Рухи за помірність та медичні практики Сполучених Штатів Америки на початку ХІХ століття

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка

Рухи за помірність та медичні практики Сполучених Штатів Америки на початку ХІХ століття

Валентина Куриляк, докторантка

кафедри новітньої історії України

Київ, Україна

Анотація

У цьому досліджені представлено огляд діяльності рухів за помірність та медичні практики, які були широко розповсюдженими в Сполучених Штатах Америки на початку ХІХ століття. З'ясовано, що більшість хвороб лікувалися за рахунок кровопускання, шкідливих для здоров'я речовин, в антисанітарних умовах та неперевірених методиках. В результаті чого майже половина пацієнтів помирали або залишалися каліками на все життя. Щодо акушерства ситуація була критичною із 1000 новонароджених виживало 600-700 дітей, включаючи матерів. Визначено, що засновником критичного руху за реформу харчування був Сільвестр Грем. У 1830-х роках Грем розробив систему здорового способу життя, яка виключала вживання міцних напоїв, надмірно оброблену їжу та містила рекомендації щодо дотримання помірності у всіх сферах життя. Крім того, Грем розглядав тіло, як цілісну систему (фізичне та духовне), яку необхідно підтримувати у рівновазі. З'ясовано, що на початку ХІХ ст.. в Америці утворилося більше сотні груп за помірність. Однією з найбільш успішних був «Християнський союз помірності». Однак, незважаючи на швидкі темпи збільшення кількості груп помірності, довгий час вони залишалися розрізненими та працювали самотужки. завдяки інноваціям, які були запропоновані піонерами здорового способу життя в системі помірності, принципах здорового способу життя, в зміні раціону харчування тощо до початку ХХ століття ситуація значно покращилася. Встановлено, що більшість піонерів за здоровий спосіб життя були вихідцями із протестантів, а медицина та медичні практики Сполучених Штатів Америки на початку ХІХ століття містили змішане використання елементів «шкідливої» медицини та рухів за здоровий спосіб життя.

Ключові слова: рухи за помірність, медичні практики, Сполучені Штати Америки, Сільвестр Грем, ХІХ століття.

Abstract

This study provides an overview of the activities of the moderation movement and medical practices that were widespread in the United States in the early nineteenth century.

Thanks to the innovations introduced by the pioneers of healthy lifestyle in the moderation system, the introduction of healthy lifestyle principles into society, especially dietary changes, has made significant progress in the United States. Most healthy pioneers were found to be Protestants, and United States medicine and medical practice in the early 19th century contained a mixed use of elements of "harmful" medicine and healthy living movements.

Key words: moderation movements, medical practices, United States of America, Sylvester Graham, XIX century.

Вступ

На початку ХІХ століття стан медицини та медичні практики в США містили елементи антисаштарії, відсутність логіки та екстремальні лікувальні методи. Більшість хвороб лікували кровопусканням, шкідливими для здоров'я методами, а про мікроби, віруси та інфекцію ще не знали, тому не вважали за необхідне притримуватися санітарних норм. З ліків використовувалися таблетки із ртуттю, проносні засоби, щипці тощо. Тому часто медицина того часу скоріше була найбільшою перешкодою на шляху до збереження здоров'я (Starling, 2013). Особливо страждали жінки, які найчастіше помираючи під час родів, зважаючи на те, що пологи в США завжди були небезпечними на початку ХІХ століття. Однією з причин є те, що процес пологів став професійною справою для особливої категорії - акушерок. Вони використовували під час пологів щипці, які зазвичай не мили та ніяк не дезінфікували. Кесарів розтин був рідким явищем, адже мало спеціалістів вміли його робити. Якщо й робили розтин, то він призводив до зараження та смерті з приведених вище причин. Дітей могли народжувати боком або ногами вперед, оскільки альтернатив не було. Досвідченіші лікарі могли розрізати дитину на частини для спасіння матері, але це все одно призводило до її зараження лихоманки та хвороб. Акушерки не могли нічого зробити в разі передчасних пологів чи будь-яких ускладнень і жінки просто стікали кров'ю. Жінкам також при ускладненнях просто пускали кров, вважаючи це дієвим способом для лікування. Більше того на початку ХІХ століття рівень дитячої смертності перевищував 200 на 1 тисячу новонароджених, а для жінок показники значно менші, помирала приблизно одна з 30 жінок. Отже, кількість різноманітних інфекцій та заражень помітно збільшилася за рахунок різноманітних медичних традиційних та нетрадиційних практик (Starling, 2013).

