Застосування геоінформаційних систем у контексті реформування системи охорони здоров'я України та медичного забезпечення Збройних Сил України

Постановка проблеми

Система охорони здоров'я України на сьогодні перебуває в перехідному періоді внаслідок запровадження реформування, розпочатого в 2014 р. Через наявність таких проблем у системі охорони здоров'я, як стан закладів, нерівномірне фінансування, кадрові, інформаційні та організаційні аспекти система охорони здоров'я була неспроможна належно забезпечувати якісні медичні послуги. Україна, витрачаючи на охорону здоров'я значну частину свого ВВП (напр., у 20І2 р. це 7,6 %), мала найнижчі витрати на душу населення порівняно з сусідніми Європейськими країнами [3] (рис.1 і 2).

Рис. 1. Загальні витрати на охорону здоров'я, % від ВВП

Зважаючи на невисокі показники здоров'я населення країни, Україна не могла собі дозволити залишити без уваги систему охорони здоров'я. Метою модернізації системи охорони здоров'я було декларовано більш ефективне надання медичних послуг для населення, підвищення якості надання послуг, більш раціональний розподіл матеріальних та людських ресурсів. Реформа передбачає комплексне перезавантаження з урахуванням деяких аспектів - від організації закупівель до кадрової політики та перегляду наявної матеріально-технічної бази. Реорганізація системи охорони здоров'я України безпосередньо впливає і на медичне забезпечення ЗСУ.

Рис. 2. Витрати на охорону здоров'я на душу населення, $, США

Ураховуючи обмежену кількість закладів охорони здоров'я та їхнього ліжкового фонду у Міністерстві оборони України та інших військових формуваннях для надання спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги, а також з урахуванням міжнародного досвіду, постановою Кабінету Міністрів України "Про взаємодію медичних служб ЗС та інших військових формувань із державною системою охорони здоров'я і про створення загальнодержавної системи екстремальної медицини" передбачено створення єдиної загальної державної системи медичного забезпечення цивільного населення і військовослужбовців на випадок екстремальних ситуацій, надзвичайного стану та на воєнний час [4].

Очевидно, що повноцінне впровадження сучасних методів управління та стратегічного планування не може існувати без потужної інформаційної підтримки, що має забезпечуватися на державному рівні. Одним із аспектів реформи було посилення інформатизації галузі та застосування засобів автоматизації для переведення звітності та обліку з паперових носіїв. ГІС можуть стати важливою ланкою в цьому процесі, узявши на себе значну частину функцій управління даними, що мають просторову складову.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасної зарубіжної та вітчизняної літератури, а також інтернет-ресурсів, на тему застосування геоінформаційних систем в області медицини свідчить про те, що ця сфера досить актуальна, і тому потребує подальшого вдосконалення та розвитку. Тему використання географічних інформаційних систем у системі охорони здоров'я досліджували такі вчені: у своїй роботі О. Фірсова; щодо застосування ГІС на стику медицини та екології - Ю. Бучавий, С. Подобівський, Л. Федонюк і ряд інших авторів; щодо розробки методів практичного застосування ГіС у медицині - F. Wang; щодо використання природних лікувальних ресурсів в Україні - Є. Захарченко, О. Нікіпелова.

Мета статті. В Україні існує потреба в наявності сучасних, повних та актуальних даних, придатних для прийняття рішень, аналізу та прогнозування в усіх галузях, і особливо в системі охорони здоров'я. Власне, сама наявність таких даних робить організаційну роботу на усіх рівнях більш сучасною та змістовною, дозволяє виявляти потреби та проблеми до того, як вони істотно впливатимуть на людей та функціонування охорони здоров'я. Особливу роль у процесі реформування системи охорони здоров'я України відіграє необхідність оперативного медичного реагування на наслідки природних, техногенних катаклізмів, світової пандемії COVID-19, збройної агресії Російської Федерації на сході України.

Використання сучасних інформаційних технологій у системі охорони здоров'я має підвищити рівень обізнаності суспільства та посадових осіб, що приймають рішення у сфері охорони здоров'я. Виникає потреба в накопиченні та обробці просторових даних, а також їхнього подальшого використання, у тому числі, із застосуванням географічних інформаційних систем для отримання просторового контексту за допомогою аналізу та моделювання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вивчення світового досвіду застосування географічних інформаційних систем у медицині та інших галузях дозволяє використати вже напрацьовані методи управління, взаємодії та аналізу просторових даних.

Значним є досвід США, де вже багато років успішно використовують можливості географічних інформаційних систему сфері охорони здоров'я. Особливо актуальними з точки зору перспектив застосування в Україні є проекти поширення відкритих даних, що передбачають надання доступу до інформації широкому колу користувачів. Одним із результатів роботи над інформаційною системою планування та управління охорони здоров'я штату Каліфорнія було створення Інтерактивного атласу охорони здоров'я штату. Атлас надає доступ через зручний інтерфейс геопорталу до великої кількості карт, заснованих на узагальнених даних про медичні установи, фінансування, працівників та пацієнтів. Зокрема, можна переглянути інформацію щодо завантаженості закладів охорони здоров'я - наявності вільних місць у лікарнях, спеціалізацію та можливість надання конкретних медичних послуг, їхню вартість, статистичну інформацію про захворюваність, звіти від медичних установ тощо. Таким чином, Атлас залежно від цілей може використовуватись різними категоріями користувачів, кожний з яких отримує можливість знаходити та переглядати інформацію, яка його цікавить, у вигляді наочних карт, графіків та таблиць. Наприклад, Атлас використовується для моніторингу та організації кадрового забезпечення закладів охорони здоров'я спеціалістами, особливо спеціалістами вузького профілю. Першу версію Атласу було запущено в 2005 р., із того часу він продовжує розвиватись і підтримуватись, отримуючи оновлення інтерфейсу та складу представлених даних [7].

У наведених прикладах практичних застосувань ГІС використовуються ГІС-технології компанії Esri, яка є лідером ринку геоінформаційних технологій. Перевагами програмного забезпечення Esri можна назвати: забезпечення повноцінного функціоналу ГІС "з коробки" без програмування - від настільних додатків до ГІС-порталів з можливістю відстеження подій у режимі реального часу, масштабованість, можливості для розробки, регулярні оновлення всіх продуктів, наявність додатків для відображення, збору та аналізу даних, надійність, велика кількість навчальних і довідкових матеріалів. Технології геопорталів і серверних ГІС (зокрема, ArcGIS Enterprise компанії Esri) дозволяють організувати одночасний доступ до перегляду, редагування та аналізу даних необхідній кількості користувачів за рахунок розмежування доступу між авторизованими користувачами, або надати публічний доступ до даних. ГІС-портал може стати потужною платформою для взаємодії між громадянами, співробітниками та керівництвом, урядом, спонсорами, громадськими організаціями. Це не тільки інструмент взаємодії, а й засіб привернути увагу громадськості до нагальних проблем, пропагувати здоровий спосіб життя та уважне ставлення до власного здоров'я через демонстрацію заснованих на достовірних даних інформаційно-оглядових картографічних матеріалах (створених у Insights for ArcGIS, ArcGIS Story Maps), що в перспективі може сприяти покращенню стану здоров'я суспільства в цілому.

ГІС допомагають у забезпеченні своєчасної медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій - стихійних лих, несприятливих погодних умов, військових конфліктів, масових безпорядків, коли прийняття рішень має бути швидким. Ліванським Червоним Хрестом використовуються ГІС для забезпечення інформаційної підтримки при проведенні рятувальних операцій у надзвичайних ситуаціях, зокрема, для організації переливання крові - від моніторингу потреби до пошуку донорів. Ліван довгий час страждав від військових конфліктів, наслідки яких досі впливають на життя суспільства. ГІС допомагають працівникам Червоного Хреста в картографуванні мінних полів та складів боєприпасів - наявність точних координат таких об'єктів важлива для безпеки співробітників та волонтерів.

Ліван розташований на території, що часто страждає від природних катаклізмів, пов'язаних із тектонічною будовою регіону, а також від конфліктів, що відбуваються в сусідніх країнах. Тому Червоний Хрест, що є однією з головних організацій охорони здоров'я в країні, має бути готовим швидко відповісти на загрози. Географічні інформаційні системи підтримують повсякденну діяльність організації, а саме: забезпечують збір даних від віддалених співробітників із використанням польових додатків, дозволяють швидко отримувати інформацію в реальному часі про оперативну обстановку за допомогою операційних панелей [10]. Останнім з викликів, що мали катастрофічний вплив на життя суспільства, був вибух порту Бейрута, коли 220 людей загинуло, а близько 6о0о було поранено. Для ліквідації наслідків та допомоги постраждалим також були задіяні географічні інформаційні системи, зокрема, Survey-123 та ArcGIS Dashboards для координації та обміну інформацією польових бригад.

Епідемія Covid 19, що тим чи іншим чином вплинула на життя кожного, у тому числі, продемонструвала, наскільки важливий вплив інформації у сучасному світі. Мільйони людей стежили за поширенням вірусу через усі доступні медіа. Інформування про поточний стан мало значний вплив на громадську думку, що посилило здатність урядів країн запровадити заходи стримування хвороби, незважаючи на опір деякої частини суспільства на обмеження. Наприклад, на рис. 3, 4 можна побачити кількість переглядів операційної панелі, створеної Університетом Дж. Хопкінса на порталі ArcGIS Online [8], що становить 2 078 133 077 станом на 11/01/2021.

Рис. 3. Дані перегляду операційної панелі, що демонструє поширення COVID-19