Зменшення ризику захворювання рятувальників ДСНС на Covid-19 при виконанні робіт за призначенням

Обґрунтовується використання індивідуальних засобів захисту для зменшення ризику захворювання рятувальників ДСНС на COVID-19 при виконанні робіт за призначенням. Проблеми щодо забезпечення медичного захисту як населення, так і особового складу ДСНС.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.09.2022
Размер файла 25,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зменшення ризику захворювання рятувальників ДСНС на Covid-19 при виконанні робіт за призначенням

Долгий Микола Леонідович, кандидат біологічних наук, доцент, професор кафедри домедичної підготовки, Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Дрозденко Наталія Віталіївна, викладач кафедри домедичної підготовки, Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Кушнір Віталій Андрійович, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри домедичної підготовки, Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Макаренко Андрій Миколайович, аспірант, старший викладач кафедри домедичної підготовки, Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Стрюк Михайло Петрович, викладач кафедри домедичної підготовки, Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Анотація

У цій статті обґрунтовується використання індивідуальних засобів захисту для зменшення ризику захворювання рятувальників ДСНС на COVID-19 при виконанні робіт за призначенням.

У 2019 році весь світ спіткала пандемія - COVID-19. За даними ВООЗ, важкий перебіг гострого респіраторного синдрому коронавірусу-2 (або SARS CoV-2), спричиняється інфекцією, тобто вірусом COVID-19, що жорстко уражає епітеліальні клітини дихальних шляхів. В Україні це визначило ряд актуальних проблем щодо забезпечення як медичного захисту населення, так і особового складу ДСНС, які беруть безпосередню участь у ліквідації наслідків даної надзвичайної ситуації. Відповідно до наказу МОЗ України від 25.02.2020 № 521 COVID-19 віднесено до особливо небезпечних хвороб.

Встановлено, що зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом при прямому контакті між людьми, або при непрямому контакті з ураженою поверхнею. Є достовірні статистичні дані, що зараження можна блокувати повністю або частково шляхом комплексного ретельного застосування респіраторів № 95, фільтруючих масок високого класу, хірургічних масок, захисних засобів для очей (щитки), дезінфекційних алкогольвміщуючих засобів, хірургічних шапочок та гумового взуття.

На наш погляд, слід також обов'язково враховувати те, що рятувальники при виконанні робіт з ліквідації наслідків з надзвичайних ситуацій не завжди мають можливість повноцінно застосовувати індивідуальні засоби захисту. Це обумовлено, в першу чергу, тим, що проведення аварійно-рятувальних робіт потребує спеціального оснащення.

Для зниження ризику зараження особового складу підрозділів ДСНС України в умовах пандемії COVID-19 необхідно суворо дотримуватися рекомендацій щодо роботи в осередку інфекційного зараження.

Ключові слова: домедична допомога, рятувальники, індивідуальні засоби захисту, хвороба COVID-19.

Abstract

DECREASING THE RISK FOR RESCUE RANGERS OF THE EMERGENCY SERVICE OF COVID-19 ILLNESS WHILE CARRYING OUT WORK ACCORDING TO THEIR DUTIES

Dolhii Mykola Leonidovych, PhD of the Biologic Sciences, Associate Professor Professor of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Drosdenko Natalia Vitaliivna, Teacher of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Kushnir Vitalii Andriovych, PhD of the Medical Sciences, Senior Researcher Head of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Makarenko Andrii Mykolaiovych, Post-Graduate student Senior lecturer of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Striuk Mykhailo Petrovych, Teacher of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

This article substantiates the necessity of the individual protecting meanses in order to decrease the risk of the COVID-19 illness of the rescue rangers of the Emergency Service while carrying out the work according their duties.

2019 year all the world faced a pandemy of COVID-19. According WHO (World Health Organisation) data, the severe course of acute respiratory syndrome of Coronavirus-2(or SARS CoV-2) is caused by the infection i.e.,COVID-19 virus, which injures the epithelial cells of respiratory system - this injury is severe. This fact has caused actual problems in Ukraine such as providing medical protection both population and personnel of the Emergency Service, which takes part in the elimination of the subseqences of the extraordinary situations. According to the Ukrainian Public Health Minister `s Order № 521-- 25.02.2020 year the COVID-19 has been enrolled in the list of the especially dangerous diseases.

