Структура нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

Військовий госпіталь

Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №2» Рівненської міської ради

Структура нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців

С.М. Смірнов, А.І. Бурачик, І.С. Гайдаш

О.П. Шегера

Рівне, Україна

Вступ. Сучасна російсько-українська війна створює нові реалії та різноманітні чинники впливу, в першу чергу на організм військовослужбовців. В наслідок впливу агентів військового і промислового походження на організм військовослужбовців діючої армії ушкодження зазнають, в тому числі, органи травневого тракту. Інформація щодо структури нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців Збройних Сил України у відкритих джерелах є недостатньою.

Мета. Вивчення структури нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців, які перебували на лікуванні і реабілітації в медичних закладах Рівненської області в 2022 році.

Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 3902 військовослужбовців, які знаходились на лікуванні в 2022 році в Рівненському військовому госпіталі, Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни і в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня №2» Рівненської міської ради. З 3902 історій хвороб для статистичного аналізу відібрана 381 історія хвороб військовослужбовців, які мали нетравматичну патологію системи травлення, в тому числі чоловіків було 332 (87,14%), жінок - 49 (12,86%), вік осіб коливався від 18 до 59 років. Аналіз нетравматичної патології у військовослужбовців проводився, як окремо в вікових групах, так і в загальній популяції, згідно до 10-і міжнародної класифікації хвороб (МКХ-Х). Методи дослідження: статистичний, обробці підлягали непараметричні показники.

Результати. З 3902 військовослужбовців основна нетравматична патологія системи травлення була у 381 особи (9,76%). Монопатологія системи травлення складала 38,85%, коморбідна патологія - 61,2%. В структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців питома вага гастритів склала 18,37%, загострень хронічної виразкової хвороби - 17,85%, зустрічаємість кил - 17,58%, гострого апендициту - 6,82%, загострень хронічного панкреатиту - 4,46%, гострого панкреатиту -3,67%, загострень хронічного холециститу - 3,15%. Комбінована основна нетравматична патологія органів системи травлення склала 16,01%, до її складу відносились: хронічний гастродуоденіт - 6,82%, хронічний гастро-панкреатит - 0,52%, хронічний гастро-дуодено-панкреатит - 3,41%, хронічний холецисто-панкреатит - 0,76%, хронічнийхолецисто-гепатит - 0,26%, хронічний панкреато-холецисто- гепатит - 0,78%, хронічнийгастро-холецистит - 0,26%. На онкопатологію системи травлення прийшлось 0,78%. На супутню патологію у військовослужбовців, які мали основну патологію системи травлення, прийшлось 61,15%, її склали патології: системи кровообігу - 17,32%, системи травлення - 13,91%, нервової системи - 11,81%, сечостатевої системи - 5,25%, системи дихання - 3,94%, кістково-м'язової систем - 3,15%, системи крові - 2,89%, ендокринної системи - 1,84%, шкіряних покровів - 1,05%.

Висновки. В структурі нетравматичних захворювань військовослужбовців патологія системи травлення складає 9,76%. Монопатологія системи травлення складає 38,85%, коморбідна патологія - 61,2%. В структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців домінують загострення хронічного гастриту і хронічної виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, кили, гострий і хронічний панкреатити, загострення хронічного холециститу, гострий апендицит. У 16,01% військовослужбовців основна патологія системи травлення є комбінованою, яка складається з хронічного гастродуоденіту, хронічного гастро-панкреатиту, хронічного гастро-дуодено-панкреатиту, хронічного холецисто-панкреатиту, хронічного холецисто-гепатиту, хронічного панкреато-холецисто-гепатиту, хронічного гастро-холециститу. В структурі супутньої патології у військовослужбовців, які мали основну нетравматичну патологію системи травлення, переважають хвороби системи кровообігу, системи травлення і нервової системи що знаходяться в фазі ремісії.

Ключові слова: військовослужбовці, нетравматична патологія, система травлення.

STRUCTURE OF NON-TRAUMATIC PATHOLOGY OF THE DIGESTIVE SYSTEM AMONG SERVICEMEN

Досвід військової медицини в період Другої Світової війни показує, що захворювання органів травлення у структурі санітарних втрат займали чільне місце, являючи певну проблему для організації лікування на етапах медичної евакуації [1]. Проблема хвороб органів травлення у військовослужбовців залишається актуальною і сьогодні в умовах війни на Сході України [2].

Сучасна російсько-українська війна створює нові реалії та різноманітні чинники впливу, в першу чергу на організм військовослужбовців. Буквально у режимі онлайн формуються і отримують розвиток нові розділи військової науки завдяки трагічному досвіду. В наслідок впливу агентів військового і промислового походження на організм військовослужбовців діючої армії ушкодження зазнають, в тому числі, органи травневого тракту.

Спричинити розвиток патологічних станів травної системи та погіршити перебіг вже наявних захворювань органів цієї системи може дія речовин різної хімічної природи [3, 4] Вони надходять до організму людини в основному аліментарним, інгаляційним та перкутанним шляхами, порушуючи стан травної системи [5].

Патологоанатомічне дослідження кишечника у військовослужбовців діючої армії виявило: кишкова стінка була набряклою, в товстому кишечнику слизова оболонка частіше була бліда або, навпаки, повнокровна; іноді виявлялися точкові крововиливи в підслизової [6]. Патогенез встановлених патологоанатомічних змін невідомий, досліджень впливу хімічних агентів на систему травлення у військовослужбовців діючої армії у світі не проводилося, експериментальні моделі патологічного процесу та їх корекції відсутні.

