Клінічний досвід лікування легеневих ускладнень вісцеральної форми вітряної віспи

Вітряна віспа як поширена вірусна інфекція в дитячому віці, яка зазвичай вражає дітей віком від 2 до 8 років і переважно має доброякісний наслідок. Знайомство з клінічним досвідом лікування легеневих ускладнень вісцеральної форми вітряної віспи.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2022
Размер файла 904,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Клінічний досвід лікування легеневих ускладнень вісцеральної форми вітряної віспи

Дацюк О.І., Бевз Г.В., Титаренко Н.В., Костюченко А.В., ДацюкЛ.В., Бондар РА.

КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», м. Вінниця, Україна

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради», м. Вінниця, Україна

Резюме

Вітряна віспа викликається висококонтагіозною вірусною інфекцією з повітряно-крапель-ним механізмом передачі, яка частіше зустрічається у дітей і зазвичай має сприятливий наслідок. Проте в низці випадків це захворювання може призводити до серйозних, потенційно летальних усклад-нень, які частіше зустрічаються у дорослих. Одним із найгрізніших ускладнень є пневмонія. У статті описаний клінічний випадок у пацієнта з вітряною віспою, ускладненою тяжкою двобічною тоталь-ною пневмонією.

Ключові слова: ускладнення вітряної віспи; імунодефіцит; пневмонія; вітряна віспа у дорослих; ліку-вання легеневих ускладнень вітряної віспи

Abstract

Clinical experience of pulmonary complications of visceral chickenpox

O.I. Datsyuk, G.V. Bevz, N.V. Titarenko, A.V. Kostiuchenko, L.V. Datsyuk, R.A. Bondar Pyrogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital of Vinnytsia Regional Council, Vinnytsia, Ukraine National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine Podillya Regional Center of Oncology of Vinnytsia Regional Council, Vinnytsia, Ukraine

Chickenpox is caused by a highly contagious viral infec-tion with an airborne transmission mechanism, which is more com-mon in children and usually has a favorable outcome. However, in some cases, this disease can lead to serious, potentially fatal compli-cations that are more common in adults. One of the most formidable complications is pneumonia. The article describes a clinical case of a patient with chickenpox complicated by bilateral total pneumonia.

Keywords: complications of chickenpox; immunodeficiency; pneumonia; chickenpox in adults; treatment of pulmonary com-plications of chickenpox

Резюме

Дацюк А.И., Бевз Г.В., Титаренко Н.В., Костюченко А.В., Дацюк А.В., Бондар Р.А.

КНП «Винницкая областная клиническая больница им. Н.И. Пирогова Винницкого областного совета», г. Винница, Украина

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина

КНП «Подольский региональный центр онкологии Винницкого областного совета», г. Винница, Украина

Ветряная оспа вызывается высококонтагиозной ви-русной инфекцией с воздушно-капельным механизмом пере-дачи, которая чаще встречается у детей и, как правило, имеет благоприятный исход. Однако в ряде случаев это заболевание может приводить к серьезным, потенциально летальным ослож-нениям, которые чаще встречаются у взрослых. Одним из самых грозных осложнений является пневмония. В статье приводится описание клинического случая пациента, у которого ветряная оспа осложнилась двусторонней тотальной пневмонией. Ключевые слова: осложнения ветряной оспы; иммуноде-фицит; пневмония; ветряная оспа у взрослых; лечение легоч-ных осложнений ветряной оспы.

Клинический опыт лечения легочных осложнений висцеральной формы ветряной оспы.

Вступ

інфекція лікування віспа

Вітряна віспа -- поширена вірусна інфекція в ди-тячому віці, яка зазвичай вражає дітей віком від 2 до 8 років і переважно має доброякісний наслідок. Однак у частині випадків можуть розвиватися тяжкі ускладнен-ня, що призводять до смерті, особливо у новонародже-них дітей, підлітків, дорослих, вагітних жінок та іму- носкомпрометованих людей будь-якого віку [1]. Дані з Європи та Північної Америки показали, що захворю-ваність на вітряну віспу у дорослих останніми роками подвоїлася, і це супроводжувалось збільшенням час-тоти госпіталізації хворих [2--6] та їх летальності [7], яка варіює в межах 0,29--0,46 на 1 мільйон випадків [8]. Пневмонія є хоча і рідкісним, проте найбільш серйоз-ним ускладненням вітряної віспи у здорових дорослих людей [8--12]. Респіраторні ускладнення вітряної віспи майже у 25 разів частіше зустрічаються у дорослих, ніж у дітей. Пневмонія як ускладнення вітряної віспи зу-стрічається в 1 з 400 випадків зараження [13, 14]. Згідно з іншим аналізом, частота пневмонії при вітряній віспі становить < 1,5/100 000 на рік [15].

