Сучасні підходи до обстеження андрологічних та сексологічних пацієнтів під час ковід-пандемії

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні підходи до обстеження андрологічних та сексологічних пацієнтів під час ковід-пандемії

І.І. Горпинченко, В.В. Спиридоненко

Український інститут сексології та андрології, м. Київ



Анотація

Стрімке зростання рівня загальної захворюваності, патологій репродуктивної та сечостатевої систем в умовах ковід-епідемії є передбачуваним і потребує певних медико-соціальних кроків (формування профілактичного напрямку лікування, відновлення диспансерного спостереження, впровадження соціальних оздоровчих програм, спро-можність громадян отримати кваліфіковану і вчасну спеціалізовану медичну допомогу тощо).

Світове поширення коронавірусу SARS-CoV-2 призвело до обмеження надання спеціалізованої урологічної допо-моги під час локдауну, що також негативно вплинуло на динамічне обстеження хворих через зменшення планових очних оглядів. Дистанційно надані лікарські рекомендації не завжди є коректними через відсутність можливості безпосереднього огляду хворого лікарем.

Суттєву допомогу у структуруванні скарг пацієнта за вказаними основними клінічними групами симптомів надає анкетування з використанням загальновизнаних опитувальників, які необхідно одночасно використовувати при ан-кетуванні кожного пацієнта, оскільки кожний з них виявляє лише окрему групу симптомів (клінічних синдромів), а скласти загальне уявлення про стан здоров'я чоловіка можливо лише за допомогою комплексного аналізу даних усіх анкет. Діагноз лікарем встановлюється за даними анамнезу в 50% випадків, на підставі клінічного спостережен-ня - у 30% та за лабораторними даними - приблизно у 20%.

Перший дистанційний контакт таких хворих із лікарем повинен містити в собі детальне розпитування скарг, аналіз історії хвороби, огляд його власних медичних, інколи аутофотографічних, матеріалів. Таким пацієнтам необхідно проводити огляд під час другого візиту.

В умовах дистанційного огляду під час локдауну усі наведені вище обстеження пацієнтів з андрогенним дефіци-том провести дуже складно, тому можна застосувати менш короткий діагностичний протокол, який буде включати: 1) УЗД щитоподібної залози, органів черевної порожнини, заочеревинного простору, малого таза, калитки; 2) дані клініко-лабораторних тестів, що є аналогічними протоколу обстеження при ЕД. Обов'язковим є надання медичної інформації про соматичний та психічний (психологічний ) стан пацієнта.

Андрологічні пацієнти зазвичай не мають невідкладних станів, але проведення діагностики і призначення лікування є досить кропітким та індивідуально спрямованим процесом, тому дистанційні медичні процедури не є кращим варі-антом і потребують безпосереднього контакту лікаря з пацієнтом.

Ключові слова: андрологічний огляд, дистанційна консультація, ковід, обстеження.



Abstract

сексологічний соціальний оздоровчий

Modern approaches to examination of andrological and sexological patients during covid-pandemia

Gorpynchenko, V.V. Spyrydonenko

Rapid increase in the overall incidence of pathologies of the reproductive and genitourinary systems in the conditions of a covid epidemic is predictable and requires certain medical and social steps (the formation of a preventive direction of treatment, the restoration of dispensary observation measures, the introduction of social health programs, the ability of citizens to receive qualified and timely specialized medical care etc.).

The global spread of the SARS-CoV-2 coronavirus has led to a restriction in the provision of specialized urological care at the time of lockdown, which also negatively affected the dynamic examination of patients, due to a decrease in scheduled examinations. Remotely provided medical recommendations are not always correct due to the lack of the possibility of direct examination of the patient by a doctor.

Significant assistance in the classification of patient complaints with the indicated clinical groups of symptoms is provided by questionnaires using generally recognized questionnaires, which must be used when interviewing each patient to establish a clinical syndrome, and it is possible to get a general idea of the state of human health only through a comprehensive analysis of the questionnaire data. The diagnosis by a doctor is established according to the anamnesis in 50% of cases, on the basis of clinical observation - in 30% and according to laboratory data - in 20%.

