Клінічна характеристика хворих на сезонний алергічний ринокон’юнктивіт (САРК). Анамнестичні дані та структура супутньої патології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клінічна характеристика хворих на сезонний алергічний ринокон'юнктивіт (САРК). Анамнестичні дані та структура супутньої патології

Кузнєцов О.Г.

асистент кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика (м. Київ)

РЕЗЮМЕ

КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ СЕЗОННЫМ АЛЛЕРГИЧЕСКИМ РИНОКОНЬЮНКТИВИТОМ (САРК). АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ И СТРУКТУРА СОПУТСТВУЮЩЕЙ ПАТОЛОГИИ

Кузнецов А.Г.

ассистент кафедры клинической, лабораторной иммунологии и аллергологии

Национальной медицинской академии последипломного образования (НМАПО) имени П.Л. Шупика (г. Киев)

Вступление. Сезонный аллергический ринит - это АЗ слизистых оболочек (в основном конъюнктивы глаз и слизистой носа), что обусловлено гиперчувствительностью к аэрозольным аллергенам пыльцы растений и спор грибов, концентрация которых в воздухе периодически становится причиннозначимой.

Ведущим клиническим проявлением САР считается аллергический конъюнктивит. По статистике, примерно у 70-90% больных с САР развивается пыльцевый конъюнктивит, характеризующийся зудом глаз, век, их покраснением, светобоязнью, слезотечением. Клинически важным является сочетание САР и конъюнктивита. Несмотря на то, что при САР внимание обычно акцентируют на назальных симптомах, более 80% пациентов, как показывает практика, страдают от симптомов со стороны глаз. По данным европейских и североамериканских исследователей, более 70% пациентов с САР страдают одновременно от глазных и назальных симптомов, причем их степень выраженности большинство больных оценивают как среднетяжелую или тяжелую.

Материалы и методы. Клинико-анамнестические исследования проведены у 120 больных в возрасте от 19 до 45 лет. Все исследуемые больные были распределены по степени тяжести течения заболевания: 58 больных со среднетяжелым течением сезонного аллергического ринита и конъюнктивита (САРК), который вызван пыльцей амброзии и 62 больных с тяжелым течением САРК, который вызван пыльцей амброзии. Из них 43 (35,8%) женщин, 77 (64,1%) мужчин в возрасте от 19 до 25 лет - 76 (63,3%), от 25 до 45 лет - 44 (36,6%) больных. Группу контроля составляли 30 здоровых человек.

Результаты исследований. Проведена дифференциация анамнеза инфекционных заболеваний исследованных пациентов. У исследованных больных САРК со среднетяжелым течением, острое респираторное заболевание (ОРЗ) наблюдалось у 54 (26,9%) больных, ветряная оспа - у 16 (8,0%), эпидемический паротит - у 12 (6,0%), корь - у 11 (5,5%), вирусный гепатит - у 4 (1,9%) больных, острый бронхит - у 36 (17,9%), пневмония - у 17 (8,5%), скарлатина - у 6 (2,9%), кишечная инфекция - у 7 (3,5%), ангина - у 25 (12,4%), отит - у 13 (6,5%) больных.

У больных с тяжелым течением САРК, ОРЗ наблюдалось у 59 (23,3%) больных, ветряная оспа - у 24 (9,5%), эпидемический паротит - у 18 (7,1%), корь - у 16 (6,3%), вирусный гепатит - у 7 (2,8%), острый бронхит - у 43 (17%), пневмония - у 19 (7,5%), скарлатина - у 8 (3,2%), кишечная инфекция - у 9 (3,6%), ангина - у 32 (12,6%), отит - у 18 (7,1%) больных.

Анализируя структуры инфекционных заболеваний в анамнезе у исследуемых больных САРК, нужно подчеркнуть, что в их структуре преобладает инфекционный процесс в верхних дыхательных путях и в бронхо-легочной системе, что приводит к истощению неспецифических и специфических факторов иммунитета, формирования вторичного иммунодефицитного состояния в данных системах.

Обсуждение исследований. При изучении биохимических показателей крови у больных САРК в период обострения установлено, что наибольшие изменения наблюдаются со стороны эндогенного холестерина и фосфолипидов, что может указывать на несостоятельность макрофагального звена иммунитета. В то же время p-липопротеиды и НЕЖК были увеличены только в группе больных с тяжелым течением САРК. Увеличение фосфолипидов в сыворотке крови группы больных с тяжелым течением САРК может указывать на реализацию поздней фазы аллергического воспаления на клеточно-тканевые структуры слизистой носа.