Основні матеріали дослідження

Засновником критичного руху за реформи у харчуванні був Сільвестр Грем. Він розгорнув свою діяльність у 1830-х роках та мав значний успіх. Він розробив систему здорового способу життя, відповідно до якої рекомендувалося не вживати міцні напої, надмірно оброблену їжу та дотримуватися помірності у всіх сферах життя. Грем розглядав тіло, як цілісну систему, яку необхідно постійно підтримувати у рівновазі. Він наголошував на тому, що існує міцний зв'язок між дієтою, здоров'ям та мораллю. Послідовників Грема почали називати грахамітами, а принципи розроблені ним сильно змінювали їх життя. Збереглися чимало книг Грехема ХІХ столітті, а протестантські священники говорили проповіді про важливість ведення здорового способу життя, 2019).

Рис. 1. Титульний аркуш трактату Сильвестра Грема про хліб і випікання хліба 1837 р. (Lobel, 2019).

Також рух за помірність прогресував у США з 1800 по 1933 роки. На початку ХІХ століття у свідомості багатьох американців запанувало уявлення про те, що алкоголь - це загроза успіху нації. Ці ідеї стали причиною виникнення руху за помірність та повної відмови від алкоголю. Прихильники помірності вимагали заборони вільного доступу спиртних напоїв та обмеження їх вживання у США. Осередком руху став штат Огайо, саме його жителі допомогли так званому «сухому закону» у 1920 році досягти успіху. На початку 1820-х років було засновано сотні груп, як виступали за помірність, найбільш успішною з яких був Американський християнський союз помірності. Це угрупування починалося з понад 200 спільнот, а в 1835 вже нараховувало 8 тисяч, а кожен округ штату Огайо сформував місцеву групу помірності. Наприклад округ Трамбал у 1826 році, а Саміт у 1829. Проблемою залишалося лише те, що ці групи працювали самотужки, через що їхня ефективність була невеликою (Temperance Movement, n.d.).

Рис. 2. Ілюстрація із книги «Пляшка», 1847 рік (Women Led, n.d.)

На початку ХІХ ст. в Америці мали свій початок сотні груп за помірність. Однією з найбільш успішних був Християнський союз помірності. У 1826 році він налічував 222 місцеві відділення, а вже в 1835 році - 8 тисяч. Жителі штату Огайо стали творцями та основою союзу помірності. До прикладу, округ Саміт створив групу у 1829 році, а Трамбл на три роки раніше. Незважаючи на швидкі темпи збільшення кількості груп, довгий час вони залишалися розрізненими та працювали самотужки.

У ХІХ ст. образ американської жінки був типовою домогосподаркою, що займається вихованням дітей та доглядом за будинком. Серед чоловіків великою проблемою було пияцтво, на випивку йшло так багато грошей, що часто не було чим годувати сім'ю.

Тисячі жінок підтримали рух за помірність, вважаючи, що це вирішить проблему алкоголізму. Керівниками груп були чоловіки і часто жінок не хотіли приймати, тож вони вирішили сформувати свої окремі групи, а в середині 1850-х років вони почали працювати разом та об'єднуватись і більші спілки. Перший жіночий з'їзд за помірність відбувся у Нью-Йорку 13 січня 1853 року, очолив його лідер руху - Сьюзан Б. Ентоні (Temperance Movement, n.d.). здоровий помірність грем харчування

Таким чином, жінки стали очільниками боротьби за помірність, ідеї якої зародилися у 1800-х роках, як вимоги, щодо обмеження вживання алкоголю у США. Даний рух був поєднанням турботи про соціальні проблеми та практичними мотивами, щодо покращення здоров'я. Реформаторам, вихідцям із середнього класу це дуже подобалось. Вони звинувачували «демонічний ром» у розбещенні американської нації, стимулюванні насильства, смерті та аморальності.

Найперші борці за помірність були стурбовані алкоголізмом і це стало основною ціллю руху на ранніх етапах. Наприклад, середній американець старше 15 років до 1830 року випивав більше 7 галонів алкогольних напоїв за один рік. Надмірне пияцтво призводило до домашнього насильства та крайньої бідності, а деякі з реформаторів самі були ярими алкоголіками. 1840 року близько шести чоловіків, що мали схильність часто випивати, заснували Вашингтонський рух у штаті Меріленд. Цей рух навчав тверезості і допомагав поступово позбутися залежності.

