Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих при їх госпіталізації під час епідемії COVID-19 залежно від ступеня тяжкості
Характеристика пацієнтів і клінічних проявів COVID-19 залежно від тяжкості їх стану. Визначення найпоширеніших симптомів коронавірусної інфекції у хворих, які лікувались у стаціонарі в загальному відділенні та відділенні реанімації та інтенсивної терапії.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.04.2022 |
Размер файла | 44,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Українська військово-медична академія
Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих при їх госпіталізації під час епідемії COVID-19 залежно від ступеня тяжкості
Трихліб В.І.
ЦюракН.Р.
Бєляєва К.П.
Лисенко Т.І.
Єрошенко А.О.
Мартинчик О.С.
м. Київ, Україна
Резюме
У статті наведений огляд літератури й результати власного дослідження. Було встановлено, що в нашій групі серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, було більше осіб віком 18 - 30 років, а серед тих, хто лікувався у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), - віком 60 років і старше. У середньому хворі, які лікувались у ВРІТ, надходили на 6-ту добу хвороби. Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а помірна й виражена була характерна для пацієнтів з тяжким перебігом (р < 0,05). Задишка була наявна переважно в тяжкохворих (у третини хворих - при фізичному навантаженні, у 17,7 % - у спокої). Серед хворих з нетяжким перебігом у незначної кількості осіб була задишка при фізичному навантаженні (від 4,3 до 12,1 %). При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (р < 0,05). При легкому перебігу в половини хворих температура була в межах норми. Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (р < 0,05). Привертає увагу той факт, що навіть серед тих хворих, які лікувались у ВРІТ, при надходженні у чверті температура була в межах норми, у 41,2 % була субфебрильною. У середньому тривалість гарячки до госпіталізації в тяжкохворих становила 5 діб, у тих, хто потім помер, - 2 дні. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (р < 0,05). При легкому перебігу тільки п'ята частина хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель. При середньотяжкому перебігу сухий або малопродуктивний кашель турбував третину хворих. Суттєвої різниці в частоті скарг на першіння в горлі не відзначалось (р > 0,05). У середньому частота дихання при надходженні в тяжкохворих, які вижили, і тих, хто не вижив, не відрізнялась, у той же час у тих, хто потім помер, частіше реєструвались частота дихання понад 30/хв і більше, тахікардія і більш низькі показники сатурації.
Ключові слова: нова коронавірусна інфекція COVID-19; клінічні прояви; ступінь тяжкості
Abstract
V.I. Trykhlib, N.R. Tsiurak, K.P. Beliaeva, T.I. Lysenko, A.O. Yeroshenko, O.S. Martynchyk Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv
Features of clinical manifestations of new coronavirus infection in patients at hospitalization during the COVID-19 epidemic depending on the severity.
The article presents a review of the literature sources and results of a personal study. It was found that in our group, there were more persons aged 18 -30 years among those who were in inpatient treatment, and among those who were treated in the ICU, the patients were aged 60 years or over. On average, patients who were treated in the ICU were admitted on the 6th day of illness. Most patients complained of dry or unproductive cough, moderate general weakness. Relatively more often moderate general weakness was registered in patients with a moderate course, and moderate and pronounced was typical for patients with a severe course (p < 0.05). Dyspnea was predominantly found in severely ill patients (in one-third of patients during exercise, in 17.7 % patients at rest). In patients with a non-serious course, a small number of patients had dyspnea on exertion (4.3 to 12.1 %). On admission, the average temperature was within normal or subfebrile, which predominated in patients with a moderate course (p < 0.05). With a mild course, half of the patients had a temperature within the normal range. Febrile fever was more often registered in the moderate and severe course. Pyretic body temperature was most typical for a severe course (p < 0.05). It is noteworthy that even in those patients who were treated in the intensive care unit, at admission a quarter of the patients had a normal temperature, and 41.2 % - subfebrile. On average, the duration of fever before admission in critically ill patients was 5 days, and in those who died - 2 days. Dry cough was significantly more common in severe patients (p < 0.05). In the mild course, only one-fifth of patients complained of dry or unproductive cough. In the moderate course, the dry or unproductive cough was symptomatic for one-third of patients. There was no significant difference in the frequency of complaints of sore throat (p > 0.05). On average, a respiratory rate on admission in critically ill patients did not differ between those who survived and those who died, while those who died more often presented with a respiratory rate of 30/min or more, tachycardia, and more reduced saturation values.
Keywords: new coronavirus infection COVID-19; clinical manifestations; severity
Вступ
На даний час уже відомо, що нова коронавірусна інфекція COVID-19 має як різні ступені тяжкості - від субклінічних, безсимптомних форм до тяжких і вкрай тяжких, так і різноманітні клінічні прояви.
У дослідженні А. Pormohаmmаd зі співавт. (2020) [1] були встановлені клінічні прояви у хворих з новою коронавірусною інфекцією (табл. 1). З табл. 1 видно, що частіше у хворих реєструвались гарячка, кашель, втома, наявність мокротиння або відхаркування, дещо рідше - міалгія і задишка (у кожного четвертого хворого), а в кожного десятого і рідше - біль у горлі, головний біль, ринорея. Також, як і при грипі ШШ, реєструвались нудота й блювання.