The first remote contact of such patients with a doctor should include a detailed questioning of complaints, a review of the medical history, a review of his own medical, sometimes auto-photographic, materials. Such men should always be examined on a second visit. In conditions of remote examination with lockdown, all the above examinations of patients with androgen deficiency are difficult to carry out, therefore, a less short diagnostic protocol can be applied, which will include the data: 1) ultrasound scan of the thyroid gland, abdominal organs, retroperitoneal space, small pelvis, scrotum; 2) data from clinical and laboratory tests. It is mandatory to provide medical information about the somatic and mental (psychological) state of the patient. Andrological patients usually do not have emergency conditions, but diagnostics, especially prescribing treatment, is a painstaking and individually directed process, therefore remote medical procedures are not the best option and require direct contact between the doctor and the patient.

Keywords: andrological examination, remote consultation, covid, examination.



Аннотация

Современные подходы к обследованию андрологических и сексологических пациентов во время ковид-пандемии

И.И. Горпинченко, В.В. Спиридоненко

Стремительное повышение уровня общей заболеваемости, патологий репродуктивной и мочеполовой систем в усло-виях ковид-эпидемии является предсказуемым и требует определенных медико-социальных шагов (формирование профилактического направления лечения, возобновление диспансерного наблюдения, внедрение социальных оздо-ровительных программ, способность граждан получить квалифицированную и своевременную специализированную медицинскую помощь и т.д.).

Мировое распространение коронавируса SARS-CoV-2 привело к ограничению предоставления специализированной урологической помощи в период локдауна, что также негативно повлияло на динамическое обследование больных из- за уменьшения плановых осмотров. Дистанционно представленные врачебные рекомендации не всегда являются кор-ректными из-за отсутствия возможности непосредственного осмотра больного врачом.

Существенную помощь в классификации жалоб пациента по основным клиническим группам симптомов оказывает анкетиро-вание с использованием общепризнанных опросников, которые необходимо применять при опросе каждого пациента, посколь-ку каждый из них выявляет лишь отдельную группу симптомов (клинических синдромов), а составить общее представление о состоянии здоровья человека возможно только при помощи комплексного анализа данных анкет. Диагноз врачом устанавли-вается по данным анамнеза в 50% случаев, на основе клинического наблюдения - в 30% и по лабораторным данным - в 20%. Первый дистанционный контакт таких больных с врачом должен включать в себя детальный опрос жалоб, рассмотре-ние истории болезни, обзор его собственных медицинских, иногда аутофотографических, материалов. Таким пациен-там необходим осмотр во время второго визита.

В условиях дистанционного осмотра в период локдауна все вышеуказанные обследования больных с андрогенным дефицитом провести сложно, поэтому можно применить менее короткий диагностический протокол, включающий: 1) УЗД щитовидной железы, органов брюшной полости, забрюшинного пространства, малого таза, мошонки; 2) данные клинических и лабораторных тестов. Обязательным является предоставление медицинской информации о соматиче-ском и психическом (психологическом) состоянии пациента.

Андрологические пациенты обычно не имеют неотложных состояний, но проведение диагностики, особенно назначе-ние лечения, является кропотливым и индивидуально направленным процессом, поэтому дистанционные медицин-ские процедуры не являются лучшим вариантом и требуют непосредственного контакта врача с пациентом.

Ключевые слова: андрологический осмотр, дистанционная консультация, ковид, обследование.



На сьогодні актуальним залишається питання покра-щення здоров'я чоловіків. Вчені усього світу визна-чають стрімке зростання рівнів захворюваності органів се-чостатевої системи у чоловіків, з яких домінують онколо-гічні та запальні патології, а також порушення еректильної функції та чоловіче непліддя. У регіонах нашої держави, які зазнали радіаційного забруднення після аварії на Чор-нобильській АЕС, відзначається зниження нормальних показників чоловічого репродуктивного здоров'я та підви-щення реєстрації відповідних патологій [1]. Формування підвищеного рівня хронічних запальних захворювань про-статовезикулярного комплексу та патологій андрогенної функції також є наслідками екопатологічних впливів на чоловічу репродуктивну систему, здатних або не здатних до модифікації. Зростання загальної захворюваності на патологію репродуктивної та сечостатевої систем у таких умовах є передбачуваним і потребує певних медико-соці- альних кроків (формування профілактичного напрямку лікування, відновлення диспансерних заходів спостере-ження, впровадження соціальних оздоровчих програм, спроможність громадян отримати кваліфіковану і вчасну спеціалізовану медичну допомогу тощо).

