним з напрямків покращення результатів лікування подібних хворих є не лише вдосконалення методів неоперативного (ендоскопічного + медикаментозного) гемостазу, але й прогнозування ризику рецидиву кровотечі, профілактика й лікування тромбоемболічних ускладнень [1, 2].
Метою роботи є вивчення ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами і перспективи проведення антикоагулянтної терапії.
Матеріали та методи
В огляді проаналізовано результати клінічних досліджень, присвячених вивченню ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень, уточненню груп ризику, обсягів і способів профілактики; визначено найбільш перспективні ефективні й безпечні способи. Критичний аналіз проведено на підставі вивчення й систематизації наукових досліджень, поданих на спеціалізованих медичних сайтах.
Стан проблеми і шляхи вирішення за даними літератури. У значній кількості випадків шлунково-кишкові кровотечі розвиваються в пацієнтів, які потребують антиагрегантної терапії для профілактики серцево-судинних захворювань, інсульту або профілактики (лікування) тромбозу вен нижніх кінцівок.
Критерії проведення такої комбінованої терапії, її обсяги й контрольні показники безпеки й ефективності вивчено недостатньо, цим питанням присвячені лише окремі дослідження [3, 4].
Система гемостазу -- складна біологічна система, що забезпечує збереження рідкого стану циркулюючої крові й одночасно -- запобігання кровотечам і їх лікування.
Загальноприйнята стандартна оцінка показників системи згортання крові обмежена вимірюванням у кількісних тестах. Найбільш поширеним є коагулограма. Важливість і необхідність цих тестів у ситуаціях масивної крововтрати не викликає сумніву. Однак у всіх цих тестів є низка загальних недоліків. Вони дають змогу оцінити роботу лише окремих ланок коагуляційного процесу й не дозволяють побачити загальну картину роботи системи гемостазу.
Крім того, для проведення цих тестів потрібен забір великої кількості біоматеріалу, а підготовка й отримання результату займають багато часу. На сучасному етапі на зміну звичайній коагулограмі прийшов більш сучасний метод діагностики порушень гемостазу -- тромбоеластометрія, що має низку переваг порівняно з традиційними методами оцінки гомеостазу крові.
Тромбоеластометрія, на відміну від стандартної коагулограми, дозволяє оцінити всі ланки гемостазу за обмежений період [5--7]. Метод тромбоеластографії базується на вивченні в'язко-еластичних властивостей тромбу. Тромбоеластограма послідовно показує три фази згортання крові [8]:
— 1-ша фаза. Утворення тромбокінази. Тривалість цієї фази може становити від 4 до 10 хв;
— 2-га фаза. Формування згустку. Це відбувається протягом 5--8 хв;
— 3-тя фаза. Утворення фібрину. На цій фазі крива досягає піку амплітуди.
Дані тромбоеластограми трактуються в такий спосіб.
Час реакції (Я) -- один з ключових показників, що визначає період згортання крові. Ця величина характеризує перші дві фази.
Третю фазу характеризує показник часу формування згустку.
МА -- максимальна амплітуда. Якщо цей показник занижений, то це може свідчити про ймовірне зниження рівня фібриногену, тромбоцитів або підвищення коагулянтів (природних).
G -- розрахункова величина, що характеризує максимальну міцність згустку, тобто спрямованість змін гемостазу й ступінь їх компенсації.
Переваги методу тромбоеластографії полягають у тому, що метод застосовується у світовій медичній практиці вже понад 15 років і довів свою ефективність. Однак, попри успішний світовий досвід, в Україні методика застосовується незаслужено рідко.
Потребує уточнення питання вибору препаратів для профілактики тромбоемболічних ускладнень. Пероральні форми низькомолекулярних гепаринів (НМГ) вважаються менш підхожими для проведення терапії; найбільш прийнятними є ін'єкційні форми [9, 10]. Низькомолекулярні антикоагулянти мають різні властивості. Нашу увагу привернув Цибор (беміпарин). Препарат має відмінну структурну характеристику, профіль безпеки; існують профілактичні форми дозування 2500 і 3500 МО [11--13]. Беміпарин натрію -- це НМГ, отриманий у результаті деполімеризації гепарину натрію. Середня молекулярна вага (МВ) беміпарину становить приблизно 3600 Да. Частка молекулярних ланцюгів із МВ менше за 2000 Да становить менше за 35 %.
