Клініко-анамнестична характеристика та фактори ризику у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії серед мешканців міста Харкова

Характеристика факторів ризику венозного тромбоемболізму. Розгляд клініко-анамнестичної характеристики та факторів ризику у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії. Аналіз ознак дисфункції правого шлуночка за даними різних методів обстеження.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.04.2022
Размер файла 375,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Клініко-анамнестична характеристика та фактори ризику у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії серед мешканців міста Харкова

Целуйко В.Й., Яковлева Л.М., Сухова С.М., Кіношенко К.Ю., Радченко О.В., Внукова А.С.

Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна 2КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради, м. Харків, Україна

Abstract

Clinical and anamnestic characteristics and risk factors in patients with acute pulmonary embolism among residents of Kharkiv

V.Y. Tseluyko1, L.M. Yakovleva1, S.M. Sukhova2, K.Yu. Kinoshenko1, O.V. Radchenko1, A.S. Vnukova2 1Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine 2ME "City Clinical Hospital 8" of Kharkiv City Council, Kharkiv, Ukraine

Background. The purpose was the analysis of the fea-tures of the course and the leading factors in the development of pulmonary embolism. Materials and methods. During the pe-riod from November 1, 2019, to December 2020, inclusive, 188 patients with acute pulmonary embolism (PE), aged 46 to 80 years old, were hospitalized at the City Clinical Hospital 8 of the Kharkiv City Council; the average age was 62.9 ± 16.7 years. In-hospital mortality was 12.2 % (23 patients). The criterion for inclusion in the study was acute PE, which was diagnosed based on the results of multislice computed tomographic angiography of the pulmonary arteries (MCT angiography of the pulmonary ar-teries). All patients underwent a general clinical examination, the risk and prognosis were assessed based on the generally accepted scales, standard transthoracic echocardiography (EchoCG), and Doppler ultrasound examination of the veins of the lower extrem-ities were performed. Results. The disease was diagnosed with the same frequency in men and women; there was no difference in age. Among the most significant and important risk factors for the development of pulmonary embolism are the history of venous thrombosis/embolism and active malignant oncological disease (43 and 35 %, respectively), while the less significant ones were advanced age, varicose veins of the lower extremities and arterial hypertension 47.9, 31.4 and 52.1 %, respectively. The vast major-ity (57.4 %) had a combination of 2 or more risk factors. Signs of right ventricular dysfunction according to MCT angiography of the pulmonary arteries and/or echocardiography were recorded in 45.7 % of patients. A high and medium-high risk of early death associated with acute PE was found in a significant percentage (71.8 %) of patients, which required the inclusion of a thrombo-lytic agent in the treatment strategy.

Keywords: pulmonary embolism; risk factors for venous thrombo-embolism; treatment of patients with acute pulmonary embolism.

Резюме

Мета роботи: аналіз особливостей перебігу і провідні чинники розвитку тромбоемболії леге-невої артерії (ТЕЛА). Матеріали та методи. За період з 1 листопада 2019 року по грудень 2020 року включно до КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради госпіталізовано 188 хворих на ТЕЛА віком від 46 до 80років (середній вік становив 62,9 ± 16,7 року). Внутрішньогоспітальна леталь-ність становила 12,2 % (23 пацієнти). Критерієм включення до дослідження була гостра ТЕЛА, вста-новлена за результатами мультиспіральної комп'ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій (МКТ-ангіографія ЛА). Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, оцінено ризик і прогноз за загальноприйнятими шкалами, проведено стандартну трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ) та ультразвукове допплер-дослідження вен нижніх кінцівок. Результати. Захворювання з однаковою час-тотою діагностували у чоловіків і жінок, відмінності за віком не було.

