Корекція функціональної симптоматики змін рухового патерну нижньої кінцівки у пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба у віддаленому післяопераційному періоді засобами фізичної терапії
Аналіз функціональної симптоматики змін рухового патерну нижньої кінцівки в пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією. Розробка програми терапії, оцінка покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти рухового патерну.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.11.2023 |
| Размер файла | 326,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Корекція функціональної симптоматики змін рухового патерну нижньої кінцівки у пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба у віддаленому післяопераційному періоді засобами фізичної терапії
Петрунів Х.В.
м. Івано-Франківськ
Анотації
Мета: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціональної симптоматики та змін рухового патерну нижньої кінцівки у пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба у віддаленому періоді після операції.
Матеріал. Обстежено 80 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 24 особи без ендопротезів суглобів, з відсутністю саркопенії. Групу порівняння склали особи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією з низьким реабілітаційним комплаєнсом щодо реабілітаційного втручання. Представники основної групи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією займались за програмою фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, масажу, кінезіологічного тейпування, корекції харчування, навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за динамікою шкал Forgotten Joint Score-12 та Knee Society Score, гоніометрією колінного суглобу, мануальним м'язовим тестуванням м'язів стегна.
Результати. У пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією виявлено функціональну симптоматику змін рухового патерну нижньої кінцівки у вигляді порушення структурного та функціонального стану колінного суглобу, контрактуру суглоба, зниження сили м'язових груп стегна. Розроблена програма фізичної терапії виявила статистичне покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти рухового патерну колінного суглоба за рахунок покращення функціонального стану колінного суглоба, збільшення його гнучкості, сили м'язів стегна, зменшення болю у порівнянні із вихідними показниками за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05); проте показників контрольної групи досягнуто не було (р>0,05). Низька реабілітаційна комплаєнтність пацієнтів групи порівняння, незважаючи на інформованість щодо ризиків поліморбідності, асоціювалась з відсутністю покращення стану через аналогічний період спостереження.
Висновки. Пацієнти похилого віку із наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.
Ключові слова: реабілітація, стареча астенія, саркопенія, геріатричні синдроми, ендопротезування суглобів нижніх кінцівок.
Abstract
Correction of functional symptoms of changes in the movement pattern of the lower extremity in elderly patients with knee joint endoprosthesis in the remote postoperative period by physical therapy
Purpose: to assess the effectiveness of the developed physical therapy program on the parameters of functional symptoms and changes in the movement pattern of the lower limb in elderly patients with knee arthroplasty in the remote period after surgical intervention.
Methods. 80 elderly people were examined. The control group consisted of 24 people without joint endoprostheses, with no signs of sarcopenia. The comparison group consisted of individuals with knee arthroplasty and sarcopenia with low rehabilitation compliance with regard to active rehabilitation intervention. Representatives of the main group with knee endoprosthesis and sarcopenia practiced according to a developed program of physical therapy, created taking into account the specifics of each comorbid condition. The program lasted 6 months; contained the following elements: therapeutic exercises, functional training, massage, kinesiotaping; dietary recommendations; patient education. The effectiveness of the program was evaluated according to the dynamics of Forgotten Joint Score-12, Knee Society Score, goniometry of the knee joint, manual muscle testing of the thigh muscles.
Results. In elderly patients with knee endoprosthesis and sarcopenia, functional symptoms of changes in the movement pattern of the lower limb in the form of a violation of the structural and functional state of the knee joint, joint contracture, and a decrease in the strength of the hip muscle groups were revealed. The developed physical therapy program revealed a statistical improvement in the condition of patients due to the influence on the components of the movement pattern of the knee joint due to the improvement of the functional state of the knee joint, improvement of its flexibility, strength of the thigh muscles, reduction of pain in comparison with the initial indicators for all the studied parameters (р<0.05); however, the indicators of the control group were not reached (p>0.05). Low rehabilitation compliance of patients in the comparison group, despite being aware of the risks of polymorbidity, was associated with a lack of improvement over a similar follow-up period.
Conclusions. Elderly patients with the consequences of total knee arthroplasty and sarcopenia require the development of physical therapy programs taking into account and correcting the specifics of each condition, the presence of physical status disorders and the risk of falling, which will increase the overall effectiveness of rehabilitation measures.
Key words: rehabilitation, senile asthenia, geriatrics, endoprosthesis of lower limb joints.
Основна частина
Вступ. Епідеміологічні дослідження свідчать про високу поширеність остеоартриту (ОА) у популяції; вік є основним фактором ризику розвитку та прогресування ОА, що пояснюється кумулятивним пошкоджуючим ефектом механічного навантаження на хрящ. Відповідно, частота ОА великих (опорних) суглобів у осіб віком від 65 років варіює від 19,2 до 50% [5]. По мірі збільшення тривалості захворювання запальні та катаболічні процеси у суглобі призводять до формування субхондрального склерозу кістки, утворення остеофітів на пізніх стадіях [6; 8].
