Оцінка ефективності впливу засобів фізичної терапії на динаміку астено-депресивних проявів у жінок після абдомінального пологорозрішення

Мета: визначення ефективності засобів фізичної терапії у жінок після абдомінального пологорозрішення за динамікою астено-депресивних проявів.

Матеріал. Обстежено 45 жінок віком 23,7±1,2 роки, у пізньому післяпологовому періоді після абдомінального пологорозрішення (кесарів розтин). Групу порівняння склали 23 жінки, які відновлювались упродовж післяпологового періоду самостійно, згідно загальних рекомендацій. Основну групу склали 22 жінок, які упродовж пізнього післяпологового періоду (1,5 місяці) проходили програму фізичної терапії (заняття із використанням дихальних вправ та вправ йоги, пілатесу для м'язів спини, живота, верхніх та нижніх кінцівок, терапевтичних вправ для загального зміцнення організму, збільшення сили, гнучкості, витривалості; загальний масаж; сеанси аутогенного тренування за Шульцем). Стан жінок оцінювали за результатами Edinburgh Postnatal Depression Scale, Fatigue Аssessment Scale, Fatigue Severity Scale, Epworth sleepiness scale,.

Результати. При первинному обстеженні у всіх жінок після абдомінального пологорозрішеня було виявлено ознаки депресивних розладів, підвищену втому, виражену сонливість. При повторному обстеженні жінки основної групи за всіма досліджуваними параметрами виявили статистично значуще кращий результат (р<0,05) відносно вихідних параметрів: за Edinburgh Postnatal Depression Scale - на 42,6%, Fatigue Assessment Scale - на 51,8 %, Fatigue Severity Scale - на 36,2%, Epworth sleepiness scale - на 45,2%, що можна пов'язати із зменшенням фізичної слабкості внаслідок застосування програми фізичної терапії, а також безпосереднім позитивним впливом фізичної активності на психоемоційний стан. Всі результати були статистично значуще (р<0,05) кращими відповідних параметрів жінок групи порівняння, які відновлювались самостійно (відповідно - 22,1%, 28,7%, 15,4%, 42,5%).

Висновки. Враховуючи етіопатогенез та клінічний перебіг післяпологових депресивних станів, що, зокрема, включають астенічну складову, застосування засобів фізичної терапії є обґрунтованим у процесі відновлення жінок у післяпологовому періоді після абдомінального пологорозрішення для покращення їх психоемоційного стану, зниження відчуття втоми та слабкості, зменшення сонливості.

Ключові слова: реабілітація, фізична терапія, післяпологовий період, кесарів розтин, абдомінальне пологорозрішення.

ASSESSMENT OF THE EFFECTIVENESS OF THE EFFECT OF PHYSICAL THERAPY ON THE DYNAMICS OF ASTHENO-DEPRESSIVE MANIFESTATIONS IN WOMEN AFTER ABDOMINAL DELIVERY

Purpose: Resume. Purpose: to determine the effectiveness of physical therapy in women after abdominal delivery according to the dynamics of astheno-depressive manifestations.

Material. 45 women aged 23.7±1.2 years, in the late postpartum period after abdominal delivery (caesarean section) were examined. The comparison group consisted of 23 women who recovered during the postpartum period on their own, according to general recommendations. The main group consisted of 22 women who during the late postpartum period (1.5 months) underwent a physical therapy program (classes using breathing exercises and yoga exercises, Pilates exercises for the muscles of the hack, abdomen, upper and lower limbs, therapeutic exercises for general strengthening body, increasing strength, flexibility, endurance; general massage; autogenic training sessions according to Schultz). The condition of women was evaluated according to the results of the Edinburgh Postnatal Depression Scale, Fatigue Assessment Scale, Fatigue Severity Scale, Epworth sleepiness scale.

Results. During the initial examination, signs of depressive disorders, increased fatigue, and severe drowsiness were found in all women after cesarean section. During the re-examination, the women of the main group showed a statistically significantly better result (p<0.05) compared to the initial parameters for all the studied parameters: according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale - by 42.6%, Fatigue Assessment Scale - by 51.8%, Fatigue Severity Scale - by 36.2%, Epworth sleepiness scale - by 45.2%, which can be associated with the reduction of physical weakness due to the use of the physical therapy program, as well as the direct positive effect of physical activity on the psycho-emotional state. All results were statistically significantly (p<0.05) better than the corresponding parameters of women in the comparison group who recovered independently (22.1%, 28.7%, 15.4%, 42.5%, respectively).