Серед найбільш значущих і значних факторів ризику розвитку ТЕЛА переважали венозний тромбоз/емболії в анамнезі та активне злоякісне онкологічне захворювання (43 та 35 % відповідно), а з менш значимих -- похилий вік, варикозне роз-ширення вен нижніх кінцівок та артеріальна гіпертензія (47,9; 31,4 та 52,1 % відповідно). У переваж-ної більшості (57,4 %) реєстрували поєднання 2 та більше факторів ризику. Ознаки дисфункції правого шлуночка за даними МКТ-ангіографії ЛА та/або ЕхоКГ були наявні у 45,7 % хворих. Високий та помірно високий ризик ранньої смерті на тлі гострої ТЕЛА виявили у значного відсотка (71,8 %) пацієнтів, що потребувало включення тромболітика в стратегію лікування.

Ключові слова: тромбоемболія легеневої артерії; фактори ризику венозного тромбоемболізму; лікуван-ня хворих на гостру ТЕЛА.

Вступ

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) як най-більш грізне ускладнення венозного тромбоемболізму (ВТЕ) є поширеним захворюванням, займає третє місце після інфаркту міокарда та інсульту в структурі серцево-судинних захворювань і вважається однією з основних причин раптової смерті [3, 4].

Статистичні показники захворюваності та смерт-ності від ВТЕ мають суттєву різницю в даних регістрів різних країн і коливаються щорічно. Зокрема, про-тягом 2020 року на динаміку цих показників істотно вплинуло поширення інфекції COVID-19 [8]. Так, за даними декількох ретроспективних досліджень, у гос-піталізованих хворих на COVID-19 випадки тромбозів глибоких вен (ТГВ) з/без ТЕЛА [8, 20] зустрічались від 25 до 65 %. За даними 25-річного популяційного до-слідження Silverstein et al., захворюваність становила 117 випадків на 100 000 людино-років [22]. Проведене J.A. Heit et al. популяційне дослідження містить показ-ники загальної щорічної захворюваності на ВТЕ серед осіб європеоїдної раси на рівні від 104 до 183 випадків на 100 000 людино-років. Згідно з цим же дослідженням, показники захворюваності на тромбоз глибоких вен без ТЕЛА та ТЕЛА з/або без ТГВ коливаються від 45 до 117 та від 29 до 78 на 100 000 людино-років від-повідно [14]. Водночас дослідники відмічають підви-щення захворюваності у афроамериканській популяції та зниження в азіатській, латиноамериканській та інді-анській популяціях [14].

Епізоди ВТЕ найчастіше трапляються у людей до-рослого та похилого віку, досягаючи показників за-гальної щорічної захворюваності 1 на 100 чоловік в осіб старше 75 років та майже не визначаються у дітей та підлітків [7, 14].

Встановлена також і вікова гендерна залежність: до 44 років показник захворюваності вищий у жінок, у віці старше 45 років -- у чоловіків. В той же час ско-регований за віком показник загальної щорічної за-хворюваності вище для чоловіків, ніж для жінок, -- 130 проти 110 на 100 000 людино-років [7, 14].

Без патогенетичної терапії летальність серед паці-єнтів, за даними літератури, становить до 40 % і вище, досягаючи при ТЕЛА високого ризику 70 % [4]. Це найбільш часта причина внутрішньогоспітальної ле-тальності, другий за частотою показник серед причин раптової смерті та третій -- серед причин смерті.

Доведено, що у пацієнтів стаціонару загального профілю різко зростає ризик ТЕЛА, незалежно від діа-гнозу [12, 23]. За даними P.D. Stein et al., встановлено, що в США поширеність ТЕЛА серед госпіталізованих пацієнтів досягає 0,4 % [23]. Інші дослідження під-тверджують, що в європейських країнах ситуація серед госпіталізованих хворих приблизно така ж [10, 16, 21]. Істинну поширеність нефатальних тромбоемболій ле-геневого русла взагалі оцінити неможливо, бо близько третини випадків, не тільки ТГВ, але й ТЕЛА є клі-нічно «німими» або супроводжуються настільки міні-мальними проявами, що не можуть бути виявленими без додаткового інструментального обстеження, для проведення якого часто немає клінічних обґрунтувань. Водночас, за даними одного з регіональних реєстрів Швеції, при проведенні автопсії ТЕЛА була виявлена в 18 %, а в 13,1 % випадків вона була причиною смерті, будучи прижиттєво діагностованою лише у 2 % хворих [21]. У проспективному дослідженні, критерієм вклю-чення до якого був ізольований ТГВ нижніх кінцівок, у 51 % пацієнтів при проведенні вентиляційно-перфу- зійної сцинтиграфії легень виявили зміни, характерні для ТЕЛА [1].