Частка молекулярних ланцюгів з МВ від 2000 до 6000 Да коливається між 50 і 75 %. Частка молекулярних ланцюгів з МВ вище від 6000 Да становить менше за 15 %. Активність антифактора Ха беміпарину становить від 80 до 120 МО на 1 мг сухої речовини, а активність антифактора IIa становить від 5 до 20 МО на 1 мг сухої речовини.
Співвідношення активності антифактора Ха/антифактора ІІа -- приблизно 8. Дозування препарату -- 2500 і 3500 МО (профілактичні дози) і 7500 і 10 000 МО (лікувальні дози). Це уможливлює проведення профілактики й лікування в різних режимах.
Транексамова кислота широко застосовується при лікуванні шлунково-кишкових кровотеч. Вона підтримує стабільність згустків фібрину, прилипаючи до сайтів зв'язування лізину й конкурентно пригнічуючи активацію плазміногену, що запобігає утворенню плазміну.
При високих концентраціях препарат неконкурентно пригнічує плазмін [11, 12, 14]. Дослідження in vitro показали, що ефективність транексамової кислоти в 10 разів вища, ніж амінокапронової кислоти, іншого похідного лізину. Діє переважно в тканинах з високою концентрацією тканинного плазміну й тканинних факторів tPA1 і tPA2. У людей транексамова кислота подовжує тромбіновий час, але не час коагуляції.
Питання про час відновлення терапії після епізоду шлунково-кишкової кровотечі вирішується різними авторами по-різному. Найбільш поширена думка про початок терапії через 6--9 діб [15, 16].
Система гомеостазу є буферною, складною, з безліччю взаємопов'язаних факторів. Тому використання поєднань препаратів, що сприяють тромбоутворенню, і групи препаратів для профілактики тромбозів потребує фармакокінетичного обґрунтування й вивчення. Питанню поєднання НМГ і транексамової кислоти присвячено низку робіт [17, 18], і воно вимагає подальшого вивчення.
Обговорення
В основі обґрунтованого визначення ризику виникнення тромботичних ускладнень у хворих зі шлунково- кишковими кровотечами лежить об'єктивна оцінка балансу між механізмами кровотечі й тромбозу. Для прийняття рішення про призначення, обсяг і способи проведення терапії необхідний мультидисциплінарний підхід за участю хірургів та анестезіологів. Таке рішення має бути обґрунтованим з урахуванням багатьох чинників, передусім стану пацієнта (наявність факторів ризику тромбоутворення й повторних кровотеч, вихідний стан гемостазу, динаміка його в післяопераційному періоді; спосіб і надійність хірургічного гемостазу, анамнез пацієнта, технічні сторони операції, вид анестезії тощо).
Важливим є облік механізмів дії гемостатичних і антикоагулянтних препаратів, їх дозування. Можливість використання різних дозувань низькомолекулярних гепаринів є позитивним фактором при їх виборі. Облік і систематизація всіх цих даних не виключає, а навіть передбачає індивідуальний підхід до кожного пацієнта, визначення індивідуальної стратегії з оптимальним співвідношенням ризиків розвитку як повторної кровотечі, так і тромбоутворення, профілактику тромбоемболічних ускладнень (як венозних, так і артеріальних) з підбором оптимальної стратегії з найкращим співвідношенням користі/ризику для конкретного пацієнта. гемостаз антикоагулянтний тромбоемболічний
Найбільш обґрунтованим, на нашу думку, є індивідуальний підхід до вирішення питання про відновлення або початок антикоагулянтної терапії. Загальноприйнятими є принципи оцінки ризиків тромбоемболічних ускладнень. Найбільш поширеною системою оцінки ризиків розвитку тромбоемболізму легеневої артерії є шкала ризиків Уоллеса [9, 19, 20]. Цей принцип можна застосовувати і при визначенні груп ризиків тромбоемболічних ускладнень інших локалізацій. Профілактичні заходи можуть мати не лише медикаментозний характер. Однак досліджень і робіт, присвячених цьому питанню, у літературі ми не знайшли. У той же час існують безпечні немедикаментозні способи профілактики -- кінезотерапія, масаж кінцівок, розумна активізація хворих, використання компресійних виробів на нижні кінцівки. Облік усіх даних кожного клінічного випадку є основою об'єктивного визначення обсягу терапії в кожній виділеній групі.