Запобігання виникненню нових та загостренню хронічних хвороб органів травлення у військовослужбовців сприяє використання сухпайків, як країн НАТО, так і України, які забезпечують індивідуальні харчові потреби і є збалансованими за кількісними та якісними показниками [7]. Але значні фізичні і психічно- емоційні напруги, що випробують військовослужбовці під час бойових дій, негативно впливають на стан органів травлення, в наслідок чого хронічні хвороби загострюються [4], в зв'язку з чим якості надання медичної допомоги військовослужбовцям з хворобами органів травлення приділяється значна увага [8, 9].

Інформація щодо структури нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців Збройних Сил України за сучасних умов війни на Сході України у відкритих джерелах не наведена, що й обумовило мету дослідження.

Мета дослідженняЃF вивчення структури нетравматичних захворювань системи травлення у військовослужбовців, які перебували на лікуванні і реабілітації в медичних закладах Рівненської області в 2022 році.

Матеріали та методи дослідження. Робота, результати якої складають дану статтю, виконувалась в межах наукової теми «Діагностичний алгоритм визначення морфофункціонального стану шлунку і дванадцятипалої кишки в умовах дії токсичних агентів у військовослужбовців та в експерименті», № держреєстрації 0123U101247.

Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 3902 військовослужбовців, які знаходились на лікуванні в 2022 році в Рівненському військовому госпіталі, Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни і в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня №2» Рівненської міської ради. З 3902 історій хвороб для статистичного аналізу відібрана 381 історія хвороб військовослужбовців, які мали нетравматичну патологію системи травлення, в тому числі чоловіків було 332 (87,14%), жінок - 49 (12,86%), вік осіб коливався від 18 до 59 років. За віком і статтю військовослужбовці з хворобами системи травлення розподілились наступним чином: у віці 18-30 років було 79 осіб: чоловіків - 68 (86,1%), жінок - 11 (13,9%), у віці 31-40 років була 101 особа: чоловіків - 90 (89,1%), жінок - 11 (10,9%), у віці 41-50 років була 131 особа: чоловіків - 113 (86,3%), жінок - 18 (13,7%), у віці 51-59 років було 70 осіб: чоловіків - 61 (87,1%), жінок - 9 (12,9%). Група військовослужбовців віком 18-30 років є об'єднаною, в зв'язку з невеликою кількістю військовослужбовців 18-20 років.

Основний і супутній діагнози у всіх хворих військовослужбовців виставлялись на підставі комплексного клінічного, лабораторного і інструментального досліджень.

Використовувались такі методи: клінічний (опитування, збір анамнезу, огляд хворого, аускультація, пальпація, перкусія), клініко- лабораторний (визначення формули крові і показників сечі, дослідження мокротиння та калу), біохімічний (визначення в сироватці крові рівнів цукру, білірубіну і його фракцій, білка та його фракцій, активності печінкових ферментів, креатиніну, показників системи гемостазу), мікробіологічний (видова ідентифікація Helicobacter pillory, мікроскопічне і бактеріологічне дослідження біологічних рідин і калу), імуноферментний (визначення маркерів вірусних гепатитів, ВІЛ-інфекції), інструментальний (фіброгастроскопія, колоноскопія, рентгенографія, електрокардіографія, спірографія). За необхідністю пацієнти консультувались суміжними спеціалістами. Встановлення діагнозу проводили відповідно до десятої міжнародної класифікації хвороб (МКХ-Х).

Статистична обробка отриманих даних проводилась з використанням непараметричних Статистичний аналіз виконувався з використанням програми STATISTICA V.10.0 (StatSoft.Inc_v USA), ліцензійний № STA999K347156- W.

Структура розподілу захворювань у військовослужбовців в 2022 році, за даними окремих медичних закладів Рівненської області, наведена у табл. 1.

Таблиця 1 Структура розподілу нетравматичних захворювань у військовослужбовців в 2022 році, за даними медичних закладів Рівненської області

Найбільшу питому вагу мали хвороби нервової системи (27,75%), серед яких домінували хвороби травматичного походження, переважно струси головного мозку різного ступеня тяжкості, а також вегето-судинна дистонія. На другому місці за питомою вагою знаходились хвороби кістково- м'язової системи (20,76%), а саме дорсопатії, спондилопатії, артрози, ревматоїдний артрит та інші запальні артропатії. На третьому місці були хвороби системи кровообігу (19,73%), в тому числі гіпертонічна хвороба (без згадування про ішемічну хворобу серця та судинні ураження мозку) та ішемічна хвороба серця (стенокардія, гострий інфаркт міокарда). Питома вага інфекційних та паразитарних хвороб склала 9,89%, виключно за рахунок гострих респіраторно-вірусних інфекцій.

На долю хвороб органів травлення прийшлось 9,76%, що було в 2,8 рази менше порівняно з хворобами нервової системи, а також в 2,1 і в 2,0 рази менше аналогічних показників для груп хвороб кістково-м'язової системи та системи кровообігу, відповідно.

На шостому місці за питомою вагою в структурі патології, наведеної в табл. 1, були хвороби сечостатевої системи - 4,80%, до яких входили сечокам'яна хвороба, пієлонефрит, гломерулонефрит, цистіти. Частка хвороб органів дихання (3,9%) складалась за рахунок таких патологій, як пневмонія, хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальна астма. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини знаходились на передостанньому місці, складаючи за питомою вагою 2,54%, тоді як на останньому місці були розлади психіки та поведінки - 0,87%.