Conclusions. Taking into account the etiopathogenesis and clinical course of postpartum depressive states, which, in particular, include an asthenic component, the use of physical therapy is justified in the process of recovery of women in the postpartum period after abdominal delivery to improve their psycho-emotional state, reduce the feeling of fatigue and weakness, and reduce drowsiness.

Key words: rehabilitation, physical therapy, postpartum period, caesarean section, abdominal delivery.

Вступ. Вагітність, пологи та ранній післяпологовий період розглядаються фахівцями в галузі перинатальної медицини як стан високого стресового навантаження, що може бути причиною формування різних психопатологічних проявів: від короткочасних неглибоких тривожних або депресивних епізодів до виражених психотичних порушень, що набувають стійкого характеру [6, 10]. Найбільш поширеною є депресивна симптоматика, що спонтанно розвивається у перші дні після народження дитини [4, 7]. Враховуючи досить широку поширеність післяпологових депресивних розладів, яка, за різними даними, становить від 8 до 17,5 % [4, 7, 10], можна констатувати, що ця проблема є актуальною для сучасної медичної практики.

Післяпологовий депресивний розлад характеризується такими основними симптомо- комплексами: емоційним (тривале зниження настрою, ангедонія, сльозливість, тощо), когнітивним (утруднення у прийнятті рішень, невпевненість у своїх вчинках та ін.) та соматичним (зниження загальної активності, анергія, зміна харчової поведінки, тощо) [7, 10]. Основні прояви післяпологової депресії пригніченість, зневіра, порушення сну та апетиту, відсутність позитивних емоцій, пов'язаних з народженням дитини, та негативні прогнози щодо життєвих перспектив [2, 14]. Такий стан істотно знижує якість життя жінки, негативно впливає на характер її стосунків з дитиною, погіршуючи якість емоційного контакту, комунікації та турботи [4].

Фізична астенізація у період післяпологового відновлення це досить часте самостійне або пов'язане з післяпологовою депресією явище, що викликається численними чинниками. Насамперед, до них можна віднести фізіологічні процеси відновлення організму та гормональні перебудови у ньому, зокрема, пов'язані з лактацією. У цьому періоді можуть виникати епізоди підвищеної температури, напади слабкості та пітливості. Ще одним фактором формування астенії може ставати розвиток анемії, що може виникати у ході операції кесаревого розтину, при післяпологових кровотечах або внаслідок крововтрати у процесі фізіологічних пологів. При суттєвому зниженні кількості гемоглобіну відбувається формування гіпоксії, що формує непритомність зі слабкістю та запамороченнями [4, 6]. У період виношування плода об'єм циркулюючої крові зростає, що відображається безпосередньо на рівні артеріального тиску та на роботі серця. Після пологів показники цієї системи досить різко повертаються до фізіологічних потреб, що може позначатися на загальному самопочутті та завдає дискомфорту. Астенія, у свою чергу, може сприяти розвитку післяпологової депресії. Відповідно, жінки, які перенесли кесарів розтин, мають більше факторів ризику виникнення післяпологової депресії та фізичної астенізації [7].

Розглядаючи питання корекції ознак післяпологових астено-депресивних станів, слід зазначити, більшість жінок із зазначеною патологією здійснюють природне вигодовування новонароджених. Медикаментозні препарати (антидепресанти, тощо) здатні проникати в грудне молоко та негативно впливати на дитину, що обмежує можливості фармакотерапії післяпологових депресій [4]. З урахуванням цієї обставини, а також зважаючи на те, що у більшості випадків депресивні розлади післяпологового періоду протікають на непсихотичному рівні, доцільно використовувати інші методи покращення психоемоційного стану жінок, зокрема фізичну терапію для корекції ознак післяпологового періоду як фізичних змін [2, 9] так і післяпологових астено-депресивних станів [2, 3].

Мета дослідження: визначення ефективності реабілітаційного потенціалу засобів фізичної терапії у жінок після абдомінального пологорозрішення (кесарів розтин) за динамікою проявів астено-депресивних проявів.

Матеріал та методи. Обстежено 45 жінок віком 23,7±1,2 роки, у пізньому післяпологовому періоді після абдомінального пологорозрішення (кесарів розтин), які були поділені на дві групи. Критерії включення у дослідження: 5-7 день після виписки з пологового будинку, неускладнений перебіг післяпологового періоду; згода на участь у дослідженні. Критерії виключення: наявність соматичної патології на момент контрольних обстежень; невідповідність критеріям включення.

Групу порівняння (ГП) склали 23 жінки, які відновлювались упродовж післяпологового періоду самостійно, згідно загальних рекомендацій щодо ведення післяпологового періоду.

Основну групу (ОГ) склали 22 жінок, які упродовж пізнього післяпологового періоду (1,5 місяці) отримували реабілітаційні втручання у вигляді програми фізичної терапії, що включала заняття із використанням дихальних вправ та вправ йоги, пілатесу для м'язів спини, живота, верхніх та нижніх кінцівок, терапевтичних вправ для загального зміцнення організму, збільшення сили, гнучкості, витривалості; загальний масаж; сеанси аутогенного тренування за Шульцем. Всі дії виконували під музичний супровід, який обирала жінка для покращення свого психоемоційного статусу. Враховували рухові обмеження, пов'язані з наявністю рубця черевної порожнини. Метою програми було: покращення психоемоційного статусу жінок, зменшення явищ астенії та депресії (пов'язаних з фізіологічними та психічними змінами у післяпологовому періоді, фізичним відновленням після вагітності та після операційного втручання, зміною режиму сну та відпочинку внаслідок догляду за дитиною, зміною загального стилю життя та соціальної ролі жінки), покращення фізичного самопочуття.

Психоемоційний стан жінок оцінювали за Единбурзькою шкалою післяпологової (постнатальної) депресії Edinburgh Postnatal Depression Scale EPDS [5]. Вплив втоми на повсякденну активність оцінювали за шкалою оцінки втоми Fatigue Assessment Scale, FAS [13]. Важність втоми характеризували за Шкалою важкості втоми Fatigue Severity Scale, FSS [11]. Інтенсивність сонливості як ознаку астенії визначали за Шкалою сонливості Epworth Epworth sleepiness scale, ESS [8].

Обстеження жінок проводили до та після періоду спостереження (ГП) та періоду впровадження програми фізичної терапії (ОГ).

Учасниці дослідження були ознайомлені із основними положеннями дослідження та підписали інформовану згоду на участь у ньому. Отримані дані обробляли за допомогою програми «Statistica 10». Розраховували середнє арифметичне значення (x) та середнє квадратичне відхилення (S) досліджуваних показників. Для оцінки достовірності отриманих показників застосовувались критерії Стьюдента. Критичний рівень значимості при перевірці статистичних гіпотез у даному дослідженні приймали рівним 0,05.

Результати дослідження.

Початок пізнього післяпологового періоду у жінок після абдомінального пологорозрішення характеризувався високою ймовірністю виникнення депресивних розладів, що будо визначено за опитувальником EPDS середній бал в обох групах жінок становив 8,9 бали (10 балів депресивний розлад, який потребує підтвердження чи заперечення специфічними психіатричними методиками) (рис. 1).

За FAS, яка оцінює наявність та ступінь втоми, у всіх жінок після абдомінального пологорозрішення на початку пізнього післяпологового періоду визначалась сильна втома (середній бал в обох групах 45,7), очевидно, пов'язана із психічним та фізичним перенапруженням, порушенням нічного сну внаслідок потреби догляду за дитиною, тощо (рис. 2).

Аналогічна тенденція визначалась за величиною важкості втоми за FSS середній бал у жінок обох груп становив 51,8 (рис. 3).

Фізичне та психічне виснаження, втома, дискомфортні фізичні відчуття внаслідок перебігу післяопераційного періоду на фоні порушення режиму дня додали до стану жінок у післяпологовому періоді ознак надмірної сонливості за шкалою ESS всі жінки характеризували свій стан як сильну сонливість 15,7 бали в середньому в двох групах (рис. 4).

Результати первинного обстеження характеризували однорідність груп жінок обстежених жінок (р>0,05 за всіма параметрами, що досліджувались).

Рис. 1. Динаміка вираженості ознак психоемоційного пригнічення за EPDS (бали) у жінок після абдомінального пологорозрішення під впливом програми ФТ (* статистично достовірна різниця у порівнянні із параметром першого обстеження (p<0,05); * статистично достовірна різниця у порівнянні із відповідним параметром ГП (p<0,05))

Рис. 2. Динаміка вираженості втоми за FAS (бали) у жінок після абдомінального пологорозрішення під впливом програми ФТ (* статистично достовірна різниця у порівнянні із параметром першого обстеження (p<0,05); * статистично достовірна різниця у порівнянні із відповідним параметром ГП (p<0,05))

фізична терапія жінки абдомінальне пологорозрішення астенодепресивний