It has been determined that the way of infection is air-droplet one as a result of the direct contact between people, indirect contact with the infected surface. There are reliable statistic data that is possible to avoid infection completely or partly by means of thorough using the respirators № 95, filter masks of high class, surgical masks, protecting eye shields, desinfecting fluids (solutions), which content alcohol, surgical caps, and rubber boots (shoes).

As we consider, it is compulsory to bear in mind that rescue rangers, when they liquidate a subsequences of the extraodinary situations may have not a possibility to use completely individual protecting instruments and means. It is a result, first of all, by necessity to have a special equipment for the efficient emergency and rescue work.

It is necessary to follow strictly all recommendations as for work in the region, infected with COVID-19. It decreases the probability of the infection of the Emergency Service's personnel.

Key words: Pre-medical aid, rescue rangers, individual protecting means and instruments, disease COVID-19.

Постановка проблеми

ризик захворювання рятувальник covid

У 2019 році весь світ спіткала пандемія - COVID-19. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, важкий перебіг гострого респіраторного синдрому коронавірусу-2 ( або SARS CoV-2), спричиняється інфекцією, тобто вірусом COVID-19, що жорстко уражає епітеліальні клітини дихальних шляхів[1]. В Україні це визначило ряд актуальних проблем щодо забезпечення як медичного захисту населення, так і особового складу ДСНС, які беруть безпосередню участь у ліквідації наслідків даної надзвичайної ситуації. Відповідно до наказу МОЗ від 25.02.2020 № 521 Covid - 19 віднесено до особливо небезпечних хвороб [2].

Аналіз останніх досліджень

Відповідно до п.12, п.п. 8 статті 23 Кодексу цивільного захисту України на рятувальників аварійно-рятувальних служб покладається виконання зокрема таких завдань, як пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів [3].

Аналізуючи діяльність рятувальників з подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій та наданні домедичної допомоги в умовах пандемії COVID-19, можна визначити такі проблеми.

Неможливість дотримання соціальної дистанції і, як наслідок, заходів безпеки рятувальників, що обумовлено необхідністю евакуації постраждалих, які потенційно можуть бути хворими, наприклад, із палаючих або зруйнованих будинків, пошкоджених і деформованих автомобілів тощо. Тому, при наданні домедичної допомоги та евакуації постраждалих з зони надзвичайних ситуацій виникає необхідність щодо застосування ефективних індивідуальних засобів захисту.

Встановлено, що зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом при прямому контакті між людьми, або при непрямому контакті з ураженою поверхнею. Є достовірні статистичні дані, що зараження можна блокувати повністю або частково шляхом комплексного ретельного застосування респіраторів № 95, фільтруючих масок високого класу, хірургічних масок, захисних засобів для очей (щитки), дезінфекційних алкоголь-вміщуючих засобів, хірургічних шапочок та гумового взуття. ВООЗ надзвичайно наполегливо рекомендує носити маски у місцях масового скупчення людей в уражених регіонах. Дані використання симуляційних моделей (США) свідчать, що навіть проста маска здатна протистояти зараженню, а відтак, запобігати розповсюдженню інфекції. Результати досліджень свідчать, що носіння маски у поєднання з іншими заходами (гігієна рук, соціальна дистанція), можуть дати певні позитивні результати. Носіння стандартного еластометричного респіратора, обирання засобу для захисту очей - це теж адекватні засоби, як і маски для обличчя. Особливо актуальним є носіння масок після вакцинації. Під час поширення пандемії, як наголошують медичні фахівці, істотне значення має використання алкоголь-вміщуючих дезінфекційних засобів та мила для рук [1].

Вибір індивідуальних засобів захисту у рятувальників повинен здійснюватися в залежності від виду робіт та необхідного рівня захисту. На жаль, на даний час для особового складу ДСНС України не має розроблених нормативів чи методичних рекомендацій щодо вибору індивідуальних засобів захисту при виконанні завдань за призначенням в умовах пандемії COVID-19 з урахуванням вимог сьогодення.

На наш погляд, слід також обов'язково враховувати те, що рятувальники при виконанні робіт з ліквідації наслідків з надзвичайних ситуацій не завжди мають можливість повноцінно застосовувати індивідуальні засоби захисту. Це обумовлено, в першу чергу, тим, що проведення аварійно -рятувальних робіт потребує спеціального оснащення, тому застосування індивідуальних засобів захисту від COVID-19 не завжди можна поєднати з даним оснащенням.