За структурою патології системи травлення було встановлено, що монопатологія (наявність тільки основного захворювання системи травлення) мала місце у 148 (38,85%) військовослужбовців. З них у віці 18-30 років монопатологія зустрічалась у 41 особи (51,9%), у віці 31-40 років - у 42 осіб (41,6%), у віці 41-50 років у 45 осіб (34,4%), у віці 51-59 років - у 20 осіб (28,6%). Тобто, при збільшенні віку військовослужбовців відбувалось суттєве зменшення монопатології: в віці 31-40 років - в 1,25 рази (р<0,05), в віці 41-50 років - в 1,51 рази (р<0,01), в віці 51-59 років - в 1,81 рази (р<0,001), порівняно з показником монопатології в групі військовослужбовців у віці 18-30 років.

Коморбідна патологія системи травлення була зареєстрована у 233 військовослужбовців, що склало 61,2% і було в 1,57 рази більше загального показника питомої ваги монопатології системи травлення (38,9%). У військовослужбовців у віці 18-30 років коморбідна патологія системи травлення була у 38 осіб (48,1%), у віці 31-40 років у 59 осіб (58,4%), у віці 41-50 років - у 86 осіб (65,6%), у віці 51-59 років - у 50 осіб (71,4%). Тобто, при збільшенні віку військовослужбовців мало місце значне збільшення питомої ваги коморбідної патології: в віці 31-40 років - в 1,21 рази (р<0,05), в віці 41-50 років - в 1,36 рази (р<0,01), у віці 51-59 років - в 1,48 рази (р<0,01), порівняно з аналогічним показником коморбідної патології системи травлення в групі військовослужбовців, які знаходились під нашим військовослужбовців у віці 18-30 років. наглядом, наведена в табл. 2.

Таблиця 2 Структура нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців, які лікувались в 2022 році в окремих медичних закладах Рівненської області, (%)

На першому місці за частотою зустрічаємості в структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців були гастрити - 18,37%.

Загострення хронічного гастриту (ХГ) були діагностовані у 64 осіб, що склало 16,8% від загальної кількості обстежених хворих. Загострення ХГ реєструвались в усіх вікових групах військовослужбовців, з коливанням частоти зустрічаємості вказаної патології від мінімальної - 8,91% в групі пацієнтів 31-40 років, до максимальної - 22,14% в групі пацієнтів 42-50 років. У пацієнтів вікових груп 18-30 і 51-59 років загострення ХГ зустрічались майже з однаковою частотою - 17,72% і 17,14%, відповідно. Асоціація загострення ХГ з Helicobacter ^^lori мала місце в 17,2% випадків. Питома вага гострого гастриту у військовослужбовців склала 1,57%, що було в 10,7 разів менше (р<0,001), порівняно з питомою вагою ХГ.

На другому місці за частотою зустрічаємості в структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців були загострення хронічної виразкової хвороби, на долю якої прийшлось 17,85%.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ВХДПК) склала 14,96%. Найменша доля загострень ВХДПК мала місце в групі пацієнтів 1830 років - 8,86%, найбільша - в групі пацієнтів 3140 років - 24,75%, тоді як в вікових групах 41-50 і 51-59 років загострення ВХДПК склали, відповідно, 12,21% і 12,86%. В 49,12% випадків загострення ВХДПК було асоційоване з Helicobacter pylori. Множинні виразки дванадцятипалої кишки мали місце в 7,02% випадків. Ускладнення ВХДПК кровотечою і перфорацією реєструвались з однаковою питомою вагою - 5,26%.

Порівняно з ВХДПК, виразкова хвороба шлунку (ВХШ) у військовослужбовців зустрічалась в 5,2 рази рідше (р<0,01), складаючи в цілому 2,88%. У вікових групах пацієнтів захворюваність на ВХШ коливалась від 1,42% до 3,81%, і була найбільшою у військовослужбовців 18-30 і 41-50 років, найменшою - в групі осіб 51-59 років. Позитивна асоціація з Helicobacter pylori у військовослужбовців, хворих на ВХШ, була зареєстрована в 45,45% випадків. Разом питома вага ВХДПК і ВХШ складала 17,84%.

Третє місце в структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців посіли кили - 67 осіб (17,58%). За питомою вагою на пахові кили припало 62,69%, на пупкові кили - 20,89%, на кили білої лінії живота - 14,93%, на комбіновані кили (пупкові та білої лінії живота) - 1,49%. З числа пахових кил (42 пацієнти) найчастішими були правобічні косі пахові кили - 52,38%, питома вага лівобічних косих пахових кил склала 26,19%, а питомі ваги прямих лівобічних і правобічних пахових кил склали, відповідно, 14,28% і 4,76%. Двобічна пряма пахова кила була зареєстрована з питомою вагою 2,38%. Невправні кили мали місце в 26,87% випадків.

Четверте місце в структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців посідав панкреатит - 8,13%. Гострий панкреатит (ГП) зустрічався в 3,67% випадків, тоді як хронічний панкреатит (ХП) - в 4,46%. ГП реєструвався в усіх вікових групах військовослужбовців, питома вага ГП у вікових групах 18-30 і 31-40 років коливалась в діапазоні 2,53-2,97%, а у вікових групах 41-50 і 51-59 років - в діапазоні 4,58-4,29%. Загострення ХП були відсутні у військовослужбовців віком 18-30 років, тоді як у військовослужбовців віком 31-40 років, 41-50 років і 51-59 років питома вага загострень ХП склала 5,94%, 3,81% і 8,57%, відповідно.

П'яте місце в структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців зайняв хронічний холецистит (ХХЦ), на долю якого припало 7,35%. Питома вага некалькульозного ХХЦ склала 4,19%, калькульозного ХХЦ - 3,15%.

Некалькульозний ХХЦ було зареєстровано в усіх вікових групах військовослужбовців, при цьому найменша питома вага цієї хвороби була у віковій групі 18-30 років - 1,27%, у вікових групах 31-40 років і 41-50 років відбувалось поступове зростання питомої ваги - 1,98% і 4,58%, відповідно, а в віковій групі 51-59 років кількість військовослужбовців хворих на некалькульозний ХХЦ була найбільшою - 10,0%.

Калькульозний ХХЦ превалював у військовослужбовців віком 41-59 років, і був відсутній у військовослужбовців віком 18-30 років. Серед військовослужбовців віком 41-50 років на калькульозний холецистит страждали 5,34% осіб, у віці 51-59 років - 4,29%, у віці 31-40 років - 1,98%.

Шосте місце в структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців посідав гострий апендицит (ГА), який зустрічався з частотою 6,82%. Катаральний ГА зустрічався найчастіше - в 53,85% випадків, флегмонозний і гангренозний варіанти були зареєстровані в 34,61% і в 11,54% випадків, відповідно. Серед ускладнень ГА мали місце перфорація апендиксу (3,85%), місцевий перитоніт (3,85%), а в післяопераційному періоді - злукова хвороба (7,69%). У військовослужбовців вікової групи 51-59 років ГА не зустрічався, тоді як у віковій групі 18-30 років було 73,07% хворих на цю патологію, в вікових групах 31-40 і 41-50 років, відповідно, 15,38% і 11,54%.

Питома вага неспецифічного виразкового коліту (НВК) склала 1,31%, при цьому НВК був діагностований виключно у військовослужбовців віком 31-50 років.

Різноманітною у військовослужбовців була комбінована патологія органів системи травлення, яка разом склала 16,01%. До складу основної нетравматичної комбінованої патології органів системи травлення відносились: хронічний гастродуоденіт (ХГД), хронічний гастро-панкреатит (ХГП), хронічний гастродуодено-панкреатит (ХГДП), хронічний холецисто-панкреатит (ХХП), хронічний холецисто-гепатит (ХХГ), хронічний панкреато- холецисто-гепатит (ХПХГ), хронічний гастро- холецистит (ХГХ).

ХГД зустрічався з частотою 6,82%. Із 26 пацієнтів з загостренням ХГД у 6 (23,07%) асоціація з Helicobacter pylori була позитивною. Питома вага загострень ХГД у віковій групі військовослужбовців 41-50 років була найбільшою - 8,39%, вона зменшувалась у віковій групі 31-40 років до 7,92%, а в віковій групі 18-30 років €к до 6,33%, і біла найменшою у військовослужбовців вікової групи 51-59 років - 2,85%.

ХГДП реєструвався в усіх вікових групах військовослужбовців і разом складав 3,41%. Питома вага ХГДП у військовослужбовців віком 18-30 років складала 2,53%, віком 31-40 років - 3,96%, а у віці 41-50 і 51-59 років - 4,58% і 1,42%, відповідно.

ХХП, на долю якого припало 3,94%, також зустрічався в усіх вікових групах військовослужбовців, при цьому питома вага ХХП прогресивно зростала при збільшенні віку військовослужбовців. Найбільша доля хворих на ХХП була у військовослужбовців у віці 51-59 років -5,71%, у віці 41-50 років вона складала 3,81%, а в вікових групах 31-40 років і 18-30 років, відповідно, 4,95% і 1,27%.

ХГП був діагностований у 0,52% військовослужбовців, переважно в старших вікових групах, у віці 41-50 років питома вага ХГП склала 0,76%, у віці 51-59 років - 1,42%.

ХПХГ мав місце у військовослужбовців у віковому діапазоні 18-50 років з загальною питомою вагою 0,78%, при найбільшому аналогічному показнику в групі осіб 18-30 років (1,27%), тоді як в групах 31-40 років і 41-50 років було 0,99% і 0,76%, відповідно.

Зустрічаємість ХХГ і ХГХ у військовослужбовців була однаковою €к 0,26%, виключно у осіб 18-40 років.

Частка військовослужбовців хворих на онкологічну патологію також була невеликою і за нашими даними склала 0,78%. Онкологічна патологія була діагностована виключно у військовослужбовців старших вікових груп.

Аналогічну з онкологічною патологією питому вагу у військовослужбовців мав стеатогепатоз, який зустрічався у осіб віком 41-59 років, при найбільшій частоті виявлення у військовослужбовців 51-59 років - 2,85%.

Структура супутньої патології у військовослужбовців, які мали основну нетравматичну патологію системи травлення, наведена у табл. 3.

Таблиця 3 Питома вага супутньої патології в системах організму військовослужбовців, які мали основну нетравматичну патологію системи травлення, та лікувались в 2022 році в окремих медичних закладах Рівненської області, (%)

Найчастішою супутньою патологією у військовослужбовців, які мали основну патологію системи травлення, була патологія системи кровообігу - 17,32% (табл. 3). Питома вага супутньої патологія системи кровообігу була найбільшою в віковій групі військовослужбовців 51-59 років - 32,86%, що було в 1,48 рази більше ніж в віковій групі 4150 років, а також в 3,02 і в 8,65 рази більше, порівняно з військовослужбовцями вікових груп 31-40 та 18-30 років, відповідно. Супутню патологію системи кровообігу складали гіпертонічна хвороба - ГХ (66,67%), ішемічна хвороба серця - ІХС (22,72%), вторинна артеріальна гіпертензія - ВАГ(6,06%), варикозна хвороба - ВХ (4,53%).

З числа військовослужбовців віком 18-30 років ГХ, а саме ГХ ІІ стадії, була діагностована в 2,53% випадків. В групі військовослужбовців віком 31-40 років ГХ мала місце в 7,9% випадків, в тому числі ГХ І стадії була у 2,97% військовослужбовців, ГХ ІІ стадії - у 4,95%. У військовослужбовців віком 41-50 років ГХ зареєстрована у 13,74% осіб, серед яких ГХ І стадії зустрічалась в 4,58% випадків, ГХ ІІ стадії - в 8,39%, ГХ ІІІ стадії - в 0,76%. У віці 5159 років ГХ І стадії була у 4,29% військовослужбовців, ГХ ІІ стадії - у 18,57%.

ІХС у військовослужбовців складалась переважно з стенокардії напруги (21,21%), тільки в 1,52% випадків мало місце порушення збудливості серця (фібриляція передсердь). У військовослужбовців віком 51-59 років питома вага ІХС, як супутньої патології при основних хворобах системи травлення, склала 14,29%, в групі віком 41-50 років - 3,05%. У військовослужбовців віком 31-40 років ІХС була не зареєстрована, тоді як в групі 18-30 років ІХС зустрілась у 1,27% осіб.

ВАГ мала місце в 1,98% і 1,53% випадків у військовослужбовців віком 31-40 і 41-50 років, відповідно. ВХ зустрічалась у 1,53% військовослужбовців віком 41-50 років, і у 1,43% віком 51-59 років.

В 16,7% випадках, виключно у військовослужбовців 41-59 років, мало місце поєднання ГХ з ІХС.

Супутня патологія системи травлення була наявна у 13,91% військовослужбовців, які мали основну патологію цієї ж системи, з приводу якої отримували медичне лікування. Питома вага супутньої патології системи травлення в вікових групах військовослужбовців коливалась в межах 1015% і являла собою хронічні захворювання системи травлення, які були у фазі ремісії. Питома вага в супутній патології системи травлення для ХХЦ склала (26,41%, в тому числі: ХКХ - 20,75%, ХНКХ - 5,66%), для ХП - 18,87%, для стеатогепатозу -- 15,09%, для гастроезофагальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) - 9,43%, для ХГ і ХХП - 5,66%, для злукової хвороби, кісти печінки і хронічного гепатиту С - 3,77%. Однакову питому вагу в структурі супутньої патології системи травлення (1,88%) мали цироз і гемангіома печінки, кишкова непрохідність, дивертикул сігми, поліпоз кишківника і синдром його подразнення, ХВХ ДПК, термінальний іліїт, доліхосигма, аденопатія черевної порожнини.

ХКХ, як супутня патологія основного захворювання системи травлення, реєструвався у 11 осіб різних вікових груп військовослужбовців, при цьому питома вага ХКХ у віці 18-30 років склала 9,09%, у віці 3140 років - 27,27%, у віці 41-50 і 51-59 років - 36,36% і 27,2%, відповідно. ХНКХ був діагностованим тільки у військовослужбовців віком 31-40 років.

ХП був супутнім основному захворюванню системи травлення в 10% випадків у військовослужбовців віком 18-30 і 51-59 років, і в 40% випадків у військовослужбовців, як віком 41-50 років, так і віком 51-59 років.

Стеатогепатоз був супутнім до основної хвороби системи травлення у 8 військовослужбовців, з яких 12,5% були віком 18-30 років, по 25,0% - віком 31-40 і 51-59 років, та 37,5% - віком 41-50 років.

ГЕРХ, як супутня патологія основного захворювання системи травлення, в 60% випадків реєструвалась у військовослужбовців віком 41-50 років, та в 20% випадків в вікових групах 18-30 і 31-40 років.

У 13,2% військовослужбовців, виключно 41-59 років, декілька супутніх патологій системи травлення поєднувались.

Супутня патологія нервової системи загалом складала 11,81%, коливалась в діапазоні 6-15%, була найменшою у військовослужбовців 51-59 років (5,71%), в 2,0 рази більшою у військовослужбовців віком 4150 років, а також більшою в 2,44 і в 2,6 рази, відповідно, у військовослужбовців віком 18-30 та 31-40 років. Супутня патологія нервової системи являла собою нейроциркуляторну дистонію (НЦД) - 46,67%, радикуліт - 37,78%, наслідки закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) - 20,0%, нейросенсорну двобічну при глухуватість - 4,45%, хронічний неврит слухового нерва - 2,22%.

З числа військовослужбовців з супутньою НЦД гіпертензивний варіант був у 28,57% осіб, гіпотензивний варіант - у 9,52%, кардіальний варіант - у 14,29%, змішаний варіант - у 47,62%.

З числа військовослужбовців з супутнім радикулітом поперековий радикуліт був у 76,47% осіб, грудний радикуліт - у 23,53%. З числа військовослужбовців з супутнім грудним радикулітом у в 50% випадків мала місце грижа Шморля.

