Аналіз сучасного стану здоров’я населення та системи охорони здоров’я України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз сучасного стану здоров'я населення та системи охорони здоров'я України

О.В. Мотайло, канд. мед. наук, здобувач кафедри економічної безпеки,

публічного управління та адміністрування

Державний університет "Житомирська політехніка"

Ю.М. Малігон, здобувач кафедри економічної безпеки, публічного

управління та адміністрування

Державний університет "Житомирська політехніка"

Анотація

У статті визначено необхідність оцінювання сучасного стану ефективності функціонування та розвитку системи охорони здоров'я України через призму основних демографічних показників. Проаналізовано середню тривалість життя в Україні у 2014-2018 рр., яка продовжує вважатися один із найнижчих в Європі. Досліджено середню тривалість життя в Україні та країнах Європейського Союзу у 2018 р. за даними Євростату. Проаналізовано самооцінювання стану здоров'я населення в межах дослідження "Індекс здоров'я. Україна". Проведено опитування щодо відношення до вакцинації дорослих в Україні, які мають у домогосподарстві дітей до 16 років, яке було проведене в межах дослідження "Індекс здоров'я. Україна" та особливо актуалізувалося в умовах протидії пандемії COVID-19. Досліджено середню очікувану тривалість життя при народженні у 1991-2018 рр. Виділено ряд чинників, що впливають на тривалість життя населення України та рівень їх захворюваності, серед яких: генетика та спадковість, демографічна ситуація в країні та демографічні тенденції, соціально-економічне становище, оточуюче середовище, спосіб життя населення, особливості функціонування системи охорони здоров'я. Проаналізовано середньо очікувану тривалість життя при народженні за статтю у 1991-2018 роках. Наведено статистичні дані по розмірам смертності та народжуваності населення України у 1991-2018 роках. Досліджено основні причини смерті в Україні у 2018 році, а саме: хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини смерті. Досліджено структуру причин смерті дітей у віці до 1 року у 2018 році (у % до загальної кількості). Визначено, що здоровий спосіб життя є запорукою розвитку здорової нації та включає наступні основні елементи: плідна праця, раціональний режим праці та відпочинку, відсутність шкідливих звичок, оптимальний рухливий режим, особиста гігієна, загартовування та раціональне харчування. життя демографічний показник

Ключові слова: тривалість життя, смертність, народжуваність, здоровий спосіб життя, система охорони здоров'я.

О.В. Мотайло, Ю.М. Малигон.

Анализ современного состояния здоровья населення и системы охраны здоровья Украины

В статье определена необходимость оценки современного состояния эффективности функционирования и развития системы здравоохранения Украины через призму основных демографических показателей.

Проанализированы среднюю продолжительность жизни в Украине в 20142018 гг., Которая продолжает считаться один из самых низких в Европе. Исследована среднюю продолжительность жизни в Украине и странах Европейского Союза в 2018 по данным Евростата. Проанализированы самооценки состояния здоровья населения в рамках исследования "Индекс здоровья. Украина". Проведен опрос по отношению к вакцинации взрослых в Украине, которые имеют в домохозяйстве детей до 16 лет, проведенного в рамках исследования "Индекс здоровья. Украина "и особенно актуализировался в условиях противодействия пандемии COVID-19. Исследована среднюю ожидаемую продолжительность жизни при рождении в 1991-2018 гг. Выделен ряд факторов, влияющих на продолжительность жизни населения Украины и уровень их заболеваемости, среди которых: генетика и наследственность, демографическая ситуация в стране и демографические тенденции, социально-экономическое положение, окружающая среда, образ жизни населения, особенности функционирования системы здравоохранения. Проанализированы средне ожидаемую продолжительность жизни при рождении по полу в 1991-2018 годах. Приведены статистические данные по размерам смертности и рождаемости населения Украины в 1991 -2018 годах. Исследованы основные причины смерти в Украине в 2018 году, а именно: болезни системы кровообращения, новообразования, внешние причины смерти. Исследована структура причин смерти детей в возрасте до 1 года в 2018 году (в% к общему числу). Определено, что здоровый образ жизни является залогом развития здоровой нации и включает следующие основные элементы: плодотворный труд, рациональный режим труда и отдыха, отсутствие вредных привычек, оптимальный подвижный режим, личная гигиена, закаливание и рациональное питание.

Ключевые слова: продолжительность жизни, смертность, рождаемость, здоровый образ жизни, система здравоохранения.