За результатами дослідження L. Manoharan зі співавт. (2021) [2] була встановлена поширеність симптомів при COVID-19 (табл. 2). З дослідження видно, що спостерігались значні відмінності в частоті реєстрації симптомів при коронавірусній хворобі різними дослідниками, що слід враховувати лікарям у своїй практиці при проведенні диференціальної діагностики. При цьому найвищою була частота реєстрації таких симптомів: гарячка, втома, кашель (сухий / продуктивний), задишка, головний біль, міалгія і/або артралгія, біль у грудях, зміни апетиту і/або анорексія, погіршення запаху або смаку.
Характеристика хворих і симптоми залежно від тяжкості подані в дослідженні, проведеному Dawei Wang та співавт. (2020) [3], вони наведені в табл. 3.
Найпоширенішими симптомами на початку захворювання були гарячка (136 (98,6 %)), втома (96 (69,6 %)), сухий кашель (82 (59,4 %)), міалгія (48 (34,8 %)) і задишка (43 (31,2 %)). Нечастими симптомами були головний біль, запаморочення, біль у животі, діарея, нудота й блювання. Загалом 10,1 % хворих спочатку мали діарею і нудоту за 1-2 дні до розвитку гарячки й задишки. Порівняно з пацієнтами, які не були госпіталізовані до ВРІТ (n = 102), пацієнти, які потребували інтенсивної терапії (n = 36), були значно старшими (середній вік 66 років [IQR 57-78] проти 51 року [IQR 37-62]; P < 0,001) і частіше мали супутні захворювання, включно з гіпертонією (21 (58,3 %) проти 22 (21,6 %)), діабетом (8 (22,2 %) проти 6 (5,9 %)), серцево-судинними захворюваннями (9 (25,0 %) проти 11 (10,8 %)) і цереброваскулярними захворюваннями (6 (16,7 %) проти 1 (1,0 %)). Порівняно з пацієнтами, які не лікувались у ВРІТ, пацієнти, які потрапили до реанімації, частіше повідомляли про біль у глотці, задишку, запаморочення, біль у животі й анорексію [3].
У дослідженні С. Yu і співавт. (2020) [4] наведені дані стосовно симптомів у хворих, які лікувались у стаціонарі в загальному відділенні та ВРІТ (табл. 4).
Мета дослідження: встановити особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції COVID-19 при госпіталізації залежно від ступеня тяжкості.
Матеріали та методи.
Проведений аналіз даних медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів, які лікувались з приводу нової коронавірусної хвороби COVID-19 у відділеннях Центрального госпіталю МВС і НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» у період із квітня по серпень 2020 року.
Під час епідемії нової коронавірусної хвороби COVID-19 методом випадкової вибірки було відібрано 200 медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях госпіталів, з яких було 154 (77 %) чоловіки, 46 (23 %) жінок.
Розподіл хворих за віком був такий: 18-30 років - 57 (28,5 %), 31-40 років - 18 (9 %), 41-50 років - 41 (20,5 %), 51-60 років - 41 (20,5 %), 60 років і старші - 43 (21,5 %) пацієнти.
Розподіл пацієнтів, які перебували у ВРІТ, за віком був такий: пацієнтів віком 18-30 років не було, 31-40 років - 4 (11,8 %), 41-50 років - 7 (20,6 %), 51-60 років - 5 (14,7 %), 60 років і старші - 18 (52,9 %) пацієнтів.
Відповідно до ступеня тяжкості: з легким перебігом було 69 (34,5 %) хворих, із середньотяжким - 91 (45,5 %), із тяжким - 6 (3 %) хворих, які лікувались у загальному відділенні, і 34 (17 %) пацієнти, які потребували лікування у ВРІТ. пацієнт коронавірусна інфекція клінічний
У всіх пацієнтів була виявлена пневмонія за допомогою рентгенографії органів грудної клітки або ж комп'ютерної томографії.
У всіх хворих діагноз був підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі на РНК SARS-CоV-2.
Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп'ютера з використанням програми Statistica. Було розроблено анкету для введення даних у програму Excel.
