Клініко-діагностичні критерії для вибору оптимального методу лікування тунельних компресійних та посттравматичних нейропатій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальне некомерціине підприємство «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології» Закарпатської обласної ради

Клініко-діагностичні критерії для вибору оптимального методу лікування тунельних компресійних та посттравматичних нефропатій

Мигович Віталій Васильович лікар рентгенолог

м. Ужгород

Анотація

Мета дослідження: діагностичні критерії для відбору пацієнтів для консервативного чи хірургічного лікування при тунельних нейропатіях чи посттравматичних пошкодженнях периферичних нервів.

Тунельні компресійні та посттравматичні нейропатійї є найпоширенішою проблемою сьогодення, вони характеризується наявністю багатьох сенсорних і моторних аномалій. Діагностика включає різні методи візуалізації. Нові методи візуалізації, такі як ультразвукове дослідження високої роздільної здатності все частіше використовуються для оцінки периферичної нервової системи. Розширення знань про морфологічні зміни, що спостерігаються при різних нейропатіях, призвело до кращого розуміння основних патофізіологічних процесів. Ультрасонографія нервів знаходить все більше показань не тільки для діагностики, а також і для планування хірургічного лікування периферичних нейропатій, і завдяки своїм перевагам над іншими методами візуалізації вона також була запропонована в якості методу першої лінії візуалізації для окремих випадків тунельних компресійних та посттравматичних нейропатій. Встановлення комбінованих діагностичних критеріїв для нейропатій, включаючи методи візуалізації, може допомогти підвищити точність діагностики, дозволити краще диференціювати підтипи та полегшити подальше спостереження за перебігом захворювання та ефективністю лікування. Таким чином, враховуючи різні патомеханізми та фактори, що впливають на розвиток тунельних компресійних та посттравматичних нейропатій сучасне лікування (фармакологічне, фізіотерапевтичне та хірургічне) має бути персоналізованим, враховувати багатовимірний профіль окремого пацієнта (наприклад, різні механізми болю, контекстуальні фактори, когнітивні емоційні фактори, супутні захворювання, тощо). Для вибору оптимального індивідуальне лікування необхідна своєчасна та якісна діагностика із використанням сучасних методів, таких як ультразвукове дослідження.

Ключові слова: ультразвукове дослідження, тунельні компресійні нейропатій, посттравматичні нейропатій, консервативне та хірургічне лікування.

Abstract

Myhovych Vitaliy Vasylovych Radiologist, Communal non-commercial enterprise “Regional Clinical Center of Neurosurgery and Neurology” of the Transcarpathian Regional Council, Uzhhorod

CLINICAL AND DIAGNOSTIC CRITERIA FOR CHOOSING THE OPTIMAL METHOD OF TREATMENT OF TUNNEL COMPRESSION AND POST-TRAUMATIC NEUROPATHIES

Purpose: diagnostic criteria for the selection of patients for conservative or surgical treatment of tunnel neuropathy or post-traumatic peripheral nerve injury.

Tunnel compression and post-traumatic neuropathies are the most common problem today, characterized by the presence of many sensory and motor abnormalities. Diagnosis includes various imaging methods. New imaging techniques such as high-resolution ultrasound are increasingly being used to evaluate the peripheral nervous system. Increased knowledge of the morphological changes observed in various neuropathies has led to a better understanding of the underlying pathophysiological processes. Nerve ultrasonography is increasingly being used not only for diagnosis but also for surgical treatment planning of peripheral neuropathies, and due to its advantages over other imaging modalities, it has also been proposed as a first-line imaging modality for selected cases of tunnel compression and post-traumatic neuropathies. Establishing combined diagnostic criteria for neuropathies, including imaging modalities, can help improve diagnostic accuracy, allow for better differentiation of subtypes, and facilitate follow-up of disease progression and treatment efficacy. Thus, taking into account the various pathomechanisms and factors that influence the development of tunnel compression and post-traumatic neuropathies, modern treatment (pharmacological, physiotherapeutic and surgical) should be personalized, taking into account the multidimensional profile of an individual patient (e.g., different pain mechanisms, contextual factors, cognitive emotional factors, comorbidities, etc.) To choose the optimal individual treatment, timely and high-quality diagnostics using modern methods, such as ultrasound, is necessary.

