Диференційна діагностика анемій

Дослідження методів діагностики та діагностичних критеріїв для різних типів анемій, встановлення особливостей їх перебігу. Специфічні симптоми анемії: втрата смаку, схуднення, парестезії кінцівок, їх оніміння. Тяжкість перебігу основного захворювання.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2023
Размер файла 54,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро

Черкаська медична академія, вул. Хрещатик, 215, м. Черкаси

Диференційна діагностика анемій

Ященко Катерина Віталіївна

магістр за спеціальністю

«Технології медичної діагностики та лікування»

Турицька Тетяна Григорівна

кандидат біологічних наук, доцент

доцент кафедри загальної медицини

з курсом фізичної терапії

Базілевський Андрій Григорович

кандидат наук з фізичного виховання та спорту

викладач кафедри фізичної терапії та ерготерапії

Анотація

діагностика анемія перебіг захворювання

Анемія - це не діагноз, а ознака основного захворювання. Поява симптомів у пацієнта залежить від етіології анемії, гостроти початку та наявності інших супутніх захворювань. Дане дослідження підтвердило те, що у пацієнтів на фоні анемії спостерігалися погіршення симптомів основного захворювання, а також були наявні загальні та специфічні симптоми анемії. Тому своєчасна діагностика анемії має важливе клінічне значення, оскільки анемічний синдром впливає на тяжкість перебігу основного захворювання, ефективність його лікування та погіршує якість життя. Адже анемія, якщо її не діагностувати або не лікувати протягом тривалого періоду часу, може призвести до поліорганної недостатності та навіть до смерті.

Матеріал і методи: За допомогою сучасних лабораторних методів дослідження проведене обстеження 190 хворих на базі клініко-діагностичної лабораторії обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова. Базу даних було розподілено на наступні групи в залежності від досліджуваного типу анемії: І група (n = 70) - 40 вагітних жінок із залізодефіцитною анемією (ЗДА; підгрупа Іа, дослідна) та 30 вагітних жінок без анемії (підгрупа nb, контрольна); ІІ група (n = 65) - 28 пацієнтів з ХОЗЛ та анемією хронічних захворювань (АХЗ; підгрупа ІІа, дослідна) та 37 пацієнтів з ХОЗЛ без анемії (підгрупа nb, контрольна); ІІІ група (n = 55) - 25 пацієнтів з хронічним атрофічним гастритом та В12-дефіцитною анемією (підгрупа ІІІа, дослідна) та 30 пацієнтів з хронічним атрофічним гастритом без анемії (підгрупа ІІІЬ, контрольна).

Опрацювання отриманих даних виконували за допомогою стандартних програм Microsoft Excel: розраховувалися середні арифметичні значення (М) і стандартні помилки середніх (m). Достовірність відмінностей визначали за допомогою критерію t - Стьюдента.

Результати та їх узагальнення. У статті досліджені сучасні методи діагностики та діагностичні критерії для різних типів анемій, встановлені клінічні особливості їх перебігу. У пацієнтів всіх дослідних груп спостерігалися погіршення симптомів основного захворювання, а також були наявні загальні та специфічні симптоми анемії. Так, вагітні жінки з залізодефіцитною анемією мали достовірно вищу частоту таких симптомів, як блідість, втома, головний біль, запаморочення, тахікардія, ніж здорові вагітні жінки. 32,5 % пацієнток із ЗДА мали специфічні симптоми: сухість шкіри, ламкість нігтів, підвищене випадіння волосся. У 98 % пацієнтів із ХОЗЛ та супутньою АХЗ виявилося погіршення перебігу основного захворювання та посилення кашлю, задишки, хрипів, а також додалися симптоми анемії - слабкість, блідість, головний біль, запаморочення, тахікардія, порівняно з пацієнтами з ХОЗЛ без анемії. 95 % пацієнтів з хронічним атрофічним гастритом та супутньою В12-дефіцитною анемією мали специфічні симптоми анемії такі, як: втрата смаку, схуднення, парестезії кінцівок, їх оніміння. Тому своєчасна діагностика анемії має важливе клінічне значення, оскільки анемічний синдром впливає на тяжкість перебігу основного захворювання, ефективність його лікування та погіршує якість життя.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, анемія хронічних захворювань, В12-дефіцитна анемія.