Спеціальних епідеміологічних досліджень щодо встановлення істинної кількості випадків ТЕЛА у на-шій країні не проводили. Стосовно організації таких досліджень доречно зауважити, що облік випадків у стаціонарі через офіційні органи медичної статистики, навіть при успішній діагностиці ТЕЛА, ускладнений через особливості кодування з внесенням діагнозу до рубрики ускладнень, а не основного захворювання. Тому доцільно створювати цілеспрямований регістр або проводити популяційне дослідження для вивчення істинної поширеності ТЕЛА на території нашої країни й уточнення факторів ризику, які асоціюються з її роз-витком.

Метою роботи було проаналізувати особливості клі-нічного перебігу і провідні чинники розвитку тромбо- емболії легеневої артерії серед мешканців м. Харкова в рамках наукової роботи «Хронічна післятромбоембо- лічна легенева гіпертензія: чинники, способи медика-ментозної корекції і прогноз».

Таблиця 1. Клінічна анамнестична характеристика хворих на гостру ТЕЛА (п = 188), M ± о

Показник

Значення

Середній вік, роки

62,9 ± 16,7

Чоловіки, роки

61,3 ± 16,9

Жінки, роки

63,0 ± 18,9

Найбільш значущі фактори ризику, п (%)

Перелом шийки стегна або кінцівки

5 (2,7)

Протезування кульшового суглоба

2 (1,1)

Велика загальна операція

6 (3,2)

Травма спинного мозку

1 (0,5)

Венозний тромбоз або емболія в анамнезі

81 (43)

Значні фактори ризику, п (%)

Застійна хронічна серцева недостатність

16 (8,5)

Хронічна дихальна недостатність

6 (3,2)

Активне злоякісне онкологічне захво-рювання

35 (18,6)

Хіміотерапія

5 (2,7)

Гормонозамісна терапія

3 (1,6)

Тромбофілія або антифосфоліпідний синдром, встановлені до госпіталізації

5 (2,7)

Менш значимі фактори ризику, п (%)

Ліжковий режим більше 3 днів

7 (3,7)

Тривале перебування в сидячому положенні

0

Похилий вік*

90 (47,9)

Лапароскопічні операції

3 (1,6)

Ожиріння**

30 (15,9)

Варикозне розширення вен

59 (31,4)

Цукровий діабет

19 (10,1)

Артеріальна гіпертензія

98 (52,1)

Матеріали та методи

За період з 1 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року до КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради, що є клінічною базою кафедри кардіоло-гії та функціональної діагностики Харківської медич-ної академії післядипломної освіти, було послідовно госпіталізовано 112 хворих на гостру ТЕЛА. Також було ретроспективно оцінено 76 історій хвороби пацієнтів, які були госпіталізовані з листопада 2019 року по 31 бе-резня 2020 року.

Критерієм включення до дослідження була вперше виявлена гостра ТЕЛА, яка була встановлена за резуль-татами мультиспіральної комп'ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій (МКТ-ангіографії ЛА).

Усім хворим також проводили оцінку факторів ри-зику [4] та стратифікацію раннього ризику смерті від ТЕЛА [4]. Прогноз хворих помірного ризику був додат-ково оцінений за шкалою індексу тяжкості ТЕЛА PESI (оригінальна версія) [11].