Світове поширення висококонтагіозного коронаві- русу SARS-CoV-2 у вигляді пандемії спричинило по-рушення стану здоров'я в осіб переважно середнього та похилого віку з обтяженим клінічним анамнезом. Останнє зі свого боку призвело до обмеження надан-ня спеціалізованої урологічної допомоги під час лок- дауну, що також негативно вплинуло на динамічне обстеження хворих через зменшення планових очних оглядів. Дистанційно надані лікарські рекомендації не завжди є коректними через відсутність можливості безпосереднього огляду хворого лікарем.

Існують наукові дослідження, які вказують на роль стійкого підвищення рівнів місцевих та системних про- запальних цитокінів у формуванні вікової патології та процесів старіння загалом. Вважається, що активізація рівнів прозапальної активності в системах організму людини може бути пов'язаною з підвищеним ризиком виникнення цитокінового шторму у деяких пацієн-тів похилого віку з важкою інфекцією COVID-19 [2]. Більша частка поширених урологічних патологій є ти-повою для чоловіків середнього та похилого віку, тому характеризується тісною клінічною асоціацією з так званими вік-асоційованими захворюваннями (мета-болічний синдром, цукровий діабет, артеріальна гіпер-тензія, депресія, еректильна дисфункція та інші). Не можна виключати і той факт, що індивідуальна оцінка причин зазначених захворювань з аналізом потенцій-них ризиків та користі консервативної терапії може виступати профілактикою онкоурологічних захворю-вань. Наукове співтовариство усього світу вказує на існування постковідного синдрому, який негативно впливає на андрологічний стан пацієнтів [3].

Обмеження безпосереднього контакту лікаря з хво-рим під час локдауну потребує від уролога знань діа-гностично-лікувальних алгоритмів. Збір скарг - це най-більш важливий етап обстеження, який нерідко є досить складним процесом, оскільки лікарю при формулюван-ні діагнозу слід не тільки враховувати наявні скарги па-цієнта, а й можливі приховані скарги, які можуть бути недооціненими самим хворим через сприйняття їх як характерного природнього процесу старіння.

Найбільш поширеною зі скарг у сексологічного паці-єнта є наявність порушення еректильної функції - ерек-тильна дисфункція (ЕД), актуальність якої, за даними світової літератури, перевершує навіть симптоми по-рушення сечовипускання у чоловіків. Порушення ерек- тильної функції вважається у суспільстві проблемою, здатною значно ускладнити якість життя чоловіка, але парадокс цього стану полягає в тому, що в суспільстві воно сприймається як щось ганебне, тому хворий в біль-шості випадків залишається зі своєю проблемою наодин-ці. Чоловіки, що мають ознаки ЕД, часто уникають лікар-ської допомоги, сподіваючись на ефекти самолікування, хоча останнє лише посилює наявні проблеми. Часто та-кого пацієнта приводить жінка, яка може детально роз-повісти про скарги, додати важливих деталей, а також за допомогою анкети надати об'єктивну інформацію.

В умовах локдауну, або обмеження спеціалізованої допомоги, побудова системи збору скарг, анамнезу та обстеження може бути модифікованою, з урахуванням попередньо отриманих клінічних та діагностичних да-них. Лікар-консультант повинен оглянути медичну до-кументацію хворого, сформулювати за даними зазначе-ного вище попередній діагноз, провести опитування за стандартом (характеристика сили, тривалості, вираже- ності й частоти виникнення ерекції; емоційне забарв-лення статевого акту, стан лібідо; можливість проводи-ти статевий акт; попереднє лікування, його тривалість та ефективність тощо). Однією із сучасних практик є аналіз аутофотографій хворого, наданих у месендже- рах самим хворим, але лише за згодою пацієнта. Обсте-ження таких хворих може проводитися дистанційно, з наданням результатів у месенджерах або телефоном. У план такого обстеження потрібно включати:

• клініко-біохімічні тести (загальний аналіз крові й сечі, печінкові, ниркові проби, ліпідограма, визна-чення вмісту сечової кислоти, індекс HOMA та ін.);

• гормональні профілі плазми крові (індекс вільно-го тестостерону, тіреотропной гормон, пролактин, ЛГ, ФСГ, естрадіол, пСа);

• результати УЗ-досліджень (сонографія передмі-хурової залози, яєчок, щитоподібної залози; за-гальне УЗД);

• мікробіологічні та цитологічні дані середовищ сечо-статевої системи (еякулят, аналіз сечі та виділень).

