Основні завдання первинної медичної допомоги на місцевому рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія праці, соціальних відносин і туризму, м. Київ

Кафедра публічного управління та публічної служби

Основні завдання первинної медичної допомоги на місцевому рівні

Качан Яна Віталіївна

кандидат наук з державного управління

доцент, в. о. завідувача кафедри

публічного управління та публічної служби

Римар Жанна Вячеславівна

студентка заочної форми навчання

спеціальність публічне управління та адміністрування

Директор, ППО КНП «ЦПМСД»

Демидівської селищної ради

селище міського типу Демидівка



Анотація

первинний медичний допомога населення

Організація охорони здоров'я вважає саме первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД) найбільш вагомою ланкою систем охорони здоров'я всіх країн.

Перегляд програми стосується необхідності суттєвого покращення якості планування та організації надання первинної медичної допомоги мешканцям міста.

Визначено, що первинна медико-санітарна допомога є основною ланкою надання медичної допомоги, найбільш наближеною до населення, забезпечує консультацію лікарів, діагностику та лікування найбільш поширених захворювань, травм, отруєнь та інших станів, інший статус, встановлює виконання заходів гігієни та особистої гігієни. заходи щодо профілактики та боротьби із захворюваннями, профілактики захворювань, санітарно-гігієнічного виховання населення, здійснення прав людини, пов'язаних з охороною здоров'я дітей, матерів і батьків, а також переведенням хворих до закладів вторинної та третинної медичної допомоги та санаторно-курортних закладів.

Розглянуто завдання, які виконує первинна ланка, а саме: здійснює облік, ведення реєстру громадян, які страждають на різні захворювання, в тому числі і рідкісні (орфанні) - муковісцидоз, фенілкетонурія та інші, динамічний нагляд та диспансерне спостереження, визначає та проводить заходи з їх профілактики, забезпечує надання відповідної медичної допомоги та організовує забезпечення необхідними лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Обґрунтовано, що на даний час населення міст недостатньо інформоване про хід реформування галузі охорони здоров'я, методи профілактики, діагностики та лікування основних захворювань, в тому числі соціально небезпечних, має місце низько вмотивованість громадян до здорового способу життя тощо.

Запропоновано шляхи вирішення проблем спрямованих на реалізацію державної політики стосовно збереження та зміцнення здоров'я населення, профілактики захворювань, створення системи охорони здоров'я, яка відповідає реальним потребам населення.

Ключові слова: первинна допомога, здоров'я, профілактика, захворювання, завдання, Україна.



Kachan Yana Vitalyivna Candidate of sciences in public administration, associate professor, Acting Head of the Department of Public Administration and Public Service, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv

Rymar Zhanna Vyacheslavivna Correspondence student of the Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Department of Public Administration and Public Service, specialty public administration and administration, Director, PPO of the KNP "TsPMSD" of the Demydiv settlement council, Demydivka city-type settlement

Main tasks of primary medical aid at the local level

Abstract

The health care organization considers primary health care (PHC) to be the most important part of the health care systems of all countries.

The revision of the program refers to the need to significantly improve the quality of planning and organization of primary medical care for city residents.

It was determined that primary health care is the main link of medical care, closest to the population, provides consultation of doctors, diagnosis and treatment of the most common diseases, injuries, poisoning and other conditions, other status, establishes the implementation of hygiene and personal hygiene measures. measures for the prevention and control of diseases, prevention of diseases, sanitary and hygienic education of the population, implementation of human rights related to the health protection of children, mothers and fathers, as well as the transfer of patients to secondary and tertiary medical care institutions and sanatoriums institutions.

The tasks performed by the primary link are considered, namely: keeping records, maintaining a register of citizens suffering from various diseases, including rare (orphan) diseases - cystic fibrosis, phenylketonuria, and others, dynamic supervision and dispensary observation, determining and carrying out measures with their prevention, ensures the provision of appropriate medical care and organizes the supply of necessary medicines and medical products.

It is substantiated that at present the population of cities is not sufficiently informed about the progress of reforming the health care sector, methods of prevention, diagnosis and treatment of major diseases, including socially dangerous ones, there is low motivation of citizens towards a healthy lifestyle, etc.

Ways to solve problems aimed at the implementation of state policy regarding the preservation and strengthening of the population's health, disease prevention, and the creation of a health care system that meets the real needs of the population are proposed.

Keywords: primary care, health, prevention, diseases, tasks, Ukraine.



Постановка проблеми

Збереження та зміцнення здоров'я людей є важливим завданням світової системи охорони здоров'я, а також кожного підрозділу та спеціаліста. Ключову роль у забезпеченні громадського здоров'я відіграє той факт, що первинна медична допомога організована за моделлю загальної медицини/сімейної медицини.

Розбудова ефективної системи первинної медико-санітарної допомоги є ключовим напрямком трансформації в багатьох країнах світу та в Україні. Щоб досягти позитивних результатів, цей процес має базуватися не на інтуїтивних та емпіричних висновках, а на науково обґрунтованих підходах із доведеною ефективністю до трансформації систем первинної медичної допомоги та здійснюватися з урахуванням національних особливостей та досвіду.

Частиною успішного процесу розвитку первинної медико-санітарної допомоги є повна обізнаність професіоналів усіх галузей і осіб, уповноважених приймати управлінські рішення, щодо організаційних підходів. Організації та розробки первинної медичної допомоги довели свою ефективність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам розвитку ПМСД присвячено праці вчених нашої країни: Лехан В.М. та співавт., Лехан В.М., Г орбань Є.М., Марчук Н.В., Менон Р. та співавт., Князевич В.М., Слабкий Г.О. (ред.), Гойда Н.Г. та співавт., Рудень В.В. та співав., а також фахівців Європейського Союзу White K.L., Hobbs F.R.

Первинна медико-санітарна допомога спрямована на вирішення основних питань збереження здоров'я людей, здійснення заходів зміцнення здоров'я, профілактики та реабілітації. Виконання цих функцій на практиці залежить від умов розвитку конкретного суспільства протягом століть, економічного стану країни та культурних норм народу, і відповідно системи первинної медико-санітарної допомоги можуть мати різні характеристики.

Метою статті є теоретичне обґрунтування, а також визначення необхідності у запровадженні нової організаційної системи і управлінні напрямком надання первинної медико-санітарної допомоги.

Виклад основного матеріалу

Серед основних завдань, які визначають зміст діяльності ПМСД є:

впровадження раціонального харчування й забезпечення достатньою кількістю доброякісної води;

впровадження важливих санітарно-гігієнічних заходів;

планування сім'ї, спостереження за здоров'ям матері й дитини; проведення вакцинації проти інфекційних захворювань, що зустрічаються найчастіше;

боротьба з місцевими ендемічними захворюваннями та попередження їх виникнення;

санітарна робота з освітлення популярних питань охорони здоров'я і можливості їх вирішення, включаючи профілактику;

лікування захворювань і травм ,що зустрічаються найчастіше[1].

Завдання, що покладені на ПМСД ,можуть бути успішно виконані, якщо суворо дотримуватись певних конкретних принципів:

бути частиною системи охорони здоров'я країни та першочерговість у контакті між окремою особою чи родиною та національною системою охорони здоров'я;

зручна наближеність щодо місця проживання та праці пацієнта;

оптимальна доступність (мається на увазі обсяг, рівень, технології та терміни надання допомоги);

відповідна професійна підготовка спеціалістів, а також матеріально-технічна база щодо її потреб;

турбота про задоволення потреб груп населення ,що особливо вразливі (жінки, діти, особи зі шкідливими умовами праці);

оформлення обов'язків держави та мешканців громади щодо ПМСД відповідними документами ,що відповідають нормам регламенту [2].

Реалізація цих принципів призведе до появи нової моделі охорони здоров'я, переваги якої допоможуть вийти за вузькі біомедичні рамки.

Було показано, що відсутність довгострокової співпраці між медичними працівниками та спеціалізованою (стаціонарною) допомогою в країнах із низьким і середнім рівнем доходу залишається причиною неефективності та проблем у сфері охорони здоров'я на рівні громади.

Як відомо, в наданні медичної допомоги стаціонари продовжують переважати ще в багатьох країнах світу [3].

Подальший розвиток політики та її реалізація на практиці значно відрізняються від країни до країни, хоча основні принципи є схожими. Це явище зумовлене передусім розвитком національної системи охорони здоров'я в умовах змін.

У відповідності до концепції ВООЗ «Здоров'я всіх у 21 ст.», структура суспільних систем охорони здоров'я сучасної Західної Європи складається з первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), і вторинної - спеціалізованої допомоги. І що важливо, 90% загального об'єму надання медичній допомоги забезпечує ПМСД ,при цьому використовують 30% загальних ресурсів галузі охорони здоров'я [3].

Багато країн на державному рівні прийняли кілька рішень щодо розвитку систем первинної медичної допомоги та прийняли стратегічні плани покращення здоров'я населення шляхом моніторингу стану здоров'я, навколишнього середовища, залучення громадськості до прийняття рішень та підвищення рівня життя.

Економічною базою для визначення стратегії розвитку первинної медико-санітарної допомоги є вартість обслуговування одного випадку надання допомоги на первинному рівні. Вона у 7-8 разів менша, ніж на вторинному, та у 20 разів менша, ніж на третинному рівні [4].

Варіанти організації ПМСД в різних країнах суттєво різняться, і зумовлено це соціальними, економічними та культурними умовами історичного розвитку національних систем охорони здоров'я. Але спільною рисою більшості систем ПМСД є те, що базовим елементом була і лишається загальна практика /сімейна медицина (ЗП/СМ). Саме ЗП/СМ найбільше відповідає завданням і функціям первинної медико-санітарної допомоги [4].

Про важливість пріоритетності розвитку первинної медико-санітарної допомоги свідчить досвід розвинутих європейських країн із повним спектром реформування системи охорони здоров'я, в результаті чого збільшилася тривалість життя та знизилася смертність населення.

Відсутність налагодженої співпраці в системі охорони здоров'я України призводить до частішого ,ніж це потрібно використання більш вартісної спеціалізованої допомоги. Наслідком цього дисбалансу стає зниження якості наданих медичних послуг з одного боку та збільшення суспільних витрат з іншого. Вихід з цієї ситуації запропонувала ВООЗ: створити інтегровану систему надання медико-санітарної допомоги, в якій функція вирішення всіх питань, які можливо вирішити на первинному рівні, покладається на ПМСД, а до стаціонарної допомоги звертатися доцільно лише за умови неможливості розв'язання проблем на рівні ПМД [5].

Дослідивши світові практики та відчуваючи тягар відповідальності за вагомі проблеми в системі охорони здоров'я, МОЗ України має пропозицію основну роботу направити на розвиток первинної медичної допомоги на основі загальної практики - сімейної медицини, яка є одним із ключових моментів розбудови національних систем охорони здоров'я, особливо це актуально в умовах існуючого дефіциту матеріальних коштів. Реформа вирішує гострі проблеми галузі охорони здоров'я, серед яких низька якість та недостатня ефективність надання медичних послуг, нераціональне витрачання коштів бюджету і, як наслідок, катастрофічні витрати домогосподарств на охорону здоров'я [6].

Основою для медичної системи є пацієнт-центрична модель, що ґрунтується на таких принципах:

забезпечення доступу до медичної допомоги;

координація та інтеграція надання медичної допомоги;

повага до потреб та очікувань пацієнтів;

надання пацієнтам інформації щодо діагнозу та процесу лікування;

емоційна підтримка;

залучення родини до процесу надання медичної допомоги [7].

Щоб успішно запозичити найкращий досвід, необхідно забезпечити належний рівень автономії закладів охорони здоров'я у сферах управління та фінансування. На зміну командно-адміністративній моделі приходить контрактна модель, у якій відносини між замовником і постачальником послуг (медичним працівником) регулюються угодами про стратегічне управління медичною допомогою з певними фінансовими умовами та затвердженими результатами.

Особлива увага приділяється підвищенню кваліфікації та забезпеченню хороших умов праці медичного персоналу.

Терміни надання невідкладної медичної допомоги в установлених первинних медико-санітарних умовах, зокрема хворим внаслідок розладу соматичного або психічного здоров'я, не потребують екстреної допомоги другого рівня або третього рівня медичне обстеження та лікування здійснюватиметься відповідно до графіка роботи закладів первинної медичної допомоги та лікування відповідно до графіка прийому лікарів або лікарів бригади первинної медико-санітарної допомоги.

Всесвітня організація охорони здоров'я визнала первинну медичну допомогу найбільш важливим елементом національних систем охорони здоров'я.

Розбіжності між первинною медичною допомогою та спеціалізованою (стаціонарною) медичною допомогою в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, як було показано, є причиною неефективності та нерівності в медичній допомозі. У багатьох країнах госпіталізовані пацієнти продовжують домінувати в наданні медичної допомоги.

Розбіжності в українській системі охорони здоров'я призводять до надання переваги дорожчим спеціалізованим послугам у лікарнях, що призводить до зниження якості медичних послуг та збільшення державних витрат. Для виходу з цієї ситуації Всесвітня організація охорони здоров'я визнала створення інтегрованої системи охорони здоров'я та надання медичної допомоги, в якій первинна медична допомога несе відповідальність за вирішення всіх проблем, вирішуваних на своєму рівні, а лікарняна допомога надається лише за наявності проблем. не можуть бути вирішені на рівні первинної медичної допомоги.

Організаційні моделі первинної медичної допомоги відрізняються від країни до країни, що пояснюється історичним розвитком національних систем охорони здоров'я в соціальному, економічному та культурному контекстах. Однак єдиним фундаментальним будівельним блоком для більшості систем первинної медичної допомоги була і залишається загальна практика - сімейна медицина, яка найкраще відповідає змісту та функціям охорони здоров'я.

Визнано, що в рамках первинної медичної допомоги це загальна практика - сімейна практика, яка може надати пацієнтам доступні та прийнятні послуги; справедливий розподіл ресурсів охорони здоров'я; забезпечують комплексне та скоординоване надання комплексних послуг з лікування, реабілітації, паліативної та профілактичної допомоги; раціональне використання технологій і ресурсів постмедицинських ланок; економічно ефективна первинна медична допомога[7].

Сприяння та пошук ресурсів для конкретних завдань існуючої моделі первинної медичної допомоги (з усім необхідним) є основою для її подальшого розвитку. Для визначення складових моделі первинної медичної допомоги на місцевому рівні необхідно знати ключові особливості загальної медицини - сімейної медицини, притаманні високоефективній системі охорони здоров'я.

Орієнтація на громаду передбачає залучення лікарів загальної практики до вирішення проблем охорони здоров'я разом із залученням інших установ, галузей промисловості, груп самодопомоги та державних установ. Бригада первинної медичної допомоги та список пацієнтів. При наданні традиційної амбулаторної допомоги постачальник (заклад, представлений медичним персоналом) відповідає за особу, яка відвідує. Проте все ще є пацієнти, які хворіють, але зволікають із закладом первинної медичної допомоги.

З різних причин ці пацієнти не отримують медичної допомоги або знаходяться в групі ризику, тому не усвідомлюють цього і не звертаються за лікуванням.

Він не враховує місцеві чинники, що сприяють погіршенню здоров'я - соціальні, екологічні чи пов'язані з умовами праці. Усі ці можливості втрачені для ефективної охорони здоров'я.

Інший підхід передбачає, що кожна бригада первинної медичної допомоги має чітко визначену відповідальність за конкретну громаду чи групу населення. Найпростіше визначити цю відповідальність шляхом розподілу населення за територіальним принципом - класичний підхід у сільській місцевості.

Однак, незважаючи на простоту цього принципу, він має істотні обмеження: не враховується наявність альтернативних постачальників послуг; адміністративні території можуть не збігатися з соціологічними реаліями, особливо в містах, де жителі є високомобільними та не працюють за місцем проживання, що робить недоцільним відвідування медичних центрів поблизу дому; Пацієнти цінують вибір і можуть висловлювати невдоволення своєю прихильністю до конкретного медичного закладу.