МКТ-ангіографію ЛА проводили на комплексі Somatom Definition AS 64 (Siemens, Німеччина) з використанням внутрішньовенного контрастуван-ня томогексолом-350, 50 мл за стандартним прото-колом [15].

Усім хворим проводили також стандартну трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ) на апараті «Acuson X2000» (Siemens, Німеччина) за стандарт-ним протоколом [11]. Оцінювали ознаки переван-таження правого шлуночка (ПШ), які визначали як діаметр ПШ, більший за 30 мм в парастернальній позиції, або співвідношення розмірів ПШ до ЛШ більш ніж 1; та/або наявність систолічного згла-джування міжшлуночкової перегородки; та/або час прискорення, менший ніж 90 мс, або градієнт тиску недостатності тристулкового клапана, біль-ший за 30 мм рт.ст., за відсутності гіпертрофії лі-вого шлуночка; та/або наявність ознаки «60/60» -- час прискорення в легеневій артерії, менший за 60 мс, та градієнт тиску на ТК, менший за 60, але більший 30 мм рт.ст.; та/або наявність ознаки Мак-Коннелла -- нормо- або гіперкінезія апікального сегмента ПШ за наявності гіпо- або акінезії серед-ніх та базальних сегментів ПШ [2, 17--19].

Допплер-ультразвукове сканування (ДУЗС) вен ви-конували на апараті «S20Pro».

Усім пацієнтам проводили антикоагулянтну тера-пію та, за наявності показань, тромболітичну терапію, згідно з рекомендаціями ESC-2019.

Статистичну обробку отриманих даних прово-дили за допомогою прикладних програм Statistica та Microsoft Office Excel 2013. Категорійні змінні наведені як кількість випадків та частка, кількісні -- у вигляді середнє ± стандартне відхилення (М ± а).

Рисунок 2. Ознаки дисфункції правого шлуночка за даними різних методів обстеження, п (%)

Результати та обговорення

З листопада 2019 року верифіковано 34 (18,1 %) хворих на гостру ТЕЛА, за 2020 рік -- 154 (81,9 %) па-цієнти. Серед обстежених 188 хворих на ТЕЛА було 100 (53,2 %) чоловіків та 88 (46,8 %) жінок. Середній вік чо-ловіків -- 61,3 ± 16,9 року, жінок -- 63,0 ± 18,9, загалом по групі -- 62,9 ± 16,7 (табл. 1).

На момент госпіталізації у 181 (96,3 %) хворого го-стра ТЕЛА була діагностована вперше, у 7 (3,7 %) хво-рих в анамнезі був щонайменше один епізод тромбо- емболії. Внутрішньогоспітальна летальність становила 12,2 % (23 пацієнти).

В обстежених нами хворих на ТЕЛА були оціне-ні фактори ризику виникнення ВТЕ (табл. 1). Серед найбільш значущих факторів ризику, з вірогідністю шансів (ВШ) більше 10 %, були виявлені: венозний тромбоз чи емболія в анамнезі у 81 (43 %) випадку (серед них ТГВ або тромбоз поверхневих вен у 51 (62,9 %) та 30 (37,1 %) хворих відповідно); перелом шийки стегна або кінцівки -- у 5 (2,7 %), велика за-гальна операція -- у 6 (3,2 %) лапароскопічна опе-рація -- у 3 (1,6 %), травма спинного мозку -- в 1 (0,5 %), протезування кульшового або колінного су-глоба -- у 2 (1,1 %) хворих відповідно.

Розподіл значних факторів ризику, які мають ВШ від 2 до 10, в обстежених нами хворих був наведений таким чином: застійна серцева або дихальна недостат-ність виявлена у 16 (8,5 %) та 6 (3,2 %) пацієнтів відпо-відно, активний злоякісний онкологічний процес -- у 35 (18,6 %) хворих, тромбофілія або антифосфоліпід- ний синдром встановлений у 5 (2,7 %) випадках. На момент звернення 5 (2,7 %) хворим проводили хіміо-терапію та 3 (1,6 %) пацієнти отримували гормоноза- місну терапію.

