Ефективність стаціонарної фізичної реабілітації хворих на пневмонію при коронавірусній хворобі

Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний медичний університет

Корота Ю.В., Неханевич О.Б.

м. Дніпро, Україна

Анотації

Мета. Покращити ефективність засобів фізичної терапії хворих на пневмонію при коронавірусній хворобі на стаціонарному етапі реабілітації.

Матеріал. В дослідженні прийняли участь 42 пацієнти (середній вік склав 60,4±10,6 років), які знаходилися на післягострому періоді реабілітації пневмонії при коронавірусній хворобі.

Пацієнтів випадковим чином розподіляли до 2 груп по 21 особі в кожній: основної та контрольної.

В основній групі пацієнтам призначали програму фізичної терапії, що включала додаткове до рекомендованої програми щоденне застосуванням вправ на розтяг (стречинг) м'язів тулуба, грудної клітки та поясу верхніх кінцівок, крім того, вправи, спрямовані на нормалізацію дихання, призначалися всім пацієнтам основної групи незалежно від наявності продуктивного кашлю та/або вологих хрипів. Всім пацієнтам проводилось анкетування, антропометрія, оцінювались функціональні здібності дихальної системи, рівень вираженості слабкості, рівень тривоги та депресії, силу м'язів верхніх кінцівок, рівновагу, кардіореспіраторну витривалість, рівень продуктивності в повсякденній діяльності.

Результати. Доведено більшу ефективність розробленої програми фізичної терапії у порівнянні зі стандартною за показниками, отриманими на момент виписки: вираженість слабкості за ВАШ 2,6±1,2 балів проти 4,3±2,5 балів, проби із затримкою дихання на вдиху 23,1±6,1 с проти 19,2±3,7 с, значення 6MWT 315,6±43,7 м проти 285,1±35,3 м, продуктивність в повсякденній діяльності за індексом Бартела 95,2±5,6 балів проти 97,1±3,7 балів, рівня тривоги, як за показниками тесту HADS, так і тесту GAD-7 3,0±1,7 та 4,0±2,3 проти 4,5±2,4 та 6,1±3,6 відповідно (р<0,05).

Висновки. Застосування розробленої програми фізичної терапії з урахуванням додаткових вправ на розтяг (стречинг) м'язів тулуба, грудної клітки та поясу верхніх кінцівок та вправ, спрямованих на нормалізацію дихання показало більшу ефективність за функціональним станом дихальної системи, вираженістю слабкості, рівнем тривоги, продуктивністю в повсякденній діяльності та кардіореспіраторною витривалістю порівняно із застосуванням стандартної програми фізичної терапії.

Ключові слова: фізична терапія, коронавірусна хвороба, пневмонія, реабілітація, обмеження життєдіяльності.

Abstract

Efficiency of in-hospital physical rehabilitation of pneumonia patients with coronavirus disease

The aim. To improve the effectiveness of physical therapy for pneumonia patients with coronavirus disease at the inpatient rehabilitation stage.

Material. 42 patients (average age was 60.4±10.6 years) who were in the post-acute period of rehabilitation of pneumonia with coronavirus disease took part in the study. Patients were randomly devied to 2 groups of 21 people each: the main and the control. In the main group, the patients were prescribed a physical therapy program, which included, in addition to the recommended program, daily exercises for stretching the muscles of the trunk, chest and girdle of the upper limbs, in addition, exercises aimed at normalizing breathing were prescribed to all patients of the main group regardless of the presence of a productive cough and/or wet wheezing. All patients underwent a questionnaire, anthropometry, the functional abilities of the respiratory system, the level of severity of weakness, the level of anxiety and depression, the strength of the muscles of the upper limbs, balance, cardiorespiratory endurance, and the level of productivity in everyday activities were evaluated.

The results. The greater effectiveness of the developed physical therapy program compared to the standard one was proven according to the indicators obtained at the time of discharge: severity of weakness according to VAS 2.6±1.2 points vs 4.3±2.5 points, samples with breath hold on inhalation 23.1 ±6.1 s vs 19.2±3.7 s, 6MWT value 315.6±43.7 m vs 285.1±35.3 m, productivity in everyday activities according to the Barthel index 95.2±5.6 points vs 97.1±3.7 points, the level of anxiety, according to both the HADS test and the GAD-7 test 3.0±1.7 and 4.0±2.3 vs 4.5±2.4 and 6 ,1±3.6, respectively (p<0.05).

Conclusions. The application of the developed physical therapy program, taking into account additional exercises for stretching the muscles of the trunk, chest and girdle of the upper limbs and exercises aimed at normalizing breathing, showed greater effectiveness in terms of the functional state of the respiratory system, the severity of weakness, the level of anxiety, productivity in everyday life activity and cardiorespiratory endurance compared to the use of a standard program of physical therapy.

Key words: physical therapy, coronavirus disease, pneumonia, rehabilitation, disability.

Вступ

Коронавірусна хвороба (COVID-19) має широкий спектр симптомів і різноманіття клінічних наслідків. Легенева система є основною мішенню інфекції SARS-CoV-2 [9]. Пневмонія та гострий респіраторний дистрес-синдром є основними ускладненнями COVID-19 [6]. Приблизно 80% пацієнтів, госпіталізованих через COVID-19, можуть мати залишкові наслідки після хвороби. Втома та когнітивні порушення разом з іншими стійкими нейропсихіатричними і фізичними проявами складають «післягострі наслідки SARS-CoV-2» (тобто, симптоми зберігаються протягом принаймні 4 тижнів після інфікування) [3; 13]. Приблизно 63% осіб із післягострими наслідками COVID-19 мають труднощі з виконанням повсякденних завдань, самообслуговуванням і мобільністю, а також мають соціальні та рекреаційні порушення з труднощами з поверненням до роботи [8]. фізичний терапія пневмонія коронавірусний

Терапевтичні вправи під наглядом є безпечними та ефективними засобом для покращення функціональної незалежності та фізичної працездатності у госпіталізованих людей [18]. Не дивлячись на розроблений протокол надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою та реконвалесцентам [4], не до кінця є доведеним його ефективність. Саме тому є необхідність в розробки нових програм фізичної терапії.

Мета дослідження. Покращити ефективність засобів фізичної терапії хворих на пневмонію при коронавірусній хворобі на стаціонарному етапі реабілітації.

Матеріал і методи дослідження

Протягом 2020-2021 рр. на базі КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради було обстежено 54 пацієнти, які знаходилися на післягострому періоді реабілітації пневмонії при коронавірусній хворобі. Після застосування критеріїв виключення з дослідження вибули 12 пацієнтів. У 6 осіб сатурація крові (SpO₂) в стані спокою була нижчою за 85%, у 3 осіб було виявлено бронхіальну астму, у 3 пацієнтів було виявлено хронічне обструктивне захворювання легень.

За результатами застосування критеріїв включення-виключення у подальшому дослідженні прийняли участь 42 пацієнти, з них 24 - чоловіки (57,1%), 18 - жінки (42,9%). Середній вік склав 60,4±10,6 років (від 28 до 80 років).

Пацієнтів розподіляли випадковим чином (за рандомізаційними таблицями, що згенеровані в програмі Statistica 6,0) до 2 груп по 21 особі в кожній: основної та контрольної. Сформовані групи не відрізнялись за віком, вагою, зростом індексом маси тіла (ІМТ), статтю та клінічними показниками, що вказує на однорідність груп порівняння на початку дослідження (табл. 1).

Пацієнти в контрольній групі виконували програму фізичної терапії відповідно до існуючих рекомендацій [4; 7], що включала багатокомпонентне терапевтичне втручання 7 днів на тиждень, яке складалося з активних фізичних вправ для верхніх і нижніх кінцівок, вправ для поліпшення рівноваги і балансу, вправи для відновлення фізичної витривалості, також при наявності продуктивного кашлю та/або вологих хрипів додавали вправи спрямовані на підвищення сили дихальних м'язів, контрольоване дихання та очищення дихальних шляхів.

В основній групі пацієнтам призначали програму фізичної терапії, що включала додаткове до рекомендованої програми щоденне застосуванням вправ на розтяг (стречинг) м'язів тулуба, грудної клітки та поясу верхніх кінцівок, крім того, вправи, спрямовані на нормалізацію дихання, призначалися всім пацієнтам основної групи незалежно від наявності продуктивного кашлю та/або вологих хрипів.