У 17,78% військовослужбовців віком 4159 років зареєстроване поєднання двох супутніх патологій нервової системи.

Частоти наявності супутньої патологію інших систем організму значно поступались частотам наявності супутніх патологій нервової, серцево-судинної системи і системи травлення.

На питому вагу супутньої патології сечостатевої системи припало 5,25%, що було в 3,3 рази менше аналогічного показника супутньої патології системи кровообігу, в 2,65 рази менше питомої ваги супутньої патології системи травлення, і в 2,25 рази менше питомої ваги супутньої патології нервової системи. Супутню патологію сечостатевої системи складали сечокам'яна хвороба (СКХ) - 40%, хронічний пієлонефрит - 15%, кіста нирки €к 25%, кіста придатку яєчка -- 10%, сечосольовий діатез - 5%, нефроптоз - 5%. СКХ і кісти нирок зареєстровані виключно у військовослужбовців 31-59 років, хронічний пієлонефрит - виключно у військовослужбовців 18-40 років.

Супутня патологія системи дихання досягала 3,94%, її питома вага у військовослужбовців віком 18-30 років була найбільшою €к 8,86%, що переважало аналогічні показники в інших вікових групах військовослужбовців в 2,07-11,66 раз. Супутню патологію системи дихання складали переважно хронічні тонзиліти (40,0%), хронічні необструктивні бронхіти (33,33%), бронхіальна астма в стадії ремісії (20,0%), хронічні фарингіти (6,67%).

Супутня патологія кістково-м'язової системи була зареєстрована у 12 (3,15%) військовослужбовців, виключно у осіб віком 31-59 років. В 33,3% випадків діагностовано остеартроз суглобів, у 25% був стан після вогнепально-сколкового поранення гомілки або стопи, остеохондроз хребта був в 16,67% випадків, однакову питому вагу (8,3%) набрали капсуліт суглобів, хондромаляція суглобових поверхонь, пошкодження меніску.

Супутня патологія система крові складала 2,89% від загальної кількості військовослужбовців з основною нетравматичною патологією системи травлення, при цьому 81,8% військовослужбовців з супутньою патологією системи крові були 41-59 років. На хронічну залізодефіцитну анемію припало 72,73% випадків, на постгеморагічну анемію -- 18,18%, на лейкемоїдні реакції -- 9,09%.

У 1,84% військовослужбовців з основною нетравматичною патологією системи травлення була супутня патологія ендокринної системи. В 57,14% випадків це був цукровий діабет ІІ типу, в 42,86% - аліментарно-конституційне ожиріння І-ІІ ступеню. В 85,71% випадків супутня патологія ендокринної системи реєструвалась у військовослужбовців 41-59 років.

Супутню патологію шкіряних покровів склали вогнепально-сколкові рани шкіри кінцівок у стадії загоєння (75%), а також новоутворення шкіри (25%). Питома вага супутньої патології шкіряних покровів у військовослужбовців з основною нетравматичною патологією системи травлення склала 1,05%. військовослужбовець нетравматичний травлення

Обговорення. Структура захворюваності військовослужбовців динамічно змінюється, що обумовлюється багатьма факторами (кліматичними, гендерно-віковими, військово-специфічними та іншими), домінуюча дія яких на особовий склад військовослужбовців теж постійно варіює. Дані про структуру захворюваності військовослужбовців можуть відрізнятись і в залежності від того, в яких спеціалізованих медичних закладах проводились дослідження. В працях [2, 10] стверджується, що в структурі захворюваності військовослужбовців високу питому вагу займають хвороби органів дихання. За нашими даними питома вага нетравматичних захворювань системи дихання відносно невелика - 3,90%, тоді як питомі ваги хвороб нервової системи та системи кровообігу склали 27,75% і 19,73%, відповідно.

За даними [2, 9] у загальній структурі захворюваності військовослужбовців захворювання органів травлення посідають третє місце. В нашому дослідженні нетравматичні захворювання органів травлення (9,76%) були на п'ятому місці, поступаючи хворобам нервової системи (27,75%), хворобам кістково-м'язової системи (20,76%), хворобам системи кровообігу (19,73%) і інфекційним та паразитарним хворобам (9,89%).

В дослідженнях [11-14], присвячених вивченню структури хвороб системи травлення, акцентується, що домінуючими є ерозивно-виразкові захворювання гастродуоденальної зони, з яких переважають хронічні гастрити, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалою кишки. Отримані нами дані з цим співпадають.

Коморбідна патологія впливає на перебіг основного захворювання [10]. Наші дані свідчать, що у військовослужбовців з нетравматичними хворобами системи травлення коморбідна патологія збільшується при зростанні віку військовослужбовців, і є різноманітною, в залежності від систем організму що приймають участь у формуванні коморбідності. Наявність коморбідної патології впливає на особливості перебігу основного захворювання [15] і додає організаційні, клінічні та фармакоекономічні аспекти медикаментозного супроводу військовослужбовців із патологією системи травлення [16].

Висновки

1. В структурі нетравматичних захворювань військовослужбовців патологія системи травлення складає 9,76%. Монопатологія системи травлення складає 38,85%, коморбідна патологія - 61,2%.

2. В структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців домінують загострення хронічного гастриту і хронічної виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, кили, гострий і хронічний панкреатити, загострення хронічного холециститу, гострий апендицит.

