Вторинна профілактика захворюваності військовослужбовців: обґрунтування, організаційні підходи та шляхи удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

¹ Європейський медичний університет, м. Дніпро, Україна

² Військово-медичний клінічний центр Східного регіону МО України, м. Дніпро, Україна

³ Національна академія Служби безпеки України, м. Київ, Україна

⁴ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпро, Україна

Вторинна профілактика захворюваності військовослужбовців: обгрунтування, організаційні підходи та шляхи удосконалення

Г.І. Тітов¹, Я.М. Било², В.О. Волошин³, С.В. Абрамов¹, Н.В. Томах⁴

Вступ

Мета дослідження полягає у обґрунтуванні уніфікованої моделі організації проведення вторинної профілактики захворюваності серед військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану, яка передбачає забезпечення ефективної взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров'я МОЗ України в цих умовах.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативні документи та інформаційні матеріали з питань профілактики та захворюваності військовослужбовців.

Результати. У статті обґрунтована уніфікована модель організації проведення вторинної профілактики захворюваності серед військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану, яка передбачає забезпечення ефективної взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров'я МОЗ України в цих умовах. Проведено обґрунтування, визначені організаційні підходи та шляхи удосконалення заходів з вторинної профілактики захворюваності військовослужбовців.

Висновки. Доведено, що від якісного проведення вторинної профілактики захворювань залежить забезпечення здоров'я військовослужбовців, які мають значний досвід бойових дій, а, відповідно, сприяють підвищенню боєздатності військових частин і підрозділів. Розроблена уніфікована модель взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров'я МОЗ України в умовах воєнного стану. Впровадження заходів вторинної профілактики сприятиме попередженню загострення хронічних захворювань тим самим зменшуючи функціональне навантаження на військово-медичні заклади, що має актуальне значення в умовах воєнного стану. Слід вважати, що проведення вторинної профілактики військовослужбовців не повинно підміняти заходів первинної профілактики захворювань та травм, з урахування особливостей військової служби в умовах воєнного стану.

Ключові слова: вторинна профілактика захворюваності військовослужбовців, організаційні підходи.

Secondary disease prevention of military personnel: substantiation, organizational approaches and ways of improvement

Introduction. The conducted semantic analysis of the relevant sources of information regarding the problem of secondary prevention of diseases among military personnel allows us to affirm that the information materials reflect the indicators of their morbidity related to actual pathological conditions, state their negative impact on the combat capacity of military personnel, justify the need to improve measures of preventive influence using approaches of patient-oriented medical care, but do not fully take into account the peculiarities of their implementation in the conditions of martial law. Based on this, the problem of developing a unified organizational model for the secondary prevention of diseases of mWtary personnel, which would provide for the effective interaction of military and civilian medical institutions within a single medical space under the conditions of the legal regime of martial law, should be considered relevant, which allowed to determine the objective of the conducted research.

Objective of the study is to substantiate the unified model of the organization of secondary prevention of morbidity among military personnel in the conditions of the legal regime of martial law, which in these conditions provides for the effective interaction of military medical institutions with health care institutions of the Ministry of Health of Ukraine.

Materials and methods. The research was conducted using classic socio-hygienic methods: monographic, semantic, analytical, documentary accounting and system analysis. The research materials were regulatory documents and informational materials on the prevention and morbidity of military personnel.

Results. The article provides substantiation of the unified model of the organization of secondary prevention of morbidity among military personnel in the conditions of the legal regime of martial law, which provides for effective interaction of military medical institutions with health care institutions of the Ministry of Health of Ukraine in these conditions. Substantiation was carried out, organizational approaches and ways of improving measures for the secondary prevention of morbidity among military personnel were determined.

Conclusions. It has been proven that ensuring the health of military personnel who have significant combat experience depends on the quality of secondary prevention of diseases, which, accordingly, contributes to increasing the combat effectiveness of military units. A unified model of interaction between military medical institutions and health care institutions of the Ministry of Health of Ukraine under martial law has been developed. The implementation of secondary prevention measures will contribute to the prevention of exacerbation of chronic diseases, thereby reducing the functional load on military medical institutions, which is of urgent importance in the conditions of martial law. It should be considered that secondary prevention of military personnel should not replace measures of primary prevention of diseases and injuries, taking into account the specifics of military service under martial law.

Keywords: secondary prevention of morbidity of military personnel, organizational approaches.

Вступ

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні був введений правовий режим воєнного стану [1].

Для забезпечення ефективної оборони держави, підтримання високого рівня бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України (далі Т» ЗС) України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України реалізуються заходи з загальної мобілізації [2]. Призов військовозобов'язаних та резервістів для укомплектування частин і підрозділів ЗС України здійснюється на підставі встановлення їх придатності до військової служби за станом здоров'я, яке визначається за результатами проведення військово- лікарської експертизи (ВЛЕ). Проведення ВЛЕ військовозобов'язаних щодо їх придатності до призову до лав ЗС України та інших військових формувань під час проведення мобілізаційних заходів покладається на військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), що регламентовано наказом МО України від 14.08.2008 № 402 зі змінами «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» [3].

З урахуванням загроз та викликів сьогодення, пов⁽язаних з інтенсивністю і напруженістю бойових дій, можна прогнозувати збільшення кількості військовослужбовців (далі - ВС), які підлягатимуть призову на військову службу, але мають певні відхилення у стані здоров'я, у зв'язку з чим свого часу при проведенні ВЛЕ були визнані обмежено придатними до військової служби.

Враховуючи той факт, що несення військової служби, особливо в умовах воєнного стану, пов'язана з високим рівнем фізичних та психологічних навантажень, ймовірним є можливість загострення хронічних та виникнення нових гострих захворювань серед ВС. Виходячи з цих обставин, особливої актуальності набуває потреба у проведенні медичних заходів вторинної профілактики захворювань, що, в свою чергу, сприятиме забезпеченню високого рівня бойової готовності ВС на тлі збереження і зміцнення їх здоров'я в цих умовах.

Актуальність дослідження значною мірою підсилюється реалізацією принципів військово-медичної доктрини України в частині профілактичної спрямованості діяльності медичних служб та єдиних поглядів на профілактику захворюваності з позиції територіального принципу медичного забезпечення та інтеграції системи медичного забезпечення військових формувань в єдиний медичний простір України [4].

Проведений семантичний аналіз відповідних джерел інформації щодо проблеми вторинної профілактики захворювань у ВС дозволяє констатувати, що інформаційні матеріали віддзеркалюють показники захворюваності ВС з актуальних патологічних станів, констатують їх негативний вплив на боєздатність ВС, обґрунтовують необхідність удосконалення заходів профілактичного впливу з використанням підходів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги, але не враховують у повному обсязі особливостей їх проведення в умовах воєнного стану [5-9].

Виходячи з цього, проблему розробки уніфікованої організаційної моделі проведення вторинної профілактики захворювань ВС, яка б передбачала ефективну взаємодію військових та цивільних медичних закладів в межах єдиного медичного простору за умов дії правового режиму воєнного стану, слід вважати актуальною, що й дозволило визначити мету проведеного дослідження.

Мета дослідження полягає у обґрунтуванні уніфікованої моделі організації проведення вторинної профілактики захворюваності серед військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану, яка передбачає забезпечення ефективної взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров'я МОЗ України в цих умовах.

Об'єктом дослідження визначені первинні матеріали, які присвячені заходам щодо профілактики захворювань населення, а предметом дослідження - сучасні організаційні підходи та шляхи удосконалення проведення заходів вторинної профілактики серед військовослужбовців в умовах воєнного стану.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося із використанням класичних соціально-гігієнічних методів:

монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу.

Матеріалами дослідження слугували нормативні документи та інформаційні матеріали з питань профілактики та захворюваності ВС [4-9].

Результати та їх обговорення

Необхідно констатувати, що реалізація заходів щодо медичної профілактики захворювань серед ВС покладається на військово-медичні заклади (далі - ВМЗ) або військово-медичні підрозділи (далі Т» ВМП) задля збереження стану здоров'я ВС, досягнення відновлення порушених функцій їх організму, що повинно сприяти якнайшвидшому відновленню їх боєздатності і працездатності у різни періоди бойової готовності.

В системі відновлення стану здоров'я ВС значне місце відводиться вторинній медичній профілактиці, основними завданнями якої є реалізація медико-профілактичних технологій та інших заходів, спрямованих на раннє виявлення і полегшення перебігу хвороби, попередження прогресування та усунення можливих її ускладнень.

При цьому планування і проведення системних заходів щодо вторинної медичної профілактики захворювань ВС доцільно покладати на ВМП у відповідності до встановленої нозологічної структури захворюваності та інвалідності серед ВС відповідної військової частини (підрозділу).

Так, за даними звітності (ф. 2/мед) Командування Медичних сил ЗС України, у структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності ВС за контрактом ЗС України у 2020 році, що були залучені до проведення ООС, перше рангове місце становили хвороби органів дихання - 44%, друге та трете рангові місця посіли хвороби органів травлення і кістково-м'язової системи та сполученої тканини - 10% та 9%, відповідно, хвороби системи кровообігу й шкіри та підшкірної клітковини посіли четверте та п'яте рангові місця з показниками 7% та 6% відповідно, інші захворювання становили 24%. Звертає на себе увагу те, що у структурі летальності хвороби системи кровообігу становили 42%, а у структурі звільнень з військової служби вони становили 18% [10].

Системна реалізація заходів щодо вторинної медичної профілактики захворюваності серед ВС повинна включати профілактичний вплив на різних рівнях управління, а саме:

* Мікрорівень. На цьому рівні слід враховувати індивідуальні уподобаннями ВС, його спосіб життя, індивідуальні ризики для його здоров'я, рівнем схильності до лікування тощо;

* Мезорівень. На цьому рівні повинно враховуватись вплив на захворюваність бойової обстановки, обсяг та якість проведення поглибленого медичного обстеження у конкретному військову колективі, спроможність військово-медичного закладу (підрозділу), що надає ВС медичну допомогу;

* Макрорівень. На цьому рівні враховується загальна стратегія державної політики у галузі охорони здоров'я та військової системи охорони здоров'я щодо попередження загострення хронічних неінфекційних захворювань тощо.

Стратегія держави в галузі охорони здоров'я реалізується через реалізацію військово-медичної доктрини України (2018), цільових медичних програм і постанов Кабінету міністрів України, наказів МОЗ України тощо, які після відповідного адаптування повинні впроваджуватися у систему військової медицини на рівні ВМЗ і ВМП. Для їх ефективної реалізації доцільно виділяти окремі організаційні заходи та передбачати необхідні складові для їх виконання. Важливим також є забезпечення відповідного керованого механізму контролю щодо їх провадження на достатньому рівні.

Важливим є непересічне значення сприяння цьому процесу з боку командування військової частини (підрозділу).

На нашу думку, системоутворюючим фактором в системі вторинної профілактики слід вважати здоров'я ВС, стосовно якого здійснюються необхідні медичні заходи задля досягнення певного позитивного рівня впливу.

Важливо зазначити, що на вхід системи вторинної профілактики потрапляють ВС, у яких необхідно у повному обсязі проводити діагностику можливого загострення патологічних станів на найбільш ранній їх стадії (скарг та первинних симптомів):

-під час звернення ВС до ВМЗ (ВМП) за медичною допомогою;

-при проведенні профілактичних оглядів ВС та оглядів за запрошенням.

З цією метою необхідно проводити повний, якісний та систематичний медичний огляд та лікування ВС у відповідності до положень правових, нормативних та директивних документів, що регламентують роботу ВМЗ (ВМП).

В сучасних умовах медичне забезпечення ВС здійснюється за місцем проходження ними військової служби з використанням у практичної роботі ВМЗ (ВМП) стандартів, що затверджені МОЗ України, нормативно - директивних документів МО України та організаційно-методичних рекомендацій Української військово-медичної академії.

