Профілактична медицина

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Приватний вищий навчальний заклад

«Медико-природничий університет»

Медичний факультет

Кафедра медсестринства

Рубіжна атестація

спеціальність 223 «Медсестринство»

з предмету «Основи екології та профілактичної медицини»

Студентки 3 курсу МС31-24/2

Галузь знань: 22 «Охорона здоровя»

Спеціальність: 223 «Медсестринство»

Юровицької Анни Валентинівни

м. Миколаїв

2022 р.

1. Перспективи розвитку профілактичного напряму медицини

профілактичний медицина захворювання

Профілактична медицина -- це система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на попередження, зниження ризику розвитку відхилень у стані здоров'я людини, запобігання виникнення або уповільнення прогресування хвороб та зменшення їхніх тяжких наслідків.. Профілактична медицина є провідним напрямом реформи охорони здоров'я в Україні.

На здоров'я населення впливають такі чинники: спосіб життя, забруднення навколишнього середовища, генетичний чинник, медичні етіологічні чинники.

Перше завдання профілактичної медицини полягає у вивченні закономірностей впливу чинників навколишнього середовища і соціальних умов на організм людини.

Друге завдання профілактичної медицини полягає у вивченні стану навколишнього середовища з огляду на його потенціальну та реальну небезпеку як для здоров'я населення, так і для об'єктів навколишнього середовища.

Третє завдання полягає в науковому обґрунтуванні оптимальних і гранично допустимих параметрів чинників довкілля на підставі відомостей про їх якісну, кількісну характеристику та закономірності впливу на організм людини. Зазначені дані є основою для наукового обґрунтування і розробки гігієнічних нормативів, правил і заходів, що передбачають використання сприятливого і запобігання шкідливому впливу навколишнього середовища на здоров'я людей.

Четверте завдання профілактичної медицини полягає у впровадженні гігієнічних нормативів і рекомендацій в життя, перевірці їх ефективності і подальшому вдосконаленні.

П'яте завдання -- це науково обґрунтоване прогнозування санітарної ситуації з урахуванням найближчої та віддаленої перспективи розвитку окремих регіонів чи країни в цілому.

2. Навколишнє середовище та здоров'я. Чинники ризику виникнення захворювань

Проблема забруднення навколишнього середовища є проблемою світового рівня. Одна з найбільших проблем - негативний вплив забрудненого навколишнього середовища на здоров'я людини.

Щороку виникають нові небезпеки, що обумовлені глобальними змінами природного середовища; збільшенням концентрації та виникненням нових забруднювачів природного і виробничого характеру, мутагенних та канцерогенних органічних речовин,високотоксичних хімічних сполук.

Серед джерел небезпеки виділяють три групи чинників: природні, техногенні і соціальні. Група чинників, що належать до природної сфери (екологічних чинників) характеризує несприятливий вплив на людину та всі інші живі організми природного середовища. До цієї групи відносяться: кліматичні, ґрунтові, геоморфологічні, біотичні чинники.

Науковці в галузі медицини поділяють захворювання, що пов'язані з дією навколишнього середовища на дві групи:

1. Екологічно залежні - це захворювання неспецифічного характеру, що виникають на тлі зміненого середовища. При цьому екологічні фактори провокують патогенетичні механізми хвороби та ускладнюють її перебіг. Як наслідок відбувається зростання не тільки загальної захворюваності, але й серцево-судинних, онкологічних, ендокринних, дитячих хвороб. Зростає чисельність порушень внутрішньоутробного розвитку плода та патології вагітності.

2. Екологічно зумовлені - це захворювання специфічного характеру, коли екологічний фактор є етіологічним чинником захворювання (ендемічні захворювання, природно-вогнищеві інфекції, захворювання, зумовлені дією шкідливих хімічних речовин, радіації, біологічних алергенів).

Здоров'я людини можна назвати один із основних екологічних критеріїв якості навколишнього середовища. Для людини несприятливими є забруднення будь-якого із компонентів навколишнього середовища. У міжнародній практиці офіційне визнання отримав термін «захворювання, пов'язане з навколишнім середовищем», що позначає будь-яке захворювання, що виникає безпосередньо або опосередковано, повністю або частково в результаті впливу факторів навколишнього середовища на людину.

Група техногенних чинників сформована виключно людською діяльністю і є негативним боком технічного прогресу сучасної цивілізації.

У зонах розміщення атомних електростанцій можлива висока загальна захворюваність населення, особливо злоякісними пухлинами; біля теплових електростанцій і цементних заводів - силікозом; в зоні металургійних заводів - хронічними бронхітами; кольорової металургії, нафтопереробних і хімічних заводів - раком легень; алюмінієвих заводів - отруєння фтором; інтенсивного руху автотранспорту - хронічних отруєнь і уражень легень.

Використання води із високою концентрацією кадмію може призвести до розвитку протеїнурії, нирковокам'яної хвороби, захворювання печінки, анемії, гіпертонічної хвороби, злоякісних пухлин, захворювань шлунково-кишкового тракту. Вода, забруднена марганцем, може викликати порушення ліпідного обміну, пневмонії, психічні розлади; миш'яком - захворювання шлунковокишкового тракту, органів дихання, рак шкіри.

3. Гігієна води та водопостачання населених місць

Експертами ВООЗ встановлено, що 80% всіх захворювань в світі пов'язано з незадовільною якістю питної води

Умови виникнення і поширення цих захворювань:

відповідні природні умови для поширення і виживання в об'єктах навколишнього середовища збудника,

неорганізоване водоспоживання,

недостатня кількість води,

технічні порушення на водозабірних, водоочисних спорудах і водопроводах,

недотримання норм гігієни.

Знезараження питної води:

Хлорування

Озонування

Використання солей важких металів (срібла, міді, золота)

Доочистка питної води:

Зворотній осмос

Знезараження ультрафіолетовим випроміненням

Очистка води за допомогою іонообмінних смол

Норми водопостачання. Гігієнічні вимоги до водопостачання стосуються не тільки якості, але і кількості води. Достатня кількість води забезпечує населенню високий рівень особистої гігієни, господарсько-побутового водокористування і загального санітарного благоустрою населеного пункту. В основу цих норм покладено: фізіологічну потребу у воді, приготування їжі, підтримання гігієни тіла, чистоти житла, витрати води в громадських установах, на підтримання чистоти садиб, доріг, поливання зелених насаджень, влаштування фонтанів тощо.

4. Ґрунт як складовий елемент навколишнього середовища. Основні принципи санітарного очищення населених пунктів

Грунт являє собою комплекс мінеральних і органічних частинок, заселених великою кількістю мікроорганізмів. Органічна частина складається з рослинних і тваринних організмів та їх залишків які перебувають на різних стадіях свого розкладання. Особливу роль в утворенні грунту відіграють мікроорганізми, їх у грунті надзвичайно багато. Вони розкладають органічні рештки рослинного і тваринного походження аж до утворення безпечних для людей азотвмістних солей, гумінованих речовин (добрива), синтезують білкові речовини. Грунт значною мірою впливає на здоров'я і санітарні умови проживання людей. Залежно від хімічного складу і характеру ґрунту змінюються рослинність місцевості, хімічний склад продуктів рослинного і тваринного походження. Від нестачі чи надлишку певних елементів у грунті залежить їх кількість у воді, рослинах, що впливає на здоров'я населення. З метою запобігання негативному впливу ґрунту на здоров'я людей вирішальне значення мають благоустрій і утримання населених пунктів, а також улаштування каналізації, брукування, озеленення, систематичне прибирання і поливання вулиць та дворів, санітарна охорона ґрунту і раціонально організована очистка територій від покидьків.

Санітарне очищення населених пунктів - один з найважливіших санітарно-гігієнічних заходів, які сприяють збереженню навколишнього природного середовища та охороні здоров'я мешканців. Система санітарного очищення включає комплекс робіт зі збирання, транспортування, переробки та утилізації побутових відходів у населених пунктах.

Основні принципи санітарного очищення населених пунктів проводяться за схемами.

Схему розробляють відповідно до Закону України «Про відходи» Основними завданнями схеми є визначення:

- черговість здійснення заходів із санітарного очищення;

- обсягів робіт із санітарного очищення;

- систем і методів поводження з побутовими відходами;

- необхідної кількості спеціально обладнаних транспортних засобів для збирання та перевезення побутових відходів;

- доцільності проектування будівництва, реконструкції, розширення об'єктів поводження з побутовими відходами ;

- обсяг фінансування заходів , передбачених схемою.

Текстові матеріали схеми включають: пояснювальну записку та додатки.

У графічну частину входять такі креслення:

- схема санітарного очищення населеного пункту. Існуючий стан;

- схема санітарного очищення населеного пункту. Перспективний розвиток.

5. Наукові основи раціонального харчування. Профілактика харчових отруєнь

Раціональне харчування людей є важливим фактором, що визначає стан здоров'я, який впливає на фізичний розвиток, працездатність, ріст, адаптаційні можливості, захворюваність і тривалість життя.

Продукти, які мають поєднуватися в раціоні людини повинні бути таким і в такій кількості, щоб вони могли забезпечувати всі фізіологічні потреби організму. Продукти харчування є тваринного походження і рослинного - це передусім злакові і продукти їх переробки, ягоди, гриби, овочі, фрукти. Основний раціон харчування людини має складається із харчових продуктів, що містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни і в достатній кількості воду.

Профілактика харчових отруєнь:

1. Дотримання санітарних норм заготівлі харчових продуктів від виробників та переробки на підприємствах.

2. Дотримання санітарних норм вантаження, транспортування, зберігання на складах, в торговій мережі,безперервне використання холодильних камер зберігання харчових продуктів, боротьба з гризунами та комахами.

3. Дотримання санітарних норм кулінарної обробки харчових продуктів.

4. Дотримання санітарних норм термінів зберігання і реалізації готової їжі.

5. Дотримання санітарного стану продовольчої техніки, кухонь, посуду, інвентарю тощо.

6. Постійний санітарний контроль ветеринарної служби - за тваринництвом та отриманням м'ясопродуктів.

7. Медичні обстеження персоналу, дотримання правил особистої гігієни та ін.

6. Професійні шкідливості, зумовлені особливостями трудового процесу та їх профілактика

До професійної шкідливості можна віднести чинники трудового процесу та виробничого середовища, вплив яких на організм людини в разі недотримання гігієнічних номативів може стати причиною зниження працездатності та погіршення здоров`я аж до розвитку професійної хвороби.

Професійні шкідливості поділяються на три групи:

1. Санітарні порушення виробничих процесів: несприятливий вплив виробничих чинників фіззичної, хімічної та біологічної природи.

2. Неправильна організація трудового процесу: перевантаження органів і систем, монотонність, надмірна інтенсивність, тривалість трудової діяльності.

3. Незадовільна зовнішня обстановка праці та виробництва: недостатні вентиляція, освітлення, водопостачання , опалення.

В наслідок чого виникають професійні захворювання - порушення стану здоров`я працюючого внастлідок дії на організм шкідливих виробничих чинників.

Профілактикою професійної шкідливості є:

лікувально-профілактичні заходи

гігієнічне нормування

санітарно-технічні заходи

технологічні заходи

організаційні заходи

Також сюди можна віднести засоби індивідуального захисту:

спеціальний одяг/взуття

засоби захисту: органів дихання/слуху, рук, очей, обличчя, голови...

захисні дерматологічні засоби.

7. Профілактична медицина в галузі охорони здоров'я дітей і підлітків

Основою профілактичної медицини у вихованні дітей є їхня гігієна.

Завданням гігієни дітей і підлітків є всебічне вивчення життя і діяльності дитини у взаємодії з навколишнім середовищем і матеріальними умовами з метою виховання здорового молодого покоління.

Гігієна дітей і підлітків є комплексною дисципліною, пов'язаною з педіатрією, офтальмологією, отоларингологією, іншими клінічними дисциплінами та науками.

Профілактичні заходи, спрямовані на зниження захворюваності і смертності дітей, повинні починатися з допологового періоду. Лікар контролює стан здоров'я дітей та їхній фізичний розвиток, визначає початкові ознаки порушення здоров'я з метою їх ліквідації. Запобігає занесенню інфекційних хвороб у дитячі установи, контролює дитяче харчування, керує працею медичних сестер, турбується про загальний рівень виховної праці в дитячих установах.

8. Гігієна лікувально-профілактичних закладів

Основні вимоги гігієни лікувально-профілактичних закладів:

1. Організація оптимальних гігієнічних умов;

2. Місце гігієнічного режиму;

3. Гігієнічні основи профілактики інфекцій.

9. Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна

Основою здорового способу життя, ефективної первинної та вторинної профілактики різних захворювань є особиста гігієна - комплекс заходів спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.

У сферу особистої гігієни входять:

гігієна тіла і порожнини рота

гігієна фізичного виховання та загартування

запобігання шкідливих звичкам

гігієна статевого життя

гігієна одягу

гігієна відпочинку

гігієна сну

гігієна індивідуального харчування

гігієна розумової праці

психогігієна та інші.

Здоровий спосіб життя населення - такий спосіб його життя, який забезпечує поєднання повноцінної біологічної і соціальної адаптації кожної людини з можливістю максимального самовираження народу, нації, класу, соціальної групи в конкретних умовах життя і який зумовлює і забезпечує подальший розвиток суспільства.

Размещено на Allbest.ru