Отже, проблема тромбозів у хворих на шлунково-кишкові кровотечі далека від свого вирішення. Вимагають уточнення багато питань: час старту антитромботичної терапії; обсяг і зміст; корекція її в динаміці залежно від індивідуальних особливостей.
Список літератури
1. Loren L., Barkun A., Saltzman J.R., Martel M., Leontia- dis G.I. Clinical Guideline: Upper Gastrointestinal and Ulcer Bleeding, The American Journal of Gastroenterology. May 2021. 116(5). 899917. doi: 10.14309/ajg.0000000000001245.
2. Sun X.C., Yuan W.F., Ma W.J., Zhang W.J., Xu S.G. Study on the preventive effect of intravenous esomeprazole in the management of nonvarices upper gastrointestinal bleeding. Medicine (Baltimore). 2021May 21.100(20). 25420. doi: 10.1097/MD.0000000000025420.
3. Barkun A.N., Almadi M., Kuipers E.J., Laine L., Sung J., Tse F., Leontiadis G.I., Abraham N.S., Calvet X. et al. Management of Nonvariceal Upper Gastrointestinal Bleeding: Guideline Recommendations From the International Consensus Group. Ann. Intern. Med. 2019Dec 3. 171(11). 805-822. doi: 10.7326/M19-1795.
4. Wolf A.T., Wasan S.K., Saltzman J.R. Impact of anticoagulation on rebleeding following endoscopic therapy for nonvariceal upper gastrointestinal hemorrhage. Am. J. Gastroenterol. 2007Feb. 102(2). 290-6. doi: 10.1111/j.1572-0241.2006.00969.x.
5. Timofeeva N., BuryachenkoN., Stomenskaya I., Kostrova O., Struchko G. Tromboelastomtry in the diagnosis of acute cosgulopa- thies. A clinical case of poisoning with warfarin. Acta medica Eurasi- ca. 2020. 12. 55-61. DOI: 10.47026/2413-4864-2020-3-55-61.
6. Еремеева Д.Р., Зайнулина М.С. Применение метода ротационной тромбоэластографии/тромбоэластометрии с целью оценки вероятности развития массивной акушерской кровопотери в группе высокого риска. Акушерство, гинекология и репродукция. 2020. 14(1). 94-101. DOI: 10.17749 / 23137347.2020.14.1.94-101.
7. Meconi T., Frigieri F.C. Evaluation of coagulation function by rotation thromboelastometry in critically ill patients with severe COVID-19pneumonia. J. Thromb. Thrombolysis. 2020. 50(2). 281286. doi:10.1007/s11239-020-02130-7.
8. Ярец Ю.И. Тромбоэластография: основные показатели, интерпретация результатов. 2018. 26.
9. Sadeghi A., Zali M.R., Mohaghegh Shalmani H., Ketabi Moghadam P, Rajabnia Chenari M., Karimi M.A., Salari S., Asa- dzadeh-Aghdaei H. An algorithmic approach to gastrointestinal bleeding in patients receiving antithrombotic agents. Gastroenterol. Hepatol. Bed. Bench. 2020. 13(l1). 8-S17. PMID: 33584999; PMCID: PMC7881411.
10. Study on the preventive effect of intravenous esomeprazole in the management of nonvarices upper gastrointestinal bleeding. Medicine (Baltimore). 2021 May 21. 100(20). 25420. doi: 10.1097/ MD.0000000000025420.
11. Suchkov I.A., Martinez.-Gonz.alez. J., Schellong S.M., Garbade T., Falciani M.; Bemiparin DVT Study Group. Comparison of Once-Daily Bemiparin with Twice-Daily Enoxaparin for Acute Deep Vein Thrombosis: A Multicenter, Open-Label, Randomized Controlled Trial. Clin. Drug Investig. 2018 Feb. 38(2). 181-189. doi: 10.1007/ s40261-017-0600-6.
12. Ozaslan E., Ozkan M., Cicin I., Benekli M., Kocer M., Uysal M., Oksuzoglu B., Isikdogan A., Cubukcu E., Elkiran E.T., Dane F., Aliustaoglu M., Sevinc A., Karaoglu A., Ulas A., Go- koz-Dogu G. Effectiveness and Safety of LMWH Treatment in Patients With Cancer Diagnosed With Non-High-Risk Venous Thromboembolism: Turkish Observational Study (TREBECA). Clin. Appl. Thromb. Hemost. 2018 Sep. 24(6). 973-979. doi: 10.1177/1076029617753538.
