Комплексна терапія тригерних точок при міофасціальному больовому синдромі

Діагностичні, класифікаційні та терапевтичні аспекти виникнення та ліквідації тригерних точок в процесі лікування міофісціального больового синдрому. Чинники, що спричиняють МФБС. Критерії його діагностики. Засоби лікування в залежності від гостроти болю.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2023
Размер файла 20,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексна терапія тригерних точок при міофасціальному больовому синдромі

Олена Загребенюк, здобувачка ОКР -- магістр, Хмельницький інститут соціальних технологій ЗВО ВСП «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Анотація

Однією з частих причин скелетно-м'язового болю є міофасціальний больовий синдром, який виникає внаслідок утворення міофасціальних тритерних точок. Міофасціальні тригерні точки -- це гіперчутливі ділянки м'язів або м'язових фасцій, які можуть викликати біль та іррадіювати до інших частинах тіла при натисканні на них. У статті подано основні діагностичні, класифікаційні та терапевтичні аспекти виникнення та ліквідації тригерних точок в процесі лікування міофісціального больового синдрому. Названо велику кількість чинників, що можуть спричиняти МФБС, серед них: порушення рухових патернів, ходи та постави; тривале статичне напруження; механічні ураження, переохолодження м'язів; психологічні та біологічні чинники. Одним із основних методів комплексної терапії тригерних точок є мануальна терапія. Мануальні засоби, такі як ділянковий масаж, розтяжка, мобілізація та маніпуляції, можуть допомогти зменшити спазми м'язів, покращити кровообіг. Наведені методи, якими можна інактивувати міофасціальну тригерну точку.

У даній статті розглядається проблема міофасціального больового синдрому та ефективність комплексної терапії тригерних точок при цьому стані. Проведений аналіз останніх досліджень та публікацій з цієї теми та виокремлено невирішені частини загальної проблеми, на які зосереджується дана стаття.

Метою статті є постановка завдання проведення комплексної терапії тригерних точок при міофасціальному больовому синдромі та дослідження її ефективності. У статті детально описано процедуру лікування тригерних точок та наведені приклади наукових досліджень, які демонструють успішні результати в застосуванні даного методу. Зокрема, представлене різне лікування в залежності від гостроти болю. Так, при гострому болю застосовують нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти, вітамінолікування та фізіотерапія як метод фізичної терапії. Після зняття гострого стану, основним методом лікування МФБС стає фізична терапія, а саме мануальна терапія, м'язова релаксація, декомпресійна терапія, фізіотерапія.

Висновки статті підтверджують ефективність комплексної терапії тригерних точок при міофасціальному больовому синдромі та вказують на перспективи подальших досліджень у цьому напрямку.

Ключові слова: міофасціальний больвий синдром, міофасціальна тригерна точка, тригерний пункт, комплексна терапія, фізична терапія.

Abstract

Complex therapy of trigger points in myofascial pain syndrome

Olena Zahrebeniuk, Student, Khmelnytsky Institute of Social Technologies of the Open International University of Human Development ”Ukraine”

Myofascial pain syndrome, caused by the formation of myofascial trigger points, is one of the common causes of musculoskeletal pain. Myofascial trigger points are hyper-sensitive areas of muscles or muscle fascia that can cause pain and refer pain to other parts of the body when pressure is applied to them. This article presents the main diagnostic, classification, and therapeutic aspects of the occurrence and elimination of trigger points in the treatment of myofascial pain syndrome. A large number of factors have been identified that can contribute to myofascial trigger points, including impaired movement patterns, gait and posture; prolonged static tension; mechanical trauma, muscle overuse; psychological and biological factors. One of the main methods of comprehensive trigger point therapy is manual therapy. Manual techniques such as localized massage, stretching, mobilization, and manipulation can help reduce muscle spasms, improve blood circulation. The article provides methods for inactivating myofascial trigger points.

This article discusses the problem of myofascial pain syndrome and the effectiveness of comprehensive trigger point therapy for this condition. An analysis of recent research and publications on this topic was conducted, and unresolved parts of the general problem that this article focuses on were identified.