Усі наведені вище обстеження не є обов'язковими до ви-конання, а призначаються за індивідуальними показаннями.

План лікування ЕД складається з певних етапів:

а) лікування основного захворювання з додаванням стимуляторів еректильної функції (наприклад: інсулінотерапія при ЦД у сполученні із ситуа-ційним призначенням добової дози тадалафілу);

б) призначення стимуляторів еректильної функції у комплексі з іншими препаратами (екстракт пе-редміхурових залоз волів у свічках при хронічно-му простатиті, а також екстракт якірців сланких та препаратів L-аргініну).

Дистанційно призначене лікування є апріорі най-менш ефективним, тому таких хворих потрібно спосте-рігати з метою визначення небажаних побічних ефектів.

Актуальною проблемою є розлади еякуляції у вигля-ді її прискорення (передчасна еякуляція). Згідно з визна-ченням, сформульованим експертами EAU, передчасним є сім'явиверження, що виникає постійно або періодично без належного контролю над ним до введення статевого члена в піхву (ejaculatio ante portas) або менш ніж через 3 хв після інтроекції (ejaculatio praecox), що супроводжу-ється занепокоєнням чоловіка станом своєї еякуляторної функції, сексуальної незадоволеності партнерки і між- особистісними конфліктами в парі.

При опитуванні пацієнта треба знати, що існує первинне передчасне сім'явиверження, яке дебютує з початком статевого життя. При формуванні стійкої пе-редчасної еякуляції (ПЕ) декількох років нормального статевого життя патологія набуває вторинного харак-теру. Досить часто вторинна ПЕ є наслідком хронічно-го запального процесу у простатовезикулярному комп-лексі, тому вчасно призначене лікування може знизити її прояв до мінімуму або повного зникнення.

Первинна ПЕ характеризується сукупністю на-ступних симптомів:

• ПЕ настає занадто рано практично при кожному статевому акті;

• ПЕ практично з будь-якою жінкою;

• ПЕ відбувається з першого сексуального досвіду;

• близько 80% коїтусів завершуються за 30-60 с і 20% тривають не більше 1-2 хв;

• час настання еякуляції зберігається постійним протягом життя (70%) або навіть скорочується з віком (30%) [4, 5].

У деяких чоловіків еякуляція відбувається вже під час прелюдії, до введення статевого члена в піхву. Перспекти-ви медикаментозної терапії у таких випадках невисокі, але також потребують діагностико-лікувальних заходів.

Придбана (вторинна) ПЕ має різний генез і залежить від соматичного та психологічного стану пацієнта. У таких осіб дебют статевого життя був звичайним, як і тривалість статевого акту, але в певний момент раптово або поступо-во виникла ПЕ. Причиною такої форми ПЕ часто виступа-ють урологічні захворювання (ЕД, запальні захворювання простатовезикулярного комплексу, патологія периферич-ної нервової системи, травми спинного мозку, оперативні втручання на органах малого таза), гормональні дисфунк-ції (тиреоїдна дисфункція, гіперпролактинемії), психоген-ні стані (стреси, депресивні стани). Це вимагає проведення комплексного клініко-лабораторного обстеження.

Вторинна ПЕ може характеризуватися важким пе-ребігом, проявлятися еякуляцією під час прелюдії або в момент інтроітусу, що може потребувати детально-го опитування хворого та його статевого партнера. Обидві форми ЕП потребують кваліфікованого пси-хіатричного та психологічного обстеження з оцінкою ефективності лікування.

Діагностика таких випадків у період локдауну по-требує проведення заходів класичного урологічного обстеження з метою визначення відсотка запального або інфекційно-запального компоненту у генезі ПЕ. Подальшим етапом може буди спеціалізоване невро-логічне обстеження із застосуванням методик визна-чення неврологічних порушень різного рівня (електро- нейроміографія урологічна).

Лікування таких випадків можна проводити у різних модифікаціях, за трьома принциповими сценаріями:

а) призначення дапоксетину в монотерапії у формі пробного курсу, з подальшою оцінкою перспек-тив такого лікування;

б) призначення лікування основного захворюван-ня, якщо воно встановлено (наприклад хроніч-ного простатиту), з оцінкою впливу його ефектів на зменшення проявів ПЕ; призначення класич-них антидепресантів з ефектом пригнічення ПЕ.

За багатьма скаргами чоловіків приховується дефі-цит тестостерону (частковий андрогенний дефіцит у чоловіків), що опосередковано можна запідозрити вже на первинному огляді хворого, оцінивши:

• статеву функцію, зокрема порушення лібідо, ерек-ції, еяколяції, оргазму (опитувальник AMS - Aging Males Symptoms Sсale з нормою за сумою балів < 26; Опитувальник МІЕФ із сумою балів > 22);

• характер сечовипускання (СНМШ - симптоми нижніх сечових шляхів) та наявність або від-сутність нічних підйомів в туалет, опитувальник IPSS, урофлоурометрія);

• наявність або відсутність ожиріння і зовнішніх ознак андрогенного дефіциту (вимірювання талії, яка потрібна бути меншою за 95 см, та росту, що не повинен зменшуватися).

Суттєву допомогу у структуруванні скарг пацієнта за вказаними основними клінічними групами симп-томів надає анкетування з використанням загально-визнаних опитувальників, які необхідно одночасно використовувати при анкетуванні кожного пацієнта, оскільки кожний з них виявляє лише окрему групу симптомів (клінічних синдромів), а скласти загальне уявлення про стан здоров'я чоловіка можливо лише за допомогою комплексного аналізу даних усіх анкет.

Лікар встановлює діагноз за даними анамнезу у 50% випадків, на підставі клінічного спостереження - у 30% та за лабораторними даними - приблизно у 20%. Збір анамнезу - важлива частина лікарського мистецтва, ви-значається насамперед особистістю лікаря, що потребує такту, здатності відчувати разом із пацієнтом його хви-лювання. Завжди потрібно пам'ятати, що стан статевої і репродуктивної функції у чоловіків перебуває у тісно-му зв'язку з великою кількістю факторів, кожен з яких врахувати досить складно або практично неможливо. Це потребує оцінки впливу найбільш суттєвих з них, а саме:

1. Спадковий фактор: наявність генетично детер-мінованих захворювань з певними фенотипом (цукровий діабет, метаболічний синдром, серце-во-судинні, онкологічні, гормональні патології); наявність онкопатологій у членів родини.

2. Специфічний урологічний фактор: анамнез різ-них видів уропатій - травматичних, аномальних, запальних, інфекційних та інших; оцінювання результатів перенесених оперативних втручань на органах сечостатевої системи.

3. Соматичний фактор: наявність супутніх патоло- гій (серцево-судинних, травного тракту, захво-рювання печінки, нирок, легень, системи крові та інших), результати лікування та перспективи профілактичного лікування; важливо отримати інформацію про захворювання, перенесені у ди-тинстві, з оцінкою негативного впливу на стан репродуктивної системи (епідемічний паротит); необхідно з'ясувати наявність будь-яких травм голови, що навіть у віддаленому періоді здатні призводити до розвитку вторинного гіпогона- дотропного гіпогонадизму, а також факт частих спонтанних переломів, як результат остеопо-розу. Соматичні захворювання можуть стати індуктором розвитку часткового андрогенного дефіциту у чоловіків будь-якого віку. Не діа-гностований вчасно андрогенний дефіцит може призводити до прогресії багатьох соматичних захворювань у чоловіків.

4. Сексологічний фактор: оцінює наявність лібідо та його характер із визначенням його коливань, стан ерекції (наявність ерекції зранку, індукованої ерек-ції, нічної ерекції; її стабільність та якість); наяв-ність та якість еякуляції, навість та якість оргазму.

5. Ендокринологічний фактор: важливим вважа-ється виявлення часу почату статевої зрілості, наявність епізодів ожиріння, психологічний стан та соматичний статус у цей час.

6. Репродуктивний фактор: необхідно з'ясувати на-явність або відсутність дітей.