Для вирішення даної проблеми щодо застосування рятувальниками індивідуальних засобів захисту виникає нагальна необхідність розробки спеціальних комплектів одягу для роботи в умовах пандемії COVID-19.

Також, складність надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій обумовлено тим, що їх усіх необхідно розглядати як потенційно заражених на COVID-19. Вирішення даної проблеми можливе при суворому дотримані правил гігієни та порядку знімання та утилізації індивідуальних засобів захисту.

Першочерговим, на наш погляд, є навчання рятувальників надавати домедичну допомогу постраждалим за цих умов, що буде акцентувати їх увагу на власній безпеці при виконанні завдань за призначенням. Останнє потребує внесення відповідних змін до навчальної програми ІІ рівня підготовки з надання домедичної допомоги «Перший на місці події» [4].

Метою даної статті є аналіз існуючих засобів індивідуального захисту для їх використання рятувальниками в умовах пандемії COVID-19.

Виклад основного матеріалу

Коронавірусна хвороба (COVID-19) віднесена до особливо небезпечних інфекційних хвороб. У зв'язку з чим працівники, які мають контакт з хворими, особами з підозрою та/або працюють з біологічним матеріалом хворих, осіб з підозрою або померлих від COVID-19, повинні бути забезпечені робочим одягом (не менше 3 -х комплектів), а також захисним одягом та засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) одноразового чи багаторазового використання (табл. 1.) [5].

Таблиця 1. Використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) при захворюванні на COVID-19

Призначення

Тип ЗІЗ

Примірні характеристики. Національні стандарти

Захист рук

Рукавички непудрені

Без тальку, нітрилові, еластичні, не містять латексу або натурального каучуку, для одноразового використання, універсальні. ДСТУ EN 455-1:2014 «Захисні засоби. Рукавички медичні одноразового використання.

Захист очей

Захисні окуляри

Закриті з непрямою вентиляцією. Прозорі пластикові лінзи з покриттям від запотівання та захистом від подряпин. Ремінці, що регулюються, забезпечують міцне закріплення або з гнучкою рамкою з полівінілхлориду, що легко пристосовується до всіх контурів обличчя та розміщується з рівномірним тиском. Стійкі до очищення та дезінфекції. ДСТУ EN 166:2017 «Засоби

індивідуального захисту очей. Технічні умови».

Захисний щиток/ екран

Повинен повністю закривати обличчя, зокрема, з боків та по довжині. Виготовлений з прозорого матеріалу з покриттям від запотівання та захистом від подряпин. З конструкцією, що забезпечує щільне прилягання до голови та зручне носіння. Стійкий до очищення та дезінфекції. ДСТУ EN 166:2017 «Засоби

індивідуального захисту очей. Технічні умови».

Захист органів дихання

Респіратор

Респіратор призначений для захисту від

рібнодисперсних аерозолів. Максимальний захист від твердих та рідких аерозолів при концентрації не нижче 12 ГДК. Клас захисту респіратору FFP2/FFP3 згідно з вимогами міжнародних стандартів. Респіратор повинен бути виготовлений з нетканого

фільтрувального матеріалу та оснащений носовим зажимом (носовою кліпсою), носовим обтюратором. Внутрішня частина респіратора виготовлена з м'якого гіпоалергенного нетканого матеріалу. ДСТУ EN 149:2017 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтрувальні півмаски для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування».

Медична хірургічна маска

Виготовлена з гіпоалергенного нетканого матеріалу без запаху. На зав'язках, з фіксатором на переніссі. ДСТУ EN 14683:2014 «Маски хірургічні. Вимоги та методи випробування».

Захисний одяг

Ізоляційний костюм (костюм біозахисту)

М'який та легкий, з проклеєними швами, з

трикотажними манжетами на рукавах або петлею для пальців, антистатичною обробкою, забезпечує

поєднання з іншими типами ЗІЗ. Водостійкий. ДСТУ EN 14126:2008 «Одяг захисний». ДСТУ EN

13034:2017, ДСТУ EN 14605:2017 «Одяг захисний. Захист від рідких хімічних речовин».

Ізоляційний халат

М'який та легкий, з проклеєними швами, з

трикотажними манжетами на рукавах або петлею для пальців, антистатичною обробкою, забезпечує

поєднання з іншими типами ЗІЗ. Водостійкий. З довгими рукавами та довжиною до середини литок. З ремінцями, що фіксуються на талії та шиї.

Водостійкий. ДСТУ EN 14126:2008 «Одяг захисний». ДСТУ EN 13034:2017, ДСТУ EN 14605:2017 «Одяг захисний. Захист від рідких хімічних речовин».

Рятувальники, а в першу чергу, медичні працівники, повинні бути забезпечені засобами для гігієни рук, у тому числі спиртовмісними антисептиками в невеликому фасуванні.

Ризик інфікування працівників, в першу чергу, пов'язаний з (від більшого до меншого): проведенням аерозольгенеруючих процедур, в тому числі: серцево-легеневої реанімації, мануальної вентиляції перед інтубацією, інтубації трахеї, неінвазивної вентиляції, трахеотомії, бронхоскопії, гастроскопії, аутопсії, забору зразків з нижніх та верхніх дихальних шляхів хворих та особам з підозрою на COVID-19;

наданням медичної допомоги в умовах відділень інтенсивної терапії пацієнтам з COVID-19;

наданням екстреної медичної допомоги хворим та особам з підозрою на COVID-19;

роботою в палатах перебування пацієнтів з COVID-19 та надання медичної допомоги на дому;

роботою зі зразками пацієнтів та осіб з підозрою на COVID-19;

роботою в приймальних відділеннях та на пунктах сортування;

роботою в обсерваторах;

роботою в амбулаторних, поліклінічних та консультативно-діагностичних відділеннях закладів охорони здоров'я з пацієнтами з ознаками респіраторних захворювань;

роботою в амбулаторних, поліклінічних та консультативно-діагностичних відділеннях закладів охорони здоров'я з загальним потоком пацієнтів.

Переодягання та заміна захисного одягу та засобів індивідуального захисту при наданні домедичної (медичної) допомоги, у тому числі при проведенні лабораторних досліджень, повинно проводитись не рідше одного разу за зміну, або при кожному виході із «брудної» зони і наступним входом до неї.

Одноразові медичні маски повинні змінюватись кожні 2-3 години, тривалість використання респіраторів впродовж робочої зміни визначається рекомендаціями виробника. Респіратор (маску) також слід замінити якщо: він став вологим;

відбувся дотик до нього потенційно забрудненими руками (навіть у рукавичках);

після виходу з «брудної» зони (респіратор дозволено знімати виключно в чистій зоні);

відбулось потрапляння на респіратор (маску) будь-яких біологічних рідин.

Респіратор (маску) необхідно знімати в рукавичках, за резинки (зав'язки), не торкаючись зовнішньої та внутрішньої поверхні респіратора (маски).

Після використання, захисний одяг та засоби індивідуального захисту, підлягають знезараженню згідно з вимогами Державних санітарно- протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, як відходи категорії В «епідемічно небезпечні медичні відходи».

Вироби багаторазового використання (захисні окуляри, захисний екран, захисний щиток тощо) знезаражуються шляхом їх протирання кожні 2 години (при забруднені біологічним матеріалом - невідкладно) з використанням спиртовмісних дезінфікуючих засобів. Після використання вони знезаражуються шляхом двократного протирання з інтервалом 15 хвилин, дозволеним до використання дезінфікуючим засобом або зануренням в 70% етиловий спирт на 30 хвилин. Після знезараження вони промиваються теплою водою з миючим засобом та висушуються в положенні, що дозволяє вільний відтік води.

При знезараженні багаторазового захисного одягу потрібно враховувати рекомендації виробника для того, щоб вироби не втратили свої захисні властивості. Одяг, що не підлягає подальшому використанню знезаражується як відходи категорії В «епідемічно небезпечні медичні відходи» [6].

На наш погляд, при навчанні рятувальників надавати домедичну допомогу в умовах Covid-19, в першу чергу, увагу слід акцентувати на практичному використанні ЗІЗ за таким алгоритмом [7,8].

Надягання захисних засобів.

1. Визначте і візьміть саме той ЗІЗ, який необхідно надягнути. Переконайтеся, що вам підходить розмір костюму (спираючись на інформацію, отриману під час навчання).

2. Проведіть гігієну рук, використовуючи дезінфікуючий засіб для рук.