The aim of the article is to set the task of conducting comprehensive trigger point therapy for myofascial pain syndrome and studying its effectiveness. The article describes in detail the procedure for treating trigger points and provides examples of scientific research that demonstrate successful results using this method. In particular, various treatments are presented in the article depending on the severity of pain. For acute pain, non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), muscle relaxants, vitamin therapy, and physiotherapy as a form of physical therapy are applied. After acute symptoms are relieved, the main treatment method for myofascial pain syndrome (MFPS) becomes physical therapy, including manual therapy, muscle relaxation techniques, decompression therapy, and physiotherapy.

The conclusions of the article confirm the effectiveness of comprehensive trigger point therapy for myofascial pain syndrome and indicate prospects for further research in this direction.

Keywords: myofascial pain syndrome, myofascial trigger point, trigger point, comprehensive therapy, physical therapy.

Постановка проблеми

Біль у спині є другою за частотою причиною звернень до лікаря після респіраторних захворювань і третьою за частотою причиною госпіталізації, згідно з матеріалами 8-го Всесвітного конгресу, присвяченого болю (Ванкувер, 1996).

За інформацією Морозової О.Г., приблизно 40-70 % дорослих щонайменьше раз у житті відчували біль у шиї, а 84 % - у попереку [1].

Згідно з визначенням Міжнародної асоціації дослідження болю, біль - це неприємні відчуття та емоції, що пов'язані з наявним або можливим пошкодженням тканин людського організму.

Поширеним больовим синдромом є міофасциальний больовий синдром (МФБС). За визначенням, рекомендованого Міжнародною Асоціацією з вивчення болю (IASP), міофасціальний больовий синдром є хронічним больовим синдромом, який виникає від однієї або декількох тригерних точок м'язів або фасцій. Скелетно-м'язовий біль серед хронічних больових синдромів становить близько 30 % [2].

Цей синдром виникає внаслідок розладу функціонування м'язів та фасцій, що призводить до збільшення напруги в м'язах та появи болів.

Проблема МФБС є важливим науковим та практичним завданням, оскільки це захворювання має великий вплив на якість життя пацієнтів та їх соціальну активність. МФБС може приводити до обмеження рухів, погіршення сну, депресії та інших психічних порушень.

Крім того, діагностика та лікування МФБС є складними завданнями для лікарів різних спеціальностей. Часто, пацієнти з МФБС звертаються до лікарів з болями та дискомфортом, що може бути сприйнято як симптоми інших захворювань. Тому, важливо розробити ефективні методи діагностики та лікування МФБС для підвищення якості життя пацієнтів та зменшення витрат на організацію медичної допомоги.

Таким чином, розуміння проблеми МФБС та розробка комплексної терапії тригерних точок може внести значний внесок у покращення стану здоров'я пацієнтів з МФБС та зменшення витрат на медичну допомогу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останні дослідження та публікації на тему міофасціального болю та його лікуванню є досить розгалуженими та відносно новими в науковому світі. Останні дослідження на цю тему проводилися в основному в США та країнах Європи. Зокрема, американський лікар Джон М. Кіз, американська фізіотерапевтка Янет Травел та її колега Девід Сімон, а також Роберт Шлейп (Німеччина), Леон Шайтов (Великобританія), Антоніо Стекко ( Італія).

Серед українських вчених, що досліджували проблематику МФБС -- Ковальов Є.В., Чернуха В.І., Грабова Н.Г. та інші.

Разом із тим питання проблематики діагностування та лікування МФБС через терапію тригерних точок в Україні залишається малодослідженим, що може бути причиною значних економічних втрат у звязку зі зниженням продуктивності і робочої здатності пацієнтів.

Мета статті -- теоретично обгрунтувати та розробити комплексний підхід до терапії тригерних точок при міофасціальному больовому синдромі на основі огляду наукових досліджень та практичного досвіду, з метою покращення якості життя пацієнтів.

Виклад основного матеріалу

Для позначення локальних ділянок підвищення м'язового тонусу Г.А. Іванічев запропонував термін «болюче м'язове потовщення» [3], що є ідентичним поняттю «міофасціальна тригерна точка». Проте, на думку В.А. Карлова, найкраще відображає факт болю, його походження, а також наслідки - порушення м'язових функцій, термін «больова м'язово-фасціальна дисфункція» [4].

Міофасціальна Тригерна точка(МТТ) - це ділянка підвищеної чутливості в межах локального м'язового потовщення, що при пальпації проявляється різкою болючістю і може породжувати характерні іррадіюючі болі. Тригерні точки розташовані в межах напружених, ущільнених пучків скелетних м'язів або в їх фасціях.

Основні ознаки МТТ - гіперподразнення, знижений кровотік, наявність ущільнення, утвореного внаслідок мязовго спазму.

При залученні в процес декількох м'язів, зони відображених болю перекривають одна одну і ускладнюють діагностику. При ускладненому перебігу міофасціального больового синдрому можливий розлад чутливості у вигляді парестезій.

Розрізняють активні та латентні тригерні точки.

Активні - виклинають біль, латентні - не болючі, але можуть бути причиною обмеженої рухомості і м'язової слабкості. Латентні тригерні точки можуть ставати активними, викликаючи напади гострого болю при перенавантаженні, незначному ушкодженні, переохолоджені, перерозтягненні м'язів. Можуть зберігатися у тілі людини роками після травми.

Також розрізняють первинні і вторинні тригерні точки.

Первинні можуть виникати у разі тимчасових чи постійних перенавантажень. Вторинні ж розвиваються через компенсаторне перенавантаження синергіста чи антагоніста спричинене активністю первинної тригерної точки в іншому м'язі. Часто достатньо провести терапію на активний тригерний пункт і вторинний ліквідується без додаткового втручання. Активна тригерна точка може стати латентною, якщо немає сприятливих умов. [5, 6]

Головна відмінність міофасціального больового синдрому - це первинне ураження м'яза, яке може сформуватися самостійно або на тлі дегенеративно-дистрофічного процесу.

Є безліч чинників, що можуть спричиняти МФБС. Серед них можна виділити:

1. Порушення постави, ходи та рухового стереотипу, коли виникає перенапруження різних груп м'язів. Сюди можемо включити асиметрії в тілі, сколіоз, сутулість, кіфотичну деформацію грудної клітки, синдром короткої ноги, плоскостопість та ін.

2. Тривале статичне напруження у певних позах у тому числі тривала іммобілізація. Довге вимушене перебування в одному положенні зі скороченими м'язами при стоянні, сидінні чи вимушеному носінню гіпсу, а також невміння розслабляти м'язи і давати їм необхідний відпочинок. Стосується людей, які протягом багатьох годин перебувають за комп'ютером, кермом чи промисловою стрічкою виконуючи монотонну роботу малої інтенсивності.

3. Механічне ураження м'язу. Будь яка травма, розтягнення чи забиття. Сюди теж можна віднести стиснення м'язів ременями, лямками рюкзака, тісними джинсами тощо.

4. Слабкий м'язовий корсет вважається одним із серйозних чинників ризику. При перевантаженні м'язів під час незвичної тривалої роботи слабких і нетренованих м'язів у них утворюється хворобливе м'язове напруження й активуються МТТ.

5. Переохолодження м'язів - це один із найчастіших провокуючих факторів. Може бути місцеве і загальне, і обидва відіграють важливе значення (протяг поперека, шиї та ін.)

6. Психічні фактори. Найбільш недооцінений фактор. Емоційний стрес завжди поєднується із м'язовим напруженням. Коли багато м'язів обличчя, шиї, тулуба знаходяться у вкороченому стані і людина ніби не в змозі на певний час контролювати м'язове напруження і розслабляти м'язи. У цьому стані змінюються навіть хода і стереотип рухів. Стан психіки завжди позначається на рухах, при тому очевидно змінюється психомоторика. Тривожність, депресія чи астенія тільки посилюють МФБС, наявність больових феноменів погіршують психічний стан хворого[4, 7, 8].

