Вплив германію на організм людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

ВПЛИВ ГЕРМАНІЮ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Москалюк Вікторія Миколаївна студентка

другого курсу медичного факультету.

Стравський Ярослав Степанович доктор

ветеринарних наук, старший науковий співробітник

м. Тернопіль

Анотація

В статті висвітлено історію відкриття Германію та розкрито його застосування в медицині. Германій можна віднести до рідкісних мікроелементів. Він присутній у великій кількості у різних продуктах, але в мізерних дозах. Показано вміст Германію у продуктах харчування людини та встановлено, що добовою дозою споживання органічного Германію є 8,0-10,0 мг. Встановлено, що в організмі людини Германію найбільше в шлунку, кишечнику, селезінці, кістковому мозку і крові. Високий вміст мікроелемента в кишечнику і шлунку свідчить про пролонговану дію всмоктування препарату в кров. Є припущення, що органічний Германій веде себе в крові так само, як і гемоглобін, тобто має негативний заряд і приймає участь в переносі кисню до тканин.

Дослідження протипухлинної активності Германійорганічних сполук свідчить про їхню здатність індукувати в організмі утворення ендогенного інтерферону, а також безпосередньо або опосередковано стимулювати продукцію фактору некрозу пухлин. Встановлено, що застосування координаційних сполук біометалів, у тому числі Германію, дозволяє досить ефективно регулювати їхню концентрацію в органах у необхідній організму формі, транспортувати лікарський засіб до місця локалізації патологічного процесу, усувати токсичну дію катіонів металів та інших речовин.

Германій стимулює вироблення імунного (гамма) інтерферону, активує макрофаги і перетворює їх на кілер-макрофаги, стимулює активність натуральних кілерів, збільшує продукцію Т-супресорних клітин. Германій поліпшує мікроциркуляцію у тканинах, збільшує збагачення тканин киснем і застосовується для лікування ран, виразок, опіків, обморожень.

Дослідженнями різних концентрацій оксиду Германію на мишах доведено дозозалежний вплив Германію на організм. Описано випадки гострої ниркової недостатності з високим рівнем накопичення Германію у різних тканинах людей за вживання високих доз його оксидів. Виявлено також випадки ниркової недостатності, індукованої довготривалим вживанням Германію. германій сполука медицина організм

Германій допомагає зв'язуванню вільних радикалів і посилює антиоксидантну здатність організму. Органогерманій знижує перекисне окиснення ліпідів у плазмі, тканинах печінки, мозку та захищає клітинну мембрану від пошкоджень. Дослідження на еритроцитах кролів і мікросомах печінки виявили виразну антиоксидантну активність сполук германію, що є подібною до токоферолу і вона може посилюватися за використання наноматеріалів.

Ключові слова. Германій, інтерферон, імунітет, антиоксиданти, гемопоез, лікування, профілактика хвороб.

Annotation

Moskaliuk Viktoriia Mykolaivna Second-year student of the Faculty of Medicine, Ternopil National Medical University named after I. Y. Horbachevskyi, Ternopil

Stravskyi Yaroslav Stepanovych Doctor of vet. sciences, Senior Research Officer, Ternopil National Medical University named after I. Y. Horbachevskyi, Ternopil

THE INFLUENCE OF GERMANIUM ON THE HUMAN BODY

The article covers the history of the discovery of Germanium and reveals its use in medicine. Germanium can be classified as a rare trace element. It is present in large quantities in various products, but in small doses. The content of Germanium in human food products is shown and it is established that the daily dose of organic Germanium consumption is 8.0-10.0 mg. It has been established that in the human body, Germanium is most abundant in the stomach, intestines, spleen, bone marrow, and blood. The high content of the trace element in the intestines and stomach indicates the prolonged effect of absorption of the drug into the blood. There is an assumption that organic Germanium behaves in the blood in the same way as hemoglobin, that is, it has a negative charge and participates in the transfer of oxygen to tissues.

Research on the antitumor activity of organo-germanium compounds indicates their ability to induce the formation of endogenous interferon in the body, as well as to directly or indirectly stimulate the production of tumor necrosis factor. It was established that the use of coordination compounds of biometals, including germanium, allows to regulate their concentration in the organs in the form required by the body, to transport the medicine to the location of the pathological process, and to eliminate the toxic effect of cations of metals and other substances.