Як вже зазначалося, жінки були активними учасниками руху із самого початку його виникнення. До 1831 року налічувалося 24 організації за тверезість засновані жінками. Вони очікували кращого життя після того, як їхні чоловіки перестануть постійно пити витрачаючи на це всі гроші та перетворюючись на тварин. Поміркованість позиціонували як релігійний та моральний обов'язок, притаманний кожному християнину. На думку поборників помірності, якби її було повністю досягнуто, то американська сім'я, жінки та діти були б у цілковитій безпеці. Жінки-протестантки закликали людей практикувати такі чесноти, як цнотливість, поміркованість та розсудливість, утримуючись від вживання спиртних напоїв (Women Led, n.d.).

Коли 1808 року фермери змотивовані трактатом Раша створили Союз тверезості у декількох округах Нью-Йорка, агітація проти алкоголю посилилася. Безпрецедентний сплеск популярності руху за помірність не має аналогів. Пізніше, у 1826 році священнослужителі започаткували хрестовий похід за відродження направлений проти алкоголізму. Рух функціонував через низку спеціальних міністерств. Лише за три роки близько 100 тисяч чоловік взяли зобов'язання щодо утримання від міцних напоїв, а вже до 1831 року їх кількість подвоїлася. Станом на 1833 рік по США було зареєстровано 5 тисяч відділень за помірність. До 1835 року вже 1,5 мільйона американців зобов'язалися не вживати спиртні напої.

Надалі рух ставав все більше роздробленим та диверсифікованим, через велику кількість членів та зменшення початкової мотивації. Точилися постійні суперечки щодо тактики та кінцевих цілей. 1836 року на національному з'їзді радикально налаштована частина руху досягла заборони всіх алкогольних напоїв. Вони відкинули твердження Джефферсона та Раша про те, що пиво та вино не підпадають під заборону і вважаються «напоями помірності». Ця група наполягала на тому, що потрібно заборонити всі спиртні напої без виключення. Нові ідеї та заборони зустріни сильний опір, членство руху за помірність почало падати, а грошові вклади скорочуватися. До прикладу, станом на 1837 рік у Нью-Йорку близько 200 тисяч осіб належали до руху, а за 3 наступні роки воно скоротилося майже вдвічі. Незважаючи на це, синонімом слова помірність стала тверезість.

Окрім суперечок, щодо ступеня помірності були й інші сварки, наприклад, про політичне втручання тощо. Раш писав, що політична та освітня діяльність підсилюють рух, однак практика показала, що він тримався головним чином на моральних переконаннях і саме це допомогло придбати багато прихильників за перші 10 років функціонування. Підпільна торгівля алкоголем процвітала і вимагало дій на законодавчому рівні. Лише організовані кроки та негативна думка всього суспільства могли цьому зарадити. Вважалося, що деякі люди є просто безнадійними і несприйнятливими до будь-яких вмовлянь чи логічних аргументів. Єдина їх ціль - це сліпа гонитва за прибутком. 1838 рік увійшов в історію, як «рік петицій». Одночасно до адміністрації 6 штатів були надані петиції з вимогою, щодо обмеження продажу алкогольних напоїв. Відтоді і до 1855 року велика кількість штатів прийняли ті чи інші форми регулюючого контролю. Було заборонено розпивати алкогольні напої у громадських місцях, через обмеження об'єму купівлі. Низка штатів впровадили високу ліцензію на продаж, що зробило неможливим торгівлю алкоголем у маленьких магазинчиках та лавках. З 1851 по 1855 у 13 штатах міцні спиртні напої були повністю забороненими (Aaron, Musto, 1981).

Багато сучасників вважали, що саме нестриманість підривала моральні основи християнства та сприяла розкладу американської демократії. У суспільстві запанувала думка, що алкоголізм - це найбільша проблема Сполучених Штатів. Дослідники підтверджують той факт, що об'єм споживання спиртних напоїв на душу населення досяг на початку ХІХ ст. свого максимального рівня за всю попередню історію. Небайдужі реформатори створювали різноманітні організації присвячені поміркованості, кожна з яких мала чіткі цілі та аудиторію. У 1813 році були створені Коннектикутське суспільство моралі та Массачоусетське об'єднання боротьби за помірність. Організації були очолювані протестантськими міністрами та користувалися підтримкою населення Нової Англії. Вони також виступали на стороні політичної партії федералістів. Керівники закликали людей до стриманого та благородного вживання алкоголю.