O.V. Motailo, Yu.M. Malygon.

Analysis of the current state of health of the population and the health care system of Ukraine

The article identifies the need to assess the current state of efficiency and development of the health care system of Ukraine through the prism of key demographic indicators. The average life expectancy in Ukraine in 2014-2018, which continues to be considered one of the lowest in Europe, is analyzed. The average life expectancy in Ukraine and the European Union in 2018 was studied according to Eurostat. The self-assessment of the state of health of the population within the study "Health Index. Ukraine". A survey was conducted on the attitude to vaccination of adults in Ukraine who have children under 16 in the household, which was conducted as part of the study "Health Index. Ukraine "and was especially relevant in the context of counteracting the COVID-19 pandemic. The average life expectancy at birth in 1991-2018 was studied. A number of factors influencing the life expectancy of the population of Ukraine and the level of their morbidity were identified, including: genetics and heredity, demographic situation in the country and demographic trends, socio-economic situation, environment environment, lifestyle, features of the health care system. The average life expectancy at birth by sex in 1991-2018 was analyzed. Statistical data on the size of mortality and birth rate of the population of Ukraine in 1991-2018 are given. The main causes of death in Ukraine in 2018 have been studied, namely: diseases of the circulatory system, neoplasms, external causes of death. The structure of causes of death of children under 1 year of age in 2018 (in% of the total number) was studied. It is determined that a healthy lifestyle is the key to the development of a healthy nation and includes the following main elements: productive work, rational work and rest, no bad habits, optimal mobility, personal hygiene, tempering and nutrition.

Key words: life expectancy, mortality, birth rate, healthy lifestyle, health care system.

Постановка проблеми. Входження України в міжнародне медичне поле і сучасні тенденції розвитку охорони здоров'я чітко виявили необхідність принципової зміни критеріїв оцінки стану здоров'я. Співвідношення з показниками захворюваності та смертності на європейському і світовому рівні дозволяє виявити національні особливості стану здоров'я населення та визначити пріоритети в глобальному вимірі. В якості основних критеріїв оцінки результатів діяльності системи охорони здоров'я ВООЗ рекомендувала такі основні функціональні цілі: поліпшення стану здоров'я, забезпечення принципу справедливості при розподілі фінансових ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам ефективності політики охорони здоров'я та її складових, удосконалення механізмів державного регулювання галуззю присвячені праці вітчизняних і зарубіжних науковців Ю. Гайдаєва, З. Гладун, П. Джуна, В. Дереги, Н. Кризиної, О. Кисельової, Ю. Лисицина, В. Москаленко, О. Поживілова, Т. Семигіної, О. Худоби, О. Щепіна та ін.

Формулювання цілей статті. Метою даної публікації є дослідження сучасного стану здоров'я населення та системи охорони здоров'я України.

Виклад основного матеріалу. В умовах сьогодення особливого значення набуває формування та розбудова системи громадського здоров'я, яка б забезпечувала зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усього суспільства. Сучасний стан ефективності функціонування та розвитку системи охорони здоров'я варто оцінювати насамперед через призму основних демографічних показників.

Не дивлячись на те, що середня тривалість життя населення в Україні у 2020 році збільшилася у порівнянні з попередніми роками та становила 72,3 роки (рис. 1), даний показник продовжує вважатися один із найнижчих в Європі (рис. 2).

Рис. 1. Середня тривалість життя в Україні у 2014-2018 рр. [1]

Проте на фоні інших країн Європейського Союзу та світу дані показники не є настільки оптимістичними (рис. 2).

Рис. 2. Середня тривалість життя в Україні та країнах Європейського Союзу у 2018 р. за даними Євростату [2]

На фоні постаріння населення України протягом останніх років зростала відповідно й тривалість життя - з 71,8 у 2014 році до 73,2 у 2018 році.

Як видно з рис. 2. середня тривалість життя європейця становила у 2018 році 81 рік. Так, у деяких країнах Європейського Союзу даний показник навіть перевищував зазначений, як у Швейцарії, наприклад, - 83,8, Іспанії - 83,5 роки, Ісландії - 82,9. У першу чергу показник середньої тривалості життя у Європейському Союзі характеризує ефективність та дієвість системи охорони здоров'я європейських країн, а вже потім здоровий спосіб життя мешканців. Окрім того в Європі помітно знижуються показники передчасної смертності від неінфекційних захворювань і всі країни ЄС наближаються до виконання Цілей сталого розвитку. Однак, нерівність у сфері охорони здоров'я існує і між країнами з найнижчою і найвищою тривалістю життя існує розрив подекуди в 10 років.