Выводы. Проведенные исследования анамнестических данных, структуры сопутствующей патологии, лабораторных показателей аллергологических исследований показало, что САРК формируется на фоне прогрессирующей сенсибилизации и аллергизации организма, на котором реализуется проявление аллергических реакций, формирующих тяжесть течения САРК, и на силу иммунного ответа на разнообразные экзоаллергены, определяющих типы иммунопатологических реакций организма у данного контингента больных.

Ключевые слова: сезонный аллергический риноконьюнктивит, пыльца амброзии.

РЕЗЮМЕ

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА СЕЗОННИЙ АЛЕРГІЧНИЙ РИНОКОН'ЮНКТИВІТ (САРК). АНАМНЕСТИЧНІ ДАНІ ТА СТРУКТУРА СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ

Кузнецов О. Г.

асистент кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології

Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика (м. Київ)

Вступ. Сезонний алергічний риніт - це АЗ слизових оболонок (переважно кон'юнктиви очей і слизової носа), що обумовлено гіперчутливістю до аерозольних алергенів пилку рослин і спор грибів, концентрація яких у повітрі періодично стає причиннозначущою.

Провідним клінічним проявом САР вважається алергічний кон'юнктивіт. За статистикою, приблизно у 70-90% хворих з САР розвивається пилковий кон'юнктивіт, що характеризується свербінням очей, повік, їх почервонінням, світлобоязню, сльозотечею. Клінічно важливим є поєднання САР і кон'юнктивіту. Незважаючи на те, що при САР увагу, зазвичай, акцентують на назальних симптомах, більше 80% пацієнтів, як показує практика, страждають від симптомів з боку очей. За даними європейських і північноамериканських дослідників, більше 70% пацієнтів з САР страждають одночасно від очних симптомів і назальних, причому їх ступінь вираженості більшість хворих оцінюють як середньотяжку або тяжку.

Матеріали та методи. Клініко-анамнестичні дослідження проведено у 120 хворих віком від 19 до 45 років. Усіх досліджуваних хворих було розподілено за ступенем тяжкості перебігу захворювання: 58 хворих із середньотяжким перебігом сезонного алергічного риніту та кон'юнктивітом (САРК), який викликано пилком амброзії та 62 хворих із тяжким перебігом САРК, який викликано пилком амброзії. З них 43 (35,8%) жінок, 77 (64,1%) чоловіків, віком від 19 до 25 років -76 (63,3%), від 25 до 45 років - 44 (36,6%) хворих. Групу контролю складали 30 здорових осіб.

Результати досліджень. Проведена диференціація анамнезу інфекційних захворювань досліджених пацієнтів. У досліджених хворих на САРК із середньо-тяжким перебігом, гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) спостерігалось у 54 (26,9%) хворих, вітряна віспа - у 16 (8,0%), епідемічний паротит - у 12 (6,0%), кір - у 11 (5,5%), вірусний гепатит - у 4 (1,9%) хворих, гострий бронхіт - у 36 (17,9%), пневмонія - у 17 (8,5%), скарлатина - у 6 (2,9%), кишкова інфекція - у 7 (3,5%), ангіна - у 25 (12,4%), отит - у 13 (6,5%) хворих. У хворих з тяжким перебігом САРК, ГРЗ спостерігалось у 59 (23,3%) хворих, вітряна віспа - у 24 (9,5%), епідемічний паротит - у 18 (7,1%), кір - у 16 (6,3%), вірусний гепатит - у 7 (2,8%), гострий бронхіт - у 43 (17%), пневмонія - у 19 (7,5%), скарлатина - у 8 (3,2%), кишкова інфекція - у 9 (3,6%), ангіна - у 32 (12,6%), отит - у 18 (7,1%) хворих.

Аналізуючи структури інфекційних захворювань в анамнезі у досліджуваних хворих на САРК, потрібно підкреслити, що у їх структурі переважає інфекційний процес у верхніх дихальних шляхах та у бронхо-легеневій системі, що призводить до виснаження неспецифічних та специфічних факторів імунітету, формування вторинного імунодефіцитного стану у даних системах.

Обговорення досліджень. При вивченні біохімічних показників крові у хворих на САРК у період загострення встановлено, що найбільші зміни спостерігаються з боку ендогенного холестерину та фосфоліпідів, що може вказувати на неспроможність макрофагальної ланки імунітету. У той же час -ліпопротеїди та НЕЖК були збільшені тільки у групі хворих з тяжким перебігом САРК. Збільшення фосфоліпідів у сироватці крові групи хворих з тяжким перебігом САРК може вказувати на реалізацію пізньої фази алергічного запалення на клітинно-тканинні структури слизової носу.

Висновки. Проведені дослідження анамнестичних даних, структури супутньої патології, лабораторних показників алергологічних досліджень показало, що САРК формується на тлі прогресуючої сенсибілізації та алергізації організму, на якому реалізується прояв алергічних реакцій, що формують тяжкість перебігу САРК, і на силу імунної відповіді на різноманітні екзоалергени, що визначають типи імунопатологічних реакцій організму у даного контингенту хворих.

Ключові слова: сезонний алергічний ринокон'юнктивіт, пилок амброзії.

SUMMARY

CLINICAL CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH SEASONAL ALLERGIC RHINOCONJUNCTIVITIS (SARK). ANAMNESTIC DATA AND THE STRUCTURE OF COMORBIDITY

Kuznetsov O.G.

National Medical Academy of Post-Graduaete Education (NMAPE) named after PShupik

Introduction. Seasonal allergic rhinitis is AZ of mucous membranes (primarily the conjunctiva of the eye and nasal mucosa), due to hypersensitivity to aerosol allergens of plant pollen and fungi spores, the concentration of which in the air periodically becomes prijenosnog. The leading clinical manifestation of SAR is considered as allergic conjunctivitis. According to statistics, about 70-90% of patients with SAR develops Pulawy conjunctivitis, characterized by itching of eyes, eyelids, their redness, photophobia, lacrimation. Clinically important is the combination of SAR and conjunctivitis. Although the SAR attention usually emphasize on nasal symptoms, more than 80% of patients, as practice shows, suffer from symptoms from the eyes. According to the European and North American researchers, more than 70% of patients with SAR suffer from eye and nasal symptoms, and their severity the majority of patients assessed as moderate or severe.

Materials and methods. Clinical and anamnestic study was done in 120 patients aged from 19 to 45 years. All the studied patients were divided according to the degree of severity of the disease: 58 patients with moderate course of seasonal allergic rhinitis and conjunctivitis (EYE), which caused Pilica ambrosia and 62 patients with severe SARK, which pilca caused by ragweed. Of these, 43 (35,8%) women, 77 (64.1%) of men aged 19 to 25 years - 76 (63.3 per cent), from 25 to 45 years - 44 (36.6%) patients. The control group consisted of 30 healthy people.

Research results. The differentiation of the history of infectious diseases patients. In the studied patients SARK with moderate current, acute respiratory illness (ARI) was observed in 54 (26,9%) patients, varicella - 16 (8,0%), mumps - 12 (6,0%), measles in 11 (5,5%), viral hepatitis in 4 (1,9%) patients, acute bronchitis 36 (17,9%), pneumonia - 17 (8,5%), the scarlet fever in 6 (2.9%) and intestinal infection in 7 (3,5%), sore throat - 25 (12,4%), otitis in 13 (6,5%) patients. In patients with severe SARK, ARI was observed in 59 (23,3%) patients, varicella - 24 (9,5%), mumps - in 18 (7.1 percent), measles - in 16 (6.3 percent), viral hepatitis in 7 (2.8%) and acute bronchitis - in 43 (17%), pneumonia in 19 (7,5%), scarlet fever in 8 (3,2%), intestinal infection in 9 (3,6%), angina 32 (12,6%), otitis media - in 18 (7.1 per cent) patients.

Analyzing the structure of infectious diseases in the anamnesis in the studied patients SARK need to emphasize that their structure is dominated infection in the upper respiratory tract and broncho-pulmonary system that leads to depletion of nonspecific and specific immunity factors, formation of secondary immunodeficiency in these systems.

Discussion of research. In the study of biochemical parameters of blood in patients with SARK in the period of aggravation established that the greatest changes are observed from endogenous cholesterol and phospholipids, which may indicate the failure of the macrophage link of immunity. At the same time, -lipoproteins and NIK was increased only in the group of patients with severe SARK. The increase of phospholipids in serum of patients with severe SARK can point to the implementation of late phase allergic inflammation in cellular tissue structure of the nasal mucosa.

Conclusions. Conducted research of history data, the structure of comorbidity, laboratory parameters allergological studies have shown that SARK is formed on the background of progressive sensitization and allergization of the organism, which is implemented in the manifestation of allergic reactions, forming the severity of SARK, and on the strength of the immune response to a variety of ecoalign that define the types of immunopathological reactions in this cohort of patients.