Germanium stimulates the production of immune (gamma) interferon, activates macrophages and turns them into killer macrophages, stimulates the activity of natural killers, increases the production of T-suppressor cells. Germanium improves microcirculation in tissues, increases tissue enrichment with oxygen and is used to treat wounds, ulcers, burns, and frostbite.

Studies of different concentrations of Germanium oxide on mice have proven the dose-dependent effect of Germanium on the body. Cases of acute kidney failure with a high level of Germanium accumulation in various human tissues due to the consumption of high doses of its oxides have been described. There have also been cases of kidney failure induced by long-term use of Germanium.

Germanium helps bind free radicals and strengthens the body's antioxidant capacity. Organogermanium reduces the peroxidation of lipids in plasma, liver and brain tissues and protects the cell membrane from damage. Studies on rabbit erythrocytes and liver microsomes revealed a pronounced antioxidant activity of germanium compounds, which is similar to tocopherol and can be enhanced by the use of nanomaterials.

Keywords. Germanium, interferon, immunity, antioxidants, hematopoiesis, treatment, disease prevention.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Германій - металоїдний елемент, який представлений хімічним символом Ge і який належить до групи 14 періодичної системи. Він розташований під Кремнієм і ділиться з ним багатьма його фізичними та хімічними властивостями [1].

Германій під назвою «екасиліцій», як 32 елемент, був передбачений Д. І. Менделєєвим у 1870 році. У 1886 році німецький хімік Клеменс Вінклер, під час хімічного аналізу руди аргіродиту виявив невідому речовину, що відповідала характеристиці елемента під назвою «екасиліцій». Вінклер вирішив назвати новий елемент Германій, на честь своєї батьківщини.

Перші дані, що стосуються можливого позитивного впливу Германію на організм людини, зокрема стимулювання процесу кровотворення, були отримані ще в першій третині двадцятого століття завдяки роботам німецького вченого Вернера Кейла. У 1950х рр. можливість застосування Германію в медичних цілях зацікавила японського вченого Казухіко Асаї, який вважається основоположником германійорганічної медицини і згодом очолив Токійський науково-дослідний інститут Германію. Завдяки його зусиллям в 1970-80-х рр. були показані різні біологічні активності германійорганічних з єднань. Германій в крові веде себе аналогічно гемоглобіну: переносить кисень в тканинах організму. Також цей елемент стимулює імунітет, а у вигляді органічних сполук сприяє продукції гамма-інтерферонів, які пригнічують процеси розмноження мікробних клітин, і активує специфічні клітини імунітету (Т-клітини) та має виражений біоцидний ефект. Згідно з дослідженнями А. І. Войнар (1960) вживання натрієвої солі Германію збільшує концентрацію червоних кров'яних тілець, що дозволяє віднести сполуки Германію до біологічних стимуляторів. Це мікроелемент, який завдяки своїм властивостям підвищує ефективність роботи імунної системи організму, зменшує больові відчуття та використовується у схемах лікування онкозахворювань. Германій рівномірно розподілений в органах і тканинах організму, виводиться з нього переважно з сечею (90%).

З літературних джерел відомо, що найменш токсичним є цитрат Германію, отриманий методом нанотехнології [4].

В організмі він виконує такі функції: стимулює імунітет (пригнічує процеси розмноження мікробних клітин, активує макрофаги і специфічні клітини імунітету); затримує розвиток злоякісних новоутворень і перешкоджає появі метастазів (нейтралізує негативно заряджені частинки пухлин, тим самим придушуючи її розвиток); забезпечує перенесення кисню в тканинах організму і попереджає розвитку кисневої недостатності; регулює всі клапанні системи організму, перистальтики і венозної системи; сполуки Германію припиняють рух електролітів в нервових клітинах, тим самим, зменшують і зупиняють біль; володіє протигрибковим, противірусним та антибактеріальними властивостями (стимулює продукування інтерферону) [2].

Серед рослин, які мають здатність абсорбувати Германій з ґрунту, лідером є женьшень (вміст Германію до 0,2%). Крім цього Германій міститься у часнику, камфорі і алое, які традиційно використовуються в лікуванні різних захворювань. Зараз є можливість синтезувати сесквіоксани з піримідиновим фрагментом - органічні сполуки Германію. Дані сполуки за своєю структурою близькі до природного їх існування, наприклад, як в корені женьшеню.