Yashchenko Kateryna Vitalyivna Master's degree in “Technologies of medical diagnosis and treatment", Dnipro National University named after Oles Honchar, Gagarin Ave., 72, Dnipro

Turytska Tetiana Hruhorivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department of General Medicine with a Сourse of Рhysical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Gagarin Ave., 72, Dnipro,

Bazilevskyi Andrii Hryhorovych Candidate of sciences in physical education and sports, teacher of the department of physical therapy and occupational therapy, Cherkasy Medical Academy, Khreschatyk St., 215, Cherkasy

Differential diagnosis of anemia

Abstract

Anemia is a pathological process that is accompanied by dysfunction of various organs and systems. Its frequency of occurrence depends on age, sex, associated diseases, etc. Anemia can be an independent pathology, but most often it is a complication of another underlying disease. Timely diagnosis of anemia is of important clinical significance, as the anemic syndrome affects the severity of the course of the underlying disease, its treatment effectiveness, and deteriorates the quality of life.

The purpose of the study was to investigate methods of diagnosing anemia and to establish clinical features of the course of different types of anemia.

Material and methods. Using modern laboratory research methods, 190 patients were examined and divided into the following groups depending on the type of anemia being studied: Group I (n = 70): 40 pregnant women with iron deficiency anemia (subgroup Ia, study group) and 30 pregnant women without anemia (subgroup Ib, control group); Group II (n = 65): 28 patients with COPD and anemia of chronic diseases (subgroup IIa, study group) and 37 patients with COPD and without anemia of chronic diseases (subgroup IIb, control group); Group III (n = 55): 25 patients with chronic atrophic gastritis and B 12-deficiency anemia (subgroup IIIa, study group) and 30 with chronic atrophic gastritis and without anemia (subgroup IIIb, control group).

Results and discussion. Pregnant women with iron deficiency anemia had a significantly higher frequency of symptoms such as pallor, fatigue, headache, confusion, tachycardia than healthy pregnant women. 32.5% of patients with iron deficiency anemia had specific symptoms: dry skin, brittle nails, increased hair loss. 98% of patients with COPD and associated anemia of chronic diseases had a deterioration in the course of the underlying disease and an increase in cough, dyspnea, and hoarseness, as well as symptoms of anemia such as weakness, pallor, headache, confusion, tachycardia compared to patients with chronic disease without anemia. 95% of patients with chronic atrophic gastritis and associated B12-deficient anemia had specific anemia symptoms such as loss of taste, emaciation, paresthesia and numbness of the extremities. Pregnant women with iron deficiency anemia compared to healthy pregnant women had a decreased level of HGB 91.6±1.6 g/L, normal number of RBC 3.86±0.03*1012/L, decreased level of HCT 28.9±0.75%. Erythrocytic indices revealed the presence of microcytic hypochromic anemia: MCV - 74.8±0.46 fl, MCH - 22.9±0.18 pg, MCHC - 304.7±0.17 g/L. The study of iron metabolism indicators showed that in pregnant women with iron deficiency anemia, there is a twice lower than normal level of SF - 4.4±0.13 pmol/L, increased TIBC - 95.1±0.15 pmol/L, decreased level of ferritin - 6.2±0.14 pg/L and high level of transferrin - 4.8±0.16 g/L (p<0.05). Patients with COPD and anemia of chronic diseases had a normal number of erythrocytes - in women 3.89±0.04*1012/L, in men 4.59±0.02*1012/L, decreased level of HGB - in women 111.2±2.9 g/L, in men - 111.4±3.3 g/L, decreased HCT - in women 27.8±0.9%, in men 33.9±0.45%. Erythrocytic indices indicated the presence of normochromic normocytic anemia: MCV - 85.1±0.22 fl, MCH - 28.2±0.22 pg, MCHC - 326.1±0.18 g/L. Analysis of iron metabolism indicators showed normal level of SF, although it is at the lower limit of the reference value - in women 9.0±0.23 gmol/L, in men 10.9±0.22 gmol/L, low TIBC - in women 27.5±0.29 gmol/L, in men 25.9±0.23 gmol/L, increased content of ferritin - in women 235.1±0.14 gg/L, in men 410.2±0.18 gg/L and normal level of transferrin - in women 2.9±0.25 g/L, in men 3.2±0.27 g/L (p<0.05). Patients with chronic atrophic gastritis and B 12-deficiency anemia had normal number of RBC - women 3.91±0.08*1012/L, men 4.55±0.01*1012/L, decreased content of HGB - in women 102.2±1.9 g/L, in men 117.9±2.2 g/L, decreased HCT - in women 29.5±0.65%, in men 34.0±0.55%, erythrocytic indices indicated the presence of normochromic normocytic anemia: MCV - 110.1±0.18 fl, MCH - 36.7±0.21 pg, MCHC - 333.0±0.16 g/L. Research on the level of Vitamin B12 in blood showed that patients with anemia have a low level of cianocobalamin, specifically 112.01±0.16 ng/l.

Conclusions. The article examines modern methods of diagnosis and diagnostic criteria for different types of anemia, and established clinical features of their course. In patients of all research groups, deterioration of symptoms of the main disease, as well as general and specific symptoms of anemia were observed. Therefore, timely diagnosis of anemia is of important clinical significance, as the anemic syndrome affects the severity of the course of the main disease, the effectiveness of its treatment, and worsens the quality of life.

Keywords: iron deficiency anemia, anemia of chronic diseases, B12-deficiency anemia.

Постановка проблеми

Анемія - патологічний процес, що супроводжується порушенням функціонування різних органів та систем. Це клініко-гематологічний синдром, який проявляється зменшенням кількості еритроцитів та/чи вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові нижче за нормальні показники. За даними ВООЗ на анемію страждають 1,62 мільярда людей або 24,8 % населення планети. За даними Центру медичної статистики МОЗ України поширеність анемії складала у 2013 році 1 613,4 на 100000 населення, у 2014 - 1515,4 на 100 000 населення, це становить 1% в структурі захворюваності [1; 2].

Частота її виникнення залежить від віку, статі, супутніх захворювань тощо. Анемія може бути самостійною патологією, але найчастіше вона виступає ускладненням іншого основного захворювання. Своєчасна діагностика анемії має важливе клінічне значення, оскільки анемічний синдром впливає на тяжкість перебігу основного захворювання, ефективність його лікування та погіршує якість життя [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування анемічного синдрому висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких І.О. Родіонова, В.А. Буйнова, Н.С. Михайленко, J. Turner, M. Parsi, M. Badireddy. Але, проблема потребує подальшого наукового пошуку та практичного вирішення.

Мета статті - дослідити методи діагностики анемій та встановити клінічні особливості перебігу різних типів анемій.

Виклад основного матеріалу

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилося відповідно до основ біоетичного положення Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Всесвітньої медичної асоціації Гельсінської декларації: етичні принципи медичних досліджень за участю людей (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р., останній перегляд - ICH VI, 2003 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. Результати досліджень наукової роботи розглянуто та погоджено Комітетом з біоетики при факультеті медичних технологій діагностики та реабілітації ДНУ (Протокол № 22 від 02 лютого 2023 р.) з висновком про те, що проведене дослідження відповідає діючому законодавству України, вітчизняним та міжнародним біоетичним нормам. Всі учасники були інформовані щодо цілей, організації, методів дослідження та підписали інформовану згоду щодо участі у ньому, і вжиті всі заходи для забезпечення анонімності пацієнтів. Робота виконана згідно з планом науково-технічної роботи кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара; є фрагментом дослідження «Сучасні стратегії визначення стану здоров'я населення за найпоширенішими захворюваннями, їх лікування, превенції та реабілітаційних заходів», № державної реєстрації 0122U001470.

Робота виконана на базі клініко-діагностичної лабораторії обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова (гематологічне та біохімічне відділення лабораторії). За допомогою сучасних лабораторних методів дослідження проведене обстеження 190 хворих, які були розподілені на наступні групи в залежності від досліджуваного типу анемії: І група (n = 70): 40 вагітних жінок із ЗДА (підгрупа Іа, дослідна) та 30 вагітних жінок без анемії (підгрупа ІІЬ, контрольна); ІІ група (n = 65): 28 пацієнтів з ХОЗЛ та АХЗ (підгрупа ІІа, дослідна) та 37 пацієнтів з ХОЗЛ без анемії (підгрупа ІІЬ, контрольна); ІІІ група (n = 55): 25 пацієнтів з хронічним атрофічним гастритом і В12-дефіцитною анемією (підгрупа ІІІа, дослідна) та 30 пацієнтів з хронічним атрофічним гастритом без анемії (підгрупа ІІІЬ, контрольна). Середній вік жінок складає 39,06 років, чоловіків - 42,16.