Таблиця 1. Характеристика хворих з підтвердженим COVID-19
Характеристика |
Частота, % |
95% довірчий інтервал |
|
Вік, роки |
48 (середнє) |
43-50 |
|
Стать (чоловіки) |
55 |
50-57,5 |
|
Гарячка |
87 |
73-93 |
|
Кашель |
68 |
55,5-74 |
|
Втома |
39 |
29-52,5 |
|
Наявність мокротиння/відхаркування |
31 |
19-39 |
|
Міалгія |
24 |
14-43 |
|
Задишка |
24 |
12,6-32 |
|
Біль у горлі |
14 |
7,8 - 17 |
|
Головний біль |
14 |
8,3-18 |
|
Діарея |
8 |
4,6-11,4 |
|
Ринорея |
7 |
3-12 |
|
Нудота й блювання |
6,5 |
2,7-13 |
|
Кількість госпіталізованих |
81 |
68-94 |
|
Критичний стан/реанімація |
25,6 |
6,7-48 |
Таблиця 2. Поширеність симптомів COVID-19
Симптоми |
Середнє значення (%) |
Найнижча поширеність |
Найвища поширеність |
|||||||
% |
Обсяг вибірки |
Вік |
Категорія хворих |
% |
Обсяг вибірки |
Вік |
Категорія хворих |
|||
Кашель (сухий/продуктивний) |
55 (71,4) |
4,0 |
101 |
82 (72-89) |
Хворі паліативної допомоги |
87,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
|
Задишка |
48 (62,3) |
0,8 |
118 |
44,1 (13,6) |
Усі стаціонарні хворі |
80,0 |
178 |
>50 |
Усі стаціонарні хворі |
|
Біль у горлі |
31 (40,3) |
0,7 |
298 |
47 (33-61) |
Усі стаціонарні хворі |
43,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
|
Біль у грудях |
19 (24,7) |
1,6 |
125 |
38,8 (13,8) |
Усі стаціонарні хворі |
65,2 |
112 |
65 (49-70,8) |
Усі стаціонарні хворі |
|
Відхаркування |
19 (13,0) |
4,4 |
137 |
57 |
Які потребували кисню |
34,9 |
645 |
46,7 (13,8) |
Усі стаціонарні хворі |
|
Ринорея |
17 (22,1) |
1,0 |
298 |
47 (33-61) |
Усі стаціонарні хворі |
35,3 |
136 |
69 (61-77) |
Хворі із зупинкою серця |
|
Діарея |
45 (58,4) |
1,0 |
131 |
47 (15) |
Усі стаціонарні хворі |
52,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
|
Нудота і/або блювання |
31 (40,3) |
0,5 |
889 |
47,8 (15,2) |
Усі стаціонарні хворі |
35,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
|
Зміни апетиту і/або ано рексія |
12 (15,6) |
3,0 |
120 |
45,4 (15,6) |
Усі стаціонарні хворі |
78,6 |
204 |
52,9 (16) |
Усі стаціонарні хворі |
|
Головний біль |
34 (44,2) |
0,9 |
108 |
52 (37-58) |
Усі стаціонарні хворі |
82,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
|
Змінений психічний стан (сплутаність свідомості / збудження) |
8 (10,4) |
1,4 |
1590 |
44,2 (14,8) |
Усі стаціонарні хворі |
42,6 |
101 |
82 (72-89) |
Хворі паліативної допомоги |
|
Погіршення запаху або смаку |
3 (3,9) |
5,6 |
214 |
52,7 (15,5) |
Усі стаціонарні хворі |
88,8 |
417 |
36,9 (11,4) |
Стаціонарні й амбулаторні хворі |
|
Гарячка |
59 (76,6) |
8,9 |
101 |
82 (72-89) |
Хворі паліативної допомоги |
98,6 |
138 |
56 (42-69) |
Усі стаціонарні хворі |
|
Міалгія і / або артралгія |
32 (41,6) |
2,0 |
131 |
47 (15) |
Усі стаціонарні хворі |
74,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
|
Втома |
36 (46,8) |
4,7 |
298 |
47 (33-61) |
Усі стаціонарні хворі |
93,0 |
114 |
47 (16) |
Амбулаторні хворі й амбулаторні з аносмією |
Таблиця 3. Базові характеристики пацієнтів, інфікованих 2019-nCoV
Характеристика |
Категорія хворих залежно від відділення (%) |
P |
|||
Усього (n = 138) |
ВРІТ (n = 36) |
Не ВРІТ (n = 102) |
|||
Вік, медіана (IQR), р |
56 (42-68) |
66 (57-78) |
51 (37-62) |
< 0,001 |
|
Стать |
|||||
Жінки |
63 (45,7) |
14 (38,9) |
49 (48,0) |
0,34 |
|
Чоловіки |
75 (54,3) |
22 (61,1) |
53 (52,0) |
||
Госпіталізовані пацієнти |
17 (12,3) |
9 (25,0) |
8 (7,8) |
0,02 |
|
Супутні захворювання |
|||||
Супутні захворювання |
64 (46,4) |
26 (72,2) |
38 (37,3) |
< 0,001 |
|
Гіпертонія |
43 (31,2) |
21 (58,3) |
22 (21,6) |
< 0,001 |
|
Серцево-судинні захворювання |
20 (14,5) |
9 (25,0) |
11 (10,8) |
0,04 |
|
Діабет |
14 (10,1) |
8 (22,2) |
6 (5,9) |
0,009 |
|
Рак |
10 (7,2) |
4 (11,1) |
6 (5,9) |
0,29 |
|
Цереброваскулярні захворювання |
7 (5,1) |
6 (16,7) |
1 (1,0) |
0,001 |
|
Хронічне обструктивне захворювання легень |
4 (2,9) |
3 (8,3) |
1 (1,0) |
0,054 |
|
Хронічна хвороба нирок |
4 (2,9) |
2 (5,6) |
2 (2,0) |
0,28 |
|
Хронічні захворювання печінки |
4 (2,9) |
0 |
4 (3,9) |
0,57 |
|
ВІЛ-інфекція |
2 (1,4) |
0 |
2 (2,0) |
> 0,99 |
|
Ознаки й симптоми |
|||||
Гарячка |
136 (98,6) |
36 (100) |
100 (98,0) |
> 0,99 |
|
Втома |
96 (69,6) |
29 (80,6) |
67 (65,7) |
0,10 |
|
