Депресія з аутоагресивними проявами у постраждалих при радіаційній катастрофі і бойових діях

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня «Психіатрія»

Депресія з аутоагресивними проявами у постраждалих при радіаційній катастрофі і бойових діях

Анотація

Н.П. Отрощенко, П.О. Отрощенко. Депресія з аутоагресивними проявами у постраждалих при радіаційній катастрофі і бойових діях

Мета. Підвищити рівень медичної допомоги хворим на депресію з аутоагресивними проявами (АП), постраждалим при радіаційній катастрофі і бойових діях за допомогою розробки нових діагностично-лікувальних програм.

Матеріал і методи. Клінічними і параклінічними методами обстежено 70 чоловіків, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції (УЛНА ЧАЕС), віком від 55 до 69 років основна група та 45 чоловіків комбатантів АТО (ООС), віком від 25 до 59 років, група порівняння, хворих на депресію з АП і коморбідну патологію, застосовано діагностично-лікувальні програми, катамнестичне спостереження від 2 місяців до 2 років.

Результати. В УЛНА ЧАЕС і комбатантів АТО (ООС) запропоновані діагностично-лікувальні програми виявили переважання астенічного і тривожного варіантів депресії з АП, коморбідність з психосоматичними, іншими порушеннями (р<0,05).

Висновки. Запропоновані діагностичнолікувальні програми підвищать рівень медичної допомоги УЛНА ЧАЕС і учасникам АТО (ООС), попередять виникнення самогубств.

Ключові слова: депресія, аутоагресивні прояви, діагностично-лікувальні програми, комбатанти АТО (ООС), ліквідатори наслідків Чорнобильської аварії.

Аннотация

Н.П. Отрощенко, П.О. Отрощенко. Депрессия с аутоагрессивными проявлениями у пострадавших при радиационной катастрофе и боевых действиях

Цель. Повысить уровень медицинской помощи больным депрессией с аутоагрессивными проявлениями (АП), пострадавшим при радиационной катастрофе и боевых действиях, посредством разработки новых диагностических и лечебных программ.

Материал и методы. Обследовано 70 мужчин, учасников ликвидации последствий аварии на Чернобыльськой атомной станции (УЛПА ЧАЭС), возрастом 55-69 лет основной группы и 45 мужчин комбатантов АТО (ООС) возрастом 25-59 лет группы сравнения, больных депрессией с АП и коморбидными расстройствами, с применением программ диагностики и лечения, катамнестического наблюдения от 2 месяцев до 2 лет.

Результаты. У УЛПА ЧАЭС и комбатантов АТО (ООС) предложенные программы диагностики и лечения выявили преобладание астенического и тревожного вариантов депрессии с АП, коморбидность с психосоматическими и другими нарушениями (р<0,05).

Выводы. Предложенные комплексные диагностические и лечебные программы повысят уровень медицинской помощи УЛПА ЧАЕС и комбатантам АТО (ООС), предупредят возникновение самоубийств.

Ключевые слова: депрессия, аутоагрессивные проявления, программы диагностики и лечения, комбатанты АТО (ООС), ликвидаторы последствий Чернобыльской аварии.

Annotation

N.P. Otroshchenko, Р.О. Otroshchenko. Depression with auto-aggressive manifestations in victims during a radiation disaster and fighting

Purpose. To increase the level of medical care for depression patients with autoaggressive manifestations (AM) in victims during a radiation disaster and fighting by developing new diagnostic and treatment programs.

Material and methods. The object and methods of the study were 70 liquidators of the accident consequences at the Chernobyl nuclear power plant aged from 55 to 69 years old and 45 combatants of the Anti-terroristic operation (Joint forces operation) aged from 25 to 59 years old comparison group, depression patients with AM, psychosomatic pathology were examined. For the main group and the comparisons group were used clinical and paraclinical methods, division into groups, according to diagnostic and treatment programs, therapy and follow-up from 2 months to 2 years.