Програма скринінгових обстежень ВС у ВМЗ (ВМП) чітко регламентована та залежить від матеріально-технічного забезпечення конкретного ВМЗ (ВМП). Однак, часом, для здійснення поглиблених високотехнологічних досліджень, може виникати потреба у розширенні обсягів діагностичних компонентів медичного впливу та проведенні медико-інструментальних втручань фахівцями, посади яких не передбачені штатним розкладом у ВМЗ (ВМП) або потребі в застосуванням медичних приладів, що не передбачені табелем оснащення ВМЗ (ВМП). В цих випадках таку категорію ВС потрібно скеровувати у відповідні профільні медичні заклади за місцем дислокації військової частини, військово-медичні центри, а також провідні спеціалізовані лікувальні заклади МОЗ та АМН України.

З цією метою, нами була розроблена уніфікована модель взаємодії між ВМЗ (ВМП) та закладами охорони здоров'я МОЗ України в

Впровадження уніфікованої моделі взаємодії між ВМЗ (ВМП) Східного регіону України об'єктивно дозволило підвищити ефективність та якість надання комплексної медичної допомоги ВС в умовах воєнного стану через упорядкування шляхів їх направлення до відповідних закладів охорони здоров'я для додаткового обстеження і лікування. А це, в свою чергу, дозволило суттєво спростити порядок контролю за наданням медичної допомоги у відповідності до діючих стандартів, строків обстеження, лікування та направлення ВС на відповідний етап медичної евакуації.

Після проведення поглиблених медичних обстежень ВС у ВМЗ (ВМП) обов'язково повинен проводитись аналіз їх результатів із фіксацією медичних висновків у медичну книжку ВС.

У період повсякденної готовності ВС, у яких діагностовано відхилення у стані здоров'я, що може привести до загострення хронічних захворювань, повинні підпадати диспансерному нагляду із складанням індивідуального плану профілактичного лікування та реабілітації, сутність якого відображається у медичній книжці ВС.

профілактика захворюваність військовослужбовець

Рисунок 1, Уніфікована модель взаємодії ВМЗ та закладами охорони здоров'я МОЗ України в умовах воєнного стану

Необхідно зазначити, що при плануванні роботи ВМЗ (ВМП) необхідно передбачати проведення заходів щодо проведення поглиблених медичних обстежень, аналізу їх результатів під час проведення експертної оцінки, медичних рад та лікарських конференцій, який повинен сприяти удосконаленню їх організації та реалізації.

Вторинну профілактику захворювань ВС необхідно проводити системно, відповідно до встановленої структури захворюваності ВС, які знаходяться на медичному забезпеченні у конкретному ВМЗ (ВМП).

У подальшому, за результатами проведеного лікування і реабілітації повинно прийматися рішення щодо впливу встановленої патології на боєздатність і працездатність ВС, а, можливо, взагалі - до несення військової служби. В останньому випадку ВС повинні направлятися на освідчення до ВЛК для визначення придатності ВС до військової служби за конкретним її видом або в цілому.

У підсумку слід відзначити, що проведення заходів вторинної профілактики є важливим фактором збереження боєздатності ВС з урахуванням значних витрат на проведення мобілізаційних заходів, комплектування військових частин і підрозділів, навчання та проведення повного курсу військової підготовки. Тому якісне проведення вторинної профілактики сприяє не тільки формуванню контингенту окремих ВС, які здатні виконувати бойові завдання, але й підвищує боєздатність військових частин і підрозділів в цілому.

Висновки

1. Доведено, що від якісного проведення вторинної профілактики захворювань залежить забезпечення здорові військовослужбовців, які мають значний досвід бойових дій, а, відповідно, сприяють підвищенню боєздатності військових частин і підрозділів.

2. Розроблена уніфікована модель взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров'я МОЗ України в умовах воєнного стану.

3. Впровадження заходів вторинної профілактики сприятиме попередженню загострення хронічних захворювань тим самим зменшуючи функціональне навантаження на військово-медичні заклади, що має актуальне значення в умовах воєнного стану.

4. Слід вважати, що проведення вторинної профілактики військовослужбовців не повинно підміняти заходів первинної профілактики захворювань та травм, з урахування особливостей військової служби в умовах воєнного стану.

Перспективи подальших досліджень.

Проведене дослідження визначає потребу у подальших поглиблених наукових дослідженнях щодо удосконалення організації проведення заходів з вторинної профілактики захворювань серед військовослужбовців, як невід'ємної складової підвищення боєздатності Збройних Сил та інших збройних формувань України.

References

Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini (Ukaz Prezydenta Ukrainy) [On the imposition of martial law in Ukraine (Decree of the President Of Ukraine)]. №64/2022. (2022). Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/642022- 41397_[in Ukrainian].

Pro zahalnu mobilizatsiiu (Ukaz Prezydenta Ukrainy) [On general mobilization (Decree of the President Of Ukraine)]. №65/2022. (2022). Retrieved from

Pro zatverdzhennia Polozhennia pro viiskovo- likarsku ekspertyzu v Zbroinykh Sylakh Ukrainy (Nakaz Ministerstva oborony Ukrayiny) [On the approval of the Regulation on military medical examination in the Armed Forces of Ukraine (Order of the Ministry of Defence of Ukraine)]. № 402. (2008). Retrieved from https://zakononline.com.ua/documents/show/28591 4___672324 [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Voienno-medychnoi doktryny Ukrainy (Postanova Kabinetu ministriv Ukrainy) [On the approval of the Military Medical Doctrine of Ukraine (Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine)]. № 910. (2018). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/910-2018- n#Text [in Ukrainian].

Titov, H. I. (2008). Naukove obgruntuvannya optymizatsiyi systemy profilaktyky invalidyzuyuchykh zakhvoryuvan¹ u viyskovosluzhbovtsiv Sluzhby bezpeky Ukrayiny [The scientific substantiation of invalid diseases prophylaxis system optimization at servicemen of Security service of Ukraine]. [Abstract of Candidate's thesis in Social Medicine, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik] [in Ukrainian].

Voloshyn, V. O., Titov, H. I., Shevchenko, I. F. (2022). Pervynna invalidnist' viys'kovosluzhbovtsiv: dynamika pokaznykiv, klastery yiyi profilaktyky ta znyzhennya [Primary disability of servicemen: dynamics of indicators, clusters of its prevention and reduction]. Ukrainian Journal of Military Medicine, 3, 34-40 [in Ukrainian].

Sydorova, N. M., Savytskyi, V. L., Kazmirchuk, A. P., Halushka, A. M., Lovkin, I. M., Kuts, T. V. (2022). Orhanizatsiiaprofilaktykyvtorynnoipatolohiisertsevo- sudynnoi systemy u viiskovosluzhbovtsiv, yaki otrymaly boiovu travmu (orhanizatsiino-metodychni vkazivky) [Organization of prevention of secondary pathology of the cardiovascular system in military personnel who received a combat injury (organizational and methodical instructions)]. Kyiv: Ukrainian Military Medical Academy [in Ukrainian].

Moroz, G. Z., Ohorodniichuk, I. V., Bychkova, S. A., Romanenko, V. S. (2022). Ishemichna khvoroba sertsia ta komorbidni zakhvoriuvannia u viiskovsluzhbovtsiv (za materialamy viiskovo-likarskoi komisii) [Ischemic heart disease and comorbid diseases in military personnel (according to the materials of the military-medical commission)]. Ukrainian Journal of Military Medicine, 4, 86-92 [in Ukrainian].

Lototska, O. V., Kondratyuk, V. A., Sopel, O. M., Kritska, G. A., Pashko, K. O., Fedoriv, O. E. (2019). Profilaktychna medytsyna yak vazhlyva skladova hromadskoho zdorovia [Preventive medicine as an important part of public health]. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 2, 40-43 [in Ukrainian].

Seliuk, O.V., Voronenko, A. A. (2021). Struktura pervichnoy zabolevaemosti voennosluzhaschih Vooruzhennyih Sil Ukrainyi po kontraktu v 2020 godu [The structure of primary morbidity of military personnel of the Armed Forces of Ukraine under the contract in 2020]. Current Aspects of Military Medicine, 2, 34-44.

Размещено на Allbest.ru