Keywords: ultrasound examination, tunnel compression neuropathy, post- traumatic neuropathy, conservative and surgical treatment.

Постановка проблеми

Серед захворювань периферичної нервової системи тунельні невропатії становлять в середньому близько 37 %, з них більша частка припадає на невропатії верхніх кінцівок, що є медичною, економічною та соціальною проблемою. Скільки існує нервів із тканинами, що їх оточують, стільки є можливих варіантів ішемії та компресії відповідного нерва. Більшість тунельних невропатіи виникає в ділянці суглобів, тому що поруч розміщені відповідні канали, які за «сприятливих» умов спричинюють ушкодження нерва, виникає об'ємна невідповідність між внутрішнім простором тунелю і його вмістом. На сьогодні в сучасній медичніи літературі описано більше ніж 40 видів тунельних синдромів [1; 2]. Незважаючи на їх значнупоширеність, вони часто залишаються складними для діагностики та лікування в клінічних умовах. Причиною болю і нервових порушень є нерозпізнані нейропатії, пов'язані зі здавленням нервів, які до цього схильні, коли вони проходять через кістково-фіброзні тунелі [3; 4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ультразвукова діагностика (УЗД) з її високою роздільною здатністю може ефективно виявити і охарактеризувати ці патології з найменшими затратами. У нашій країні, де велика частина населення не може дозволити собі дорогі діагностичні тести, УЗД залишається методом, який використовується недостатньо. Невропатії є звичним явищем у клінічній практиці, а ультразвукова оцінка периферичних нервів все більше стає цінним діагностичним інструментом для підтримки фізичних та електрофізіологічних досліджень. У клінічній практиці, використовуючи відповідне технологічне обладнання, кількісні й напівкількісні вимірювання периферичного нерва можна поєднати з різними сонографічними моделями його гістологічних компонентів - як у гострій, так і в хронічній фазі периферичної нейропатії, що дасть змогу покращити і прискорити діагностику з метою вибору оптимального лікування для пацієнтів.

Мета статті - визначення та аналіз діагностичних критеріїв відбору пацієнтів для консервативного чи хірургічного лікування при тунельних нейропатіях та посттравматичних ушкодженнях периферичних нервів.

Виклад основного матеріалу

Поширеність, фактори ризику, класифікація тунельних синдромів Нейропатії, зокрема тунельні - ураження периферичної нервової системи, які зустрічаються дуже часто, за даними різних авторів складають до 50 % усіх захворювань периферичної нервової системи і займають друге місце в структурі інвалідності. Частіше зустрічаються у людей 30-50 років, тобто працездатного віку, тому вивчення, пошук нових методів лікування, у тому числі відновлення методами фізичної терапії, є актуальною проблемою сьогодення. Компресійно-ішемічні невропати, або тунельні невропати, - це комплекс клінічних симптомів (трофічних, рухових, чутливих), які обумовлені ушкодженням нервових стовбурів і судин у тунелях. Фізіологічно в нормі через тунель повинні вільно проходити периферичні нерви і судини. Коли тунель звужується, виникає нервово-канальний конфлікт [5]. За умов защемлення нервів у каналах (тунелях), через які вони проходять, виникають компресійно-ішемічні мононевропатії.

Діагностика тунельних синдромів

Для діагностики тунельних синдромів застосовують тести з різним ступенем чутливості та специфічності, тестування на сенсорні та моторні дефіцити.

Ультразвук є потужним, неінвазивним інструментом для обстеження ушкоджень периферичних нервів і може керувати діагностикою та хірургічною стратегією при вогнищевих ураженнях периферичних нервів. Це дає змогу безпосередньо візуалізувати причину та ступінь ураження нервів, тому УЗД є важливим і високоінформативним методом, поряд із електродіагностичними тестами та дослідницькою хірургією. Він може надати безцінну інформацію, як-от про наявність і ступінь розвитку новоутворення, здавлення рубця або невроми. Ф. Toia та співавтори рекомендують УЗД як доповнення до рутинної клінічної та нейрофізіологічної оцінки, а також як метод першої лінії візуалізації утворень підозрюваного нервового походження [6].