Під час дослідження у хворих на гостру ТЕЛА було виявлено низку менш значимих факторів ри-зику (ВШ менше 2): варикозне розширення вен та ожиріння, яке констатували при індексі маси тіла більше за 30 кг/м2 за формулою Кетле, встановлені у 59 (31,4 %) та 30 (15,9 %) пацієнтів відповідно. 90 (47,9 %) обстежених нами хворих були особами по-хилого віку, за різних причин дотримувалися ліжко-вого режиму більше ніж 3 дні у 7 (3,7 %) випадках, лапароскопічні операції були проведені напередод-ні 3 (1,6 %) особам. Цукровий діабет та артеріальна гіпертензія були зареєстровані у 19 (10,1 %) та 98 (52,1 %) пацієнтів відповідно.

Оскільки імовірність розвитку ТЕЛА збільшу-ється за наявності декількох факторів ризику, нами була проаналізована поширеність їх поєднання (рис. 1). Найбільш часто зустрічалося поєднання двох, трьох чи чотирьох чинників -- 39 (20,7 %), 37 (19,7 %) та 32 (17,0 %) випадки відповідно. Тіль-ки один фактор ризику був виявлений лише у 28 (14,9 %) хворих. У 19 (10,1 %) пацієнтів було зареє-стровано поєднання п'яти, у 8 (4,3 %) -- шести, а у 3 (1,6 %) хворих взагалі встановлено поєднання семи факторів ризику ТЕЛА. В той же час у 22 (11,7 %) хворих не було виявлено жодного фактору ризику виникнення ВТЕ (рис. 1).

Таблиця 2. Характер поширеності ураження за даними МКТ-ангіографії ЛА, п (%)

Показник, мм

Значення

Тромб легеневого стовбура

29 (15,8)

ТЕЛА обох ЛА з їх частковою оклюзією

81 (44,3)

ТЕЛА лобулярних гілок ЛА

42 (23)

ТЕЛА однієї лобулярної гілки ЛА та сегментарних гілок

31 (16,9)

анамнестичний ризик легеневий артерія

Таблиця 3. Показники ДУЗС вен нижніх кінцівок в обстеженій групі хворих, п (%)

Показник

Значення

Рівень стегнових вен

21 (11,2)

Рівень підколінних вен

26 (13,8)

Рівень вен гомілок

6 (3,2)

Тромбозу не виявлено

135 (71,8)

Таблиця 4. Антикоагулянтна й тромболітична терапія у хворих на ТЕЛА, n (%)

Показник

Значення

Стрептокіназа

78 (82,1)

Альтеплаза

17 (17,9)

Повторний тромболізис

5 (5,3)

Варфарин після тромболізису

4 (2,4)

Ривароксабан після тромболізису

66 (39,8)

Дабігатран після тромболізису

17 (10,2)

Апіксабан після тромболізису

4 (2,4)

Подовжено клексан після тромболізису

4 (2,4)

Варфарин без тромболізису

18 (10,8)

Ривароксабан без тромболізису

25 (15)

Дабігатран без тромболізису

16 (9,6)

Апіксабан без тромболізису

9 (5,4)

Подовжено клексан без тромболізису

3(1,8)

За даними МКТ-ангіографії ЛА (табл. 2) встанов-лено, що у 29 (15,8 %) хворих на рівні біфуркації леге-невого стовбура локалізувався тромб-«вершник», у 81 (44,3 %) пацієнта дефекти контрастування відмічались в обох легеневих артеріях з їх частковою оклюзією, у 42 (23 %) -- лише у більшості лобулярних та деяких сег-ментарних гілках ЛА, а у 31 (16,9 %) хворого ураження носило сегментарний характер.