На Рис. 1 зображено життєвий шлях п'яниці «від першої склянки до могили». Це зображення було створене у 1846 році та набуло широкої популярності. Перша сходинка має назву «келих з другом» та показує, що все починається з так званого «культурного» вживання. Друга - «склянка для захисту від холоду», третя - «більше норми», четверта - «п'яний та неспокійний». П'ята сходинка має назву «вершини досягнуто, веселі товариші, повний п'яниця». Одразу після цього слідує бідність та хвороби, сьома сходинка має назву «залишений друзями», після цього «відчай та злочин» і завершується життя п'яниці смертю внаслідок самогубства. Ілюстрація на підтримку руху за помірність, січень 1846 року. Суть ілюстрації «від першого ковтку з другом до вчинення самогубства». Книжка з цією ілюстрацією (рис. 3) була опублікованою у Лондоні та суттєво вплинула на рух поміркованості в Америці завдяки відвертому зображенню переходу людини від безробіття до насильства над його сім'єю через алкоголізм.

Рис. 3. «Шлях п'яниці» 1846 рік (Eschner, 2017)

Активним поборником помірності у 1820-х роках став Лайман Бічер, священник пресвітеріанської церкви. Його проповіді вийшли збірником під назвою «Шість проповідей про... засоби від нестриманості». Він виступав за повне утримання від міцних алкогольних напоїв та створення об'єднань помірності. Цей рух набув широкої популярності серед робочого класу, який заохочував до старанної праці та тверезості. Праця Лаймона Бічера поширювалася надзвичайно швидко та користувалася значним попитом. Його підтримувала велика кількість протестантських священнослужителів та мирян.

Через деякий час після створення у 1826 році Американського суспільства тверезості провідники руху і сам Бічер почали виступати за повну заборону будь-яких алкогольних напоїв. Нові заборони зменшили кількість послідовників, однак повна помірність була затверджена. Нове відродження руху за помірність відбулося 1840 року, коли з'явився новий очільник та реформатор. Провідною силою стало назване на честь першого президента США Вашингтонське товариство тверезості. Його провідники були не релігійними лідерами, а вихідцями з робочого класу. Вони зробили своєю ціллю допомогу безнадійним алкоголікам позбутися залежності та почати нове життя.

Вашингтонське товариство дозволяло вступати до своїх лав жінкам і дітям. Нові члени складали публічну обіцянку щодо помірності, а п'янкі напої оголошувались руйнівниками сім'ї. Американці масово вступали до лав цього об'єднання. Тільки за чотири роки функціонування присягу склали 600 тисяч. Небувалому успіху сприяв підхід очільників до популяризації негативного ставлення до алкоголю, вони позиціонували пияцтво як драму, малюючи сумне становище людей, що потрапили у залежність та їхніх сімей. Найбільш відомою їх композицією стала драма під назвою «Десять ночей у барі» створена 1853 року. Вашингтонське товариство також влаштовувало за власний бюджет різноманітні паради та пікніки, які були ефективним засобом залучення цілих сімей. Їхня популярність почала зменшуватися на початку 1850-х років. Стало зрозуміло, що звичайна обіцянка, щодо стриманості не була ефективною і незабаром багато людей знову поверталися до алкоголізму.

Незважаючи на це, проблема помірності вже встигла вийти на національний рівень. Реформатори підтримували та просували закони, що забороняли або обмежували вживання спиртних напоїв. Багато штатів прийняли закони помірності. Сухі закони приймали як окремі міста, так і цілі штати. Затверджений 1839 року закон Міссісіпі повністю забороняв продаж встановленої кількості алкоголю. Сухий закон швидко набирав популярності у всій країні, як Південні так і Північні штати мали спільне бачення з вирішення даної проблеми та рухалися в одному напрямку. Північні штати були особливо активними та радикальними. 1851 року штат Мен повністю заборонив алкоголь. Пізніше подібні закони прийняли Нью-Йорк, Нова Англія та низка інших штатів на Середньому Заході (Reforms to, n.d.).

