Сучасні аспекти застосування соціально-психологічних здоров’язбережувальних технологій у професійній діяльності

Размещено на http://allbest.ru

Сучасні аспекти застосування соціально-психологічних здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності

Вишар Є.В. Вишар Євгенія Василівна старший викладач кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти, Полтавський інститут економіки і права, м. Полтава, Клеценко Л.В. Клеценко Людмила Василівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичної терапії та ерготерапії, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», м. Полтава, Гета А.В. Гета Алла Володимирівна кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри фізичної культури та спорту, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», м. Полтава

Анотація

У статті теоретично охарактеризовано соціально-психологічні здоров'язбережувальні технології у професійній діяльності фахівців з фізичної реабілітації. Розкрито дослідження сучасних науковців з проблеми застосування соціально-психологічних здоров'язбережувальних технології у професійній діяльності.

Соціально-психологічні здоров'язбережувальні технології представлені як система випробуваних соціально-психологічних методів, форм і процесів цілеспрямованого впливу на особистість клієнта та його найближче оточення з метою найбільш ефективної реалізації завдань реабілітаційного процесу та збереження стійкості його результату.

Соціально-психологічні здоров'язбережувальні технології сприяють реалізації таких завдання: змінюють особисті якості, блокують нагромадження негативних емоцій; допомагають ефективно використовувати внутрішні ресурси; мотивувати особистість на досягнення довгострокових цілей; допомагають проектувати погляд у майбутнє.

Описано розподіл здоров'язбережувальних технологій на групи в залежності від наукової психологічної школи. Проаналізовано зміст освітніх програм, які спрямовані на підготовку фахівців з метою з'ясування змісту підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до використання здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності.

Визначено основні методологічні підходи щодо реалізації моделі формування готовності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до застосування здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Обгрунтовано переваги використання стетотерапевтичних методів в роботі фахівців з фізичної реабілітації у професійній діяльності.

Охарактеризовано технологію нейро-лінгвістичного програмування та коучингу при застосування їх в реалілітаційних програмах.т Доведено, що ефективність процесу фізичної реабілітації залежить від готовності фахівців фізичної реабілітації використовувати соціально-психологічні здоров'язбережувальні технології.

Ключові слова: соціально-психологічні здоров'язбережувальні технології, професійна діяльність, емпауермент, селф-емпауермент, коучинг.

Abstract

Modern aspects of application of social- psychological health and conservation technologies in professional activity

Vyshar Yevheniya Vasylivna Senior Lecturer, Department of Social Work and Special Education, Poltava Institute of Economics and Law, Poltava

Kletsenko Lyudmyla Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Therapy and Occupational Therapy of the National University "Poltava Polytechnic named after Yuri Kondratyuk", Poltava

Geta Alla Volodymyrivna Candidate of Sciences in Physical Education and Sports, Associate Professor of the Department of Physical Culture and Sports of the National University "Poltava Polytechnic named after Yuri Kondratyuk", Poltava,

The article theoretically describes the socio-psychological health technologies in the professional activity of specialists in physical rehabilitation. The research of modern scientists on the problem of application of social and psychological health-preserving technologies in professional activity is revealed. Socio-psychological health technologies are presented as a system of tested socio- psychological methods, forms and processes of purposeful influence on the client's personality and his immediate environment in order to most effectively implement the tasks of the rehabilitation process and maintain its sustainability.

Socio-psychological health technologies contribute to the implementation of the following tasks: change personal qualities, block the accumulation of negative emotions; help to use internal resources efficiently; motivate the individual to achieve long-term goals; help to project a look into the future.

The division of health technologies into groups depending on the scientific psychological school is described. The content of educational programs aimed at training specialists is analyzed in order to clarify the content of training future specialists in physical rehabilitation to use health technologies in professional activities. The main methodological approaches to the implementation of the model of forming the readiness of future specialists in physical rehabilitation to use health technologies in professional activities are identified. The advantages of using stethotherapeutic methods in the work of specialists in physical rehabilitation in professional activities are substantiated. The technology of neuro-linguistic programming and coaching in their application in implementation programs is described. It has been proven that the effectiveness of the process of physical rehabilitation depends on the willingness of physical rehabilitation professionals to use socio-psychological health technologies.

Keywords: social and psychological health-preserving technologies, professional activity, empowerment, self-empowerment, coaching.

Вступ

Постановка проблеми. Професійна діяльність майбутніх фахівців з фізичної реабілітації передбачає врахування особливостей міжособистісної взаємодії між усіма суб'єктами реабілітаційного процесу та потребує спрямування професійної підготовки студентів не лише на знаннєво-репродуктивний норматив, а й на досягнення ними високого рівня соціально- психологічної компетентності. Важливим аспектом професійної підготовки розглядаємо формування готовності до застосування здоров'язбережувальних соціально-психологічних технологій. Ефективність професійної діяльності фахівців залежить від умінь переконати людину вести здоровий спосіб життя; знайти індивідуальний підхід до кожного клієнта; створити умови, в яких би реабілітаційний процес мав би системний, послідовний характер. При цьому слід уміло добирати методи реабілітації відповідно віку, уподобанням та медичному діагнозу клієнта; створювати умови, що забезпечать сталість і тривалість реабілітаційного ефекту. Усі перелічені уміння фахівців з фізичної реабілітації потребують знань соціально-психологічний та педагогічних здоров'язбережувальних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти застосування соціально-психологічних здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності висвітлюються такими ученими як Л. Волошко, О. Козлова, Я. Коцан, Г. Ложкін, М. Мушкевич, О. Шапран і В. Шапран. Однак впровадження використання соціально-психологічних здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності тільки планується, тому питання застосування в реабілітаційних програмах поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Мета статті - дослідження сучасних аспектів застосування соціально-психологічних здоров'язбережувальних технологвй у професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу

Основне призначення здоров'язбережувальних соціально-психологічних технологій у процесі фізичної реабілітації полягає у внесенні змін у зміст, форми і напрями індивідуального розвитку особистості, її поведінки і світосприймання задля зміни способу життя [1]. Науковець О. Козлова підкреслює, що психотехнології передбачають вироблення певних психологічних якостей і опосередковану передачу соціального досвіду.

У свою чергу, О. Шапран і В. Шапран визначають соціально-психологічні технології як науково-обґрунтовану систему дій, операцій та процедур, які забезпечують цілеспрямований, поетапний розвиток в особистості певних психологічних якостей та передачу їй досвіду соціальних взаємодій (спілкування, дії та взаємин) за допомогою впровадження інновацій.

У науковій літературі розрізняють такі види соціально-психологічних здоров'язбережувальних технологій відповідно основних соціально-психологічних завдань: комунікативні; технології формування згуртованості; технології управління груповою поведінкою; технології формування і підтримки позитивного морально-психологічного клімату; технології захисту свідомості від негативних впливів соціуму; технології формування психологічної готовності до проходження реабілітаційного процесу.

Залежно від наукової психологічної школи здоров'язбережувальні технології поділяються на такі групи: глибинні технології, засновані на психодинамічних підходах, що передбачає аналіз та розуміння того, що відбувається в житті клієнта, з'ясування причин безвідповідального ставлення до власного здоров'я та формування у нього захисних механізмі; когнітивні технології, що зорієнтовані на врахування при наданні допомоги клієнтові особливостей його мислення, установок, які спрямовують його дії, а також набуття клієнтом адекватних соціальним умовам навичок поведінки; біхевіористські технології, що передбачає зміну поведінки людини сукупністю зовнішніх факторів, тобто реконструкцією соціального середовища, його соціальних впливів, створенням необхідних умов для самозміни людини, які призводить до покращення соціального функціонування і удосконалення внутрішньої структури «Я»-особистості; гуманістичні технології ґрунтуються на ідеях гуманістичної психології, яка розглядає людину як унікальну, самодостатню, самоцінну і самодетерміновану систему, орієнтує на цілісне вивчення людини, спрямована на пробудження резервів особистості людини, її сил, добра, психічного здоров'я і бажання самовдосконалюватися; екзистенційні технології передбачають допомогу в розкритті й усуненні страху перед усвідомленням результату існування людини, а також у встановленні контролю над власним життям, подоланні екзистенційних тривог шляхом налагодження близьких стосунків, пошуку сенсу життя [1].

Дослідники Я. Коцан, Г. Ложкін, М. Мушкевич, аналізуючи поняття «здоровий спосіб життя», виділяють моделі здорової особистості, засновані на авторських психологічних теоріях. Перша - розвиток і рух у бік самоактуалізації (А. Маслоу), основними ознаками здорової людини за цим підходом є ефективне сприйняття реальності й комфортні відносини з реальністю; прийняття себе та інших; незалежність у переконаннях, моральних принципах; зосередженість уваги на зовнішніх стимулах, завданнях; перебування на самоті без відчуття дискомфорту, бажання усамітнення; незалежність від зовнішнього середовища; ефективно функціонувати в реальному світі, без пікових переживань; глибоке почуття причетності, симпатії і прихильності до людства в цілому; скромність і повага до оточуючих; готовність проявляти любов, розуміння, включеність; розпізнавання хорошого і поганого в повсякденному житті; здатність бачити краще від інших, уміння творити. Теорія «Психологічної зрілості» Г. Олпорта, за якою виділено критерії психологічно здорової особистості: 1) широкі межі «Я», активна участь у трудових, сімейних та соціальних взаєминах; 2) здатність до теплих, сердечних соціальних контактів (дружної інтимності та співчуття); 3) емоційна стійкість і самоприйняття; 4) реалістичне сприймання людей, об'єктів, ситуацій, вибудовування реальних цілей, досвід та рівень домагань; 5) здатність до самопізнання і наявність почуття гумору; 6) цілісна життєва філософія (домінуюча ціннісна орієнтація, яка складає об'єднуючу основу життя). Теорія «Сенсу життя» Ф. Франкла, суть якої полягає у збережені здоров'я через знаходження сенсу життя. Відповідно до теорії В. Франкла, існують три можливості досягти сенсу життя й одержати від цього задоволення: виконати будь-яку справу або створити будь-що; чогось очікувати або когось любити; перебороти складну драматичну ситуацію, яку немає можливості змінити. Теорія розвитку особистості Н. Енкельмана, відповідно до якої розвиток особистості є ефективною навчальною програмою, а метою цього - формування упевненої особистості. Теорія П. Калью щодо основних показників здорової особистості передбачає нормальну функцію організму на всіх рівнях його організації: організму; органів; гістологічних, клітинних і генетичних структур; нормальне протікання фізіологічних та біохімічних процесів, які сприяють індивідуальному виживанню і відтворенню. Д. Шульте пропонує використовувати «модель здоров'я», яка, за його словами, аналогічна до «моделі хвороби» і включає в себе 4 площини: передумови здоров'я (біологічні, соціальні, психологічні чинники, превентивні й саногенні фактори); власне здоров'я (відчуття щастя, задоволеність, відсутність дефекту); добре самопочуття (відсутність скарг і хворобливих симптомів); наслідки здоров'я (роль здорової людини і свобода поведінки) [1].

Особливий інтерес для професійної діяльності фахівців фізичної реабілітації мають стимулюючі соціально-психологічні технології, тобто технології, які спонукають особистість до самозмін, до зміни способу життя. Основна мета таких здоров'язбережувальних технологій - це викликати бажання клієнта розвиватися, змінюватися в кращу сторону, а головне - взяти на себе відповідальність у реабілітаційному процесі. Однією з таких технологій є емпауермент (наснаження, активізація) технологія - підтримка клієнта у процесі фізичної реабілітації, підвищення його впевненості, самооцінки, компетенції, націляння його на вміння брати на себе відповідальність. коучинг здоров'язбережувальний реабілітація

Зарубіжні дослідники іноді розкривають проблему наснаження через надання політичних повноважень людині. Однак більша частина науковців використовують психологічний підхід у поясненні поняття «емпауермент», який включає мотиваційну, когнітивну структуру та є сукупністю психічних станів та когніцій, що виникають в учасників на основі відповідного сприйняття середовища, в якому вони знаходяться і діють.

Американський учений У. Бредфорд пояснює поняття «емпауермент» як надання внутрішньої сили іншому або допуск іншого на використання цієї внутрішньої сили. Людина починає споглядати ситуації з іншої позиції, прагнути до успіху й сповнюється відчуттями сили і контролю над будь-чим. Саме переживаючи успіх у результаті власних дій, особистість починає розуміти, що зміни можливі, і вона має можливість управляти власним життям.

Процес «емпауермент» та «селф-емпауермент» (самонаснаження) має певні фази у своєму перебігу, починаючи з появи бажання людини і завершуючи досягненням можливої зміни її існування і вчинків: фаза появи і з'ясування нового бажання; фаза конструювання нового позитивного мислення; фаза переходу від мислення до можливостей.

Особливе значення у процесі фізичної реабілітації має правильність організації процесу спілкування, тому зараз є популярною технологія нейролінгвістичного програмування (НЛП): нейро - стосується мислення або чуттєвого сприйняття, процеси, що протікають в нервовій системі і які відіграють важливу роль у формуванні людської поведінки, а також нейрологічні процеси у сфері сприйняття - зір, слух, дотикові відчуття, смак, нюх; лінгвістичний - мовні моделі, що відіграють важливу роль у досягненні між людьми взаєморозуміння; програмування - спосіб за допомогою якого ми організовуємо мислення, включаючи почуття і переконання, щоб у кінці досягнути визначених цілей - за прикладом використання комп'ютера для вирішення певних конкретних завдань за допомогою відповідного програмного забезпечення [1]. Однією із основних умов ефективності спілкування - це встановлення психологічного контакту. НЛП саме цим і займається, розробляє способи встановлення і підтримки контакту з людьми.

Тобто НЛП - це програмування особистості на успіх за допомогою слова та передбачає оволодіння мистецтвом правильно визначати цілі, встановлювати їх ієрархію, при цьому на досягнення цілей не повинно йти багато енергії. Використання НЛП в реабілітаційному процесі передбачає добір правильних слів, системи звернень до клієнта, а також має значення і невербальне мовлення фахівця з фізичної реабілітації, який повинен демонструвати впевненість у силах, можливостях клієнта, вірити в його успіх. Відомими прийомами НЛП є приєднання, підлаштування, зміна деструктивного типу реагування, рефрейминг, прийом зміни особистісної історії, реімпринтинг тощо.

Основними ідеями НЛП можна назвати такі: розширення сприйняття реальності, зміна поведінкових рамок, віра в успіх. Всі люди використовують органи чуття в цілях сприйняття навколишнього світу, його вивчення, перетворення. Світ - це нескінченна розмаїтість сенсорних проявів, однак люди можуть сприймати тільки його мізерну частину. Отримана інформація згодом фільтрується унікальним досвідом, мовою, цінностями, припущеннями, культурою, переконаннями, інтересами. Кожна людина живе в якійсь унікальній реальності, яка побудована з суто особистих сенсорних вражень, індивідуального досвіду. Особливості сприйняття навколишнього світу створюють особисту модель світу. Тому змінюючи, розширюючи сприйняття реальності, можна змінити модель світу, а звідси і спосіб життя людини.

Поведінкові рамки - це розуміння людських дій. Так, перша рамка НЛП - націленість на результат, а не на конкретну проблему. Це означає те, що суб'єкт шукає, до чого прагнути, потім знаходить адекватні рішення, а згодом застосовує їх для досягнення поставленої мети. Спрямованість на проблему найчастіше називають «рамкою звинувачення». Вона полягає у глибокому аналізі існуючих причин неможливості досягнення бажаного результату. Така спрямованість викликає зацикленість на проблемі, що призводить до постійного переживання психотравмуючих ситуацій.

Наступна поведінкова рамка полягає в орієнтації на питання «як?», а не «чому?». Орієнтація у проблемі на питання «яким чином її розв'язати?», а не на питання «чому саме я?» дає можливості швидше знайти шляхи розв'язання.

Суть третьої поведінкової рамки - зворотний зв'язок взамін невдачі. Немає такого поняття, як невдача, є лише результати. Негативний результат - це також результат, який має сприяти зміні стратегії поведінки.

Розгляд можливості, а не необхідності - четверта поведінкова рамка. Зосередитися слід на можливих діях, а не на бажаних, беручи до уваги наявні несприятливі обставини. Також НЛП вітає цікавість, здивування замість обману і нещирих відносин.

Ще однією корисною ідеєю виступає наявність можливості створення внутрішніх ресурсів, які необхідні людині для досягнення поставленої мети. Досягти успіху допоможе швидше віра в правильність дій, програмування себе на успіх, ніж припущення зворотного.

Наступною здоров'язбережувальною соціально-психологічною технологією, яка допомагає підвищити результативність реабілітаційного процесу є коучинг. Поняття «коуч» має англійське походження та перекладається як «карета», «репетиторство, підготовка». У загальному розумінні цього слова - доставити людину туди, куди вона прагне - це провідник, який допомагає людині в будь-якій ситуації і в будь-якому питанні знайти більш правильне рішення та реалізувати його. При цьому коуч не надає поради і не нав'язує свою думку [1]. З точки зору менеджменту коучинг - це система реалізації професійного та особистісного потенціалу, що заснована на ідеології успішності та персональної відповідальності за досягнення успіху у житті. У реабілітаційному процесі коучинг варто розглядати як індивідуальне тренування людини для досягнення значущих для неї цілей, підвищення ефективності планування, мобілізації внутрішнього потенціалу, розвитку необхідних здібностей і навичок, освоєння передових стратегій отримання результату .

Людина на своїх практичних діях має відчути як краще їй виконувати ту чи іншу дію. Не слід багато розповідати про виконання дії, потрібно лише тренуватися і на власних діях відчувати правильність виконання того чи іншого руху, завдання. Лише підбадьорювання, фіксація найдрібніших успіхів спонукає людину вдосконалювати свою техніку.

Основними правилами коучингу є: чітке уявлення картини бажаного результату; довіра інтуїції тіла, щоб виконувати удари природно, навчаючись на успіхах і помилках; відчуття, своїх дій і, головне, не оцінювати їх з позиції гарно чи погано. Як тільки ми починаємо розмірковувати, обмірковувати, усвідомлювати свої дії, спонтанність втрачається і відбувається збій у наших діях, рухах.

Висновки

Отже, на основі проведеного аналізу наукової літератури можна зробити висновок, що соціально-психологічні здоров'язбережувальні технології у професійній діяльності фахівців фізичної реабілітації - це система випробуваних соціально-психологічних методів, форм і процесів цілеспрямованого впливу на особистість клієнта та його найближче оточення з метою найбільш ефективної реалізації завдань реабілітаційного процесу та збереження стійкості його результату.

Література /References

1. Волошко Л.Б. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у процесі вивчення медико-біологічних дисциплін : автореф. дис. канд. пед. наук. К., 2006. - 20 с.

1. Voloshko L.B. (2006) Formation of professional competence of future specialists in physical rehabilitation in the process of studying medical and biological disciplines. [Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi reabilitatsii u protsesi vyvchennia medyko- biolohichnykh dystsyplin]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru