Сучасні організаційні підходи до лікування невротичних розладів у військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Служби безпеки України

Дніпровський державний медичний університет МОЗ України

Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини

Сучасні організаційні підходи до лікування невротичних розладів у військовослужбовців

В.О. Волошин, О.С. Трушенко, О.В. Широков, Г.І. Тітов, В.Ф. Заказнов

м. Київ, м. Дніпро, Україна

Анотація

Вступ. В умовах відбиття збройної агресії РФ, що супроводжується значною інтенсивністю і напруженістю бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть мати невротичні розлади різного ступеня тяжкості, отже викликати потребу їх направлення для лікування у військово-медичні заклади. Дослідженням встановлена наявність незначної кількості наукової інформації щодо особливостей організації лікувально-діагностичного процесу при виникненні санітарних втрат неврологічного профілю. Семантичний аналіз доступних наукових джерел щодо організації проведення лікувально-діагностичного процесу і реабілітації військовослужбовців, у яких діагностовано порушення з боку центральної нервової системи, охоплює період повсякденної готовності Збройних Сил України і не враховує особливості воєнного стану. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без розробки і впровадження сучасних медичних технологій щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців, що отримали невротичні розлади в умовах бойової обстановки з урахуванням сучасного досвіду військово- медичних служб передових країн світу.

Мета дослідження полягаєу визначені сучасних організаційних підходів щодо організації лікувально- діагностичного і реабілітаційного процесу військовослужбовців, які мають невротичні розлади, отримані в бойових умовах х.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами.

Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з нервовими розладами та розроблений алгоритм організації лікувально-діагностичного процесу при цій патології з урахуванням досвіду військо-медичних служб передових країн світу.

Висновки. Визначено, що в умовах відбиття Збройними силами України збройної агресії РФ і пов'язаної з цим потреби проведення мобілізаційних заходів без урахування психотипу і стресостійкості осіб, що вступають до лав Збройних Сил і інших військових формувань України, серед військовослужбовців можливе збільшення поширеності невротичних розладів. На основі аналізу наукової інформації з урахування власного досвіду розроблений алгоритм діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами, реалізація якого дозволить зменшити наслідки негативного впливу бойової обстановки на військовослужбовців і тим самим підвищити рівень їх боєздатності та працездатності, а також зменшити відсоток інвалідизації військовослужбовців з невротичними розладами.

Ключові слова: військовослужбовці, організаційні підходи, неврологічні розлади.

Abstract

MODERN ORGANIZATIONAL APPROACHES TO THE TREATMENT OF NEUROTIC DISORDERS IN MILITARY PERSONNEL

V.O. Voloshin1, O.S. Trushenko2, O.V. Shyrokov2, G.I. Titov2, V.F. Zakaznov3 1National Academy of the Security Service of Ukraine, Kiev 2Dnipro Medical Institute of Traditional and Nontraditional Medicine, Dnipro 3Dnipro State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Dnipro

Introduction. In the conditions of repelling the armed aggression of the Russian Federation, which is accompanied by significant rate and intensity of hostilities, it is possible to predict a significant increase in the number of military personnel who will have neurotic disorders of various degrees of severity, thus causing the need to refer them for treatment to military medical institutions. The research established the presence of a small amount of scientific information regarding the peculiarities of the organizational treatment and diagnostic process in appearance of neurological casualties. The semantic analysis of available scientific sources regarding the organization of the medical and diagnostic process and rehabilitation of military personnel diagnosed with a central nervous system disorder covers the period of daily readiness of the Armed Forces of Ukraine and does not take into account the peculiarities of the martial law. Based on this, taking into account the threats and challenges of today, it was established that the solution to this problem is impossible without the development and implementation of modern medical technologies for the organization of diagnosis, treatment and rehabilitation of military personnel who have suffered neurotic disorders in combat conditions, with taking into account the modern experience of military medical services of leading countries of the world.

The purpose is to identify modern organizational approaches to the organization of the treatment-diagnostic and rehabilitation process for military personnel with neurotic disorders acquired during combat operations.

Materials and methods. The research was carried out using classic socio-hygienic methods: monographic, semantic, analytical, documentary accounting and system analysis. The research materials were regulatory and legal documents on diagnosticis, treatment and rehabilitation of military personnel with neurotic disorders.

Results. The article presents the results of a semantic analysis of regulatory and legal documents regarding the organization of diagnosis, treatment and rehabilitation of military personnel with nervous disorders and a developed algorithm for the organization of the treatment and diagnostic process for this pathology, taking into account the experience of the military medical services of the leading countries of the world.

Conclusions. It was determined that in the conditions of repelling the armed aggression of the Russian Federation by the Armed Forces of Ukraine and the related need to carry out mobilization measures without taking into account the psychotype and stress resistance of persons joining the ranks of the Armed Forces and other military formations of Ukraine, an increase in the prevalence of neurotic disorders is possible among military personnel. On the basis of the analysis of scientific information, taking into account our own experience, an algorithm for the diagnostics, treatment and rehabilitation of military personnel with neurotic disorders has been developed, the implementation of which will allow to reduce the consequences of the negative impact of the combat environment on military personnel and thereby increase their level of combat capability and work capacity, as well as to reduce the rate of disability of military personnel with neurotic disorders.

Key words: military personnel, organizational approaches, neurotic disorders.

Вступ

В умовах відбиття збройної агресії РФ, виникає потреба у мобілізації значних людських ресурсів для оборони України. До лав Збройних Сил Міністерства оборони (МО) та інших військових формувань України залучаються особи, які мали військову підготовку і знаходились у запасі, та особи, які потребували відповідної військової підготовки перед направленням у зону бойових дій (БД).

При проведенні мобілізаційних заходів не завжди можливо приділити достатньо уваги щодо психотипу і рівня стресостійкості військовослужбовців (ВС), що не виключало можливості виникнення у них невротичних розладів, пов'язаних з факторами бойової обстановки, що, в свою чергу, може призвести до зниження і навіть втрати ВС боєздатності і працездатності.

Виснаження нервової системи та посттравматичні стресові розлади (ПТСР) у ВС можуть також бути обумовлені не тільки травматичними ушкодженнями, а і потребою їх тривалого перебування в оборонних спорудах, постійною небезпекою щодо можливої загибелі, в наслідок втрати рідних (друзів, побратимів), усвідомленням необхідності вбивати ворога і бачити вбитих, занепокоєнням долею рідних чи друзів, які можуть знаходитись у небезпеці, небезпекою потрапити в полон чи в оточення, почуттям власної провини за загибель товаришів тощо [1,2].

Для зниження наслідків невротичних станів, пов'язаних з участю у бойових діях, виникає потреба у визначенні їх поширеності, а також запровадження сучасних методів діагностики, лікування і реабілітації ВС після перенесення «бойового» ПТСР, а також відновлення їх боєздатності і працездатності. Перелічені обставини й визначили актуальність дослідження та дозволили сформулювати його мету.

Мета дослідження полягає у визначені сучасних організаційних підходів щодо організації лікувально-діагностичного і реабілітаційного процесу військовослужбовців, які мають невротичні розлади, отримані в бойових умовах.

Таблиця 1 Динаміка поширеності невротичних розладів серед ВС ЗС України у період 2014-2022 рр.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу.

Матеріалами дослідження слугували інформаційні джерела та нормативно-звітні документи з питань організації та проведення лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів стосовно ВС з невротичними розладами [5, 10-15].

Результати дослідження та їх обговорення

Відомо, що основними ознаками невротичних розладів і перш за все розповсюдженого в умовах бойових дій ПТСР є наявність у минулому травматичного досвіду, повторного переживання травматичних подій, присутність почуття, ніби травматичні події відбуваються знову та сильні емоційні чи фізіологічні реакції при нагадуванні про травматичні події. Проявляються явні зміни в поведінці у вигляді «уникаючої поведінки», тобто намагання уникнути гнітючих спогадів, думок чи почуттів, що стосуються травматичних подій. Крім того, існують негативні зміни у думках та настрої, підвищується збудливість, дратівливість, немотивовані вибухи гніву, ризикована поведінка, надмірна пильність, порушення сну. Можливе відчуття відстороненості від власних психічних процесів або тіла. Існуючий практичний досвід свідчить, що симптоми невротичних розладів можуть виникати, як правило, протягом перших трьох місяців після дії психотравмуючого фактору.

Прояви невротичних розладів у ВС можуть характеризуватись надмірною та неконтрольованою тривогою, станом депресії та іншими порушеннями поведінки, що в подальшому може значно погіршити їх боєздатність. невротичний лікування медичний

Особливості військової служби в умовах воєнного стану сприяють тому, що поширеність невротичних розладів серед ВС значно вища, ніж серед інших верств населення. Цей факт визначив необхідність проведення дослідження щодо встановлення поширеності невротичних розладів серед ВС і визначення напрямків їх профілактики з метою підвищення ефективності їх боєздатності і працездатності.

Вивченню поширеності невротичних розладів серед ВС з метою їх профілактики і удосконалення методів діагностики і лікування приділялась увага перш за все фахівцями військової медицини багатьох країн світу.

Так, результати досліджень військових медиків з США, Великої Британії, Канади та Австралії свідчать, що поширеність невротичних розладів серед ВС, які приймали участь у бойових діях, становила у середньому 21,2%, при цьому найпоширенішими були такі розлади, як тривога (11,7%), погіршення настрою (8,0%), збільшення потреби щодо вживання психоактивних лікарських засобів з метою зменшення дії різноманітних психотравмуючих факторів (7,1%) [3, 4]. В той же час, дослідження, проведені серед ВС США, які приймали участь у бойових діях в Афганістані та Ірані, показали, що поширеність ПТСР може становити 20 і навіть 30% [5, 6].

Дослідження, проведені вітчизняними дослідниками, показали, що серед ВС, які приймали участь у бойових діях на сході України, 20,4% мали симптоми ПТСР [7, 8]. При цьому, у 53,7% з визначались симптоми тривоги, у 53,5% - симптоми депресії, а у 35,5% -симптоми ПТСР [9].

Дані звітних матеріалів МО України щодо стану здоров'я ВС за період 2014-2022 рр. свідчать про щорічне збільшення поширеності випадків невротичних розладів серед ВС Збройних Сил України (табл. 1).

Як свідчать наведені статистичні данні, у 2014 році, до початку бойових дій на сході України, поширеність невротичних розладів серед ВС становила 0,62%, а вже у 2022 році вона зросла до 1,12%.

При цьому слід враховувати, що серед ВС основу складали ті, що проходили військову службу за контрактом. Виходячи з цього, можна достовірно прогнозувати, що в умовах повномасштабної війни і збільшення кількості ВС, які призвані до Збройних Сил України за мобілізацією, відсоток такої патології значно збільшиться.

В умовах, що прогнозуються, одним із важливих етапів попередження виникнення невротичних станів серед ВС слід вважати своєчасну та повну діагностику таких патологічних станів, що дозволяє своєчасно почати лікування ВС й і попередити збільшення інвалідності серед них.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що із існуючих методів діагности найбільш перспективним слід вважати застосування стандартних психіатричних тестів, таких як «Клінічна (госпітальна) шкала тривоги та депресії» (HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale)) та «Коротка шкалу оцінки психічного статусу» (MINI - Mini-Mental State examination), які дозволяють не лише швидко та якісно визначити наявність невротичних розладів, але й ступінь їх тяжкості. Крім того, для визначення ПТСР доцільно застосовувати спеціальні тести, такі як «Клінічна шкала оцінки ПТСР» (CAPS) та «Шкала симптомів ПТСР» (PCL) [12].

Ці тести дозволяють визначити наявність ПТСР, який зазвичай проявляється відчуттям тривоги та страху, нічними кошмарами, відчуттям вини, постійною підвищеною готовністю до небезпеки та іншими симптомами.

Узагальнюючи дані щодо коефіцієнта шансів впливу на виникнення невротичних станів серед ВС внаслідок дії певних факторів ризику наведені у таблиці 2.

Крім тестів, для діагностики невротичних розладів можуть використовуватися й інші методи, такі як клінічні інтерв'ю, збір та аналіз анамнезу життя, захворювання, а також огляд ВС, під час якого слід звертати увагу перш за все на його поведінку.

Використання комплексного підходу до діагностики дозволяє отримати максимально точну об'єктивну картину невротичного і психічного стану ВС та визначити оптимальний план його лікування.

Таблиця 2 Коефіцієнти впливу окремих факторів ризику на виникнення невротичних станів серед військовослужбовців

Лікування невротичних розладів у ВС, як свідчить набутий досвід, повинно мати комплексний характер та ґрунтується на положеннях Розпорядження Кабінету міністрів (КМ) України від 15.11.2017 № 840 та наказу МОЗ України від 20.06.2018 № 761. Воно повинно включати в себе методи фармакотерапії, психотерапевтичні методи впливу, а також методи психосоціальної реабілітації (табл. 3).

Фармакологічна терапія, як правило, призначається у випадках, коли попередньо проведена психотерапія не дала необхідного результату, або була недостатньо ефективною через існуючу можливість подальшого фізичного або психічного травмування ВС. У цьому випадку фармакотерапія є одним з найпоширеніших і дієвих методів лікування невротичних розладів. Для лікування у ВС стану тривоги та депресії найбільш виправданим є використання анксіолітиків та антидепресантів. Так, для лікування ПТСР доцільним перш за все, є застосування антидепресантів, анксіолітиків та антипсихотичних засобів [14], при цьому вибір лікарських засобів перш за все залежить від типу та ступеня тяжкості неврологічного розладу [15, 16].

Однак, не всі випадки неврологічних розладів настільки виражені, що потребують госпіталізації ВС та медикаментозного лікування. У деяких випадках більш доцільним є їх лікування в домашніх умовах.

Не менш значущим етапом ліквідації наслідків неврологічних розладів серед ВС слів вважати проведення реабілітаційних заходів. Сюди слід віднести проведення фізіотерапії і заходів з психологічної підтримки, які проводяться за місцем мешкання ВС або на базі реабілітаційних центрів [17].

При проведенні реабілітаційних заходів ефективно проявили себе методи фізичної реабілітації (фітнес, спортивні ігри, плавання). Доведено, що залучення ВС до заняттях з фізичної культури і спортом позитивно впливає на їх психічний і неврологічний стан, сприяє покращенню їхнього настрою та зменшенню рівня тривожності та депресії. При цьому ефективна реабілітація військових з невротичними станами вимагає індивідуального, диференційованого підходу до діагностики та лікування. Для цього варто використовувати не лише класичні методи, а й новітні розробки та інновації в галузі психіатрії, психотерапії та неврології [18]. Одним з найбільш перспективних напрямків є технологій віртуальної лікування невротичних і розладів. Дослідження використання методик віртуальної реальності може допомогти ВС з ПТСР уникнути відчуття тривоги та страху, а також підвищити ефективність процесу лікування.

Таблиця 3 Сучасні методи лікування невротичних розладів у військовослужбовців

Також важливим компонентом реабілітації слід вважати їх підтримку з боку родини та близьких людей. Для цього можуть використовуватися різноманітні програми та соціальні ініціативи, що сприяють інтеграції ВС з невротичними і психологічними проблемами в суспільство та покращенню якості їх життя.

Поширеність невротичних розладів серед ВС, які приймали участь у БД, визначає потребу у розробці і впровадженні спеціальних програм, спрямованих на

відновлення працездатності і боєздатності ВС, які вже набули бойовий досвід, для їх повернення у зону бойових дій.

Прикладом такої програми є програма "Здоров'я ветеранів" (Veterans Health

Initiative), яка запроваджена серед ВС армії США. Програма передбачає їх доступ до різних видів психологічної та медичної допомоги, включаючи лікування, допомогу у вирішенні соціальних та правових питань, а також можливість участі у спортивних та творчих заходах [19].

З метою задоволення потреби в якісній психологічній реабілітації ветеранів війни, захисників та захисниць України, членів їхніх родин КМ України визначений порядок надання психологічної реабілітації (постанова КМ України від 10.05.2022 № 587 «Про внесення змін до порядку, затвердженого постановами КМ України від 12.07.2017 № 497 і від 27.12.2017 № 1057»). КМ України запроваджено удосконалений механізм організації психологічної реабілітації, що відповідає сучасним вимогам та дає можливість суб(єктам надання послуг створювати мультидисциплінарні команди фахівців, які на основі кейс-менеджменту забезпечуватимуть якісні послуги щодо психологічної реабілітації. До складу таких команд входитимуть фахівці медичного, і немедичного профілю, які у взаємодії з лікарем, який надає медичну допомогу ВС з невротичними розладами, розроблятимуть та реалізовуватимуть програму реабілітації відповідно до індивідуальних потреб ВС. Сприятиме реабілітації ВС ЗС України і реалізація програми реабілітації з міжнародною участю «Повернення до життя», що розроблена для діючих і звільнених ВС.

У підсумку варто зазначити, що реалізація можливостей ВС до лікування невротичних розладів регламентована в Україні низкою нормативно-правових документів та дозволяє в цілому проводити відповідні діагностичні, лікувально- профілактичні та реабілітаційні заходи. Однак для більш ефективного застосування заходів медичного впливу необхідно у повному обсязі використовувати сучасні організаційні підходи до лікування цього спектру патологічних станів у ВС на різних етапах та рівнях надання медичної допомоги з забезпеченням дієвого контролю за виконанням затверджених стандартів надання медичної допомоги та індивідуальних програм реабілітації ВС.

Висновки

Показано, що в умовах воєнного часу поширеність невротичних розладів серед військовослужбовців, що приймають безпосередню участь у бойових діях, як правило, зростає.

Визначено, що на формування невротичних розладів перш за все впливають індивідуальні особливості нервової системи військовослужбовців, бойова обстановка та час їх перебування у зоні бойових дій.

Констатовано, що ефективність попередження розвитку невротичних станів у військовослужбовців залежить від своєчасної їх діагностики і комплексного лікування з урахування індивідуальних особливостей та обґрунтованого проведення заходів з медичної і соціальної реабілітації (з залученням медичних працівників, психологів та близьких і рідних).

Доведено, що для проведення медичної і соціальної реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами виправданими є розробка і впровадження спеціальних програм, які повинні реалізовуватись не тільки на державному, але й на регіональному рівнях.

Перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження визначає потребу у подальших поглиблених наукових дослідженнях з удосконалення та уніфікації системи організації лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з аналізом її ефективності, як невід'ємної складової підвищення боєздатності ВС ЗС України та інших військових формувань України.

Література

1. Кононенко В.В., Скоробреха В.З., Паламар О.Д. Бойова психічна травма / Одеський медичний журнал. Одеса: 2001. № 3. С 99-101.

2. Coulthart Ross. The Lost Diggers. / Harper Collins Publishers. Sydney Australia. 2013.

3. Campbell D. G., Felker B. L., Liu C. F., Yano E.

4. M., Kirchner J. E., Chan D., Rubenstein L. V. Prevalence of depression-PTSD comorbidity: Implications for clinical practice guidelines and primary care-based interventions / Journal of General Internal Medicine. 2007. 22(6). 711-718 р.

5. Arlington V.A. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. -5th ed. / American Psychiatric Association 2012-2013. American Psychiatric Publishing. USA. 2013. 265-291p.

6. Dursun P., & Ozkan M. Prevalence and predictors of posttraumatic stress disorder and depression in Turkish soldiers deployed into conflict areas. / Military Medicine. 2017. 182 (11/12).

7. Hoge C. W., Auchterlonie J. L., & Milliken C. S.. Mental health problems, use of mental health services, and attrition from military service after returning from deployment to Iraq or Afghanistan. / Journal of the American Medical Association. 2006. 295 (9). 1023-1032p.

8. Титаренко Т. М., Дворник М. С. та ін. Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід.

9. Практичний посібник. / Інститут соціальної та політичної психології. Кропівницький: 2022. С. 23-34.

10. Федоренко Ю. Особливості психічного здоров'я військовослужбовців. / Військова медицина та військове прогнозування. 2006. 17(3). С. 105-110.

11. Бєлєнький О.В., Гаркуша Ю.М. Сучасні підходи до діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу. / Медичні перспективи. Дніпро: 2017. № 2 (22). С. 73-80.

12. Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS).

13. Коротка шкала оцінки психічного статусу.

14. Литвин М.І. Визначення особливостей розвитку психологічних розладів у військовослужбовців залежно від тривалості військової служби. / Науковий вісник Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Київ: 2018. № 40, С. 97-101.

15. Адаптація Шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника "Перелік симптомів ПТСР" для української популяції.

16. Дністровий, Є. М., Лаврик І. В. Ефективність використання сучасних антидепресантів у комплексному лікуванні невротичних розладів у військовослужбовців. / Український журнал медицини, біології та спорту.- 2018. № 3 (6). С. 249-252.

17. Герасименко Л.О. Посттравматичний стресовий розлад: Лекція. / НейроМЕШЗ© Збірник клінічних рекомендацій. Київ: Видавничий дім «Здоров'я України. Медичні видання», 2021. С. 2732.

18. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 15.04.2008 N 199. Про затвердження порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу.

19. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2016 № 121. Уніфікований

References

20. Kononenko, V.V., Skorobrekha, V.Z., Palamar, O.D. (2001). Boiova psykhichna travma [Combat mental trauma]. Odeskyi medychnyi zhurnal, (3), 99-101 [in Ukrainian].

21. Coulthart, Ross (2013). The Lost Diners, Sydney: Harper Collins Publishers.

22. Campbell, D. G., Felker, B. L., Liu, C. F., Yano, M., Kirchner, J. E., Chan, D., Rubenstein, L. V. (2007) Prevalence of depression-PTSD comorbidity: Implications for clinical practice guidelines and primary care-based interventions. Journal of General Internal Medicine, 22 (6), 711-718.

23. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5 (p. 265-291) (2013). Arlington, VA: American Psychiatric Association 2012-2013, American Psychiatric Publishing,

24. Dursun, P., Ozkan, M. (2017) Prevalence and predictors of posttraumatic stress disorder and depression in Turkish soldiers deployed into conflict areas. Military Medicine, 182 (11/12), 1976-1983.

25. Hoge, C. W., Auchterlonie, J. L., Milliken, C. S. (2006). Mental health problems, use of mental health services, and attrition from military service after returning from deployment to Iraq or Afghanistan. Journal of the American Medical Association, 295 (9). 1023-1032.

26. Tytarenko, T. M., Dvornyk, M. S. (2022). Yak dopomohty osobystosti v period perekhodu vid viiny do myru: sotsialno-psykholohichnyi suprovid, [How to help an individual during the transition from war to peace: socio-psychological support] (p. 23-34). Kropivnytskyi: Institute of Social and Political Psychology [in Ukrainian].

27. Fedorenko, Yu. (2006). Osoblyvosti psykhichnoho zdorovia viiskovosluzhbovtsiv [Peculiarities of mental health of military personnel], Viiskova medytsyna ta viiskove prohnozuvannia, 17(3), 105-110 [in Ukrainian].

28. Bielienkyi, O.V., Harkusha, Yu.M. (2017). Suchasni pidkhody do diahnostyky ta likuvannia posttravmatychnoho stresovoho rozladu [Modern approaches to the diagnosis and treatment of post-traumatic stress disorder]. Medicni perspektivi, 2 (22), 73-80 [in Ukrainian].

29. Hospitalna shkala tryvohy i depresii (HADS), [Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS)] (2023).

30. Korotka shkala otsinky psykhichnoho statusu [Short mental status assessment scale] (2023).

31. Lytvyn, M.I. (2018). Vyznachennia osoblyvostei rozvytku psykholohichnykh rozladiv u viiskovosluzhbovtsiv zalezhno vid tryvalosti viiskovoi sluzhby [Determination of development features of psychological disorders in military personnel depending on the term of military service], Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Viiskovo-spetsialni nauky, (40), 97-101 [in Ukrainian].

32. Adaptatsiia Shkaly dlia klinichnoi diahnostyky PTSR ta opytuvalnyka ъhъhPerelik symptomiv PTSR" dlia ukrainskoi populiatsii, [Adaptation of the scale for the clinical diagnosis of PTSD and the questionnaire "List of symptoms of PTSD" for Ukrainian population] (2023).

33. Dnistrovyi, Ye. M., Lavryk, I. V. (2018). Efektyvnist vykorystannia suchasnykh antydepresantiv u kompleksnomu likuvanni nevrotychnykh rozladiv u viiskovosluzhbovtsiv [Effectiveness of use of modern antidepressants in the complex treatment of neurotic disorders in military personnel]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu, 3 (6), 249-252 [in Ukrainian].

34. Herasymenko, L.O. (2021) .Posttravmatychnyi stresovyi rozlad: Lektsiia,

35. (NeiroNEWS© Zbirnyk klini chnykh rekomen d a tsii) [Post-traumatic stress disorder: Lecture (NeuroNEWS© Collection of clinical recommendations)] (27-32). Kyiv: Zdorovia Ukrainy. Medychni vydannia [in Ukrainian].

36. Pro zatverdzhennia poriadku zastosuvannia metodiv psykholohichnoho i psykhoterapevtychnoho vplyvu (Nakaz Ministerstva okhorony zdorovlya Ukrayiny) [On the approval of the procedure for the application of methods of psychological and psychotherapeutic impact (Order of the Ministry of Health of Ukraine)]. № 199 (2008).

37. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Reaktsiia na vazhkyi stres ta rozlady adaptatsii. Posttravmatychnyi stresovyi rozlad (Nakaz Ministerstva okhorony zdorov,ya Ukrayiny) [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Reaction to severe stress and adaptation disorders. Post-traumatic stress disorder

38. (Order of the Ministry of Health of Ukraine)]. № 121 (2016).

39. Radysh, Yu (2019). Profilaktyka ta li kuvannia psykholohi ch nykh porushen u viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy [Prevention and treatment of psychological disorders in military personnel of the Armed Forces of Ukraine]. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 2 (1), 60-63 [in Ukrainian].

40. Tsentr pidtrymky psykholohichnoho zdorovia veteraniv. Veterans Health Initiative [Center for supporting the psychological health of veterans. Veterans Health Initiative] (2023).

Размещено на Allbest.ru