Ультразвук високої роздільної здатності є надійним інструментом для дослідження як екстраневральної, так і інтраневральної морфології периферичних нервів. Він дає змогу оцінити безперервність і форму нервів, виявити збільшення нервів, їх повні або часткові розриви, периневральні рубці, невроми та пухлини нервів, а також зовнішні здавлення нервів сторонніми тілами, новоутворення, імплантатами або гетеротопічними окостеніннями. Крім того, ультразвукова візуалізація нервів є простою і швидкою, легкодоступною, дешевою і не викликає дискомфорту для пацієнтів; а тому є цінним доповненням до клінічної та електрофізіологічної оцінки нервів, які досі залишаються золотим стандартом діагностики периферичних нейропатій [6; 7].

Периферична нервова система все частіше досліджується за допомогою медичної візуалізації, як доповнення до електродіагностичних тестів або в поєднанні зними. Застосування методів візуалізації, таких як УЗД та магнітно- резонансна томографія (МРТ), дає змогу детально оглянути периферичну нервову систему. За даними Європейського товариства кістково-м'язової радіології, використання УЗД для оцінки нервів настійно заохочується. Крім того, роль УЗД ще більше посилюється широким застосуванням його методів для діагностики та лікування розладів периферичних нервів. Стандартна оцінка периферичних нервів при УЗД зазвичай базується на оцінці площі поперечного перерізу з різними граничними значеннями в кістково- волокнистих тканинах, тунелях і поза ними [4; 8; 9]. Сучасне ультразвукове обладнання дає змогу «розсікати» периферичний нерв у режимі реального часу, оцінювати ехографічні картини його різних гістологічних відділів у фізіологічних і патологічних умовах. Крім того, високочутливий енергетичний доплер допомагає чітко візуалізувати мікроциркуляцію периферичного нерва як у гострій, так і в хронічній фазах нейропатії [3]. Систематичне передопераційне клінічне картування ушкоджених нервів і діагностичні нервові блокади можуть підвищити первинну успішність операції [5].

УЗД часто віддають перевагу над МРТ при нейропатіях через його незначну вартість, легкість доступу та можливість швидкого порівняння. Скринінг збільшеного діаметра нерва може бути корисним для діагностики тунельного синдрому ліктьового нерва. Наявність інтраневральної васкуляризації, підвищеного коефіцієнту сплощення, коефіцієнту набряку ліктьового нерва та збільшеної інтраневральної гіпоехогенної фракції також є потенційними індикаторами використання УЗД для діагностики тунельного синдрому ліктьового нерва [10]. Окрім підтверджувальних тестів, візуалізація та тести нервової провідності можуть бути важливими для диференціальної діагностики та виключення серйозних патологій.

Електрофізіологічні дослідження, включно з дослідженням нервової провідності і електроміографією, відіграють ключову роль і зараз вважаються розширенням клінічного обстеження пацієнтів з ушкодженнями периферичних нервів. Електрофізіологічні результати слід інтерпретувати у світлі клінічного обстеження. Ці дослідження допомагають локалізувати вогнище ураження, визначити тип і тяжкість ураження, допомогти в прогнозуванні [1]. нейропатія посттравматичний периферичний

Для діагностики тунельного синдрому електроміографія та дослідження нервової провідності є основними методами, оскільки клінічні або спеціальні обстеження не підтверджують тунельного синдрому, хоча й допомагають виключити супутні діагнози. Це підштовхує до проведення електроміографії та дослідження нервової провідності [1; 9]. Для виключення інших причин болю в тунелі рекомендується рентгенографія, зокрема при артриті або іншій кістковій патології [11]. У деяких випадках використовують цифрове інфрачервоне термографічне зображення (Digital infrared thermographic imaging (DITI)), при якому вимірюється тепловипромінювання поверхні шкіри та візуально виражається в цифровій формі.