7. Аліментарний фактор: необхідно з'ясувати ха-рактер та режим харчування пацієнта, дієтар- ні вподобання (особливо у разі дефіциту маси тіла або ожиріння), епізодів перебування на ді-єті. Згідно з практичними спостереженнями ра-ціональне харчування та правильне вживання питної рідини відіграє суттєву роль у лакуванні практично всіх захворювань, що відбуваються на тлі ожиріння. Цей факт є недооціненим не тільки урологами та андрологами, але і лікарями інших спеціальностей при складанні плану обстеження і лікування хворого. Тому особливості харчової поведінки слід обов'язково виявляти при пер-винному збиранні анамнезу.

8. Алергологічний фактор: є потреби у з'ясуванні історії вживання лікарських засобів пацієнтом, оскільки більшість з існуючих препаратів можуть негативно впливати на статеву та гермінативну функції чоловіка. Важливо проаналізувати мож-ливість та безпеку поєднання препаратів, які вжи-ває хворий, із препаратами, що найбільш часто використовуються в андрологічній практиці. Вва-жається за необхідне визначати будь-яку медика-ментозну непереносимість (алергічна реакція).

9. Шкідливі звички, стреси: паління, зловживання ал-коголем, наркотичними засобами, хронічні стреси та інші фактори, які негативно впливають на стате-ву та репродуктивну систему чоловіків.

Перший, дистанційний, контакт таких хворих із лі-карем повинен включати детальне розпитування щодо скарг, аналіз історії хвороби, можливо огляд аутофото- графічних матеріалів. Таких чоловіків завжди потріб-но оглянути на другому візиті. В осіб із порушенням андрогенного статусу огляд часто ускладняється нега-тивною психічною реакцією хворого або нейросудин- ною реакцією (потемніння в очах, різке запаморочення або короткочасне синкопе). Тактильний контакт ліка-ря зі статевими органами пацієнта є вкрай делікатною процедурою, що потребує навичок та звісного такту.

На першому етапі обстеження хворому потрібно провести: огляд шкіри та слизових оболонок, пальпа-цію лімфовузлів, вимірювання талії, оцінювання роз-витку первинних та вторинних статевих ознак. Огляд хворого потрібно проводити без одягу, що дозволяє визначити порушення пропорцій будови тіла чоловіка (євнухоїдизм). Окремо потрібно описати стан хворого у разі ожиріння згідно з настановами Міжнародної фе-дерації Діабету - IDF (2006), яка розглядає показники за расовими та етнічними критеріями [6].

Досить важливим фактором, який не втратив своєї актуальності і дотепер, є оцінка оволосіння на тілі чо-ловіка, що надає можливості оцінити стан або ризики формування гіпогонадизму.

Оцінка стану шкірних покривів є також важливою, бо у низці випадків може визначити клінічні маркери певних захворювань (сухість шкіри ліктів - гіпотиреоз, чорний акантоз і гіперпігментація - інсулінорезистент- ність, папіломатоз - різні стани вірусного ураження) або наштовхнути на проведення диференційного діагнозу між специфічними станами (псоріаз, сифіліс). Класич-ні стриї у формі рубців різного кольору на шкірі стегон, спини, сідниць. Депігментації шкіри також потребують аналізу, бо зустрічаються при вітиліго, гіпогонадизмі, порушеннях функції залоз внутрішньої секреції, мікро- елементозах та авітамінозах. Гіперкератоз стоп із сухістю шкіри, потоншання волос можуть свідчити про наявність патології щитоподібної залози. Важливою умовою оцін-ки стану шкіри є огляд пахових складок, які часто мають ознаки ураження різноманітною грибковою інфекцією або папіломатозом. Наявність акне у чоловіків молодого віку є маркером гіперактивності 5а-дигідротестостерону та гіперсекреції сальних залоз.

Необхідно професійно оцінити м'язовий апарат хворого, встановити тенденцію до втрати м'язової маси. Сучасні дані дозволили визначити досить но-вий клінічний термін «саркопенія», який означає на-явність у людини вікових атрофічних дегенеративних змін скелетної мускулатури, що призводять до посту-пової втрати м'язової маси і сили.

