Статеві відмінності в реакції на рухомий об’єкт кваліфікованих спортсменів-веслувальників з різним рівнем стресу

О.А. Шинкарук

Київ, Україна

Результати дослідження та їх обговорення

Роботу виконано у Науково-дослідному інституті Національного університету фізичного виховання і спорту України. У дослідженні брали участь 30 кваліфікованих спортсменів (майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу і заслужені майстри спорту) обох статей (18 чоловіків та 12 жінок), віком 18-31 рік, вид спорту веслування на байдарках і каное, спортивний стаж 3,5-19 років. Спортсмени проходили тестування протягом тренувального періоду.

Для оцінювання стану психофізіологічних функцій за показниками РРО кваліфікованих спортсменів-веслувальників використали діагностичний комплекс «Діагност-1» (М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб) [8]. Відповідно до мети роботи у спортсменів досліджували такі показники: точність РРО, кількість реакцій випередження і запізнення, співвідношення кількості реакцій випередження і запізнення, сумарне і середнє відхилення у РРО, сумарне і середнє відхилення у реакціях випередження і запізнення, співвідношення сумарних і середніх відхилень у реакціях випередження і запізнення, як за результатами кращої проби, так і за результатами трьох проб.

Для визначення рівня наявного стресу, емоційної стійкості, рівня ефективності психічної саморегуляції та адаптивності у спортсменів було використано тест вибору кольорів М. Люшера [5]. Показник рівня існуючого стресу (РС) в межах 0-4 бали характеризував низький РС, 5-8 балів середній і 9-12 балів високий. Інтегративний показник емоційної стійкості за тестом (ЕС) також обчислювали в балах: 3 бали присвоювали спортсмену, якщо він емоційно стійкий, 2 бали в разі недостатності емоційної стійкості і 1 бал при появі тривоги, ознак емоційної нестійкості. Методика дозволяє діагностувати рівень гармонійності і внутрішньої оптимальності нервово-психічного стану спортсменів за коефіцієнтом Вальнефера (КВ). За значеннями КВ контингент обстежуваних було розподілено на осіб із високим рівнем саморегуляції та адаптивності (КВ 1 10 ум. од.), із середнім рівнем саморегуляції та адаптивності (КВ 11-20 ум. од.), з ознаками перевтоми і зниженням рівня саморегуляції та адаптивності (КВ більше 20 ум.од.) [6].

Тест Люшера дозволив побічно судити про симпатичне чи парасимпатичне домінування активності вегетативної нервової системи обстежуваних. З цією метою було використано коефіцієнт вегетативного балансу К. Шипоша (КШ). Значення КШ > 1 сприймається як ерготропне домінування (симпатотонія), КШ < 1 як трофотропне домінування (ваготонія), КШ = 1 як вегетативний баланс [6].

Статистичну обробку даних проводили за допомогою методів непараметричної статистики. Для опису вибіркового розподілу вказували медіани та міжквартильний розкид (Ме [25%; 75%]). Для порівняння незалежних вибірок використовували критерій Манна-Уітні. Критичний рівень значущості міжгрупових відмінностей під час перевірки статистичної гіпотези приймали рівним р = 0,05 для парних порівнянь. Кореляційний аналіз за критерієм Спірмена.

Під час проведення комплексних біологічних досліджень за участю спортсменів відповідно до принципів біоетики дотримувалися розробленої в лабораторії теорії і методики спортивної підготовки і резервних можливостей спортсменів НДІ НУФВСУ «Програми комплексного біологічного дослідження особливостей функціональних можливостей спортсменів», а також законодавства України про охорону здоров'я та Гельсінкської декларації 2000 р., директиви Європейського товариства 86/609 щодо участі людей у медико-біологічних дослідженнях [21].

Відповідно до мети даної роботи досліджувалися психологічні характеристики та особливості РРО кваліфікованих спортсменів-веслувальників, окремо у чоловіків і жінок. Відомо, що сприйняття часу залежить від багатьох факторів: властивостей нервової системи, особливостей сенсорної міжпівкульної асиметрії, актуального психічного стану [12]. За результатами попередніх досліджень, у спортсменів-веслувальників порівняно з нетренованими особами виявлено нижчий рівень стресу та більш оптимальний нервово-психічний стан, ефективність психічної саморегуляції та адаптивності [20]. У спортсменів рівень стресу позитивно корелював з точністю РРО, меншою кількістю і часом реакцій запізнення. Спортсмени з вищим рівнем ефективності психічної саморегуляції та адаптивності мали меншу точність в РРО і більший час сумарного та середнього відхилення в РРО [20].

Встановлено, що рівень існуючого стресу (РС) низький або відсутній був у 80,0% спортсменів (серед них 12 чоловіків та 12 жінок), середній РС у 20,0% обстежених (6 чоловіків). Спортсменів з високим рівнем існуючого стресу в обстеженій групі не виявлено. Крім того, групу з високою емоційною стійкістю становили 30,0% обстежених (6 чоловіків та 3 жінки), з недостатньою емоційною стійкістю 43,3% спортсменів (6 чоловіків та 7 жінок) і 26,7% обстежених (серед них 6 чоловіків та 2 жінки) емоційно нестійких. Серед обстежених спортсменів виявлено 26,7% осіб з високим рівнем саморегуляції та адаптивності та 40,0% із середнім рівнем саморегуляції та адаптивності (коефіцієнт Вальнефера відповідно від 1 до 10 ум. од. та від 11 до 20 ум. од.).

Це свідчить про те, що більшість обстежених спортсменів стенічні, вольові, врівноважені, не мали ознак перевтоми, емоційної напруженості і внутрішньоособистісних конфліктів. Виявлено, що високий рівень саморегуляції та адаптивності був характерним для 7 чоловіків та 1 жінки, середній рівень для 4 чоловіків та 8 жінок. Крім того, виявлено 33,33% спортсменів (коефіцієнт Вальнефера більше 20 ум. од.) з низьким рівнем саморегуляції та адаптивності, з ознаками перевтоми та підвищеної емоційної напруженості (7 чоловіків та 3 жінки). Таким чином, у обстеженій групі спортсменів чоловіки і жінки за вимірюваними психологічними характеристиками не відрізнялись (табл. 1).

статевий психофізіологічний поведінковий спортсмен веслувальник

Таблиця 1

Психологічні характеристики спортсменів-веслувальників чоловіків та жінок, вік, спортивний стаж, Me [25%, 75%]

1. Дубровина З.В., Блинова Л.Т., Макарова Л.П. Точность двигательной реакции как показатель функционального состояния центральной нервной системы [Motor response accuracy as an indicator of the functional state of the central nervous system]. Физиология человека.1980; 6(6): 1076-1084.

2. Колосова О.В. Гендерні особливості функціонального стану нервово-м'язового апарату у осіб з високим рівнем адаптації до фізичного навантаження [The gender particularities of neuromuscular system state in humans with high level of adaptation to physical exercise]. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Серія «Біологія». 2017; 29(2): 89-93.

3. Коробейніков Г.В., Коняєва Л.Д., Россоха Г.В., Медвидчук К.В., Петров Г.С. Статевий диморфізм психофізіологічних показників у спортсменів високої кваліфікації [Sexual dimorphism of psychophysiological indicators in highly skilled athletes]. Фізіологічний журнал. 2006; 52(4): 64-68.

4. Лейтес Н.С. Результаты определения уравновешенности основных нервных процессов тремя двигательными методиками [The results of determining the balance of the main nervous processes by three motor methods]. Типологические особенности ВНД человека 1963; 3: 155-163.

5. Люшер М. Цветовой тест Люшера (перевод с англ.) [Luscher color test]. Санкт-Петербург; Сова; Москва: ЭКСМО-Пресс. 2002. 192 с.

6. Маврич С.І., Тананакіна Т.П. Психологічні особливості працівників з різним психофізіологічним статусом, зайнятих у вугледобувній та хімічній галузі екологічно небезпечних районах Луганської області [Psychological features of workers with different psychophysiological status, employed in the coal and chemical industries in environmentally hazardous areas of Luhansk region]. Перспективи медицини та біології. 2013; 5(2): 159-166.

7. Макаренко М.В., Лизогуб В.С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини [Ontogenesis of psychophysiological functions of an individual]. Черкаси; 2011.256 с.

8. Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Безкопильний О.П. Методичні вказівки до практикуму з диференціальної психофізіології та фізіології вищої нервової діяльності людини [Methodological instructions to the practical works on differential psychophysiology and physiology of higher human nervous activity]. Київ-Черкаси; 2014. 102 с.

9. Макарчук М.Ю., Куценко Т.В., Кравченко В.І., Данилов С.А. Психофізіологія: навчальний посібник [Psychophysiology]. Київ; 2011. 329 с.

10. Макарчук М.Ю., Федорчук С.В., Чікіна Л.В., Трушина В.А. Зміни стану основних психофізіологічних функцій у чоловіків та жінок при виконанні вправ на уявну ротацію об'єктів за оптимальних умов діяльності [Changes in the state of basic psychophysiological functions in men and women when performing exercises for imaginary rotation of objects under optimal operating conditions]. Фізика живого. 2014; 21(1-2): 49-55.

11. Ниаури Д.А., Евдокимова Т.А., Курганова М.Ю. Репродуктивное здоровье женщины в спорте: Метод. пособие [Reproductive health of women in sports]. Санкт-Петербург; 2003. 28 с.

12. Реброва Н.П., Чернышева М.П. Функциональная межполушарная асимметрия мозга человека и психические процессы [Functional interhemispheric asymmetry of the human brain and mental processes]. Санкт-Петербург; Речь. 2004. 96 с.

13. Соболева Т.С. Формирование половозависимых характеристик у девочек и девушек на фоне занятий спортом [Formation of sex-dependent characteristics in girls and young women on the background of participation in sports. PhD Thesis]. [Автореферат]. 1997. 42 с.

14. Солодков А.С., Сологуб Е.Б. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная: Учебник [Human physiology. General. Sports-related. Age-related: Textbook]. Москва;2001.620 с.

15. Федорчук С., Лисенко О. Стратегії подолання стресу у кваліфікованих спортсменів-веслувальників [Coping strategies for skilled rowing athletes]. Спортивна наука та здоров'я людини. 2019;2:63-67.

16. Федорчук С., Лысенко Е. Характер реакции на движущийся объект у спортсменов высокой квалификации в условиях психоэмоционального напряжения [The nature of the reaction to a moving object in highly qualified athletes in conditions of psycho-emotional stress]. Спортивна наука України. 2017; 3(79): 47-54.

17. Федорчук С., Колосова О., Лисенко О., Шинкарук О. Взаємозалежність психофізіологічних та електронейроміографічних показників у кваліфікованих спортсменів-веслувальників [Relationship between psychophysiological and electroneuromyographic parameters in elite rowers]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2022; 1.

18. Федорчук С., Кравченко В., Фібах К., Лисенко О., Шинкарук О. Стан нейродинамічних функцій і динамічна м'язова витривалість кваліфікованих спортсменів-веслувальників [State of neurodynamic functions and dynamic muscular endurance of skilled rowers]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021; 1: 128-133.

19. Федорчук С., Куценко Т., Ярошенко О., Лисенко О., Шинкарук О. Функціональний стан центральної нервової системи спортсменів-веслувальників за показниками реакції на рухомий об'єкт [Functional state of the central nervous system of rowers as assessed by the indicators of reaction to a moving object]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2022; 1.

20. Шинкарук О., Лысенко Е. Влияние полового диморфизма и физических нагрузок на проявление нейродинамических свойств у спортсменов высокого класса [The influence of sexual dimorphism and physical activity on the manifestation of neurodynamic properties in high-class athletes]. Наука в олимпийском спорте. 2004; 1: 75-79.

21. Шинкарук О.А., Лисенко О.М., Гуніна Л.М., Карленко В.П., Земцова І.І., Олішевський С.В. та ін. Медико-біологічне забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України з олімпійських видів спорту [Medico-biological support for preparing athletes of national teams of Ukraine in Olympic sports]. Київ; 2009. 144 с.

22. Fedorchuk S., Lysenko O., Tukaiev S. Neurodynamic properties of cyclists with different levels of mobilizations in the reaction to the moving object. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Biology. 2018;1(75):21-26.

23. Kenney L., Wilmore J., Costill D. Physiology of Sport and Exercise. Champaign, Illinois: Human kinetics;2015.648 p.

24. Machado S et al. Neuroscience of exercise: association among neurobiological mechanisms and mental health. CNS Neurol. Disord. Drug Targets.2015;14:1315-1316.

25. Makarchuk M.Y., Fedorchuk S.V., Chikina L.V., Trushina V.A. The success of the mental rotation of geometric objects arising from IQ in women and men. Adaptation Strategy of the Living Systems: International Interdisciplinary Conference, 12-17 May 2014, Novy Svet, Ukraine. 2014. p. 28, 29.

26. Makarchuk M.Yu., Zyma I.G., Fedorchuk S.V., Chikina L.V., Trushina V.A. Mental rotation of geometrical figures by women and men with different levels of anxiety. Scientific Notes of the Tauride National University V.I. Vernadsky (Biology, mistiy). 2013; 26(4): 101-109.

27. Tukaiev S., Dolgova O., Van Den Tol AJM, Ruzhenkova A., Lysenko O., Fedorchuk S, Ivaskevych D, Shynkaruk O, Denysova L, Usychenko V, Iakovenko O., Byshevets N., Serhiyenko K., Voronova V. Individual psychological determinants of stress resistance in rock climbers. Journal of Physical Education and Sport.2020;20 (Supplement issue 1). Art. 69: 469-476.

Размещено на Allbest.Ru