Точна передопераційна оцінка для стратифікації пацієнтів, які потребують хірургічного втручання, необхідна для травми і є критичною для встановлення плану лікування. Окрім виявлення клінічних симптомів та фізичного обстеження, електрофізіологічне дослідження є одним із найбільш часто використовуваних методів для оцінки нейропатій. В наш час УЗД стало неінвазивним і економічно вигідним методом візуалізації [12].

Щодо травми, акцент робиться на термінах хірургічного втручання, враховуючи той факт, що момент виконання операції та застосована техніка мікрохірургічної реконструкції є найважливішими чинниками кінцевого результату. Відкриті ураження з асоційованим ушкодженням нерва потрібно лікувати методом раннього дослідження, проведеного до 7 днів. Закриті травми зазвичай відкладаються, за деякими винятками, від 3 до 6 місяців після травми. Водночас хронічні компресії вимагають відповідної клінічної, нейрофізіологічної та візуалізаційної діагностики. Ізольовані сенсорні симптоми можна лікувати активно, але без операції: рухові ознаки, такі як атрофія, слід розглядати як привід для негайного хірургічного втручання, оскільки відкладене лікування може призвести до незворотного ушкодження нервів і м'язів. Ендоскопічні підходи є цінним інструментом для лікування окремих нейропатій [11-13].

Основні принципи та види лікуванню та реабілітації нейропатій

Загальне лікування периферичної невропатії включає як нехірургічні, так і хірургічні методи, що залежить від тяжкості симптомів. Нехірургічне лікування охоплює уникнення постійного стискання нерва, фізіотерапію, прийом ліків з нестероїдними протизапальними препаратами, місцевими анестетиками або ін'єкції кортикостероїдів. Хоча існує багато консервативних методів лікування, їх ефект часто незначний і нестійкий. Хірургічна декомпресія показана, якщо симптоми зберігаються, незважаючи на консервативне лікування [14-16].

Рання та точна діагностика важлива для забезпечення правильного та відповідного консервативного лікування, для визначення правильного кандидата на хірургічне втручання та для мінімізації потенційної інвалідності. Тривалість симптомів є ключовою детермінантою при оцінюванні прогностичних чинників відновлення та післяопераційних результатів. Консервативне лікування має найбільшу цінність, якщо проводиться на ранніх стадіях компресії. Дуже важливо виявити та лікувати цей компресійний синдром до того, як відбудеться втрата аксонів у нерві, і не менш важливо враховувати патофізіологічні зміни, що відбуваються на різних стадіях стиснення нерва, при інтерпретації результатів діагностичних тестів та прогнозуванні відповіді на консервативне лікування [11; 16].

Серед основних видів лікування нейропатій при зверненні на ранніх строках захворювання, якщо не потрібно хірургічного лікування, - шинування (фіксація кінцівки в фізіологічному положенні за допомогою шини чи ортезу); фізіотерапевтичні процедури та лікувальна гімнастика.

При лікуванні тунельних синдромів комплексний підхід повинен включати:

-комплексне реабілітаційне обстеження для визначення основних реабілітаційних проблем;

-прогнозуванням кінцевого результату;

-підбір відповідних індивідуальних та оптимальних для кожного пацієнта методик фізичної терапії (психосоціальні і біологічні методи, безперервність та індивідуалізація лікувальних впливів).

При тунельній невропатії периферичних нервів, за даними багатьох авторів, патогенетично обґрунтованим є призначення препаратів вітаміну Ві, в комбінації з вітамінами Вб і В і2. Для лікування хворих із тунельними та компресійно-ішемічними невропатіями периферичних нервів призначають Мільгама, яка має аналгезуючий ефект, зменшуючи інтенсивність невропатичного больового синдрому.

Хворі з симптомами тунельних чи компресійно-ішемічних невропатій повинні обстежуватись із застосуванням електронейрофізіологічних методик. У разі відсутності позитивного лікувального ефекту, а також негативної електронейроміографічної динаміки показане хірургічне лікування.

Одним із методів, який лікарі рекомендують застосовувати в нейрореабілітації, є метод ударно-хвильової терапії (УХТ), застосування та вдосконалення якого докладно описано в багатьох сучасних публікаціях. Цей метод базується на принципі випромінювання акустичних хвиль (ударних хвиль), які несуть енергію і можуть проходити крізь тканини. Ударні хвилі можуть викликаючи багато корисних ефектів, зокрема полегшувати біль, васкуляризацію, а також руйнувати відкладення кальцію в скелетно-м'язових структурах. Усі ці ефекти разом можуть сприяти регенерації тканин і зменшенню болю, покращенню функціональних результатів в ушкоджених структурах [14]. З огляду на це УХТ має великий потенціал як метод регенеративної медицини в реабілітації різних патологій.

Операція при синдромі зап'ястного та ліктьового каналів

Для синдромів зап'ястного та ліктьового каналів існують доказові методи діагностики, а також терапевтичні рекомендації. Якщо діагноз встановлено після клінічного обстеження та підтверджено радіологічними та електрофізіологічними дослідженнями, хірургічне лікування вважається кращим за консервативне, оскільки дає змогу досягти чудових віддалених результатів [17; 18].

Декомпресія зап'ястного каналу є найпоширенішою операцією на верхніх кінцівках, і прогнозується зростання частоти хірургічних втручань удвічі протягом наступного десятиліття, що створить значну проблему для систем охорони здоров'я.

Використовуються 2 хірургічні підходи: ендоскопічний і відкритий доступ до зап'ястного каналу, без переконливих доказів того, що один із методів є кращим. Хоча хірургія при синдромі зап'ястного каналу зазвичай успішна,?25 відсоткам пацієнтів вона не приносять користі. Потенційні ускладнення включають чутливість рубця, стійкі симптоми, нервово-судинні пошкодження, ранові ускладнення та зниження сили кисті. Показаннями для хірургічної консультації є помірні або важкі симптоми або їх погіршення, часті нічні пробудження, щоденні та стійкі симптоми, що спричиняють функціональні порушення, відсутність відповіді на нехірургічне лікування і переваги пацієнтів [10].

Висновки

Тунельні компресійні та посттравматичні неиропати є найпоширенішою проблемою сьогодення, вони характеризується наявністю багатьох сенсорних і моторних аномалій. Діагностика охоплює різні методи візуалізації, а саме: ультразвукову діагностику, магнітно-резонансну томографію, дослідження нервової провідності і електроміографію, цифрове інфрачервоне термографічне зображення.

2. У разі відсутності позитивного лікувального ефекту від комплексного фізіотерапевтичного та медикаментозного лікування, а також у випадку негативної електронейроміографічної динаміки показано хірургічне лікування.

3. Діагностика та лікування нейропатій збільшилася протягом останніх кількох десятиліть, ефективне первинне хірургічне лікування ще не визначено, тому рання діагностика та лікування рецидивів залишаються актуальними проблемами.

Література

1. Kamble N., Shukla D., Bhat D. Peripheral Nerve Injuries: Electrophysiology for the Neurosurgeon. Neurol India. 2019. Vol. 67(6). Р. 1419-1422.

2. Schmid A. B., Fundaun J., Tampin B. Entrapment neuropathies: a contemporary approach to pathophysiology, clinical assessment, and management. Piai^ Rep. 2020. Vol. 5(4). Р. e829.

3. Ricci V., Ricci C., Cocco G., Gervasoni F., Donati D., Fari G., et al. Histopathology and high-resolution ultrasound imaging for peripheral nerve (injuries). J Neurol. 2022. Vol. 269(7) Р. 3663-3675.

4. Jerban S., Ban^re V., Andre M., Chang E. Y., Shah S. B. Quantitative Ultrasound Techniques Used for Peripheral Nerve Assessment. Diagnostics (Basel). 2023. Vol. 13(5). Р. 956.

5. Decrouy-Duruz V., Christen T., Raffoul W. Evaluation of surgical treatment for neuropathic pain from neuroma in patients with injured peripheral nerves. JNeurosurg. 2018 Vol. 128(4). Р. 1235-1240.

6. Toia F., Gagliardo A., D'Arpa S., Gagliardo C., Gagliardo G., Cordova A. Preoperative evaluation of peripheral nerve injuries: What is the place for ultrasound? JNeurosurg. 2016. Vol. 125(3). Р. 603-14.

7. Wee T. C., Simon N. G. Ultrasound elastography for the evaluation of peripheral nerves: A systematic review. Muscle Nerve. 2019. Vol. 60(5). P. 501-512.

8. Tagliafico A. S., R. P., Rossi F., Bignotti B., Martinoli C. Peripheral Nerves:

9. Not Only Cross-sectional Area in the Era of Radiomics. Semin M^usc^uloskele^ Radiol. 2020. Vol. 24(2). Р. 175-180.

10. Gonzalez N. L., Hobson-Webb L. D. The Role of Imaging for Disorders of Peripheral Nerve. Clin GeriatrMed. 2021. Vol. 37(2). P. 223-239.

11. Chen I. J., Chang K. V., Wu W. T., Qz^akar L. Ultrasound Parameters Other Than the Direct Measurement of Ulnar Nerve Size for Diagnosing Cubital Tunnel Syndrome: A Systemic Review and Meta-analysis. Arch Phys Med Rehab~il. 2019. Vol. 100(6). Р. 1114-1130.

12. Mallon S., Starcevic V., Rheinboldt M., Petraszko A. Sonographic evaluation of peripheral nerve pathology in the emergency setting. Emerg Radiol. 2018. Vol. 25(5). Р. 21-531.

13. Liu A., Jia X., Zhang L., Huang X., Chen W., Chen L. Diagnostic performance of preoperative ultrasound for traumatic brachial plexus root injury: A comparison study with an electrophysiology study. Front Neurol. 2023. Vol. 13. Р. 1077830

14. Robla-Costales J., Rodriguez-Aceves C., Martinez-Benia F., Socolovsky M. State of the Art and Advances in Peripheral Nerve Surgery. Adv Tech S~tandNe^^o^^^g. 2022. Vol. 45. Р. 245-283

15. Simplicio C. L., Purita J., Murrell W., Santos G. S., Dos Santos R. G., Lana J. F. S. D. Extracorporeal shock wave therapy mechanisms in musculoskeletal regenerative medicine. J Clin Orthop Trauma. 2020. Vol. 11(3). Р. 309-318.

16. Jimenez-Del-Barrio S., Cadellans-Arroniz A., Ceballos-Laita L., Estebanez-de-Miguel E., Lopez-de-Celis C., Bueno-Gracia E., et al. The effectiveness of manual therapy on pain, physical function, and nerve conduction studies in carpal tunnel syndrome patients: a systematic review and meta-analysis. Int Orthop. 2022. Vol. 46(2). P. 301-312.

17. Wu Y. T., Wu C. H., Lin J. A., Su D. C., Hung C. Y., Lam S. K. H. Efficacy of 5% Dextrose Water Injection for Peripheral Entrapment Neuropathy: A Narrative Review. Int J Mol Sci. 2021. Vol. 22(22). P. 12358.

18. Wolny T., Linek P. Is manual therapy based on neurodynamic techniques effective in the treatment of carpal tunnel syndrome? A randomized controlled trial. Clin RehaWl. 2019. Vol. 33(3). P. 408-417.

19. Freund G., Dafotakis M., Bahm J., Beier J. P. Treatment of Peripheral Nerve Compression Syndromes of the Upper Extremities: a Systematic Review. Z Orthop Onfall. 2023. Vol. 161(2). P. 182-194.

References

1. Kamble, N., Shukla, D., & Bhat, D. (2019). Peripheral Nerve Injuries: Electrophysiology for the Neurosurgeon. Neurology India, 67(6), 1419-1422.

2. Schmid, A.B., Fundaun, J., & Tampin, B. (2020). Entrapment neuropathies: a contemporary approach to pathophysiology, clinical assessment, and management. Pain reports, 5(4), e829.

3. Ricci, V., Ricci, C., Cocco, G., Gervasoni, F., Donati, D., Fari, G., & Oz?akar, L. (2022). Histopathology and high-resolution ultrasound imaging for peripheral nerve (injuries). Journal of neurology, 269(7), 3663-3675.

4. Jerban, S., Barrere, V., Andre, M., Chang, E. Y., & Shah, S. B. (2023). Quantitative Ultrasound Techniques Used for Peripheral Nerve Assessment. Diagnostics (Basel, Switzerland), 13(5), 956.

