Особливості патоморфологічних змін плаценти у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності

Размещено на http://allbest.ru

ДУ «Інститут спадкової патології

Національної академії медичних наук України»

Відділення пренатальної діагностики та перинатології

Особливості патоморфологічних змін плаценти у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності

Нечай Оксана Сергіївна старший науковий співробітник

кандидат медичних наук,

Школьник Олена Семенівна провідний науковий співробітник

кандидат медичних наук

Меленчук Лідія Михайлівна старший науковий співробітник

кандидат медичних наук

Хоботна Іванна Михайлівна науковий співробітник

м. Львів

Анотація

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації (протоколи патогістологічного дослідження посліду) породіль, які перебували на стаціонарному родорозв'язанні в пологових установах м. Львова.

Метою роботи було вивчення особливостей патоморфологічних змін плаценти у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності.

Дослідження було проведено на 2-х групах пацієнтів: основна група - жінки, які перенесли COVID-19 під час вагітності; контрольна група - жінки, які народжували до пандемії коронавірусної інфекції COVID-19.

Аналіз результатів патогістологічного дослідження посліду жінок, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності, показав, що у плацентах статистично значуще частіше зустрічалися ознаки материнської судинної мальперфузії, субхоріальні ішемічні інфаркти та дрібні псевдо інфаркти (40,0% при 3,33% у контролі, р<0,05) та збільшення синцитіальних вузлів (56,67% та його відсутності відповідно; р<0,001), хоча відсоток прискореного дозрівання ворсин, відмічений у 33,33% плацент, статистично значущо не відрізнявся від контрольної групи (40%) (p>0.05).

Найпоширенішою особливістю морфології оболонок в жінок основної групи був гострий паріетальний децидуіт: 63,33% плацент порівняно з єдиним таким випадком (3,33%) у контрольній групі (р<0,001), тоді як у контрольній групі найпоширенішим був хронічний хоріоамніоніт (63,33% при його відсутності в основній групі, р<0,05).

У плацентах вагітних з підтвердженим інфікуванням COVID-19 спостерігалося статистично значуще підвищене відкладання фібрину у перівільозному просторі: 50,0% проти 6,67% у плацентах жінок контрольної групи (р<0,001).

Відкладання петрифікатів та петрифікація строми виявилися більш поширеними у пацієнток основної групи, (23,33% проти 6,67%), хоча відмінність не була статистично значущою (p>0.05).

Результати свідчать про те, що морфологічні зміни в плацентах жінок, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності, демонструють ознаки порушення кровоплину між матір'ю та плодом, є еквівалентом місцевої тканинної гіпоксії, а також свідчать про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів.

Ключові слова: вагітність, плацента, COVID-19

Abstract

Features of pathomorphological changes of the placenta in women who have got ill with COVID-19 during pregnancy

Nechai Oksana Sergiivna Senior Researcher, PhD of the Department of Prenatal Diagnosis and Perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Lysenko St., 31A, Lviv,

Shkolnyk Olena Semenivna Leading researcher. PhD. Of Department of Prenatal Diagnosis and Perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Lysenko St., 31A, Lviv,

Melenchuk Lidim Mychailivna Senior Researcher. PhD. Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Lysenko St., 31A, Lviv,

Khobotna Ivanna Mykhailivna Researcher of the department of prenatal diagnosis and perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Lysenko St., 31 A, Lviv,

A retrospective analysis of the medical documentation (protocols of the pathohistological examination of the placenta) of women in labor who were in hospital giving birth in maternity institutions in Lviv was carried out for the purpose of this paper.

The purpose of the paper was to study the features of pathomorphological changes in the placenta in women who contracted COVID-19 during pregnancy.

The study was conducted on 2 groups of patients: the main group and the control group. In the main group there were women who suffered from COVID-19 during pregnancy while in the control group there were women who gave birth before the COVID-19 coronavirus pandemic.

The analysis of the results of the pathohistological examination of placenta of women who contracted COVID-19 during pregnancy showed that the signs of maternal vascular malperfusion, subchorionic ischemic infarcts, and small pseudoinfarcts were statistically significantly more frequent in the placentas (40.0% versus 3.33% in controls, p&lt;0.05) as well as increase in syncytial nodes (56.67% and its absence, respectively; p&lt;0.001), although the percentage of accelerated maturation of villi, noted in 33.33% of placentas, was not statistically significantly different from the control group (40%) (p&gt;0.05).

The most common feature of the morphology of the membranes in the women of the main group was acute parietal deciduitis: 63.33% of placentas compared to the only such case (3.33%) in the control group (p&lt;0.001), while in the control group chronic chorioamnionitis was the most common (63,33% in its absence in the main group, p&lt;0.05). In the placentas of pregnant women with confirmed COVID-19 infection, a statistically significant increased deposition of fibrin in the perivillous space was observed: 50.0% versus 6.67% in the placentas of women in the control group (p&lt;0.001). Deposition of petrifications and petrification of the stroma were more common in patients of the main group (23.33% vs. 6.67%), although the difference was not statistically significant (p&gt;0.05).

The results indicate that the morphological changes in the placentas of women who contracted COVID-19 during pregnancy show signs of impaired blood flow between the mother and the fetus, are the equivalent of local tissue hypoxia, and also indicate the stress of compensatory and adaptive mechanisms.

Keywords: pregnancy, placenta, COVID-19

Вступ

Постановка проблеми. Вплив тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу-2 (SARS-CoV-2) та пов'язаної з ним коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19) на вагітних і немовлят становить особливу проблему для акушерів та педіатрів. Серед хворих на гострі респіраторні вірусні захворювання вагітні є однією з найскладніших категорій. Вагітність підвищує ризик несприятливих акушерських і неонатальних наслідків при багатьох вірусних інфекціях [1]. Коронавірусна хвороба у вагітних викликає занепокоєння в зв'язку особливістю імунопатогенетичних механізмів перебігу даної інфекції та з урахуванням фізіологічних змін в імунітеті, сприйнятливості вагітної до респіраторних інфекцій, підвищеної потреби у кисні та ризиків, які виникають при необхідності медикаментозного лікування [2, 3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наявні на сьогодні дані літератури свідчать про те, що при COVID-19 вагітні не є більш схильними до тяжкого перебігу захворювання, викликаного SARS-CoV-2, на відміну від SARS-CoV і MERS-CoV. Однак ці дані є суперечливими. Серед ускладнень спостерігається підвищений ризик самовільного викидня (СВ), гестозу, передчасних пологів та мертвонародження [4, 5].

Плацента є зв'язуючою ланкою між матір'ю і плодом і в першу чергу реагує на різноманітні зміни зовнішнього і внутрішнього середовища. Сприятливе закінчення вагітності, народження здорової дитини при різних видах патології зумовлене станом компенсаторно-пристосувальних реакцій у плаценті та морфофункціональними змінами в ній [6].

Структура плаценти є дуже чутливою до екзогенних та ендогенних чинників, які стають причиною морфологічних та гістологічних змін [6, 7]. Незрілість структурних елементів плаценти обмежує розвиток компенсаторно-захисних реакцій і може бути причиною зриву адаптивних механізмів фетоплацентарної системи [6,7].

Дозрівання - це природний процес для плаценти, яка розвивається таким чином, щоб вчасно і повноцінно забезпечувати потреби плода, що постійно змінюються. Характер і темпи дозрівання плаценти запрограмовані генетично і в нормі незначно змінюються. Однак виникають чинники, які можуть вносити корективи в цю генетичну програму. У таких умовах виникають аномалії дозрівання плаценти, а саме: передчасне дозрівання або його затримка. Нерівномірне прискорене дозрівання плаценти має у своїй основі порушення кровопостачання в окремих її ділянках. Воно підвищує ризик СВ, передчасних пологів та мертвонароджень [7, 8].

Важка дисфункція плаценти може розвинутися під впливом персистуючих вірусно-бактеріальних інфекцій, які негативно впливають на процес нідації плідного яйця [4, 5]. Відомо, що інфекційне запалення плаценти може знизити її функцію і спричинити затримку внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода. Окрім цього воно часто супроводжується внутрішньоутробним інфікуванням плода.

Роль плаценти в умовах ГРВІ вивчена недостатньо. Вірусні інфекції в період вагітності, можуть викликати специфічні плацентарні зміни, включаючи лімфоцитарний вілюзит із супутнім збільшенням ворсинок плаценти і відкладанням гемосидерину всередині ворсинок, а також інтервілузит при інфікуванні вірусом Зіка та Денге [4, 5].

Незважаючи на відсутність даних про плацентарні зміни при інфікуванні на COVID-19, патологія плаценти описана у випадку SARS у Гонконзі [9]. Згадане дослідження є першим з вивчення патологічних змін плаценти при інфікуванні SARS-CoV-2. Автори описали підвищений рівень відкладень фібрину навколо ворсинок хоріону, великі ділянки аваскулярних ворсин, іноді у хоріальних ворсинах додатково визначали ділянки інфаркту, підвищений рівень еритроцитів у судинах пуповині [9]. Хоча патогномонічних ознак не було виявлено, спостерігалися часті прояви тромбозу міжворсинчастого простору, що викликало загальні порушення в кровоносній системі породіллі, а також підвищену частоту розвитку хорангіозу. У плаценті при COVID-19 виявили аномальні кровоносні судини (мальперфузію) і тромбози міжворсинчастого простору, які зазвичай зустрічаються у осіб з підвищеним артеріальним тиском та прееклампсією [9, 10]. Дані літератури свідчать про виявлення віріонів SARS-CoV-2 у синцитіотрофобластах ворсин плаценти за допомогою електронної мікроскопії та полімеразної ланцюгової реакції. Це дослідження стало одним з перших, в якому було описано наявність РНК SARS-CoV-2 на фетальній стороні плаценти у двох випадках, в яких матері були хворі на коронавірусну хворобу та новонароджені мали позитивний тест на SARS-CoV-2 [10, 11, 12].

Патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі COVID-19 залежали від тривалості постковідного інтервалу до моменту пологів та зумовлені послідовною зміною фаз запального процесу. Формування хронічної плацентарної недостатності пов'язане з проліферативною стадією запалення. Ці зміни ведуть до розвитку фіброзу стінок артеріол і міжворсинчастого простору. Найбільш істотні структурні зміни плацент и, що призводять до плацентарної недостатності, спостерігали у вагітних інфікованих в термінах 23-33 тижні гестації. Коронавірусна хвороба COVID-19 у матері у другому триместрі вагітності - фактор ризику перинатальних втрат, що зумовлені описаними вище змінами плаценти зі збільшенням тривалості постковідного інтервалу [9, 10]. Патологічна анатомія та морфогенез змін при COVID-19 залишаються недостатньо вивченими. Зокрема патогістологічне дослідження плаценти може надати важливу інформацію про стан здоров'я як матері, так і плода [10].

Мета - Вивчити особливості патоморфологічних змін плаценти у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності.

Об'єктом дослідження були жінки, які перехворіли коронавірусною хворобою під час вагітності.

Виклад основного матеріалу

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації (форма №°1Шо та 096/о), протоколи патогістологічного дослідження посліду, жінок, які перебували на родорозв'язанні в стаціонарах КНП “Пологовий клінічний будинок .№1 міста Львова” та КУ ЛОР “Львівський регіональний фтизіо-пульмонологічний центр” (“Центр легеневого здоров'я”).

В основну групу ввійшли вагітні, які перенесли COVID-19, - 30 осіб, контрольна група складалася з 30 вагітних, які народжували до пандемії коронавірусної інфекції, спричиненої вірусом COVID-19. Статистичні методи аналізу даних. проводили за допомогою методів варіаційної статистики прийнятими та рекомендованими для обробки результатів досліджень.

За допомогою критерія X Пірсона оцінювали значущість відмінностей між фактичними (виявленими в результаті дослідження) кількостями випадків, що потрапляють в кожну категорію, і теоретичними, які можна очікувати в досліджуваних групах за прийняття нульової гіпотези. Перевірку статистичних гіпотез проводили на рівні значущості р<0,05.

У цьому дослідженні оцінено зміни в плаценті, пуповині, оболонках у вагітних з COVID-19.

Отримані результати порівнювалися з аналогічними дослідженнями пацієнток контрольної групи. У 17 із 30 плацент основної групи відзначалися ознаки материнської судинної мальперфузії (МСМ), що значно перевищує аналогічні показники в контрольній групі (р<0,05) (табл.1).

Достовірно частіше відмічались субхоріальні ішемічні інфаркти 6(20,0%) при їх відсутності в контрольній групі, та дрібні псевдо інфаркти у 6(20,0%) проти 1(3,33%) випадків в контрольній групі (р<0,05).

Встановлено достовірне збільшення синцитіальних вузлів у 17 (56,67%) при відсутності таких в контрольній групі (р<0,001). Надмірне відкладання перівільозного фібрину виявлено у 15 (50,0%) випадках вагітних з підтвердженим інфікуванням на COVID-19 порівняно з 2 (6,67%) - у жінок контрольної групи (р<0,001).

Петрифікати, петрифікація строми виявилися більш поширеними у пацієнток основної групи, порівняно з даними контрольної групи - 7 (23,33%) та 2 (6,67%) випадки відповідно, проте відмінність не була достовірною (p>0.05, табл.1).

Таблиця 1

Результати патогістологічного дослідження плаценти жінок обох , груп

У трьох жінок (10,0%) із тяжким перебігом COVID-19 у плаценті виявляли ознаки тромбозу міжворсинчатого простору та вогнищеву дилятацію судин, крововиливи і дрібновогнищеві гематоми - у 2 (6,67%) випадках. У плацентах контрольної групи таких змін не виявлено (без статистичної різниці).

У плацентах жінок основної групи значно рідше відзначалися дистальна гіпоплазія ворсин -1(3,33%) проти 16 (53,33%) випадків в контрольній групі (p>0.05), прискорене дозрівання ворсин -10(33,33%) проти 12 (40,0%) в контрольній групі відповідно (p>0,05, табл.1).

Достовірно менше поширеними у жінок основної групи були такі ознаки, як переважання гіпо- та аваскулярних ворсин - 1 (3,33%) випадків порівняно з 19 (63,33%) в контрольній групі (р<0,001), ембріональна будова ворсин - 2 (6,67%) проти - 8 (26,67%) (р<0,05), дисхроноз ворсин - 1 (3,33%) проти - 7 (23,33%) (р<0,05).

Без достовірної різниці виявлена облітерація судин стовбурових ворсин в плацентах основної групи - 1 (3,33%) випадок проти - 2 (6,67%) в контрольній групі (p>0,05), склероз строми був відсутній в основній групі, але в контрольній він зустрічався у 3 (10,0%) випадках (p>0,05, табл.1).

Ознаки хронічного запалення - хронічний інтервілюзит встановлено у 1 (3,33%) жінки контрольної групи. Інші плацентарні знахідки, такі як ворсинчастий набряк, виявлено по 1 (3,33%) випадку в кожній групі (p>0.05).

Результати даних патогістологічного дослідження пуповини та плодових оболонок жінок основної та контрольної груп представлені в таблиці 2.

Найбільш суттєва різниця показників морфології оболонок у жінок основної та контрольної груп була при аналізі даних за наявності гострого паріетального децидуіту - 1 (3,33%) випадок - 1 (3,33%) випадок порівняно з 19 (63,33%) спостереженнями у контрольній групі (р<0,001). Вогнищева дилатація судин пуповини була тільки в основній групі спостереженнями - 8(26,67%), а в контрольній групі цього показника не виявлено (р<0,05, табл.2). патогістологічний плацента вагітність

Морфологія оболонок без особливостей була у 13 (43,33%) послідів основної групи проти - 6 (20,0%) в контролі (p>0.05).

Таблиця 2

Результати патогістологічного дослідження пуповини та плодових оболонок

Вогнищеві періваскулярні крововиливи встановлені в пуповині 9 (30,0%) послідів основної групи та у 6 (20,0%) контрольної групи (p>0.05). Набряк Вартонових драглів пуповини спостерігали у 4 (13,33%) жінок контрольної групи, які мали преекламсію важкого ступеню.

Ці результати вказують на те, що зміни в плаценті при інфікуванні COVID-19 у період вагітності, які відмічались в рамках епідемії, імовірно можуть впливати на стан внутрішньоутробного плода. Проведені дослідження свідчать про необхідність посилення антенатального спостереження вагітних жінок із діагнозом ^MCOVID-19".

Висновки

З даного дослідження випливає наступне: у жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності, патоморфологічне дослідження плаценти та посліду загалом виявило значні особливості у порівнянні з контрольною групою.

Морфологічні зміни в плацентах жінок, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності, демонструють розлади кровообігу між матір'ю та плодом та є еквівалентом місцевої тканинної гіпоксії: недостатній приплив крові від матері до плоду з аномальними кровоносними судинами (материнська судинна мальперфузія), тромбоз у міжворсинчастому просторі, субхоріальні ішемічні інфаркти та дрібні псевдоінфаркти, відкладання фібрину у міжворсинчастому просторі, значне збільшення синцитіальних вузлів.

Патоморфологічне дослідження плаценти дозволяє оцінити процеси, які відбуваються внутрішньоутробно під час COVID-19 у матері, спрогнозувати можливі ускладнення у немовлят в ранньому неонатальному періоді. Дані результати сприятимуть внесенню корективів у лікування вагітних з коронавірусною хворобою та більш ретельному моніторингу за станом плода і вагітної.

Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Виявлені зміни в плаценті у жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності, порушують кровоплин між матір'ю і плодом, свідчать про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів цього органу. Це може бути причиною ускладнень під час вагітності та підвищувати ризик перинатальних втрат. Отримані результати свідчать про необхідність посиленого антенатального спостереження за станом вагітної та плода жінок з коронавірусною хворобою.

Література

1. Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. - 2020. - № 395. - Р.1054-1062. - Режим доступу https://doi: 10.1016/S0140-6736(20)30566.

2. Madjunkov M, Dviri M, Librach C. A comprehensive review of the impact of COVID-19 on human reproductive biology, assisted reproduction care and pregnancy. Canadian perspective J. Ovarian Res. - 2020. - №140 (13). - Режим доступу https://doi.org/10.1186/s13048-020-00737-1

3. Школьник О.С. Вплив SARS-COV-2 на вагітність та плід [Електронний ресурс] / Школьник О.С., Шлемкевич А.М., Маланчук О.М., Шаргородська Є.Б. та Акопян Г.Р. // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Українська медична стоматологічна академія. - 2021. - Том 21, Вип. 2 (74). - С. 208-213. - Режим доступу https:// doi.org/ 10.31718/2077-1096.21.2.2084.

4. Likun Gao, Jiacai Ren, Li Xu, Xiaokang Ke, Lin Xiong, Xiaoli Tian et al. Placental pathology of the third trimester pregnant women from COVID-19. Diagnostic Pathology. - 2021. - №16(8). - Режим доступу https://doi.org/10.1186/s13000-021-01067-6.

5. Рябоконь О.В. Коронавірусна хвороба у вагітних: сучасний стан питання / Рябоконь О.В., Черкаський В.В., Рябоконь Ю.Ю. // Інфекційні хвороби. - 2021. - №1(103). - С. 45-52.

6. Нечай О.С. Адаптаційні морфологічні зміни в плаценті людини як наслідок впливу ксенобіотиків / Нечай О.С. // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №1. - С.85-87.

7. Сітнікова В.О. Морфологічне дослідження посліду в жінок із передчасними пологами / Сітнікова В.О., Надворна О.М., Кашиян О.В. // Вісник наукових досліджень. - 2019. - №2. - С. 58-61.

8. Shanes E.D., Mithal L.B., Otero S, Azad H.A., Miller, E.S, Goldstein J. A. Placental Pathology in COVID-19. Am. J. Clin. Pathol. - 2020. - № 154(1). Р.23-32. - Режим доступу https://doi.org/10.1093/ajcp/aqaa089.

9. Baergen R.N, Heller D.S. Placental pathology in Covid-19 positive mothers: preliminary findings. Pediatr Dev Pathol. - 2020. - №23. - Р.177-180.

10. Савчук Е.В. Патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі (COVID 19) / Савчук Е.В., Гичка С.Г., Лещенко І.В.// Патологія. - 2021. - том 18, - №2. - С. 128-135.

11 Algarroba G.N., Rekawek P., Vaha S.A. Visualization of SARS-CoV-2 virus invading the human placenta using electron microscopy. Am. J. Obstet. Gynecol. - 2020. - №232(2). Р.275-278. - Режим доступу https://doi: 10.1016/j.ajog.2020.05.023.

12 Patane L, Morotti D, Giunta M.R, Sigismondi C, Piccoli M.G, Frigerio L. et al. Vertical transmission of COVID19: SARS-CoV-2 RNA on the fetal side of the placenta in pregnancies with COVID-19 positive mothers and neonates at birth. Am. J. Obstet. Gynecol. - 2020. - №2(3). Р. 100-145. - Режим доступу https://doi: 10.1016/j.ajogmf.2020.100145.

References

1. Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z et al. (2020). Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 395.1054-1062. Retrieved from https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566.

2. Madjunkov M, Dviri M, Librach C. (2020). A comprehensive review of the impact of COVID-19 on human reproductive biology, assisted reproduction care and pregnancy. Canadian perspective J. Ovarian Res. 140 (13). Retrieved from https://doi.org/10.1186/s13048-020-00737-1.

3. Shkolnyk O.S., Shlemkevych A.M., Malanchuk O.M., Sharhorodska Ye.B., Akopian H.R. (2021). Vplyv SARS-COV-2 na vahitnist ta plid.[Impact of SARS-COV-2 on pregnancy and fetus]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Visnyk Ukramska medychna stomatolohichna akademiia. - Actual problems of modern medicine. Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2(74). 208-213. Retrieved from https://doi.org/10.31718/2077-1096.2E2.208. [in Ukrainian].

4. Likun Gao, Jiacai Ren, Li Xu, Xiaokang Ke, Lin Xiong, Xiaoli Tian et al. (2021). Placental pathology of the third trimester pregnant women from COVID-19. Diagnostic Pathology. 16(8). Retrieved from https:// doi org/10.1186/s13000-021-01067-6.

5. Riabokon O.V., Cherkaskyy V.V., Riabokon Yu.Iu. (2021). Koronavirusna khvoroba u vahitnykh: suchasnyy stan pytannia.[Corona virus disease in pregnant women: the current state of the issue]. Infektsiyni khvoroby. - Infectious diseases. 1(103). 45-52. [in Ukrainian].

6. Nechai O.S. (2003). Adaptatsiini morfolohichni zminy v platsenti liudyny yak naslidok vplyvu ksenobiotykiv. [Adaptive morphological changes in the human placenta as a result of exposure to xenobiotics]. Visnyk naukovykh doslidzhen. -Herald of scientific research. 1. 85-87. [in Ukrainian].

7. Sitnikova V.O., Nadvorna O.M., Kashyian O.V. (2019). Morfolohichne doslidzhennia poslidu v zhinok iz peredchasnymy polohamy. [Morphological study of litter in women with premature birth]. Visnyk naukovykh doslidzhen. - Herald of scientific research. 2: 58-61. [in Ukrainian].

8. Shanes E.D., Mithal L.B., Otero S, Azad H.A., Miller, E.S, Goldstein J.A. (2020). Placental Pathology in COVID-19. Am. J. Clin. Pathol. 154(1). 23-32. Retrieved from https://doi.org/10.1093/ajcp/aqaa089.

9. Baergen R.N, Heller D.S. (2020). Placental pathology in Covid-19 positive mothers: preliminary findings. Pediatr Dev Pathol. 23. 177-180.

10. Savchuk E.V., Hychka S.H., Leshchenko I.V.(2021) Patomorfolohichni zminy platsenty pry koronavirusnii khvorobi (COVID 19). [Pathomorphological changes of the placenta in coronavirus disease (COVID 19)]. Patolohiia. - Pathology. (Vols. 18), 2. 128-135. [in Ukrainian].

11 Algarroba G.N., Rekawek P., Vaha S.A. (2020). Visualization of SARS-CoV-2 virus invading the human placenta using electron microscopy. Am. J. Obstet. Gynecol. 232 (2). 275-278. Retrieved from https://doi.org/ 10.1016/j.ajog.2020.05.023.

12 Patane L, Morotti D, Giunta M.R, Sigismondi C, Piccoli M.G, Frigerio L. et al. (2020). Vertical transmission of COVID19: SARS-CoV-2 RNA on the fetal side of the placenta in pregnancies with COVID-19 positive mothers and neonates at birth. Am. J. Obstet. Gynecol. 2 (3). 100-145. Retrieved from https://doi.org/ 10.1016/j.ajogmf.2020.100145.

Размещено на Allbest.ru