Сухий кашель |
82 (59,4) |
21 (58,3) |
61 (59,8) |
0,88 |
|
Анорексія |
55 (39,9) |
24 (66,7) |
31 (30,4) |
< 0,001 |
|
Міалгія |
48 (34,8) |
12 (33,3) |
36 (35,3) |
0,83 |
|
Задишка |
43 (31,2) |
23 (63,9) |
20 (19,6) |
< 0,001 |
|
Відхаркування |
37 (26,8) |
8 (22,2) |
29 (28,4) |
0,35 |
|
Біль у горлі |
24 (17,4) |
12 (33,3) |
12 (11,8) |
0,003 |
|
Діарея |
14 (10,1) |
6 (16,7) |
8 (7,8) |
0,20 |
|
Нудота |
14 (10,1) |
4 (11,1) |
10 (9,8) |
> 0,99 |
|
Запаморочення |
13 (9,4) |
8 (22,2) |
5 (4,9) |
0,007 |
|
Головний біль |
9 (6,5) |
3 (8,3) |
6 (5,9) |
0,70 |
|
Блювання |
5 (3,6) |
3 (8,3) |
2 (2,0) |
0,13 |
|
Біль у животі |
3 (2,2) |
3 (8,3) |
0 (0) |
0,02 |
|
Поява симптому |
|||||
До госпіталізації |
7,0 (4,0-8,0) |
8,0 (4,5-10,0) |
6,0 (3,0-7,0) |
0,009 |
|
До появи задишки |
5,0 (1,0-10,0) |
6,5 (3,0-10,8) |
2,5 (0,0-7,3) |
0,02 |
|
До розвитку ГРДС |
8,0 (6,0-12,0) |
8,0 (6,0-12,0) |
8,0 (6,3-11,3) |
0,97 |
|
Медіана (IQR) |
|||||
Частота серцевих скорочень, уд/хв |
88 (78-97) |
89 (81-101) |
86 (77-96) |
0,14 |
|
Частота дихання, рухів/хв |
20 (19-21) |
20 (16-25) |
20 (19-21) |
0,57 |
|
Середній артеріальний тиск, мм рт.ст. |
90 (84-97) |
91 (78-96) |
90 (85-98) |
0,33 |
Примітка: ВРІТ - відділення реанімації та інтенсивної терапії; ГРДС - гострий респіраторний дистрес- синдром.
Результати та обговорення
При легкому перебігу при госпіталізації гарячка була відсутня в 35 (50,7 %) пацієнтів, субфебрилітет відзначався в 26 (37,7 %) пацієнтів, фебрильна температура - у 6 (8,7 %) пацієнтів і піретична - лише у 2 (2,9 %) пацієнтів. При середньотяжкому перебігу гарячка була відсутня в 7 (7,7 %) пацієнтів, субфебрилітет був у 60 (65,9 %) пацієнтів, фебрильна температура - у 21 (23,1 %) пацієнтів і піретична - лише в 3 (3,3 %) пацієнтів. При тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, гарячка була в усіх пацієнтів, субфебрилітет - у 3 (50 %) пацієнтів, фебрильна температура - у 2 (33,3 %) пацієнтів і піретична - лише в 1 (16,7 %) пацієнта. При тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, гарячка була відсутня у 8 (23,5 %) пацієнтів, субфебрилітет відзначався в 14 (41,2 %) пацієнтів, фебрильна температура - у 4 (11,8 %) пацієнтів і піретична - у 8 (23,5 %) пацієнтів.
При легкому перебігу захворювання відзначалась відсутність гарячки практично в половини хворих. Субфебрильна температура тіла найбільш характерна для середньотяжкого перебігу захворювання. Фебрильна температура тіла переважає в пацієнтів як із середньо- тяжким, так і з тяжким перебігом захворювання. Частота піретичної температури тіла зростає відповідно до віку, найбільш характерна вона для пацієнтів з тяжким перебігом захворювання ф < 0,05).
Таблиця 4. Характеристика хворих з новою коронавірусною інфекцією COVID-19, п (%)
Ознаки й симптоми |
Усі хворі |
Тяжкість перебігу |
p |
||
Нетяжкий |
Тяжкий |
||||
Кількість хворих |
1663 |
799 |
864 |
||
Гарячка |
1427 (85,8) |
671 (84,0) |
756 (87,5) |
0,04 |
|
Кашель |
598 (36,0) |
252 (31,5) |
346 (40,1) |
0,0003 |
|
Втома |
392 (23,6) |
168 (21,0) |
224 (25,9) |
0,02 |
|
Біль у грудях |
198 (11,9) |
71 (8,9) |
127 (14,7) |
0,0003 |
|
Діарея |
76 (4,6) |
33 (4,1) |
43 (5,0) |
0,41 |
|
Задишка |
73 (4,4) |
30 (3,8) |
43 (5,0) |
0,22 |
|
Втрата апетиту |
69 (4,2) |
25 (3,1) |
44 (5,1) |
0,04 |
|
Міалгія |
57 (3,4) |
26 (3,3) |
31 (3,6) |
0,71 |
|
Запаморочення / головний біль |
29 (1,7) |
12 (1,5) |
17 (2,0) |
0,47 |
|
Біль у горлі |
24 (1,4) |
12 (1,5) |
12 (1,4) |
0,85 |
|
Нудота |
18 (1,1) |
11 (1,4) |
7 (0,8) |
0,26 |
|
Блювання |
18 (1,1) |
11 (1,4) |
7 (0,8) |
0,26 |
|
Нежить |
4 (0,2) |
1 (0,1) |
3 (0,4) |
0,36 |
|
Закладений ніс |
1 (0,1) |
0 (0,0) |
1 (0,1) |
- |
|
Комп'ютерна томографія грудної клітки |
|||||
Загалом |
1475 |
763 |
712 |
||
Двобічне ураження |
1348 (91,4) |
691 (90,6) |
657 (92,3) |
0,24 |
|
Однобічне ураження ліворуч |
78 (5,3) |
39 (5,1) |
39 (5,5) |
0,75 |
|
Однобічне ураження праворуч |
46 (3,1) |
30 (3,9) |
16 (2,3) |
0,06 |
|
Верхня частка + нижня частка |
919 (62,3) |
478 (62,6) |
441 (61,9) |
0,70 |
|
Верхня частка |
179 (12,1) |
87 (11,4) |
92 (12,9) |
0,39 |
|
Нижня частка |
374 (25,4) |
195 (25,6) |
179 (25,1) |
0,82 |
|
Нормальна легеня |
3 (0,2) |
3 (0,4) |
0 (0,0) |
- |
|
Характеристики зображення |
|||||
«Матове скло» |
661 (44,8) |
334 (43,8) |
327 (45,9) |
0,41 |
|
Локальне нерівномірне затінення |
1043 (70,7) |
542 (71,0) |
501 (70,4) |
0,78 |
|
Плевральний випіт |
216 (14,6) |
88 (11,5) |
128 (18,0) |
0,0005 |
|
Бронхоектатична хвороба |
24 (1,6) |
5 (0,7) |
19 (2,7) |
0,002 |
|
Ателектаз |
6 (0,4) |
3 (0,4) |
3 (0,4) |
1,00 |
При легкому перебігу при госпіталізації в 31 (44,9 %) хворого була помірно виражена загальна слабкість і в 3 (4,4 %) хворих - виражена, при середньотяжкому - у 66 (72,5 %) хворих відзначалась помірна слабкість, у 16 (17,6 %) хворих - виражена слабкість, при тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, у 5 (83,3 %) хворих була помірна слабкість, в 1 (16,7 %) хворого - виражена, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, у 4 (11,8 %) пацієнтів була незначна загальна слабість, у 16 (47 %) пацієнтів - помірна слабкість, у 14 (41,2 %) пацієнтів - виражена слабкість.
При легкому перебігу захворювання в половини пацієнтів загальна слабість не відзначається. Для середньотяжких пацієнтів більш характерна наявність помірно загальної слабкості, у той же час для тяжких хворих характерна виражена загальна слабкість (р < 0,05).
При легкому перебігу сухий кашель реєструвався в 13 (18,8 %) пацієнтів, малопродуктивний - також у 13 (18,8 %) пацієнтів, вологий кашель не відмічався. При середньотяжкому перебігу сухий кашель реєструвався в 30 (32,9 %) пацієнтів, малопродуктивний - також у 30 (32,9 %) пацієнтів, кашель з мокротинням - у 6 (6,7 %) пацієнтів, при тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, сухий кашель був в 1 (16,7 %) пацієнта, малопродуктивний - у 2 (33,3 %) пацієнтів, кашель з мокротинням - в 1 (16,7 %) пацієнта, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, сухий кашель був у 17 (50 %) пацієнтів, малопродуктивний - у 7 (20,6 %) пацієнтів, кашель з мокротинням не відзначався. Вірогідною є відсутність кашлю в більше ніж половини пацієнтів з легким перебігом захворювання і наявність сухого кашлю в тяжких хворих (р < 0,05).
При легкому перебігу 3 (4,3 %) хворі скаржились на задишку тільки при фізичному навантаженні, при середньотяжкому перебігу таких хворих було 11 (12,1 %), при тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, 3 (50 %) хворі скаржились на задишку тільки при фізичному навантаженні, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, 10 (29,4 %) хворих скаржились на задишку при фізичному навантаженні і 6 (17,7 %) пацієнтів - на задишку в спокої. Вірогідно пацієнти з легким перебігом захворювання задишку практично не відмічають, однак практично половина пацієнтів із середньотяжким і тяжким перебігом скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Для тяжких пацієнтів, які потребують лікування у ВРІТ, характерна задишка в спокої (р < 0,05).
Скарги на першіння в горлі відзначались при легкому перебігу в 1 (15,9 %) хворого, при середньотяжкому перебігу - у 7 (7,7 %) хворих, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у загальному відділенні, - в 1 (16,7 %) пацієнта, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, - у 4 (11,85 %) пацієнтів. Суттєвої різниці в скаргах на першіння в горлі не відзначалось (р > 0,05).
У табл. 5 наведені зведені дані щодо клінічних проявів СОУГО-19 при госпіталізації відповідно до ступеня тяжкості.
Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції при госпіталізації тяжких хворих, які перебували на лікуванні в загальному відділенні
Середній ліжко-день тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні, був таким: Me = 13 днів (Q25 = 9, Q75 = 18), min = 6, max = 23 дні.
Середній день, на який були госпіталізовані хворі, які лікувались у загальному відділенні: Me = 7,5 дня (Q25 = 4, Q75 = 10), min = 1, max = 26 днів,
Характер температури до госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні (дані отримані при зборі анамнезу захворювання): субфебрильна - у 3 (50 %) пацієнтів, фебрильна - у 2 (33,3 %) пацієнтів, піретична - в 1 (16,7 %) пацієнта. Встановлено, що частіше на догоспітальному етапі в тяжких пацієнтів, які лікувались у загальному відділенні, реєструвався субфебрилітет (р > 0,05).
Характер температури при госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: субфе- брильна - в 1 (16,7 %) хворого, фебрильна - у 3 (50 %) хворих, піретична - у 2 (33,3 %) хворих. Встановлено, що при госпіталізації в половини тяжких пацієнтів, які лікувались у загальному відділенні, реєструвалася фе- брильна температура тіла (р > 0,05).
В 1 (16,7 %) пацієнта відзначався сухий кашель, у 2 (33,3 %) пацієнтів - малопродуктивний, в 1 (16,7 %) пацієнта - вологий, 2 (33,3 %) хворих взагалі не скаржились на кашель. Суттєвої різниці щодо наявності кашлю в пацієнтів не було (р > 0,05).
У 5 (83,3 %) пацієнтів відзначалась помірна загальна слабість, лише 1 (16,7 %) пацієнт скаржився на виражену загальну слабкість. Встановлено переважання помірної загальної слабості в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні (р > 0,05).
У половини пацієнтів була задишка при фізичному навантаженні, а половина не відзначала задишки взагалі (р > 0,05),
В 1 (16,7 %) пацієнта спостерігалось першіння в горлі, решта пацієнтів не відзначали цей симптом.
Частота дихання при госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: Me = 20 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 22), min = 12 рухів/хв, max = 24 рухів/хв.
Частота пульсу при госпіталізації у тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: Me = = 83,5 уд/хв (Q25 = 78, Q75 = 88), min = 53 уд/хв, max = 120 уд/хв.
Сатурація при госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: Me = 90,5 % (Q25 = 84, Q75 = 96), min = 81 %, max = 99 %.
Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції при госпіталізації тяжких хворих, які перебували на лікуванні у ВРІТ
Середній ліжко-день усіх категорій хворих, які перебували у ВРІТ: Me = 10 днів (Q25 = 7, Q75 = 21), min = 3 дні, max = 29 днів; у тих, хто одужав: Me = 18,5 дня (Q25 = 9,5, Q75 = 22,5), min = 7 днів, max = 29 днів; у тих, хто помер: Me = 7,5 дня (Q25 = 4, Q75 = 15), min = 3 дні, max = 28 днів.
Середній день, на який були госпіталізовані хворі, які перебували у ВРІТ: Me = 6 днів (Q25 = 3, Q75 = 7), min = 1 день, max = 19 днів; у тих, хто одужав: Me = 6,5 дня (Q25 = 3,5; Q75 = 9,5), min = 1 день, max = 12 днів; у тих, хто помер: Me = 5 днів (Q25 = 3, Q75 = 7), min = 2 дні, max = 19 днів.
Тривалість гарячки до госпіталізації в усіх категорій хворих: Me = 5 днів (Q25 = 2, Q75 = 7), min = 0 днів, max = 19 днів; у тих, хто одужав: Me = 5,5 дня (Q25 = 3, Q75 = 7,5), min = 0 днів, max = 10 днів; у тих, хто помер: Me = 2 дні (Q25 = 2, Q75 = 7), min = 0 днів, max = 19 днів.
Характер температури до госпіталізації в усіх категорій хворих (дані одержані при зборі анамнезу захворювання): нормальна - у 4 (11,8 %), субфебрильна - у 13 (38,2 %), фебрильна - у 13 (38,2 %), піретична - у 4 (11,8 %); у тих, хто одужав: нормальна - в 1 (6,25 %), субфебрильна - у 5 (31,25 %), фебрильна - у 9 (56,25 %), піретична - в 1 (6,25 %); у тих, хто помер: нормальна - у 3 (16,6 %), субфебрильна - у 8 (44,4 %), фебрильна - у 5 (27,8 %), піретична - у 2 (11,1 %). Тобто серед усіх категорій хворих до госпіталізації в більшої частки реєструвалась субфебрильна й фебрильна температура, у той же час у тих, хто одужав, - частіше фебрильна, у тих, хто помер, - субфебрильна (р > 0,05).
Температура при госпіталізації в усіх категорій хворих: Me = 37,4 °С, (Q25 = 36,9; Q75 = 38,2), min = 36 °С, max = 39,5 °С; у тих, хто одужав: Me = 37,65 °С (Q25 = 37,05; Q75 = 38,85), min = 36,4 °С, max = 39,5 °С; у тих, хто помер: Me = 37,2 °С (Q25 = 36,8; Q75 = 37,7), min = 36 °С, max = 39,5 °С.
Тривалість гарячки в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 5 діб (Q25 = 3, Q75 = 8), min = 0 діб, max = 16 діб; у тих, хто одужав: Me = 6 діб (Q25 = 3, Q75 = 8), min = 0 діб, max = 16 діб; у тих, хто помер: Me = 4 доби (Q25 = 2, Q75 = 10), min = 1 доба, max = 15 діб. Тривалість субфебрильної температури в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 4 доби (Q25 = 1, Q75 = 6), min = 0 діб, max = 14 діб; у тих, хто одужав: Me = 3,5 доби (Q25 = 1,5, Q75 = 6), min = 0 діб, max = 12 діб; у тих, хто помер: Me = 4 доби (Q25 = 1, Q75 = 5), min = 0 діб, max = 14 діб. Тривалість фебрильної температури в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 2 доби (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0 діб, max = 5 діб; у тих, хто одужав: Me = 3,5 доби (Q25 = 1,5, Q75 = 6), min = 0 діб, max = 12 діб; у тих, хто помер: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0 діб, max = 8 діб. Тривалість піретичної температури в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 0 діб (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0 діб, max = 4 доби; у тих, хто одужав: Me = 0 діб (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0 діб, max = 1 доба; у тих, хто помер: Me = 0 діб (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0 діб, max = 4 доби.
Таблиця 5. Клінічні прояви нової коронавірусної інфекції при госпіталізації відповідно до ступеня тяжкості
Легкий, абс. (%) |
Середній, абс. (%) |
Тяжкий, загальне відділення, абс. (%) |
Тяжкий, ВРІТ, абс. (%) |
||
Гарячка |
|||||
Відсутня |
35 (50,7) |
7 (7,7) |
0 (0) |
8 (23,5) |
|
Субфебрильна |
26 (37,7) |
60 (65,9) |
3 (50) |
14 (41,2) |
|
Фебрильна |
6 (8,7) |
21 (23,1) |
2 (33,3) |
4 (11,8) |
|
Піретична |
2 (2,9) |
3 (3,3) |
1 (16,7) |
8 (23,5) |
|
Кашель |
|||||
Відсутній |
43 (62,4) |
30 (32,9) |
2 (33,3) |
10 (29,4) |
|
Сухий |
13 (18,8) |
30 (32,9) |
1 (16,7) |
17 (50) |
|
Малопродуктивний |
13 (18,8) |
25 (27,5) |
2 (33,3) |
7 (20,6) |
|
Вологий |
0 (0) |
6 (6,7) |
1 (16,7) |
0 (0) |
|
Задишка |
|||||
Відсутня |
66 (95,7) |
80 (87,9) |
3 (50) |
18 (52,9) |
|
При фізичному навантаженні |
3 (4,3) |
11 (12,1) |
3 (50) |
10 (29,4) |
|
У спокої |
0 (0) |
0 (0) |
0 (0) |
6 (17,7) |
|
Загальна слабість |
|||||
Відсутня |
35 (50,7) |
9 (9,9) |
0 (0) |
0 (0) |
|
Незначна |
0(0) |
0 (0) |
0 (0) |
4 (11,8) |
|
Помірна |
31 (44,9) |
66 (72,5) |
5 (83,3) |
16 (47) |
|
Виражена |
3 (4,4) |
16 (17,6) |
1 (16,7) |
14 (41,2) |
|
Першіння в горлі |
|||||
Відсутнє |
58 (84,1) |
84 (92,3) |
5 (83,3) |
30 (88,2) |
|
Наявне |
11 (15,9) |
7 (7,7) |
1 (16,7) |
4 (11,8) |
Частота дихання при госпіталізації в усіх категорій хворих: Me = 19 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 24), min = = 16 рухів/хв, max = 40 рухів/хв; у тих, хто одужав: Me = 19,5 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 22,5), min = 16 рухів/хв, max = 28 рухів/хв; у тих, хто помер: Me = = 18,5 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 24), min = 16 рухів/хв, max = 40 рухів/хв. У всіх категорій хворих частота дихання до 20 рухів/хв була у 18 (58,8 %) хворих, від 20 до 24 рухів/хв - в 11 (32,4 %) хворих, від 25 до 30 рухів/хв - у 3 (8,8 %) хворих, 30 рухів/хв і більше - у 2 (5,9 %) хворих; у тих, хто одужав, частота дихання до 20 рухів/хв була у 8 (50 %) хворих, від 20 до 24 рухів/хв - у 6 (37,5 %), від 25 до 30 рухів/хв - у 2 (12,5 %); у тих, хто помер, частота дихання до 20 рухів/хв була в 10 (55,6 %) хворих, від 20 до 24 рухів/хв - у 5 (27,8 %) хворих, від 25 до 30 рухів/хв - в 1 (5,6 %) хворого, 30 рухів/хв і більше - у 2 (11,1 %) хворих.
Частота пульсу при госпіталізації у всіх категорій хворих: Me = 81 уд/хв (Q25 = 78, Q75 = 97), min = 48 уд/хв, max = 150 уд/хв; у тих, хто одужав: Me = 80 уд/хв (Q25 = 77, Q75 = 95), min = 48 уд/хв, max = 150 уд/хв; у тих, хто помер: Me = 88 уд/хв (Q25 = 79, Q75 = 100), min = 60 уд/хв, max = 150 уд/хв. Серед тих, хто одужав, при госпіталізації брадикардія була в 1 (6,25 %) хворого, норма - у 50 %, тахікардія - у 7 (43,75 %) хворих (до 100 уд/хв - у 25 %, понад 100 уд/хв - у 18,75 %). У тих, хто помер, брадикардії не було, норма - у 44,4 %, тахікардія - у 10 (55,6 %) хворих (до 100 уд/хв - у 27,8 %, понад 100 уд/хв - у 27,8 %).
Сатурація при госпіталізації у всіх категорій хворих: Me = 91,5 % (Q25 = 82,5; Q75 = 95,5), min = 45 %, max = 98 %; у хворих, які одужали: Me = 95 % (Q25 = 90, Q75 = 96), min = 83 %, max = 98 %; у хворих, які померли: Me = 86 % (Q25 = 80, Q75 = 94), min = 45 %, max = 97 %.
Висновки
Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Задишка була наявна переважно в тяжкохворих. При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (р < 0,05). Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (р < 0,05). Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (р < 0,05). Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньо- тяжким перебігом, а виражена була характерна для пацієнтів із тяжким перебігом (р < 0,05).
Список літератури
1. Pormohammad А., Ghorbani S., Baradaran В. et al. Clinical characteristics, laboratory findings, radiographic signs and outcomes of 61,742 patients with confirmed COVID-19 infection: A systematic review and meta-analysis. Microb. Pathog. 2020 Oct. 147. 104390. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC736n16.
2. Manoharan L., Cattrall J.W.S., Harris С. et al. Evaluating clinical characteristics studies produced early in the Covid-19 pandemic: A systematic review. PLoS One. 2021. 16(5). e0251250. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34003850/
3. Wang D., Hu В., Hu С. et al. Clinical Characteristics of 138 Hospitalized Patients With 2019 Novel Coronavirus-Infected Pneumonia in Wuhan, China. JAMA. 2020 Mar 17. 323(11). 1061-1069. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7042881.
4. Yu С., Lei Q., Li W. et al. Epidemiological and clinical characteristics of 1663 hospitalized patients infected with COVID-19 in Wuhan, China: a single-center experience. J. Infect. Public. Health. 2020 Sep. 13(9). 1202-1209. https://pubmed.ncbi.nlm.nih. gov/32718894/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009Особливості проявів і патоморфологічних змін шкіри у досліджених хворих на ЧПЛ як за наявності супутнього мікозу. Показники імунного статусу хворих на ЧПЛ, що поєднується з різними мікозами. Диференційовані показання і методика комплексної терапії.
автореферат [53,2 K], добавлен 05.04.2009Основні клінічні синдроми ГРВІ у дітей залежно від її етіології. Принципи та особливості госпіталізації та терапії невідкладних станів у дітей, хворих на ГРВІ та бронхіти. Загальна характеристика сучасних препаратів для етіопатогенетичної терапії ГРВІ.
реферат [27,8 K], добавлен 12.07.2010Особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу, інтенсивність синдрому пероксидації, ендогенної інтоксикації залежно від активності запального процесу, вираженості шкірних проявів. Ефективність комплексної терапії з включенням серти та форкалу.
автореферат [45,0 K], добавлен 09.04.2009- Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.
автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009 Стан ліпідів і ліпопротеїдів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються програмним гемодіалізом. Критерії оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст. Ефективність терапії із застосуванням аторвастатину у хворих. Оцінки тяжкості перебігу хвороби.
автореферат [220,6 K], добавлен 24.03.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Особливості санітарно-гігієнічного режиму і прибирання відділення. Основні правила догляду за недоношеними дітьми. Туалет дитини. Спостереження за станом і поведінкою новонародженого. Вигодовування.
реферат [17,6 K], добавлен 07.06.2006Уродинаміка верхніх сечових шляхів і функції нирок у хворих з обструктивною нефропатією. Особливості патогенезу та характер клінічних синдромів і симптомів при захворюванні. Метод відновлення пасажу сечі з верхніх сечових шляхів. Корегувальна терапія.
автореферат [33,0 K], добавлен 20.02.2009Епідеміологічні особливості травми підшлункової залози і посттравматичного панкреатиту при політравмі. Роль антипанкреатичних антитіл в ідентифікації ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту. Порівняння ефективності запропонованих методів лікування.
автореферат [34,0 K], добавлен 09.03.2009Підходи до підвищення ефективності лікування хворих на змішану кандидо-герпетичну урогенітальну інфекцію. Клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу у жінок, хворих на урогенітальний кандидоз. Сучасні методи діагностики.
автореферат [52,3 K], добавлен 05.04.2009Розроблення кількісних критеріїв ступеня тяжкості хворих на гострий деструктивний панкреатит. Визначеня комплексу лікувальних заходів, що сприяли зниженню летальності та поліпшенню результатів лікування деструктивного панкреатиту та виниклих ускладнень.
автореферат [49,1 K], добавлен 21.03.2009Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Узагальнення експериментальних та клінічних досліджень проблем тромбозів і тромбоемболій у онкологічних хворих. Причини внутрішньосудинного тромбоутворення та згортання крові у хворих на злоякісні новоутворення. Профілактика тромботичних ускладнень.
статья [15,9 K], добавлен 27.08.2017Медична допомога новонародженим, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом, на підставі вивчення клінічних проявів порушень адаптації, стану кальцієвого обміну, забезпеченості вітаміном D3, функціонального стану серцево-судинної і нервової систем.
автореферат [41,5 K], добавлен 04.04.2009Порівняльна характеристика скарг, основних клінічних даних, перебігу та наслідків захворювання в українській та європейській групах. Визначення кількості пацієнтів без гострої лівошлуночкової недостатності. Оцінка рівня летальності в регіональній групі.
статья [23,0 K], добавлен 31.08.2017Удосконалення методів інтенсивної терапії у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою як одна з актуальніших проблем сучасної медицини. Теорія оксидантного стресу. Дослідження ефектів антиоксидантної терапії з використанням емоксипіну в постраждалих.
автореферат [41,8 K], добавлен 20.02.2009Ступенева терапія з урахуванням тяжкості захворювання як метод лікування бронхіальної астми. Дослідження ролі ацетиляторних механізмів, що характеризують особливості другої фази системи біотрансформації ксенобіотиків у розвитку цього захворювання.
статья [11,5 K], добавлен 31.08.2017