Results. The main group observed increasing depressive frequency disorders with AM in liquidators of the accident consequences at the Chernobyl nuclear power plant. The examination revealed asthenic in 34 (48.6%) patients, anxiety in 13 (18.6%), apathetic in 8 (11.4%), hypochondriac in 7 (10%), dysphoric in 5 (7.1%), obsessive-phobic in 3 (4.3%) variants of depression with AM. These particular disorders are characterized asthenic, anxiety and apathetic symptoms, progressive course, personality changes with organic and psychosomatic traits, cognitive deficit (р <0,05).

In the comparison group, asthenic was found in 13 (28.9%) patients, anxious in 11 (24.4%), hypochondriac in 10 (22.2%), dysphoric in 6 (13,3%), and obsessive-phobic in 3 (6.7%) and apathetic variants in 2 (4.4%) depression with AM. After the participation in the Anti-terroristic operation (Joint forces operation) fighters exhibit depression with AM in combination with psychosomatic and personality traits, changes in the bioelectrical activity of the brain.

These particular disorders are characterized asthenic, anxiety, hypochondriac symptoms, personality and psychosomatic traits (р <0,05).

Conclusions. The proposed comprehensive treatment and diagnostic program will increase the level of medical care of the liquidators of the accident consequences at the Chernobyl nuclear power plant, combatants of the Anti-terroristic operation (Joint forces operation) and prevent the occurrence of suicide.

Key words: depression, autoaggressive manifestations, diagnostics, treatment, prevention, combatants of the Anti-terroristic operation (Joint forces operation), liquidators of the consequences of the Chernobyl accident.

Вступ

На депресію в усьому світі хворіє понад 300 мільйонів осіб, цей показник невпинно зростає, особливо серед самотніх, знедолених, хворих на рак, інвалідів, людей похилого віку, осіб, які зазнали психічних травм, екстремальних впливів [3, 4, 12]. Переживання таких надзвичайних ситуацій, як техногенні катастрофи, природні стихійні лиха, соціально-економічні кризи, війни, терористичні акти, тощо, пов'язані з підвищеним ризиком розвитку симптомів депресії, тривоги, постстресових розладів, а також з підвищенням суїцидальної активності [1, 3, 7, 8, 9]. Фахівці виділяють легку, середнього ступеня і важку; ендогенну, екзогенну, психогенну; циркулярну і нециркулярну; психотичну і непсихотичну депресію [3, 4]. Вона призводить до значних страждань, поганого функціонування людини (соціального, виробничого, сімейного, тощо), загибелі щороку в результаті самогубства близько 800 000 осіб, та має другий за значимістю після серцево-судинних захворювань світовий показник причини смерті людей працездатного віку. Зниження смертності від самогубств визнано пріоритетом ВООЗ як гло бальна ціль і є одним із показників Цілі ООН щодо сталого розвитку на 2019-2023 роки та Плану дій ВООЗ щодо психічного здоров'я на 2013-2030 роки [1, 12].

Україна за останні 35 років пережила низку надзвичайних ситуацій, в тому числі, Чорнобильську аварію у 1986 році, соціально-економічну кризу 1990-х років і військовий конфлікт на Сході Україні, який триває з 2014 року до теперішнього часу. Високий рівень суїцидальної активності в учасників бойових дій Антитерористичної операції (АТО) (Операції об'єднаних сил (ООС)) та учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції (УЛНА ЧАЕС) є одною з основних проблем вітчизняної охорони здоров'я, які потребують термінового втручання для профілактики суїцидів у постраждалих [1, 2, 3].

Депресія, тривога, страх, неспокій, соматичні симптоми, що не мають чіткої органічної основи, збільшення кількості випадків зловживання алкоголем і наркотичними речовинами є передбачуваними наслідками впливу на психічне здоров'я людини ядерних катастроф з викидами токсичних речовин на атомних електростанціях Три-Майл-Айленда (США), Чорнобиля (Україна), Фукусіми (Японія) [3, 2, 5, 8]. Депресії, пов'язані з радіаційними катастрофами, більшістю спеціалістів вважаються результатом комплексного впливу психогенних, радіаційних факторів і впливом традиційних факторів ризику, соматоневрологічної патології, генетичного та преморбідного чинників [1, 2, 4, 7, 8].

