Клініко-анамнестична характеристика та фактори ризику у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії серед мешканців міста Харкова

Размещено на http://www.allbest.ru

Клініко-анамнестична характеристика та фактори ризику у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії серед мешканців міста Харкова

Целуйко В.Й., Яковлева Л.М., Сухова С.М., Кіношенко К.Ю., Радченко О.В., Внукова А.С.

Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна ²КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради, м. Харків, Україна

Abstract

Clinical and anamnestic characteristics and risk factors in patients with acute pulmonary embolism among residents of Kharkiv

V.Y. Tseluyko¹, L.M. Yakovleva¹, S.M. Sukhova², K.Yu. Kinoshenko¹, O.V. Radchenko¹, A.S. Vnukova^{2 1}Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine ²ME "City Clinical Hospital 8" of Kharkiv City Council, Kharkiv, Ukraine

Background. The purpose was the analysis of the fea-tures of the course and the leading factors in the development of pulmonary embolism. Materials and methods. During the pe-riod from November 1, 2019, to December 2020, inclusive, 188 patients with acute pulmonary embolism (PE), aged 46 to 80 years old, were hospitalized at the City Clinical Hospital 8 of the Kharkiv City Council; the average age was 62.9 ± 16.7 years. In-hospital mortality was 12.2 % (23 patients). The criterion for inclusion in the study was acute PE, which was diagnosed based on the results of multislice computed tomographic angiography of the pulmonary arteries (MCT angiography of the pulmonary ar-teries). All patients underwent a general clinical examination, the risk and prognosis were assessed based on the generally accepted scales, standard transthoracic echocardiography (EchoCG), and Doppler ultrasound examination of the veins of the lower extrem-ities were performed. Results. The disease was diagnosed with the same frequency in men and women; there was no difference in age. Among the most significant and important risk factors for the development of pulmonary embolism are the history of venous thrombosis/embolism and active malignant oncological disease (43 and 35 %, respectively), while the less significant ones were advanced age, varicose veins of the lower extremities and arterial hypertension 47.9, 31.4 and 52.1 %, respectively. The vast major-ity (57.4 %) had a combination of 2 or more risk factors. Signs of right ventricular dysfunction according to MCT angiography of the pulmonary arteries and/or echocardiography were recorded in 45.7 % of patients. A high and medium-high risk of early death associated with acute PE was found in a significant percentage (71.8 %) of patients, which required the inclusion of a thrombo-lytic agent in the treatment strategy.

Keywords: pulmonary embolism; risk factors for venous thrombo-embolism; treatment of patients with acute pulmonary embolism.

Резюме

Мета роботи: аналіз особливостей перебігу і провідні чинники розвитку тромбоемболії леге-невої артерії (ТЕЛА). Матеріали та методи. За період з 1 листопада 2019 року по грудень 2020 року включно до КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради госпіталізовано 188 хворих на ТЕЛА віком від 46 до 80років (середній вік становив 62,9 ± 16,7 року). Внутрішньогоспітальна леталь-ність становила 12,2 % (23 пацієнти). Критерієм включення до дослідження була гостра ТЕЛА, вста-новлена за результатами мультиспіральної комп'ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій (МКТ-ангіографія ЛА). Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, оцінено ризик і прогноз за загальноприйнятими шкалами, проведено стандартну трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ) та ультразвукове допплер-дослідження вен нижніх кінцівок. Результати. Захворювання з однаковою час-тотою діагностували у чоловіків і жінок, відмінності за віком не було.

Серед найбільш значущих і значних факторів ризику розвитку ТЕЛА переважали венозний тромбоз/емболії в анамнезі та активне злоякісне онкологічне захворювання (43 та 35 % відповідно), а з менш значимих -- похилий вік, варикозне роз-ширення вен нижніх кінцівок та артеріальна гіпертензія (47,9; 31,4 та 52,1 % відповідно). У переваж-ної більшості (57,4 %) реєстрували поєднання 2 та більше факторів ризику. Ознаки дисфункції правого шлуночка за даними МКТ-ангіографії ЛА та/або ЕхоКГ були наявні у 45,7 % хворих. Високий та помірно високий ризик ранньої смерті на тлі гострої ТЕЛА виявили у значного відсотка (71,8 %) пацієнтів, що потребувало включення тромболітика в стратегію лікування.

Ключові слова: тромбоемболія легеневої артерії; фактори ризику венозного тромбоемболізму; лікуван-ня хворих на гостру ТЕЛА.

Вступ

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) як най-більш грізне ускладнення венозного тромбоемболізму (ВТЕ) є поширеним захворюванням, займає третє місце після інфаркту міокарда та інсульту в структурі серцево-судинних захворювань і вважається однією з основних причин раптової смерті [3, 4].