7. Міофасціальна дисфункція може ускладнюватися хворобами вісцеральних органів та суглобів, змінюючи стереотип первинного больового синдрому. У таких випадках має місце термін соматогенні міофасціальні больові синдроми. Наприклад, ішемічна хвороба серця може формувати та активувати тригерні точки в драбинчастих і грудних м'язах [8]. За наявності гінекологічних хвороб больові відчуття, викликані напруженням м'язів, з'являються внизу живота, в попереку, крижах. Гастроентерологічні хвороби супроводжуються міофасціальним болем у паравертебральних ділянках.

8. Інші біологічні чинники. Вітамінні недостатність, недостатність мінеральних сполук, порушення метаболічного обміну (гіпотеріоз, гіпоглікемія та ін.), хронічні інфекції, вірусні захворювання і інвазії.

Для діагностики МФБС виділяють дві групи критеріїв:

9. Головні критерії: місцевий біль; «тугий» тяж у м'язі при пальпації; ділянка підвищеної чутливості у межах «тугого» тяжу; характерний патерн відображеного болю або чутливих розладів; обмеження обсягу рухів .

10. Допоміжні критерії: біль та чутливе порушення при стимуляції тригерних точок; локальні «посіпування» м'язу при пальпації тригерних точок або при ін'єкції в тригерний пункт; зменшення болю при розтягуванні або після ін'єкції у м'яз [9].

Для підтвердження МФБС необхідна наявність всіх п'яти «головних» критеріїв, і хоча б одного з «допоміжних». Для об'єктивного оцінювання необхідно використовувати стандартні методи обстеження, які придатні для клінічного застосування. Це виконання активних і пасивних рухів, мануальне м'язове тестування, ізометричне напруження м'язів, пальпація, динамометрія, гоніометрія, шкала болю, функціональні тести. Для діагностики міофасціальних тригерних пунктів використовують такі методи пальпації: поверхнева, глибока і щипкова.

Лікування МФБС має бути комплексним, впливати на основні етіологічні чинники, патогенетичні механізми та застосовуватись як симптоматичне.

Зазвичай, міофасціальний біль послаблюється після відпочинку, постізометричної релаксації та специфічного лікування усунення причини. Хворому рекомендовано уникати перенапруження та великих навантажень на хребет і м'язи, уникати також ліжкового режиму, який негативно впливає на процес реабілітації [9].

В період гострого болю застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), міорелаксанти, вітамінолікування (вітамінні комплекси групи В у високих дозах), фізична терапія[10].

Завдання фізіотерапії - протизапальна, розсмоктуюча, знеболювальна дія. Може застосовуватися:

- Ультразвук на уражену ділянку та перевертебрально на відповідні сегменти.

- Ультразвук + електрична стимуляція ( комбінована дія)

- УВЧ або мікрохвилоьва терапія на ділянку ураження. Доза слаботеплова, 10-12 хв. Щодня або через день.

- УФО ділянки ураження, 2-3 біодози через день

- Солюкс, інфраруж, світлотеплова ванна на ділянку ураження. 15хвилин, можна поєднувати з діадінамотерапією.

- Грілка, зігріваючий комплекс на ділянку ураження.

Після затихання гострих явищ додається: мануальна терапія з застосуванням делікатної техніки в вигляді постізометричної релаксації, рефлексотерапія, різні види масажу, лікувальна фізкультура та фізіотерапія у вигляді: грязьові або парафиноозокеритові аплікації температурою 42-47 С. на 20 хв.; новокаїн-електрофорез або йод-електрофорез на ділянку ураження; магнітотерапія [11, 12, 13].

Методи інактивації МТТ:

- Анестезія охолодженням, розтягування та знеболення. Для активної Тригерної точки використовується пасивне розтягнення м'яза або анестезія охолодженням і одразу після цього накладення на м'яз гарячих компресів на декілька хвилин. Це сприяє збільшенню рухливості та зменшенню болючості. Для хронічних МТТ застосовують пасивне розтягнення та зрошування больових зон холодоагентами, що полегшують розтягнення м'яза.

- Ін'єкція і розтягнення. Застосовуються в тих випадках, коли прикріплення м'язів унеможливлює пасивне розтягування та знеболення. Можливі алергічні та токсичні реакції на новокаїн, тому цей метод потрібно використовувати з особливою обережністю.

- Ішемічна компресія - сильне і тривале надавлювання на МТТ. Метод використовується коли розташування м'яза незручне для розтягнення, або коли він доволі тонкий і покриває кістку.

Завершеним лікування вважається після відновлення повної рухливості м'язів та відсутності болю. Наприкінці лікування важливо провести бесіду з пацієнтом про необхідність правильної профілактики, оскільки дуже частим явищем є рецидиви активності МТТ [13].

Пацієнтам рекомендується не обмежувати рухливість м'язу але й не перевантажувати його, тобто потрібні постійні заняття лікувальною фізкультурою. Оскільки м'язи щодня потребують повного фізіологічного розтягнення, необхідно виконувати такі рухи, при яких розтягнення ураженого м'язу буде поступовим з обмеженим дискомфортом, але без болі. Можна навчити пацієнта правильно застосовувати міофасціальний реліз за допомогою спеціального ролу чи м'ячика.

Міофасціальний реліз (МФР) --це м'який мануальний вплив на фасції з метою усунення патологічного напруження та відновлення функції вміщених у них структур (м'язів, нервів, кровоносних судин)[14].

Крім цього має бути проведена бесіда про ергономічність робочого місця, дотримання правильної, зручної пози під час сидіння, стояння та сну, необхідність перерв під час роботи з обов'язковим розслабленням м'язів.

Висновки

Частою причиною болю є міофасціальний больовий синдром. Характерними біомеханічними особливостями при МФБС являються: виникнення великої кількості хворобливих тригерних точок в м'язах та фасціях, що проявляються болем, спазмом, зниженням сили м'язів і обмеженням обсягу рухів. Комплексний вплив на МТТ, що включає використання мануальних та фізіотерапевтичних методів в поєднанні з нестероїдними протизапальними препаратами, міорелаксантами, вітамінним комплексом ефективно впливає на основні етіологічні чинники та патогенетичні механізми, що сприяє одужанню. А правильна профілактика запобігає виникненню рецидивів.

тригерний точка міофісціальний больовий синдром

Література

1. Морозова О.Г. Міофасціальна больова дисфункція: принципи, діагностика та терапія / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевський // Здоров'я України. - 2008. - № 13-14. - С.1-7.

2. Сайт Міжнародної Асоціації з вивчення болю (IASP)

3. Іванічев Г.А. Мануальна медицина / Г.А. Іванічев. - М.: МедПрес, 2003. - 486 с.

4. Кукушкін М.Л. Загальна патологія болю / М.Л. Кукушкін, Н.К. Хитров - М.: Медицина, 2004. - 144 с.

5. Borg-Stein J. Myofascial pain / J. Borg-Stein, D. Simons // Archives of physical medicine and rehabilitation, 2002 - № 83. - S.40 - 47.

6. Болдін A.B. Міофасціальний синдром: від етіології до терапії / A.B. Болдін, М.В. Тардов, Н.Л. Кунельська // Вістник нових медичних технологій, 2015. - С. 6 - 13.

7. Ван Роенн Дж. Диагностика и лечение боли / Дж.Х. Ван Роенн, Дж.А. Пейс, М.І. Преодер. - М. : Бином, 2012. - 496 с.

8. Голубєв В.Л. Біль - міждисциплінарна проблема // РМЗ. 2008; - № 16. - С. 3 - 7.

9. Алексеев В.В. Алгоритмы диагностики и лечения пациентов с болевыми синдромами в пояснично-крестцовой области / В.В. Алексеев, Е.В. Подчуфарова, Н.И. Яхно // Боль, 2006. - № 2. - С. 29-37.