Дієвий спосіб здобути масову підтримку - це принаймні трішки покращити становище людей, яких доля обділила, а суспільство відкинуло. Наприклад, існувала спільнота між керівництвом Семюеля Грідлі Хоу, що пропагувала спеціальну освіту для глухих людей. Також купцем з Бостона Томасом Хендесідом Перкінсом було засновано інститут навчання для сліпих. Вони вважали філантропію невід'ємною якістю справжнього християнина, а особливо бізнесменів, який таким способом може виявити свою вдячність Богу. Окрім цього провадила свою діяльність з гуманізації жахливого поводження з безумцями Доротея Лінде Дікс, а її ініціатива стала продовженням ідей Бенджаміна Раша (Weisberger, n.d.).

Висновки

Отже, підводячи підсумки вище наведеному маємо додати, що використання небезпечних та шкідливих медичних практик збереглися до початку ХХ століття. Завдяки інноваціям, які були введені піонерами здорового способу життя в системі помірності, впровадження принципів здорового способу життя у соціум, особливо зміни в сфері раціону харчування дозволили здобути значний прогрес в США. Варто зауважити, що більшість прихильників здорового способу життя належали до різних протестантських конфесій, в результаті чого їхні принципи здоров'я були переплетені з релігійними поглядами. Отже, медицина та медичні практики Сполучених Штатів Америки на початку ХІХ століття містили змішане використання елементів «шкідливої» медицини та рухів за здоровий спосіб життя, включаючи діяльність рухів за помірність.

Список використаних джерел

1. Aaron P., Musto D. Temperance and Prohibition in America: A Historical Overview. NCBI. 1981. URL: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK216414/ (date of access: 10.11.2021).

2. Eschner K. Why Was Maine the First State to Try Prohibition? Smithsonian Magazine. 2017. URL: https:// www.smithsonianmag.com/smart-news/maine-first-state-try-prohibition-180963503/ (date of access: 12.11.2021).

3. Lobel C. Sylvester Graham and Antebellum Diet Reform. Gilder Lehrman. 2019. URL: http://ap.gilderlehrman.org/ history-by-era/first-age-reform/essays/sylvester-graham-and-antebellum-diet-reform (date of access: 11.11.2021).

4. Reforms to Human Health. US History I (OS Collection). URL: https://courses.lumenlearning.com/suny-ushistory1o- s2xmaster/chapter/reforms-to-human-health/ (date of access: 13.11.2021).

5. Starling M. Dangerous Cures and the Popular Health Movement. American History USA. 2013. URL: https:// www.americanhistoryusa.com/dangerous-cures-popular-health-movement/ (date of access: 14.11.2021).

6. Temperance Movement. Ohio History Central. URL: https://ohiohistorycentral.org/w/Temperance_Movement (date of access: 12.11.2021).

7. Weisberger B. A. An Age of Reform. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/place/United-States/ An-age-of-reform (date of access: 16.11.2021).

8. Women Led the Temperance Charge. Prohibition: An Interactive History. URL: https://prohibition.themobmuseum.org/ the-history/the-road-to-prohibition/the-temperance-movement/ (date of access: 17.11.2021).

References

1. Aaron P., Musto D. Temperance and Prohibition in America: A Historical Overview. NCBI. 1981. URL: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK216414/ (date of access: 10.11.2021).

2. Eschner K. Why Was Maine the First State to Try Prohibition? Smithsonian Magazine. 2017. URL: https:// www.smithsonianmag.com/smart-news/maine-first-state-try-prohibition-180963503/ (date of access: 12.11.2021).

3. Lobel C. Sylvester Graham and Antebellum Diet Reform. Gilder Lehrman. 2019. URL: http://ap.gilderlehrman.org/ history-by-era/first-age-reform/essays/sylvester-graham-and-antebellum-diet-reform (date of access: 11.11.2021).

4. Reforms to Human Health. US History I (OS Collection). URL: https://courses.lumenlearning.com/suny- ushistory1os2xmaster/chapter/reforms-to-human-health/ (date of access: 13.11.2021).

5. Starling M. Dangerous Cures and the Popular Health Movement. American History USA. 2013. URL: https:// www.americanhistoryusa.com/dangerous-cures-popular-health-movement/ (date of access: 14.11.2021).

6. Temperance Movement. Ohio History Central. URL: https://ohiohistorycentral.org/w/Temperance_Movement (date of access: 12.11.2021).

7. Weisberger B. A. An Age of Reform. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/place/United- States/An-age-of-reform (date of access: 16.11.2021).

8. Women Led the Temperance Charge. Prohibition: An Interactive History. URL: https://prohibition.themobmuseum.org/ the-history/the-road-to-prohibition/the-temperance-movement/ (date of access: 17.11.2021).

Размещено на Allbest.ru