Роль ехокардіографії у визначенні працездатності правоохоронців

Постановка проблеми

Службова діяльність правоохоронців в умовах сьогодення визначається великими психофізіологічними та емоційними навантаженнями, систематична дія яких на організм знижує рівень фізичної працездатності правоохоронця та може призвести до таких негативних наслідків, як перевтома, перенапруження, професійне вигорання тощо [1, с. 37]. Фахівці наголошують, що дуже часто через неритмічне навантаження роботи відбувається порушення стану фізичного здоров'я, де разом із психологічним навантаженням відбувається і фізичне перевантаження [26, с. 338]. Під час забезпечення публічної безпеки та порядку правоохоронцям, відповідно до правових підстав, доводиться здійснювати силове затримання та переслідування правопорушників, інколи з доланням перешкод, що перевантажує опорно-руховий апарат та серцево-судинну систему. У деяких працівників правоохоронних структур виконання їх функціональних обов'язків пов'язане з перебуванням у вимушеному положенні (несення служби під час охорони публічного порядку та безпеки, несення служби в добових нарядах, робота за комп'ютером, перебування в автомобілі під час патрулювання тощо), що переконливо свідчить про дію великої кількості негативних чинників на системи організму правоохоронців: гіподинамія та гіпокінезія, нервово-емоційне напруження, стреси тощо [3].

Служба співробітників правоохоронних органів відбувається в умовах впливу таких професійних чинників, як необхідність ухвалення відповідальних рішень та швидкого реагування у складній оперативній обстановці, психоемоційна напруга через тісну взаємодію з криміногенним контингентом. Зазначені чинники можуть детермінувати негативні зміни у стані здоров'я співробітників правоохоронних органів, пояснюючи досить широку поширеність серед них різних психосоматичних розладів та захворювань, про що наголошено у низці робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників [4 - 5]. Діючи протягом тривалого періоду, вони можуть викликати напруження адаптивних функцій організму, сприяючи розвитку дезадаптаційних станів у осіб, які визнані практично здоровими та придатними до несення служби. Індикатором адаптивних реакцій організму може бути адаптаційний потенціал серцево-судинної системи (ССС), тому що зміни серцевого ритму можна розглядати як прояв різних стадій загального адаптаційного синдрому. Виявлені порушення адаптації найчастіше спостерігаються у працівників віком від 30 років зі стажем роботи у професії понад 10 років [6]. В осіб із порушеннями адаптації порівняно з особами із задовільною адаптацією виявлено вищі рівні ризиків артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, порушення функціонування гепатобіліарної системи, що свідчить про «психосоматичну» реакцію організму співробітників правоохоронних органів на стрес. Виникаючі функціональні порушення негативно впливають на якість виконання службових обов'язків, і навіть можуть переходити у хворобу. Тож у разі тривалого впливу професійних стресорів у правоохоронців може формуватися особистісна деструкція, що виявляються у вигляді симптомів синдрому емоційного вигорання (СЕВ).

Дослідження В. Вербовим морфофункціональних показників курсантів закладів МВС України показали, що понад 25 % із них мають дисгармонію в розвитку системи дихання, а оцінка діяльності серцево-судинної системи за пробою Руф'є засвідчила, що 26,26 % страждали на серцеву недостатність під час фізичного навантаження [7].

Отже, збереження фізичної працездатності та здоров'я правоохоронця є головною метою як держави, так і правоохоронних служб, а в контексті специфіки їх службової діяльності високий рівень фізичної працездатності є однією з умов якісного виконання ними функціональних обов'язків.

Розуміючи важливість оцінки функціонального стану правоохоронця, лікарі завжди віддавали перевагу новій апаратурі і новим методикам. Таким порівняно новим методом є використання ультразвукової техніки в функціональній діагностиці визначення можливостей і здібностей виконувати роботу серцево-судинною системою під час виконання професійних обов'язків. Ці дослідження є необхідними для об'єктивної оцінки реального функціонального стану правоохоронця, що є особливо важливим під час несення служби. Ехокардіографія дає змогу вивчити роботу серця в режимі реального часу, простежити зміни швидкості та особливості руху крові у передсердях та шлуночках. Принцип ехокардіографії заснований на реєстрації ультразвукових хвиль, відбитих від різних структур органу та кровоносних судин, що мають різну щільність. На екрані створюється рухоме зображення, яке можна записати на цифровий носій. Лікар може зробити зображення практично будь-яких структур серця за допомогою зміни положення або кута нахилу датчика ультразвукових хвиль.

Метод дає повне уявлення про стан серця: його анатомію, роботу, структури, скоротливість, патологічні зміни, дозволяє оцінити швидкість і напрямок руху крові в різних камерах серця. При цьому метод абсолютно безпечний для пацієнта, що дозволяє проводити дослідження багаторазово з метою динамічного спостереження, оцінки ефективності лікування. Наприклад, на сьогодні без цього виду досліджень неможлива адекватна діагностика та ведення хворих із серцевою недостатністю. Виконані досі ультразвукові дослідження відіграють роль у прогресі наших знань про характер морфологічної перебудови серця в осіб різного віку [8 -11]. Проте науковці завжди прагнули створення методик оперативного оцінювання поточного стану людини під час виконання фізичних навантажень або під час професійної діяльності.

Мета: створення комп'ютерної програми оцінки готовності серцево -судинної системи правоохоронців до виконання специфічного фізичного навантаження з використанням ехокардіографічних показників серця, безпосередньо модуля пружності лівого шлуночка. Для досягнення поставленої мети була створена база даних показників серцево-судинної системи спортсменів, які займаються найпоширенішими видами спорту серед правоохоронців (одноборствами та циклічними видами спорту) для порівняння та оцінки стану готовності правоохоронців до виконання фізичного навантаження під час виконання службових обов'язків (зокрема, градієнта модуля пружності та показника енергетичних можливостей лівого шлуночка серця). Дослідження проводилися на кваліфікованих спортсменах збірних команд України та Дніпропетровської області з різних видів спорту. Вік спортсменів становив 18-22 роки.

У роботі використовували аналіз літературних джерел, інформативні комп'ютерні методи експрес-діагностики функціонального стану серцево-судинної системи піддослідних, педагогічне спостереження за фізичним навантаженням, метод ехокардіографії, методи математичної статистики.

Важливим показником, на який необхідно звертати увагу і під час фізичного тренування, і перед початком несення служби, є рівень артеріального тиску. Щоб відрізнити симптоматичну гіпертонію від гіпертонічної хвороби, необхідно знати значення діастолічного тиску. Симптоматична гіпертонія може бути при вегетативно - судинній дистонії, хвилюваннях, при передстартових станах (перед виступами у відповідальних змаганнях, при тренуванні в середньогір'ї тощо), показники збільшуються на нетривалий час. Стійкий високий діастолічний тиск свідчить про підвищений тонус артеріол, що буває при гіпертонічній хворобі. Гіпотонія (зниження артеріального тиску) може спостерігатися при шоці, колапсі, різних інтоксикаціях, прийомі гіпертермічної ванни спортсменами-стайерами та інших. Короткочасне підвищення артеріального тиску (гіпертензія) до максимального може спостерігатися у здорових людей після вживання великої кількості їжі, при великих фізичних та розумових навантаженнях, психічному збудженні (стресі), після вживання алкоголю, кави, міцного чаю, прийому стимуляторів (женьшень, пантокрин, лимонник тощо), куріння тютюну, при сильній перевтомі тощо. Раптова артеріальна гіпотензія спостерігається при інфаркті міокарда, колапсі, шоці, сильних кровотечах тощо. Падіння АТ пов'язане зі зниженням тонусу артеріол і ще більшою мірою воно знижується при слабкості серцевого м'яза.

Підвищені цифри артеріального тиску (гіпертонія) можуть бути при багатьох захворюваннях: гіпертонічній хворобі, гострому та хронічному нефриті, пухлинах кори надниркових залоз та гіпофіза тощо. При цих захворюваннях систолічний АТ може підніматися до 200-250 мм рт. ст. і вище, діастолічний - до 120-160 мм рт. ст.

Негативним наслідком функціонування потужних механізмів адаптації ССС є те, що деструктивні зміни серця та судин накопичуються у так званий період донозологічного стану, які клінічно не можуть бути виявлені протягом певного часу. Через що необхідні інструментальні методи швидкого та неінвазивного первинного контролю для своєчасного виявлення (скринінгу) та профілактики кардіопатологій, що особливо актуально для огляду працездатності та профпридатності працівників транспортної галузі, силових структур [20, с. 44] та спортсменів [21].

Під час занять фізичною підготовкою основні параметри фізичного навантаження (обсяг, інтенсивність) можна регулювати. В умовах службової діяльності - не завжди, оскільки у правоохоронців вона визначається ненормованим робочим днем, добовими чергуваннями, частими службами з охорони публічної безпеки та порядку тощо.

Висновки

Визначено, що професійна діяльність суттєво впливає на стан здоров'я правоохоронців, робота яких тісно пов'язана з інтенсивними стресовими та фізичними навантаженнями. Якісне виконання службових обов'язків вимагає від правоохоронців високого рівня фізичної та функціональної підготовленості. Запропонована авторська програма для мобільних телефонів дозволить отримати оперативні дані щодо поточного стану готовності ССС правоохоронця до виконання фізичного навантаження під час несення служби або спортивного тренування. Залежно від цих показників правоохоронець може планувати та корегувати навантаження або своєчасно отримувати інформацію щодо вжиття заходів попередження погіршення функціонального стану та збереження здоров'я. Вперше запропоновано оцінювати стан серцево-судинної системи за показником градієнта модуля пружності лівого шлуночка та показником енергетичних можливостей роботи лівого шлуночка серця. Отримані експериментальні дані ССС у тих, хто займається різними видами єдиноборств, з метою використання їх для оцінки та порівняння з особистими даними правоохоронця, який має схожі морфофункціональні показники. Розробка має практичне значення та може використовуватися для осіб різного віку та рівня підготовленості.