Інструменти. Інструментами роботи нами були обрані методи: лабораторні (гематологічні та біохімічні дослідження крові), аналітичні (огляд сучасної літератури, наукових та статистичних даних, протоколів) та статистичні. Для гематологічних досліджень була використана цільна кров пацієнтів, яка досліджувалась на автоматичному гематологічному аналізаторі SYSMEX XN-1000 (Японія). Дослідження на цьому аналізаторі проводяться за такими методами: WBC/DIFF/RET/PLT-F/WPC: проточна флуоресцентна цитометрія; RBC/PLT: імпедансний метод з гідродинамічним фокусуванням; HGB: безціанідний SLS-метод. Для біохімічних досліджень була використана сироватка крові пацієнтів. Визначення рівнів феритину, трансферину, сироваткове залізо (СЗ), загальна залізозв'язувальна здатність сироватки крові (ЗЗЗЗ), вітаміну В12 проводилися на автоматичній модульній платформі Cobas 6000 (Roche, Франція), що складається з біохімічного модуля с501 та імунохімічного модуля е601.

Статистичний аналіз здійснили за допомогою програми Microsoft Excel 2016 та програми Statistica 10 (StatSoft, США). При виборі статистичних процедур враховували методологічні вимоги Міжнародного конгресу гармонізації клінічних досліджень ICH/GGP. Статистична обробка результатів досліджень здійснювалася методами варіаційної статистики реалізованими стандартним пакетом прикладних програм SPSS 13.0 for Windows.

Результати та їх обговорення

На першому етапі дослідження ми проаналізували перебіг анемії та частоту виявлення її симптомів за допомогою опитування пацієнтів на наявність чи відсутність загальних симптомів анемії.

Дослідження частоти загальних симптомів анемії у пацієнтів І-ої дослідної групи показало, що пацієнтки підгруп Ia та Ib не мали ймовірних відмінностей щодо частоти слабкості, проте пацієнтки підгрупи Ia мали достовірно вищу частоту інших симптомів (табл. 1).

Таблиця 1. Оцінка основних проявів анемії у пацієнтів 1-ої групи

Група

Симптоми

Втома

Слабкість

Блідість

Головний біль

Запаморочення

Тахікардія

--

+

--

+

--

+

--

+

--

+

--

+

Ia,

n=40

n;%

4;

10

36;

90

19;

47,5

21;

52,5

6;

15

34;

85

12;

30

28;

70

1;

2,5

39;

97,5

8;

20

32;

80

Ib,

n=30

n;%

21;

70

9;

30

15;

50

15;

50

30;

100

0;

0

20;

66,7

10;

33,3

28;

93,3

2;

6,7

28;

93,3

2;

6,7

P

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

Можна стверджувати, що у вагітних із ЗДА на відміну від здорових вагітних жінок імовірно частіше спостерігалися такі симптоми, як втома, блідість, головний біль, запаморочення та тахікардія. Серед пацієнток підгрупи Ia у 32,5 % (13 пацієнток) відмічалися специфічні симптоми, що характерні для ЗДА, такі як: сухість шкіри, ламкість нігтів та посилене випадіння волосся.

Аналізуючи результати представлені у табл. 2, можна сказати, що пацієнти підгруп IIa та IIb не мали ймовірних відмінностей щодо втоми. На рахунок слабкості, блідості, головного болю, запаморочення та тахікардії, то пацієнти підгрупи IIa мали достовірно вищу частоту цих симптомів, ніж пацієнти підгрупи IIb. У 98 % пацієнтів підгрупи IIa спостерігалося погіршення перебігу та посилення симптомів основного захворювання, а саме - кашлю, задишки та хрипів.