Key words: seasonal allergic rhinoconjunctivitis, pollen ragweed.

Вступ

сезонний алергічний ринокон'юнктивіт

Сезонний алергічний риніт - це АЗ слизових оболонок (переважно кон'юнктиви очей і слизової носа), що обумовлено гіперчутливістю до аерозольних алергенів пилку рослин і спор грибів, концентрація яких у повітрі періодично стає причиннозначущою [1,3, 4].

Провідним клінічним проявом САР вважається алергічний кон'юнктивіт. За статистикою, приблизно у 70-90% хворих з САР розвивається пилковий кон'юнктивіт, що характеризується свербінням очей, вік, їх почервонінням, світлобоязню, сльозотечею. Іноді явища кон'юнктивіту навіть більш виражені, ніж симптоми риніту, і істотно знижують якість життя хворих. Дана симптоматика називається рінокон'юнктивальним синдромом. Дані алергічного кон'юнктивіту займають провідне місце у групі захворювань, об'єднаної під загальною назвою «синдром червоного ока» [1,2,3,4]. Алергічний кон'юнктивіт може починатися гостро: нестерпний свербіж повік, печіння під віками, світлобоязнь, сльозотеча, набряк і гіперемія кон'юнктиви. Набряк кон'юнктиви може бути настільки вираженим, що рогівка потопає у навколишній хемотічній кон'юнктиві. У таких випадках з'являються крайові інфільтрати у рогівці, як правило, в області очної щілини. Більш часто алергічний кон'юнктивіт протікає хронічно з помірним печінням під повіками, періодично виникає сверблячка повік.

Клінічно важливим є поєднання САР і кон'юнктивіту. Незважаючи на те, що при САР увагу зазвичай акцентують на назальних симптомах, більше 80% пацієнтів, як показує практика, страждають від симптомів з боку очей. За даними європейських і північноамериканських дослідників, більше 70% пацієнтів з САР страждають одночасно від очних симптомів і назальних, причому їх ступінь вираженості більшість хворих оцінюють як середньотяжку або тяжку [1,3]. У ряді досліджень було показано, що очні симптоми підвищують роль риніту як провокуючого фактора розвитку бронхіальної астми і впливають на якість життя пацієнтів.

Діагностика САР проводиться на підставі даних анамнезу, характерних клінічних симптомів, постановки шкірних проб з алергенами і виявлення алергенспецифічних антитіл класу імуноглобулінів E (IgE) [6, 8].

Матеріали і методи

Клініко-анамнестичні дослідження проведено у 120 хворих віком від 19 до 45 років, які знаходились на лікуванні у ТОВ Клініка імунології та алергології «Форпост» з приводу сезонного алергічного риніту та кон'юнктивіту, викликаного пилком рослин (МКБ-10-030.1). Діагноз сезонного алергічного риніту (САР) встановлювали згідно наказу МОЗ України № 432 від 03.07.2006 року. Усіх досліджуваних хворих було розподілено за ступенем тяжкості перебігу захворювання: 58 хворих із середньотяжким перебігом сезонного алергічного риніту та кон'юнктивітом (САРК), який викликано пилком амброзії та 62 хворих із тяжким перебігом САРК, який викликано пилком амброзії. З них 43 (35,8%) жінок, 77 (64,1%) чоловіків, віком від 19 до 25 років - 76 (63,3%), від 25 до 45 років - 44 (36,6%) хворих [1,3].

Групу контролю складали 30 здорових осіб. Для верифікації клінічного діагнозу САРК, викликаного пилком амброзії, використовували аналіз скарг, дані анамнезу та результати об'єктивного дослідження хворих, при якому звертали увагу на порушення носового дихання, характеру відокремлюваного порожнини носу, свербежу та тертя носу, почервоніння повік.

Усім хворим проводились загальноклінічні лабораторні методи дослідження. При надходженні до стаціонару усім хворим проводилась риноскопія, за допомогою якої виявлявся нерівномірний окрас слизової носових раковин: від блідо-рожевого, плямистого до синюшного та блідо-матового.

Впродовж першої доби риноскопічна картина слизової порожнини носа у хворих на САРК змінювалась від блідо-рожевого до синюшного окрасу та ставала набряклою, водянистою, блискучою з прозорим слизовим секретом, що виділяється, з переважанням вираженого набряку слизової порожнини носа. При проведенні задньої риноскопії у хворих на САРК виявлялося валикоподібне ущільнення слизової оболонки задніх відділів сошників, набряк задніх кінців нижніх носових раковин.

Усі хворі, що надходили до стаціонару, були проконсультовано ЛОР-лікарями на предмет виключення вроджених аномалій розвитку, різних видів викривлення носової перегородки (шипи, гребні тощо), злоякісні новоутворення носу та носоглотки.

Проводилась рентгенографія придаткових пазух носу. Ретельно проводили аналіз алергологічного анамнезу, при зборі якого активно з'ясовували дані, що свідчили про ознаки алергічних змін реактивності організму: спадкова обтяженість алергічними захворюваннями, ознаки алергічного дерматиту, алергічні реакції на харчові продукти, на лікарські препарати, особливості перебігу САР (частота та тривалість загострень) [3, 4].

Результати досліджень

Нами проведена диференціація анамнезу інфекційних захворювань досліджених пацієнтів, результати якої наведено у таблиці 1. За даними таблиці 1 у досліджених хворих на САРК із середньотяжким перебігом, гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) спостерігалось у 54 (26,9%) хворих, вітряна віспа - у 16 (8,0%), епідемічний паротит - у 12 (6,0%), кір - у 11 (5,5%), вірусний гепатит - у 4 (1,9%) хворих, гострий бронхіт - у 36 (17,9%), пневмонія - у 17 (8,5%), скарлатина - у 6 (2,9%), кишкова інфекція - у 7 (3,5%), ангіна - у 25 (12,4%), отит - у13 (6,5%) хворих.

У хворих з тяжким перебігом САРК, ГРЗ спостерігалось у 59 (23,3%) хворих, вітряна віспа - у 24 (9,5%), епідемічний паротит - у 18 (7,1%), кір - у 16 (6,3%), вірусний гепатит - у 7 (2,8%), гострий бронхіт - у 43 (17%), пневмонія - у 19 (7,5%), скарлатина - у 8 (3,2%), кишкова інфекція - у 9 (3,6%), ангіна - у 32 (12,6%), отит - у 18 (7,1%) хворих.

Аналізуючи структури інфекційних захворювань в анамнезі у досліджуваних хворих на САРК, потрібно підкреслити, що у їх структурі переважає інфекційний процес у верхніх дихальних шляхах та у бронхо-легеневій системі, що призводить до виснаження неспецифічних та специфічних факторів імунітету, формування вторинного імунодефіцитного стану у даних системах.

Таблиця 1

Перенесені інфекційні захворювання у досліджених хворих на САРК

Поряд з високим інфекційним індексом у хворих на САРК при надходженні до стаціонару мали місце різноманітні супутні захворювання (табл. 2).

Спектр супутніх захворювань у хворих на САРК з середньотяжким перебігом визначається високим відсотком атопічного дерматиту - 11 (19%), вторинної кардіопатії - 15 (25,9%), хронічним гастритом - 19 (32,8%), хронічним гастродуоденітом - 22 (37,9%), хронічним холециститом - 21 (36,2%), дискінезією жовчовивідних шляхів - 17 (29,3%), сполучнотканинною дисплазією - 16 (27,6%), харчової алергії - 18 (31,0%), дисбактеріозом кишечнику - 23 (39,7%).

Таблиця 2

Наявність супутніх захворювань у досліджуваних хворих на САРК

У хворих з тяжким перебігом САРК високий відсоток супутньої патології представлений хронічним тонзилітом - 17 (27,4%), атопічним дерматитом - 22 (35,5%), вторинною кардіопатією - 19 (30,6%), хронічнимм гастритом - 27 (43,5%), хронічним гастродуоденітом - 28 (45,2%), дискінезією жовчовивідних шляхів - 21 (33,9%), сполучнотканинною дисплазією - 26 (41,9%), харчовою алергією - 25 (40,3%), дисбактеріозом кишечнику - 34 (54,8%).

Високий відсоток супутньої патології у хворих на САРК призводить до сенсибілізації організму та обтяженню статусу неспецифічної і специфічної імунореактивності організму, але при загостренні атопічних і самотичних захворювань може викликати рецидив у даного контингенту хворих [1,3, 4, 8].

Звертає на себе увагу частота та характер скарг хворих на САРК при надходженні до стаціонару у період загострення, що представлено у табл. 3.

Як бачимо із даних, що представлені у табл. 3, закладеність носу у хворих із середньотяжим перебігом САРК було виявлено у 37 (63,8%). При цьому частка симптомів, що пов'язана з ураженням носових ходів, була представлена у 42 (72,4%) хворих свербіжом у області носу, у 47 (81,0%) хворих водянистими виділення з носу, у 33 (56,9%) - багатократним чиханням, у 24 (41,4%) -зниження нюху, у 5 (8,6%) - аносмією. Очні симптоми при середньотяжкому перебігу САРК представлені сльозотечею - у 18 (31,0%), печінням у області очей - у 39 (67,2%), свербіжом у області повік - у 22 (38,0%), гіперемією повік - у 23 (39,7%). Загальна симптоматика представлена слабкістю - у 34 (58,6%), підвищеною стомлюваністю - у 32 (55,2%), підвищеною роздратованістю - у 26 (44,8%), занепокоєнням - у 15 (25,9%), головним болем - у 12 (20,7%), тахікардією - у 23 (39,6%), порушенням сну - у 16 (27,6%).

Таблиця 3

Скарги обстежених хворих на САРК на момент надходження до стаціонару у період загострення

Як бачимо із даних, що представлені у табл. 3, закладеність носу у хворих із середньо-тяжким перебігом САРК, було відзначено у 37 (63,8%) хворих. При цьому частка симптомів, що пов'язана з ураженням носових ходів, була представлена свербіжом у області носу у 42 (72,4%) хворих, водянистими виділеннями з носу - у 47 (81,0%) хворих, багатократним чиханням - у 33 (56,9%) хворих, зниженням нюху - у 24 (41,4%) хворих, аносмією - у 5 (8,6%) хворих. Очні симптоми при середньотяжкому перебігу САРК представлені сльозотечею - у 18 (31,0%) хворих, печінням у області очей - у 39 (67,2%) хворих, свербіжом у області повік - у 22 (38,0%) хворих, гіперемією повік - у 23 (39,7%) хворих. Загальна симптоматика представлена слабкістю - у 34 (58,6%) хворих, підвищеною стомлюваністю - у 32 (55,2%) хворих, підвищеною роздратованістю - у 26 (44,8%) хворих, занепокоєнням - у 15 (25,9%) хворих, головним болем - у 12 (20,7%) хворих, тахікардією - у 23 (39,6%) хворих, порушенням сну - у 16 (27,6%) [1,3, 4].

У хворих з тяжким перебігом САРК відмічалась закладеність носу - у 58 (93,5%) хворих, свербіж у області носу - у 55 (88,7%) хворих, водянисті виділення з носу - у 56 (90,3%) хворих, багаторазове чхання - у 44 (70,3%) хворих, зниження нюху - у 29 (46,8%) хворих, аносмія - у 9 (14,5%) хворих. Очні симптоми у хворих з тяжким перебігом САРК представлені сльозотечею - у 28 (45,2%) хворих, печією у області очей - у 52 (83,9%) хворих, свербіжом у області повік - у 33 (53,2%) хворих, гіперемією повік - у 43 (69,3%) хворих [3,4].

Загальна симптоматика. Слабкість спостерігалась у 46 (74,2%) хворих, підвищена стомлюваність - у 39 (63,0%) хворих, підвищена роздратованість - у 42 (67,7%) хворих, стурбованість - у 26 (41,9%) хворих, головний біль - у 27 (43,5%) хворих, тахікардія - у 36 (58,1%), порушення сну - у 24 (38,7%) (табл.3).

Узагальнюючи матеріали оцінки супутніх захворювань та провідних скарг у загальноклі- нічному статусі досліджуваних хворих на САРК, можна припустити, що на стадіях клінічної реалізації САРК у хворих розвивається імунопатологічний процес, у патогенезі якого мають місце специфічні, параспецифічні та неспецифічні алергічні реакції організму.

Усім хворим із середньотяжким і тяжким перебігом САРК проводились цитоморфологічні дослідження мазку-передруку зі слизової оболонки носу [3, 4, 6].

Обговорення досліджень

Результати досліджень представлені в таблиці 4, які відображають наявність алергічного запалення із еозинофільною інфільтрацією, тоді як показники нейтрофільної інфільтрації були у межах нормативних показників, що виключало наявність інфекційного запалення слизової оболонки носу у даного контингенту хворих. Наявність достовірних відмінностей (р<0,05) показника лімфоцитів у цитологічному мазку-передруку зі слизової носу у пацієнтів з тяжким перебігом САРК може вказувати на можливе переключення патологічного процесу на пізню фазу алергічного запалення з наступним розвитком реакції гіперчутливості негайного типу. Наявність клітин плоского епітелію вказує на період загострення захворювання, достовірно (р<0,05) відображаючи ступінь запальної алергічної реакції у пацієнтів з тяжким перебігом САРК [3, 4, 7, 8].