13. Рушай А.К., Климовицький В.Г., Мартинчук О.О. Корекція гомеостазу крові у хворих з септичними незрощеннями гомілки після переломів в періопераційному періоді. Травма. 2019. 20(5). 5-9. DOI: 10.22141/1608-1706.5.20.2019.185550.
14. Munoz-Atienza V., Gil-Rendo А., Amo-Salas M., Nunez- Guerrero P., Martln-Fernandez J. Extended use of bemiparin as thromboprophylaxis during bariatric surgery: results of anti factor Xa activity measurements. Surgery for obesity and related diseases. Official journal of American society of metabolic and bariatric surgery. March 2018. 14(3). 354-36.0
15. Пестрикова Т.Ю., Юрасова Е.А., Юрасов И.В., Князева Т.П., Ткаченко В.А Профилактика тромбоэмболий. Рациональный подход к ведению пациенток в послеоперационном периоде (обзор литературы). Consilium Medicum. 2018. 20(6). 53-56. DOI: 10.26442/2075-1753 2018.6.53-56.
16. Мороз Е.В., Артемкин Э.Н., Крюков Е.В., Чернецов В.А. Осложнения со стороны желудочно-кишечного тракта при антитромботической терапии. Общая реаниматология. 2018. 14(3). 15-26. https://doi.org/10.15360/1813-9779-2018-3-15-26.
17. Laine L., Barkun A., Saltzman J.R., Martel M., Leontia- dis G.I. ACG Clinical Guideline: Upper Gastrointestinal and Ulcer Bleeding, The American Journal of Gastroenterology. May 2021. Vol. 116. Issue 5. Р. 899-917. doi: 10.14309/ajg.0000000000001245.
18. Wells P.S., Anderson D.R., Rodger M, Stiell I., Dreyer J.F., Barnes D., Forgie M., Kovacs G., Ward J., Kovacs M.J. Excluding pulmonary embolism at the bedside without diagnostic imaging: management of patients with suspected pulmonary embolism presenting to the emergency department by using a simple clinical model and D-dimer. Ann. Intern. Med. 2001 Jul 17. 135(2). 98-107. doi: 10.7326/0003-4819-135-2-200107170-00010.
19. Тарасенко С.О., Дубров С.О., Суслов Г.Г., Мазніченко В.А. Антикоагулянтна та антитромбоцитарна терапія в періопераційному періоді. Pain, Anaesthesia & Intensive Care. 2021. 1(94). 65-77. DOI:https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(94).2021.230618
20. Русин В.І., Румянцев К.Є., Кополовець І.І. Профілактика тромбоемболізму в хірургічній практиці. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2014. 2(50). 125-128.
Abstract
Prevention of thrombosis in patients with gastrointestinal bleedings, anticoagulant therapy: literature review
A.K. Rushay, I.I. Pliuta
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Background. Analysis of the causes of unfavorable outcomes in gastrointestinal bleedings shows that one of the directions in improving the results of treatment of such patients is not only improving the methods of non-operative (endoscopic + drug) hemostasis, but also predicting the risk of recurrent bleeding, prevention and treatment of thromboembolic complications. Objective: to study the risks of thromboembolic complications in patients with gastrointestinal bleedings and the prospects for anticoagulant therapy.
Materials and methods. The review analyzes the results of clinical studies investigating the risks of thromboembolic complications, clarification of risk groups, volumes and methods of prevention; identifies the most promising effective and safe methods.
The critical analysis was carried out based on the study and systematization of scientific researches presented on specialized medical sites.
Results. The basis for a reasonable determination of the risk of thrombotic complications in patients with gastrointestinal bleedings is an objective assessment of the balance between the mechanisms of bleeding and thrombosis. Prevention of thromboembolic complications in patients with gastrointestinal bleedings is carried out taking into account individual characteristics. The therapy should consider risk factors both for the development of rebleeding and thromboembolic complications. Thromboelastography is a modern and adequate method for monitoring blood homeostasis at all stages of treatment.
Conclusions. A multidisciplinary approach with the participation of surgeons and anesthesiologists is required to make a decision on the prescription, scope and methods of therapy. Such a decision must be justified, taking into account many factors. It is important to consider the mechanisms of action of hemostatic and anticoagulant drugs. Consideration and systematization of all these data does not exclude, but, on the contrary, provides an individual approach to each patient, the determination of an individual strategy with an optimal ratio of the risks of developing rebleeding and prevention of thromboembolic complications.
Keywords: review; gastrointestinal bleedings; thrombosis prophylaxis
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Узагальнення експериментальних та клінічних досліджень проблем тромбозів і тромбоемболій у онкологічних хворих. Причини внутрішньосудинного тромбоутворення та згортання крові у хворих на злоякісні новоутворення. Профілактика тромботичних ускладнень.
статья [15,9 K], добавлен 27.08.2017Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.
автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009Удосконалення методів інтенсивної терапії у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою як одна з актуальніших проблем сучасної медицини. Теорія оксидантного стресу. Дослідження ефектів антиоксидантної терапії з використанням емоксипіну в постраждалих.
автореферат [41,8 K], добавлен 20.02.2009Прояви виразкової хвороби 12-палої кишки у вагітних: зміни шлунково-кишкової функції, клінічна картина, особливості перебігу та лікування. Методи фізичної реабілітації, їх можливості: гімнастика, дієтотерапія, фітотерапія, санаторно-курортне лікування.
курсовая работа [68,9 K], добавлен 12.05.2011Мікрофлора порожнини рота та шлунку, тонкої та товстої кишки. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Лікування та профілактика дисбактеріозу, виявлення його причин та ознаки розвитку. Нормальна мікрофлора.
реферат [38,9 K], добавлен 24.11.2014Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.
автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009Прогресування патофізіологічних процесів при розповсюдженому перитоніті, прояв порушень моторики шлунково-кишкового тракту. Вдосконалення точності методу реєстрації скорочувальної здатності шлунково-кишкового тракту у хворих на перитоніт, види досліджень.
автореферат [51,9 K], добавлен 20.02.2009Етіологія і патогенез маститу у кішок. Діагностика і особливості перебігу хвороби. Етіотропні, патогенетичні, фізичні та комплексні методи терапії. Матеріали і методи досліджень. Схема лікування кішок, хворих на серозний мастит, у клініці дрібних тварин.
дипломная работа [84,6 K], добавлен 19.06.2011Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Діагностика, лікування та профілактика ранніх і пізніх хірургічних ускладнень аспірацій сторонніх тіл у дітей. Обстеження, лікування та реабілітація дітей зі сторонніми тілами дихальних шляхів. Застосування медикаментозної підготовки до бронхоскопії.
автореферат [61,1 K], добавлен 12.03.2009Визначення, біологічна дія і медичні показання для лікування з використанням методу УВЧ-терапії. Фізичні та електричні аспекти впливу електричного поля ультрависокої частоти на біологічні тканини. Практика проведення УВЧ-терапії, процедура лікування.
реферат [21,6 K], добавлен 24.10.2010Ураження суглобів, особливо дегенеративно-дистрофічного генезу. Підвищення ефективності лікування хворих на остеоартроз шляхом застосування терапевтичного комплексу з використанням поєднаної дії низькочастотного ультразвуку та магнітолазерного впливу.
автореферат [41,7 K], добавлен 20.02.2009Гостра тонкокишкова непрохідність. Тяжка патологія черевної порожнини. Результати комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю шляхом розробки та впровадження ранньої ентеральної терапії. Способ профілактики мікробної транслокації.
автореферат [77,5 K], добавлен 19.03.2009Використання активної хірургічної тактики при лікуванні хворих похилого та старечого віку з виразковими гастродуоденальними кровотечами. Ефективність застосування малоінвазивних ендоскопічних методик гемостазу. Особливості клінічного перебігу виразок.
автореферат [70,4 K], добавлен 29.03.2009Особливості терапії гемофілії. Поліклінічний етап реабілітації дітей, хворих на гемофілію. Лікування парагемофілії (хвороби Стюарта — Прауер). Особливості терапії з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою. Лікувальна програма при геморагічному васкуліті.
реферат [343,8 K], добавлен 12.07.2010Гостро протікаюча контагіозна хвороба. Профузна діарея з домішками крові і слизу у фекаліях і некротичними змінами в шлунково-кишковому тракті. Патогенез дизентерії свиней, перебіг і клінічний прояв. Імунітет, специфічна профілактика, заходи боротьби.
презентация [863,9 K], добавлен 10.11.2016Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009