Таблиця 2. Оцінка основних проявів анемії у пацієнтів ІІ-ої групи

Група

Симптоми

Втома

Слабкість

Блідість

Головний біль

Запаморо-чення

Тахікардія

--

+

--

+

--

+

--

+

--

+

--

+

IIa,

n=28

n;%

2;

7,1

26;

92,9

4;

14,3

24;

85,7

7;

25

21;

75

8;

28,6

20;

71,4

9;

32,1

19;

67,9

6;

21,4

22;

78,6

ПЬ,

n=37

n;%

7;

18,9

30;

81,1

20;

54,1

17;

45,9

36;

97,3

1;

2,7

34;

91,9

3;

8,1

23;

62,2

14;

37,8

35;

94,6

2;

5,4

Р

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

Дослідження частоти загальних симптомів анемії у пацієнтів ІІІ-ої дослідної групи показало що у пацієнтів підгрупи IIIa набагато частіше зустрічалися симптоми такі, як втома, слабкість, блідість, головний біль, запаморочення, тахікардія (табл. 3).

Таблиця 3. Оцінка основних проявів анемії у пацієнтів ІІІ-ої групи

Група

Симптоми

Втома

Слабкість

Блідість

Г оловний біль

Запаморо-чення

Тахікардія

--

+

--

+

--

+

--

+

--

+

--

+

IIIa,

n=25

n;%

2;

8

23;

92

4;

16

21;

84

1;

4

24;

96

5;

20

20;

80

6;

24

19;

76

3;

12

22;

88

IIIb,

n=30

n;%

26;

86,7

4;

13,3

16;

53,3

14;

46,7

28;

93,3

2;

6,7

27;

90

3;

10

25;

83,3

5;

16,7

28;

93,3

2;

6,7

Р

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

< 0,05

Також у 95 % пацієнтів підгрупи IIIa відзначалися специфічні симптоми В12-дефіцитної анемії, такі як: схуднення, втрата смаку, парестезії кінцівок та їх оніміння.

На другому етапі дослідження ми проаналізували лабораторні дані пацієнтів, а саме загальний аналіз крові та біохімічні показники. Для коректного аналізу отриманих результатів хворі розподілялись за гендерними ознаками.

У всіх пацієнтів спостерігався нормальний рівень еритроцитів в крові. Знижений гемоглобін прослідковувався у пацієнтів підгруп Ia, IIa, IIIa обох статей. Середнє значення рівня HGB у жінок підгрупи !a та IIIa становило 91,6±1,6 та 102,2±1,9 г/л відповідно, що відповідало анемії середньої тяжкості.

У жінок підгруп IIa та у чоловіків підгруп IIa, Ша середнє значення рівня HGB становило 111,2±2,9, 111,4±3,3, 117,5±2,2 г/л відповідно, що співвідносно легкому ступеню анемії (р < 0,05).

У всіх пацієнтів підгруп Ia, IIa та IIIa спостерігалося зниження рівня гематокриту порівняно з підгрупами Ib, IIb та IIIb.

За допомогою еритроцитарних індексів ми визначили тип анемії: мікроцитарна, нормоцитарна чи макроцитарна. У підгрупи Іа середнє значення MCV становило 74,8±0,46 фл, тобто анемія мікроцитарна. Середнє значення MCV для підгрупи Ша становило 110,1±0,18 фл, що говорить про наявність макроцитів у крові. У підгрупі IIa спостерігався нормальний рівень MCV - 85,1±0,22 фл, тому анемія нормоцитарна (р < 0,05).

Наступним еритроцитарним індексом був MCHC. Лише у підгрупи Іа знижений рівень MCHC - 304,7±0,17 г/л. У пацієнтів підгруп ІІа та Ша рівень MCHC нормальний - 326,1±0,18, 333,0±0,16 г/л (р < 0,05).

Знижений рівень MCH спостерігався у пацієнтів підгрупи Іа - 22,9±0,18 пг. У підгрупі IIa нормальний рівень MCH - 28,2±0,22 пг. Підвищений рівень MCH визначався в підгрупі ІІІа - 36,7±0,21 пг (р < 0,05).

У першій та другій досліджуваних групах ми також дослідили основні показники обміну заліза, а саме СЗ, ЗЗЗЗ, феритину та трансферину (табл. 4).

Таблиця 4. Основні показники обміну заліза у пацієнтів І-ої та ІІ-ої груп (M±m)

Показник

Групи пацієнтів

Референтні значення

Іа (n=40)

Ib (n=30)

IIa (n=28)

IIb (n=37)

CЗ, мкмоль/л

ж

4,4±0,13*

15,5±0,19

9,0±0,23

15,4±0,27

9,0 -- 23,3

ч

--

--

10,9±0,22**

26,6±0,21

10,7 -- 30,4

ЗЗЗЗ,

мкмоль/л

ж

95,1±0,15*

68,1±0,18

27,5±0,29**

59,2±0,25

40 -- 80

ч

--

--

25,9±0,23**

63,8±0,16

45 -- 70

Феритин,

мкг/л

ж

6,2±0,14*

75,9±0,18

235,1±0,14**

86,7±0,18

10 -- 150

ч

--

--

410,2±0,18**

271,9±0,17

20 -- 350

Трансферин, г/л

ж

4,8±0,16*

3,4±0,17

2,9±0,25**

2,9±0,25

2,5 -- 3,8

ч

--

--

3,2±0,27**

3,6±0,22

2,2 -- 3,7

Примітка: * - достовірність відмінностей між жіночими групами,

р<0,05;

** - достовірність відмінностей між чоловічими групами, р<0,05;

M - середнє арифметичне значення;

m - стандартна помилка середнього.

Аналізуючи отримані дані було виявлено, що у пацієнтів підгрупи Іа рівень СЗ був достовірно нижчий, ніж у підгрупи ІЬ. У підгрупи ІІа рівень СЗ був нижчим, ніж у підгрупи nb та достовірно вищим, ніж у підгрупи Іа, але в той самий час він перебуває у рамках референтного значення. Пацієнти підгрупи Іа мали низький рівень феритину, а вміст ЗЗЗЗ та трансферину був вищим порівняно з результатами підгрупи Ib. У пацієнтів підгрупи ІІа спостерігався знижений рівень ЗЗЗЗ та підвищений рівень феритину, тоді як рівень трансферину в нормі, порівняно з підгрупою IIb.

У підгрупах IIIa та IIIb ми дослідили рівень вітаміну В12 (табл. 5).

Таблиця 5. Дослідження рівня вітаміну В12 у пацієнтів ІІІ-ої групи (M±m)

Показник

Групи пацієнтів

Референтні значення

IIIa

IIIb

Вітамін В12

112,01±0,16*

202,3±0,19

193 - 982 нг/л

Примітка: * - достовірність відмінностей між жіночими групами, р<0,05

Аналізуючи отримані дані бачимо, що рівень ціанокобаламіну у підгрупі IIIa достовірно нижчий, ніж у підгрупі IIIb. Проте у пацієнтів підгрупи IIIb рівень ціанокобаламіну наближається до нижнього кордону референтного значення.

Узагальнюючі існуючи дані та отримані результати дослідження, можна виділити наступне. Анемія - це не діагноз, а ознака основного захворювання. Поява симптомів у пацієнта залежить від етіології анемії, гостроти початку та наявності інших супутніх захворювань. Більшість пацієнтів відчувають деякі симптоми, пов'язані з анемією, коли гемоглобін падає нижче 7,0 г/дл [4]. Наше дослідження підтвердило те, що у пацієнтів на фоні анемії спостерігалися погіршення симптомів основного захворювання, а також були наявні загальні та специфічні симптоми анемії. Тому своєчасна діагностика анемії має важливе клінічне значення, оскільки анемічний синдром впливає на тяжкість перебігу основного захворювання, ефективність його лікування та погіршує якість життя. Адже анемія, якщо її не діагностувати або не лікувати протягом тривалого періоду часу, може призвести до поліорганної недостатності та навіть до смерті [4]. Вагітні жінки з анемією можуть почати передчасні пологи та народити дітей з низькою вагою [5]. Анемія під час вагітності також підвищує ризик анемії у дитини та збільшення крововтрати під час вагітності. Також ускладнення частіше спостерігаються у людей похилого віку через численні супутні захворювання [6]. При хронічній анемії найчастіше уражається серцево-судинна система. Частими ускладненнями є інфаркт міокарда, стенокардія та серцева недостатність з високим викидом. Інші ускладнення з боку серця включають розвиток аритмій та гіпертрофії серця. При важкому дефіциті заліза має місце синдромом неспокійних ніг. Важка анемія з молодого віку може призвести до порушення неврологічного розвитку у вигляді затримки когнітивного, розумового та розвитку в цілому.

Висновки

Вагітні жінки з залізодефіцитною анемією мали достовірно вищу частоту таких симптомів, як блідість, втома, головний біль, запаморочення, тахікардія, ніж здорові вагітні жінки. 32,5 % пацієнток із ЗДА мали специфічні симптоми: сухість шкіри, ламкість нігтів, підвищене випадіння волосся.

У 98% пацієнтів із ХОЗЛ та супутньою АХЗ виявилося погіршення перебігу основного захворювання та посилення кашлю, задишки, хрипів, а також додалися симптоми анемії - слабкість, блідість, головний біль, запаморочення, тахікардія, порівняно з пацієнтами з ХОЗЛ без анемії.

95% пацієнтів з хронічним атрофічним гастритом та супутньою В12-дефіцитною анемією мали специфічні симптоми анемії такі, як: втрата смаку, схуднення, парестезії кінцівок, їх оніміння.

Література

1. Буйнова В.А., Небильцова О.В., Норейко С.Б., Пинський Л.Л. Стислий конспект з лабораторної діагностики для лікарів-інтернів: навч. посіб. / В.А. Буйнова, О.В. Небильцова, С.Б. Норейко, Л.Л. Пинський. - Київ: ТОВ «Видавничий Будинок «Аванпост-прим», 2019. - 228 с.

2. Родіонова І.О., Губська О.Ю. Загальні та окремі питання анемічного синдрому в клінічній практиці лікаря-інтерна: посібник для лікарів-інтернів та слухачів курсів тематичного удосконалення / І.О. Родіонова, О.Ю. Губська/ - Київ: НМУ імені О.О. Богомольця, 2019. 69 с.

3. Invernizzi R. Heamatologica Atlas of Hematologic Cytology / R. Invernizzi // J of Ше Ferrata Storti Foundation. - 2020. - 105 (1). - P. 276.

4. Turner J., Parsi M., Badireddy M. Anemia / J. Turner, M. Parsi, M. Badireddy. StatPearls Publishing. 2022. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499994/.

5. O'Farrill-Santoscoy F., O'Farrill-Cadena M., Fragoso-Morales L.E. Evaluacion del tratamiento a mujeres embarazadas con anemia ferropenica [Evaluation of treatment of iron deficiency anemia in pregnancy] / F. O'Farrill-Santoscoy, M. O'Farrill-Cadena, L.E. Fragoso-Morales // Ginecol Obstet Mex. - 2013. - 81 (7). - P. 377-381.

6. Triscott J.A., Dobbs B.M., McKay R.M., Babenko O., Triscott E. Prevalence and Types of Anemia and Associations with Functional Decline in Geriatric Inpatients / J.A. Triscott, B.M. Dobbs, R.M. McKay, O. Babenko, E. Triscott // J Frailty Aging. - 2015. - 4 (1). - P. 7-12.

References

1. Buynova, V.A., Nebyl'tsova, O.V., Noreyko, S.B., Pyns'kyy, L.L. (2019). Styslyy konspekt z laboratornoyi diahnostyky dlya likariv-interniv: navch. posib. [Concise synopsis of laboratory diagnostics for intern doctors: training. manual]. Kyyiv: TOV «Vydavnychyy Budynok «Avanpost-prym» [in Ukrainian].

2. Rodionova, I.O., Hubs'ka, O.Y.U. (2019). Zahal'ni ta okremi pytannya anemichnoho syndromu v klinichniy praktytsi likarya-interna (posibnyk dlya likariv-interniv ta slukhachiv kursiv tematychnoho udoskonalennya) [General and specific issues of anemic syndrome in the clinical practice of an intern]. Kyyiv: NMU imeni O.O. Bohomol'tsya [in Ukrainian].

3. Invernizzi, R. (2020) Heamatologica Atlas of Hematologic Cytology. J of Ше Ferrata Storti Foundation, 105 (1), 276.

4. Turner, J., Parsi, M., Badireddy, M. (2022) Anemia. StatPearls Publishing. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499994/.

5. O'Farrill-Santoscoy, F., O'Farrill-Cadena, M., Fragoso-Morales, L.E. (2013). Evaluacion del tratamiento a mujeres embarazadas con anemia ferropenica [Evaluation of treatment of iron deficiency anemia in pregnancy]. Ginecol Obstet Mex, 81 (7), 377-381.

6. Triscott, J.A., Dobbs, B.M., McKay, R.M., Babenko, O., Triscott, E. (2015). Prevalence and Types of Anemia and Associations with Functional Decline in Geriatric Inpatients. J Frailty Aging, 4 (1), 7-12.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.