3. Надягніть захисний костюм. Зав'яжіть всі зав'язки на костюмі. Вам може знадобитися допомога іншого рятувальника.

4. Надягніть фільтрувальний респіратор для обличчя з рівнем захисту N95 або вище, якщо респіратора немає, можна використовувати лицеву маску. Якщо респіратор оснащений носовим наконечником, його слід надягнути на ніс обома руками, не згинаючи і не розправляючи. Не стискайте носовий наконечник однією рукою. Респіратор/лицеву маску слід розправити так, щоб вона заходила під підборіддя. Ваш рот і ніс повинні бути захищені. Ремені респіратора необхідно розмістити на маківці голови (верхній ремінь) і основі шиї (нижній ремінь). Кожен раз, коли ви надягаєте респіратор, проводьте перевірку правильності його надягання. Лицева маска: зав'язки маски повинні бути закріплені на маківці голови (верхня зав'язка) і основі шиї (нижня зав'язка). Якщо маска має петлі, заправте їх правильно за вуха.

5. Надягніть лицевий щиток або окуляри. Надягаючи респіратор з рівнем захисту № 95 або еластомерний респіратор на половину обличчя, виберіть належний засіб захисту очей з таким розрахунком, щоб респіратор не заважав правильному розташуванню засобу захисту очей, а засіб захисту очей не впливав на щільність прилягання або ущільнення респіратора. Лицеві щитки повністю закривають обличчя. Окуляри також забезпечують чудовий захист очей, але вони часто запотівають.

6. Надягніть рукавички. Рукавички повинні заходити на манжети (зап'ястя) костюму.

Знімання захисних засобів.

1. Зніміть рукавички. Переконайтеся, що знімання рукавичок не спричиняє додаткового забруднення рук. Рукавички можна знімати у декілька способів (наприклад, «рукавичка в рукавичку» або «пташиний дзьоб»).

2. Зніміть костюм. Розв'яжіть всі зав'язки (або розстібніть всі кнопки). Деякі зав'язки костюму можуть розірватися, якщо докладати надмірних зусиль. Тому будьте обережні та намагайтесь не докладати сили. Дійдіть до плечей і акуратно потягніть костюм вниз і в бік від тіла. Можна згорнути костюм вниз. Викиньте його в сміттєвий бак.

3. Проведіть гігієну рук.

4. Зніміть лицевий щиток або окуляри. Обережно зніміть лицевий щиток або окуляри, захопивши ремінь і потягнувши його вгору і в бік від голови. Не торкайтесь передньої поверхні лицевого щитка або окулярів.

5. Зніміть і викиньте респіратор (або лицеву маску, якщо ви використовували її замість респіратора). Не торкайтесь передньої поверхні респіратора або лицевої маски. Зніміть нижній ремінь респіратора, торкаючись тільки ременя, і акуратно проведіть його над головою. Візьміться за верхній ремінь і проведіть його акуратно над головою, а потім потягніть респіратор від обличчя, не торкаючись передньої поверхні респіратора. Якщо була використана лицева маска: обережно розв'яжіть (або звільніть з вух) і зніміть маску з обличчя, не торкаючись передньої поверхні.

6. Проведіть гігієну рук.

Подальше відпрацювання практичних навичок з надання домедичної допомоги постраждалим (серцево-легенева реанімація, зупинка кровотечі, іммобілізація кінцівок тощо) ми, виходячи з власного досвіду, пропонуємо проводити з обов'язковим використанням рятувальниками засобів індивідуального захисту.

Висновки

Для зниження ризику зараження особового складу підрозділів ДСНС України в умовах пандемії COVID-19 необхідно суворо дотримуватися рекомендацій щодо роботи в осередку інфекційного зараження, а саме:

рятувальники, які надають домедичну допомогу постраждалим з підозрою або підтвердженою COVID-19, повинні максимально обмежити контакти з іншими особами поза роботою;

під час надання домедичної допомоги рятувальники повинні використовувати рекомендований набір засобів індивідуального захисту;

рятувальникам без наявних засобів індивідуального захисту слід уникати виконання аерозольних маніпуляцій постраждалому;

після надання домедичної допомоги постраждалому рятувальники повинні зняти всі засоби індивідуального захисту у спеціально відведеному приміщенні.

У випадку, якщо рятувальники не використовували одноразовий халат під час надання домедичної допомоги постраждалому з підозрою або підтвердженою COVID-19, спецодяг слід також залишити у спеціально відведеному приміщенні та не використовувати для подальшої роботи без проведення обробки.

Література:

1. Лієр М., Несслер С., Штейдельман С., Пресслер М., Саагер Л., Морер О., Вінклер М.С. Фільтруюча маска високого класу (FFP) -- основоположний та ефективний захист працівників екстреної медичної допомоги : когортне обсерваційне дослідження в німецькій громаді // Журнал травми, реанімації та екстреної медицини 29(1) 2021. https://sjtrem.biomedcentral.com/track/pdf/10.1186/s13049-021-00969-0.pdf

2. Наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 521 «Про внесення змін до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб».

3. Кодекс цивільного захисту України, від 02.10.2012р. № 5403-VI. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17/print1360003604244711.

4. Наказ МОЗ України від 04.08.2021 № 1627 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти»

5. Наказ МОЗ України від 28.03.2020 № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)».

6. Наказ МОЗ України від 08.06.2015 № 325 «Про затвердження Державних санітарно- протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами».

7. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/downloads/A_FS_HCP_COVID19_ PPE_UK.pdf

8. https://phc.org.ua/news/zasobi-individualnogo-zakhistu-dlya-medichnikh-pracivnikiv

References:

1. Lijer M., Nessler S., Stejdel'man S., Pressler M., Saaher L., Morer O., Vinkler M.S. Fil'trujuca maska vysokoho klasu (FFP) - osnovopoloznyj ta efektyvnyj zaxyst pracivnykiv ekstrenoji medycnoji dopomohy : kohortne observacijne doslidzennja v nimec'kij hromadi // Zurnal travmy, reanimaciji ta ekstrenoji medycyny 29 (1) 2021. URL: https://sjtrem.biomedcentral.com/track/pdf/10.1186/s13049-021- 00969-0.pdf (data zvernennja : 06.03.2022) [in Ukrainian].

2. Pro vnesennja zmin do Pereliku osoblyvo nebezpecnyx, nebezpecnyx infekcijnyx ta parazytarnyx xvorob ljudyny i nosijstva zbudnykiv cyx xvorob: Nakaz MOZ Ukrajiny vid 25.02.2020 # 521. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0521282-20#Text (data zvernennja : 06.03.2022) [in Ukrainian].

3. Kodeks cyvil'noho zaxystu Ukrajiny, vid 02.10.2012r. # 5403-VI. URL:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17/print1360003604244711 (data zvernennja : 06.03.2022) [in Ukrainian].

4. Pro udoskonalennja pidhotovky z nadannja domedycnoji dopomohy osib, jaki ne majut' medycnoji osvity: Nakaz MOZ Ukrajiny vid 04.08.2021 # 1627. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0346282-17#top (data zvernennja : 06.03.2022) [in Ukrainian].

5. Orhanizacija nadannja medycnoji dopomohy xvorym na koronavirusnu xvorobu (COVID-19): Nakaz MOZ Ukrajiny vid 28.03.2020 # 722. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#top (data zvernennja : 07.03.2022) [in Ukrainian].

6. Pro zatverdzennja Derzavnyx sanitarno- protyepidemicnyx pravyl i norm scodo povodzennja z medycnymy vidxodamy: Nakaz MOZ Ukrajiny vid 08.06.2015 # 325. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0959-15#Text (data zvernennja : 07.03.2022) [in Ukrainian].

7. COVID-19 in Newly Resettled Refugee Populations. URL: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/downloads/A_FS_HCP_ COVID19_PPE_UK.pdf data zvernennja : 07.03.2022).

8. Zasoby indyvidual'noho zaxystu dlja medycnyx pracivnykiv : veb-sajt. URL:

https://phc.org.ua/news/zasobi-individualnogo-zakhistu-dlya-medichnikh-pracivnikiv (data zvernennja : 07.03.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.

    автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009

  • Туберкульоз як інфекційна і соціальна проблема. Чинники поширення інфекції та інфікованість мікобактеріями туберкульозу. Особливості групи ризику та методи профілактики захворювання. Перебіг туберкульозу на ранніх стадіях, клінічні прояви захворювання.

    реферат [30,6 K], добавлен 05.04.2014

  • Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

    автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009

  • Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

    курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009

  • Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту у дорослих осіб чоловічої статі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного гепатиту. Вплив традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання.

    автореферат [46,6 K], добавлен 19.03.2009

  • Стаття присвячена розгляду проблеми дітей групи ризику. Огляд соціально-економічної ситуації. Доведено, що робота з дітьми групи ризику повинна мати комплексний характер, передбачати взаємодію різних фахівців, наприклад, медиків і соціальних працівників.

    статья [20,6 K], добавлен 06.09.2017

  • Генетика людини як наука. Захворювання з екзогенними факторами етіології. Генетичні спадкові захворювання. Пошкодження структури і функції генетичного апарату клітини. Зміни в молекулі ДНК при мутаціях. Молекулярні моногенні спадкові захворювання.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 02.07.2009

  • Види та ефективність антацидних препаратів. Особливості дії інгібіторів протонної помпи. Блокатори гістаміну Н2-рецепторов. Фармакологічні механізми захисту слизової оболонки, гастропротектори. Препарати, вживані при діареї. Послаблюючі засоби.

    реферат [978,5 K], добавлен 19.05.2012

  • Захворювання щитовидної залози як найбільш поширена патологія в ендокринології. Вивчення основних механізмів патологічних змін серцево-судинної системи при тиреотоксикозі. Аналіз якості анестезіологічної захисту пацієнта під час оперативного втручання.

    статья [21,8 K], добавлен 27.08.2017

  • Вивчення шлунково-кишкових і кардіоваскулярних уражень, обумовлених нестероїдними протизапальними препаратами, та ефективності цитропроекторних посередників за ревматоїдного артриту та остеоартрозу. Клінічний перебіг захворювання його особливості.

    автореферат [38,5 K], добавлен 20.02.2009

  • Захворювання людини, тварин і рослин, спричинені паразитичними черв'яками - гельмінтами. Джерела зараження, симтоматика інвазійних хвороб: трихінельоз, теніаринхоз, теніоз, ехінококоз, альвеококоз, фасциольоз, ехінококоз. Заходи щодо їх профілактики.

    реферат [21,4 K], добавлен 10.01.2011

  • Етіологія та патогенез ехінококоза нирки. Поширення захворювання серед жителів сільської місцевості 20-40 років. Збудник - стрічковий гельмінт, джерело зараження - домашні тварини. Життєвий цикл ехінокока. Клінічна картина та особливості діагностики.

    презентация [1,5 M], добавлен 05.05.2019

  • Формування прикусу у дітей. Умови нормального росту. Відмінності дитячого скелету від дорослої людини. Грудна клітина новонародженої дитини та дітей перших місяців життя. Вікові особливості хімічного складу і будови кісток. Захворювання кісткової системи.

    презентация [479,7 K], добавлен 05.11.2014

  • Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.

    контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009

  • Етіологія кору - гострого антропонозного висококонтагіозного вірусного захворювання. Вірусна природа збудника кору. Передумовами інфікування та захворювання дітей у перші роки життя. Механізми передавання, діагностика, лікування та профілактика кору.

    презентация [1,2 M], добавлен 13.01.2016

  • Хронічні запальні захворювання кишечнику: етіологія, патогенез, статистика. Механізм та патогенез анемічного явища. Роль оксидативного стресу та ендотоксикозу у хворих на захворювання кишечнику з анемією. Рівень оксидативного стресу та ендотоксикозу.

    дипломная работа [284,7 K], добавлен 22.06.2014

  • Методи діагностики аритмій. Вроджена та придбана вада серця. Атеросклероз брижових артерій. Запальні захворювання серця. Гіпертонія як спадкове захворювання, особливо часто зустрічається у найближчих родичів. Ішемічна та ревматична хвороби серця.

    реферат [40,5 K], добавлен 21.06.2010

  • Характеристика виробничих канцерогенів. Основні клінічні варіанти професійних онкологічних захворювань та принципи їх діагностики. Професійний рак, стадійність розвитку пухлинного процесу та його клінічні прояви. Професійні захворювання органів дихання.

    реферат [553,2 K], добавлен 01.03.2011

  • Симптоми захворювання щитовидної залози. Характеристика лікарських засобів, показання до застосування, дози та спосіб їх приймання. Лікування хвороби методами народної медицини. Природні ліки, рецепти по їх виготовленню і використанню в домашніх умовах.

    реферат [26,0 K], добавлен 23.01.2011

  • Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.

    автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.