У 16,01% військовослужбовців основна патологія системи травлення є комбінованою, яка складається з хронічного гастродуоденіту, хронічного гастро-панкреатиту, хронічного гастро-дуодено-панкреатиту, хронічного холецисто-панкреатиту, хронічного холецисто-гепатиту, хронічного панкреато-холецисто-гепатиту, хронічного гастро-холециститу.

3. В структурі супутньої патології у військовослужбовців, які мали основну нетравматичну патологію системи травлення, переважають хвороби системи кровообігу, системи травлення і нервової системи що знаходяться в фазі ремісії.

Перспективи подальших досліджень. Планується вивчення впливу хімічних агентів промислового призначення на систему травлення у військовослужбовців діючої армії.

Література

1. Воєнно-польова терапія: Підручник / Г.В. Осьодло та інш./ УВМА МО України - Київ: Чалчинська Н.В., 2017 - 620 с., стор. 281-421.

2. Бойчак М.П., Осьодло Г.В. Терапевтичні аспекти війни на Сході України: монографія. Київ: Видавництво Людмила, 2020. 320 с.

3. Domenech J., de Britto M., Velazquez A., et all. Long-term effects of polystyrene nanoplastics in human intestinal Caco-2 cells. Biomolecules. 2021. №11(10). Р.1442. https://doi.org/10.3390/biom11101442.

4. Dusyk A., Vernygorodskyi S., Golubovsky I. Immunohistochemical analysis of the inducible and endothelial fractions of no-synthase in the intestinal mucosa of colo-colonic anastomosis under influence of chronic stress and thiotriazoline application. Georgian Medical News. 2018. №7-8(280-281). Р.155-159.

5. Eisenbrand G., Baum M., Cartus A.T. et all. Salivary nitrate/nitrite and acetaldehyde in humans: potential combination effects in the upper gastrointestinal tract and possible consequences for the in vivo formation of N-nitroso compounds - a hypothesis. Archive Toxicology. 2022. №6(96). Р. 19051914. https://doi.org/10.1007/s00204-022-03296-0.

6. Майданюк В.П. Методичні вказівки з практичного заняття для студентів з навчальної дисципліни «Військова терапія». - Одеса, 2022. 43 с.

7. Чорна В.В., Лотоцька-Дудик У.Б., Подолян В.М. та ін. Вимоги до новітніх індивідуальних раціонів харчування військовослужбовців ЗС України та країн НАТО. Український журнал військової медицини. 2023. №1(4). С.83-93. https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-083.

8. Огороднійчук І.В., Казмірчук А.П., Козак Н.Д. та ін. Оцінювання якості надання первинної медичної допомоги військовослужбовцям з хворобами органів травлення. Український журнал військової медицини. 2023. №1(4). С.44-54. https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-044

9. Осьодло Г.В., Бойчак М.П., Бичкова С.А. та ін. Стан і перспективи кислотосупресивної та гастроцитопротективної терапії захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців. Український журнал військової медицини. 2022. №3(3). С.23-34. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-023.

10. Осьодло Г.В., Бичкова С.А., Желеховський О.А., Бичков О.А. Особливості перебігу коморбідної патології у військовослужбовців, учасників ООС. Український журнал військової медицини. 2021. №4(2). С.104-112. https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-104.

11. Осьодло Г., Котик Ю., Калашников М., Осьодло В. Розповсюдженість, клінічний перебіг та лікування хронічного гастриту на сучасному етапі. Гастроентерологія. 2021. №55(2). С.74-80. https://doi.org/10.22141/2308-2097.55.2.2021.233627.

12. Осьодло Г.В., Котик Ю.Я. Ерозивні ураження гастродуоденальної зони у військовослужбовців: клінічні та фармакоекономічні аспекти. Сімейна медицина. 2021. №5-6. С.71-75. https://doi.org/10.30841/2307- 5112.5-6.2021.253010.

13. Осьодло Г.В., Циц О.В., Прокопчук С.М., Котик Ю.Я., Осьодло В.В. Ерозивно-виразкові захворювання гастродуоденальної зони у військовослужбовців: клінічні та фармакоекономічні аспекти. Український журнал військової медицини. 2022. №1(3). С.51-59. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-051.

14. Осьодло Г.В., Шматенко О.П., Мороз Г.З., Остащенко Т.М., Осьодло В.В. Організаційні та фармакоекономічні аспекти медикаментозного супроводу військовослужбовців з ерозивною формою ГЕРХ у період воєнного стану. Український журнал військової медицини. 2022. №2(3). С.113- 119. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-113.

15. Осьодло Г.В., Котик Ю.Я., елободяник В.П. Особливості змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки у військовослужбовців - пацієнтів хірургічного профілю. Український журнал військової медицини. 2022. №4(2), С.113- 120. https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.4f2V113.

16. Осьодло Г.В., Шматенко О.П., Мороз Г.З. та ін. Організаційні, клінічні та фармакоекономічні аспекти медикаментозного супроводу

References

1. Osiodlo, G.V., & Verba, A.V. at all (2017). Voenno-polyova terapiya: Pidruchnyk. Kiev: Chalchynska N.V. 620.

2. Boychak, M.P., & Osodlo, G.V. (2020). Terapevtychni aspecty viiny na Skhodi Ukrainy: monographia. Kyiv: Vydavnytstvo Lyudmyla. 320

3. Domenech, J., de Britto, M., Velazquez, A., Pastor, S., Hernandez, A., Marcos, R., & Cortes C. (2021). Long-term effects of polystyrene nanoplastics in human intestinal Caco-2 cells. F/omo/ecw/es. 11 f10), 1442. DOI: 10.3390/biom11101442

4. Dusyk, A., Vernygorodskyi, S., Golubovsky, Hryhorenko, A., & Slobodian, O. (2018). Immunohistochemical analysis of the inducible and endothelial fractions of no-synthase in the intestinal mucosa of colo-colonic anastomosis under influence of chronic stress and thiotriazoline application. Georg/an Med/ca/ News. 7-8 (280-281), 155-159. PMID: 30204116 [in English]

5. Eisenbrand, G., Baum, M., Cartus, A.T., Diel, P., Engel, K.H., Engeli, B.,…Steinberg, P. (2022). Salivary nitrate/nitrite and acetaldehyde in humans: potential combination effects in the upper gastrointestinal tract and possible consequences for the in vivo formation of N-nitroso compounds - a hypothesis. Arch/ve Tox/co/ogy. 6 (96), 1905-1914. DOI: 10.1007/s00204- 022-03296-0

6. Maidanyuk, V.P. (2022). Metodychni vkazivky z praktychnoho zaniattia dlia studentiv z navchalnoi dystsepliny "Viiskova terapiia". Odesa.

7. Chorna, V.V., Lototska-Dudyk, U.B., Podolyan, V.M., Ivashkevych, Y.M., & Tomashevskyi, A.V. (2023). Vymohy do novitnikh indyvidualnykh ratsioniv kharchuvania viiskovosluzhbovtsiv ZS Ukrainy ta krain NATO. Ukra/nsky/ zhurna/ v//skovo/ medytsyny. 1 (4), 83-93. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-083 [in Ukraine]

8. Ogorodniychuk, I.V., Kazmirchuk, A.P., Kozak, N.D., Kuts, T.V., Tkachuk, I.M., & Volynets, V.M. (2023). Otsinuvania iakosti nadannia pervynnoyi medychnoyi dopomohi viiskovosluzhbovtsiam z khvorobami orhaniv travlennia. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 1 (4), 44-54. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-044 [in Ukraine]

9. Osodlo, G.V., Boychak, M.P., Bychkova, S.A., Bychkova, S.A., Fedorova, O.O., & Osodlo V.V. (2022). Stan i perspektyvy kyslotosupresyvnoyi ta hastrotzytoprotektyvnoyi terapyi zakhvoruvan ezofahohastroduodenalnoyi zony u viiskovosluzhbovtsiv. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 3 (3), 23-34. DOI: військовослужбовців із хронічним гастритом. Український журнал військової медицини. 2021. №4(2). С.121-129. https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-121. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-023 [in Ukraine]

10. Osyodlo, G.V., Bychkova, S.A., Zhelehovskyi, O.A., & Bychkov, O.A. (2021). Osoblyvosti perebihu komorbidnii patolohii u viiskovosluzhbovtsiv, uchasnykiv OOS. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 4 (2), 104-112. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-104 [in Ukraine]

11. Osyodlo, G., Kotyk, Yu., Kalashnikov, M., & Osyodlo, V. (2021). Poshyrenist, klinichnyi perebih ta likuvannia khronichnoho hastrytu na suchasnomu etapi. Hastroentero/og//a. 55 (2), 74-80. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.55.2.2021.233627 [in Ukraine]

12. Osodlo, G.V., & Kotyk, Yu.Ya. (2021). Erosyvni urazhennia hastroduodenalnoi zony u viiskovosluzhbovtsiv: klinichni ta farmakolohichni aspekty. S/me/na medytsyna. 5-6, 71-75. DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.5-6.2021.253010 [in Ukraine]

13. Osyodlo, G.V., Tsits, O.V., Prokopchuk, S.M., Kotyk, Yu.Ya., & Osyodlo, V.V. (2022). Erozyvno- vyrazkivi zkhvoruvannia hastroduodenalnoi zony u viiskovosluzhbovtsiv: klinichni ta farmakolohichni aspekty. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 1 (3), 51-59. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-051 [in Ukraine]

14. Osyodlo, G.V., Shmatenko, O.P., Moroz, G.Z., Ostashchenko, T.M., & Osyodlo V.V. (2022). Organizatsiini ta farmakoekonomichni aspect medykamentoznoho suprovodu viiskovosluzhbovtsiv z erozuvnoiu formoiu HERKH u period voennoho stanu. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 2 (3), 113119. DOI: https://doi.org/10.46847/uimm.2022.2(3)- 113 [in Ukraine]

15. Osodlo, G.V., Kotyk, Y.Ya., & Clobodianyk, V.P. (2022). Osoblyvosti zmin slyzovoi obolonky shlunku ta dvanadtsiatypaloi kushky u viiskovosluzhbovtsiv - patsientiv khirurhichnoho profilyu. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 4 (2), 113-120. DOI: https://doi.org/10.46847/uimm.2021.4(2)-113 [in Ukraine]

16. Osyodlo, G.V., Shmatenko, O.P., Moroz, G.Z., Bychkova, S.A., & Osyodlo, V.V. (2021). Organizatsiini, klinichni ta farmakoekonomichni aspecty medukamentoznoho suprovodu viiskovosluzhbovtsiv iz khronichnym hastrutom. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 4 (2), 121129. DOI: https://doi.org/10.46847/uimm.2021.4(2)- 121 [in Ukraine]

Размещено на Allbest.ru