Статистичні показники захворюваності та смерт-ності від ВТЕ мають суттєву різницю в даних регістрів різних країн і коливаються щорічно. Зокрема, про-тягом 2020 року на динаміку цих показників істотно вплинуло поширення інфекції COVID-19 [8]. Так, за даними декількох ретроспективних досліджень, у гос-піталізованих хворих на COVID-19 випадки тромбозів глибоких вен (ТГВ) з/без ТЕЛА [8, 20] зустрічались від 25 до 65 %. За даними 25-річного популяційного до-слідження Silverstein et al., захворюваність становила 117 випадків на 100 000 людино-років [22]. Проведене J.A. Heit et al. популяційне дослідження містить показ-ники загальної щорічної захворюваності на ВТЕ серед осіб європеоїдної раси на рівні від 104 до 183 випадків на 100 000 людино-років. Згідно з цим же дослідженням, показники захворюваності на тромбоз глибоких вен без ТЕЛА та ТЕЛА з/або без ТГВ коливаються від 45 до 117 та від 29 до 78 на 100 000 людино-років від-повідно [14]. Водночас дослідники відмічають підви-щення захворюваності у афроамериканській популяції та зниження в азіатській, латиноамериканській та інді-анській популяціях [14].

Епізоди ВТЕ найчастіше трапляються у людей до-рослого та похилого віку, досягаючи показників за-гальної щорічної захворюваності 1 на 100 чоловік в осіб старше 75 років та майже не визначаються у дітей та підлітків [7, 14].

Встановлена також і вікова гендерна залежність: до 44 років показник захворюваності вищий у жінок, у віці старше 45 років -- у чоловіків. В той же час ско-регований за віком показник загальної щорічної за-хворюваності вище для чоловіків, ніж для жінок, -- 130 проти 110 на 100 000 людино-років [7, 14].

Без патогенетичної терапії летальність серед паці-єнтів, за даними літератури, становить до 40 % і вище, досягаючи при ТЕЛА високого ризику 70 % [4]. Це найбільш часта причина внутрішньогоспітальної ле-тальності, другий за частотою показник серед причин раптової смерті та третій -- серед причин смерті.

Доведено, що у пацієнтів стаціонару загального профілю різко зростає ризик ТЕЛА, незалежно від діа-гнозу [12, 23]. За даними P.D. Stein et al., встановлено, що в США поширеність ТЕЛА серед госпіталізованих пацієнтів досягає 0,4 % [23]. Інші дослідження під-тверджують, що в європейських країнах ситуація серед госпіталізованих хворих приблизно така ж [10, 16, 21]. Істинну поширеність нефатальних тромбоемболій ле-геневого русла взагалі оцінити неможливо, бо близько третини випадків, не тільки ТГВ, але й ТЕЛА є клі-нічно «німими» або супроводжуються настільки міні-мальними проявами, що не можуть бути виявленими без додаткового інструментального обстеження, для проведення якого часто немає клінічних обґрунтувань. Водночас, за даними одного з регіональних реєстрів Швеції, при проведенні автопсії ТЕЛА була виявлена в 18 %, а в 13,1 % випадків вона була причиною смерті, будучи прижиттєво діагностованою лише у 2 % хворих [21]. У проспективному дослідженні, критерієм вклю-чення до якого був ізольований ТГВ нижніх кінцівок, у 51 % пацієнтів при проведенні вентиляційно-перфу- зійної сцинтиграфії легень виявили зміни, характерні для ТЕЛА [1].

Спеціальних епідеміологічних досліджень щодо встановлення істинної кількості випадків ТЕЛА у на-шій країні не проводили. Стосовно організації таких досліджень доречно зауважити, що облік випадків у стаціонарі через офіційні органи медичної статистики, навіть при успішній діагностиці ТЕЛА, ускладнений через особливості кодування з внесенням діагнозу до рубрики ускладнень, а не основного захворювання. Тому доцільно створювати цілеспрямований регістр або проводити популяційне дослідження для вивчення істинної поширеності ТЕЛА на території нашої країни й уточнення факторів ризику, які асоціюються з її роз-витком.

Метою роботи було проаналізувати особливості клі-нічного перебігу і провідні чинники розвитку тромбо- емболії легеневої артерії серед мешканців м. Харкова в рамках наукової роботи «Хронічна післятромбоембо- лічна легенева гіпертензія: чинники, способи медика-ментозної корекції і прогноз».

Таблиця 1. Клінічна анамнестична характеристика хворих на гостру ТЕЛА (п = 188), M ± о