Велика кількість жителів Європейського Союзу, на думку глави ВООЗ, страждають пристрастю до тютюну, а рівень споживання алкоголю є найвищим у світі. З кожним роком у ЄС зростає число людей з надмірною вагою та ожирінням. За даним ВООЗ у 20 країнах регіону понад 30 відсотків загальних витрат на охорону здоров'я люди оплачують з власної кишені, в основному через високу вартість ліків.

Щодо причин смертності жителів Європейського Союзу, то за даними ВООЗ 7 із 10 провідних причин смертності - неінфекційні хвороби. Першу позицію в списку десяти провідних причин смертності мешканців країн ЄС займають серцево-судинні захворювання. Хвороби серця вже понад 20 років займають лідируючі позиції серед причин смертності у ЄС. На частку хвороб серця сьогодні припадає 16% всіх випадків смерті у світі. У 2019 році у десятку провідних причин смертності в усьому світі увійшли хвороба Альцгеймера та інші форми деменції. Крім того, тривожним є факт, що за період з 2000 р. по 2019 р. смертність від діабету у світі зросла на 70%. При цьому смертність від туберкульозу із 7 позиції причин смертності у 2000 році перемістилася на 13 у 2019 році відповідно. Скорочення смертності від туберкульозу становило 30% [3].

Цілком зрозумілим в умовах пандемії COVID-19 є те, що у 2019 році найбільш смертельної групою інфекційних захворювань були пневмонія і інші інфекції нижніх дихальних шляхів, що зайняли четверту сходинку в списку провідних причин смертності у світі. Станом на сьогодні летальних випадків від COVID-19 зафіксовано 2,68 млн., а перехворіло відповідно 121 млн. людей.

Сфера охорони здоров'я в усьому світі потребує актуальних, надійних та готових до практичного застосування реальних даних для ефективного прийняття рішень, особливо в умовах глобальної пандемії.

Самооцінювання стану здоров'я населення, що було проведене у 2018 році в межах дослідження "Індекс здоров'я. Україна", організованого Міжнародним фондом "Відродження" та Київським міжнародним інститутом соціології показав, що в цілому населення України достатньо задоволене станом СВОГО здоров'я [Error! Reference source not found.].

Рис. 3. Самооцінювання стану здоров'я населення, %

Як демонструє рис. 3. та результати самооцінювання в межах проекту "Індекс здоров'я. Україна" дуже поганим своє здоров'я вважають 1,6 % респондентів, поганим - 9,2 %, посереднім - 40,8 %, добрим - 43,1 % та дуже добрим - 5,3 % опитаних.

Крім того самооцінювання власного здоров'я залежить від рівня освіти опитаних. Так, у 2018 р. найбільший відсоток тих, хто оцінює своє здоров'я як "погане" (22,5 %) та "посереднє" (50,6 %) респонденти з початковою або неповною загальною середньою освітою, тоді як серед осіб з повною вищою освітою цей показник становить 5,1 % та 30,7 % відповідно.

Визначальним показником у оцінюванні стану здоров'я населення є наявність осіб з гіпертонічною хворобою або цукровим діабетом. Позитивним моментом останніх років є зниження частки таких осіб. Так, частка респондентів з цукровим діабетом у 2016 р. становила 4,0 %, у 2017 р. - 3,9% та у 2018 р. - 3,2%. Частка осіб з гіпертонічною хворобою зменшилася з 24,0 % у 2016 р. до 21,9% у 2017 р. та 20,6 % у 2018 р. [Error! Reference source not found.].

Інформативним є опитування щодо відношення до вакцинації, що було проведене в межах дослідження "Індекс здоров'я. Україна" та особливо актуалізується в умовах протидії пандемії COVID-19. Так, у країнах ЄС рівень вакцинації достатньо високий, але в деяких європейських країнах багато дітей не отримують потрібних щеплень взагалі. Ставлення до вакцинації дорослих в Україні, які мають у домогосподарстві дітей до 16 років і знають про стан їхнього здоров'я представлений на рис. 4.