Германій можна віднести до рідкісних мікроелементів. Він присутній у великій кількості у різних продуктах, але в мізерних дозах. Нині встановлено, що добовою дозою споживання людиною органічного Германію є 8,0-10,0 мг. Аналіз хімічного складу 125-ти харчових продуктів показав, що щодня з їжею в організм людини надходить 1,5 мг Германію. Вміст мікроелемента в 1,0 г сирих продуктів складає близько 0,1-1,0 мкг. Германій міститься в молоці, томатному соку, лососині, бобах. Але для того, щоб задовольнити добову потребу в Германії, необхідно щодня випивати по 10 літрів томатного соку або вживати в їжу біля 5,0 кілограм лососини. З точки зору вартості цих товарів, фізіологічних властивостей людини, та й здорового глузду, вживання такої кількості Германійвмісних продуктів не можливо. Практичні дослідження показали, що в організмі Германію найбільше в шлунку, кишечнику, селезінці, кістковому мозку і крові. Високий вміст мікроелемента в кишечнику і шлунку говорить про пролонговані дії процесу всмоктування препарату в кров. Є припущення, що органічний Германій веде себе в крові так само, як і гемоглобін, тобто має негативний заряд і приймає участь в переносі кисню до тканин. Тим самим він на тканинному рівні попереджає розвиток гіпоксії [3].

Мета статті

За результатами наукових публікацій з'ясувати вплив Германію та його сполук на організм людини.

Виклад основного матеріалу

Дефіцит Германію в організмі, за умов фізичних навантажень, призводить до розвитку гіпоксії, дії стресових чинників, внаслідок чого може порушуватись робота органів і систем. Основні прояви фізіологічно вираженого дефіциту Германію - це синдром хронічної втоми, зниження фізичної та розумової працездатності, гіповітамінози, підвищений ризик розвитку ішемічної хвороби серця, інсультів, остеопорозу, вірусних захворювань і процесів імунодефіциту [4].

Вивчення протипухлинної активності герматранів загальної формули RGe(OCH2CH2)3N, показали їхню високу хіміотерапевтичну ефективність. Подальші дослідження показали перспективність цих сполук як потенційних протиартритних і протипухлинних препараті [5].

Дослідження протипухлинної активності Германійорганічних сполук дозволили дійти висновку, що одним з механізмів їхньої антибластомної дії є здатність індукувати в організмі утворення ендогенного інтерферону, а також безпосередньо або опосередковано стимулювати продукцію фактору некрозу пухлин. Встановлено, що застосування координаційних сполук біометалів, у тому числі Германію, дозволяє досить ефективно регулювати їхню концентрацію в органах у необхідній організму формі, транспортувати лікарський засіб до місця локалізації патологічного процесу, усувати токсичну дію катіонів металів та інших речовин. У зв'язку з цим запропоновано використовувати для створення лікарських препаратів, що містять Германій, координаційні сполуки з біологічно активними органічними лігандами - метаболітами організму різної природи [6].

Серед біологічно активних сполук на основі Германію виділяються органічні комплекси, що виявляють антиканцерогенну, антивірусну, нейротропну активність. Одним з представників цих германійорганічних сполук є 1 -гідроксигерматран (моногідрат), який має протигіпоксичну активність [7].

Імунна система на рівні з нервовою, гуморальною і ендокринною є однією з важливих інтегруючих ланок системної регуляції імунофізіологічних функцій. Взаємодія між нейроендокринною та імунною системами сприяє формуванню імунної відповіді та гомеостазу. В утворенні імуносинапсів і нейросинапсів задіяно гомологічні або аналогічні розпізнавальні білки, деякі сигнальні молекули функціонують в роботі центральної нервової системи та в імунних зв'язках. Імунна система є складно організованою багаторівневою структурою, що за участі хімічних елементів постійно реагує на численні екзогенні й ендогенні агенти, подразники, сигнали. Мікроелементи, як унікальна група біологічно активних речовин, у значній мірі визначають збалансоване функціонування імунної системи та імунофізіологічнии стан організму [8]. Одним із актуальних завдань сучасної імунофізіології вважається вивчення впливу нових імуноактивних сполук та елементів в організмі у взаємозв язку з функціонуванням окремих його органів і систем.