Таблиця 4

Дані цитоморфологічних досліджень мазку-передруку із слизової' порожнини носу у хворих на САРК в періоді загострення

Примітка. * - достовірність результатів (р<0,05) між показниками тяжкого і середньотяжкого перебігу САРК.

При вивченні даних результатів гемограми у хворих на САРК звертає на себе увагу достовірне (р<0,05) збільшення еозинофілів у хворих з тяжким перебігом, хворих із середньотяжким перебігом і групою здорових осіб.

Також має місце достовірне (р<0,05) збільшення базофілів від середньотяжкого до тяжкого перебігу захворювання. Ці зміни вказують на те, що патогенез САРК пов'язаний з гістамін-активними продуктами, анафілотоксинами та цитокінами, що виробляються цими клітинами. У той же час звертає на себе увагу зниження нейтрофілів і моноцитів, що може свідчити про недостатність фагоцитарної реакції організму у даного контингенту хворих (табл. 5).

Таблиця 5

Дані клінічного аналізу крові досліджуваних хворих на САРК у період загострення, М±ш

Примітка. * - достовірні відмінності між показниками ступеня тяжкості САРК та здорових донорів (р<0,05).

У клінічному аналізі крові звертає на себе увагу зниження лімфоцитів при середньотяжкому та тяжкому перебігу захворювання, що мабуть пов'язане з перерозподілом їх з кров'яного русла до верхніх дихальних шляхів з наступною реалізацією реакції гіперчутливості негайного типу.

При вивченні біохімічних показників крові у хворих на САРК у період загострення встановлено, що найбільші зміни спостерігаються з боку ендогенного холестерину та фосфоліпідів, що може вказувати на неспроможність макрофагальної ланки імунітету. У той же час p-ліпопротеїди та НЕЖК були збільшені тільки у групі хворих з тяжким перебігом САРК (табл. 6). Збільшення фосфоліпідів у сироватці крові групи хворих з тяжким перебігом САРК може вказувати на реалізацію пізньої фази алергічного запалення на клітинно-тканинні структури слизової носу [1,3, 4, 5, 7, 8].

Таблиця 6

Деякі біохімічні показники досліджуваних хворих на САРК у період загострення, М±т

Примітки: * - достовірні відмінності показників ступенів тяжкості САРК та здорових донорів (р<0,05);

# - достовірні відмінності показників ступенів тяжкості та здорових осіб (р<0,05);

Р - достовірні відмінності показників середньої тяжкості та здорових осіб (р<0,05).

Для з'ясування рівня сенсибілізації досліджених хворих на САРК у період клінічної ремісії захворювання нами проведені алергологічні (скарифікаційні) проби до епідермальних та харчових алергенів. Дані результатів скарифікаційних проб представлені у табл. 7, 8.

Аналізуючи дані алергопроб, слід відмітити, що найбільш часто позитивні реакції на епідермальні алергени у хворих на САРК при серед- ньотяжкому перебігу у період ремісії відмічалися на домашній пил - у 22 (37,9%) хворих, вовну собаки - у 25 (43,1%) хворих, лупу собаки - у 27 (46,6%) хворих; на харчові алергени: на шоколад - у 34 (58,6%) хворих, яйця - у 35 (60,3%) хворих, диню - у 36 (62,1%) хворих, кабачки - у 42 (72,4%) хворих, кавун - у 34 (58,6%) хворих, баклажани - у 43 (74,1%) хворих, огірки - у 38 (65,5%) хворих.

Як бачимо з представлених даних алергопроб, на фоні високої епідермальної сенсибілізації звертає на себе увагу високі показники на харчові продукти, які у своїй структурі містять перехресні алергени з амброзією.

При тяжкому перебігу САРК у період ремісії хворих найбільша частота позитивних реакцій на епідермальні алергени визначалась: на вовну кішок - у 40 (64,5%) хворих, лупи собаки - у 43 (69,4%) хворих, на харчові алергени, у складі яких містяться перехресні алергени з амброзією: дині - у 43 (69,4%) хворих, кабачки - у 44 (71,0%) хворих, кавуни - у 39 (62,9%) хворих, баклажанів - у 42 (67,7%) хворих, огірки - у 39 (62,9%) хворих, капусти - у 43 (69,4%) хворих [3, 4].

Аналіз отриманих алергологічних досліджень вказує на високий рівень сенсибілізації, особливо до харчових продуктів, що містять перехресні алергени із амброзією. Використання їх у раціоні харчування хворих на САРК може призводити до підвищеної дегрануляційної активності ефекторних клітин по викиду біологічних активних речовин та розвитку рецидиву захворювання.

Таблиця 7

Алергологічні проби хворих на САРК з середньотяжким перебігом у період ремісії'

Таблиця 8

Алергологічні проби хворих на САРК з тяжким перебігом у період ремісії

Висновки

Таким чином, проведені дослідження анамнестичних даних, структури супутньої патології, лабораторних показників алергологічних досліджень показало, що САРК формується на тлі прогресуючої сенсибілізації та алергізації організму, на якому реалізується прояв алергічних реакцій, що формують тяжкість перебігу САРК, і на силу імунної відповіді на різноманітні екзоалергени, що визначають типи імунопатологічних реакцій організму у даного контингенту хворих.

Список літератури

1. Актуальні питання алергології в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для лікарів - інтернів і лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти / за ред. акад. НАМН України, проф. Вороненко Ю.В., проф. Шекери О. Г, проф. Кузнецової Л. В. та ін. - К.: Серія «Сімейна медицина». - Видавець Заславський О.Ю., 2016. - 324 с.

2. Біловол О.М. Клінічна імунологія та алергологія // Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів / за редакцією: член-кореспондента АМНУ, д.м.н., професора О.М. Біловола, д.м.н., професора П.Г Кравчуна, д.м.н., професора В.Д. Ба- баджана. д.м.н., професора Л.В. Кузнецової) / О.М. Біловол, П.Г Кравчун, В.Д. Бабаджан, Л. В. Кузнецова [та ін.] - Харків «Гриф», 2011. - 549 с.

3. Вороненко Ю. В. Алергологія / Ю. В. Вороненко, Б. М. Пухлик, А. М. Пілецький [та ін.] / підручник під редакцією д.м.н., проф. Л. В. Кузнецової. Рекомендовано Міністерством освіти та науки України. - Київ, 2008. - 365 с.

4. Кузнецова Л. В. Поліноз та його прояви: діагностика, особливості лікування: монографія / Л. В. Кузнецова. - Київ, 2009. - 92 с.

5. Кузнецова Л.В. «Імунологія»//Національний підручник за загальною редакцією д.м.н., професора Л. В. Кузнецової, д.м.н., професора В. Д. Бабаджана, член-кореспондента НАМН України, професора Н. В. Харченко. Затверджено Міністерством освіти і науки України (протокол від 30.12.2008 № 14/18 - г-2951.1) і Міністерством охорони здоров'я України (протокол від 14.112013 р. № 4) як національний підручник для лікарів - курсантів післядипломної освіти, лікарів - інтернів і студентів вищих медичних навчальних закладів ІУ рівня акредитації. - ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2013 - 564 с.

6. Кузнецов О. Г. Лікування алергічних ринітів в сучасних умовах /О. Г. Кузнецов, Л. С. Осипова, Л. В. Кузнецова, А. В. Грем'яков //Матеріали (тези) науково-практична конференція з міжнародною участю «Імунозалежні та алергічні стани: сучасна лабораторна імунологічна діагностика, лікування та профілактика», 29 - 30 березня 2012 року, м.Київ - С. 71 - 72.

7. Кузнецов А. Г. Состояние иммунитета и коррекция нарушений у больных поллинозом с сенсибилизацией к пыльце амброзии на фоне кишечного микробиоценоза и нарушения пищевого статуса //Матеріали (тези) науково-практичної конференції з міжнародною участю «Імунологія та алергологія: перспективи розвитку», 03 - 04 жовтня 2013 р., м.Київ - С.29 -30.

8. Кузнецов О. Г. Зміна показників клітинного імунітету у хворих на поліноз із сенсибілізацією до пилку амброзії під впливом імунотерапії//Матеріали (тези) науково- практичної конференції з міжнародною участю «Бронхіальна астма, алергія, імунологія - сучасні досягнення та перспективи розвитку», присвяченої 30 річчю з дня заснування кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО імені П.Л.Шупика, 26.-27.03.2015 р., м. Київ. - С. 47.

Размещено на Allbest.ru