Рис. 4. Ставлення до вакцинації дорослих, які мають у домогосподарстві дітей до 16 років і знають про стан їхнього здоров'я, %

Крім того, у цілому по Україні 21,9 % дорослих респондентів, які несуть відповідальність за дітей у своєму домогосподарстві, коли-небудь відмовлялися від щеплення своїх дітей. У розрізі адміністративно - територіальних одиниць, найбільше відмов від вакцинації фіксувалося у Івано-Франківській області (45,1 %), а найменше у Волинській (2,2 %).

Найчастішими причинами відмови від щеплення на думку респондентів були хвороба дитини (45,5 %), страх ускладнень або негативних наслідків після щеплення (40,9 %) та недовіра до виробників вакцин (30,9 %) і/або процедури їх перевезення та зберігання (16,7 %).

Окрім цього, середня очікувана тривалість життя при народженні протягом останніх років в Україні підвищується. Так, у 1991р. середня очікувана тривалість життя при народженні становила 69,56 років, а вже у 2018 р. даний показник зріс до 71,76 попри мінімальному рівні у 1995 р. на рівні 66,79 років (рис. 5).

Глобально очікувана тривалість життя зросла з 1990 року більше, ніж на сім років, що еквівалентно зростанню на 1 рік кожні 3,5 роки. Окрім того, у 195 із 198 країнах світу жінки живуть довше, ніж чоловіки. В Україні зберігається так ж тенденція (рис. 6). Єдиними трьома країнами, де чоловіки живуть довше за жінок є Республіка Конго, Кувейт та Мавританія.

На тривалість життя населення та рівень їх захворюваності впливають ряд чинників, серед яких [5]:

- генетика та спадковість (схильність до спадкових захворювань, генетичні хвороби або можливість їх успадкування);

- демографічна ситуація в країні та демографічні тенденції (статево - вікова структура населення, рівень народжуваності та смертності, міграція населення);

- соціально-економічне становище (рівень безробіття населення, бідність тощо);

- оточуюче середовище (середовище перебування людини та її життя, особливості регіону проживання);

- спосіб життя населення (схильність до шкідливих звичок, нездорове харчування);

- особливості функціонування системи охорони здоров'я (якість та доступність надання медичних послуг, охоплення медичними закладами, забезпеченість медичними працівниками).

У 2018 році при середній очікуваній тривалості життя при народженні по обом статям 71,76 років, для жінок даний показник становив 76,72 роки, а для чоловіків - 66,69 років. Аналогічним було зафіксовано розрив у 10 років й у 1991 році: чоловіків - 74,21 роки та для жінок - 64,62.

Рис. 5. Середня очікувана тривалість життя при народженні у 1991 -2018 рр. [1]

Рис. 6. Середня очікувана тривалість життя при народженні за статтю у 1991 -2018 рр. [1]

Очікувана тривалість життя з 1991 р. зросла у 96 % країн світу. Проте у світі все ще залишаються 11 країн, середня тривалість життя в яких не перевищує 50 років.

Країни, де тривалість життя збільшилася найбільше з 1991 р. у світі, це - Ефіопія, Руанда, Гвінея, Лаос, Ліберія, Нігер, Бангладеш, Ангола та Східний Тимос.

Достатньо гостро в Україні стоїть питання передчасної смертності серед чоловіків. За даними Національної доповіді Цілей сталого розвитку в Україні з кожної тисячі чоловіків у віці 20 років 389 чоловіків не доживають до 65 років. Даний показник вище, ніж аналогічний у Швейцарії та Швеції більше, ніж на 300 [6].

Аналіз показників смертності та народжуваності населення в Україні показує стійку тенденцію до зниження показників народжуваності з кожним роком, починаючи з 1991 р. (рис. 7).

Хоча показник смертності населення все ще залишається достатньо високим та майже вдвічі перевищує показник народжуваності, вкрай стрімкого зростання даного показника не зафіксовано протягом останніх років. Якщо смертність у 1991 р. становила 669960 осіб, то у 2018 р. аналогічний показник був на рівні 587665 осіб, тобто смертність за даний період навіть знизилася. Однак попри низку народжуваність, приросту населення України не відбувається та загальна чисельність населення невпинно скорочується.

Такі невтішні цифри підтверджують факт наявності ризиків, що знижують кількісну та якісну складову життя українців, такі як куріння, надмірне споживання алкоголю, ожиріння, відсутність правильного здорового харчування, забруднене оточуюче середовище тощо. Якщо в Україні пагубну звичку тютюнопаління мають більше половини дорослих чоловіків, то у країнах Західної Європи даний показник становить близько 25 %.

Основні причини смертності в Україні у 2018 р. представлені на рис. 8.

Як видно з даного рисунку 8,72 % смертей припадає на хвороби системи кровообігу, 14 % - пов'язані з новоутвореннями, 65 - зовнішні причини смерті, 4 % - хвороби органів травлення, 2 % - хвороби органів дихання та ще 2 % - деякі інфекційні та паразитарні хвороби.

Рис. 7. Смертність та народжуваність населення України у 1991 -2018 рр. [1]

Рис. 8. Смертність за основними причинами смерті в Україні у 2018 р. [1]

Визначальним чинником впливу на розвиток даної тенденції є низький економічний розвиток країни. Крім того причинами незадовільного стану показника смертності є недоліки у організації та діяльності системи охорони здоров'я. Успадковані з часів Радянського Союзу заклади охорони здоров'я не можуть впливати на загальні детермінанти стану здоров'я нації. Громадське здоров'я перебуває у так званому "хаосі", адже навіть у чинних нормативно-правових актах питання громадського здоров'я або не розкрито повною мірою, або не згадується взагалі.

Невтішною є й статистика дитячої смертності. Структура причин смерті дітей у віці до 1 року у 2018 році представлена на рис. 9.

Рис. 9. Структура причин смерті дітей у віці до 1 року у 2018 р. (у % до загальної кількості) [1, 7, 8]

Як демонструє рис. 9, 58% смертей немовлят, пов'язані з окремими станами, що виникають у перинатальному періоді, 26% - від природжених вад розвитку, деформації та хромосомні аномалії, 5% - через інші хвороби, 5% - через хвороби органів дихання, 3% - через хвороби нервової системи та 3% - через деякі інфекційні та паразитарні хвороби.

Однак тенденції в країні по зменшенню дитячої смертності протягом останніх років в Україні свідчать про цілеспрямованість зусиль у частині реформування системи надання перинатальної допомоги.

На думку деяких вітчизняних вчених, стан здоров'я населення є якісним показником діяльності людини та рівня її життя і може залежати від ряду особливостей економічного та соціального розвитку регіонів, екологічного стану довкілля та рівня розвитку медичної галузі.

Здоровий спосіб життя є запорукою розвитку здорової нації та включає, на нашу думку, наступні основні елементи: плідна праця, раціональний режим праці та відпочинку, відсутність шкідливих звичок, оптимальний рухливий режим, особиста гігієна, загартовування та раціональне харчування.

1) Плідна праця - важливий елемент здорового способу життя. У трудовій діяльності реалізовуються найрізноманітніші людські потреби, реалізується зростання професійних і творчих можливостей та здібностей тощо.

2) Режим праці і відпочинку - запорука та необхідний елемент здорового способу життя. При правильному чітко витриманому режимі виробляється чіткий та необхідний ритм функціонування організму, що створює оптимальні умови для роботи та відпочинку і тим самим сприяє зміцненню здоров'я та поліпшенню працездатності людини.

3) Відсутність або викорінення шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркотики) є визначальною ланкою здорового способу життя. Саме ці фактори є причинами багатьох захворювань, вони різко скорочують тривалість життя, знижують працездатність, згубно позначаються на здоров'ї кадрового потенціалу та на здоров'ї майбутніх дітей.

Заслуговує на увагу думка академіка Амосова, що для здоров'я однаково необхідними є чотири умови: фізичні навантаження, обмеження у харчуванні, загартовування та час і вміння відпочивати.

Одним з основних критеріїв високого рівня життя населення є відмінний стан його здоров'я. У XXI ст. у всіх цивілізованих країнах світу здоров'я нації визнається найважливішою соціальною цінністю та характеризує рівень соціального розвитку держави. У зв'язку з цим проблема забезпечення, зміцнення і підтримки здоров'я населення є одним із пріоритетних в діяльності державної влади.

ВООЗ пропонує наступні критерії та показники, що дають сумарне уявлення про якість життя за показником здоров'я:

- відсоток валового національного продукту, що витрачається на потреби охорони здоров'я;

- доступність населенню первинної медико-санітарної допомоги;

- забезпечення населення безпечним водопостачанням;

- відсоток осіб, підданих імунізації проти шести основних захворювань (дифтерії, коклюшу, правця, кору, поліомієліту, туберкульозу);

- ступінь обслуговуванні кваліфікованим персоналом в період вагітності та при пологах;

- стан харчування дітей;

- рівень дитячої смертності і середньої тривалості життя [3].