До різноманітних встановлених факторів ризику розвитку пневмонії належать: наявність в анамнезі контакту з пацієнтом з вітрянкою, тютюнопаління, хронічні захворювання легень, порушення імунного статусу, виражені шкірні висипання та третій триместр вагітності [8, 14]. Летальність від пневмонії, спричи-неної вітряною віспою, коливається в межах від 10 до 33 % [16] та наближається до 50 % у пацієнтів з тяжкою дихальною недостатністю, які потребують штучної вентиляції легень (ШВЛ) [17].

Перебіг вітряної віспи більш тяжкий та атиповий у пацієнтів з імунодефіцитом, що індукований фоно-вим захворюванням або лікувальними препаратами [18--20]. Незважаючи на те, що клінічна симптоматика захворювання у хворих з порушеннями імунної систе-ми схожа на маніфестні прояви вітряної віспи у почат-ково здорових осіб, симптоми захворювання виражені яскравіше: інкубаційний період коротший, температу-ра вища, висипання поширюються більш інтенсивно і швидко, елементи більш рельєфні і часто формуються на долонній поверхні кисті, підошвах стоп, загоєння висипань протікає довше, подовжуючи дискомфорт [21]. Ускладнення реєструються частіше, ризик леталь-ного наслідку вищий [22].

Пневмонія, асоційована з вітряною віспою, є відносно рідкісним ускладненням, через що широ-комасштабні клінічні дослідження не проводились, більшість даних походять з малих ретроспективних досліджень [8], і за останні 30 років у світі було опи-сано менше 300 клінічних випадків [8]. Тому, на нашу думку, актуальним було узагальнення нашого до-свіду, пов'язаного з лікуванням цієї патології з точ-ки зору факторів ризику, клінічних, лабораторних, рентгенологічних характеристик, а також результатів лікування.

Клінічний випадок

У хворого С., 31 р., з'явилося пустульозне виси-пання по тілу, температура тіла вище 38 °С. За 2 тиж-ні перед цим перехворіли на вітряну віспу троє дітей хворого. Лікувався дома, за медичною допомогою не звертався. Упродовж 5 днів перебування вдома стан хворого не покращувався, і він був госпіталізований в інфекційне відділення центральної районної лі-карні. Температура тіла була вище 39 °С, поліморфне пустульозно-геморагічне висипання по всьому тілу, в легенях жорстке дихання, сухі хрипи на всьому про-тязі, SpO2 -- 96 %. Артеріальний тиск -- 120/80 мм рт.ст. Лабораторно відзначався лейкоцитоз -- 9,5 тис., паличкоядерний зсув крові -- 12. Протягом доби на-росли ознаки дихальної недостатності та інтоксикації: збільшення частоти серцевих скорочень до 120 за 1 хв, частота дихання (ЧД) до 32--34 на 1 хв, SpO2 60 % без кисню та 92 % на кисні через лицеву маску. Сухий ка-шель, кровохаркання.

Був встановлений діагноз «вітряна віспа, геморагіч-на та вісцеральна форма, тяжкий перебіг, негоспіталь- на двобічна тотальна вірусно-бактеріальна пневмонія, IV клінічна група, ЛН ІІІ, двобічний адгезивний плев-рит, набряк легень, сепсис, синдром поліорганної не-достатності».

Хворий був переведений на масково-апаратну ШВЛ в режимі СРАР Проводилось лікування антибіотиками та ацикловіром.