До недавнього часу роль стану скелетної мускулату-ри, її сили і маси у збереженні здоров'я і збільшення три-валості активної фази життя залишалися недооціненою, але в останні 15 років ставлення до феномену саркопенії стало змінюватися. За даними американських центрів контролю та профілактики захворюваності, саркопенія визнана одним із п'яти основних чинників ризику за-хворюваності та смертності в осіб старше 65 років. Згід-но з даними Вікипедії, саркопенія у вересні 2016 року вперше в історії увійшла в міжнародну класифікацію хвороб (МКХ-10), але у МКХ-11 (2018) цей термін був виключений. Було розроблено так званий саркопенічний індекс, що дає можливість орієнтуватися при роботі з но-вими пацієнтами, коли вихідна м'язова маса у віці 30-40 років і динаміка її змін з віком є невідомою. Індекс ви-користовують для оцінки стадії перебігу на підставі ла-бораторних показників рівнів гормонів соматомедину-С (IGF-1) і кортизолу. Використання саркопенічного ін-дексу дозволяє без складних діагностичних досліджень оцінити ефективність проведеного лікування, визначити прогностичні критерії розвитку і перебігу захворювання і стадію саркопенії, що разом з іншими даними пацієнта надає максимальну кількість інформації [7, 8].

Найбільш важливою процедурою є оцінювання стану яєчок пацієнта, що включає візуальний огляд, аналіз симетричності, форми й розміру, а також паль- паторні характеристики - еластичність, болісність, зміщуваність. Окремо потрібно оцінювати придатки яєчок, що інколи є складним завданням через трудно-щі пальпаторної диференціації кістозних утворень із запальними або постзапальними змінами у цих струк-турах. Оцінюють також пігментацію, тургор шкіри калитки, наявність захворювань шкіри (судинних, ін-фекційних, пухлинних), додаткові утворення та їх то-пічне розташування. Розмір яєчок можна встановлю-вати за допомогою орхідометра, але найбільш детальну інформацію дає ультразвукова діагностика.

Огляд статевого члена полягає у визначенні його роз-міру у різних станах за допомогою лінійки або рулетки; оцінки форми, стану при ерекції, наявності викривлення, додаткових утворень, стану крайньої плоті та вуздечки, роз-ташування й вигляд вічка сечівника. Проведення пальпації теж необхідно з метою визначення виділень із сечівника або наявності патологічних утворень (рубці, хвороба Пейроні, сторонні тіла, запальні патології лімфатичної та судинної системи, пухлиноподібні утворення). Класичним станом часто може виступати запалення крайньої плоті (балано- постит) різного генезу (цукровий діабет, післяопераційні та постзапальні зміни, гіпоандрогенія). Незвичне розташу-вання вічка сечівника може бути варіантом розвитку, гіпос-падією або епіспадією, що нескладно піддати класифікації.

Оцінювання загального стану чоловічого здоров'я в умовах сексологічної консультації проводиться за допомогою визначення [9]:

• окружності талії;

• вимірювання артеріального тиску, частоти серце-вих скорочень;

• характеру лобкового оволосіння;

• стану грудних залоз;

• результатів анкетування AMS (клінічні симпто-ми андрогенного дефіциту);

• опитувальника МІЕФ-5 (наявність ЕД та ступе-ня її вираженості);

• опитувальника IPSS-QoL;

• стану шкірних покривів;

• росту волосся на голові, тулубі та інших місцях;

• стану м'язової системи.

Оцінювання андрологічного статусу чоловіка, крім зазначеного вище, потребує проведення [10]:

• ректального огляду передміхурової залози, якому пе-редує проведення тесту ПСА (норма 4-10 нг/мл, а за європейськими даними - 2-10 нг/мл), з можливістю отримання секрету залози (з метою проведення ци-тологічних та мікробіологічних тестів). Проведення ректального огляду чоловіка має на меті вивчення стану як з приводу наявності захворювання, так і з метою профілактичного скринінгу стану ампули прямої кишки та передміхурової залози у здорових чоловіків віком понад 40 років.

• визначення розмірів яєчок (у нормі >15 см³);

• пальпації статевого члена;

• ТРУЗД або УЗД передміхурової залози, яєчок, судинної системи та інших структур статевого члена, пахових лімфовузлів);

• оцінки еректильної функції за допомогою шкали твердості ерекції;

• уродинамічних досліджень: визначення швидко-сті сечовипускання методом самостійного визна-чення (непряма урофлоурометрія), методом пря-мої урофлоуромерії, цистометрії;

• сухої уретроскопії або цистоскопії.

