Сучасна медицина: проблеми і практичні рішення

Размещено на http://allbest.ru

СУЧАСНА МЕДИЦИНА: ПРОБЛЕМИ І ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ

Тверда Ірина Іванівна, викладач кафедри внутрішньої медицини та управління охороною здоров'я, Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського», м. Львів,

Яремчук Оксана Василівна, кандидат наук з державного управління, викладач кафедри внутрішньої медицини та управління охороною здоров'я, Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського», м. Львів

Фітьо Наталія Романівна, викладач кафедри внутрішньої медицини та управління охороною здоров'я, Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського», м. Львів

Анотація. Метою статті є представлення проблем та практичних рішень у сучасній медицині. Пріоритетним напрямком трансформації медичної сфери є синхронізація вектора розвитку української медичної сфери із медичними сферами провідних країн, щоб усі українці могли отримати медичну допомогу відповідно до останніх світових тенденцій. Процес оновлення та вдосконалення методик у світі йде дуже швидко, тому лікарям дозволено користуватися найсучаснішими світовими протоколами та настановами, видавши наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р., який набув чинності 28 квітня 2017 року. Профілактика захворювань та пропаганда здорового способу життя має бути економічно вигідною для країни та стати національним центром здоров'я. Повномасштабна цифрова трансформація української системи охорони здоров'я не є можливою без національної стратегії розвитку електронної охорони здоров'я, тому доцільно переглянути та оновити План заходів щодо розвитку ЕСОЗ, ухвалений у 2019 році, та який реалізується лише частково. Нелегким викликом для медичних закладів стала відсутність затвердженого на національному рівні уніфікованого рішення щодо комп'ютерного оснащення, розгортання мережі та типових конфігурацій для лікарень. Нова система охорони здоров'я докорінно змінює принципи фінансування охорони здоров'я в Україні. Запроваджуючи страхові ліки, нову систему охорони здоров'я, запроваджуючи платні ліки та оплату послуг, дуже важливо, щоб Україна сприйняла позитивний досвід світу та врахувала помилки інших країн, які було ефективно вирішено. Ще однією проблемою сучасної медицини в Україні є проблема трансплантації, тому прийняття 17 травня 2018 р. Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» відкрило новий етап у розвитку трансплантації. Вакцинація є ще однією важливою проблемою сучасної медицини. Небажання людей брати участь у вакцинації, коли сама вакцина доступна, є небезпечним, оскільки це може повернути назад прогрес у боротьбі з інфекційними захворюваннями, якому можна запобігти за допомогою вакцини. Розробка нових підходів до профілактики побічних ефектів медикаментозної терапії та вдосконалення існуючих є дуже актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Галузь охорони здоров'я України сьогодні не є привабливою для внутрішніх та зовнішніх інвестицій, особливо через законодавство. Тому не варто нехтувати інвестиціями в інноваційні методи лікування, для отримання яких в Україні необхідно створити науково-дослідний центр генно-інженерної діагностики та терапії стовбуровими клітинами. Розвиток медичного туризму в Україні як нове джерело надходжень до державного бюджету та картографування медичного туризму має бути на першому рівні національних пріоритетів. В Україні також доцільно розвивати реабілітаційну та відновну медицину, впроваджувати міжнародні стандарти надання допомоги та змістити акценти з біологічних методів лікування пацієнтів з порушенням психічного здоров'я на психотерапевтичні та методи соціальної підтримки.

Ключові слова: медицина, медичні послуги, лікування, страхова медицина, медичний туризм, реабілітація, трансплантація, вакцинація, здоров'я.

Tverda Iryna Ivanivna, Teacher of the Chair, Communal institution of higher education, Communal institution of higher education Lviv Regional Council «Andrey Krupynsky Lviv Medical Academy», Lviv

Yaremchuk Oksana Vasylivna, Candidate of Public Administration, Teacher of the Chair, Communal institution of higher education, Communal institution of higher education Lviv Regional Council «Andrey Krupynsky Lviv Medical Academy», Lviv,

Fito Natali Romanivna, Teacher of the Chair, Communal institution of higher education, Communal institution of higher education Lviv Regional Council «Andrey Krupynsky Lviv Medical Academy, Lviv

MODERN MEDICINE: PROBLEMS AND PRACTICAL SOLUTIONS

Abstract. The purpose of the article is to present problems and practical solutions in modern medicine. The priority direction of the transformation of the medical sphere is the synchronization of the development vector of the Ukrainian medical sphere with the medical spheres of the leading countries, so that all Ukrainians can receive medical care in accordance with the latest global trends. The process of updating and improving methods in the world is very fast, so doctors are allowed to use the most modern global protocols and guidelines, by issuing the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1422 dated December 29, 2016, which came into force on April 28, 2017. Prevention of diseases and promotion of a healthy lifestyle should be economically beneficial for the country and become a national center of health. A full-scale digital transformation of the Ukrainian health care system is not possible without a national strategy for the development of electronic health care, therefore it is advisable to review and update the Action Plan for the development of the EHS, adopted in 2019, which is only partially implemented. A difficult challenge for medical institutions was the lack of a nationally approved unified solution for computer equipment, network deployment and typical configurations for hospitals. The new health care system fundamentally changes the principles of health care financing in Ukraine. When introducing insurance drugs, a new health care system, introducing paid drugs and payment for services, it is very important that Ukraine adopts the positive experience of the world and takes into account the mistakes of other countries, which were effectively resolved. Another problem of modern medicine in Ukraine is the problem of transplantation, therefore the adoption of the Law of Ukraine "On the Application of Transplantation of Anatomic Materials to Humans" on May 17, 2018 opened a new stage in the development of transplantation. Vaccination is another important problem of modern medicine. People's reluctance to participate in vaccination when the vaccine itself is available is dangerous because it can reverse progress in the fight against vaccine-preventable infectious diseases. The development of new approaches to the prevention of side effects of drug therapy and the improvement of existing ones are very relevant and necessary in the conditions of modern medicine. Today, Ukraine's healthcare sector is not attractive for domestic and foreign investments, especially due to legislation. Therefore, we should not neglect investments in innovative methods of treatment, for which it is necessary to create a research center for genetic engineering diagnostics and stem cell therapy in Ukraine. The development of medical tourism in Ukraine as a new source of income for the state budget and the mapping of medical tourism should be at the first level of national priorities. In Ukraine, it is also advisable to develop rehabilitation and restorative medicine, implement international standards of care, and shift emphasis from biological methods of treating patients with mental health disorders to psychotherapeutic and social support methods.

Key words: medicine, medical services, treatment, insurance medicine, medical tourism, rehabilitation, transplantation, vaccination, health.

українська система охорона здоров'я

Постановка проблеми. Збереження, захист і зміцнення здоров'я громадян є одним із центральних пріоритетів держави, реалізувати який покликана медична сфера в Україні. Однак, враховуючи проблеми, із якими стикається сучасна медицина в Україні, треба шукати швидкі і виважені практичні рішення подолання проблем. Зробивши такі кроки, можна докорінно реформувати медичну сферу. Це дасть можливість забезпечити громадянам рівний доступ до якісного надання медичних послуг і загалом сприятиме підвищенню рівню і якості життя населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням проблематичних аспектів сучасної медицини займаються А. Байрак, Н. Бакало, Т. Бакалюк, Н. Бора, Р. Брухно, О. Гальчук, А. Голяченко, Т. Думенко, О. Зінченко, В. Кондратюк, Г. Крицька, О. Лотоцька, І. Мисула, К. Пашко, М. Риган, Ю. Скалецький, О. Сопель, Т. Толокова, О. Торгун, О. Федорів, К. Челембієнко, О. Яворський та інші.

Метою статті є представлення проблем та практичних рішень у сучасній медицині.

Виклад основного матеріалу. Одним із пріоритетних напрямків трансформації медичної сфери є синхронізація вектора розвитку української медичної сфери із медичними сферами провідних країн, щоб усі українці могли отримати медичну допомогу відповідно до останніх світових тенденцій. Цей крок прискорює розробку моделей профілактичної медицини на основі збору показників здоров'я та призводить до збільшення середньої тривалості здорового життя населення.

Перші ніж реформувати медичну сферу, доцільно здійснити зміни у системі охорони здоров'я. З початку трансформації системи охорони здоров'я МОЗ України ексклюзивно видало курс із впровадження доказових методів лікування та висунуло припущення, що медицина - це науковий підхід до вирішення проблем здоров'я, який не можна націоналізувати. Процес оновлення та вдосконалення методик у світі йде дуже швидко, тому Міністерство освіти дозволило лікарям користуватися найсучаснішими світовими протоколами та настановами. Відповідний наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р. набув чинності 28 квітня 2017 року. Нові клінічні протоколи та стандарти медичної допомоги, розроблені на основі адаптованих клінічних настанов як джерел доказової інформації про найкращі медичні практики можна реалізувати через розвиток клінічних шляхів лікування пацієнтів в Україні [1].

На жаль, сьогодні більшість лікарів несуть основну відповідальність за лікування хвороби. Не всі цікавляться інформацією про те, як не захворіти і не завжди можуть відповісти на питання пацієнтів про те, що корисно, а що шкідливо, особливо якщо це стосується екології. Новостворені центри охорони здоров'я зобов'язані збирати цю інформацію та надавати її лікарям. Поява добре підготовлених та вмотивованих фахівців для пропаганди здорового способу життя позитивно вплине на стан здоров'я населення. Враховуючи зростання кількості інфекційних та фізичних захворювань, випадків харчових отруєнь, частий продаж шкідливої їжі, недостатнє управління умовами праці, дуже важливо створити центр громадського здоров'я та створити умови для профілактичної роботи. Профілактика захворювань та пропаганда здорового способу життя має бути економічно вигідною для країни та стати національним центром здоров'я [2].

Ще одним перспективним рішень проблем сучасної медицини є цифрова трансформація української системи охорони здоров'я. Повномасштабна цифрова трансформація української системи охорони здоров'я була б неможливою без національної стратегії розвитку електронної охорони здоров'я та технічних проблем для впровадження. Це було б неможливо без перегляду та оновлення Плану заходів щодо розвитку ЕСОЗ, ухваленого у 2019 році та реалізованого лише частково. Нелегким викликом для медичних закладів стала відсутність затвердженого на національному рівні уніфікованого рішення щодо комп'ютерного оснащення, розгортання мережі та типових конфігурацій для лікарень. Окрім того, в нинішніх умовах заклади не спроможні якісно вирішити питання інфраструктури (мережа Інтернет, комп'ютери, мережева інфраструктура) без державного фінансування [3].

Нова система охорони здоров'я докорінно змінює принципи фінансування охорони здоров'я в Україні. По-перше, повністю знищує тіньові та корупційні процеси, покращує якість медичного обслуговування, проводить якісну підготовку та перепідготовку медичних кадрів, ефективно витрачає кошти на ліки. У зв'язку з реформуванням та створенням прозорого ринку медичних послуг медичне обслуговування здійснюється на страхових засадах. Завдяки реформі була створена Національна служба здоров'я, яка, окрім основної функції, виконує ще й функції страховика. Податки та збори сплачуються безпосередньо платником, тому кошти на покриття страхових випадків надходять із державного бюджету. Тобто ці податки, які сплачують громадяни України, стають так званими «страховими внесками». Сьогодні, запроваджуючи страхові ліки, нову систему охорони здоров'я, запроваджуючи платні ліки та оплату послуг, дуже важливо, щоб Україна сприйняла позитивний досвід світу та врахувала помилки інших країн, які було ефективно вирішено [4].

Ще однією проблемою сучасної медицини в Україні є проблема трансплантації. Крім незалежності, Україна мала багато невирішених проблем, одна з яких - відсутність законодавчої бази та, власне, служби трансплантації. Вперше проблема трансплантації була визнана національною проблемою на національному рівні, що потребує чіткого правового регулювання. Зіткнувшись із недостатнім усвідомленням громадськістю значення та важливості трансплантації, ця наука про трансплантацію органів фактично зайшла в глухий кут. З одного боку, закон вимагає довічну згоду донора або члена сім'ї, а держава не має найсучаснішого обладнання, щоб центри донорства могли поставити незворотний діагноз біологічної смерті та юридично зафіксувати цей стан [5]. Прийняття 17 травня 2018 р. Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» [6] відкрило новий етап у трансплантації. Варто зауважити, що трансплантація органів і тканин є ефективним засобом збереження та продовження повноцінного життя людини, тому цей медичний напрям має стати стандартною клінічною практикою в Україні.

Вакцинація є ще однією важливою проблемою сучасної медицини. Спалахи інфекційних захворювань є надзвичайно тривожною проблемою в умовах війни та гуманітарних криз. Ризик поширення епідемій зростає через вимушене переміщення людей, великої кількості людей, що становить велику загрозу, особливо для наших молодих українців, у яких процес вакцинації не завершений або відсутній. Щоб запобігти поширенню хвороби, необхідна вакцинація. Вакцини, які використовуються в Україні, перевірені та безпечні. Імунітет, який розвивається після вакцинації, забезпечує більший захист від контрольованої інфекції. Люди, які отримали щеплення, хворіють рідко. І коли це відбувається, хвороба переноситься набагато легше і має менше ускладнень. Вакцини забезпечують більш надійний захист.

Десятиліттями точаться суперечки про вплив вакцинації на організм людини. Деякі вважають, що щеплення захищає від небезпечних захворювань. Інші впевнені, що щеплення тільки шкодять. Під вакцинацією розуміється введення в організм ослаблених або мертвих збудників різних інфекцій. Коли вакцина потрапляє в організм, імунна система її ретельно досліджує, запам'ятовує і направляє на вироблення спеціальних речовин для її знищення. Схоже, що вакцини «навчають» імунну систему, щоб підготувати її до боротьби з «повномасштабною» інфекцією. Тому вакцинація є одним із найефективніших способів профілактики інфекційних захворювань і входить до гарантій надання послуг населенню [7]. Небажання людей брати участь у вакцинації, коли сама вакцина доступна, є небезпечним, оскільки це може повернути назад прогрес у боротьбі з інфекційними захворюваннями, якому можна запобігти за допомогою вакцини [8].

Проблеми фармацевтичної безпеки стають все більш актуальними в усьому світі. Насамперед це пов'язано з широким використанням різноманітних високобіологічно активних препаратів, які можуть супроводжуватися побічними явищами різного ступеня вираженості та тяжкості. Побічні реакції на ліки, медичні помилки та неефективні події, що виникають під час вживання наркотиків, є значними факторами ризику в лікарняному середовищі. Вони є найважливішою впливовою ланкою в системі фармаконагляду з точки зору створення безпечного лікарняного середовища. Функція систем фармаконагляду відіграє важливу роль у безпеці пацієнтів, зменшуючи ризик побічних ефектів і помилок під час використання ліків, уникаючи неефективності медикаментозного лікування та оптимізуючи витрати системи охорони здоров'я. Розробка нових підходів до профілактики побічних ефектів медикаментозної терапії та вдосконалення існуючих є дуже актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Ці дії в глобальному масштабі допоможуть врятувати мільйони життів і зберегти матеріальні ресурси [9].

Галузь охорони здоров'я України сьогодні не є привабливою для внутрішніх та зовнішніх інвестицій, особливо через законодавство. Для підвищення його привабливості необхідно встановити правила та гарантії державно-приватного партнерства. Також необхідно усунути регуляторні бар'єри для залучення приватних інвестицій у службу крові та розвиток хоспісної допомоги. Для залучення інвестицій у вторинну медичну галузь має бути забезпечена можливість концесійного механізму [10]. Не варто нехтувати інвестиціями в інноваційні методи лікування, для отримання яких в Україні необхідно створити науково-дослідний центр генно-інженерної діагностики та терапії стовбуровими клітинами.

Україна має потужний потенціал для розвитку медичного туризму, але на початку свого становлення ця галузь потребує правової та фінансової підтримки з боку держави. Розвиток медичного туризму в Україні як нове джерело надходжень до державного бюджету та картографування медичного туризму має бути на першому рівні національних пріоритетів [11].

Реабілітація має на меті запобігти інвалідності під час догляду за пацієнтами та допомогти людям з обмеженими можливостями досягти якомога більшого фізичного, психічного, соціального та економічного благополуччя з огляду на наслідки конкретної хвороби чи травми.

За останні 20 років принципово змінилися світові уявлення про відновлення функцій після пошкодження. Ці зміни досі не втілені в медичну практику в Україні, оскільки вітчизняна система реабілітації не використовує принцип встановлення цілей та індивідуальний підхід. Для вдосконалення системи реабілітації в Україні потрібно [12]: 1) сформувати єдиний орган державної влади, який буде координувати усі органи з питань реабілітації, прийняти низку законів та підзаконних актів з питань її адміністрування; 2) запровадити нові освітні програми та навчальні плани, стандарти, які визнані міжнародною професійною спільнотою, а також впровадити нові моделі реабілітаційних послуг; 3) зміцнити матеріально-технічну базу реабілітаційних закладів відповідно до міжнародних стандартів.

Щодо психічного здоров'я українського населення, то, на жаль, досі існує клеймо радянської системи, коли психіатричні пацієнти перебувають поза суспільством і немає різниці між психотерапевтами та психіатрами. Україна в цьому відношенні значно відстає від розвинених країн світу. Оскільки досі ніхто не наважувався ініціювати зміни в цьому важливому аспекті надання медичної допомоги, нове керівництво країни закликає громадян змінити існуючу модель і сприяти психотерапії та стигматизації психіатричних пацієнтів. У більшості випадків психотерапія і психіатрична допомога повинні надаватися в психіатричному відділенні, яке повинно бути звичайним відділенням лікарні загального профілю. Також слід запровадити міжнародні стандарти надання допомоги та змістити акценти з біологічних методів лікування пацієнтів (фармакотерапія) на психотерапевтичні (створення умов для підтримки психотерапевтів) та методи соціальної підтримки [13].

Висновки. Проведені дослідження дали можливість виокремити проблеми сучасної медицини в Україні, вирішення яких забезпечить якість та доступність медичних послуг в Україні. Зокрема необхідно: покращити доступ до сучасних методів лікування, профілактичної медицини; забезпечити цифровізацію медичної системи; створити умови до переходу до страхової медицини; вирішити проблеми трансплантації та вакцинації; підвищити фармацевтичну безпеку держави; залучати інвестиції у медичну сферу, розвивати медичний туризм; розвивати реабілітаційну та відновну медицину; запровадити міжнародні стандарти надання допомоги та змістити акценти з біологічних методів лікування пацієнтів з порушенням психічного здоров'я на психотерапевтичні та методи соціальної підтримки.

Література:

1. Міжнародні протоколи лікування: переваги для пацієнтів, системи охорони здоров'я та держави. ЦКЬ: https://guidelines.moz.gov.ua/

2. Лотоцька О. В., Кондратюк В. А., Сопель О. М., Крицька Г. А., Пашко К. О., Федорів О. Є. Профілактична медицина як важлива складова громадського здоров'я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2019. № 2. С. 40-43.

3. Бадіков Т. Виклики цифрової трансформації системи охорони здоров'я України (eHealth). ЦКЬ: https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/5ee39c2943d7d/

4. Бора Н. Ю. Необхідність впровадження страхової медицини як засобу підвищення ефективності та якості медичних послуг на медичному ринку. Міжнародний науковий журнал «Освіта і наука. 2018. С. 235-239.

5. Трансплантологія: реалії та перспективи у рамках української медицини. URL: https://health-ua.com/article/63757-transplantologya-real-taperspektivi-uramkah-ukransko-meditcini

6. Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині: Закон України від 17.05.2018 № 2427-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2427-19#Text

7. Чому потрібно робити щеплення. URL: https://varashcpmd.lic.org.ua/novyny/chomu- potribno-robyty-shcheplennia/

8. Толокова Т. І., Гальчук О. В. Актуальні питання вакцинації в Україні. Медсестринство. 2019. № 4. С. 15-18.

9. Думенко Т. М., Яворовський О. П., Скалецький Ю. М., Брухно Р. П., Зінченко Т. О., Риган М. М. Пріоритетні проблеми системи фармаконагляду в формуванні безпеки пацієнтів і лікарняного середовища. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2020. № 14(4). С. 251-259.

10. Байрак А. О. Структурні складові механізму активізації приватного медичного сектору. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. 2019. С. 170-177.

11. Бакало Н. В., Челембієнко К. С. Потенціал медичного туризму в Україні. EDITORIAL BOARD. 2020. С. 786-790.

12. Мисула І. Р., Бакалюк Т. Г., Голяченко А. О., Сидлярук Н. І., Мисула Ю. І., Мисула М. С., Завіднюк Ю. В. Система реабілітації в Україні та шляхи її вдосконалення. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019. № 3. С. 177-182.

13. Торгун О. Десять проблем української медицини. URL: https://uifuture.org/ publications/25139-heals-medecine-torgun/

Размещено на Allbest.ru