Основні аспекти досліджень вітчизняних вчених соціально-демографічних і клініко-діагностичних проблем постстресових, афективних, патохарактерологічних, психоорганічних та інших розладів у ліквідаторів Чорнобильської аварії, в тому числі, з променевою хворобою, викладені в матеріалах публікацій за останні 3 роки [1, 2, 3, 5].

Станом на початок 2019 року налічувалося майже 370 тис. ветеранів АТО (ООС) та понад 320 тис. УЛНА ЧАЕС. Тому дослідження проблем суїцидальної активності в УЛНА ЧАЕС і комбатантів АТО (ООС) є важливим не тільки для України, а й для світової спільноти [1]. Отже, актуальність роботи зумовлена значною кількістю постраждалих і поширеністю депресії з аутоагресивними проявами (АП) в УЛНА ЧАЕС і в учасників бойових дій АТО (ООС), що потребує підвищення якості медичної, в тому числі спеціалізованої психолого-психіатричної, соціальної та інших видів допомоги.

У сучасних зарубіжних публікаціях значна увага приділяється лікувально-реабілітаційним аспектам психічних порушень при посттравматичних стресових, патохарактерологічних змінах особистості, розладах внаслідок зловживання алкоголем та іншими психоактивними речовинами, пов'язаних з наслідками надзвичайних ситуацій, в першу чергу, у ветеранів військових конфліктів і ліквідаторів наслідків радіаційних катастроф [8, 9, 10, 11]. Не залишаються поза увагою вчених психосоматичні аспекти виникнення психічних розладів, вплив надзвичайних ситуацій на формування депресії та суттєвий вплив депресії на психосоматичну захворюваність у зазначених осіб [3, 8, 9, 11]. Як в Україні, так і у всьому світі особливого значення набувають проблеми медичної допомоги хворим на депресію з АП, пов'язану з надзвичайними ситуаціями, перш за все, психіатричної [1, 3, 7, 8]. У зв'язку з підвищенням частоти депресії з АП та рівня суїцидальної активності у вказаних осіб, не втрачають своєї актуальності для клінічної практики і теоретичної психіатрії питання діагностики, лікування та профілактики вказаних розладів [6, 10, 11]. Однак, на сьогодні друкованих праць, присвячених вказаним питанням недостатньо [1, 2, 3, 5, 8].

Мета роботи - підвищити рівень медичної допомоги хворим на депресію з АП учасникам ліквідації (ліквідаторам) наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА ЧАЕС) і учасникам бойових дій (комбатантам) Антитерористичної операції (АТО) (Операції об'єднаних сил(ООС)) за допомогою розробки нових ефективних діагностично-лікувальних програм.

діагностичний лікувальний аутоагресивний депресія ліквідатор

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 70 чоловіків УЛНА ЧАЕС, віком від 55 до 69 років (відповідно, на момент аварії, віком від 20 до 34 років) основна група та 45 чоловіків учасників АТО (ООС), віком від 25 до 59 років, група порівняння, хворих на депресію з аутоагресивними проявами (АП), вегетативну, психоорганічну, цереброваскулярну та соматичну патологію (F 06.3; F 06.6; F 07.0; F 41.2; F 42.2; F 43.1; F 43.21; F 43.22; F 43.23 за МКХ-10) на базі кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія», відділі та відділенні радіаційної психоневрології, поліклініки Радіаційного Реєстру Національного наукового центру радіаційної медицини (ННЦРМ). В дослідженнях основної і контрольної груп використані клініко-психопатологічний, клінічний, патопсихологічний (проба на запам'ятання з 10 слів, таблиці Шульте, коректурна проба, шкали Гамільтона, Спілбергера, методики Шмішека, САН та психологічної діагностики ставлення до хвороби), нейрофізіологічний, клініко-катамнестичний та клініко-статистичний методи. Застосовано соматоневрологічні клінічні обстеження і лабораторні дослідження. Пацієнти основної контрольної груп, які підписали інформовану згоду на психіатричну допомогу, обстежені вказаними методами, розподілені на групи, відповідно до варіанту депресії з АП і діагностично-лікувальних програм з біологічними та соціотерапевтичними складовими. Катамнестичне спостереження тривало від 2 місяців до 2 років. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації.

Результати та їх обговорення

В основній групі УЛНА ЧАЕС відібрані пацієнти, які на підставі архівної медичної документації були здоровими до участі в аварійних роботах по ліквідації наслідків аварії. Дебютом психічної патології у них була вегетативна дисфункція (астено-вегетативні, вегето-судинні розлади або нейроциркуляторна дистонія). Серед соматичних розладів у обстежених частіше зустрічалися серцевосудинні розлади, захворювання ендокринної системи, органів зору, ЛОР-органів, шлунково-кишкової системи, крові, шкіри та інші. Соматична патологія могла бути наслідком впливу комплексу факторів Чорнобильської катастрофи. Нерадіаційними факторами можна вважати травми, інфекційні захворювання. У зазначених хворих діагностовано депресії з АП. З дослідження виключені хворі на променеву хворобу, ендогенні та психотичні розлади. В той же час, 64 (91,4%) УЛНА мали документально підтверджені дані про дозу опромінення від 3 до 96 Бер.

При депресії з АП у обстежених УЛНА ЧАЕС виявлені скарги на знижений, пригнічений настрій, транзиторні переживання антивітального характеру, ідеї самозвинувачення та малоцінності, порушення сну, апетиту, труднощі мислення при вирішенні проблем, несвоєчасне звернення по медичну допомогу. Наведені скарги наростали в другій половині дня. В той же час відмічались: емоційна лабільність, нетримання афекту, втомлюваність, головні болі, запаморочення, «відключення», в'ялість, виснажливість. У всіх хворих виявлялись зниження пам'яті, концентрації уваги, підвищена психічна та фізична втомлюваність, зниження можливості цілеспрямованої діяльності.

При обстеженні виявлені наступні варіанти депресії з АП: астенічний у 34 (48,6%), тривожний у 13 (18,6%), апатичний у 8 (11,4%), іпохондричний у 7 (10%), дисфоричний - у 5 (7,1%), обсесивно-фобічний у 3 (4,3% ) пацієнтів.

В основній групі хворих на депресію з АП 57 (81,4%) чоловіків одружені, 3 (4,3%) не одружені, 5 (7,1%) в нестабільному громадянському шлюбі, 3 (4,3%) розлучені, 2 (2,9% ) вдівці. У зазначеній групі хворих 44 (62,9%) чоловіків працювали, з них Ш групу інвалідності мали 5 (5,1%) чоловіків. ІІ групу інвалідності мали 26 (37,1%) чоловіків, які не працювали.

Результати психологічного обстеження вказаних хворих свідчать про зниження безпосереднього і відстроченого запам'ятання - у пробі на запам'ятання з 10 слів хворі, в середньому, відтворювали 6 слів; у 90% обстежених за таблицями Шульте і коректурною пробою ( при виконанні одної проби, в середньому, припускали 14 помилок) порушення сенсомоторної діяльності, темпу, виснажливості за гіпостенічним типом, зниження функції активної уваги; середній показник депресії за шкалою Гамільтона 25,3 бали; за шкалою Спілбергера відмічався підвищений рівень ситуативної тривожності середній показник 47 балів; за методикою Шмішека, у 68,6% пацієнтів, особливості особистості визначались в межах норми, помірні акцентуації відзначались у 15,7% обстежених, виражені особистісні дисгармонії у 10%, дисгармонії з психопатичними рисами у 5,7% обстежених; за методикою САН у всіх пацієнтів відмічались низькі показники “самопочуття”, “активності”, “настрою” та у 89,2% обстежених відзначалось неадекватне ставлення до хвороби, яке супроводжувалось дезадаптивною поведінкою. Вказані результати є непрямим підтвердженням депресивного і екзогенно-органічного симптомокомплексу.

За результатами електроенцефалографічного обстеження у 60% основної групи мали місце зміни біоелектричної активності, спричиненої залученням у патологічний процес не тільки кіркових, а і мезодіенцефальних утворень, порушення нормального балансу між висхідними та нисхідними, десинхронізуючими і синхронізуючими системами.

Реоенцефалографія виявила суттєві зміни тонусу судин і циркуляції крові у вертебробазилярному басейні, дистонія судин мозку з утрудненням венозного відтоку в усіх хворих. У більшості хворих спостерігались явища внутрішньочерепної гіпертензії, пов'язані з венозним і лікворним застоєм. Вищезазначене підтверджує наявність екзогенно-органічного симптомокомплексу різного ступеня вираженості.

Контрольна група, 45 чоловіків, учасники АТО (ООС), які при депресії з АП скаржились на знижений, пригнічений настрій більшу частину дня, емоційне напруження, надмірну дратівливість, зниження працездатності, підвищену психічну і фізичну втомлюваність, порушення сну, відчуття провини, ідеї самозвинувачення, самоприниження, малоцінності, транзиторні думки антивітального характеру, неприємні відчуття у внутрішніх органах, які не підтверджувались об'єктивно, періодичний головний біль, який посилювався через втому, або в психотравмуючих ситуаціях. Більшість вказаних пацієнтів пізно звертались до медичних закладів, залишаючись тривалий час без належної медико-соціальної та психологічної допомоги.

В групі порівняння виявлені наступні варіанти депресії з АП: астенічний у 13 (28,9%); тривожний у 11 (24,4%); іпохондричний у 10 (22,2%), дисфоричний у 6 (13,3%), обсесивно-фобічний у 3 (6,7%), апатичний у 2 (4,4%) пацієнтів.

У пробі на запам'ятання з 10 слів хворі в середньому відтворювали 7 слів; у 60% обстежених за таблицями Шульте і коректурною пробою порушення сенсомоторної діяльності, темпа, виснажуваності переважно за гіпостенічним типом, зниження функції активної уваги; середній показник депресії за шкалою Гамільтона 25,8 балів; за шкалою Спілбергера відмічався підвищений рівень ситуативної тривожності середній показник 49 балів; за методикою САН у всіх пацієнтів відмічались низькі показники “самопочуття”, "активності”, "настрою”; за методикою Шмішека, у 57,7% пацієнтів, особливості особистості визначались в межах норми, помірні акцентуації відзначались у 17,8% обстежених, виражені особистісні дисгармонії у 15,6%, дисгармонії з психопатичними рисами у 8,9% обстежених; у всіх пацієнтів підтверджувались наявність депресивного симптомокомплексу, неадекватне ставлення до хвороби та дезадаптивна поведінка, іритативні зміни біоелектричної активності головного мозку.

Таким чином, діагностично-лікувальний комплекс дозволив виявити в УЛНА ЧАЕС при депресії з АП переважання астенічного, тривожного, апатичного варіантів (р<0,05), коморбідність з психоорганічними психосоматичними, цереброваскулярними порушеннями, когнітивним дефіцитом і схильністю до прогредієнтності зазначених розладів. У комбатантів АТО (ООС) при депресії з АП переважають астенічний, тривожний, іпохондричний, дисфоричний варіанти (р<0,05), які поєднуються з психосоматичною патологією і змінами особистості. Отже, варіанти депресії з АП у пацієнтів основної і контрольної груп мають як спільні риси, так і деякі клінічні і параклінічні відмінності, які зумовили структуру лікувально-діагностичних програм.

Психіатричні ефекти землетрусу, цунамі і ядерної аварії у Фукусімі відрізнялись матеріалом і методами дослідження, і включали не тільки посттравматичні реакції, а і хронічні симптоми депресії, серед яких негативні уявлення про ризик генетичних ефектів радіації у евакуйованих і значне виснаження та різні типи депресивних симптомів у рятівників, зловживання алкоголем, які можуть спричинити саморуйнівну поведінку, суїцид. Висновки про потребу зазначеними особами у більш інтенсивному догляді і лікуванні в системі існуючої мережі медичної допомоги, ключовим моментом якої є ефективна взаємодія між різними ресурсами з залученням зовнішніх експертів, не протирічать отриманим нами результатам і зробленим висновкам [8].

Вивчення зв'язку бойового впливу з поведінковими розладами (постстресовий розлад, депресія, зловживання алкоголем) після служби в армії США серед жінок, які повернулись з Афганістану та Іраку, відрізняється контингентом досліджуваних за статтю, віком, етнічними та деякими іншими характеристиками [9].

В огляді літератури з лікування посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців традиційними фармакологічними та психологічними втручаннями порівнюється з результатами терапії інноваційними методами: віртуальною реальністю, інтерфейсом мозок-комп 'ютер, тренуванням серцевої когерентності, голкотерапією, омега-3 жирними кислотами та іншими натуральними продуктами, навчанням усвідомленим сновидінням і енергетичній терапії, за відсутності докладного диференційно-діагностичного обґрунтування [7].

Проведене нами дослідження відрізняється матеріалом, методами, метою з соціально-епідеміологічним дослідженням причин і смертності серед ветеранів ООС та УЛНА ЧАЕС після демобілізації в період 2014-2019 років, яке засвідчує можливість суїциду, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння [1]. В той же час, дані зазначених робіт підкреслюють актуальність даної проблеми в Україні, необхідність її подальшого вивчення, важливість налагодження співпраці фахівців різних відомств та установ для ефективної медико-соціальної та психологічної допомоги.

Порівняльна характеристика «алкогольних» депресій при посттравматичних стресових розладах (ПТСР) у комбатантів АТО (ООС) та відповідних розладах в УЛНА ЧАЕС відрізняється від нашого дослідження матеріалом, виявляючи спільне та відмінне у психопатології зазначених осіб з «алкогольними» депресіями [5].

Психометричні методи дослідження нейропсихобіологічних механізмів афективних і когнітивних розладів в УЛНА ЧАЕС і учасників АТО суттєво відрізняються від застосованих нами методів, і виявляють риси патологічного розвитку особистості: зниження екстраверсії і гіпертимності, зростання застрягання, педантичності, циклотимності, збудливості та дистимності, ознаки загострення характерологічних рис та збільшення кількості акцентуацій особистості, гіпертрофоване сприйняття радіаційного ризику в УЛНА ЧАЕС, яке об'єднує соціально-стресові, посттравматичні стресові та психосоматичні розлади [2].

На відміну від нашої роботи, дослідження ПТСР у літніх та молодих ветеранів бойових дій з США і надлишкової ваги та ожиріння, вказує на найбільшу взаємозалежність зазначених розладів у літніх ветеранів, що підтверджує важливість вивчення впливу ПТСР на здоров'я упродовж усього життя, вивчення вікових і психосоматичних взаємозв'язків [11].

Не зупиняючись на діагностичних питаннях, презентуються, як додаткові методи лікування, їзда на велосипеді, яка зменшує симптоми гіперзбудження та нормалізує сон у ветеранів США при ПТСР з зазначеними порушеннями [10], та фізичне навантаження на біговій доріжці при лікуванні ПТСР у жінок [6].

В нашій роботі не проведено детального аналізу залежності між дозою опромінення та глибиною депресії з АП у УЛНА ЧАЕС, лікувально-реабілітаційних питань для УЛНА ЧАЕС і ветеранів АТО (ООС) , що є певним недоліком, з одного боку, а з іншого боку стимулом до подальшої розробки зазначених проблем.

Висновки

Таким чином, дослідження підтвердило надзвичайну актуальність, масштаби та наслідки для України проблеми депресії з АП в УЛНА ЧАЕС та комбатантів АТО (ООС). За допомогою діагностично-лікувального комплексу виділені клінічні варіанти депресії з АП, які мають спільні риси, що надає можливість застосувати розроблену програму при депресії з АП як для УЛНА ЧАЕС, так і для комбатантів АТО (ООС), своєчасно виявити зазначені розлади, застосувати ефективну діагностичну та лікувально-профілактичну стратегію, підвищити рівень медичної допомоги, перш за все, психіатричної, зменшити ризик негативних наслідків вказаних розладів для здоров'я та життя, скоротити економічні витрати, пов'язані з зазначеною проблемою, покращити якість життя хворих та їх сімей.

В той же час, проведене дослідження підтверджує необхідність подальших теоретичних досліджень і практичних розробок, включення їх в програми підготовки спеціалістів-психіатрів, наркологів, психотерапевтів, сімейних лікарів і медичних психологів, активного впровадження в службі охорони здоров'я, створення державної та міжнародної спеціалізованої системи надання невідкладної та довготривалої психіатричної та психологічної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях з використанням медико-психологічних, фізичних, соціальних та інших заходів в роботі психіатричних і психологічних бригад, психіатричних амбулаторних і стаціонарних реабілітаційних центрів, спеціалізованих кризових центрів для попередження підвищення частоти депресії з АП та виникнення самогубств.

Література

1. Дослідження суїцидальної поведінки у ветеранів операції об'єднаних сил на сході України і ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції / І.Я. Пінчук, С.В. Болтоносов, Н.В. Атаманчук [та ін.] // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2020. Вип. 25. C. 230-248.

2. Нейропсихобіологічні механізми афективних і когнітивних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням поліморфізму генів / К.М. Логановський М.О. Бомко, І.В. Авраменко [та ін.] // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2018 Вип. 23. C. 373-409.

3. Отрощенко Н.П. Клінічні аспекти аутоагресивних проявів у хворих на депресію / Н.П. Отрощенко, П.О. Отрощенко // Променева діагностика, променева терапія. 2018. №4. - С. 55-61.

4. Отрощенко Н.П. Проблеми депресії та аутоагресивних проявів у онкохворих / Н.П. Отрощенко, І.П. Отрощенко, П.О. Отрощенко // Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. 2019. №4. С. 23-27.

5. Порівняльна характеристика «алкогольних депресій» в осіб, які брали участь у бойових діях (комбатантів) і постраждалих при радіаційній катастрофі / О.К. Напрєєнко, К.М. Логановський, Н.Ю. Напрєєнко [та ін.] // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2018. Вип. 23. C. 423-441.

6. Exercise augmentation of exposure therapy for PTSD: rationale and pilot efficacy data / Powers M. B., Medina J. L., Burns S. [et al.] // Cogn Behav Ther Act. 2015. №44(4). P. 314-327.

7. Lake J. The integrative management of PTSD: A review of conventional and CAM approaches used to prevent and treat PTSD with emphasis on military personnel / J. Lake // Advances in Integrative Medicine. 2015. P. 13-23.

8. Maeda М. Psychosocial effects of the Fukushima disaster and current tasks: Differences between natural and nuclear disasters / M. Maeda, M. Oe, Y. Suzuki // J. Natl. Inst. Public Health. 2018. Vol.67 №1. Р 50-58.

9. The Association of Combat Exposure with Postdeployment Behavioral Health Problems Among U.S. Army Enlisted Women Returning From Afghanistan or Iraq / R.S. Adams, R.V. Nikitin, N.R. Wooten [et al.] // Journal of Traumatic Stress Act. 2016. 29(4). P. 356364.

10. The interactive role of exercise and sleep on veteran recovery from symptoms of PTSD / K.A. Babson, A.J. Heinz, G. Ramirez [et al.] // Ment Health Phys Act. 2015. №8. P. 15-20.

11. PTSD and obesity in younger and older veterans: results from the mind your heart study / B.N. Smith, A.L. Tyzik, T.C. Neylan [et al.] // Psychiatry Res Act. 2015. Vol. 229(3). P. 895-900.

12. World Health Organization. Depression [Electronic resource].

Размещено на allbest.ru