До спеціальних методів обстеження андрологічних хворих також належать:

• радіоізотопні дослідження яєчок, передміхурової залози;

• МРТ із контрастуванням (яєчок, передміхуро-вої залози, сім'яних пухирців, статевого члена, тканин промежини, структур лімфатичної сис-теми). Формування 3D-моделі сечівника за до-помогою введення контрастної речовини під час комп'ютерної томографії;

• допплерографічні дослідження судин статевого члена з фармакологічним навантаженням;

• еректильний тест із локальним негативним тиском;

• ангіографія судин статевого члена (кавернозографія);

• біопсія яєчка (TESA, MESA, TESE), передміхуро-вої залози, структур статевого члена, лімфовузлів;

• електронейроміографія стимуляційна;

• біотензіометрія статевого члена.

Електроміографія/електронейроміографія (ЕМГ/

ЕНМГ) - метод обстеження для об'єктивізації стану

периферичних нервів, м'язів і нервово-м'язового забез-печення функціонування верхніх та нижніх кінцівок. Стимуляційна електронейроміографія - неінвазивний метод дослідження, у процесі якого проводиться стиму-ляція периферичних нервів струмом слабкої інтенсив-ності з метою реєстрації проведення імпульсу по нерву. Ця діагностична процедура дає можливість оцінити стан периферичного контролю процесів ерекції.

В умовах дистанційного огляду під час локдауну усі зазначені вище обстеження хворих з андрогенним дефіцитом провести дуже складно, тому можна засто-сувати менш короткий діагностичний протокол, який буде включати в собі дані:

1) УЗД щитоподібної залози, органів черевної по-рожнини, заочеревинного простору, малого таза, калитки;

2) дані клініко-лабораторних тестів, що є ана-логічними протоколу обстеження при ЕД. Обов'язковим є надання медичної інформації про соматичний та психічний (психологічний) стан пацієнта.

Андрологічні пацієнти зазвичай не мають невід-кладних станів, але проведення діагностики і призна-чення лікування є досить кропітким та індивідуально спрямованим процесом, тому дистанційні медичні процедури не є кращим варіантом і потребують безпо-середнього контакту лікаря з пацієнтом.



Посилання

1. Horpynchenko I.I., Hurzhenko Yu.N., Spyrydonenko V.V. Postkovidnyi syndrom v androlohii. Zdorovia Ukrainy. Tema- tychnyi nomer «Urolohiia. Nefrolohiia. Androlohiia» 2011;2(23). URL: https:// health-ua.com/article/66521-postkovd- nij-sindrom-vandrolog.

2. Waldinger MD, Zwinderman AH, Ol-ivier B, Schweitzer DH. Proposal for a definition of lifelong premature ejacula-tion based on epidemiological stopwatch data. J Sex Medicine. 2005;2:498-507.

3. Waldinger MD, Quinn P, Dilleen M, Mundayat R, Schweitzer DH, Boolell

4. M.A. Multinational population survey of Intravaginal Ejaculation Latency Time. J Sex Medicine. 2005;2:492-7.

5. Kalinchenko S.IU., Tiuzikov I.A., Tisho- va IU.A., Vorslov L.O. Obsledovaniye mu- zhchiny. M.: Prakicheskaya meditsina. 2014. 111 p.

6. Undritsov V.M., Undritsov I.M., Serova L.D. Vozrastnyye izmen- eniya myshechnoy sistemy v kn. «Rukovodstvo po gerontologii» pod reaktsiyey akad. Shabalina V. N.. izd-vo «Tsitadel Treyd» Moskva, 2005. 486-99 p.

7. Undritsov V. M., Undritsov I. M., Serova L. D. Sarkopeniya - novaya meditsinskaya nozologiya v nauchno- prakticheskom zhurnale «Fizkultura v profilaktike. lechenii i reabilitatsii» pod redaktsiyey S.V. Khrushcheva. 2009;4(31):7-16.

8. Aschaka C., Himmel W., Ittner E. et al. Sexual problems of male pa-tients in family practice. J. Fam. Pract. 2001;50:773-8.

9. Masters WM and Jonson VE: Human Sexual Jnadeanacy. Boston, Litt], Brown, 1970.

Размещено на Allbest

...