Дослідженнями вчених різних країн останніх років досягнуто значного поступу у розумінні молекулярних механізмів мікроелементного обміну і його значення в процесах росту, проліферації і загибелі клітин, функціонуванні окремих систем, органів та цілого організму. Мікроелементи необхідні для проходження фізіологічних і біохімічних реакцій, вони каталізують діяльність ензимів, гормонів, підтримують кислотно-лужний оптимум тканин [10]. Для стабілізації захисних сил організму потрібен повний набір необхідних мікроелементів. Германій у вигляді мінеральних сполук збільшує кількість еритроцитів, гемоглобіну та тромбоцитів, тим самим стимулюючи утворення червоних клітин крові. Германій оксид (GeO2) може сприяти еритроцитопоезу і має певний терапевтичний ефект за анемічного стану організму. Він включається в регуляцію диференціації та проліферації багатофункціональних гематопоетичних стовбурових клітин та клітин-попередників, і може виявляти регулюючий гемопоетичний вплив в організмі. Спірогерманій може сприяти підтримці фізіологічного рівня в організмі клітин кісткового мозку тим самим проявляється його імуномодулююча активність.

Германій-органічних полімерів виявляється здатністю індукувати в організмі ендогенний інтерферон, що є одним з факторів лімфокінового каскаду імунної системи [7]. Синтез інтерферону в організмі регулюється як ендогенними, так і екзогенними чинниками, тому їхня продукція може збільшуватись у відповідь на дію як природних, так і синтетичних індукторів. На даний час індуктори інтерферону є найбільш універсальними імунофармакологічними засобами регуляції дисбалансу імунної системи, профілактики вірусних і пухлинних захворювань. Пошук нових індукторів інтерферону серед сполук Германію в якості селективних засобів дії на систему інтерферону на даний час є одним з перспективних напрямів. Германій блокує синтез протеїнів у клітинах пухлин і виявляє онкостатичну дію. Низка авторів пов'язують протипухлинну дію Германію не з цитотоксичним ефектом, а його впливом на імунну систему. Виявлена кореляція між протипухлинною дією сполук Германію та активуванням макрофагів, продукцією інтерферону. Противірусна дія Германію пояснюється стимуляцією продукції інтерферону, зміною активності натуральних клітин кілерів, активуванням макрофагів і Т-клітин. Германій стимулює вироблення імунного (гамма) інтерферону, активує макрофаги і перетворює їх на кілер-макрофаги, стимулює активність натуральних кілерів, збільшує продукцію Т-супресорних клітин. Германій поліпшує мікроциркуляцію у тканинах, збільшує збагачення тканин киснем і застосовується для лікування ран, виразок, опіків, обморожень [9].

Германіи-органічні сполуки впливають на центральну нервову систему, більшість з них виявляють неИротропну дію депремуючого типу. Також встановлено виражену протисудомну активність Германію у поєднанні його з бурштиновою кислотою [10]. Доведено, що залежно від хімічної будови, доз і шляхів введення, органічні сполуки Германію можуть мати імуностимулюючу дію з індукцією у-інтерферону, який бере участь у імунокорекції Т-клітин, натуральних кілерів і макрофагів, або виявляти імуносупресивні ефекти з пригніченням синтезу антитіл [11]. Германій впливає на гуморальний імунітет, головним чином через дію на антитіла або антитілоутворюючі клітини. Вплив Германію на клітинний імунітет відбувається переважно через Т-клітини, які є основними елементами, що беруть участь у його виробленні.

Германій у вигляді органічних сполук, у тому числі отриманих методом нанотехнології, підвищує розвиток організму тварин шляхом збільшення вмісту йоду, а також три- і тетрайодтироніну та посилює метаболічну функцію організму. Відомо, що окремі лікарські речовини і препарати, в тому числі мінеральні сполуки Германію, при надходженні в організм людини разом з їжею або в результаті обробок, можуть негативно впливати на репродуктивну функцію, викликаючи ембріотоксичну, тератогенну, гонадотоксичну дію. Дослідженнями різних концентрацій оксиду Германію на мишах доведено дозозалежний вплив Германію на організм. Описано випадки гострої ниркової недостатності з високим рівнем накопичення Германію у різних тканинах людей за вживання високих доз його оксидів. Виявлено також випадки ниркової недостатності, індукованої довготривалим вживанням Германію [12].

Сполуки Германію мають антиоксидантні властивості, що пояснюється активуючим впливом на ферментативні (СОД, каталаза) і не ферментативні (глутатіон) ланки антиоксидантної системи захисту організму. Як антиоксидант Ge запобігає пероксидному ушкодженню мембран, збільшуючи оксигенацію клітин і виведення токсинів з організму. Такий вплив сполук Ge зумовлює поліпшення метаболічних і біохімічних процесів в головному мозку і постачання до його тканин кисню. Германій допомагає зв язуванню вільних радикалів і посилює антиоксидантну здатність організму. Органогерманій знижує перекисне окиснення ліпідів у плазмі, тканинах печінки, мозку та захищає клітинну мембрану від пошкоджень. Дослідження на еритроцитах кролів і мікросомах печінки виявили виразну антиоксидантну активність сполук германію, що є подібною до токоферолу і вона може посилюватися за використання наноматеріалів. Крім того, Германій виявляв детоксикаційні властивості за отруєння важкими металами. В основі механізму антиоксидантної дії германійвмісних сполук лежить значне інгібування вивільнення арахідонової кислоти, гістаміну й синтезу простагландину Е, що супроводжується вираженим гальмуванням утворення пероксидів та їхнього внутрішньоклітинного вмісту. Експериментально доведено наявність антиоксидантної дії в пропагерманію [13]. Ця його властивість наштовхнула дослідників на створення нового антиоксидантного засобу на основі пропагерманію. У процесі життєдіяльності ссавців у їх організмі постійно утворюється низка токсичних речовин. До них відноситься, зокрема, фенол, значна кількість якого постійно утворюється в шлунково-кишковому тракті внаслідок мікробного метаболізму протеїнів і поліфенольних сполук їжі. Значна частина вільного фенолу всмоктується в кров і може виявляти токсичну дію. У зв'язку з цим, нормальне існування таких організмів можливе лише завдяки наявності в їх тканинах добре налагоджених механізмів детоксикації, важлива роль у яких належить парним і комплексним сполукам, що поряд з іншими детоксикантами, зокрема Ge, забезпечують знешкодження і видалення фенолу з тканин. Цьому сприяє хімічна структура органічних сполук Германію, яка забезпечує їм здатність до зв'язування або захоплення, а потім видалення токсичних і шкідливих речовин. Завдяки здатності до хелатного ефекту органічні сполуки Германію функціонують як антиоксиданти, так і окислювачі, що вказує на їх широкий спектр біологічної дії. Сполуки Германію можуть захоплювати іони Гідрогену, а також деякі інші шкідливі іони, що утворюються в метаболічних реакціях і відігравати важливу роль в очищенні крові та детоксикації органів і цілого організму на різних етапах їх росту і розвитку [14].

Експериментально обгрунтовані й клінічно апробовані сполуки Германію запатентовані і застосовуються як медикаментозні засоби для профілактики та лікування низки захворювань та корекції імунофізіологічного стану організму, окремих систем та органів. Встановлено, що Германій чинить стимулюючу дію на проліферативно-репаративну функцію сполучної тканини та її епітелізацію. Зокрема, застосування сполук Германію позитивно впливає на лікування катаракти, остеопорозу, артритів. Спірогерманій нормалізує рівень протизапального інтерлейкіну-1, виявляє протизапальну дію за хронічних процесів, а також відновлює активність Т-супресорів. Широкого застосування на даний час набули біологічно активні добавки та препарати, створені на основі нових органічних сполук Германію [19].

Германій є одним із мікроелементів на основі якого на даний час створюють й інші комплексні сполуки, яким притаманний широкий спектр фармакологічних ефектів - від нейротропної дії до органотропної, включаючи панкреатотропні та гепатотропні. У даний час намітилися нові перспективні шляхи синтезу органічних комплексних сполук Германію з корисними біологічними властивостями, що базуються на основах нанотехнології [15].

Висновки

1. Нестача Германію в організмі людини призводить до розвитку синдрому хронічної втоми, зниження фізичної та розумової працездатності, гіповітамінозу.

2. Германійорганічні сполуки здатні індукувати в організмі утворення ендогенного інтерферону, що створює підґрунтя для стимуляції продукції фактору некрозу пухлин.

3. Германіи-органічні полімери індукують в організмі ендогенний інтерферон, що є одним з факторів лімфокінового каскаду імунної системи

4. Сполуки Германію мають антиоксидантні властивості, що пояснюється активуючим впливом на ферментативні (СОД, каталаза) і не ферментативні (глутатіон) ланки антиоксидантної системи захисту організму.