Рисунок 3. Розподіл хворих за шкалою PESI, n (%)

Стратифікація за ступенем ризику ранньої смер-ті від ТЕЛА є важливою і визначає також стратегію лікування хворих, насамперед показання до прове-дення реперфузійної терапії [4]. Серед обстежених нами хворих високий ризик, який визначають при наявності шоку або зниженні систолічного артері-ального тиску (САТ) менше за 90 мм рт.ст. або зни-женні САТ на 40 мм рт.ст. від вихідного рівня про-тягом 15 хвилин [4], був встановлений у 77 (40,9 %). Стратифікація ризику інших обстежених нами хво-рих проводилася з урахуванням наявності дисфунк-ції ПШ та оцінки прогнозу за оригінальною шкалою PESI [11].

ПШ оцінювали за допомогою методів ЕхоКГ і МКТ-ангіографії ЛА (рис. 2). Ознаки переванта-ження ПШ були виявлені у 79 (42 %) пацієнтів при проведенні ЕхоКГ. МКТ-ангіографія ЛА виявилася дещо більш інформативним методом щодо оцін-ки функції ПШ, пошкодження верифіковано у 86 (45,7 %) хворих на ТЕЛА.

За оригінальною шкалою PESI (рис. 3): клас I був виявлений у 33 (29,7 %) хворих, клас II -- у 36 (32,4 %), клас III -- у 20 (18 %), клас IV -- у 17 (15,3 %), клас V -- у 5 (4,5 %) хворих відповідно.

Таким чином, помірно високий ризик був виявле-ний у 56 (29,8 %) хворих, група помірно низького та низького ризику -- у 31 (16,5 %) та 24 (12,8 %) пацієнтів (рис. 4).

При проведенні ДУЗС (табл. 3) ознаки тром-бозу у венах нижніх кінцівок були виявлені у 53 (28,2 %) хворих, з них у 21 (11,2 %) випадку -- на рівні загальної стегнової вени, у 26 (13,8 %) -- під-колінної вени та у 6 (3,2 %) хворих -- на рівні вен гомілок.

Рисунок 4. Розподіл хворих на ТЕЛА залежно від групи ризику, п (%)

Тромболітична терапія (ТЛТ) була проведена 95 (57,2 %) хворим на гостру ТЕЛА (табл. 4). Із них 77 (81,1 %) були пацієнтами високого ризику ранньої смерті від ТЕЛА, 18 (18,9 %) хворих були стратифіко- вані до помірно високого ризику, але мали нестабільну гемодинаміку. У 78 (82,1 %) випадках тромболізис про-водили з використанням стрептокінази, у 17 (17,9 %) -- альтеплази. Через відсутність стабілізації гемодинамі- ки після першого тромболізису 5 (5,3 %) пацієнтам була вдруге проведена ТЛТ

Після проведеної ТЛТ хворим був призначений еноксапарин у дозі 1 мг/кг двічі щонайменше протя-гом 5 діб (середній термін -- 5,9 ± 2,1 доби). Риварок- сабан був призначений 66 (39,8 %) пацієнтам на 6-ту добу після ТЛТ за схемою 15 мг двічі протягом 21 днів, з подальшим призначенням 20 мг або 15 мг, залежно від швидкості клубочкової фільтрації [9]. Дабігатран при-значили 4 (2,4 %) хворим через 5 діб після проведеної ТЛТ по 150 мг двічі на добу протягом усього періоду лікування [5]. Апіксабан був призначений 4 (2,4 %) пацієнтам в дозі 10 мг двічі на добу протягом першого тижня, потім 5 мг двічі на добу протягом усього періо-ду лікування [6]. Варфарин призначили 4 (2,4 %) паці-єнтам на 2-гу добу після тромболізису на тлі введення еноксапарину до досягнення цільового міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). 4 (2,4 %) хворим було залишено підшкірне введення еноксапарину у лі-кувальній дозі протягом усього періоду лікування.

Антикоагулянти були призначені 71 хворому на ТЕЛА, які не отримали ТЛТ. У 18 (10,8 %) випадках

лікарями був обраний варфарин на тлі введення енок- сапарину в лікувальній дозі до досягнення цільового МНВ, у 25 (15 %) -- ривароксабан 15 мг двічі 21 день, далі 20 мг, у 9 (5,4 %) -- апіксабан 10 мг двічі 7 діб, далі 5 мг двічі, у 16 (9,6 %) -- дабігатран 150 мг двічі через 5--7 діб після монотерапії еноксапарином у лікувальній дозі.

ТЕЛА з однаковою частотою діагностували у чоло-віків і жінок, відмінності за віком не було. Серед най-більш значущих і значних факторів ризику розвитку ТЕЛА переважали венозний тромбоз та емболії в анам-незі й активне злоякісне онкологічне захворювання (43 та 35 % відповідно), а з менш значимих -- похилий вік, варикозне розширення вен нижніх кінцівок та артері-альна гіпертензія (47,9; 31,4 та 52,1 % відповідно). У пе-реважної більшості пацієнтів реєстрували поєднання 2 та більше факторів ризику. Ознаки дисфункції правого шлуночка за даними МКТ-ангіографії легеневих арте-рій та/або ЕхоКГ були наявні у 45,7 % хворих. Високий та помірно високий ризик ранньої смерті на тлі гострої ТЕЛА виявили у значного відсотка (71,8 %) пацієнтів, що потребувало включення тромболітика в стратегію лікування.

Список літератури

анамнестичний ризик легеневий артерія

1. Діагностика та лікування гострої тромбоемболії легеневої артерії. Робоча група експертів Асоціації кардіологів України, Асоціації з невідкладної кардіології, Асоціації судинних хірургів, Асоціації кардіохірургів, Асоціації пульмонологів, Асоціації анестезіологів-реаніматологів України. Український кардіологічний журнал. 2016. Додаток 2. ISSN 1608-635X.

2. Настанови з клінічноїехокардіографії: посібник. В.М. Ко-валенко, М.М. Долженко, С.В. Поташев. НМАПОім. П.Л. Шупи- ка МОЗ України, ННЦ«Інститут кардіології імені М.Д. Стра- жеска». К.: Наукова думка, 2018. 327с.

3. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема: аналітично-статистичний посібник. За ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького; ННЦ «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска». К.: Коломіцин В.Ю, 2014. 119 с.

4. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the Eu-ropean Respiratory Society: The Task Force for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism of the European Society of Cardiology. European Heart Journal. 2020. 41(4). 543-603. doi: 10.1093/eurheartj/ehz405].

5. Ageno W., Casella I.B., Han C.K. et al. RE-COVERYDVT/ PE: Rationale and design of a prospective observational study of

6. acute venous thromboembolism with a focus on dabigatran etexilate. Thrombosis and Haemostasis. 2017. 117(2). 415-421. doi: 10.1160/ TH16-07-0566.

7. Agnelli G., Buller H.R., Cohen A. for the AMPLIFY Investiga-tors Oral Apixaban for the Treatment of Acute Venous Thromboem-bolism. New England Journal of Medicine. 2013. 369. 799-808 doi: 10.1056/NEJMoa1302507.

8. American Society of Hematology 2020guidelines for manage-ment of venous thromboembolism: treatment of deep vein thrombosis andpulmonary embolism. Blood Advances. 2020. 4(19). 4693-4738. doi: 10.1182/bloodadvances.2020001830.

9. BikdeliB., Madhavan M.V., JimenezD. etal. COVID-19and Thrombotic or Thromboembolic Disease: Implications for Prevention, Antithrombotic Therapy, and Follow-Up JACC State-of-the-Art Re-view. Journals of the American College of Cardiology. 2020. 75(23). 2950-2973. doi: 10.1016/j.jacc.2020.04.031.

10. Buller H.R., Prins M.H., Lensin A.W. et al. Oral rivaroxaban for the treatment of symptomatic pulmonary embolism. The New Eng-land Journal of Medicine. 2012. 366(14). 1287-1297.

11. Cohen A.T., Agnelli G., Anderson F.A. et al. Venous thrombo-embolism (VTE) in Europe. The number of VTE events and associated morbidity and mortality., VTE Impact Assessment Group in Europe (VITAE). Thrombosis and Haemostasis. 2007. 98(4). 756-764. doi: 10.1160/TH07-03-0212.

12. Donze J., Le Gal G., Fine M.J. et al. Prospective validation of the Pulmonary Embolism Severity Index. A clinical prognostic model for pulmonary embolism. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 2008. 100(5). 943-948. doi: 10.1160/TH08-05-0285.

13. Geerts W.H., Bergqvist D., Pineo G.F. et al. Prevention of venous thromboembolism: American College of Chest Physi-cians Evidence -- Based Clinical Practice Guidelines (8th Edi-tion). Chest. 2008. 133(6 Suppl.). 381S-453S. doi: 10.1378/chest. 08-0656.

14. Greer I.A., Heit J.A., Hutchinson J.L. et al. Venous thrombo-embolism (VTE) in Europe. The number of VTE events and associated morbidity and mortality. VTE Impact Assessment Group in Europe (VITAE). Thrombosis and Haemostasis. 2007. 98(4). 756-764. doi: 10.1160/TH07-03-0212].

15. Heit J.A. Epidemiology of venous thromboembolism. Na-ture Reviews Cardiology. 2015. 12(8). 464-474. doi: 10.1038/nrcar- dio.2015.8.

16. Hofer М. CT Teaching Manual: A Systematic Approach to CTReading, 4th Edition. MEDIDAKPublishing GmbH, 2013. 367p.

17. Huang W., Goldberg R.J., Anderson F.A., Kiefe C.I., Spen-cer F.A. Secular trends in occurrence of acute venous thromboembolism: the Worcester VTE study (1985--2009). The American Journal of Med-icine. 2014. 127(9). 829-839. doi: 10.1016/j.amjmed.2014.03.041].

18. Kitabatake A., Inoue M., Asao M. et al. Noninvasive evalua-tion of pulmonary hypertension by a pulsed Doppler technique. Circu-lation. 1983. 68(2). 302-309. PMID: 6861308.

19. Lang R.M., Badano L.P., Mor-Avi V. et al. Recommenda-tions for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. European Heart Journal Cardiovascular Imaging. 2015. 16(3). 233-271. doi: 10.1093/ehjci/jev014.

20. LangR., Goldstein S.A., Kronzon I., Khandheria B.K., Mor- Avi V. ASE's Comprehensive Echocardiography. Elsevier Health Sci-ences. 2015. 941 р.

21. Llitjos J.-F., Leclerc M., Chochois C. et al. High incidence of venous thromboembolic events in anticoagulated severe COVID-19 patients. The Journal of Thrombosis and Haemostasis. 2020. 18(7). 1743-1746. doi: 10.1111/jth.14869.

22. Patientregistret 1987--1996. Kvalitet och innehall. Stock-holm: Epidemiologiskt Centrum, Socialstyrelsen, 1998.

23. Silverstein M.D., Heit J.A., Mohr D.N. et al. Trends in the incidence of deep vein thrombosis and pulmonary embolism: a 25-year population-based study. Archives of Internal Medicine. 1998. 158(6). 585-593. doi: 10.1001/archinte.158.6.585].

24. Stein P.D., Matta F., Hughes M.J. In Hospital Mortality with Deep Venous Thrombosis. The American Journal of Medicine. 2016. 130(5). 596-600. doi: 10.1016/j.amjmed.2016.10.030iii].

Размещено на Allbest

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.