Таблиця 1

Аналіз однорідності груп на початку дослідження за демографічними, антропометричними показниками та ознаками тяжкістю захворювання (коронавірусної хвороби COVID-19), М±SD

Результати дослідження

Порівняння груп за клінічними показниками до початку терапії не виявило статистично значимих відмінностей, що вказує на однорідність груп (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показників ефективності фізичної терапії в процесі реабілітації, М±SD

Результати нашого дослідження підтвердили дані попередніх наукових праць [17; 14] щодо позитивного випливу фізичної терапії на рівень продуктивності в повсякденній діяльності за індексом Бартела. Також автори вказують на значне покращення середньої дистанції 6MWT протягом реабілітації, однак середні показники при виписці, представлені Olezene C.S. та співавт, 2021 р., більш ніж вдвічі перевищують представлені Udina C. та співавт, 2021 р. та отримані в ході нашого дослідження. В цьому дослідженні було підтверджено дані Albinet, C. T., та співавт, 2016 р. [5] щодо позитивного впливу регулярних аеробних тренувань або програми тренувань на розтяжку, що підтверджено статистично значимо нижчим рівнем тривоги у пацієнтів основної групи після проведеної реабілітації. В цьому дослідженні не було доведено більшого покращення показників у пацієнтів після реанімації, порівняно з пацієнтами, які не проходили реанімацію [17]. Це можна пояснити тим, що в нашому досліженні як в основну так і контрольну групи були включені пацієнти в післягострому періоді реабілітації, незалежно від попередньої тактики лікування.

Висновки

Застосування розробленої програми фізичної терапії з урахуванням додаткових вправ на розтяг (стречинг) м'язів тулуба, грудної клітки та поясу верхніх кінцівок та вправ, спрямованих на нормалізацію дихання показало більшу ефективність за функціональним станом дихальної системи, вираженістю слабкості, рівнем тривоги, продуктивністю в повсякденній діяльності та кардіореспіраторною витривалістю порівняно із застосуванням стандартної програми фізичної терапії.

Література

1. Абрамов В. В., Клапчук В. В., Неханевич О. Б., та ін. Фізична реабілітація, спортивна медицина. Дніпропетровськ : Журфонд. 2014. С. 79.

2. Антомонов М. Ю., Коробейніков Г. В., Хмельницька І. В., Харковлюк-Балакіна Н. В. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень: навчальний посібник. К. : «Олімпійська література», 2021. 216 с.

3. Неханевич О.Б., Г ашинова К.Ю., Тютюнник М.О., Манін М.В., Корота Ю.В. (2021). Профілактика розвитку венозної тромбоемболії у пацієнтів з коронавірусною хворобою. Вісник проблем біології і медицини. № 1 (159). С. 93-97. DOI 10.29254/2077-4214-2021-1159-93-97.

4. Про затвердження Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з короновірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесценткам : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20.04.2021 року No 771. URL: https://www.apteka.ua/article/592850.

5. Albinet, C. T., Abou-Dest, A., Andrй, N., & Audiffren, M. (2016). Executive functions improvement following a 5-month aquaerobics program in older adults: Role of cardiac vagal control in inhibition performance. Biological psychology, 115, 69-77. DOI: 10.1016/j.biopsy-cho.2016.01.010.

6. Anka, A. U., Tahir, M. I., Abubakar, S. D., Alsabbagh, M., Zian, Z., Hamedifar, H., et al. (2021). Coronavirus disease 2019 (COVID-19): An overview of the immunopathology, sero-logical diagnosis and management. Scandi-navian journal of immunology, 93(4), e12998. DOI:10.1111/sji.12998.

7. Barker-Davies, R. M., O'Sullivan, O., Sena- ratne, K. P. P., Baker, P., Cranley, M., Dharm-Datta, S. et al. (2020). The Stanford Hall con-sensus statement for post-COVID-19 rehabilita-tion. British journal of sports medicine, 54(16), 949-959. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102596.

8. Ceban, F., Ling, S., Lui, L. M. W., Lee, Y., Gill, H., Teopiz, K. M. et al. (2022). Fatigue and cognitive impairment in Post-COVID-19 Syn-drome: A systematic review and meta-analy-sis. Brain, behavior, and immunity, 101, 93-135. DOI: 10.1016/j.bbi.2021.12.020.

9. Chuang HJ, Hsiao MY, Wang TG, Liang HW. A multi-disciplinary rehabilitation approach for people surviving severe COVID-19-a case ser-ies and literature review. J Formos Med Assoc. 2022;121(12):2408-2415. doi: 10.1016/j.jfma.2022.02.002.

10. Collin, C., Wade, D. T., Davies, S., Horne, V. (1988). The Barthel ADL Index: a reliability study. International disability studies, 10(2), 61-63. DOI:10.3109/09638288809164103.

11. Fernбndez-de-Las-Peсas, C., Rodrнguez-Jimйnez, J., Palacios-Ceсa, M., de-la-Llave-Rin-cуn, A. I., Fuensalida-Novo, S., Florencio, L. L., et al. (2022). Psychometric Properties of the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) in Previously Hospitalized COVID-19 Patients. International journal of environmental research and public health, 19(15), 9273. DOI:10.3390/ijerph19159273.

12. Guo, Q., Zheng, Y., Shi, J., Wang, J., Li, G., Li, C., et al. (2020). Immediate psych-ological distress in quarantined patients with COVID-19 and its association with periph-eral inflammation: A mixed-method study. Brain, behavior, and immunity, 88, 17-27. DOI:10.1016/j.bbi.2020.05.038.

13. Nalbandian, A., Sehgal, K., Gupta, A., Madhavan, M. V., McGroder, C., Stevens, J. S., et al. (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Nature medicine, 27(4), 601-615. DOI:10.1038/s41591-021-01283-z.

14. Olezene CS, Hansen E, Steere HK, et al. Functional outcomes in the inpatient rehabili-tation setting following severe COVID-19 infection. PLoS One. 2021;16(3):e0248824. Published 2021 Mar 31. doi:10.1371/journal.pone.0248824.

15. Singh, S. J., Puhan, M. A., Andrianop-oulos, V., Hernandes, N. A., Mitchell, K. E., Hill, C. J., et al. (2014). An official systematic review of the European Respiratory Society/American Thoracic Society: measurement prop-erties of field walking tests in chronic respiratory disease. The European respiratory journal, 44(6), 1447-1478. DOI:10.1183/09031936.00150414.

16. Tseng, B. Y., Gajewski, B. J., & Kluding, P. M. (2010). Reliability, responsive-ness, and validity of the visual analog fatigue scale to measure exertion fatigue in people with chronic stroke: a preliminary study. Stroke research and treatment, 2010, 412964. DOI:10.4061/2010/412964.

17. Udina, C., Ars, J., Morandi, A., Vilarу, J., Cбceres, C., & Inzitari, M. (2021). Rehabilitation in adult post-COVID-19 patients in post-acute care with Therapeutic Exercise. The Journal of frailty & aging, 10(3), 297-300. DOI: 10.14283/jfa.2021.1.

18. Valenzuela, P. L., Morales, J. S., Castillo-Garcнa, A., Mayordomo-Cava, J., Garcнa-Hermoso, A., Izquierdo, et al. (2020). Effects of exercise interventions on the functional status of acutely hospitalised older adults: A systematic review and meta-analysis. Ageing research reviews, 61, 101076. DOI: 10.1016/j.arr.2020.101076.

19. Zhang, J., Lu, H., Zeng, H., Zhang, S., Du, Q., Jiang, T., et al. (2020). The differential psychological distress of populations affected by the COVID-19 pandemic. Brain, behav-ior, and immunity, 87, 49-50. DOI: 10.1016/ j.bbi.2020.04.031.

References

1. Abramov, V. V., Klapchuk, V. V., Nekha- nevych, O. B., et al. (2014). Fizychna reabilitat-siia, sportyvna medytsyna. [Phisical rehabilita-tion, sports medicine]. Dnipropetrovsk : Zhur-fond. Р. 79. [in Ukrainian].

2. Antomonov M. Yu., Korobeinikov H.V., Khmelnytska I.V., Kharkovkiuk-Balakina N.V. Matematychni metody obroblennia ta mode-liuvannia rezultativ eksperymentalnykh dos-lidzhen: navchalnyi posibnyk. [Mathemat-ical methods of processing and modeling the results of experimental research: a study guide] K: “Olimpiiska literatura”, 2021. 216 p. [in Ukrainian].

3. Nekhanevych O.B., Hashynova K.Yu., Tiu-tiunnyk M.O., Manin M.V., Korota Yu.V. (2021). Profilaktyka rozvytku venoznoi tromboembolii u patsiientiv z koronavirusnoiu khvoroboiu. [Pro-phylaxis of development of venous thromboem-bolism for patients from coronavirus by illness]. Visnyk problem biolohii I medytsyny. No 1(159). P. 93-97. DOI: 10.29254/2077-4214-2021-1-159-93-97 [in Ukrainian].

4. Pro zatverdzhennia Protokolu nadannia reabilitatsiinoi dopomohy patsiientam z kor-onovirusnoiu khoroboiu (COVID-19) ta rekon-valestsentam: Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 20.04.2021 roku No 771, [On approval of the Protocol for the provision of rehabilitation care to patients with corona-virus disease (COVID-19) and convalescents: Ministry of Health of Ukraine from 20.04.2021 No 771]. URL: https://www.apteka.ua/article/592850 [in Ukrainian].

5. Albinet, C. T., Abou-Dest, A., Andrй, N., & Audiffren, M. (2016). Executive functions improvement following a 5-month aquaerobics program in older adults: Role of cardiac vagal control in inhibition performance. Biological psychology, 115, 69-77. DOI: 10.1016/j.biopsy-cho.2016.01.010.

6. Anka, A. U., Tahir, M. I., Abubakar, S. D., Alsabbagh, M., Zian, Z., Hamedifar, H., et al. (2021). Coronavirus disease 2019 (COVID-19): An overview of the immunopathology, serolog-ical diagnosis and management. Scandinavian journal of immunology, 93(4), e12998. DOI: 10.1111/sji.12998.

7. Barker-Davies, R. M., O'Sullivan, O., Sen-aratne, K. P. P., Baker, P., Cranley, M., Dharm-Datta, S. et al. (2020). The Stanford Hall consensus statement for post-COVID-19 rehabil-itation. British journal of sports medicine, 54(16), 949-959. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102596.

8. Ceban, F., Ling, S., Lui, L. M. W., Lee, Y., Gill, H., Teopiz, K. M. et al. (2022). Fatigue and cognitive impairment in Post-COVID-19 Syn-drome: A systematic review and meta-analy-sis. Brain, behavior, and immunity, 101, 93-135. DOI: 10.1016/j.bbi.2021.12.020.

9. Chuang HJ, Hsiao MY, Wang TG, Liang HW. A multi-disciplinary rehabilitation approach for people surviving severe COVID-19-a case series and literature review. J Formos Med Assoc. 2022;121(12):2408-2415. doi: 10.1016/j.jfma.2022.02.002.

10. Collin, C., Wade, D. T., Davies, S., Horne, V. (1988). The Barthel ADL Index: a relia-bility study. International disability studies, 10(2), 61-63. DOI: 10.3109/09638288809164103.

11. Fernбndez-de-Las-Peсas, C., Rodrнguez-Jimйnez, J., Palacios-Ceсa, M., de-la-Llave-Rin-cуn, A. I., Fuensalida-Novo, S., Florencio, L. L., et al. (2022). Psychometric Properties of the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS in Previously Hospitalized COVID-19 Patients. International journal of environmental research and public health, 19(15), 9273. DOI: 10.3390/ijerph19159273.

12. Guo, Q., Zheng, Y., Shi, J., Wang, J., Li, G., Li, C., et al. (2020). Immediate psychological dis-tress in quarantined patients with COVID-19 and its association with peripheral inflammation: A mixed-method study. Brain, behavior, and immu-nity, 88, 17-27. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.038.

13. Nalbandian, A., Sehgal, K., Gupta, A., Madhavan, M. V., McGroder, C., Stevens, J. S., et al. (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Nature medicine, 27(4), 601-615. DOI: 10.1038/s41591-021-01283-z.

14. Olezene CS, Hansen E, Steere HK, et al. Functional outcomes in the inpatient reha-bilitation setting following severe COVID-19 infection. PLoS One. 2021;16(3):e0248824. Published 2021 Mar 31. DOI: 10.1371/journal.pone.0248824

15. Singh, S. J., Puhan, M. A., Andrianop-oulos, V., Hernandes, N. A., Mitchell, K. E., Hill, C. J., et al. (2014). An official systematic review of the European Respiratory Society/American Thoracic Society: measurement properties of field walking tests in chronic respiratory disease. The European respiratory journal, 44(6), 1447-1478. DOI: 10.1183/09031936.00150414.

16. Tseng, B. Y., Gajewski, B. J., & Kluding, P. M. (2010). Reliability, responsiveness, and validity of the visual analog fatigue scale to measure exertion fatigue in people with chronic stroke: a preliminary study. Stroke research and treat-ment, 2010, 412964. DOI: 10.4061/2010/412964.

17. Udina, C., Ars, J., Morandi, A., Vilarу, J., Cбceres, C., & Inzitari, M. (2021). Rehabilitation in adult post-COVID-19 patients in post-acute care with Therapeutic Exercise. The Journal of frailty & aging, 10(3), 297-300. DOI: 10.14283/jfa.2021.1.

18. Valenzuela, P. L., Morales, J. S., Castillo-Garcнa, A., Mayordomo-Cava, J., Garcнa-Her-moso, A., Izquierdo, et al. (2020). Effects of exer-cise interventions on the functional status of acu-tely hospitalised older adults: A systematic review and meta-analysis. Ageing research reviews, 61, 101076. DOI: 10.1016/j.arr.2020.101076.

19. Zhang, J., Lu, H., Zeng, H., Zhang, S., Du, Q., Jiang, T., et al. (2020). The differential psychological distress of populations affected by the COVID-19 pandemic. Brain, behav-ior, and immunity, 87, 49-50. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.04.031.

Размещено на Allbest.ru