Література

1. Morrison R. Германій: історія, властивості, структура, отримання, використання [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.warbletoncouncil.org/germanio-9219

2. Саханда І.В. Препарати германію та їх застосування / І.В. Саханда // Ukrainian Scientific MedicalYouth Journal / Український науково-медичний журнал. 2014. № 4 (84).С. 83-86.

3. Органічний германій та його застосування в медицині. Органічний германій. Історія відкриття [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://samarapedsovet.ru/uk/medicinskaya/organicheskii-germanii-i-ego-primenenie-v-medicine-organicheskii/

4. Asai K. Organic germanium: A medical godsend. / K. Asai // Tokyo: Jpn. Pub. Inc., 1980. 171 p.

5. Ge X.M. Antitumor activity and immunological effect of alanine-germanium / X.M. Ge, F.J. Zhao, J.S. Guo, H.Z. Cheng, P.M. Zhu, Y.S. Ji // Journal of preventive medicine of chinese people's liberation army. 1994. № 12. Р. 341-344.

6. Федорук Р. С. Вплив цитрату германію на імунофізіологічну активність організму щурів / Р.С. Федорук, М.І. Храбко, О.П. Долайчук // Фізіологічний журнал.2017. № 63 (2). С. 65-72.

7. Сейфулліна І. Й. Фармакологічні ефекти германієвих сполук. / І.Й.Сейфулліна, О.Д. Немятих, В.Д. Лук⁵янчук, Є.В. Ткаченко // Одеський медичний журнал. 2003. № 6.С.111-114.

8. Rautava S. Immunophysiology and Nutrition of the Gut. / S. Rautava, W.A. Walker // Nutrition in pediatrics: basic science and clinical applications. 2008. P. 251-260.

9. Трахтенберг І.М. Взаємодія мікроелементів: біологічний, медичний і соціальний аспекти / І.М. Трахтенберг, І.С. Чекман, В.О. Линник та ін. // Вісник НАН України. 2013.№ 6. С. 11 -20.

10. Лук'янчук В.Д. Скринінгове дослідження церебропротекторної активності координаційних сполук германію на моделі закритої черепно-мозкової травми/ В.Д. Лук'янчук, О.І. Ніженковський, В.С. Федорова, Д.С. Кравець, І.Й. Сейфулліна, О.Е. Марцинко // Фармакологія та лікарська токсикологія. 2012. № 6 (31). С. 63-68.

11. Шемонаєва К.Ф. Фармакокінетика координаційних сполук германію з біолігандами: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.05. / К.Ф. Шемонаєва - Одеса: Одеський держ. мед. ун-т., 2003. 20 с.

12. Шаторна В.Ф. Експериментальне дослідження ембріотоксичності ацетату свинцю та нанозолота. / В.Ф. Шаторна // Вісник проблем біології та медицини. Клінічна та експерементальна медицина. 2013. 22 (101). С. 154-158.

13. Багатофункціональні наноматеріали для біології і медицини: молекулярний дизайн, синтез і застосування / Р.С. Стойка та ін. Київ: Наукова думка, 2017. 364 с.

14. Храбко М. І. Антиоксидантна активність та дезінтоксикаційна здатність організму щурів за згодовування цитратів хрому, селену та германію. / М.І. Храбко // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. 2014. № 15 (2-3). С. 49-54.

15. ПатентУкраїни на корисну модель№ 119458. МПК(2017.01):А610 19/00, А01К 67/00, В82У 5/00. Спосіб підвищення багатоплідності самок і збереженості їх приплоду у гризунів / Р.С. Федорук, М.І. Храбко Опубл. 25.09.2017. Бюл. № 18.

References

1. Morrison, R. (2023). Hermanii: istoriia, vlastyvosti, struktura, otrymannia, vykorystannia [Germanium: history, properties, structure, production, use ]. uk:warble-to^co^^^-il.o^g. Retrieved from: https://uk.warbletoncouncil.org/germanio-9219 [in Ukrainian].

2. Sakhanda, I.V. (2014). Preparaty hermaniiu ta yikh zastosuvannia [Germanium preparations and their use]. Ukrainian Scientific MedicalYo^^^h Jo^^^^al - Ukrainskyi nauko^vomedychnyi zhurnal, 4 (84), 83-86. [in Ukrainian].