Рисунок 1. Рентген-картина при надходженні до стаціонара

Рисунок 2. Рентген-картина на 2-гу добу лікування

Рисунок 3. Рентген-картина на 4-ту добу лікування

Рисунок 4. Рентген-картина на 12-ту добу лікування

Перебіг захворювання

Однак упродовж подальших трьох діб стан хворого не покращувався, і у зв'язку з прогресуванням дихаль-ної недостатності хворий був заінтубований, розпочато ШВЛ з його транспортуванням до обласної лікарні із забезпеченням седації та міорелаксації під час тран-спортування. Лабораторно, при надходженні до від-ділення анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) обласної клінічної лікарні, звертав на себе увагу лейко-цитоз -- до 11,5 тис., паличкоядерний зсув до 30 % при лімфопенії до 3 %, тромбоцитопенія -- 51 тис. Про- тромбіновий індекс -- 53 %, фібриноген -- 2200 мг/л, сечовина та креатинін крові -- 12,4 та 145 мкмоль/л відповідно. Протягом 5 діб хворому проводилась ШВЛ через інтубаційну трубку в режимі PC AC із такими па-раметрами: PEEP у межах +5 -- +10 см Н2О, Р плато не перевищував 30 см Н2О, дихальний об'єм -- 6 мл/кг ідеальної маси тіла, ЧД в межах 20--30 за 1 хв, необхідна для підтримання Et СО2 в межах 35--45 мм рт.ст., FiO2 -- мінімально можлива, необхідна для підтримання SpO2 94--96 %. Після покращення стану пацієнта режим було змінено на PC BiPAP (із застосуванням схожих параме-трів вентиляції), надалі -- на режим PS CPAP

На 7-й день, коли самостійне дихання хворого ста-ло наближатись до адекватних параметрів вентиляції, пацієнт був екстубований, переведений на неінвазивну ШВЛ у режимі СРАР, а ще через 48 годин він вже повніс-тю забезпечував себе на самостійній вентиляції з кис-невою підтримкою через звичайну лицеву маску. Для адаптації хворого до ШВЛ протягом 7 діб проводилась седація дексмедетомідином в дозі 0,4--0,7 мкг/кг/год, що дозволяло бути в постійному контакті з хворим.

Характерно, що поряд з наявністю в трахеобронхіальному дереві великої кількості гнійної мокроти на слизовій оболонці трахеї та бронхів відмічались мно-жинні папули з геморагічними висипаннями в підслизову оболонку, що типово для системних уражень при вісцеральній формі вітряної віспи. Папули, розкрива-ючись, часто призводили до порушення прохідності дихальних шляхів, що потребувало ендоскопічних са-націй під візуальним контролем, у зв'язку з чим хворо-му щоденно, а при необхідності -- 2 рази на день про-водились санаційні фібробронхоскопії.

Хворому проводилось таке медикаментозне ліку-вання: ацикловір 500 мг 3 рази на добу внутрішньо-венно (в/в) протягом 10 днів, імуноглобулін G 10% по 50 мл в/в 3 рази на день протягом 3 днів, меропенем 1,0 в/в 3 рази/добу, лінезолід 600 мг в/в 2 р/д протягом 10 днів, дексаметазон в/в 8 мг 1--2 р/д симптоматично, гепатопротекторна терапія -- L-орнітин-L-аспартат -- по 20 мл 2 рази на день в/в, інфузійна терапія прово-дилась в рестриктивному режимі -- 10--12 мл/кг маси тіла, зондове харчування, сечогінні за необхідності, блокатори протонної помпи, вікасол, свіжозамороже- на плазма симптоматично, муколітики, пробіотики, медикаментозна седація дексмедетомідином (дексдор) під час проведення респіраторної підтримки.

Результати лікування

У результаті проведеного лікування нормалізу-вались загальний стан хворого, температура тіла, R-картина легень, лабораторні показники.

На 10-й день після надходження у ВАІТ хворий у задовільному стані був переведений у пульмонологічне відділення лікарні, а ще через 5 днів був виписаний для подальшого лікування за місцем проживання.

Висновки

1. Пізнє звернення пацієнта за медичною допо-могою і відповідно пізній початок лікування вітряної віспи в описаному нами клінічному випадку -- одна з причин тяжкого перебігу захворювання, ускладненого тотальною двобічною пневмонією.

2. Тяжкість перебігу та ускладнень вітряної віспи у дорослих порівняно з дітьми значно вища, що потре-бує ранньої госпіталізації цих хворих до інфекційного

3. стаціонара, обов'язкової ранньої (за відсутності пози-тивної динаміки від лікування -- на 4-5-й день захво-рювання) скринінгової R-графії органів грудної кліт-ки, а також своєчасно призначеної етіопатогенетичної терапії противірусними препаратами та імуноглобулі- нами, враховуючи імуносупресивний фон у хворих з вітряною віспою.

4. Важлива адекватна оцінка тяжкості стану дорос-лих хворих з вітряною віспою лікарями терапевтичного профілю з метою своєчасного переведення цих хворих у відділення інтенсивної терапії.