10. Цегла Т. Лікування болю / Т. Цегла, А. Готтшальк - М.: Медпрес, 2011. - 384 с.

11. Simons D. Myofascial Pain and Dysfunction, The Trigger Point Manual / D. Simons, J. Travell, L. Simons // Upper Half of Body: Second Edition, Williams and Wilkens. 1999

12. Travell J. Myofascial Pain and Dysfunction: The Trigger Point Manual / J. Travell, D. Simons // Baltimore, MD: Williams & Wilkins. - 1983.

13. Зозуля І.С. Про сенсорно-м'язово-тонічний (міофасціальний) синдром та його лікування / І.С. Зозуля, К.О. Бредихин, О.В. Бредихин, А.И. Зозуля // Міжнародний неврологічний журнал, 2009. - № 6. - С. 66-71.

14. Майерс Т. Фасціальний реліз для структурного балансу / Т. Майерс, Д. Ерлз. - K.: Форс Україна, 2020. - 320 с.

References

1. Morozova O.H. (2008). Miofastsialna bolova dysfunktsiia: pryntsypy, diahnostyka ta terapiia [Myofascial pain dysfunction: principles, diagnosis and therapy]. Zdorovia Ukrainy - Health of Ukraine, 13-14, 1-7 [in Ukrainian].

2. Sait Mizhnarodnoi Asotsiatsii z vyvchennia boliu [website International Association for the Study of Pain (IASP)] [in Ukrainian].

3. Ivanichev H.A. (2003). Manualna medytsyna [Manual medicine]. Moskva: MedPres [in Ukrainian].

4. Kukushkin M.L., Khytrov N.K. (2004). Zahalna patolohiia boliu [General pathology of pain]. Moskva: Medytsyna [in Ukrainian].

5. Borg-Stein J. (2002). Myofascial pain. Archives of physical medicine and rehabilitation.

6. Boldin A.B., Tardov M.V., Kunelska N.L. (2015). Miofastsialnyi syndrom: vid etiolohii do terapii [Myofascial syndrome: from etiology to therapy]. Vistnyk novykh medychnykh tekhnolohii - Herald of new medical technologies. 6 - 13. [in Ukrainian].

7. Van Roenn, Dzh.Kh., Peis Dzh, A., Preoder M.I. (2012). Dyahnostyka i lechenie boli [Diagnosis and treatment of pain]. Moscow: MedPres [ in Russian ].

8. Holubiev V.L. (2008). Bil - mizhdystsyplinarna problema [Pain is an interdisciplinary problem]. RMZ - RMZ. 16. [in Ukrainian].

9. Alekseev V.V., Podchufarova E.V., Yakhno N.Y. (2006). Alhorytmy dyahnostyky y lechenyia patsyentov s bolevymy syndromamy v poiasnychno-kresttsovoi oblasty [Algorithms for diagnosis and treatment of patients with pain syndromes in the lumbosacral region]. Bol- Pain, 2. [ in Russian ].

10. Tsehla T., Hottshalk A. (2011). Likuvannia boliu [Treatment of pain]. Moscow: MedPres [ in Russian ].

11. Simons D., Travell J., Simons L. (1999). Myofascial Pain and Dysfunction, The Trigger Point Manual. MD: Williams & Wilkens. Upper Half of Body: Second Edition.

12. Travell J., Simons D. (1983) Myofascial Pain and Dysfunction: The Trigger Point Manual. Baltimore, MD: Williams & Wilkins.

13. Zozulia I.S., Bredykhyn K.O., Bredykhyn O.V., Zozulia A.Y. (2009). Pro sensorno-miazovo-tonichnyi (miofastsialnyi) syndrom ta yoho likuvannia [About sensory- muscular-tonic (myofascial) syndrome and its treatment]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal- International Journal of Neurology, 6, 66-71. [in Ukrainian].

14. Maiers T., Erlz D. (2020). Fastsialnyi reliz dlia strukturnoho balansu [Fascial release for structural balance]. Kyiv: Fors Ukraina. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.