Організація психологічної реабілітації в контексті діяльності медичної служби територіальної оборони збройних сил України

Размещено на http://allbest.ru

Організація психологічної реабілітації в контексті діяльності медичної служби територіальної оборони збройних сил України

Шостак С.Л. Офіцер військово-медичного центра

Командування об'єднаних сил Збройних Сил України;

академік Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров'я,

аспірант кафедри публічного управління та адміністрування,

Міжрегіональна академія управління персоналом,

м. Київ, Україна

Анотація

Сучасне наукова парадигма прагне до практичної апробації теоретичних здобутків. Саме тому тематика, яка розглядається в статті носить актуальний характер як в теоретичному контексті, так і в практичному застосуванні. Існуюча система комплексної реабілітації громадян України базується на багатогалузевих засадах і не враховує необхідність впровадження наукових методів, включаючи механізми публічного управління створенням здоров'язбережувального простору для військовослужбовців. Нечисленні наукові публікації присвячені переважно фрагментарному розгляду та аналізу окремих аспектів медичної, фізичної та психологічної реабілітації військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Важливою складовою української військової медицини, яка об'єднує сили і засоби медичних служб військових формувань Воєнної організації держави, є медична служба ЗС України як цілісна структура, та медична служба окремих родів та видів військ - як її складові. Основне завдання - повне медичне забезпечення ЗС в умовах мирного і воєнного часу. Основним системним підходом є мультидисциплінарність, оскільки ефективність реабілітації безпосередньо залежатиме від складу команди експертів, які будуть проводити реабілітацію, застосування відповідного інструментарію регулювання. Важливість теми обумовлена сучасним станом справ та їх впливом на зміни в структурі та функціонуванні як всієї сфери Збройних Сил України, так і окремих її родів та видів військ.

Ключові слова: реабілітація; публічне управління; медичне забезпечення; охорона здоров'я; Збройні сили України; військовослужбовці; здоров'язбереження; регулювання; механізми управління.

Abstract

Organization of psychological rehabilitation in the context of the activities of the territorial defense medical service of the armed forces of Ukraine

Sergii Shostak

Officer of the Military Medical Center of the Command of the United Forces of the Armed Forces of Ukraine; Academician of the International Academy of Safety, Ecology and Health Culture, Graduate Student of the Department of Public Management and Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, Ukraine

The modern scientific paradigm strives for practical testing of theoretical achievements. That is why the topic discussed in the article is relevant both in the theoretical context and in practical application.

The existing system of comprehensive rehabilitation of citizens of Ukraine is based on multi-sectoral principles and does not take into account the need to implement scientific methods, including mechanisms of public management of the creation of a health-saving space for military personnel. Few scientific publications are devoted to a mostly fragmentary consideration and analysis of certain aspects of medical, physical and psychological rehabilitation of military personnel participating in combat operations.

There is no single methodical approach in rehabilitation organizations of the medical and social spheres, currently only separate theoretical and practical directions are distinguished. An important component of Ukrainian military medicine, which unites the forces and means of the medical services of the military formations of the Military Organization of the State, is the medical service of the Armed Forces of Ukraine as an integral structure, and the medical service of individual branches and types of troops as its components. The main task is full medical support of the armed forces in peacetime and wartime conditions. The most effective for the rehabilitation of combatants in the social service system is a multidisciplinary, systemic, complex and technical approach. The main systemic approach is multidisciplinarity, since the effectiveness of rehabilitation will directly depend on the composition of the multidisciplinary team of experts who will carry out the rehabilitation, the use of appropriate regulatory tools. The importance of the topic is determined by the current state of affairs and their impact on changes in the structure and functioning of the entire sphere of the Armed Forces of Ukraine, as well as its individual branches and types of troops. Key words: rehabilitation; public administration; medical provision; health care; Armed Forces of Ukraine; military personnel; health care; regulation; management mechanisms.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Реабілітація - як сфера застосування потужностей міжгалузевої взаємодії різних засобів в Україні тільки починає досліджуватись та вивчатись.

Саме тому необхідні як практичні, так і теоретичні напрацювання у цьому напрямку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Позитивний досвід апробації нових технологій реабілітації військовослужбовців та забезпечення процесу здоров'язбереження, організації дозволяє розширити межі застосування підходу на всю структуру.

В ході дослідження було використано бібліографічний та метод аналізу.

Це дозволило досить глибоко, проте без втрати концептуальних зв'язків, висвітлити тему. Про важливість наукового пошуку у сфері управління військовою медициною, як системою свідчать численні роботи українських авторів.

Проблеми організації реабілітації, психологічного її компоненту та обґрунтування прикладного застосування механізмів публічного управління створенням здоров'язбережувального простору досліджували вчені, як Агаєв Н. А. [1], Вдовенко Н. М. [7; 8; 12], Кокун О. М. [2], Лозінська Н. С. [3], Пішко І. О. [5], та інших вчених і практиків.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Територіальна оборона як рід сил Збройних сил України застосовує рішення, які укорінились в рамках загальної військово-реабілітаційної практики, проте останні події надали потужний поштовх до розвитку цього напрямку саме в рамках даної структури, що і потребує подальших досліджень, зокрема.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у всебічному дослідженні питання реабілітації у практичні та теоретичній площині в рамках діяльності Сил територіальної оборони Збройних сил України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття психологічної реабілітації тільки починає активно вкорінюватись у військо-медичному дискурсі. Розуміння ролі відновлення, резильєнтності, психологічного здоров'я та психо-емоційного стану бійця як складових його ефективного виконання завдань починає привертати все більше і більше уваги. український військовий медицина реабілітація

Саме тому висвітлення міждисциплінарних зв'язків, місця психологічної реабілітації в системі як теоретично-наукового так і практичного знання та застосування повинно стати перспективним напрямком розвитку наукової думки. Сам термін «реабілітація», запозичений із латинської мови і складається з префікса «re» - відновлення і прикметника «habilitas» - сприяти, корисність. Таким чином, дослівний переклад досліджуваного терміна означає відновлення корисності для чогось [5].

Реабілітація військовослужбовців, які певний час перебували в екстремальних умовах, безпосередньо пов'язана з адаптацією - «це не тільки процес, але і властивість будь-якої живої саморегулювальної системи. Дана властивість для людини, як біосоціальної системи, є інтегральною, обумовленою особливостями розвитку фізіологічного та психічного рівнів і отже розглядається як властивість особистості в цілому».

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), реабілітація - це комбіноване і координоване використання медичних, соціальних і професійних заходів з метою підготовки і перепідготовки (перекваліфікації) індивідуума на оптимум працездатності [9]. Ідея реабілітація пов'язана не лише з якісним відновленням та поверненням до вихідного стану здоров'я, а й з превенцією потенційно шкідливих станів та проявів. Яскраво ця тема висвітлена у площині ПТСР Аналіз ПТСР дав змогу В. Попову висунути гіпотезу про тісний взаємозв'язок процесів адаптації та реадаптації з характером проявів ПТСР: неуспішність (незавершеність) адаптації до екстремальних впливів призводить до виникнення гострих ПТСР відразу після закінчення дії екстремальності; процес реадаптації до звичайних умов стримує появу симптомів ПТСР (латентний період), а його неуспішність призводить до появи відстрочених симптомів ПТСР [8]. До основних симптомів синдрому ПТСР дослідники відносять порушення сну; патологічні спогади (нав'язливе повернення до екстремальної ситуації); нездатність згадувати - амнезія на деякі події (уникнення всього того, що нагадує про найбільш екстремальні моменти); надчутливість (підвищена пильність до нового виникнення екстремальності); висока збудженість (неадекватна гіпермобілізація).

Вивчаючи ПТСР, підкреслюють, що незважаючи на численні дослідження, до теперішнього часу немає єдиної думки про механізми виникнення цього явища. Більшість дослідників приходять до висновку, що в основі механізму формування ПТСР лежать не тільки фізіологічні, але й психологічні особливості потерпілих. Тому успішна реабілітація призводить до якісної можливості уникнути або зменшити як симптоми ПТСР, так і розлади адаптації. Детальне дослідження цієї теми виходить за рамки даної статті, тому розгляд цього питання обмежений наведеними даними.

Що стосується діяльності медичної служби, то безпосередніми завданнями, є: організація та контроль лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців військових частин безпосереднього підпорядкування, контроль за відновленням боєздатності підрозділів медичного забезпечення військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України (підрозділів) та контроль питання якості харчування військових.

Такі завдання свідчать про необхідність практичного застосування напрацювань з комплексної реабілітації. Окрім цього цікавіть представляє ідея міждисциплінарного підходу до реабілітації.

Результати огляду літературних джерел дають авторам підстави стверджувати, що провідна роль в реабілітації в цілому належить медичній та психологічній реабілітації.

Медична реабілітація за суттю дуже близька до терапії. Однак на відміну від реабілітації завдання лікування передбачає медико-біологічне відновлення організму. Основною ж метою медичної реабілітації, дослідники визначили медико-соціальне відновлення на основі певної діяльності, спрямованої на відновлення, або компенсацію втрачених і порушених функцій, проведення різних лікувальних і коригувальних заходів, що пристосовують людей до життя, військової служби та суспільно-корисної діяльності. Дослідник С. Ф. Усик зауважує, що враховуючи особливості професійної діяльності військовослужбовців, а також організацію медичної служби Збройних Сил, тлумачення поняття «медична реабілітація» у військовій медицині має свою специфіку.

Ця специфіка потребує уточнення та формалізації, адже трансформаційні процеси в українській армії та перехід на стандарти НАТО, що відображається у Воєнній доктрині України, так і в Воєнно-медичній доктрини України, потребують якісно нового осмислення етапів, обсягів та меж реабілітації. Наприклад, питання декомпресії як первинного профілактичного заходу інтегровано в сферу реабілітації в країнах Північноатлантичного альянсу, оскільки досвід ведення бойових дій істотно від специфіки бойових дій в Україні. В організаційній структурі НАТО декомпресію розглядають як засіб реабілітації та виявлення потенційно вразливих категорій військовослужбовців з якими потрібно буде вжити додаткових заходів відновлення.

В той же час в структурі української армії декомпресія носить інший практичний характер. Під нею розуміють комплекс заходів, які дозволять максимально швидко відновити оптимальну боєздатність бійця без урахування потенційного шляху реадаптації до цивільного життя. Система реабілітації в Україні структурно принципово відрізняється. В ній виділяють три етапи реабілітації: госпітальний, санаторний і поліклінічний [10]. На етапі госпіталізації реабілітація не проводиться самостійно, а тісно інтегрується в лікувальний процес, доповнюючи одна одну і покращуючи лікувальний ефект. Тому при розробці методів медичної реабілітації необхідно враховувати лікування поранених і хворих, а здійснення реабілітаційних заходів є невід'ємною частиною всього процесу медичної реабілітації [5].

На санаторному етапі після купування хворого проводиться реабілітація осіб, направлених в санаторій протягом будь-якого періоду стаціонарного лікування, а також останньої реабілітації, проведеної після завершення стаціонарного лікування [6].

На амбулаторно-поліклінічному етапі проводять диспансерні спостереження, вживають заходів щодо підтримки працездатності, профілактики вторинних і потенційних ускладнень, поступового залучення потерпілого до професійної діяльності. Ця фаза зазвичай завершує реабілітацію [7].

Отже реабілітація в структуру медичного забезпечення Збройних сил України має свою структуру, яка зазнала викликів через актуальні події сьогодення. Оскільки Сили територіальної оборони є окремим родом сил Збройних сил України то проблеми та складнощі, які стосуються загального, стосуються і часткового.

Вважається, що динаміка комплексної реабілітації визначається такими аспектами: станом здоров'я в період, що передував військовим діям і можливій травматизації; особистісними особливостями військовослужбовців, йдеться про бажання швидше одужати і повернутися до професійних обов'язків або до мирного життя; соціальними умовами - підтримка з боку сім'ї, друзів, соціального оточення. Чим сильніше відчувають підтримку постраждалі, тим ефективнішими стають реабілітаційні заходи.

Практика свідчить, що доволі важко змінити відношення людей до військовослужбовців, які постраждали внаслідок участі у військовому конфлікті. Відзначимо, що у суспільстві може складатися різне розуміння: від позитивного до байдужого чи нейтрального. Відзначимо, що негативний вплив може бути різним, але в більшості випадків у силу об'єктивних причин він має психотравмувальний характер для військовослужбовців-учасників бойових дій. Тому при проведенні комплексної реабілітації необхідно зосереджувати увагу на збереженні у військових адекватного сприйняття соціальної дійсності, формування установки на необхідність самостійно вирішувати свої проблеми.

Для систематизації та розробки питання реабілітації у 2017 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» [9]. Це дозволило створити умови для впровадження практики відкриття казенних підприємств, які мали метою здійснення медичного обслуговування населення.

Так, відповідно до національної стратегії реформування системи охорони здоров'я України, Верховна Рада України ухвалила закони, що дозволяють створювати державні підприємства для надання медичних послуг населенню. Він передбачає, що фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Кабінету Міністрів України було доручено розробити план дій, кроки та механізми реалізації реформи системи охорони здоров'я України. У той же час, він уточнює, що медичні заклади Міністерства оборони України та інших військових формувань не підлягають реорганізації у державні або комунальні некомерційні підприємства.

Що стосується системи організації медично забезпечення Територіальної оборони Збройних Сил України, то варто зазначити, що актуальні події зумовили прискорену інтеграцію потужностей військової медицини зі закладами охорони здоров'я цивільного сектору. Інтеграція системи медичного забезпечення військ в єдиний медичний простір України передбачає функціональне поєднання сил і засобів медичних служб та системи охорони здоров'я цивільного населення з метою максимальної реалізації їх спроможностей щодо ефективного медичного забезпечення військ із збереженням організаційної самостійності.

Така діяльність цілком підпорядковується принципам, які описані вище та закладені у Воєнну-медичну доктрину [10]. Пораненим (хворим) військовослужбовцям медична допомога надається в медичних підрозділах військових частин і з'єднань, закладах охорони здоров'я за територіальним принципом.

Медичні підрозділи та заклади охорони здоров'я є основою для формування етапів медичної евакуації (рівнів медичного забезпечення), кількість, місце їх розгортання, вид і обсяг медичної допомоги яких визначаються умовами оперативної і бойової обстановки та величиною санітарних втрат.

Саме в цій структурі передбачається така етапність надання медичної допомоги:перший етап: медичний пункт частини Сил ТРО - проведення невідкладних заходів щодо стабілізації стану постраждалих, усунення явищ загрозливих життю, попередження ускладнень; другий етап: заклади охорони здоров'я, де надається спеціалізована медична допомога і лікування до кінцевого результату.

Оскільки психологічна реабілітація все повніше проникає в систему загальної реабілітації акцентуючи увагу на міждисциплінарності даного процесу, то керуючись концепцією єдиного медичного простору, можна констатувати її вплив і військові структури.

Розвиток системи знаходить своє вираження у наказах МОЗ, наприклад № 385 (Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я) [10], яка регламентує професійні вимоги до психологів, тим самим офіційно визнаючи роль і місце психології, яка має працювати в тандемі з медициною для досягнення максимальної користі для пацієнта. Оскільки медичне забезпечення в особливий період носить інтеграційний характер, то військовослужбовці мають можливість користуватись надбаннями не лише військової психології та медицини, а й цивільної, а також реалізовувати на практиці всі чинні принципи, методи та механізми публічного управління створенням здоров'язбережувального простору. Таке умовне розділення продиктоване традицією, яка вкоренилась у медичній системі. Проте наявна ситуація диктує необхідність перегляду встановленого порядку і більш тісної співпраці у рамках єдиного медичного простору. На цей вектор і були спрямовані зусилля медичної служби, яка використала потужності як цивільної медичної структури, так і ряду професійних спільнот, які мають апробовані програми з психологічної реабілітації та зарекомендували себе якісними результати починаючи з 2014 року.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Отже, в рамках надання реабілітаційної допомоги важливу роль надали психологічній реабілітації в максимально доступному вигляді, адже наявний стан справ не дозволяє сповна провести не тільки реабілітацію, а й ресоціалізацію та реадаптацію, а також реалізувати повною мірою напрацьовані механізми публічного управління створенням здоров'язбережувального простору. Всі потужності були направлені на організацію й надання як якісної, так і кваліфікованою доступної допомоги. Організована система з етапним включенням реабілітації дозволила якісно змінити вплив на морально-психологічний компонент забезпечення. психологічного супроводу на тих етапах лікування, де це носить доцільний характер. Також, вагоме місце зайняло досягнення випереджального розв'язання проблеми поліпшення харчування військових, як фактору, що впливає на реабілітаційну діяльність. Окрім надання кваліфікованої медичної допомоги на різних етапах евакуацій, а також створення умов для оптимальної медичної реабілітації шляхом інтеграції всіх наявних медичних засобів у єдиному просторі було створено підґрунтя для розвитку та становлення системи психологічного супроводу на тих етапах лікування, де це носить доцільний характер. Окремо місце та роль посіла декомпресійна діяльність з діагностичним компонентом, що дозволила виділи групи підвищеної психологічної уваги з якими далі проводить робота в рамках системи надання психологічної допомоги. Запропоновані заходи дозволять сформувати практичне поле для застосування теоретичних надбань як українських так і іноземних фахівців в сучасних глобальних трансформаційних умовах.

Бібліографічний список

1. Ahaiev, N.A., Kokun, O.M., Herasymenko, M.V., Pishko, I.O. & Lozinska, N.S. (2018). Dosvid roboty v armii SShA ta armiiakh inshykh krain shchodo nedopushchennia vtrat osobovoho skladu z prychyn, ne poviazanykh iz vykonanniam zavdan za pryznachenniam. Metod.posibnyk [Experience in the US Army and the armies of other countries in preventing loss of personnel for reasons not related to the performance of assigned tasks. Method manual]. Kyiv: NDTs HP ZSU [in Ukrainian].

2. Kokun, O. M., Ahaiev, N. A., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., & Ostapchuk, V. V. (2017). Psykholohichna robota z viiskovosluzhbovtsiamy - uchasnykamy ATO na etapi vidnovlennia: Metodychnyi posibnyk [Psychological work with servicemen - participants of the anti-terrorist operation at the stage of recovery: Methodical guide]. Kyiv: NDTs HP ZSU [in Ukrainian].

3. Kokun, O.M., Ahaiev, N.A., & Pishko, I.O. (2017). Osoblyvosti nehatyvnykh psykhichnykh staniv viiskovosluzhbovtsiv, yaki berut uchast u boiovykh diiakh [Peculiarities of negative mental states of military personnel participating in military operations] (pp. 267-286). In Aktualni doslidzhennia v suchasnii vitchyznianii ekstremalnii ta kryzovii psykholohii: Monohrafiia [Current research in modern domestic extreme and crisis psychology: Monograph], Sadkovyi, V.P., & Timchenko, O.V (Eds). Kharkiv: FOP Mezina V.P. [in Ukrainian].

4. Kokun, O., & Pishko, I. (2021). Osoblyvosti dynamiky psykhofiziolohichnoho stanu viiskovosluzhbovtsiv vprodovzh shesty misiatsiv vykonannia zavdan u raioni ATO [Features of the dynamics of the psycho-physiological state of military personnel during the six months of assignments in the area of ATO]. Suchasna medytsyna, farmatsiia ta psykholohichne zdorovia - Modern Medicine, Pharmacy and Psychological Health, (1(2), 132-152. Retrieved from http://journals.maup.com.ua/index.php/psych-health/article/view/37 [in Ukrainian].

5. Shanina, Yu.N. (Ed.) (1997). Meditsin. Reabilitat. ranenykh i bol'nykh [Medical rehabilit. of the wounded and sick]. SPb: «Spetsial'naya lit.» [in Rus.].

6. Popov, V. E. (1992). Psikhologicheskaya reabilitatsiya voennosluzhashchikh posle ekstremal'nykh vozdeystviy (Na materiale zemletryaseniya v Leninakane, mezhnatsional'nogo konflikta v Fergane i boevykh deystviy v Afganistane) [Psychological rehabilitation of servicemen after extreme impacts (On the material of the earthquake in Leninakan, the interethnic conflict in Fergana and the fighting in Afghanistan)]: Extended abstract of Candidate's thesis. Moskva [in Russian].

7. Vdovenko N. M., & Horiana L. H. (2022). Zabezpech. Konkurentospromozh. ta staloho rozv. systemy mekhanizmiv upravl. Zdoroviazberezh. prostoru osvity v Ukr. [Ensuring competitiveness and sustainable develop. of the system of mechanisms for managing the health-saving space of education in Ukr.]. Publichne administruvannia ta natsionalna bezpeka - Public administration and national security, 1,31-36. Retrieved from http://www.inter-nauka.com /uploads/public/1660540651934.pdf DOI: 10.25313/2617-572X-2022-1 [in ..

8. Horiana, L., Vdovenko, N., Dmytryshyn, R., & Korobova, N. (2022). Mekhanizmy upravlinnia stvorenniam zdoroviazberezhuvalnoho osvitnoho prostoru dlia zabezpechennia konkurentospromozhnosti ta rozvytku samovriaduvannia [Mechanisms of management of health environmental space for protection of competitiveness and development of selfgovernment]. Ekonomichnyi analiz - Economic Analysis, 32, 1, 14-22. DOI: https://doi. org/10.35774/econa2022.01.014 [in Ukrainian].

9. Sokolova, O. M., Chornyi, I. P., Mehed, V. P., & Radysh, Ya. F. (2012). Stanovlennia ta rozvytok medychnoi reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv u Rosii ta sviti: dosvid dlia Ukrainy [Formation and development of medical rehabilitation of military personnel in Russia and the world: experience for Ukraine]. Pravo ta derzhavne upravlinnia - Law and state administration, 1, 146-151 [in Ukrainian].

10. Synopalnykov, I. V., & Horshkolepov, O. I. (2002). Orhanizatsiia medychnoi reabylytatsii v sanatoriiakh v period boiovykh dii v Afhanistani [Organization of medical rehabilitation in sanatoriums during the hostilities in Afghanistan]. Viiskovo-medychnyi zhurnal - Military medical journal, 232 (10), 4-13 [in Ukr.].

11. Ivanov, S. O., Tabatadze, K. H., Chernetsov, A. A., & Konovalov, V.A. (1989). Stan ta mozhlyvosti pokrashchennia medychnoi reabilitatsii v lazaretakh medychnykh punktiv chastyn [Status and opportunities for improvement of medical rehabilitation in infirmaries of medical centers of units]. Viiskovo-medychnyi zhurnal - Military medical journal, 10, 9-11 [in Ukrainian].

12. Vdovenko, N., Gorjana, L., & Dmytryshyn, R. (2022). Ensuring competitiveness and development of selfgovernment through mechanisms of management of health and sustainable education (p. 233-237). In Kreatyvnyi prostir Ukrainy ta svitu: kolektyvna monohrafiia [Creative space of Ukraine and the world: collective monograph]. Kharkiv: Novyi kurs.

13. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo udoskonalennia zakonodavstva z pytan diialnosti zakladiv okhorony zdorovia. Zakon Ukrainy vid 6 kvitnia 2017 roku № 2002-VIII [«On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding Improvement of Legislation on the Activities of Health Care Institutions. Law of Ukr. dated April 6, 2017 No. 2002-VIII]. Retr. from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2002-19#Text [in Ukr.].

14. Pro zatverdzhennia Voienno-medychnoi doktryny Ukrainy Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 31.10.2018 № 910 [on approval of the Military Medical Doctrine of Ukraine. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 10/31/2018 No. 910]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/910-2018-п#Text [in Ukrainian].

15. Pro zatverdzhennia perelikiv zakladiv okhorony zdorovia, likarskykh posad, posad farmatsevtiv, posad fakhivtsiv z farmatsevtychnoiu osvitoiu, posad profesionaliv u haluzi. Nakaz MOZ Ukrainy vid 28.10.2002 № 385 [About approval of lists of health care institutions, medical positions, pharmacist positions, positions of specialists with pharmaceutical education, positions of professionals in the field. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated October 28, 2002 No. 385]. Retr. from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0892-02#Text [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru