Застосування фізичних вправ у комплексному відновленні пацієнтів із шийною радикулопатією

Постановка проблеми. У статистиці загальної захворюваності важливе місце займають патології нервової системи, зокрема периферичної. Ураження спинно-мозкових корінців шийного відділу спинного мозку, згідно сучасних досліджень, займає серед них друге місце [2].

Радикулопатіями вважають ряд патологій, зумовлених порушенням еластичності хрящів хребта внаслідок дистрофічних процесів, які призводять до утворення протрузій та гриж міжхребцевих дисків, звуження міжхребцевих отворів, компресії та запальних змін корінців спинномозкових нервів. В медицині їх позначають терміном радикуліт, або корінцевий синдром [4, 7].

Патологічні зміни, що виникають у тканинах хребта при шийному остеохондрозі, призводять до ряду неврологічних порушень. Найчастішими є корінцевий синдром, плечелопатковий періартрит і синдром хребетної артерії Зазвичай, спостерігається поєднання кількох синдромів [9].

Серед неврологічних патологій близько 40% складають радикуліти. Останніми роками зріс відсоток пацієнтів із шийною радикулопатією, оскільки багато професій потребують тривалого сидіння за комп'ютером, що призводить до змін у структурах шиї. Розвитку патології сприяє також гіподинамія. Згідно зі статистичними даними, близько 90% всього людства відзначає проблеми у шийному відділі хребта, наслідком яких у 4% людей є ішемічний інсульт [10].

Дистрофія, дегідратація та дегенерація міжхребцевих дисків, які призводять до порушення їх функціональності, сприяють розвитку ряду захворювань, зокрема спондилоартрозу, спондилоартриту, спондилолістезу, протрузій, гриж, корінцевих патологій та ін. [7].

При дистрофічних змінах шийної ділянки хребта клінічно виділяють корінцевий (нейродистрофічний), спінальний і дистрофічно-вегетативний (вегетативний) синдроми [6].

Корінцевий синдром, або шийна радикулопатія супроводжується больовим синдромом, розладами рухів та/або чутливості та порушенням трофіки. Найчастіше захворювання спостерігається у пацієнтів із протрузіями та килами міжхребцевих дисків шийного відділу хребта (21%) та при спондильозі (68,4%) [2].

Сьогодні у комплексній терапії загострень та ускладнень остеохондрозу та його профілактиці все більшого значення набувають немедикаментозні методи лікування з використанням засобів традиційної й нетрадиційної медицини [1].

Для комплексного лікування та відновлення зазвичай використовують медикаментозну та кінезіотерапію, мануальну терапію та масаж і ряд інших засобів. Останнім часом фізична терапія використовує все більше методів та засобів впливу на організм пацієнта, створюються нові пристрої, розробляються нові методики. Розвиток галузі стимулює пошук нових ефективних комбінацій засобів відновлення та варіантів їх використання для реабілітації пацієнтів.

Мета дослідження полягала у теоретичному обгрунтуванні та практичному підтвердженні ефективності поєднання впливу терапевтичних вправ, ударно-хвильової терапії, біомеханічної стимуляції та кінезіотейпування у комплексному відновленні при шийній радикулопатії.

Методи й організація дослідження.

У дослідженні використовувались такі методи:

• узагальнення та теоретичний аналіз літературних джерел з обраної проблеми;

• аналіз даних медичної документації пацієнтів із шийною радикулопатією;

• соціологічні методи дослідження (спостереження, опитування, анкетування);

• соматоскопія та соматометрія;

• неврологічне функціональне обстеження: дослідження чутливості, визначення сухожилкових та периостальних рефлексів, гоніометрія;

• тестування сили м'язів за шкалою Ловетта;

• метод математичної статистики.

Організація дослідження

У дослідженні взяли участь пацієнтки віком 35-45 років із шийною радикулопатією. Загальними скаргами були болі в ділянці голови, потилиці, шиї, у міжлопатковій області та ділянці серця, які іррадіювали в руку зі сторони ураження. У більшості пацієнток відзначалися тривожно-депресивні розлади, а біль пов'язувався із психоемоційним напруженням. Всі пацієнтки скаржилися на обмеження рухливості в шиї та у плечовому суглобі. Згідно даних медичної документації пацієнтки періодично отримували госпітальний курс протизапальної медикаментозної терапії, масаж та ряд звичних фізіотерапевтичних процедур (озокерито-парафінові аплікації, ультразвук, діадинамік, електрофорез). Професійна та побутова діяльність 75% пацієнток не передбачала значних фізичних навантажень, проте професійна діяльність передбачала сидячу роботу за комп'ютером, за швейною машинкою і т.п.

До складу експериментальної та контрольної групи входили пацієнтки близькі за віком, супутніми патологіями, симптоматикою та стажем лікування. Учасниці дослідження обох груп одержували звичний курс відновної терапії, у який було включено комплекс терапевтичних вправ із елементами статичного навантаження, постізометрич- ної релаксації та махами; масаж грудної ділянки спини, комірцевої зони та м'язів верхніх кінцівок; рекомендовано виконання ранкової зарядки з елементами постізометричної релаксації.

Для експериментальної групи у запропоновану програму реабілітації були доєднані такі методи впливу, як ударно-хвильова терапія на початку відновлення, вправи на стінній тренувальній станції Thera-Band, біомеханічна стимуляція м'язів шиї, курсами по 5 днів з перервами по 2 дні; накладання кінезіотейпів на ділянку шиї між курсами масажу та біомеханічної стимуляції.

Результати дослідження

Діагностика рухових функцій показала, що в обох групах значно покращилися показники рухових функцій м'язів шиї, збільшилася рухливість шийного відділу хребта, що було достовірно підтверджено. Проте в експериментальній групі амплітуди руху зросли значно більше - від 8,6 до 14,7%, тоді як у контрольній - від 6,1 до 9,9%.

Зросла також сила м'язів верхніх кінцівок. Різниця середніх показників сили м'язів плеча та передпліччя на початку та вкінці дослідження в контрольній групі становила від 15,6 до 27,6%, а в експериментальній групі діапазон змін був від 18,2 до 35,5%, що свідчить про ефективність запропонованого комплексу. шийний радикулопатія масаж кінезіотейпування

Вивчення динаміки болю у дослідженні показало, що у контрольній групі больові відчуття знизилися від 63,65±2,57 до 49,97±3,17 (на 21,49%,) а в експериментальній - від 62,88 ±2,79 до 38,83±4,01 (на 38,25%). Вкінці експерименту в більшості пацієнток основні патологічні симптоми були відсутні або їх інтенсивність суттєво зменшилась. За даними опитування пацієнток експериментальної групи в процесі дослідження 75% вже після 5-6 занять відзначили збільшення амплітуди рухів голови та верхніх кінцівок і зменшення болю. До закінчення 21-денного курсу повну відсутність болю, збільшення об'єму рухів шиї та верхньої кінцівки, покращення фізичного стану та тургору шкіри, стабілізацію емоційного стану відзначили 87,5%. Нижчі результати були у тих пацієнток, які не дотримувалися рекомендацій фізичного терапевта.

Ударні акустичні хвилі здатні прискорювати відновні та регенераційні процеси, покращуючи кровопостачання, рухливість; видаляючи фіброзні та кальцинуючі утворення, що є важливим аргументом до застосування їх при відновленні пацієнтів із ради- кулопатіями, особливо якщо останні пов'язані із дистрофічними змінами у структурах хребта [7].

Біомеханічна стимуляція за допомогою станції CLX™ Wall Station, полягає у тренуванні м'язової сили, діапазону рухів та гнучкості за допомогою вібрації, вона також здатна зумовлювати психофізіологічні ефекти, утворюючи стійкі осередки збудження в руховій зоні кори головного мозку. На відміну від звичайного віброма- сажу, вплив відбувається уздовж м'язових волокон, як при м'язовому скороченні, що сприяє швидшому тренувальному і біологічному ефекту. Подразнення механорецепторів використовувалось у дослідженні для зниження м'язової напруги та зняття тригерних ущільнень [8].

Вправи на стінній тренувальній станції TheraBand CLX™ Wall Station сприяли тренуванню м'язової сили, гнучкості та сприяли збільшенню діапазону рухів шиї та верхньої кінцівки.

Аплікації кінезіотейпів у дослідженні застосовувались для стимулювання мікроциркуляції крові та лімфовідтоку у тканинах шийного відділу хребта на час перерви між біостимуляційним та масажним впливом.

Висновки

Зменшення болю, збільшення діапазону рухів шийного відділу хребта та верхніх кінцівок, зростання сили м'язів верхніх кінцівок і покращення фізичного та психоемоційного стану пацієнток із шийною радикулопатією, підтверджують гіпотезу, що запропоноване поєднання методів відновлення може бути ефективним у фізичній терапії пацієнтів із шийними радикулопатіями.

Розвиток фізичної терапії та поява нових методів впливу на відновні процеси дозволяють проводити пошук оптимальних поєднань, які сприятимуть зростанню ефективності реабілітаційних процесів.

Література

1. Бандуріна К.В., Кузнєцов А.О. Реабілітаційні технології та масаж у відновленні функцій шийного відділу хребта. Вісник Запорізького національного університету. 2015. № 1. С. 83-89

2. Вертеброгенні ураження нервової системи: навч.посіб. / О. А. Козьолкін та ін. Запоріжжя, 2020. 106 с.

3. Калмикова Ю.С., Федорова Р.І. Оцінка ефективності застосування засобів фізичної реабілітації при шийному остеохондрозі. Фізична реабілітація та рекреаційнооздоровчі технології. 2016. № 2. С. 29-33.

4. Кирпа Ю.І. Результати лікування дискогенних поперекових радикулопатій із застосуванням малоінвазивних втручань: автореф. дис канд. мед. наук: 14.01.05 / Київ, 2005. 22 с.

5. Основи діагностичних досліджень у фізичній реабілітації: навч. посіб. / Т. Бойчук, та ін. Львів: ЗУКЦ, 2010. 240 с

6. Полянська О. С., Тащук В. К. Медична та соціальна реабілітація: навч. посіб. Чернівці: Медака- демія, 2004.

7. Попадюха Ю.А. Сучасні комп'ютеризовані комплекси та системи у технологіях фізичної реабілітації: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2017. 300 с.

8. Саїнчук А.М. Фізична реабілітація хворих шийно-грудним остеохондрозом і гіпертонічною хворобою: автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.03 / МОНУ, НУФВСУ. Київ, 2017. 20 с

9. Шевага В. М., Паєнок А. В., Задорожна Б. В. Невропатологія: підручник. Вид 2-е., переробл. і допов. Київ. 2009. 656 с

10. Auvrnen J., Tammelrn T., Таішеіа S., ZMng P., Каірріпеп J. Neck and stoulder раіш іп геіаїіоп їо physkal асїтїу nnd sedenїaіy асїтї^ іп adоlescence.Spіne. 2007 Apr 20. V. 32. № 9. P. 1038-1044.

References

1. ВаМигіпа K.V., Kuznecov A. O. Reabiliїacijni tehmlogiyi їа masazh u vidnovlenni funkcij shijnogo viddilu hrebta. Visnik Zaporizkogo nacionalnogo universitetu. 2015. № 1. S. 83-89

2. Bojchuk T. Osmvi diagnosїichnih doslidzhen u fizichmj геаЬШїасіуі: rnvch. posib. / T. Bojchuk, M. Golubyev^ O. Levandovskij [їа іп.]. Lviv: ZUKC, 2010. 240 s.

3. Vertebrogenni urazhennya nervovoyi s^emi: mvch.posib. / O.A.Kozolkin їа in. Zaporizhzhya, 2020. 106 s.

4. Kalmikova Yu.S., Fedorova R.I. Ocinka efekїivnosїi zasїosuvaппya zasobiv fizichnoyi reabiliїaciyi pri shijnomu osteohondrozi. Fizichna reabilitaciya ta rekreacijnoozdorovchi tehnologiyi. 2016. № 2. S. 29-33

5. Юфа Yu.I. Rezulїaїi likuvaппya diskogennih poperekovih radikulopaїij iz zasїosuvanпyam maloinvazivпih vtruchan: avtoref. dis па zdobuїїya nauk.sїupenya kand. med. rnuk: 14.01.05 Kiyiv, 2005. 22 s.

6. Polyanska O.S., Tashuk V.K. Medichпa їа socrnlm reabiliїaciya: navch. posib. Chernivci: Medakademiya, 2004.

7. Popadyuha Yu.A. Su^sm komp'yuїerizovaпi kompleksi їа sisїeшi u їehnologiyah fizichnoyi reabiliїaciyi: Navch. posib. K.: Сєпїг uchbovoyi liїeraїuri, 2017. 300 s.

8. Sayinchuk A.M. Fizichrn reabiliїaciya hvorih shijno-grudnim osїeohondrozom i giperїoпichпoyu hvoroboyu: avїoref. dis. ... kaпd. пauk z fiz. vihovannya їа sporїu: 24.00.03 / MONU, NUFVSU. Kiyiv, 2017. 20 s

9. Shevaga V.M., Payenok A.V., Zadorozhпa B.V. Nevropaїologiya: pidruchnik. Vid 2- e., pererobl. i dopov. Kiyiv. 2009. 656 s

10. Auvinen J., Tammelin T., Taimela S., Ziїїing P., Kaippinen J. Neck аМ shoulder paiпs in region їo physical activity and sedentaiy activities in adolescence.Spine. 2007 Apr 20. V. 32. № 9. P. 1038-1044.

Размещено на Allbest.ru