Доцільніше визначати групи населення, які отримують медичну допомогу, на основі поєднання критеріїв територіальної відстані, принципу активного зарахування (відбір лікарів і складання списків пацієнтів) і забезпечення того, що жоден член громади залишиться поза увагою медичних установ.

Загально встановлена та чітко визначена відповідальність бригади первинної медичної допомоги за стан здоров'я окремої групи населення за наявності відповідних механізмів адміністративної та фінансової звітності призводить до зміни діяльності закладів первинної медичної допомоги. Центри первинної медичної допомоги (амбулаторні клініки) розширюють спектр допомоги, що надається, розробляючи втручання та програми для покращення ефективності, які вони могли б не помітити. Потрібні інвестиції в заходи профілактики та охорони здоров'я, а також охоплення сфер, які часто залишаються непоміченими, таких як охорона здоров'я в школах і на робочому місці.

Це змушує центри (амбулаторії) первинної медичної допомоги підтримувати зв'язок з організаціями та приватними особами в місцевій громаді, які служать посередниками між лікарями й пацієнтами, або мобілізувати групи активістів, соціальних працівників, групи самодопомоги тощо.

Команді первинної медичної допомоги також доведеться надавати адресну допомогу в співпраці з іншими секторами, щоб охопити маргіналізовані й неохоплені групи населення, а також вирішувати більш широке коло проблем, пов'язаних з погіршенням громадського здоров'я.

Як для окремих пацієнтів, так і для громади загалом формальний зв'язок з місцевим центром (амбулаторією) первинної медичної допомоги підвищує ймовірність формування довгострокових відносин, посилення уваги медичних закладів до дотримання основних принципів первинної медичної допомоги.

В українському суспільстві закріпилася думка, що «по-справжньому» лікуватися можна лише в лікарні, де надають більш кваліфіковану медичну допомогу. Така теза віддзеркалює реальний стан справ в українській системі охорони здоров'я, який не відповідає тенденціям розвитку медичної допомоги в розвинених країнах.

Чим більше грошей отримує країна на розвиток базової медичної допомоги, тим кращі показники здоров'я її населення. Навпаки, системи охорони здоров'я, які більше зосереджені на спеціалізованій (лікарняній) допомозі, характеризуються вищими загальними витратами та меншим доступом до медичних послуг для вразливих верств населення. Первинна медична допомога вимагає менше ресурсів, ніж спеціалізована допомога.

Лікарі первинної ланки дотримуються тих самих принципів клінічної практики, що й спеціалісти, але використовують менш високотехнологічні методи діагностики та лікування.

Вони призначають менше інвазивних процедур через використання дорогих технологій, госпіталізують пацієнтів рідше та на коротші періоди часу, приділяючи більше уваги запобіжним заходам. Це призводить до зниження загальної вартості медичних послуг порівняно з аналогічними результатами лікування та підвищення задоволеності пацієнтів.

Порівняння даних для країн з високим рівнем доходу показує, що збільшення кількості лікарів загальної практики (сімейних лікарів), які працюють в амбулаторних умовах, супроводжується зменшенням витрат громади та підвищенням якості послуг.

У країнах, де основна увага приділяється спеціалізованій медичній допомозі, фрагментація медичної допомоги посилює невдоволення пацієнтів і збільшує і без того великий розрив між медичною допомогою та соціальними службами. Перенесення точки входу в систему охорони здоров'я зі спеціалізованих лікарень на загальні амбулаторні заклади полегшує комплексну, безперервну та орієнтовану на пацієнта допомогу, збільшуючи переваги й переваги такого переходу.

Це стосується, зокрема, випадків, коли послуги надаються на основі мережі невеликих пунктів, розташованих поблизу населення, наприклад у сільській місцевості.

Узагальнення світового досвіду реформування первинної медичної допомоги дає змогу визначити загальні тенденції розвитку сучасних моделей первинної медичної допомоги, які відображають зміни в більшості членів.

Основна частина первинної медичної допомоги спрямована на надання найкращої якості та на найбільш прийнятному рівні. . найкраща ціна. водночас ефективно економічно підтримувати людей у збереженні та відновленні здоров'я.

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає 4 основні напрями розвитку первинної допомоги:

Сприяння досягненню рівності, солідарності та соціальної справедливості щодо здоров'я населення за рахунок забезпечення універсального доступу та соціального захисту здоров'я.

Забезпечення людино-орієнтованого підхіду, що враховує потреби та очікування людей, з метою підвищення результативності та ефективності медичних послуг для населення.

Підвищення рівня здоров'я громад шляхом інтеграції первинної медичної допомоги і заходів громадського здоров'я.

Зміна принципів управління закладами первинної медичної допомоги шляхом відмови від командно-адміністративних методів управління та впровадження гармонізованого, репрезентативного, соціально інтегрованого, заснованого на переговорах методу управління. [7]



Висновки

Тому головним завданням надавача первинної медичної допомоги є забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і пацієнторієнтованої первинної медичної допомоги, спрямованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні здоров'я, профілактику розвитку захворювань, зменшення потреби в госпіталізації та покращення якості життя.

Для ефективного управління бюджетними коштами та їх господарського використання управлінню охорони здоров'я ради провести централізовані закупівлі окремих товарів, робіт і послуг та визначити розпорядників коштів для забезпечення проведення централізованих закупівель окремих товарів, робіт і послуг для медичних закладів (організацій) міста. відповідно до чинного в Україні законодавства.



Література

1. Ефективний розвиток та функціонування ринку медичних послуг в умовах глобалізації та інтеграційних процесів у охороні здоров'я [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2018/jun/13222/235.pdf.

2. Князевич В.М. Первинна медико-санітарна допомога/сімейна медицина. Київ, 2015. - 404 с.;

3. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров'я [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/14_revi ewbook_uk.pdf.

4. Коваленко В.М., Корнацький В.М. «Проблеми здоров'я і медичної допомоги та модель покращення в сучасних умовах» (посібник) Київ, 2015.

5. Гойда Н.Г., Матюха Л.Ф., Слабкий В.Г., Полікова Л.В. Оптимізація первинної медико-санітарної допомоги населенню України / Методичні рекомендації. - Київ, 2017. - 25 с.

6. Лідерство або відкат: що робити в охороні здоров'я після 2020 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2020/10/28/242812/.

7. Національна стратегія реформування системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2020 років [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://moz.gov.ua.



References

1. Efektyvnyi rozvytok ta funktsionuvannia rynku medychnykh posluh v umovakh hlobalizatsii ta intehratsiinykh protsesiv u okhoroni zdorovia [Effective development and functioning of the medical services market in the conditions of globalization and integration processes in health care] [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2018/jun/13222/235.pdf [in Ukrainian].

2. Kniazevych V.M. (2015) Pervynna medyko-sanitarna dopomoha/simeina medytsyna [Primary Health Care/Family Medicine].404, Kyiv [in Ukrainian].

3. Dosvid krain Yevropy u finansuvanni haluzi okhorony zdorovia, [Experience of European countries in financing the health care sector], [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/14_reviewbook_uk.pdf[in Ukrainian].

4. Kovalenko V.M., Kornatskyi V.M. (2015) «Problemy zdorovia i medychnoi dopomohy ta model pokrashchennia v suchasnykh umovakh» [Problems of health and medical care and a model of improvement in modern conditions] (posibnyk) Kyiv. [in Ukrainian].

5. Hoida N.H., Matiukha L.F., Slabkyi V.H., Polikova L.V. (2017) Optymizatsiia pervynnoi medyko-sanitarnoi dopomohy naselenniu Ukrainy [Optimization of primary health care for the population of Ukraine]/ Metodychni rekomendatsii. - Kyiv, 25. [in Ukrainian].

6. Liderstvo abo vidkat: shcho robyty v okhoroni zdorovia pislia 2020 roku [Leadership or retreat: what to do in healthcare after 2020] [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://life.pravda.com.ua/columns/2020/10/28/242812/[in Ukrainian].

7. Natsionalna stratehiia reformuvannia systemy okhorony zdorovia v Ukraini na period 2015-2020 rokiv [National strategy for reforming the healthcare system in Ukraine for the period 2015-2020] [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://moz.gov.ua [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...