5. Успішний результат лікування пневмоній у хво-рих з вісцеральною формою вітряної віспи вимагає ви-користання всього сучасного арсеналу засобів респіра-торної підтримки та інтенсивної терапії відповідно до стандартів лікування вірусно-бактеріальних пневмоній.

Список літератури

1. Kimberlin D., Brady M.T., Jackson M.A., Long S.S. Red Book. 3ffh ed. USA: American Academy of Pediatrics, 2015. 846-60. [Google Scholar]

2. Miller E, Vurdien J., Farrington P. Shift in age in chickenpox. Lancet. 1993. 341. 308-309. [Google Scholar]

3. Joseph C, Noah N.D. Epidemiology of chickenpox in England and Wales, 1967-1985. BMJ. 1988. 296. 308-309. [Google Scholar]

4. Wilkins E.G., Leen C.L., McKendrick M.W., Carrington D. Management of chickenpox in adults. J. Infect. 1998. 1. 49-48. [Google Scholar]

5. Gray G.C., Palinkas L.A., Kelley P.W. Increasing incidence of varicella hospitalisations in the United States Army and Navy person¬nel: are today's teenagers becoming more susceptible? Should recruits be vaccinated?Pediatrics. 1990. 86. 867-873. [Google Scholar]

6. Choo W.P., Donahue G.J., Manson E.J., Platt R. The epide¬miology varicella and its complications. J. Infect. Dis. 1995. 172. 706¬712. [Google Scholar]

7.

8. Rawson H, Crampian A., Noah N. Death from chickenpox in England and Wales 1995--7: analysis of routine mortality data. BMJ. 2001. 323. 1091-1093. [Google Scholar]

9. Mohsen A.H., McKendrick M. Varicella pneumonia in adults. Eur Respir. J. 2003. 21. 886-91. [PubMed][Google Scholar]

10. Guess H.A., Broughton D.D., Melton L.J., Kurland L.T. Chickenpox hospitalisations among residents of Olmsted Country, Minnesota, 1962 through 1981. Am. J. Dis. Child. 1984. 138. 1055¬1057. [Google Scholar]

11. Poltkin S.A. Clinical and pathogenetic aspects of varicella¬zoster. Postgrad. Med. J. 1985. 61(Suppl. 4). 7-14. [Google Scholar]

12. Руководство по инфекционным болезням: В 2 кн. Кн. 2. Под ред. акад. РАМН, проф. Ю.В. Лобзина, проф. К.В. Ждано¬ва. 4-е изд., доп. и перераб. СПб.: Издательство «Фолиант», 2011. 83 с.

13. Шипилов М.В., Иванов В.В., Тхапа К.А. Ветряная оспа. Смоленск, 2014. 20 с.

14. Gnann J.W. Jr. Varicella-zoster virus: Atypical presenta¬tions and unusual complications. J. Infect. Dis. 2002. 186(Suppl. 1). S91-8. [PubMed] [Google Scholar]

15. Mandell G.L., Douglas G.R., Bennett J.E. 5th ed. Philadel¬phia: Churchill Livingston, 2015. Principal and Practice of Infectious Diseases. 1731-7. [Google Scholar]

16. Nilsson A., Ortqvist A. Severe varicella pneumonia in adults in Stockholm county 1980--1989. Scand. J. Infect. Dis. 1996. 28. 121-3. [PubMed] [Google Scholar]

17. Centers for Disease Control and Prevention (CDC) Varicella- related deaths among adults -- united States, 1997. MMWR Morb. Mortal. Wkly Rep. 1997. 46. 409-12. [PubMed] [Google Scholar]

18. Feldman S. Varicella-zoster virus pneumonitis. Chest. 1994. 106. 22S-27S. [PubMed] [Google Scholar]

19. Васюнин А.В., Краснова Е.И., Куимова И.В., Гаврило¬ва Н.И., Гайнц О.В. Геморрагическая форма ветряной оспы у детей и ее исходы по материалам собственных наблюдений, воз¬можности профилактики. Лечащий врач. 2012. 3. 65-68.

20. Кожевина Г.И., Воронина Е.Н., Краснов А.В., Арыжа- ков В.П., Шестопалова А.С. Генерализованная и геморраги¬ческие формы течения ветряной оспы у детей. Мать и дитя в Кузбассе. 2005. 1. 39-41.

21. John W. Gnann, Jr. Varicella-Zoster Virus: Atypical Pre¬sentations and Unusual Complications. The Journal of Infectious Di¬seases. 2002. 186(Suppl. 1).

Размещено на Allbest

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.