5. Decrouy-Duruz, V., Christen, T., & Raffoul, W. (2018). Evaluation of surgical treatment for neuropathic pain from neuroma in patients with injured peripheral nerves. Journal of neurosurgery, 128(4), 1235-1240.

6. Toia, F., Gagliardo, A., D'Arpa, S., Gagliardo, C., Gagliardo, G., & Cordova, A. (2016). Preoperative evaluation of peripheral nerve injuries: What is the place for ultrasound?. Journal of neurosurgery, 125(3), 603-614.

7. Wee, T. C., & Simon, N. G. (2019). Ultrasound elastography for the evaluation of peripheral nerves: A systematic review. Muscle & nerve, 60(5), 501-512.

8. Tagliafico, A.S., Gonzalez, R.P., Rossi, F., Bignotti, B., & Martinoli, C. (2020). Peripheral Nerves: Not Only Cross-sectional Area in the Era of Radiomics. Seminars in musculoskeletal radiology, 24(2), 175-180.

9. Gonzalez, N.L., & Hobson-Webb, L.D. (2021). The Role of Imaging for Disorders of Peripheral Nerve. Clinics in geriatric medicine, 37(2), 223-239.

10. Chen, I.J., Chang, K.V., Wu, W.T., & Oz?akar, L. (2019). Ultrasound Parameters Other Than the Direct Measurement of Ulnar Nerve Size for Diagnosing Cubital Tunnel Syndrome: A Systemic Review and Meta-anabysis. Archives of physical medicine and rehabilitation, 100(6) 1114--1130.

11. Mallon, S., Starcevic, V., Rheinboldt, M., & Petraszko, A. (2018). Sonographic evaluation of peripheral nerve pathology in the emergency setting. Emergency radiology, 25(5), 521-531.

12. Liu, A., Jia, X., Zhang, L., Huang, X., Chen, W., & Chen, L. (2023). Diagnostic performance of preoperative ultrasound for traumatic brachial plexus root injury: A comparison study with an electrophysiology study.

13. Robla-Costales, J., Rodriguez-Aceves, C., Martinez-Benia, F., & Socolovsky, M. (2022). State of the Art and Advances in Peripheral Nerve Surgery. Advances and technical standards in neurosurgery, 45, 245-283.

14. Simplicio, C.L., Purita, J., Murrell, W., Santos, G., Dos Santos, R.G., & Lana, J.F. (2020). Extracorporeal shock wave therapy mechanisms in musculoskeletal regenerative medicine. Journal of clinical orthopaedics and trauma, 11(Suppl 3), S309-S318.

15. Jimenez-Del-Barrio, S., Cadellans-Arroniz, A., Ceballos-Laita, L., Estebanez-de- Miguel, E., Lopez-de-Celis, C., Bueno-Gracia, E., & Perez-Bellmunt, A. (2022). The effectiveness of manual therapy on pain, physical function, and nerve conduction studies in carpal tunnel syndrome patients: a systematic review and meta-analysis, /nternational orthopaedics, 46(2), 301-312.

16. Wu, Y.T., Wu, C.H., Lin, J.A., Su, D.C., Hung, C.Y., & Lam, S.K.H. (2021). E^^cacy of 5% Dextrose Water Injection for Peripheral Entrapment Neuropathy: A Narrative Review, /nternational journal of molecular sciences, 22(22), 12358.

17. Wolny, T., & Linek, P. (2019). Is manual therapy based on neurodynamic techniques effective in the treatment of carpal tunnel syndrome? A randomized controlled trial. Clinical rehabilitation, 33(3), 408-417.

18. Freund, G., Dafotakis, M., Bahm, J., & Beier, J.P. (2023). Treatment of Peripheral Nerve Compression Syndromes of the Upper Extremities: a Systematic Review. Die Therapie peripherer Nervenkompressionssyndrome der oberen Extremitat - eine systematische Ubersichtsarbeit. Zeitschrift fur Orthopadie und Unfallchirurgie, 161(2), 182-194.

Размещено на Allbest.ru