Провідна роль у збереженні стабільності суглобів належить м'язам, які утримують тіло у фізіологічному становищі та забезпечують, поруч із зв'язками та капсулою, повноцінне моторне функціонування. Але з віком прогресують дегенеративні зміни м'язових волокон, що є основою розвитку саркопенії. У даний час саркопенія розглядається як геріатричний синдром, який характеризується прогресуючою та генералізованою втратою скелетної м'язової маси та м'язової сили [7; 12]. Вона може стати важливим компонентом OA, що сприяє порушенню мобільності людини, зниженню якості життя, втрати здатності до самообслуговування та передчасної смерті [10].
Основними причинами розвитку сарко - пенії у людей старших вікових груп віку є відсутність належної повсякденної фізичної активності, порушення харчування з формуванням білково-енергетичної недостатності, слабкість чотириголового м'яза стегна [10]. Вважається, що слабкість м'язів - розгиначів колінного суглоба підвищує ризик розвитку симптоматичного гонартрозу [10; 11]. Відповідно, м'язова дисфункція може бути не тільки наслідком хвороби, а й одним із факторів, що сприяють розвитку ОА.
Швидкість ходьби є відносно стабільним параметром упродовж зрілого віку, проте після 70 років відбувається її зниження. У людей похилого віку зміна ходи проявляється зменшенням довжини кроку, що, мабуть, обумовлено адаптацією до зниження м'язової сили та страхом падінь [1; 2; 15]. Патологічні зміни у суглобах при ОА сприяють порушенню їх функції та посиленню больових відчуттів [16]. Таким чином, м'язова слабкість, наявність больового синдрому, знижена пропріоцепція збільшують ризик розвитку OA у людей старшого віку.
Пацієнти з ОА колінного суглоба (КС) страждають від хронічного болю, порушення ходи, обмеженої рухливості. Тому актуальною соціальною та економічною проблемою є лікування та реабілітація хворих з тяжкою набутою патологією КС. Низька ефективність консервативної терапії з наступною нетривалою ремісією призвели до того, що хірургічний метод лікування ушкоджень та захворювань колінного суглоба - ендопротезування - став провідним [11]. Незважаючи на те, що ендопротезування КС забезпечує зниження больових відчуттів та покращує якість життя, після операції може не тільки зберігатися патологічна хода, але й можуть виникати труднощі під час виконання щоденних функціональних завдань [5; 6].
На сьогоднішній день існує незначна кількість робіт, присвячених вивченню функції, параметрів КС та їх відновленню у пацієнтів похилого віку у віддаленому періоді ендопротезування з врахуванням перебігу саркопенії, що зумовило актуальність виконання даної роботи.
Мета дослідження - оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціональної симптоматики та змін рухового патерну нижньої кінцівки у пацієнтів похилого віку з ендопротезом КС у віддаленому періоді після операції.
Матеріали і методи.
У процесі дослідження було обстежено 80 осіб похилого віку.
Контрольну групу (КГ) склали 13 чоловіків, 15 жінок віком 69,4±0,6 років, у яких не було здійснено операції тотального ендо - протезування (ТЕП) суглобів нижніх кінцівок, без ознак саркопенії та старечої астенії (fraity).
Групу порівняння (ГП) склали 11 чоловіків, 16 жінок похилого віку (середній вік - 68,3±0,9 років) з ТЕП КС та діагностованою саркопенією з низьким терапевтичним (реабілітаційним) комплаєнсом щодо рекомендованого за результатами первинного обстеження активного реабілітаційного втручання. Вони були інформовані щодо ускладнень та ризиків саркопенії та некорегованих реабілітацією змін рухового стереотипу внаслідок ТЕП; також їм була надана інформація щодо оптимальних величин фізичного навантаження для осіб похилого віку [2] та нормалізації харчування згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я [14].
Основну групу (ОГ) склали 9 чоловіків, 16 жінок похилого віку (середній вік - 70,3±0,5 років) з ТЕП КС та діагностованою саркопенією з високим рівнем терапевтичного (реабілітаційного) альянсу щодо рекомендованого за результатами первинного обстеження активного реабілітаційного втручання. Для них була розроблена та впроваджена програма фізичної терапії (ФТ), ефективність якої представлена у даному дослідженні.
Критерії включення у дослідження: похилий вік за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я (60-75 років); мінімум 1 рік після операції первинного ТЕП КС; показання до ТЕП КС - зміни, асоційовані з ОА КС; операція ТЕП КС виконана після досягнення нижньої вікової межі похилого віку (не молодше 60 років); саркопенія як поєднаний із геріатричним синдромом старечої астенії стан, діагностована за результатами китичної динамометрії диференційовано чоловіків та жінок згідно критеріїв European Working Group on Sarcopenia in Older People (EWGSOP) [7]; згода на активну участь у виконанні рекомендованих відновних втручань та / або обстежень.
Критерії виключення: ТЕП КС, виконане у молодому або середньому віці; ТЕП КС внаслідок травми КС, ревматоїдного артриту, тощо; ускладнений перебіг післяопераційного періоду (інфекція ендопротезу, перелом кістки, вивих ендопротезу, тощо); наявність важкої соматичної супутньої патології (зокрема, онкологічна патологія, ниркова недостатність, важка серцева недостатність, деменція важкого ступеня); загострення наявної хронічної патології на момент дослідження; наявність у неоперованому КС рентгенологічних ознак ОА 3 ступеня та вище; невідповідність критеріям дослідження.
Розроблена програма фізичної терапії тривала 6 місяців (тривалість зумовлена необхідністю комплексної корекції саркопенії); містила наступні елементи: терапевтичні вправи, функціональне тренування, масаж нижніх кінцівок та попереку, кінезіологічне тейпування оперованих кінцівок (чотириголового м'яза стегна, коліна); рекомендації щодо харчування; навчання пацієнтів. Її метою було: корекція явищ порушення рухового стереотипу як наслідку ТЕП КС, нівелювання явищ саркопенії як на рівні її рухових проявів, так і на рівні етіопатогенезу цього геріатричного стану; полегшення виконання активностей повсякденного життя, покращення психоемоційного стану, та - як результат - покращення якості життя.
Основою кінезітерапії як основного метода, який впливав на м'язову дисфункцію, було виконання терапевтичних вправ різної спрямованості, відпрацювання навичок нормального рухового стереотипу та ходи на платформах для функціонального тренування «PROCEDOS PLATFORM 9™ Pro» та «PROCEDOS WALL9» [13]. Реабілітаційні рухові заняття проводились тричі на тиждень; упродовж першого місяця - очно, другого - четвертого місяців - у гібридному форматі (очно та самостійно), шостого - самостійно з періодичним очним контролем.
У програмі фізичної терапії хворі проходили курси масажу: загального, нижніх кінцівок та спини, метою яких було покращення кровопостачання та трофіки м'яких тканин для прискорення подолання м'язової слабкості; покращення еластичності м'язів, зв'язок, сухожилків; зменшення неприємних відчуттів після реабілітаційних тренувань; покращення психоемоційного стану.
З метою зниження ризиків нестабільності оперованого КС, покращення пропріоцепції за рахунок додаткової стимуляції м'яких тканин проводили кінезіологічне тейпування чотириголового м'яза стегна та передньо - бокових поверхонь КС.
Рекомендації щодо харчування були складені з врахуванням особливостей потреб осіб старших вікових груп з саркопенією: збільшити вживання білка до 1-1,5 г на кг тіла, додатково вживати вітамін Д або отримувати природню або штучну інсоляцію; збільшити вживання овочів та фруктів. Для покращення комплаєнтності допомагали обрати продукти з представленими характеристиками, що були доступними по ціні та відповідали особистим уподобанням.
Навчання пацієнтів полягало у навчанні самостійного відтворення вправ у домашніх умовах, самоконтролі стану з позицій безпеки реабілітаційного тренування та ефективності занять; створення безпечного середовища для профілактики ризиків падіння; навчання принципам харчування. Намагалися виробити у пацієнтів цілісний усвідомлений підхід до свого здоров'я, якого вони могли б дотримуватись самостійно упродовж тривалого часу.
Обрані методи обстеження осіб похилого віку характеризували функціональний статус нижньої кінцівки; обстеження проводили до та після впровадження програми фізичної терапії.
Розпитування за Шкалою «Забутого суглоба» Forgotten Joint Score-12 (FJS-12) проводили з метою суб'єктивного само - оцінювання пацієнтами стану функціонування свого суглобу [4]. Шкала складається з 12 запитань, що оцінюються від 0 до 4 балів, присвячених «відчуванню» штучного суглоба під час виконання різних дій, пов'язаних з активностями повсякденного життя.
Тестування за Шкалою оцінки товариства колінного суглоба KSS (Knee Society Score) дало інформацію щодо об'єктивного та суб'єктивного стану колінного суглобу. Шкала складається з двох розділів - бали стану коліна та функціональні бали. Кількість балів оцінюється за критеріями: відмінний - 85-100 балів, хороший - 70-84 балів, задовільний - 60-69 балів, незадовільний менше 60 балів [9].
Для визначення ступеня обмеження рухів у КС проводили гоніометрію КС.
Для характеристики м'язових груп, які приймають участь у рухах КС проводили мануальне м'язове тестування (ММТ), результат оцінювали на п'ятибальною шкалою Ловет.
Дослідження проводилося з урахуванням принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини в якості об'єкта дослідження». У всіх включених у дослідження осіб було отримано інформовану згоду на участь у ньому. Протокол дослідження було обговорено та затверджено на засіданні комісії з біоетики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, рішенням якої воно було схвалено.
З метою досягнення цілей та завдань, поставлених у дослідженні, всі отримані у результаті обстеження пацієнтів дані були підсумовані й оброблені статистичними методами дослідження. Це дозволило систематизувати, узагальнити, отримані результати. Обробка даних (розрахунок середнього арифметичного значення (x) та середнього квадратичного відхилення (S); оцінка достовірності отриманих показників за критерієм Стьюдента) проводилася за допомогою пакету статистичних програм Microsoft Ехсеї 6.0. Критичний рівень значимості при перевірці статистичних гіпотез у даному дослідженні приймали рівним 0,05.
Первинне обстеження осіб похилого віку з руховими наслідками ТЕП КС, що перебігають на фоні саркопенії, з ендопротезом КС виявило у них порушення рухового патерну нижньої кінцівки, залишкові явища контрактури КС, ознаки слабкості м'язів стегна, ознаки незначної нестабільності ендопро - теза, ускладнення при виконанні активностей, пов'язаних із переміщенням та рівновагою.
При розпитуванні пацієнтів встановлено, що при первинному обстеженні наявність суб'єктивних та об'єктивних ознак неповного відновлення функції КС не дозволяла повністю «забувати» про наявність суглоба під час виконання різних функціональних активностей, що визначено за результатами Шкали «забутого суглоба» FJS-12 (рис. 1).
Однією з особливостей специфічного рухового паттерну у обстежених хворих було обмеження амплітуди рухів КС (статистично значуще відносно середнього показника обох КС у неоперованих осіб), зумовлене наявністю контрактурою змішаного ґенезу (зокрема, м'язового) та особливостями будови ендопротезу (рис. 2). Обмеження амплітуди згинання КС погіршує опорну функцію оперованої кінцівки, негативно впливає на стереотип ходи, збільшує ризик падіння, зменшує загальну мобільність, отже, сприяє посиленню саркопенії.
Ще одним фактором, який негативно впливає на функціонування оперованої кінцівки, була слабкість м'язових груп, які приймають участь у рухах КС, в першу чергу - чотириголового м'язу стегна. У процесі дослідження було виявлено статистично значуще зниження сили як групи згиначів КС (напівсухожилковий м'яз, напівперетинчастий м'яз, двоголовий м'яз стегна) та і розгинача КС (чотириголовий м'яз стегна) у пацієнтів з ендопротезом КС у порів-нянні з неоперованими пацієнтам (рис. 3). Зниження сили м'язів свідчить про погіршення опорної функції кінцівки, порушує функцію ходи. У поєднанні з контрактурою такі зміни значно погіршують функціональні характеристики КС та руховий патерн нижньої кінцівки. Слабкість чотириголового м'яза стегна, що відіграє визначальну роль у функціонуванні КС, є наслідком оперативного втручання, а також свідченням саркопенії.
Рис. 1. Динаміка стану самооцінювання стану КС за FJS-12 (бали) у осіб похилого віку з наслідками ТЕП КС під впливом ФТ (° - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами при первинному / до ФТ та повторному / після ФТ обстеженнях; ? - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами ГП та ОГ)
Рис. 2. Динаміка результатів вимірювання амплітуди згинання оперованого суглоба (градуси) у осіб похилого віку з наслідками ТЕП КС під впливом ФТ (* - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами КГ та ГП, ОГ;° - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами при первинному / до ФТ та повторному / після ФТ обстеженнях; ? - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами ГП та ОГ)
Рис. 3. Динаміка результатів ММТ при рухах у КС (бали) у осіб похилого віку з наслідками ТЕП КС під впливом ФТ (* - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами КГ та ГП, ОГ;° - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами при первинному / до ФТ та повторному / після ФТ обстеженнях; ? - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами ГП та ОГ)
патерн ендопротез суглоб саркопенія
Визначення стану КС за KSS за підшкалою оцінювання стану коліна показало, що оперована кінцівка характеризувалась наявними станами болю, порушення стабільності та обмеження амплітуди рухів, що свідчило про наявність згинальної контрактури, дефіцит розгинання та відхилення від осі кінцівки, незначну нестабільність суглоба (табл. 1).
Функціональні можливості оцінювали за визначенням довжини дистанції пересування та ходьби сходами з врахуванням використання додаткових засобів опори. За цими параметрами обстежені пацієнти також мали ускладнення при виконанні, незважаючи на тривалий час, який пройшов від моменту ТЕП КС (табл. 1).
За результатами первинного обстеження представники ГП та ОГ були співставимими, оскільки їх результати статистично значуще не відрізнялись між собою (р>0,05). Це дало можливість проводити наступне дослідження, спрямоване на корекцію виявлених ознак.
Повторне обстеження пацієнтів з наслідками ТЕП КС після впровадження програми фізичної терапії показало наступний результат.
При повторному обстеженні за результатом FJS-12 визначено покращення стану ОГ на 63% (р<0,05 відносно вихідного результату) - пацієнти «забували» про існування суглобу, тобто не виникало суб'єктивних скарг при виконанні різнопланових активностей (рис. 1).
Впровадження програми фізичної терапії покращило гнучкість КС у пацієнтів ОГ на 12% (р<0,05 відносно вихідного результату), що свідчило про збільшення еластичності параартикулярних тканин КС (рис. 2), хоча нормалізації згинання не було досягнуто (р<0,05 відносно КГ).
Активні вправи в рамках програми фізичної терапії вправи сприяли покращенню сили м'язів стегна та, відповідно, зменшенню явищ саркопенії: за ММТ збільшення сили згиначів КС становило 38,3%, розгиначів - 25,3% (рис. 3).
Покращення функціональної симптоматики КС було узагальнено за результатами виконання тестів KSS: відбулось статистично значуще покращення відносно вихідного показника за всіма показниками підшкали балів коліна та функціональних балів (табл. 1), що свідчило про покращення м'язового контролю навколосуглобових тканин, зменшення контрактури, покращення показників ходи.
Таблиця 1. Динаміка результатів виконання тестів KSS особами похилого віку з наслідками ТЕП КС під впливом програми ФТ (X± S)
|
Підшкала, бали |
ГП (n=27) |
ОГ (n=25) |
|||
|
Перше обстеження |
Повторне обстеження |
До ФТ |
Після ФТ |
||
|
1. Бали стану коліна |
|||||
|
біль |
31,67±1,50 |
33,52±1,67 |
34,20±1,71 |
45,20±1,18°^ |
|
|
амплітуда рухів |
18,04±0,36 |
18,26±0,34 |
17,76±0,43 |
20,68±0,33°^ |
|
|
дефіцит активного розгинання |
-10,37±0,87 |
10,93±0,91 |
-10,20±0,96 |
-4,50±0,73°^ |
|
|
згинальна контрактура |
-8,00±0,86 |
-8,30±0,83 |
-7,44±0,78 |
-3,72±0,51°^ |
|
|
вісь (варус та вальгус) |
-3,89±0,58 |
-4,11±0,59 |
-4,20±0,59 |
-2,64±0,39°^ |
|
|
стабільність передньо - задня |
-3,33±0,59 |
-3,70±0,56 |
-3,00±0,57 |
-1,60±0,47°^ |
|
|
стабільність передньо - бокова |
-2,04±0,47 |
2,41±0,55 |
-2,20±0,50 |
-1,20±0,43°^ |
|
|
2. Функціональні бали |
|||||
|
ходьба |
40,00±0,17 |
39,63±1,33 |
42,40±1,30 |
46,80±0,93°^ |
|
|
додаткова опора |
-1,30±0,42 |
-1,67±0,52 |
-1,20±0,43 |
-0,40±0,27°^ |
|
|
хода по сходах |
35,56±1,47 |
36,11±1,91 |
35,60±1,58 |
47,00±1,20°^ |
|
|
Результат |
74,26±1,83 |
74,07±2,27 |
76,80±2,06 |
93,40±1,54°^ |
Примітки:° - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами при первинному / до ФТ та повторному / після ФТ обстеженнях;
? - р<0,05 - статистично значуща різниця між відповідними параметрами ГП та ОГ
За усіма досліджуваними даними при повторному обстеженні особи ОГ показали статистично значуще покращення відносно вихідного показника (р<0,05) та повторних параметрів ГП (р<0,05), не досягнувши нормалізації за абсолютними цифровими показниками тестів, що стверджує необхідність довготривалої корекції явищ саркопенії та рухових наслідків ТЕП КС.
При повторному обстеженні осіб ГП, які характеризувались низьким рівнем терапевтичної комплаєнтності, встановлено, що позитивної динаміки у їх стані за всіма досліджуваними показниками не відбулося (р>0,05 відносно вихідних даних). Це свідчить про те, що, незважаючи на інформованість щодо ризиків саркопенії та відсутності регулярної рухової реабілітації, спрямованої на наслідки ТЕП КС, ці пацієнти не виконували наданих рекомендацій або виконували їх несистематично або у неповному обсязі.
Дискусія.
Незважаючи на значні успіхи сучасної ортопедії, ушкодження та захворювання великих суглобів дотепер залишаються однією з найбільш значущих проблем медицини та суспільства. Зокрема, важливою проблемою залишається лікування та реабілітація хворих з патологією КС [8; 10]. Значна поширеність захворювань та травм КС, стійкість порушення його функцій супроводжується тривалою втратою працездатності, що перетворює це питання на найважливішу проблему охорони здоров'я та соціального забезпечення [11].
Однією з основних цілей сучасної ортопедичної реабілітації є покращення якості життя людини, що особливо актуально щодо дегенеративно-дистрофічних захворювань колінних суглобів [8]. Єдиним методом, що дає можливість швидко відновити функціональні здатності КС, особливо у хворих похилого та старечого віку, є ендопротезування [11].
Вважаємо основною метою реабілітації хворих з функціональною симптоматикою змін рухового патерну нижньої кінцівки у пацієнтів з ендопротезом КС є покращення фізичного функціонування пацієнта, подолання залежностей у повсякденному житті та збільшення автономності людини старших вікових груп. Відповідно, вирішення даних завдань у нашому дослідженні було пов'язане зі збільшенням сили м'язів стегна, які приймають участь у рухах КС, зменшенням болю, покращенню гнучкості КС, покращенням функціонального стану КС у процесі виконання рухових навантажень [5; 15].
Спираючись на дані літератури [7; 15] та власний досвід, вважаємо, що при виявленні у пацієнта ознак саркопенії потрібно створити оптимальні умови підтримки його функціонального статусу, автономності та якості життя. Головний принцип терапії геріатричних синдромів, зокрема, пов'язаних з руховими функціями, - довготривалість; відновне втручання має включати комплексну підтримку м'язової тканини (кінезітерапія, дієта, прийом певних мікронутрієнтів), що доповнює результати інших авторів [1; 2; 8].
Висновки.
1. У пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією виявлено функціональну симптоматику змін рухового патерну нижньої кінцівки у вигляді порушення структурного та функціонального стану колінного суглобу (за даними KSS та FJS-12), контрактуру КС (за гоніометрією), зниження сили м'язових груп згиначів та розгиначів стегна (за ММТ).
2. Розроблена програма фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування на платформах «PROSEDOS», терапевтичних вправ, масажу, кінезіологічного тейпування, корекції харчування, навчання пацієнтів виявила статистичне покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти рухового патерну колінного суглоба за рахунок покращення функціонального стану колінного суглоба, покращення його гнучкості, сили м'язів стегна, зменшення болю у порівнянні із вихідними показниками за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05); проте показників контрольної групи досягнуто не було (р>0,05).
3. Низька реабілітаційна комплаєнтність пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією, незважаючи на інформованість щодо ризиків цієї полімор - бідності, асоціювалась з відсутністю покращення стану через аналогічний період спостереження.
4. Пацієнти похилого віку із наслідками тотального ендопротезування колінногосуглоба та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, наявності порушень рухового патерну нижньої кінцівки, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.
Література
1. Дідоха І.В., Аравіцька М.Г. Вплив засобів фізичної терапії на рівень кінезіофобії, соматичні маркери саркопенії та показники ризику падіння у осіб похилого віку з хворобою Паркінсона. Art of Medicine. 2021. 2 (18). С. 50-58. DOI: 10.21802/artm.2021.2.18.50
2. Коваль Н.П., Аравіцька М.Г. Ефективність корекції показників ризику падіння та фізичного статусу в осіб похилого віку з старечою астенією та метаболічним синдромом засобами фізичної терапії. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. 5 (6). С. 282-291. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.282
3. American College of Sports Medicine. ACSM's guidelines for exercise testing and prescription (10th ed.). Philadelhia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2018.
4. Behrend H, Giesinger K, Giesinger JM, Kuster MS. The «forgotten joint» as the ultimate goal in joint arthroplasty: validation of a new patient-reported outcome measure. J Arthroplasty. 2012. 27 (3). Р 430-436.e1. DOI: 10.1016/j.arth.2011.06.035
5. Biggs PR, Whatling GM, Wilson C, et al. Which osteoarthritic gait features recover following total knee replacement surgery? PLoS One. 2019. 14 (1). Р e0203417. doi: 10.1371/ journal.pone.0203417
6. Canovas F, Dagneaux L. Quality of life after total knee arthroplasty. Orthop Traumatol Surg Res. 2018. 104 (1S). S41-S46. doi:10.1016/j. otsr.2017.04.017
7. Fernandes LV, Paiva AEG, Silva ACB, et al. Prevalence of sarcopenia according to EWGSOP1 and EWGSOP2 in older adults and their associations with unfavorable health outcomes: a systematic review. Aging Clin Exp Res. 2022. 34 (3). Р.505-514. doi:10.1007/ s40520-021-01951-7
8. Hurley M, Dickson K, Hallett R, et al. Exercise interventions and patient beliefs for people with hip, knee or hip and knee osteoarthritis: a mixed methods review. Cochrane Database Syst Rev. 2018. 4 (4). CD010842. doi:10.1002/14651858.CD010842.pub2
9. Didokha, I.V., Aravitska M.G. (2021.) Vplyv zasobiv fizychnoyi terapiyi na riven kin - eziofobiyi, somatychni markery sarkopeniyi ta pokaznyky ryzyku padinnya u osib pokhylogo viku z khvoroboyu Parkinsona [Effects of physical therapy on the level of kinesiophobia, somatic markers of sarcopenia and indicators of fall risk in elderly persons with Parkinson's disease]. Art of Medicine. 2021,; 2 (18), 50-58. DOI:10.21802/ artm.2021.2.18.50. [in Ukrainian]
10. Koval, N., Aravitska, M. (2020). Efek - tyvnist korektsiyi pokaznykiv ryzyku padinnya ta fizychnoho statusu v osib pokhyloho viku z stare - choyu asteniyeyu ta metabolichnym syndromom zasobamy fizychnoyi terapiyi [Effect of physical therapy on fall-risk and physical status in older adults with frailty and metabolic syndrome]. Ukr Zh Med Biol Sportu. 2020, 5 (6), 282-91. https:// doi.org/10.26693/jmbs05.06.282 [in Ukrainian]
11. American College of Sports Medicine. ACSM's guidelines for exercise testing and prescription (10th ed.). Philadelhia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2018.
12. Behrend, H., Giesinger, K., Giesinger, J.M., & Kuster, M.S. (2012). The «forgotten joint» as the ultimate goal in joint arthroplasty: validation of a new patient-reported outcome measure. The Journal of arthroplasty, 27 (3), 430-436.e1. https://doi.org/10.1016/j.arth.2011.06.035
13. Biggs, P R., Whatling, G.M., Wilson, C., Metcalfe, A.J., & Holt, C.A. (2019). Which osteoarthritic gait features recover following total knee replacement surgery?. PloS one, 14 (1), e0203417. https://doi.org/10.1371/ journal.pone.0203417
14. Canovas, F., & Dagneaux, L. (2018). Quality of life after total knee arthroplasty. Orthopaedics & traumatology, surgery & research: OTSR, 104 (1S), S41-S46. https://doi. org/10.1016/j.otsr.2017.04.017
15. Canovas, F., & Dagneaux, L. (2018). Quality of life after total knee arthroplasty. Orthopaedics & traumatology, surgery & research: OTSR, 104 (1S), S41-S46. https://doi. org/10.1016/j.otsr.2017.04.017
16. Insall JN, Dorr LD, Scott RD, Scott WN. Rationale of the Knee Society clinical rating system. Clin Orthop Relat Res. 1989. (248). 13-14.
17. Katz JN, Arant KR, Loeser RF. Diagnosis and Treatment of Hip and Knee Osteoarthritis: A Review. JAMA. 2021. 325 (6). Р 568-578
18. Learmonth ID, Young C, Rorabeck C. The operation of the century: total hip replacement. Lancet. 2007.370 (9597). Р 1508-1519
19. Naseeb MA, Volpe SL. Protein and exercise in the prevention of sarcopenia and aging. Nutr Res. 2017. 40:1-20. doi:10.1016/j. nutres.2017.01.001
20. PROSEDOS. Powered by Gray's Institute [web source]. Retrieved from: https:// procedos.com/
21. WHO. Healthy diet [web source]. Retrieved from: https://www.who.int/news - room/fact-sheets/detail/healthy-diet
22. Zhao H, Cheng R, Song G, et al. The Effect of Resistance Training on the Rehabilitation of Elderly Patients with Sarcopenia: A MetaAnalysis. Int J Environ Res Public Health. 2022. 19 (23). 15491. doi:10.3390/ijerph192315491
23. Hurley, M., Dickson, K., Hallett, R., Grant, R., Hauari, H., Walsh, N., Stansfield, C., & Oliver, S. (2018). Exercise interventions and patient beliefs for people with hip, knee or hip and knee osteoarthritis: a mixed methods review. The Cochrane database of systematic reviews, 4 (4), CD010842. https://doi.org/10.1002/14651858. CD010842.pub2
24. Insall, J.N., Dorr, L.D., Scott, R.D., & Scott, W.N. (1989). Rationale of the Knee Society clinical rating system. Clinical orthopaedics and related research, (248), 13-14.
25. Katz, J.N., Arant, K.R., & Loeser, R.F. (2021). Diagnosis and Treatment of Hip and Knee Osteoarthritis: AReview. JAMA, 325 (6), 568-578. https://doi.org/10.1001/jama.2020.22171
26. Learmonth, I.D., Young, C., & Rora - beck, C. (2007). The operation of the century: total hip replacement. Lancet (London, England), 370 (9597), 1508-1519. https://doi. org/10.1016/S0140-6736 (07) 60457-7
27. Naseeb, M.A., & Volpe, S.L. (2017). Protein and exercise in the prevention of sar - copenia and aging. Nutrition research (New York, N.Y.), 40, 1-20. https://doi.org/10.1016/j. nutres.2017.01.001
28. PROSEDOS. Powered by Gray's Institute [web source]. Available from: https://proce - dos.com/
29. WHO. Healthy diet [web source]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact - sheets/detail/healthy-diet
30. Zhao, H., Cheng, R., Song, G., Teng, J., Shen, S., Fu, X., Yan, Y., & Liu, C. (2022). The Effect of Resistance Training on the Rehabilitation of Elderly Patients with Sarcopenia: A Meta-Analysis. International journal of environmental research and public health, 19 (23'), 15491. https://doi.org/10.3390/ijerph192315491
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Частота ушкоджень колінного суглоба як складної та важливої системи опорно-рухового апарату. Ушкодження тканин суглоба, що виникають внаслідок взаємодії суглоба з травмуючим агентом. Реактивний запальний процес - травматичний артрит ушкодженої кінцівки.
автореферат [66,6 K], добавлен 09.03.2009Аналіз вікового аспекту суїцидальних дій. Зростання числа суїцидентів похилого віку з психічними розладами непсихотичного рівня. Дослідження суїцидальної поведінки у хворих похилого віку та оптимізування психіатричної допомоги даній категорії пацієнтів.
автореферат [64,0 K], добавлен 21.02.2009Основні принципи комплексного обстеження пацієнтів з контрактурою нижньої щелепи. Поява обмежень рухливості нижньої щелепи. Проведення аускультації суглоба за допомогою фонендоскопа. Обстеження хворих з патологією скронево-нижньощелепного суглобу.
презентация [2,6 M], добавлен 04.12.2023Пошкодження менісків колінного суглоба як один з найбільш поширених видів патології опорно-рухового апарату спортсменів. Фізична реабілітація для покращення якості та прискорення відновлення хворих при ушкодженні менісків після хірургічного лікування.
курсовая работа [278,3 K], добавлен 02.04.2012Обгрунтування та аналіз ефективності застосування лікувальної фізичної культури, масажу, кінезіотейпування та фізіотерапії осіб після ампутації нижньої кінцівки на рівні гомілки. Дослідження та характеристика проблеми реабілітації осіб після ампутації.
статья [22,8 K], добавлен 24.04.2018Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Етіологія і патогенез захворювань опорно-рухового апарату у дітей, сколіози. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування методів фізичної реабілітації з метою лікування дефектів ОРА. Корегуюча гімнастика та масаж для виправлення порушення постави.
дипломная работа [596,2 K], добавлен 20.11.2014Ревматоїдний артрит на сучасному етапі розвитку медицини в Україні. Хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини з прогресуючим ураженням суглобів за типом симетричного ерозивно-деструктивного артриту. Відновлення втраченої функції кінцівки.
автореферат [36,4 K], добавлен 12.03.2009Зміни функціонального стану ЦНС пацієнтів, які перенесли критичні стани, використовуючи омегаметрію. Розробка способів прогнозування несприятливого перебігу критичних станів і післяреанімативного періоду, використання методики нейропротекторної терапії.
автореферат [37,9 K], добавлен 10.04.2009Проблеми ідентифікації громадян України за стоматологічним статусом. Аналіз існуючих підходів до класифікації та систематизації змін стоматологічного статусу з урахуванням можливостей реабілітації пацієнтів із наявними порушенням зубо-щелепового апарату.
статья [18,4 K], добавлен 22.02.2018Аналіз даних якості життя хворих після пахвинної алогерніопластики у віддаленому післяопераційному періоді. Зменшення впливу запальної реакції на структури пахвинного каналу та репродуктивні органи за рахунок попередження контакту полімерного імплантату.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Тенденції розвитку реконструктивно-відновних методів лікування хворих з пошкодженнями кистьового суглоба. Методика компресійного остеосинтезу і заміщення дефектів човноподібної кістки геометрично подібним ендопротезом. Комплексне відновне лікування.
автореферат [40,6 K], добавлен 29.03.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Розвиток опороно-рухового апарату у дітей: період новонародженості і грудного віку, переддошкільний та дошкільний період. Рахіт та його профілактика. Плоскостопість, порушення постави, сколіоз. Дитячий травматизм та головні особливості його профілактики.
презентация [548,3 K], добавлен 23.10.2014Вплив поетапних диференційованих методів лікування невропатії лицьового нерва на клініко-неврологічний та нейрофізіологічний статус, стан гемодинаміки, реґіонарного кровообігу, метаболічних показників крові осіб похилого віку. Розробка методів корекції.
автореферат [33,8 K], добавлен 21.03.2009Етіологія та патогенез синдрому Барре-Льєу, підтверджений шляхом клінічних обстежень та лабораторних тестів. Проведення фізичної терапії при захворюваннях нервової системи. Методи реабілітаційного обстеження хворого, алгоритм програми фізичної терапії.
отчет по практике [622,0 K], добавлен 09.10.2023Структура статевої онкологічної захворюваності чоловіків України. Методи лікування раку легень: радикальні хірургічні операції - лобектомія та пульмонектомія. Розробка та апробація програми фізичної реабілітації чоловіків у післяопераційному періоді.
автореферат [62,9 K], добавлен 26.01.2009Використання активної хірургічної тактики при лікуванні хворих похилого та старечого віку з виразковими гастродуоденальними кровотечами. Ефективність застосування малоінвазивних ендоскопічних методик гемостазу. Особливості клінічного перебігу виразок.
автореферат [70,4 K], добавлен 29.03.2009Рівень секреторної активності слинних залоз у пацієнтів до і після протезування знімними зубними протезами. Деякі показники гомеостазу ротової порожнини в людей з зниженою функціональною активністю слинних залоз. Рецептура гелю, що коригує слиновиділення.
автореферат [49,2 K], добавлен 18.03.2009Лікарняні зупинки кровообігу. Вчасне розпізнавання пацієнтів у критичному стані. Основні критерії виклику реанімаційної бригади. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Проведення вчасної дефібриляції та післяреанімаційного лікування пацієнтів.
презентация [1,2 M], добавлен 08.09.2015