Отже, здоров'я може оцінюватися у різних контекстах - повного фізичного здоров'я організму, соціального благополуччя, а також наявності форм повноцінного прояву життя. Поряд з цим здоров'я оцінюється не тільки в контексті відсутності хвороби або фізичної вади, але й в контексті наявності повного фізичного, морального і соціального благополуччя.

Висновки

На стан здоров'я людини впливають різні показники. Щоб зберегти належну фізичну форму та залишатися психоемоційно - стійким, потрібно звернути увагу на якість життя в багатофакторному природно-соціальному середовищі. Дані Всесвітньої організації охорони здоров'я, свідчать про те, що: не менше 50% здоров'я людини залежить від способу життя; 20% припадає на спадковість; 20% - на вплив зовнішнього середовища; 10% - на чинники, які залежать від охорони здоров'я. Показник впливу способу життя на здоров'я людини має провідне значення і складає половину, тобто 50%, іншу половину в сукупності складають фактори спадковості, впливу зовнішнього середовища. У сучасних умовах на тлі тотального постаріння населення та відповідно й робочої сили в Україні, роль стану здоров'я населення набуває особливої актуальності у контексті формування та розвитку кадрового потенціалу усіх сфер життєдіяльності суспільства, у тому числі й сфери охорони здоров'я зокрема.

Бібліографічний список

1. Офіційний сайт державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/

2. Офіційна сторінка Євростату. URL: https ://ec. europa.eu/eurostat/web/population/ overview

3. Офіційний сайт ВООЗ. URL: https://www.who.int/ru

4. Індекс здоров'я. Україна - 2018: Результати загальнонаціонального дослідження /Укл. Степурко Т.Г. та ін. Київ, 2018.

5. Черчата, A. O., Тарасова, T. O., Штогрин, М.В. (2020). Інформаційно-аналітичне забезпечення управління сталим розвитком інституціональних одиниць Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (серія "Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості", 2(22), 99-108. DOI:https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-99-108.

6. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; ПРООН. Київ, 2017. 176 с.

7. Андрусів У.Я. Юрченко Н.Б. Зарубіжний досвід фінансування систем охорони здоров'я. Економічний простір. 2019. № 150. С. 34-45.

8. Андрусів У.Я. Соціальна інфраструктура України: сучасні тенденції та перспективи розвитку. Інфраструктура ринку. 2020. Випуск 40, с. 25-29.

9. References.

10. Ofitsiinyi sait derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Official site of the State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from: http://www.ukrstat. gov.ua/ [in Ukrainian]

11. Ofitsiina storinka Yevrostatu. Retrieved from: https ://ec.europa.eu/eurostat/web/population/overview [in Ukrainian]

12. Ofitsiinyi sait VOOZ. [Official website of Eurostat]. Retrieved from: https://www.who.int/ru [in Ukrainian]

13. Stepurko, T.H. and other (2018). Indeks zdorovia. Ukraina - 2018: Rezultaty zahalnonatsionalnoho doslidzhennia [Health Index. Ukraine - 2018: Results of a national survey]. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

14. Cherchata A.O., Tarasova T.O., Shtohryn M.V. (2020). Informacijno- anality'chne zabezpechennya upravlinnya staly'm rozvy'tkom insty'tucional'ny'x ody'ny'cz' [Information and analytical support of sustainable development management of institutional units]. Naukovyi visnyk Ivano-Frankivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu (seriia "Ekonomika ta upravlinnia v naftovii i hazovii promyslovosti"), vol. 2(22). P. 99-108. DOI:https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-99-108.

15. Tsili Staloho Rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid [Sustainable Development Goals: Ukraine. National report] (2017). Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy; PROON. Kyiv, 176 s. [in Ukrainian]

16. Andrusiv U. Ya. Yurchenko N. B. Zarubizhnyi dosvid finansuvannia system okhorony zdorovia. Ekonomichnyi prostir. 2019. № 150. S. 34-45 [in Ukrainian]

17. Andrusiv U. Ya. Sotsialna infrastruktura Ukrainy: suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku. Infrastruktura rynku. 2020. Vypusk 40, s. 25-29 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru