Інноваційний розвиток системи охорони здоров’я як об’єкта державного регулювання: стан і проблеми

Савостенко Тетяна Олександрівна,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Шевченко Лілія Гранитівна,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Соломаха Олена Анатолієвна,

Головний лікар Центральної міської лікарні м. Марганець

Встановлено, що державне регулювання відіграє важливу роль у інноваційному розвитку системи охорони здоров'я: забезпечує підтримку інноваційного розвитку, контролює процес надання якісних медичних послуг з метою збереження та зміцнення здоров'я громадян, продовження тривалості життя населення України.

Проаналізовано показники, що характеризують інноваційний розвиток системи охорони здоров'я в Україні, та зроблено висновок про їх суттєве погіршення протягом останніх десяти років.

Виявлено основні причини, що стримують інноваційний розвиток системи охорони здоров'я в Україні: відсутність згоди й координації дій між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, науковими й виробничими організаціями, іншими суб'єктами господарювання галузі охорони здоров'я щодо вирішення завдань розвитку інноваційної діяльності; недосконалість нормативно-правового забезпечення державної інноваційної політики у сфері охорони здоров'я; недостатнє використання інструментів державно-приватного партнерства у цій сфері; відсутність або обмежена ефективність інноваційної інфраструктури, яка має сприяти розвитку інноваційного підприємництва у сфері охорони здоров'я; недосконалість механізмів економічного стимулювання підприємств до наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та інноваційної діяльності у сфері охорони здоров'я, а також інноваційно-технологічної модернізації виробництва; низький платоспроможний попит внутрішнього ринку на здобутки вітчизняної медичної та фармацевтичної науки й втрата нею впливу на інноваційно-технологічний розвиток вітчизняного фармацевтичного виробництва і системи охорони здоров'я країни в цілому; систематичне невиконання державою фінансових умов реалізації державних цільових і місцевих програм, що враховують завдання інноваційного розвитку охорони здоров'я, та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері; недостатнє використання науковцями та малим і середнім бізнесом можливостей щодо участі у міжнародних інноваційних програмах і проектах.

Ключові слова: державне регулювання інноваційного розвитку системи охорони здоров'я, державно-приватне партнерство, інновації у сфері охорони здоров'я, інноваційний розвиток системи охорони здоров'я, система охорони здоров'я.

INNOVATIVE DEVELOPMENT OF THE HEALTHCARE SYSTEM AS AN OBJECT OF STATE REGULATION: STATE AND PROBLEMS It is established that state regulation plays an important role in the innovative development of the health care system: provides support for innovative development, controls the process of providing quality medical services to preserve and strengthen the health of citizens, prolong life expectancy of Ukraine.

The indicators characterizing the innovative development of the healthcare system in Ukraine are analyzed and it is concluded that they have significantly deteriorated over the last ten years.

The main reasons hindering the innovative development of the health care system in Ukraine are identified: lack of agreement and coordination between central and local executive bodies, local governments, research and production organizations, other health care entities to address tasks of innovation development;imperfection of regulatory and legal support of the state innovation policy in the field of health care;imperfection of mechanisms of economic stimulation of the enterprises to scientific researches and scientific and technical (experimental) developments and innovative activity in the field of public health services, and also innovative and technological modernization of manufacture; low effective demand of the domestic market for the achievements of domestic medical and pharmaceutical science and its loss of influence on the innovative and technological development of domestic pharmaceutical production and the health care system as a whole;systematic non-compliance by the state with the financial conditions for the implementation of state targeted and local programs that take into account the objectives of innovative development of health care, and basic research in this area; insufficient use of opportunities for scientists and small and medium-sized businesses to participate in international innovation programs and projects.

Key words: state regulation of innovative development of the health care system, public-private partnership, innovations in the field of health care, innovative development of the health care system, health care system.

Таким чином, у 2019 р. медична наука була про- фінансована за загальним фондом Державного бюджету України в сумі 3 291 005,8 тис. грн., в тому числі за 4-ма бюджетними програмами:

- КПКВК 6561040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об'єктів, що становлять національне надбання» - 371 415,6 тис. грн;

- КПКВК 6561060 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук» - 1 535 436,0 тис. грн;

- КПКВК 6561090 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії медичних наук України» - 19 090,2 тис. грн;

- КПКВК 6561160 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних

Таблиця 2

Динаміка видатків Державного бюджету на медичну науку за Національною академією медичних наук: України в 2014-2019 рр.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях установах Національної академії медичних наук України» - 600 000,0 тис. грн [3].

З 01 вересня 2019 р. в Україні впроваджено цільове фінансування медичної науки на інноваційні наукові проекти, а не фінансування ставок, як це було раніше. За зміненими чіткими правилами - «гроші йдуть за дослідженням» - фінансування наукових досліджень і розробок, які виконуються закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науково-дослідними установами Міністерства охорони здоров'я України, здійснюється в залежності від їх віднесення до відповідної групи у відповідному розмірі:

- до І групи віднесені наукові дослідження і розробки, в яких наявні статті за темою науково- дослідної роботи у виданнях з імпакт-фактором більше одиниці, що складає 379,0 тис. грн, але не більше ніж обґрунтовано розрахунками;

- до ІІ групи віднесені наукові дослідження і розробки, в яких наявні більше 3 статей у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus, що складає 284,3 тис. грн, але не більше ніж обґрунтовано розрахунками;

- до ІІІ групи віднесені наукові дослідження і розробки, в яких наявні 1-2 статті у виданнях,

- що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus або за рішенням Комісії Міністерства охорони здоров'я України з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок враховуючи публікації в українських фахових виданнях і актуальність дослідження, що складає 189,5 тис. грн, але не більше ніж обґрунтовано розрахунками [10].

Отже, переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

- ефективне використання коштів платників податків;

- орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed і (або) Scopus та мають імпакт-фактор;

- інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;

- можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

Таким чином, інноваційний розвиток системи охорони здоров'я нерозривно пов'язаний з науковою та інноваційною діяльністю у медичному та фармацевтичному секторі галузі охорони здоров'я, і організаційною сферою інноваційної діяльності.

Фармацевтична промисловість займає провідне місце в національній економіці, оскільки є важливим сегментом внутрішнього ринку, забезпечує національну і оборонну безпеку країни, відрізняється великою наукоємною і розвинутою кооперацією. Фармацевтична промисловість включає в себе виробництво лікарських засобів та виробів медичного призначення, їх оптову і роздрібну торгівлю, спеціалізоване зберігання і розподіл (дистрибуцію) за допомогою налагодженої збутової мережі (аптеки, аптечні пункти).

Згідно з даними офіційної статистики, що представлені у табл. 1, в Україні динаміка кількості промислових підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і препаратів, що займались інноваційною діяльністю, негативна (у 2019 р. відбулося скорочення кількості підприємств промисловості, що провадили інноваційну діяльність, на 14,3% порівняно з 2017 р. до 47,6% всіх промислових підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і препаратів) [5, с. 87; 7, с. 75].

На технологічні інновації промислові підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і препаратів у 2019 р. витратили 1,4 млн грн що більше на 45,5% порівняно з 2017 р. [5, с. 70; 7, с. 79-80].

Аналіз даних, які наведено в табл. 3 свідчить, що у 2019 р. 47,2% коштів було витрачено на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, 39,3% склали витрати на виконання внутрішніх робіт і 1,0% - на придбання зовнішніх науково-дослідних розробок. Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності підприємств фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я в Україні у 2019 р. традиційно залишалися власні кошти підприємств - 100,0% загального обсягу витрат (у 2018 р. - 95,9%, у 2017 р. - 99,6%) [5, с. 90, 93; 6, с. 70, 72; 7, с. 79-80, 83-84].

Протягом 2019 р. 26 підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і препаратів реалізували інноваційної продукції на суму 66 7710,1 тис. грн або 1,7% від загального обсягу реалізованої продукції фармацевтичної промисловості (у 2017 р. відповідно 29 підприємств, 476 527,0 тис. грн і 1,6%). При цьому більшість підприємств у 2019 р. реалізували продукцію, яка була новою виключно для підприємства, її обсяг склав 628 401,7 тис. грн або 94,1% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що обула новою для ринку склав 39 308,4 тис. грн або 5,9% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції. Реалізацію інноваційної продукції фармацевтичної промисловості за межі України у 2019 р. здійснювали 3 підприємства (у 2017 р. - 5 підприємств) [7, с. 92, 96].

Низький рівень наукового розроблення вітчизняних інноваційних лікарських засобів є наслідком відсутності належної державної підтримки в сфері охорони здоров'я, що призвело до того, що окремі найбільш дієздатні наукові колективи з 1990-х рр. почали працювати на замовлення іноземних фірм, діяльність інших є неефективною або повністю припинилася. На сьогодні в Україні не створено систему розроблення та цільового виготовлення лікарських субстанцій, вакцин, антибіотиків нового покоління, сучасних генних діагностикумів, тест-систем та інших лікарських засобів, а також спеціалізовані лабораторії з відповідним науково-технологічним обладнанням для проведення доклінічного випробування нових хімічних сполук.

Водночас повноцінна реалізація інноваційного потенціалу фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я гальмується відсутність програмного документа щодо розвитку фармацевтичного сектору. Починаючи з 2011 р. в Україні реалізовувалася Державна цільова науково-технічна програма розроблення новітніх технологій створення вітчизняних лікарських засобів для забезпечення охорони здоров'я людини та задоволення потреб ветеринарної медицини [11], термін дії якої закінчився у 2015 р. Незважаючи на проблеми щодо її виконання, передусім недостатнє фінансування заходів, це був програмний документ, основною метою якого було розроблення молекулярних та клітинних технологій створення вітчизняних лікарських засобів для забезпечення охорони здоров'я людини та задоволення потреб ветеринарної медицини. У період до 2020 р. в Україні діяла Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України (на період до 2020 р.) [12], але відповідної Програми на її виконання так і не було розроблено. Не ухвалена донині також розроблена МОЗ України Концепція Державної цільової програми створення та розвитку внутрішнього виробництва високоякісних лікарських засобів для профілактики і лікування особливо небезпечних інфекційних та інших захворювань [13].

Таблиця 3

Розподіл загального обсягу витрат промислових підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і препаратів за джерелами за напрямами інноваційної діяльності в Україні у 2017-2019 рр.1, тис. грн