3. Orhanichnyi hermanii ta yoho zastosuvannia v medytsyni. Orhanichnyi hermanii. Istoriia vidkryttia [Organic germanium and its use in medicine. Organic germanium. History of discovery]. samarapedsovet.ru. Retrieved from: https://samarapedsovet.ru/uk/medicinskaya/ organicheskii-germanii-i-ego-primenenie-v-medicine-organicheskii/ [in Ukrainian].

4. Asai, K. (1980). Organic germanium: A medical godsend [Organic germanium: A medical godsend]. Tokyo: Jpn. Pub. Inc.

5. Ge, X.M. (1994). Antitumor activity and immunological effect of alanine-germanium [Antitumor activity and immunological effect of alanine-germanium]. Journal of preventive medicine of chinese peoples liberation army - Journal of preventive medicine of chinese peoples liberation army, 12, 341-344.

6. Fedoruk, R.S. (2017). Vplyv tsytratu hermaniiu na imunofiziolohichnu aktyvnist orhanizmu shchuriv [The influence of germanium citrate on the immunophysiological activity of the body of rats]. Fiziolohichnyi zhurnal - Physiologicaljo^^^^al, 63 (2) 65-72 [in Ukrainian].

7. Seifullina, I.Y. (2003). Farmakolohichni efekty hermaniievykh spoluk. [Pharmacological effects of germanium compounds]. Odeskyi medychnyi zhurnal - Odesa Medical Journal. 6, 111-114 [in Ukrainian].

8. Rautava, S. (2008). Immunophysiology and Nutrition of the Gut. [Immunophysiology and Nutrition of the Gut]. Nutrition in pediatrics: basic science and clinical applications - Nutrition in pediatrics: basic science and clinical applications, 251-260.

9. Trakhtenberh, I.M. (2013). Vzaiemodiia mikroelementiv: biolohichnyi, medychnyi i sotsialnyi aspekty [Interaction of trace elements: biological, medical and social aspects]. Visnyk NAN Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 6, 11-20 [inUkrainian]

10. Lukianchuk, V.D. (2012). Skryninhove doslidzhennia tserebroprotektornoi aktyvnosti koordynatsiinykh spoluk hermaniiu na modeli zakrytoi cherepno-mozkovoi travmy [Screening study of the cerebroprotective activity of germanium coordination compounds on a closed brain injury model]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. - Pharmacology and medicinal toxicology, 6 (31), 63-68 [in Ukrainian].

11. Shemonaieva, K.F. (2003). Farmakokinetyka koordynatsiinykh spoluk hermaniiu z biolihandamy [Pharmacokinetics of coordination compounds of germanium with bioligands] Extended abstract of candidate's thesis. Odesa: Odeskyi derzh. med. un-t. [in Ukrainian].

12. Shatorna, V.F. (2013). Eksperymentalne doslidzhennia embriotoksychnosti atsetatu svyntsiu ta nanozolota. [Experimental study of embryotoxicity of lead acetate and nanogold]. Visnyk problem biolohii ta medytsyny. Klinichna ta eksperementalna medytsyna - Herald of problems of biology and medicine. Clinical and experimental medic^^e, 22 (101), 154-158 [in Ukrainian].

13. Bahatofunktsionalni nanomaterialy dlia biolohii i medytsyny: molekuliarnyi dyzain, syntez i zastosuvannia. (2017). [Multifunctional nanomaterials for biology and medicine: molecular design, synthesis and application]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

14. Khrabko, M. I. (2014). Antyoksydantna aktyvnist ta dezintoksykatsiina zdatnist orhanizmu shchuriv za zghodovuvannia [Antioxidant activity and detoxification capacity of rats fed chromium, selenium, and germanium citrates]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i Derzhavnohonaukovo-doslidnohokontrolnohoinstytutuvetpreparativtakormovykhdobavok -- Scientific and technical bulletin of the Institute of Animal Biology and the State Research Control Institute of Veterinary Medicines andFeed Additives, 15 (2-3), 49-54 [inUkrainian].

15. Patent Ukrainy na korysnu model № 119458. MPK (2017.01): A61D 19/00, A01K 67/00, V82Y 5/00. Sposib pidvyshchennia bahatoplidnosti samok i zberezhenosti yikh pryplodu u hryzuniv (2017). [The method of increasing the fertility of females and the preservation of their offspring in rodents Opubl. 25.09.2017. Biul., 18. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru